Процеси європейської інтеграції та реформування системи правосуддя в Україні зумовлюють підвищену увагу до механізмів призначення суддів судів загальної юрисдикції, суддів Конституційного Суду України (КСУ), а також членів органів суддівського врядування. Одним із найбільш дискусійних і водночас інноваційних інструментів у цій сфері стало запровадження діяльності конкурсних комісій за участі міжнародних (іноземних) експертів, покликаних забезпечити прозорість, неупередженість і відповідність національних процедур міжнародним стандартам верховенства права.
Участь міжнародних (іноземних) експертів у діяльності конкурсних комісій в органах судової влади та КСУ як явище виникло у відповідь на системні проблеми:
- неспроможність органів суддівського врядування (насамперед ВРП), а також КСУ ухвалювати рішення в умовах політичного тиску;
- спроби втручання з боку деяких суддів у процеси ухвалення судових рішень;
- стабільно низький рівень довіри суспільства до судів (за даними соціологічних досліджень, проведених Центром Разумкова, Національним агентством з питань запобігання корупції тощо).
Усе це в підсумку призвело до неспроможності ефективно реагувати на кризи, що регулярно виникали в судовій владі та КСУ. Також вимоги щодо залучення міжнародних (іноземних) експертів були закріплені в зобов’язаннях України перед міжнародними організаціями та партнерами. Зокрема, така участь розглядалася як гарантія додаткового контролю за дотриманням принципів незалежності суддів, професійної доброчесності та запобігання корупційним ризикам.
З 2018 року розпочалося активне залучення міжнародних (іноземних) експертів до складу конкурсних комісій в органах судової влади та Конституційному Суді України. Запровадження участі таких експертів у діяльності конкурсних комісій, з одного боку, було реакцією на низький рівень довіри суспільства до судової влади та Конституційного Суду України. З іншого — було зумовлено міжнародними зобов’язаннями України (Планом для Ukraine Facility, звітами Європейської комісії), а також Дорожньою картою з питань верховенства права.
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що вивчення результатів діяльності конкурсних комісій за участі міжнародних (іноземних) експертів дає змогу не лише оцінити їхню ефективність у контексті судової реформи, а і сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення їхньої діяльності.
У межах цього дослідження діяльність конкурсних комісій оцінювалася за період із січня 2022 року до листопада 2025 року включно. У частині проведення конкурсних процедур застосовувалися оновлені дані станом на квітень 2026 року.
Дослідження зосереджується на аналізі діяльності (включаючи законодавчу базу) конкурсних комісій, як-от: Етична рада, Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Конкурсна комісія з проведення конкурсу на зайняття посад керівника Служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора, Дорадча група експертів, Громадська рада міжнародних експертів, Експертна рада (виключно законодавча база) та Громадська рада доброчесності (в частині релевантного порівняння з діяльністю тих комісій, які відповідно до закону після закінчення роботи поточних складів будуть замінені Громадською радою доброчесності). Також була проаналізована релевантна практика Верховного Суду.
Під час дослідження, зокрема, здійснено аналіз проведених співбесід (спеціальних спільних засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) із кандидатами на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), Конституційного Суду України (КСУ), керівника Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ), його заступника, дисциплінарних інспекторів, членів ВККС, Вищої ради правосуддя (ВРП): загалом переглянуто та проаналізовано 143 співбесіди з кандидатами; аналіз рішень конкурсних комісій стосовно зазначених кандидатів. Також проведено інтерв’ю із членами деяких конкурсних комісій.
Фокус вказаного дослідження — аналіз єдності критеріїв добору кандидатів, єдності підходів конкурсних комісій до визначення відповідності кандидатів критеріям, що оцінюються. Оцінювання роботи конкурсних комісій здійснено в розрізі механізму формування їхнього складу, кількості міжнародних (іноземних) представників у їхньому складі, кваліфікаційних вимог, обсягу повноважень, критеріїв оцінювання тощо.
Окремо в релевантних процедурах здійснено порівняння роботи конкурсних комісій із діяльністю Громадської ради доброчесності (ГРД).
Висновки, наведені за результатами дослідження, ґрунтуються, зокрема, на статистичних даних зазначених конкурсних комісій за підсумками їхньої діяльності.
Окрема частина звіту містить конкретні рекомендації щодо вирішення виявлених у процесі дослідження проблем, застосовні для формування орієнтирів подальшого руху державної політики в цій сфері.
Цей документ підготовлено за підтримки Швеції. Зміст документа є винятковою відповідальністю ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та не обов’язково відображає позицію Швеції.
