20-21 жовтня 2009 року у Києві пройшла міжнародна конференція “Якість виборів як основа зміцнення демократії», яку організувала Лабораторія законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської комісії, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії України у партнерстві з Інститутом виборчого права та Комітетом виборців України.
Метою проведення заходу було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів у контексті майбутніх виборів президента України, забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, прозоре фінансування виборчої кампанії, зрілий політичний діалог та дебати. Дана конференція була завершальним заходом серії публічних обговорень, проведених Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи напередодні президентських виборів в Україні та Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії». Аналогічні заходи пройшли в Одесі (2-3 липня 2009 року), Донецьку (23-24 липня 2009 року) та Львові (24-25 вересня 2009 року) з метою залучення якнайширшого кола зацікавлених осіб з різних регіонів України до обговорення питань щодо належного виконання виборчого законодавства та міжнародних стандартів, проблеми фінансування виборів, громадського моніторингу перебігу виборчої кампанії (формування комісій, процесу агітації та висвітлення перебігу виборів, перебігу голосування та підрахунку голосів) тощо. У конференції взяли участь представники органів державної влади (Центральної виборчої комісії, Верховної Ради України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації з усієї України (більше 100 учасників).
Результатом конференції стали рекомендації, направлені до Верховної Ради, кандидатів у президенти України, Центральної виборчої комісії, засобів масової інформації та громадських організацій, що спрямовані на удосконалення виборчого процесу, забезпечення його прозорості та відповідності міжнародним стандартам. Зокрема, в зверненні до парламенту відзначається необхідність внесення змін до закону «Про вибори Президента України», які б надали право голосу тим громадянам, які не перебувають на консульському обліку, заборонили внесення змін до списків виборців у день голосування, зробили можливим контроль за виборчим процесом зі сторони офіційних спостерігачів від громадських організацій. Від кандидатів у Президенти України, партій та виборчих блоків учасники конференції вимагають відмовитися від використання популістських гасел та утриматися від порушень виборчого законодавства, забезпечити реальне втілення в життя стандартів демократичних, чесних та прозорих виборів. Центральній виборчій комісії України запропоновано створити постійно діючий дорадчий громадський орган, діяльність якого сприяла б посиленню ролі ЦВК у забезпеченні демократичних, чесних та прозорих виборів, підвищенню рівня політичної та правової культури виборців. Засобам масової інформації – посилити взаємодію з організаціями громадянського суспільства, забезпечити проведення якісних політичних дебатів між кандидатами у президенти, предметом яких стануть стратегії подальшого розвитку України, конкретні шляхи втілення цих стратегій в життя, а кінцевою метою – вироблення спільних позицій кандидатів щодо основних питань внутрішньої та зовнішньої політики. Нарешті громадським організаціям учасники конференції запропонували підготувати Декларацію про демократичні, чесні та прозорі вибори, й запропонувати підписати її кандидатам у президенти, а також активізувати взаємодію, як між собою, так і з засобами масової інформації з метою забезпечення якісних політичних дебатів в ході президентської виборчої кампанії.
Почався захід з вітального слова Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря КОГУТА, який відмітив, що серія обговорень теми якості виборів в Україні відбувалося одночасно з процесом ухвалення парламентом нової редакції закону «Про вибори Президента України». Втім, на жаль, більшість пересторог, які висловлювало експертне середовище щодо даного нормативно-правового акту не була почута законодавцями (хоча певні зауваження все ж були враховані при голосуванні за закон в цілому). Також Ігор Когут відмітив, що якість виборів залежить не лише від законодавства, а й від якості політичної еліти, її здатності вести дискусію з опонентами, від активної позиції громадськості та ЗМІ. Ці аспекти також стали предметом обговорення під час проведених зустрічах.
Після цього до учасників звернулася Заступник Представника Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з питань координації програм співпраці з Україною Наталія ВУТОВА, яка наголосила на важливості дискусій в Україні щодо якості виборів для міжнародних організацій, що просувають демократію. Зокрема вона нагадала, що новообраний Генеральний секретар Ради Європи, свій перший іноземний візит здійснює саме в Україну.
З вітальним словом виступив і Володимир ШАПОВАЛ, Голова Центральної виборчої комісії України. В контексті теми конференції він відзначив, що проблема, на його думку, полягає в тому, що на кожні вибори приймається новий закон. Також він відзначив, що наразі існує певна істерія щодо нової редакції закону про вибори. Положення, які обмежують конституційні права, на думку голови ЦВК, там дійсно є, але їх дуже мало. А юридично, в законі все достатньо чисто. Майбутні вибори, на його думку, стануть школою і для суб’єктів влади, і для виборців.
Срджан ДАРМАНОВИЧ, Професор факультету права Університету Чорногорії, член Венеціанської комісії від Чорногорії, наголосив на тому, що Венеціанська комісія лише нагадує про стандарти демократії. Іноді їх можна застосувати в конкретних умовах, іноді – ні. В жодному випадку мова не йде про примус до прийняття тих чи інших стандартів.
Пленарне засідання «Забезпечення якісних виборів: від дискусії до втілення»
Розпочав засідання вступною доповіддю Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив. Він представив підсумки та рекомендації, напрацьовані внаслідок регіональних обговорень проблем якості українських виборів.
Срджан ДАРМАНОВИЧ, член Венеціанської комісії від Чорногорії, висловив позицію своєї організації про нову редакцію закону «Про вибори Президента України», яка була деталізована у Спільному висновку Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо відповідного нормативно-правового акту.
Михайло ЦУРКАН, Заступник Голови Вищого адміністративного суду України, висловився від імені судової гілки влади щодо теми конференції. Він запевнив, що система адміністративних судів загартувалась під час попередніх виборчих кампаній і готова до майбутніх виборів. Висновок Місії зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ відзначив спроможність вітчизняних адміністративних судів вирішувати справи, пов’язані з виборчим процесом. Також він висловив сподівання на те, що законодавець встигне усунути недоречності у новій редакції закону «Про вибори Президента України», на які вказано у відповідному рішенні Конституційного Суду України.
Андрій ШЕВЧЕНКО, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, висловив впевненість у тому, що новий закон про президентські вибори загалом дозволяє провести вибори чесно і створює можливості для цього. Хоча він, звичайно, не ідеальний, й існує багато стимулів до того, щоб його удосконалювати. Депутат відзначив, що відповідний настрій існує в сесійній залі українського парламенту – поправки до закону будуть зареєстровані вже найближчим часом. Також Андрій Шевченко зосередив увагу на необхідності забезпечення більшої редакційної свободи преси під час виборчого процесу.
Андрій МАГЕРА, Заступник Голови Центральної виборчої комісії України, розповів про роботу ЦВК за умов виборчої кампанії, що вже почалася. Визнав, що зміни виборчого закону викликали багато проблем в практичній площині організації відповідного процесу. Разом з тим відмітив й позитивні сторони змін (скорочення строків кампанії, зміну принципу формування виборчих комісій під час другого туру). Втім, й суттєві проблеми є, як то нерівномірність розмірів виборчих округів в контексті кількості дільничних комісій, з якими їм доведеться працювати. Ще одна проблема – тіньові виборчі фонди кандидатів. Немає юридичних механізмів і для обмеження передчасної агітації. В кінці свого виступу Андрій Магера висловив впевненість у тому, що всі проблеми вдасться подолати спільними зусиллями.
Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права, прокоментував рішення Конституційного Суду щодо змін до закону «Про вибори Президента України», яке було оприлюднене в день конференції. На думку депутата, в цілому, це рішення можна оцінювати, як позитивне, хоча воно й не може задовольняти на 100%. Принципово для виборів – визнання неконституційним обмеження права голосу за кордоном. Кількісно це не надто вплине на результати виборів, але право виборців не буде обмежене. Унеможливлення розгляду скарг у зв’язку з закінченням встановленого строку – позитив. Це дещо поліпшить умови виборів, але не до кінця. З деякими питаннями вже запізнилися (формування виборчих округів). Висловив впевненість, що висновок міжнародних організацій щодо виборчого закону відіграв певну роль у рішенні Конституційного Суду.
Володимир КОВТУНЕЦЬ, Експерт Інституту виборчого права, відзначив, що зміни 2009 року дійсно збільшили недоліки виборчого законодавства. Зокрема, наголосив на суперечностях щодо мінімальної кількості ДВК – певні норми встановлюють її на рівні 12 членів, тоді як інші дозволять створювати ДВК у складі 9 членів. Акцентував увагу на відсутності заборони ведення агітації державними та комунальними ЗМІ. До недоліків Володимир Ковтунець відніс недостатнє забезпечення контролю за уточненням списків виборців при надмірно великій кількості органів, яким надано право вносити такі зміни. Формування виборчих комісій у другому турі лише з представників двох кандидатів створює можливість зриву виборів.
Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», наголосив на тому, що кандидати своїми прогнозами щодо «брудності» кампанії занижують планку суспільних очікувань з приводу виборів та всього, що з ними пов’язане. Разом з тим поки що все не настільки негативно. Зокрема, не використовуються теми, які в попередні роки розколювали українське суспільство (НАТО, двомовність, статус УПА).
Панельна дискусія «Вибори 2010: чи є в українців вибір? /Стан, якість та перспективи української політичної еліти/»
Юлія ТИЩЕНКО, Керівник Ради, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, висловила думку про те, що Україна не стала консолідованою демократією – електоральною демократією чи країною «безпомічного плюралізму». Розчарування в політиках, в політиці та собі, як силі, яка впливає на ситуацію. Вихід, серед іншого, в сферах політичної культури, в проблемі ротації політичних еліт, ефективності політичних партій, необхідності персоніфікації пропорційної системи виборів. Це повязане й з якістю самого суспільтва та його цінностями.
Михайло МІНАКОВ, Старший програмний менеджер ПРООН, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, доктор філософських наук, висупив з презентацією щодо проблеми якості еліт та критеріїв її оцінування. В даному аспекті він на голосив на важливості освіти населення та забезпечення досвідченості еліти,що дозволить провести ефективні інституційні реформи.
Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедри політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», кандидат філософських наук, доцент, в своєму виступі зосередилась на ціннісному аспекті в проблемі якості виборів. На її думку, демократія існує не лише у формі відповідних інституцій та правових норм, але і у формі цінностей. Саме з орієнтаціями людей у владі й виборців існує сьогодні проблема в Україні. Є відповідні інституції, є демократична конституція, але вона не виконується. Головна проблема в тому, що цінності змінюються не так швидко, як інституції. Слід відзначити, що в історії демократії все відбувалося навпаки – спочатку змінювалися цінності, що призводило до зміни інституцій. Україні ж ще доведеться вибудувати свої цінності, що потребує часу. В даному аспекті не можна недооцінювати культурну політику, що має місце, зокрема, зараз, в програмах кандидатів у президенти, які позиціонують себе перш за все як ефективні антикризові менеджери, без достатньої уваги до гуманітарного виміру. А це несе з собою загрози.
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, Директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології, відзначив, що якість української політичної еліти в культурному сенсі нижча, ніж у суспільстві в цілому. Крім того, на думку політолога, українське суспільство зберегло цінності в більшій мірі, ніж суспільства європейських країн. Також експерт акцентував увагу на загрозі, яка полягає у відсутності контролю та непрогнозованості дій політичних лідерів (навіть для їх соратників та партій).
Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», висловилася про те, що ключові проблеми щодо середовища політичної еліти, які хвилювали українське суспільство в 2004 році (корумпованість, закритість, олігархічність) не змінилися за 5 років й продовжують надалі хвилювати громадян в першу чергу. Крім того, зараз переважна більшість кандидатів у президенти будують свої кампанії на обіцянках, які неможливо виконати з огляду на існуючі повноваження глави держави. Соціолог закликала виховувати політиків та змушувати їх використовувати в своїх кампаніях лозунги не про те, що вони збираються змінити на посту президента, а як конкретно реалізувати ці реформи.
Мирослав МАРИНОВИЧ, Віце-ректор Українського католицького університету, звернув увагу на те, що критерієм визначення політичної еліти має бути здатність державних діячів ставити національні інтереси понад особисті. Поки що таким критеріям більшість українських політиків не відповідає. Мирослав Маринович висловив впевненість у тому, що нова політична еліта, яка продемонструє справжню духовність своїми діями, за таких умов має шанс отримати повну підтримку громадян.
Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», в своєму виступі висловив точку зору про те, що політичні лідери насправді не мають бути моральними авторитетами – їм достатньо відповідати певним моральним стандартам. Крім того, для успіху у політиці необхідна воля, активність, комунікативність та організаторські здібності. Політолог звернув також увагу на важливість механізму добору адміністративної еліти. Покращити ситуацію з українською політичною елітою має запровадження реальної внутрішньопартійної демократії (зокрема – партійних «праймаріз»).
Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком», виступив з тезою про те, що в Україні насправді взагалі немає політичної еліти. Згідно запропонованих ним критеріїв, «еліта» – це діячі, які забезпечують виживання та конкурентноздатність нації. Таким критеріям жоден український політик при владі наразі не відповідає. Ця проблема погіршується тим, що вибори перестали бути механізмом реальної зміни людей при владі. Вихід, на думку Сергія Гайдая, полягає у тому, щоб легітимно вибудувати таку систему, в якій нинішні можновладці не змогли б політично існувати. Це виклик для молодого покоління.
Панельна дискусія «Усвідомлений вибір та якість політичного діалогу: роль організацій громадянського суспільства та засобів масової інформації» (другий день конференції)
Дискусію відкрив Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України. На його думку в Україні відбувся «відкат» громадянської політичної участі з 2004 року. Існують загрозливі тенденції і до того, щоб ЗМІ повернулися до умов, в яких вони працювали напередодні попередніх президентських виборів. Втім, зарадити в даній ситуації має вже отриманий досвід громадського протесту та самоорганізації.
Роман КОБЕЦЬ, Керівник Інформаційного центру незалежного оцінювання, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна», кандидат філософських наук, розповів про власне дослідження «Усвідомлений вибір-2006», яке продемонструвало відсутність політичної відповідальності українських партій, а також відсутність внутрішньопартійної комунікації щодо стратегічних питань власних програм. Така ситуація стала можливою внаслідок того, що переважна більшість виборців керується ірраціональними мотивами на виборах.
Вікторія СЮМАР, Виконавчий директор Інституту масової інформації, погодилась з тим, що громадське суспільство з 2004 року не прогресувало, а в деяких аспектах навіть здійснило регрес. Зокрема, українські НУО так і залишились невпливовими, політики підтримують їх лише у випадку власної користі. Крім того, неурядовим організаціям так і не вдалося налагодити ефективної комунікації як між собою, так і зі ЗМІ. Останні також не здійснили корінних якісних змін у принципах власної діяльності. Журналісти так і не стали посередниками між суспільством та політиками, а залишилися ретрансляторами. Саме над вирішенням цих проблем і слід зосередитися громадським організаціям та ЗМІ – при чому покращення ситуації може відбутися як еволюційно, так і революційно (відповідний досвід вже є).
Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова Правління ВГО «Громадянська мережа ОПОРА», відзначила, що згідно соціологічних опитувань, довіра до громадських організацій та ЗМІ значна в порівнянні з державними та правоохоронними органами. Це свідчить про те, що насправді вплив НУО та мас-медіа в українському суспільстві досить високий. Крім того, Ольга Айвазовська акцентувала увагу на тому, що абсолютна більшість українців вважають себе не відповідальними за стан країни. Це свідчить про те, що українське суспільство перетворюється на суспільство споживачів, що в свою чергу ставить на порядок денний питання не тільки про якість політичної еліти, а й про якість виборців.
В кінці конференції до учасників звернулися представники організацій, які виступили ініціаторами проведення обговорень вищезазначених тем:Сергій КУЗНЄЦОВ, Експерт з правових питань Відділу виборів та референдумів Венеціанської Комісії та Миртія МУРДЖІЯ, представник Директорату політичного консультування та співробітництва Секретаріату Ради Європи.
Recommendations of the international conference “Quality of elections: making democracy strong”.
Аналітичні матеріали до конференції.
Materials of the Conference (eng).
