З 24 червня по 27 червня 2010 року у Києві пройшла Друга сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” яку Лабораторія законодавчих ініціатив провела спільно з Міжнародним фондом «Відродження» та за підтримки компанії “Євромедіа”. Основними темами цієї сесії стали правові питання діяльності ЗМІ, громадянська журналістика, медіа-бізнес та ціннісний вимір українського суспільства.
Сесія розпочалася виступом Андрія КУЛИКОВА, журналіста, ведучого програми “Свобода слова”, що прочитав лекцію на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами“. Його лекція стосувалася питань відповідальності журналістів перед співгромадянами та мала своє продовження у подальшій дискусії з учасниками школи.
Журналістську тематику продовжила Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора “Дзеркало тижня”, лекцією “Політична журналістика в Україні: проблеми та перспективи“. Пані Юлія наголосила на важливості і відповідальності професії журналістів для демократичнрого розвитку суспільства. Журналістика повинна відігравати соціальну роль й перешкоджати розповсюдженню такого явища як «джинса». “Журналістика має озброювати людей знаннями“, – зауважила Ю. Мостова.
Також 24 червня перед учасниками виступила Катерина ЛЕВЧЕНКО, Директор Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла-Страда Україна”, яка висвітлила тему запобігання торгівлі людьми, насильству, порушенню прав людини та дискримінації в суспільстві. За визначенням пані Катерини, торгівля людьми – це вербування, перевезення, передача, приховування або утримання людини, здійснювані з метою експлуатації, шляхом застосування або погроз застосування примусу, або викрадання, обману, заохочення, зловживання довірою, використання службового становища або вразливого стану особи, або шляхом підкупу, у вигляді платежів для одержання згоди особи, яка контролює іншу. Також під час виступу були продемонстровані приклади реклами дискримінаційного характеру.
На завершення дня учасники Школи мали змогу поспілкуватись із Андрієм ШЕВЧЕНКОМ, народним депутатом України V та VI скликань, Першим заступником Голови Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації який розповів про принципи роботи в українській журналістиці та знову наголосив на важливості соціальної відповідальності журналіста.
Наступного дня, 25 червня, робота Школи розпочалася із лекції Сергія ГАЙДАЯ, Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства “Гайдай.Ком”, на тему “П’ять міфів, що захищають українську владу“. Пан Сергій зробив наголос на відсутності в країні еліти і на необхідності її виховання. Були розглянуті 5 міфів, що захищають українську владу, а саме: “політика – брудна справа”; “в українців нічого ніколи не виходить, менталітет такий”; “соціально-політичний устрій держави винайдено й апробовано, не потрібно винаходити велосипед”; “зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття”; “PR – це мистецтво лукавства”. Натомість Сергій Гайдай запропонував такий погляд на дані питання: політика – це не більш ніж інструмент управління суспільством, моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якими цілями її використовує; усі нації мають потенціал до цивілізованих «проривів»; скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою; якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта, то їх реалізація – це питання найближчих років; PR – це не більш ніж інструмент з формування, корекції й управління суспільною свідомістю.
Після цього увага слухачів Школи перенеслася в царину ціннісних орієнтацій українського суспільства. Вони прослухали лекцію Наталії ЯКОВЕНКО, Завідувача кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора історичних наук, професора. Пані Наталя запропонувала нове бачення, нову модель сприйняття українського суспільства, в якій необхідно мультиплікувати український простір, поставити державу на службу людині, а не навпаки.
Потім учасники Школи ознайомилися з темою “Менеджмент і маркетинг сучасного українського телебачення” на основі презентації Олександра БОГУЦЬКОГО, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”. Олександр Богуцький закцентував увагу на тому, що журналіст перш за все повинен подавати якісний професійний матеріал, бути “брендом” в обраній галузі, що буде визначати його цінність на ринку і для суспільства.
Також, в цей день слухачі Школи мали нагоду прослухати виступ Тармо КРІММА, незалежного телевізійного продюсера, колишнього члена Ради суспільного телебачення Естонії. Його лекція була присвячена темі громадянської журналістики та її протистоянню з електронними медіа. Під час виступу було відмічено, що громадянська журналістика передбачає застосування аудиторією інструментів ЗМІ для того, щоб проінформувати одне одного. В той же час Тармо Крімм дійшов висновку, що громадянська журналістика не замінить повністю професійні медіа, адже в такому разі вона втратить свій сенс.
В кінці дня учасники мали унікальну можливість познайомитися з Бьорном ЕРІКСЕНОМ, колишнім Директором відділу телебачення Європейської мовної спілки. Б. Еріксен зазначив, що суспільне мовлення не має бути державним чи приватним, натомість воно повинне бути громадським, збалансованим і незалежним, виконувати функції “четвертої влади” в державі; інформувати, розважати та навчати людей. Також пан Еріксен розглянув такі характеристики телевізійного ринку, як рейтинг, доля і охоплення, проілюструвавши це прикладами європейського телебачення.
26 червня 2010 року учасники продовжили роботу з Бьорном ЕРІКСЕНОМ і провели рольову гру на тему моральних дилем, притаманних журналістиці у сучасному світі.
Наступним став виступ Олега МАРТИНЕНКА, Начальника управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, з теми прав людини та запровадження основних принципів захисту прав людини у реформування органів внутрішніх справ. Пан Олег виокремив такі ключові моменти, на які слід звернути увагу у даному контексті: законність – це не завжди закон; закон – це не завжди права людини; права людини – це не завжди права громадянина; захист прав людини – це не монополія державних органів влади.
Також в цей день учасники знову звернулися до тематики ціннісного виміру українського суспільства і прослухали лекцію Мирослава ПОПОВИЧА, Директора Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академіка Національної академії наук України. Пан Мирослав виокремив простір досвіду і горизонт очікувань в контексті формування ціннісних орієнтирів, зауважив, що в основу ліберальних цінностей покладено далекі горизонти очікувань на противагу консерватизму. Мирослав Попович також протиставив ідеї солідарності індивідуальну цінність, де людина відповідає перед самою собою, де кодекс поведінки знаходиться всередині людини. Був зроблений наголос на тому, що люди повинні мати мужність вирішувати проблеми, спираючись лише на власний розум.
У другій половині дня учасники працювали з Михайлом МІНАКОВИМ, Старшим програмним менеджером напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцентом кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором філософських наук, випускником УШПС. Учасники мали змогу познайомитися з концептом соціального капіталу, подискутувати на цю тему на основі прочитаних попередньо текстів. Пан Михайло зауважив, що соціальний капітал стосується вивчення зв’язків між соціальними мережами і впливає на продуктивність взаємодії індивідів та груп. Це поняття було розглянуто в різних дисциплінах. Було зроблено висновок, що соціальний капітал – це все, що уможливлює, підтримує та спрямовує індивідуальну та колективну дію, породжену мережами стосунків, взаємодією, довірою та соціальними нормами. Соціальний капітал утримує країни в єдності, його приріст протидіє атомізації як цивілізаційному тренду.
Останнього дня була проведена зустріч слухачів Школи із Володимиром ПАНІОТТО, Генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології, доктором філософських наук. Він прочитав лекцію на тему “Зміни в арсеналі соціологів: імплікації для журналістів“. Володимир Паніотто навів п’ять обов’язкових запитань, що їх журналіст має поставити соціологові, котрий передає йому результати опитування, а саме:
- Скількох осіб було опитано? (Обсяг вибіркової сукупності)
- Хто (яка організація) здійснював опитування?
- Кого репрезентує опитана група населення? (Населення країни загалом? Окремі області? Окремі міста або інші населені пункти? Певні верстви або соціальні групи населення?)
- Коли здійснювали опитування? (Терміни збирання інформації)
- Яка допустима (гранична) помилка випадкової вибірки? (Запитання про помилку репрезентативності)
Відповіді на ці основні запитання дають змогу правильно інтерпретувати дані опитування громадської думки. Тому журналіст повинен не тільки дістати відповіді на них, а й повідомити їх читачеві (слухачеві), супроводячи цією інформацією опубліковані цифри — змістові результати опитування.
Також останнього дня учасники прослухали виступ Володимира КУШНІРЕНКА, докторанта кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», директора Центру комплексних досліджень на тему “Ціннісні та цивілізаційні складові сучасного інформаційного простору”. В своєму виступі він торкнувся питань зміни свідомості і конструювання реальності в сучасному суспільстві, розглянув інформацію як форму енергії, показав особливості світосприйняття, обумовленого різними культурними факторами.
Наступні сесії Школи пройдуть в Одесі та у Львові.
# # #
Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкуванняпрофесійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями,а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах.
Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідаьних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.
