Припинення конкурсного добору стало необхідним кроком для системи державної служби на початку повномасштабного вторгнення. Однак що робити далі, на тлі дії воєнного стану, активних євроінтеграційних процесів і наростаючої кадрової кризи? Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала своє бачення у дослідженні «Формування кадрового складу державної служби під час дії воєнного стану: потреби, виклики та перспективи» під час Круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Спільно із народними депутатами України, представниками державних інституцій та громадянського суспільства обговорювали:
- вдосконалення порядку вступу та проходження державної служби;
- відновлення конкурсів на посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;
- пропозиції до профільного законопроєкту № 13478-1, який нині готують до другого читання.
Міжнародні інституції наголошують: Україні необхідно повернутися до конкурсного добору, що ґрунтується на принципі меритократії, суб’єкти законодавчої ініціативи зосереджені на виконанні цих вимог, тоді як самі державні службовці не завжди згодні з цими пропозиціями. Саме тому проблему формування кадрового складу державної служби важливо розглядати й «зсередини».
Заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський розповів, що дослідження охоплює такі аспекти, як внутрішня оцінка держслужбовців нинішньої системи добору на посади держслужби, потреби, очікування, можливі підходи для подолання проблеми кадрового добору. Крім того, дослідження містить рекомендації щодо правового регулювання добору на посади державної служби.
Отримані результати свідчать про адаптацію державних службовців до чинної моделі добору кадрів та обмежене усвідомлення потенційних переваг конкурсного добору:
- більшість респондентів (57,2%) задоволені відсутністю конкурсних процедур, понад 55% вважають, що відсутність конкурсів цілком забезпечує рівність доступу до посад;
- частина респондентів (26,3%) чітко розуміє необхідність конкурсів і чекають на їх відновлення.
Що зумовило такі результати? Серед чинників — і питання довіри до результатів конкурсного відбору, і невизначений статус державних службовців, призначених на посади без конкурсів. Наразі 42,8% опитаних державних службовців вважає, що такі особи можуть продовжити проходження державної служби без конкурсу на підставі результатів оцінювання службової діяльності.
Окремий фокус дослідження — перспективи ухвалення законопроєкту № 13478-1 найближчим часом. Очікування держслужбовців досить стримані, та народні депутати зазначають: час відновлювати конкурси давно настав. Адже ухвалення проєкту Закону № 13478-1 про відновлення конкурсних процедур сприятиме виконанню однієї з вимог Плану для Ukraine Facility на 2024–2027 роки. Повернення конкурсів — це питання не тільки політичної доцільності, а й доказової політики: які проблеми виникли за час її спрощених процедур, які ризики бачимо зараз, і які моделі будуть робочими в умовах воєнного стану.
Втім, модель добору кадрів не є єдиним чинником професійності, престижності та кадрової стабільності державної служби — не менш важливу роль відіграють умови праці.
Якою має бути модель відновлення конкурсів, щоб це було одночасно справедливо, реалістично та безпечно для стабільності та збереження функціональності системи державного управління? Наразі важливо говорити про етапність відновлення конкурсів, особливості для органів місцевого самоврядування, відповідність як українським реаліям, так і міжнародним стандартам.
Більше ж про рекомендації ЛЗІ, позиції стейкхолдерів щодо профільного законопроєкту, аналіз поточного стану та практики добору на посади державної служби в умовах воєнного стану — читайте у новому дослідженні.
