Перша національна сесія Української школи політичних студій 2011 року

23-27 березня у Києві відбулась Перша сесія Української школи політичних студій 2011 року. Цього року спільнота УШПС поповнилась 33 представниками політики, бізнесу, журналістики, громадської і наукової діяльності, державної служби та юриспруденції з різних регіонів України. У роботі сесії взяли участь Сергій Тігіпко, Володимир Шаповал, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Пинзеник, Олександр Богуцький, Віктор Шишкін, Юлія Мостова, Сергій Гайдай, Анатолій Гриценко та провідні експерти з політичної, економічної та гуманітарної сфер, мас-медіа та PR.

Із привітальною промовою до учасників звернулись Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною Аке Петерсон, Надзвичайний та Повноважний Посол Туреччини в Україні Ахмет Бюлент Меріч та Почесний Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор, Член Наглядової Ради УШПС В`ячеслав Брюховецький. Цілі та напрямок спрямування творчих і професійних зусиль, ціннісний компонент діяльності Школи, виклики та завдання, що стоять перед Україною на світовій арені стали предметом першого етапу спілкування учасників проекту із гостями.

 

Зустріч продовжилась дискусійним майданчиком на тему «20-ліття української незалежності – уроки, висновки та перспективи», де доповідачами стали Почесний Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В`ячеслав Брюховецький та Директор Інституту філософії НАН України, доктор філософських наук Мирослав Попович. Доповідачі та учасники мали змогу обмінятись думками з приводу історичної ретроспективи та сьогодення, проаналізувати перемоги та поразки українців у пошуку національної  ідеї та об’єднавчих цінностей, поміркувати над питанням кризи національної ідентичності й шляхами її подолання, а також проблемами України як європейської держави і носія європейських цінностей.

 

Після цього обговорення процесу євроінтеграції України з ціннісного контексту перейшло в площину економічної та політичної співпраці. Цьому був присвячений дискусійний майданчик: «Україна та ЄС: у пошуках нового формату комунікації». Доповідачами виступили Надзвичайний та Повноважний Посол Норвегії в Україні Олав Берстад та Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. Модератором панелі став Директор по Центральній та Східній Європі Williams Worldwide Group, випускник УШПС 2006 року Геннадій Друзенко. Дискусія дала змогу оцінити досвід Норвегії – країни, яка не є членом ЄС, але яка входить до Шенгенської зони, Європейської асоціації вільної торгівлі та Європейського економічного простору – й переваги, що їх отримує країна від такої форми міжнародної співпраці. Був проаналізований актуальний стан підготовки України до членства у політичному та економічному вимірі, враховуючи наявну законодавчу базу та ступінь усвідомлення суспільством необхідності набуття Україною статусу члена ЄС.

 

«Конституційний дизайн та реалізація ключових правових реформ в Україні: двадцять років у пошуках політичного балансу» – тема останньої дискусії першого дня Першої національної сесії Української школи політичних студій 2011 року, експертом якої виступив Голова Центральної виборчої комісії, доктор юридичних наук, професор, Член Наглядової Ради УШПС Володимир Шаповал. Під час фахової дискусії були підняті питання стану українського парламентаризму та досконалості українського законодавства, зокрема предметом активного обговорення стала Конституція України, легітимні шляхи внесення змін до головного закону країни та оцінка можливості такого сценарію за наявних політичних умов.

Другий день Першої сесії Української школи політичних студій розпочався з Установчої зустрічі Шостого набору Української школи політичних студій. Під час зустрічі Директор УШПС, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когутознайомив учасників із принципами, засадами та завданнями діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив та Української школи політичних студій, а також з організаційними моментами подальшої роботи Школи. Після цього Викладач Української школи політичних студій, Сертифікований тренер Ігор Рак провів тренінг-знайомство учасників.

 

Програма дня продовжилась дискусійною панеллю на тему «Модернізація країни: логіка ключових соціально-економічних реформ». Експертом панелі виступив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, модерувала дискусію адвокат, партнер Правової групи «Павленко і Побережнюк», юридичний радник Голови політичної партії «Сильна Україна», Член Національного бюро Партії, Голова Експертної комісії по правових питаннях та судовій реформі, випускниця УШПС 2009 року Олександра Павленко. Під час дискусії мова йшла про принципи розбудови держави як інституції, посилення економічного потенціалу та покращення інвестиційного клімату в країні, а також необхідні для цього кроки та механізми. Було приділено увагу результатам роботи чинного уряду та проаналізовано наявні проблеми у економічній, соціальній політиці та банківській сфері, які все ще потребують реформування, змін у законодавстві та політичному середовищі. Серед проблем, що заважають розвитку держави в бажаному напрямку Сергій Тігіпко виділив відсутність фондового ринку цінних паперів українських компаній,  недостатність конструктивізму та відкритості влади у відносинах з суб’єктами господарювання, недостатнє інформаційне поле роз’яснень цілей та потреб змін, реформ, а також брак реальних інвестицій.

 

Наступним лектором Української школи політичних студій виступив Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор Володимир Паніотто із доповіддю на тему «Сучасні технології соціологічного дослідження», під час якої учасники ознайомились з етапами розвитку соціологічних опитувань в Україні, революційними тенденціями в цій царині, критеріями ефективності методів соціологічного опитування. Доповідач засвідчив падіння якості даних соціологічних досліджень в Україні та ускладнення методів їхнього проведення, що разом спричинює нерозуміння, труднощі та помилки у трактуванні суспільних тенденцій. Експерт також приділив увагу питанню комбінації методів залежно від сфери застосування, способам підвищення якості аналізу даних та ефективної його презентації. Доповідач надав власну оцінку роботи різних українських соціологічних агенцій, методів та підходів, що їх застосовують агенції у своїй діяльності.

 

Наступна дискусійна платформа була присвячена темі «Демократія та медіа-бізнес: у пошуках точок перетину», експертом якої виступив Директор-президент ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), Керівник групи Starlight Media, випускник УШПС 2006 року Олександр Богуцький. Предметом дискусії стало висвітлення проблем медіа, зокрема оцінка телевізійного ринку України, якості подачі інформації, вподобань аудиторії, питання поєднання медіа та бізнесу. Доповідач також зосередив увагу на аналізі рейтингових телевізійних програм та причин розподілу уваги глядачів, впливовості телебачення та його здатності змінювати суспільні настрої.

День розпочався дискусійною платформою на тему «Оцінка судової реформи», експертом якої виступив Суддя Конституційного Суду України, Кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Віктор Шишкін. Було проаналізовано судову реформу в Україні, причини, які її зумовили, та досягнуті результати. Експерт також висловився щодо  недосконалості чинного судового законодавства – зокрема, про обмеження права на оскарження рішень (що є антиконституційним, оскільки суперечить ст.22 Конституції України), а також засвідчив проблему фактичної ліквідації суддівського самоврядування, що разом із збільшенням повноважень Вищої ради юстиції фактично призвело до створення ручної керованої системи, підпорядкованої вузькому колу осіб. Окрема увага під час дискусії була приділена питанню подолання корупції в судовій системі.

 

«Стратегія формування соціально-економічної політики в Україні: яких реформ ми потребуємо?» – тема другої дискусії, де експертами стали Голова Українського фонду підтримки реформ, доктор економічних наук, професор Віктор Пинзеник та Директор Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. Значну увагу у дискусії було приділено питанню дефіциту бюджету та шляхів виведення країни з кризового стану, окреслені найбільш оптимальні для України шляхи зробити це шляхом проведення внутрішніх реформ (зокрема через пенсійну реформу, зміни цінової політики на енергоносії, проведення фіскальних реформ тощо). Крім того, обговорювались шляхи покращення інвестиційного клімату в країні для залучення іноземних коштів.

 

Програма дня продовжилась виступом Виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», доктора філософських наук, Завідувача відділу етики, естетики та філософії культури Інституту філософії НАН України Євгена Бистрицького на тему «Громадянське суспільство України: аналіз сучасних тенденцій та перспектив». Учасники долучились до обговорення засад виникнення і розвитку поняття громадянського суспільства як стадії історичного розвитку людства та якісної характеристики. Було приділено увагу структурним елементам громадянського суспільства, його ціннісним орієнтирам та прагненням, а також аналізу наявних тенденцій в Україні.

 

Наступною стала доповідь Першого заступника Генерального директора Медичного центру “Універсальна клініка “Оберіг”, випускника УШПС 2006 рокуОлега Петренка на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я». Аналізуючи існуючи типи систем охорони здоров`я у світі, експерт зосередив увагу на тому, яку саме політику охорони здоров’я, виходячи із сьогоднішніх реалій, потребує Україна та якими є фактори, що впливають на її формування. За словами доповідача, наразі держава надає медичні послуги, які не відповідають європейським стандартам, що значною мірою зумовлене прогалинами у законодавстві та призводить до неефективного використання державних ресурсів. В ході дискусії учасники обговорювали можливі шляхи підвищення ефективності охорони здоров’я на місцях за відсутності комплексної державної політики та реформи.

 

Програма дня завершилась виступом Старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниці УШПС 2008 року Олени Маслюківської на тему «Українська екологічна політика в умовах глобальної зміни клімату». За роки незалежності в Міністерстві екології та природних ресурсів 10 разів змінювались очільники і 5 разів – структура та назва міністерства, однак сама екологічна політика все ще залишається неефективною. Серед факторів, які стоять на заваді поступу у цій царині експерт відмітила майже повністю залежний енергосектор України та найбільший в світі показник енергоємності вітчизняного ВВП. Завдяки використанню наявних механізмів Україна має можливість зменшити енергоємність економіки й, відповідно, подолати енергозалежність та реструктурувати економіку. Разом з тим, ми маємо використовувати вже наявні джерела фінансування енергоефективності та альтернативних джерел енергії.

Дискусійний майданчик четвертого дня Першої сесії Української школи політичних студій розпочався з виступу головного редактора газети «Дзеркало тижня. Україна»Юлії Мостової на тему «Політична журналістика та відкритість політичних процесів в Україні: проблеми та перспективи». У своєму виступі доповідач зробила акцент на професійних стандартах української журналістики, рівень імплементації яких у нашій державі залишається низьким. Предметом дискусії став також етичний аспект діяльності журналіста та контролююча функція медіа, яка – через тривалий час перебування ЗМІ під тиском владної цензури – все ще не відновилась. Крім того, проблемою залишаються залежність від власників медіа, що значно знижує ефективність та об’єктивність роботи ЗМІ, та загальна  патерналістська модель поведінки в суспільстві, яка стоїть на заваді загальному суспільному поступу.

 

«Безпека та демократія – геополітичний аспект» – тема виступу Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, Члена Української частини Ради міжпарламентської ради «Україна-НАТО» Анатолія Гриценка. Доповідач окреслив основні внутрішні виклики для національної безпеки України в сучасному геополітичному контексті. На думку експерта, політичне сьогодення України характеризується монополізацією влади, її дистанціюванням від виборців та руйнуванням середнього класу, що створює реальну загрозу соціального вибуху. Запорукою успіху реформ, які необхідно провести для виведення країни з політичної кризи, є ефективна система управління, децентралізація, викорінення корупції, відновлення довіри до влади, запровадження прозорої структури власності та конкуренції в економіці.

 

Програму дня продовжив виступ Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія Гайдая на тему «Основне завдання української соціальної інженерії – запропонувати суспільству нову соціально-політичну модель». Учасники мали можливість обговорити сутність та завдання нової форми взаємодії між соціумом та політиками – соціальної інженерії, спрямованої на втілення позитивних змін в суспільстві через політичний інструментарій. Крім того, було приділено увагу оцінці основних соціальних запитів українських виборців, питанню стратегії проведення політичних компаній в умовах конкурентного середовища та методам втілення проектів соціальної інженерії в Україні.

 

День завершився виступом Президента Bohush Communication, Члена Ради Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (Council Member of IPRA), Віце-президента Української PR Ліги Дениса Богуша на тему «Імідж України». Дискусію було присвячено матриці та загальному огляду досліджень іміджу України, медіа-фокусу українських ЗМІ в Європі, аналізу наявного іміджу України у світі та наслідків для держави. Експерт також звернув увагу на приклади та механізми створення іміджу українських міст і країни загалом, а також те, яким чином це здійснюється, контролюється, фінансується та підтримується державою.

П`ятий день Першої сесії Української школи політичних студій почався з виступу Директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса на тему «Актуальні події на Близькому Сході: виклики та наслідки для світу та України». Розмова була присвячена природі, особливостям, виникненню та розвитку соціальних та революційних рухів, аналізу факту дестабілізації політичної ситуації на Близькому Сході та в Північній Африці, перерозподілу сфер впливу в регіонах та наслідків для світу і України. Під час виступу експер  розкрив поняття соціальних рухів, причини їхнього виникнення та стадії розвитку, пояснив специфіку менталітету мешканців близькосхідних країн. Було описано причини, перехід, наслідки подій, що відбулися в Тунісі, Єгипті, Лівії та показано взаємозв’язок між ними. Окремої уваги було приділено питанню зовнішніх факторів у цих революціях – впливу та участі інших країн. Окремим явищем було розглянуто використання примусу у близькосхідних країнах – як з точки зору революціонерів, так і з точки зору влади.«Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі» – так звучала тема наступної дискусійної панелі, експертом якої виступила Завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор історичних наук, професор Наталя Яковенко. В межах обговорення доповідачем було висвітлено зокрема питання становлення ціннісних орієнтацій в ретроспективі від XVII до початку ХХ століть. XVI-XVII століття, за словами експерта, характеризуються вертикальною стратифікацією та можливостями соціальної мобільності. А вже у ХІХ ст., за словами доповідача, відбулася підміна понять – національний проект того часу продукує ідею української селянської нації. Аксіома – влада богоданна! Інші страти, крім селянства відмітаються як неіснуючі».Йшлося під час дискусії і про три основні функції, що їх прийнято виокремлювати в сучасній соціології культури: елітарну, народну та масову. Ще однією темою для жвавого обговорення стало розуміння та усвідомлення історичних моментів становлення української історії.

Перша Українська сесія Української школи політичних студій завершилась вирішенням загальних організаційних питань, підбиттям підсумків та загальною оцінкою сесії учасниками та організаторами.