11 серпня Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала дослідження про функціонування груп міжпарламентських зв’язків Верховної Ради України на засіданні парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Це перша комплексна картина діяльності таких груп в умовах повномасштабної війни, мета якої — зафіксувати системний рівень функціонування парламентської дипломатії та виявити ключові виклики в цьому напрямі.
Керівник аналітичного відділу ЛЗІ Володимир Скрипець зазначив, що дослідження поєднує три компоненти: експерти ЛЗІ провели інтервʼю з народними депутатами, з парламентарями країн-партнерів, послом України в державі ЄС; проаналізували 43 річних звіти груп дружби з країнами ЄС за період 2022–2025 років, а також міжнародний досвід.
Активізація груп дружби після початку повномасштабного вторгнення дала конкретні результати — зокрема, розширилася географія міжпарламентської взаємодії. Україна отримала або розпочала оформлення статусу спостерігача в парламентських асамблеях, доступ до яких раніше був обмеженим. Також діяльність груп дружби дала змогу постійно підтримувати міжнародну коаліцію на користь України, адвокатувати рішення щодо військової, політичної й гуманітарної допомоги та організовувати візити іноземних парламентарів на деокуповані території, до прифронтових регіонів.
Водночас ЛЗІ виявила пʼять ризиків у функціонуванні груп — (1) фінансування, (2) звітування, (3) координація, (4) компетенція, (5) комунікація і конкуренція. Усі вони потребують більш сталих інституційних практик, щоб не втратити напрацьоване.
Найбільш ефективним ресурсом української парламентської дипломатії є персональні контакти депутатів.
Іншим викликом для парламентської дипломатії залишається загальна слабкість системи звітування та відсутність єдиного стандарту звітів. Нардепи сприймають це радше як формальність, а Парламент — втрачає можливість накопичувати й передавати інституційну пам’ять і краще координувати подальші дії. Для виправлення цієї ситуації ЛЗІ створила готові для використання шаблони звітування.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко наголосив на доцільності уніфікації форми для звітності парламентарів.
Також ЛЗІ надала рекомендації Верховній Раді для закріплення інституційних рішень у сфері парламентської дипломатії: для народних депутатів і груп дружби, для Апарату Верховної Ради, для парламентських Комітетів з питань зовнішньої політики та з питань євроінтеграції.
Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Більше про ключові знахідки та рекомендації дослідження читайте тут:
