18 грудня обговорення проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» пройшли у Сімферополі та Одесі.
У Сімферополі стратегію представляли експерти: Денис Ковриженко (Лабораторія законодавчих ініціатив), Олексій Врадій (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України), Олександр Вінніков (Мережа розвитку європейського права), Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій). Доповідачі розповіли про цілісне бачення понадпартійної стратегії розвитку більшості сфер життя України. Ковриженко відзначив, що ніхто із кандидатів в Президенти не запропонував суспільству системного бачення подальшого розвитку держави, тому провідні аналітичні центри виносять на публічне обговорення свій проект стратегії. Експерт висловив сподівання, що цей документ допоможе переорієнтувати суспільну увагу від скандалів та псевдоподій до реальних проблем, зробить суспільну дискусію змістовною, накреслить програму дій влади.
В обговоренні в взяли також участь науковці, представники громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу. Серед них: Валерій Пробий-Голова, заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим, заслужений економіст України; Леонід Пілунський, депутат Верховної Ради АР Крим; Андрій Іванець, представник Нацради України з питань телебачення і радіомовлення; Тетяна Сенюшкіна, доктор наук державного управління, професор; Петро Вольвач, голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік УЕАН; Іллімар Асанов, член Правління Громадської організації «Європейський вибір Криму»; Олександр Добровольський, кандидат економічних наук, екс-перший заступник начальника Державної податкової адміністрації в АР Крим; Олександр Цвєтков, кандидат філософських наук, професор; Ярополк Тимків, представник Програми сприяння розвитку парламентаризму.
«Відтепер у всіх живих справжніх громадських організацій різного характеру та у тих партій, які хочуть бути партіями, а не фан-клубами лідерів, є шпаргалка. Хочеш щось міняти – відкрий і прочитай», – так заслужений економіст АР Крим, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко, який модерував захід, прокоментував появу проекту стратегії модернізації країни. Він відзначив, що його автори проробили ретельну роботу і узагальнили пропозиції з реформування України, які висувалися з 2005 року. Тобто питання: «що робити?» знімається, постає питання: «хто буде робити?», вважає А. Клименко. На його думку, громадянському суспільству необхідно «створювати паралельний до влади світ» для самоорганізації та тиску на органи влади та місцевого самоврядування.
Академік УЕАН Петро Вольвач вважає, що створення проекту стратегії – це унікальне явище, оскільки не чиновники, а громадські організації запропонували стратегію розвитку України. Вчений вважає цей документ «начерками до міні-Конституції України». Він пропонує визначити в проекті стратегії форму правління в державі як президентську. Також П. Вольвач наголосив на необхідності приділення більшої уваги в дослідженні аграрному сектору, оскільки Україна має величезний сільськогосподарський потенціал.
Професор Тетяна Сенюшкіна підкреслила актуальність дослідження, логічність його структури, але відзначила, що необхідно в цьому стратегічному документі чіткіше поставити проблеми і запропонувати альтернативи їх вирішення, критерії визначення найоптимальнішої з них. Вона також говорила про необхідність розвивати культуру проведення референдумів та інші форми прямої демократії, проблеми виконання законів в нашій державі, відсутності механізмів «витискання некомпетентних державних службовців і просування компетентних».
Заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим Валерій Пробий-Голова вважає, що проект стратегії «Модернізація України» – корисне напрацювання, над яким варто дискутувати, проте головне питання зараз – створення громадянського суспільства, яке, на його думку, в Україні ще не сформувалося. Як підтвердження цієї тези він розглядає результати виборів в Криму за останні двадцять років. «Жодного разу кримчани ще правильно не проголосували, а тому Крим програв всі свої ринки», – гадає В. Пробий-Голова.
Депутат Верховної Ради АР Крим Леонід Пілунський переконаний, що в програмі модернізації України має бути місце Криму. На його думку, треба поставити питання про економічну самодостатність Криму, адже його сьогодні «на 62 % годує Україна», курортний сезон скоротився з 4 до 2 місяців.
Програмний менеджер Кримського проекту Програми UNITER Айдер Халілов наголосив на важливості для Криму етнічних та конфесійних проблем і на відсутності бачення їх вирішення в документі.
Професор Олександр Цвєтков переконаний, що розділ, присвячений гуманітарним проблемам, має бути першим, а не останнім. За його словами, рівень підготовки молоді у загальноосвітніх закладах значно знижується, відбувається витіснення гуманітарних курсів у вищій школі, для повноцінної реалізації Болонського процесу в країні немає ресурсів. «Створюється враження, що розумна, освічена Україна нікому не потрібна», – вважає професор. На його думку, в запропонованому проекту стратегії занадто часто лунають звинувачення в бік Росії, радянського режиму.
Представники ГО «Європейський вибір Криму» запропонували у зміненому і розширеному складі продовжити обговорення цього актуального документу в січні 2010 року, напередодні підсумкового зібрання в Києві. На їх думку, це дасть можливість напрацювати додаткові пропозиції до проекту «Модернізація України. Шляхи визначення реформ», які б стосувалися Криму, а також обрати гідних представників кримського регіону на обговорення в столиці серед тих активістів громадських організацій та експертів, що хочуть брати участь в діяльності Мережі підтримки реформ. Заслужений економіст Криму А. Клименко підводячи підсумки зустрічі в Сімферополі заявив, що дискусія стала свідченням того, що «з’явився прекрасний підручник для громадських організацій» і запропонував наступне регіональне обговорення провести в Ялті.
В Одесі проект Стратегії презентували: Олександр Банчук (Центр Політико-правових реформ), Алла Кобилянська (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій), Олександр Сушко (Інститут євроатлантичного співробітництва), Максим Лациба (Український незалежний центр політичних досліджень). Також в обговоренні взяли участь: Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації ВГО „Комітет виборців України”; Євген Омельчук, депутат Одеської міської ради; Андрій Крупник, кандидат політичних наук, начальник Управління внутрішньої політики Одеської міської ради; Юрій Котляревський, директор консалтингового бюро „Сталкер”; Сергій Якубовський, доктор економічних наук, професор ОНУ ім. І. І. Мечникова; Тамара Булат, представник громадської екологічної ради при Одеський облдержадміністрації; Світлана Осауленко, представник громадської організації „Нове покоління”; Олександр Ляхович, незалежний тележурналіст та ведучий; Марк Меєрович, керівник лабораторії „Триз – педагогіка України” та інші.
Учасники одеського обговорення відмітили своєчасність появи Стратегії розвитку України, але наголосили на необхідності її суттєвого доопрацювання. Перш за все, на думку експертів з Одеси, роботі не вистачає ідеологічного фундаменту, єдиної загальної ідеї для всіх запропонованих реформ. Крім того, було наголошено, що важливо не написати гарну стратегію, а визначити вдалу та реалістичну форму просування реформ. Як доповненя до цієї тези була висловлена думка, що зусилля громадянського суспільства та експертного середовища необхідно зосередити на доопрацюванні та просуванні тих пунктів Стратегії, ймовірність реалізації яких найбільша.
Гостру дискусію викликав економічний розділ проекту Стратегії, в якому було запропоновано більш детально опрацювати пункти щодо податкової реформи, монетарної та бюджетної політики. Окремі експерти зазначили, що четвертий розділ Стратегії (“Фундаментальні цінності демократичних змін.”) обов’язково повинен містити пункт щодо молодіжної політики у державі. Представники одеського експертного середовища зазначили, що подібні дослідження потрібні для українського суспільства та виявили бажання долучитись до підготовки кінцевого варіанту Стратегії.
Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
