З початку повномасштабного російського вторгнення майже п’ята частина української території перебуває під російською окупацією. Серед низки викликів, які постали перед українською державою, є функціонування парламенту в умовах війни.
Такий виклик зумовлений рекордно малою кількістю нардепів: станом на сьогодні український парламент нараховує 401 народного депутата. Це число продовжує падати, адже ще восени минулого року у парламенті нараховувалися 403 парламентарі.
186 з цих депутатів були обрані в одномандатних виборчих округах. Частина з цих округів наразі окуповані російськими військами.
Хто ж представляє інтереси виборців окупованих округів у Верховній Раді України? До яких фракцій вони входять? І чим такі депутати зайняті поки їх округи знаходяться в окупації?
Лабораторія законодавчих ініціатив дослідила, який відсоток парламенту IX скликання представляє тимчасово окуповані території (ТОТ) після 2022 року та наскільки активні народні депутати з досліджених територій.
Зауважимо, що у дослідження не потрапили 26 округів Дані округи не були включені у дослідження, оскільки вибори на них не проводилися ще з 2014 року і вони не представлені у парламенті з IX скликання. , територія яких була окупована російськими військами ще у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення росіян повністю або частково окупованими стали ще 23 виборчі округи З урахуванням окупованих у 2014 році регіонів - це приблизно 18% української території. , розташовані у Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та Харківській областях.
23 мажоритарні округи, які були окуповані повністю або частково після 24 лютого 2022 року, розташовані: у Донецькій області — 7 з них, у Луганській — 6, Запорізькій — 5, Херсонській — 3, у Харківській області — ще 2.
Варто також додати, що у чотирьох округах Мова про 57, 60, 176 та 186-й округи. , що стали предметом дослідження, депутати яких склали за тих чи інших обставин повноваження, — вибори не можуть бути проведені. Конституція та відповідне їй чинне українське законодавство забороняють проведення виборів в умовах воєнного стану (на рівні закону — всіх виборів як таких, на рівні Конституції — парламентських).
Чим займаються?
Попри наявний стереотип, що обрані під час кампанії 2019 року депутати від проросійських партій здебільшого просували інтереси держави-агресора — досліджена картина показала, що це не зовсім так.
Існуванню такої думки сприяли слідчі справи проти низки нардепів чи втеча деяких парламентарів з України під час повномасштабного вторгнення РФ, проте частка таких випадків становить меншість від досліджених округів.
За умовний індикатор проукраїнської або ж проросійської позиції ми обрали ухвалений нещодавно у другому читанні законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією, або ж більш відомий як закон про заборону діяльності УПЦ (МП) на території України. Серед 23 досліджених народних депутатів, з яких на момент голосування 19 виконували свої обов’язки — проти законопроєкту виступили лише 4 парламентарі, тоді як підтримали — 9.
Якщо депутати не підтримували законопроєкт, то зазвичай або не голосували, або були відсутніми у конкретний день у сесійній залі парламенту. Звісно, з іншого боку цілком можна стверджувати, що частина парламентарів зі списку таким чином уникнули чіткої демонстрації позиції щодо діяльності пов’язаних з росіянами релігійних організацій.
Окремо також ми звернули увагу на активність народних депутатів поза сесійною залою. Ідеться про взаємодію та роботу з мешканцями власних виборчих округів, гуманітарну допомогу або ж допомогу українським військовим.
Більшість депутатів, які потрапили у вибірку дослідження, не демонстрували публічно на власних сторінках у соціальних мережах подібну діяльність або ж банально уникали її, проте намагалися висвітлювати діяльність Верховної Ради. Також чимала частина депутатів взагалі видалили, чи перестали вести сторінки в мережі, чи продовжували вести як особистий профіль, без публікацій, які є дотичними до парламентської роботи.
Активність парламентарів, що потрапили у дослідження, неоднорідна. Окрім колаборантів, чи осіб, які перебувають під підозрою у подібній діяльності, або тих, хто був відсутнім на більшості парламентських засідань, є й активні народні обранці, активність голосувань яких під час повномасштабного вторгнення склала 86% усіх голосувань.
Загалом показник у більше ніж 80% голосувань є у 4 з 23 депутатів у дослідженні, ще у п’ятьох — більше ніж 70%. Двоє нардепів — пропустили більше ніж половину парламентських голосувань.
Методологія: для визначення кількості голосувань на засіданнях Верховної Ради для досліджуваних парламентерів — використовувалося середнє значення участі у голосуваннях, починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 вересня 2024 року. Враховувалися показники, починаючи з сьомої сесії IX скликання парламенту, яка почалася незадовго до повномасштабного російського вторгнення, до одинадцятої сесії, яка завершила свою роботу 23 серпня.
Наприклад, для визначення даних для представника виборчого округу №52 використовувалися дані з особистої картки депутата з сайту ВРУ та вказані дати у відповідній графі пошуку.
Детальніше про діяльність досліджених парламентарів ви можете ознайомитися у текстах Лабораторії законодавчих ініціатив по кожному вивченому регіону.
Для зручності тексти слідуватимуть у порядку зростання номерів територіальних виборчих округів, які потрапили у вибірку. Відповідно, від найменшого до найбільшого.
Нардепи з ТОТ: Донецька область
Нардепи з ТОТ: Запорізька область
Нардепи з ТОТ: Луганська та Харківська області
Нардепи з ТОТ: Херсонська область
