3 вересня 2024 року розпочала роботу 12 сесія Верховної Ради України IX скликання. Того ж дня парламент прийняв порядок денний сесії.
Загалом порядок денний парламенту – це список законопроєктів, які депутати мають розглянути у сесійній залі. По суті – план роботи Верховної Ради, який банально дозволяє народним депутатам ознайомитися з законопроєктами, а громадськості та міжнародним партнерам слідкувати за тим, що і коли Верховна Рада має проголосувати.
У цьому тексті ми вирішили звернути увагу на найбільш резонансні, як і з політичного, так і з суспільного погляду законодавчі ініціативи, які український парламент має або може розглянути у найближчі пару місяців у сесійній залі. Орієнтиром виступали як порядок денний, так і вимоги міжнародних партнерів України та заяви депутатів, зроблені у комунікації зі ЗМІ щодо можливого ухвалення тих чи інших законів у найближчій перспективі.
Проте, в Україні порядок денний парламенту перестав виступати дієвим планом роботи, про що раніше писала ЛЗІ.
Обрані законопроєкти торкаються найбільш чуттєвих сфер, які постали перед українською державою: національної безпеки та економіки, а також реформ на шляху інтеграції до ЄС.
Підвищення податків: реалізація
На тлі дискусії про економічне бронювання та формування державного бюджету на наступний рік триває ухвалення не менш важливого законопроєкту №11416-д, який передбачає відчутне підвищення податків.
17 вересня парламент прийняв документ, який напередодні був схвалений комітетом ВРУ з фінансів та митної політики, у першому читанні 241 голосом “за”.
Ще у травні цього року голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев заявив, що держава планує підвищити певні податки задля наповнення бюджету для фінансування Збройних сил України. Вже 18 липня Уряд схвалив закон про зміни до держбюджету, а наприкінці місяця голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підтвердив наміри парламенту прийняти збільшення податків.
До кінця серпня законопроєкт декілька разів змінювали, а під час голосування 3 вересня цього року – його було провалено.
Паралельно, у рамках перегляду програми співробітництва, місія МВФ в Україні закликала українську владу на тлі бойових дій, які триватимуть і наступного року, – підняти податки задля отримання додаткових надходжень до бюджету, аби перекрити видатки, що зростають.
Прийнятий у першому читанні законопроєкт заступник голови комітету ВРУ з питань податкової політики Ярослав Железняк назвав “історично великим” збільшенням податків: на 58 млрд грн цього року і 137 млрд наступного.
Серед змін, які пропонує законопроєкт:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- підвищення податків для 1 та 2 групи ФОП;
- встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50% (хоча проти цього нововведення виступає Міністерство фінансів).
За словами Железняка, законопроєкт не встигнуть ухвалити в цілому до початку наступного місяця, тому він почне діяти “заднім числом” з 1 жовтня цього року.
Економічне бронювання: проєкт
Водночас не менш активно, зокрема й у контексті мобілізації, обговорюється законопроєкт, який стосується економічного бронювання. У порядку денному цієї сесії парламенту зареєстровано законопроєкт №11331 та суміжні до нього документи, які окреслюють концепцію “економічного бронювання”.
Автори законопроєктів пояснюють необхідність його ухвалення створенням чіткої та зрозумілої системи бронювання та підвищенням надходжень фінансів до державного бюджету України, адже, як казали чиновники Міністерства фінансів, – усі ресурси, які держава може зібрати у власній економіці, йдуть на фінансування безпекових та військових потреб.
Ця ідея обговорюється вже тривалий час та стала предметом активних дискусій, звинувачень та суперечок: від ймовірності багатшим “відкупитися” до невідворотності подібних заходів з урахуванням складної ситуації з фінансуванням Збройних сил України.
Оскільки західні партнери України заборонили використовувати фінансову допомогу саме на фінансування військових потреб – уряд має шукати ці кошти всередині української економіки.
Найбільше питань та скарг законопроєкт викликає саме у представників бізнесу, адже майже для 60% роботодавців нестача кадрів, яка зумовлена мобілізацією, – є головною проблемою. Опитування Американської торговельної палати в Україні показало, що 8 з 10 компаній Які є компаніями-членами палати відчували вплив мобілізації на собі.
Також представники бізнес-спілок закликають зробити правила економічного бронювання зрозумілими та стабільними й уникнути регулярних змін норм. Вони наполягають на тому, що система, яку планує підтримати парламент, має стати доповненням до вже наявного бронювання працівників критичних для держави підприємств, адже скасування старого механізму, який регулюється постановами уряду, на користь нового – може зупинити критичні для виробництв процеси. Є заклики також до бронювання керівників важливих підприємств без урахування квоти.
Варто додати, що наразі розглядаються три моделі такого бронювання: парламентська, урядова та змішана. ЗМІ детально описували принципи, за якими може функціонувати майбутня система.
Стриману підтримку законопроєкту висловлював і Комітет ВРУ з питань нацбезпеки. Його голова, Олександр Завітневич, заявив влітку, що парламент шукатиме баланс між фронтом та тилом. З іншого боку, система самого бронювання виглядає несправедливою та є чутливою для тих громадян України, які перебувають у складі ЗСУ вже третій рік повномасштабного вторгнення.
Окрім того, за словами голови бюджетного комітету ВРУ Роксолани Підласої, для мобілізації до 500 тисяч осіб – необхідні 322 млрд грн Без урахування витрат на зброю і техніку , в той час, як ухвалений законопроєкт може принести меншу суму Голова комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Наталуха в інтерв'ю ЗМІ називав 200 млрд грн .
Щодо термінів ухвалення законопроєкту відсутні чіткі заяви від чиновників та парламентів, хоча 29 серпня на засіданні Комітету ВРУ з фінансової політики представник Міністерства економіки висловив думку, що система може запрацювати вже у жовтні-листопаді.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наприкінці серпня оголосив про намір уряду оновити для бізнесу процедуру бронювання за принципом “воюй або працюй”.
Перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко своєю чергою додала, що до питання економічного бронювання повернуться одразу тоді, коли військове командування поінформує, що не порушено баланс мобілізації.
Бюджет-2025: проєкт
Надвечір 13 вересня цього року Кабінет міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету на 2025 рік. Вже 14 вересня його зареєстрували у Верховній Раді.
Наступного року уряд очікує скорочення безробіття, зростання середньої заробітної плати, інфляцію на рівні 9,5% Вище за показник поточного року, який складає 7,9% й зростання ВВП України на 2,7% У 2024 році цей показник складає 3,5% , а середньорічний курс долара США на рівні 45 грн. При тому основні соціальні показники Мова йде про мінімальну заробітну плату, категорії прожиткового мінімуму і т.д. залишилися без змін.
Згідно з проєктом бюджету, у наступному році зростуть його доходи. Цілком ймовірно, що у розрахунок бюджету Уряд закладав проголосований згаданий раніше законопроєкт щодо підвищення податків. Також очікується значне збільшення надходжень від Національного банку України.
Щоправда, після публікації проєкту міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що у бюджет 2025 року не закладалися надходження від “економічного бронювання”. При тому голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев вважає, що такі надходження були закладені у проєкт.
Дефіцит у 2025 році очікується на рівні 19,4% від ВВП, а покривати його планують здебільшого з зовнішніх джерел, мова в першу чергу про західних союзників України.
Варто додати, що в цілому сам проєкт бюджету суттєво зміниться до ухвалення парламентом. Наразі від парламентарів та чиновників міністерств не звучали чіткі терміни ухвалення бюджету, але орієнтуючись на прийняття двох попередніх бюджетів часів повномасштабної війни – це можна очікувати на початку листопада, адже бюджети на 2023 та 2024 роки ВРУ ухвалила 3 та 9 листопада відповідно.
Демобілізація: ідея
Одним з найбільш чутливих законопроєктів, який має ухвалити український парламент, є питання демобілізації.
Навесні цього року з ухваленого законопроєкту №10449, або так званого “мобілізаційного закону”, виключили норми про звільнення військових зі служби. Вже за декілька днів у Міністерстві оборони України повідомили, що законопроєкт, який стосуватиметься демобілізації – перебуває у розробці.
При тому тоді ж було заявлено, що термін подачі у 8 місяців було прибрано, адже це може відбутися раніше.
18 червня після наради Комітету ВРУ з нацбезпеки й представників Міністерства оборони та Генштабу ЗСУ заявили, що за збереження темпів мобілізації Мова про стан на червень поточного року – є можливість зареєструвати відповідний законопроєкт у жовтні. Це ж тоді розповіли журналістам секретар Комітету ВРУ Роман Костенко, а також членкиня комітету Ірина Фріз. За словами Костенка, однією з умов внесення законопроєкту про демобілізацію є збереження високих темпів мобілізації до кінця літа цього року.
У самому ж Міністерстві оборони наприкінці липня підтвердили, що документ перебуває на стадії розробки, але не повідомили конкретних термінів його реєстрації та можливості ухвалення парламентом відповідно.
Під час засідань у липні та серпні Останнє засідання комітету на момент написання тексту відбулося 29 серпня Комітет ВРУ з питань нацбезпеки не обговорював питання демобілізації. Наразі у порядку денному 12 сесії парламенту не зареєстровано законопроєктів, які стосуються питання демобілізації, жодних нових публічних заяв протягом останнього часу не лунало.
Висновки
У контексті повномасштабного вторгнення РФ усі ці рішення взаємопов’язані та важкі, або ж з економічного, або ж з суспільного погляду. Щоправда, деякі з них досі не перейшли до реалізації – мова про демобілізацію.
З іншого боку, варто визнати залежність процесу демобілізації від процесу безпосередньо мобілізації громадян до лав війська, а також динамічної безпекової ситуації.
При тому народні депутати зберігають ритм, який встановився з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ щодо ухвалення законопроєктів, які стосуються економічної політики держави та бюджетного планування на тлі все важчих економічних та безпекових випробувань, що постали перед державою.
