Під час тренінгу учасники розглянули питання інтеграції ґендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, дізналися, які інструменти можна використовувати в цілях ґендерно-правової експертизи, зокрема ґендерний маркер як приклад інструментарію для оперативної ґендерної оцінки законопроєктів. У практичній частині учасники тренінгу аналізували діючі закони та раніше пропоновані законопроєкти на предмет ґендерної експертизи.

Ґендерно-правова експертиза законопроєктів є важливим механізмом забезпечення принципу рівності прав і можливостей жінок та чоловіків у законодавчій діяльності. Власне, її ключова роль полягає у:

1. виявленні ґендерних ризиків у законопроєктах, що можуть створювати чи посилювати нерівність;
2. забезпеченні гармонізації законодавства України з міжнародними зобов’язаннями у сфері ґендерної рівності (наприклад, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінська декларація, Європейська соціальна хартія (переглянута), Конвенція про права осіб з інвалідністю);
3. формуванні інклюзивного правового поля, що враховує різні потреби жінок та чоловіків, зокрема з-поміж вразливих груп.

Тобто цей механізм дозволяє дивитися в цілому на різні групи людей, а не ефемерно на населення. Зокрема, поступово він стає частиною Оцінки законодавчого впливу — комплексного інструменту,  за допомогою якого можна визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи державної політики у певній сфері, в тому числі — на етапі розробки законодавства та його аналізу.

Спікерками заходу були Оксана Москаленко, Голова Жіночого консорціуму України, Мирослава Бабак, експертка з ґендерних питань, членкиня Бюро ґендерних стратегій та бюджетування, Тетяна Іваніна, експертка з ґендерних питань, тренерка і фасилітаторка.

На початку заходу Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський зауважив, що Верховна Рада вже не вперше долучається до таких заходів та ініціює їх проведення — чим підтверджує свою субʼєктність в цьому питанні, демонструючи розуміння необхідності наявності ґендерно-правової експертизи й ґендерно-сенситивної оцінки впливу законопроєктів. Адже для ЄС цей вимір аналізу — базовий, без нього не розпочинається розробка рішень чи проєктів актів, і він дозволяє подивитися, наскільки одні й ті самі рішення по-різному впливають на різні групи населення. І це насправді саме про різноманіття таких впливів.

Оксана Москаленко наголосила, що це велика відповідальність — починати дискусію про пошук запровадження інструментів ґендерного підходу у законодавчій практиці, і є певні інструменти, які дозволяють виміряти вплив законопроєктів більш персонально, адресно. Тому тренінг має стати першим кроком до того, щоб не тільки подивитися, якими є ці інструменти, але й до того, що саме слід запроваджувати, — адже щоб цей механізм працював, він має відштовхуватися від ресурсу та спроможностей Верховної Ради.

Мирослава Бабак зауважила, що розгляд усіх можливих інструментів аналізу, в тому числі в ґендерному аспекті, дає ширші можливості для того, щоб прослідкувати вплив після ухвалення закону. Тому тренінг покликаний показати різноманіття таких інструментів — а фахівці, які працюють із законодавством щодня, могли б знайти шляхи та форму, яким чином застосувати ґендерний аналіз у законодавчій експертизі. Держава через законодавство має розуміти, з якими бар’єрами зустрічаються люди, й бачити та аналізувати різноманіття цих ознак і потреб.

Тетяна Іваніна підкреслила, інструменти ґендерно-правового аналізу можуть бути корисними, адже ґендерна експертиза «розпаковує» те, що стоїть за людиною, — її досвід, потреби, й безпосередньо звертається до її можливостей та барʼєрів. Тільки такий підхід дозволяє робити людиноорієнтовані законопроєкти — і бачити за населенням різні групи людей та вплив на них. Зі свого боку Верховна Рада — це та інституція, що має задавати вектор у такому підході. Тож зрозуміти, які інструменти варто використовувати, які дані для цього потрібні, — про парламент, який відповідає потребам усіх громадян.

Захід проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Прихильники військової юстиції наголошують, що військовими справамиНеважливо, генералів чи солдатів. мають займатися органи слідства, прокурори та судді, які мають чітке розуміння специфіки військової служби, статутних взаємовідносин, а також обізнані у технічному боці військової справи. 

Обсяг «військових» справ зростає з кожним роком. Якщо у 2023 році показник таких правопорушеньЗа даними Офісу Генерального прокурора. не досяг і 30 тисяч, то станом на 2024 рік нараховується майже 94 тисячі військових кримінальних правопорушень, з них 24 тисячі кваліфіковано як особливо тяжкі злочини. 

Такий стан справ справедливо порушує питання відродження в Україні військової юстиції, що була знищена за часів «регіоналів». Головним аргументом для ліквідації системи військової юстиції тоді стало прагнення позбутися радянської спадщини та переконання, що армія не потрібна, адже зовнішніх загроз начебто не було. Ба більше, на той момент Україна отримувала конкретні рекомендації від окремих інституцій Ради Європи, зокрема Венеційської комісії – наприклад, щодо необхідності ліквідації військової прокуратури. При тому, що більшість країн Європи та Північної Америки не лише зберегли власні історично сформовані системи військової юстиції, а й активно їх розвивають.

Ідеї про відновлення військової юстиції чи її окремих елементів – військової поліції, військової прокуратури, військових судів, а, можливо, навіть і військової адвокатури – циркулювали ще з початку російсько-української війни у 2014 році. З 2015 року в парламенті реєструвалися численні ітерації законодавчих ініціатив з цього питання. Проте лише в червні 2024 року, на третьому році повномасштабної війни, парламенту вдалося прийняти за основу законопроєкт щодо створення військової поліції, а вже на початку цього року з аналогічним результатом Рада розглянула законопроєкт № 10301, що пропонує запровадити спеціалізацію суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень. 

Серед аргументів «проти» негайного відновлення цієї сфери юстиції у повному обсязі небезпідставно наводяться:

1. відсутність підготовлених військових правниківПрокурори, судді, слідчі.;
2. відсутність значного фінансового забезпечення в умовах критичного браку ресурсів;
3. перспектива зловживань у закритій системі при слабкому демократичному цивільному контролі. 

Відновлювати військову юстицію потрібно, але це має відбуватися не поспіхом, а за умови зваженого підходу та відкритої дискусії на основі даних. 

Лабораторія законодавчих ініціатив пропонує саме це – спершу детально вивчити тему військової юстиції у світовому контексті та її перспектив в українських реаліях. Для цього залишаємо дослідження ЛЗІ – Зелену книгу про військову юстицію.

Зелена книга підготовлена у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Ділимося найважливішим та дякуємо усім партнерам за підтримку — завдяки системній роботі ми можемо продовжувати втілювати свою місію, розширювати її та розвивати наші напрацювання в аналітиці та громадянській просвіті.

Протягом 2024 року ми підготували декілька парламентських Моніторингів, які вже не перший рік є важливим складником дослідницької роботи ЛЗІ. Тенденції, головні та побічні проблематики робочих процесів у Верховній Раді, багато даних і супровідної аналітики до них за низкою факторів, — усе це аналізуємо та відображаємо у Моніторингах, оскільки, засновуючись на даних і регулярному моніторингу, ми можемо аналізувати діяльність парламенту та посилювати його інституційну спроможність як найважливішого органу у демократичній державі.

Ознайомитися з аналітикою по парламенту за 9, 10 та 11 сесії від ЛЗІ можна тут:

• Моніторинг роботи Верховної Ради IX скликання за 9 сесію
• Моніторинг роботи Верховної Ради IX скликання за 10 сесію
• Моніторинг роботи Верховної Ради IX скликання за 11 сесію

Крім того, у 2024 році ЛЗІ випустила два випуски Часопису «Парламент»:

• Тимчасові комісії у парламенті: контроль без можливості впливу, де ЛЗІ докладно проаналізувала, чим займалися народні депутати в межах тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій, якою була результативність їхньої роботи і які проблеми заважають зробити тимчасові комісії ефективним інструментом для розв’язання проблем, що хвилюють громадян найбільше.
• Виклики, що постали перед Україною в умовах міжнародного збройного конфлікту: воєнні злочини та злочин геноциду. З перших днів повномасштабної війни росії проти України у лютому 2022 року перед Україною, як і перед усією світовою спільнотою, постало питання кваліфікації злочинів, що вчиняються проти України, — на практиці це стало справжнім викликом. Саме тому в дослідженні ЛЗІ порушує такі питання: «Чи відповідають норми національного законодавства нормам і принципам міжнародного права в частині міжнародних злочинів: воєнних злочинів і геноциду?» та «Як юридично обґрунтувати кваліфікацію злочинів росії проти України злочином геноциду?».

А також періодичні підсумкові статті:

• Кодекс депутатської етики: легко порушити, складно прийняти, неможливо домовитися. Унормування правил етичної поведінки народних депутатів у публічному просторі — давнє «домашнє завдання» для Верховної Ради. Адже необдумані дії шкодять іміджу та руйнують довіру не лише до окремих парламентарів, а й до всього чинного скликання, — і парламенту як інституції загалом. В інших країнах неетична поведінка може призвести навіть до втрати мандату, втім український парламент досі істотно обмежений у способах впливу на дії нардепів, і наразі вони недостатньо ефективні, щоб запобігти неетичним вчинкам і публічним скандалам за участю народних депутатів поза сесійною залою.
• Досягнення, провали, рекорди та міфи Верховної Ради ІХ скликання. До пʼятирічної річниці роботи IX скликання Верховної Ради ЛЗІ нагадала, що за ці роки найбільше запам’яталося в роботі парламенту, — чим дивувало, радувало та непокоїло IX скликання.
• Протореними стежками: що має зробити Верховна Рада України для наближення до Євросоюзу? Європейська Комісія презентувала Звіт про розширення, в якому надала оцінку річного прогресу, досягнутого державами-кандидатками, зокрема й Україною. Лабораторія законодавчих ініціатив проаналізувала частину звіту, що стосується Верховної Ради, звернула увагу на ці пункти та розʼяснила, чому вони є пріоритетними для роботи парламенту і його розвитку як інституції, що уособлює українську демократію.

Системний моніторинг роботи парламенту відбувається завдяки підтримці інституційного партнера ЛЗІ — Швеції.

У контексті викликів, повʼязаних з повномасштабною війною рф проти України, ЛЗІ підготувала й Зелену книгу «Військова юстиція в Україні» — аналітичний документ, який охоплює відомості щодо світового досвіду регулювання та функціонування військової юстиції, враховує попередні напрацювання з тем військової прокуратури, адвокатури, військової поліції, військової контррозвідки та військових судів, а також висвітлює проблеми створення нових органів системи військової юстиції в Україні.

Зелена книга підготовлена в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Впродовж року допомагали у налагодженні міжпарламентських звʼязків між Україною та низкою інших держав, перш за все — нашими канадськими партнерами. У межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) відбулося декілька робочих візитів українських парламентарів — щодо питань обміну досвідом у сфері військової юстиції та правопорядку, практик роботи із засекреченою інформацією, процесів зовнішнього аудиту у сфері безпеки та оборони, розбудови цивільно-військової культури, досвіду канадських колег у здійсненні парламентського контролю за діяльністю збройних сил та оборонних структур. Під час таких візитів українська делегація долучилася до заходів у канадському парламенті та, зокрема, пленарної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Монреалі.

• Робочий візит до Канади для депутатів з Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності
• Підсумки робочого візиту українських парламентарів до Канади
• Українська парламентська делегація в Канаді: результати робочого візиту

Важливим та почесним досягненням для нас став новий напрям роботи «Верховенство права» під керівництвом Карини Асланян, який ми започаткували у 2024 році: в Коаліції з іншими ГО підготували та презентували Європейській комісії Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права», провели обговорення щодо ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділу 23, регулярно випускали експертні матеріали на тему судової реформи, її супутніх проблем та викликів, конкурсного відбору до судових інституцій тощо.

Окремою фокус-темою наших досліджень став поточний стан деокупованих громад та їх відновлення. Зокрема, ЛЗІ опублікувала:

• Дослідження «Оцінка стану публічних послуг у деокупованих громадах (Херсонська область)», що засвідчує унікальний досвід деокупованих територіальних громад Херсонщини, які попри відсутність фінансового та людського ресурсів, продовжують забезпечувати жителів публічними послугами. Аналіз цього досвіду є вкрай важливим, оскільки допоможе узагальнити його та підготуватися до можливих викликів після деокупації інших регіонів України.
• Дослідження «Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад: Херсонська область» висвітлює загальні тенденції розвитку деокупованих громад Херсонської області. Особлива увага приділена пʼятьом ключовим показникам: соціально-демографічним, фінансовим, показникам з інфраструктурної доступності, міграційних процесів та співпраці. Це унікальні дані, які потрібні для того, щоб виважено планувати відновлення деокупованих територій.

Ці дослідження підготовлено в рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine).

Зростання соціальних запитів та складність їх забезпечення — показові, утім не вичерпні виклики, з якими стикається центральна влада, органи місцевого самоврядування, громадські та благодійні організації у процесі розбудови ефективного ринку соціальних послуг України. Тож Лабораторія провела дослідження «Соціальні послуги в Україні: сучасний стан, проблеми, обмеження», в якому описаний стан соціальних послуг в умовах повномасштабного вторгнення та надані рекомендації для покращення. Дослідження було проведене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У 2024 році Лабораторія законодавчих ініціатив продовжила займатися темою реформи державного управління. У попередні роки ЛЗІ комплексно моніторила виконання реформи. Тепер, повертаючись до цієї теми, ми підготували серію інфобрифів, присвячених різним аспектам та викликам реформи державного управління.

• Місце служби в органах місцевого самоврядування у реформі державного управління
• Місце адміністративних послуг у реформі державного управління
• Місце реформи системи оплати праці державних службовців у реформі державного управління
• Оновлення процедури відбору на державну службу

Інфобрифи розроблені у межах проєкту «Ініціатива покращення врядування в Україні: розширення можливостей формування політики для суспільного прогресу» за підтримки Швейцарії. 

Звісно, у 2024 році Лабораторія законодавчих ініціатив продовжила реалізували програму Української школи політичних студій — просвітницького проєкту, започаткованого ЛЗІ та Радою Європи. Окрім річної програми УШПС-2024, вдалося зробити програму «Ти — важлива», спрямовану на підтримку жінок-військовослужбовиць та ветеранок, провести шість тематичних Клубів УШПС та дві USPS Alumni Programme. Також у межах USPS Lectorium вийшов новий відеокурс «Політична теорія з Іваном Гомзою».

Крім того, ми провели серію навчальних заходів для представників Апарату Верховної Ради та інших державних установ:

• Семінари з принципів та практик застосування оцінки законодавчого впливу
• Семінар з оцінки законодавчого впливу та її застосування у контексті реформи сектору безпеки та оборони
• Семінар з принципів та практик з гендерно-сенситивної оцінки законодавчого впливу для Верховної Ради

А у Звіті «Роль юридичної освіти у процесі формування праворозуміння студентів» ми зосередили увагу на з’ясуванні того, як студенти сприймають право, яке місце право та правнича освіта займають у їхньому житті та які правові інструменти вони схильні застосовувати для вирішення практичних ситуацій. Цей звіт підготовлено за підтримки Швеції — інституційного партнера ЛЗІ.

Хочемо подякувати усім партнерам і друзям Лабораторії законодавчих ініціатив, які допомагали посилювати українську державу у 2024 році. Продовжуємо працювати далі — завзято та системно втілюючи нашу місію, завдяки й вашій підтримці.

До складу делегації долучилися: народні депутатки Галина Михайлюк, заступниця голови Комітету з питань правоохоронної діяльності, Вікторія Подгорна, заступниця голови Комітету з питань цифрової трансформації, голова підкомітету з питань розвитку цифрового суспільства та адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, Анна Пуртова, заступник голови Комітету з питань бюджету, голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів.

Українська делегація долучилася до спільних заходів із законодавицями з країн Латинської Америки — з Аргентини та Чилі. І такі події особливо важливі задля посилення звʼязків з цим регіоном, щоб поступово та системно налагоджувати міжпарламентську співпрацю між державами. Членкині делегацій обмінювалися досвідом щодо законодавчої бази з питань гендерно зумовленого насильства, парламентських кодексів поведінки, гендерних аспектів електронної демократії, гендерної рівності та політичної участі жінок. 

Також делегація провела зустрічі з урядовцями та парламентарями Канади, Постійним комітетом Сенату з питань етики та конфлікту інтересів для сенаторів (CONF), Постійним комітетом Палати громад з процедур і справ Палати громад (PROC), а також з Надзвичайним та Повноважним послом України в Канаді Юлією Ковалів.

У межах візиту за підтримки міжнародної парламентської мережі «Жінки-законодавці з питань миру, безпеки та оборони» (WLID) відбулася панельна дискусія щодо еволюції управління політичними партіями та політичного партійного законодавства.

Під час дискусії народні депутатки розповіли про особливості роботи депутаток та депутатів під час дії режиму воєнного стану в Україні, спираючись на матеріали дослідження, яке зараз готує Лабораторія законодавчих ініціатив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine). Власне, у форкусі дослідження — такі аспекти, як зміни у житті депутатів та депутаток після повномасштабного вторгнення, гендерні відмінності та гендерна рівність у парламенті з огляду сучасних викликів, зміни у роботі Верховної Ради і законотворчій діяльності під час воєнного стану.

Візит проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Українські парламентарі — представники Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки та Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України провели тижневий робочий візит до Оттави.

Пріоритетні напрями візиту — практики роботи з засекреченою інформацією, що є актуальним питанням для України, процеси зовнішнього аудиту у сфері безпеки та оборони, розбудова цивільно-військової культури, досвід канадських колег у здійсненні парламентського контролю за діяльністю збройних сил та оборонних структур.

Надзвичайний та Повноважний посол України в Канаді Юлія Ковалів під час зустрічі з українською делегацією наголосила:

В межах візиту також відбулися зустрічі з канадськими колегами у сфері безпеки та оборони. Під час зустрічі з Міністром національної оборони Канади Біллом Блером українська делегація обговорила невідкладні пункти з посилення обороноздатності України: своєчасне постачання пакетів військової допомоги, сприяння у наданні техніки й озброєння з боку інших країн, інвестиції в українське оборонне виробництво.

Головними аспектами зустрічі зі Спікером Палати громад Грегом Фергюсом були перемовини щодо безпекового партнерства, імплементації української Формули миру, зокрема повернення депортованих і полонених українців додому, а також майбутньої сесії Парламентської асамблеї НАТО.

Також відбувся цикл зустрічей: з Парламентською групою дружби «Канада–Україна» на чолі з Іваном Бейкером; з членами профільних комітетів в парламенті Канади: Постійного Комітету з питань національної оборони Палати громад та Постійного Комітету з питань національної безпеки, оборони та справ ветеранів Сенату; представниками Центру безпеки комунікацій, Офісу Генерального аудитора та Офісу Омбудсмена Збройних сил Канади.

Візит проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності(PSOPs).

29 серпня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Парламентським центром Канади провели семінар з принципів та практик «Гендерно-сенситивна оцінка законодавчого впливу: досвід Канади та перспективи впровадження в Україні» для представників Апарату Верховної Ради України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відкрив семінар та наголосив на важливості впровадження таких інструментів, як оцінка законодавчого впливу та гендерно-сенситивний аналіз законопроєктів в українській парламентській практиці:

Старша проєктна менеджерка Парламентського центру Канади Анастасія Шталтовна підкреслила, що адвокація гендерної рівності є незмінним пріоритетом для Парламентського центру Канади. І зі свого боку подякувала ЛЗІ та Верховній Раді за постійну співпрацю в цьому напрямі.

Спікерами заходу виступили: Олександр Заславський, Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив; Рік Стюарт, Виконавчий директор Ініціативи з питань регуляторного управління та співдиректор Програми розвитку карʼєри для фахівців регуляторних органів у Школі державної політики та управління Карлтонського університету (Канада).

Рік Стюарт розповів про принципи і практику оцінки законодавчого впливу та гендерного аналізу (GBA+). Також учасники обговорили зі спікером перспективу впровадження гендерно-сенситивної оцінки впливу у Верховній Раді:

Олександр Заславський розповів учасникам тренінгу про застосування гендерного аналізу через досвід України та стандарти ЄС:

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада)  у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Влітку Верховна Рада ухвалила у першому читанні два законопроєкти, що стосуються військової юстиції. У червні парламент проголосував за законопроєкт щодо Військової поліції (ВП), у липні – законопроєкт щодо звільнення за певних умов від кримінальної відповідальності у разі самовільного залишення частини (СЗЧ) військовослужбовцями.

Створення Військової поліції також публічно підтримало Міністерство оборони України. Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) також вказувала на цю потребу у “зеленій книзі”, яку ми готували для Правоохоронного комітету ВРУ.

Після початку повномасштабного вторгнення росіян відновлення повноцінної системи  військової юстиції в Україні різко актуалізувалося. За останні 10 років чисельність військових формувань зросла зі 166 тисяч осіб у 2013 році до 880 тисяч людей у лютому 2024 року. 

Окрім того, суттєво зросла кількість правопорушень у військах за цей час: з 2013 року до 2023 року – вона збільшилася у 78 разів, а кількість засуджених військовослужбовців у 14 разів. У законодавстві також з’явилися нові види адміністративних правопорушень, кількість накладених стягнень за якими з 2015 року зросла у 6,5 разів.

З новими воєнними реаліями також посилилася необхідність у слідчих, прокурорах, суддях та адвокатах, які матимуть необхідний рівень компетенції.

В Україні станом на сьогодні не існує системи військової юстиції як такої – правоохоронну функцію у військовій сфері виконує низка державних органів, залежно від повноважень: окремі підрозділи ДБР, НПУ, НАБУ, СБУ, БЕБ тощо.

Кожен з названих органів діє у військовій сфері окремо — різні справи, залежно від правопорушення, ведуть у різних правоохоронних органах та з урахуванням відмінностей в їх функціях.

З 2002 року у складі ЗСУ функціонує спеціальне правоохоронне формування – Військова служба правопорядку (ВСП). Хоча ВСП діє у складі ЗСУ, вона, згідно з законом, поширює низку своїх повноважень і на військовослужбовців інших формувань, а також військовозобов’язаних і резервістів.

У “зеленій книзі” щодо військової юстиції, підготовленій ЛЗІ, вказано основні недоліки чинної системи:

• існування у складі ЗСУ спеціального правоохоронного формування призводить до покладення на ЗСУ невластивих їм правоохоронних функцій;
• ВСП підпорядкована військовому командуванню, фінансується коштом ЗСУ, а посадові особи ВСП призначаються військовим командуванням — це зумовлює залежність ВСП від такого командування, яке може намагатися поставити її під свій контроль;
• більшість завдань і функцій ВСП не є правоохоронними, а спрямовані на забезпечення діяльності ЗСУ.

Ще восени 2021 року указом Президента затверджено Стратегічний оборонний бюлетень України, серед завдань якого передбачалося реформування ВСП у Військову поліцію, яка займатиметься підтриманням правопорядку у системі Міністерства оборони. Цей процес мав би завершитися  до кінця 2025 року.

Проголосований у червні законопроєкт 6569-д є доопрацьованою версією законопроєктів 6569 та 6569-1. 

Прийняття законопроєкту обґрунтовується тим, що діюча ВСП на сьогодні не має жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів і притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, а також обмежена у можливостях сприяння органам досудового розслідування та прокурорам.

Крім того, потрібно “заповнити” наявні прогалини у законодавстві, які на тлі специфіки структури ЗСУ та інших військових формувань в Україні вказують на потребу у цілісній системі військової юстиції у державі.

Серед аргументів законопроєкту також вказується неефективність та неоперативність розслідування численних військових правопорушень і те, що слідчі ДБРСаме на них з листопада 2018 року покладене досудове розслідування військових кримінальних правопорушень не повною мірою забезпечують виконання покладених на них завдань через обмежені повноваження та недосконалість законодавства. 

Окрім того, навантаження на ДБР після 2022 року зросло у рази. Наприклад, 85,5% облікованих кримінальних проваджень щодо військовослужбовців у 2023 році стосувалися порушення правил несення служби, що, вочевидь, не може не впливати на якість та швидкість розкриття злочинів.

Законопроєкт пропонує утворити нове військове формування з правоохоронними функціями – Військову поліцію. Завданням якого має стати забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міністерстві оборони України, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту.

Однією з суттєвих змін, яку передбачає законопроєкт: наділення працівників Військової поліції повноваженнями здійснювати оперативно-розшукову діяльність, а в окремих випадках навіть проводити слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Адже раніше ВСП лише сприяло спеціальним органам у проведенні такої діяльності.

Фінансуватимуть новоутворений орган шляхом перерозподілу витрат у видатках держбюджету та видатків на ті органи, частину функцій яких на себе візьме Військова поліція. Координуватиме роботу Військової поліції, відповідно до тексту документа, Кабінет Міністрів України через міністра оборони, а під час дії воєнного стану загальне керівництво та координацію здійснюватиме Головнокомандувач ЗСУ.

Військова поліція має формуватися з чинних військовослужбовців ЗСУ. Загальна чисельність, згідно з законопроєктом, не може перевищувати 1,5% від загального складу ЗСУ.

Ухвалений у першому читанні законопроєкт №6569-д є важливим кроком для розв’язання викликів, які постали перед військовою юстицією в Україні.

Окрім того, позитивним є те, що парламентарі прийняли у першому читанні доопрацьований законопроєкт, а не зареєстровані незадовго до початку повномасштабного вторгнення документи. Також, на відміну від попередніх законодавчих ініціатив, цього разу нардепи відмовилися у законопроєкті від ідеї наділення Військової поліції функцією фінансового контролю у ЗСУ та інших військових формуваннях. 

Попри це, для запровадження змін у законодавстві варто врахувати ризики, що можуть супроводжувати процес. Утворення нової інституції завжди вимагає залучення додаткових фінансових, матеріальних та організаційних ресурсів, що в умовах війни є ускладненим.

Щодо фінансування ініціатори законопроєкту наголошують, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з бюджету, а може бути проведена внаслідок реформування ВСП та зменшення навантаження на інші правоохоронні органи. Проте без наявних прорахунків з цим важко погодитися (чи не погодитися).

Є сумніви, що Військова поліція почне виконувати завдання відразу після її утворення, враховуючи відсутність кадрового забезпечення та наявності достатніх знань і навичок у працівників в частині здійснення оперативно-розшукової діяльності та виконання інших завдань.

Дискусійним є те, що незалежність ВП в частині виконання нею правоохоронних функцій – безпосередньо не визначена як принцип її діяльності.

Існує також певна залежність Військової поліції від рішень Міністра оборони чи Головнокомандувача ЗСУ, зокрема й щодо фінансування її діяльності. Зауваження в цій же частині висловило у своєму висновку також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Заявлена мета руху України та її Збройних сил до членства у НАТО та запровадження стандартів Альянсу на практиці має підтримуватися незалежними органами військової юстиції.

Законопроєкт передбачає координацію діяльності Військової поліції Кабінетом Міністрів, що не відповідає стандартам держав-членів НАТО, в яких ці органи діють у системі оборонних відомств.

З іншого боку, у викладеній редакції можна побачити ризик втручання ВП як військового формування у діяльність органу виконавчої влади – Міністерства оборони, на чому наголошували експерти Апарату ВРУ. Це хоча і непрямо, але суперечить положенню ч. 4 ст. 17 Конституції України, згідно з яким військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою перешкоджання діяльності органів влади. 

Один з найбільш проблемних моментів, який потребує уточнення у процесі підготовки законопроєкту до другого читання, полягає у тому, чи передавати функцію досудового розслідування Військовій поліції і якщо так, то в якому обсязі. А також – розслідування за якими статтями мають перейти до неї і як має бути влаштована взаємодія з іншими уповноваженими органами в процесі такої діяльності?

Оцінка законодавчого впливу — це інструмент, за допомогою якого можна визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи запропонованої державної політики. Лабораторія давно займається популяризацією цього інструменту й допомагає Парламенту та Уряду інтегрувати його у свою роботу, зокрема шляхом організації профільних семінарів та тренінгів для представників різних державних органів.

21 червня відбувся офлайн-семінар з оцінки законодавчого впливу та її застосування у контексті реформи сектору безпеки та оборони. Мета семінару — обговорити принципи й практики застосування оцінок впливу з тими, хто бере безпосередню участь у розробці законодавства.

До семінару долучилися: 

• представники Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України; 
• представники Державної служби спеціального транспорту; 
• представники Національного Університету оборони України; 
• представники Офісу підтримки реформ МОУ.

Захід проходив у рамках проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Лабораторія законодавчих ініціатив і Парламентський центр (Канада) надають підтримку Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України щодо питання військової юстиції. Зокрема, за час спільної роботи, була підготовлена комплексна Зелена книга «Військова юстиція в Україні».

Аналітичний документ охоплює відомості щодо світового досвіду (зокрема, країн НАТО та ЄС) регулювання та функціонування військової юстиції, враховує попередні напрацювання проєкту з тем військової прокуратури, адвокатури, військової поліції, військової контррозвідки та військових судів, а також висвітлює проблеми створення нових органів системи військової юстиції в Україні.

Поряд із тим, у рамках співпраці було організовано робочий візит представників Комітету до Канади із метою вивчення канадської та міжнародної практики функціонування військової юстиції, системи парламентського контролю та діяльності правоохоронних органів, зокрема військової поліції. За результатами візиту, було проведено круглий стіл на тему «Військова юстиція: досвід Канади та можливі варіанти регулювання в Україні», до якого долучилися представники Комітету з питань правоохоронної діяльності, Генерального штабу, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Військової служби правопорядку та Офісу Генерального прокурора. У заході також взяли участь представники Офісу Омбудсмена з питань національної оборони та збройних сил Канади та Офісу Маршала збройних сил Канади.

Крім того, наразі розглядаються альтернативні варіанти врегулювання системи військової юстиції в умовах повномасштабної війни в Україні.

Це дослідження підготовлене в межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

21 травня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до проведення круглого столу на тему: «Військова юстиція: досвід Канади та можливі варіанти регулювання в Україні», який організував Комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України.

У заході взяли участь: Голова правоохоронного Комітету Сергій Іонушас, Представниця Президента України у ВРУ / заступниця Голови Комітету Галина Михайлюк, заступники Голови Комітету Максим Павлюк та Григорій Мамка, голови підкомітетів Олександр Дануца та Владлен Неклюдов, член Комітету Володимир Захарченко, канадські експерти з питань військової юстиції — Генеральний операційний директор Офісу Омбудсмена з питань національної оборони та збройних сил Канади Робін Хайнс і Заступник командувача Офісу канадських збройних сил, полковник Тодд Мерфі. Також до круглого столу долучилися представники проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні (PASS Ukraine)», Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Військової служби правопорядку ЗСУ, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань.

Питання функціонування системи військової юстиції в Україні постало особливо гостро з початком повномасштабної агресії росії проти України. Адже створення чіткого та справедливого правового механізму, покликаного виконувати правоохоронну функцію у військових формуваннях і функцію правосуддя щодо військовослужбовців — одна з важливих складових боєздатності збройних сил держави. Саме тому дослідження досвіду стратегічних партнерів України, актуалізація профільного законодавство є пріоритетним завданням у цьому напрямі.

Власне, під час панельних дискусій учасники обговорювали такі тематичні блоки:

1. Огляд канадської системи військової поліції.
2. Повноваженням та функції Омбудсмена Збройних сил Канади.
3. Досвід Канади в питаннях дотримання прав військовослужбовців у разі притягнення їх до відповідальності.
4. Проблеми функціонування військової юстиції в Україні.
5. Проблеми створення нових органів системи військової юстиції та військових судів.

Крім того, на заході відбулася презентація «Зеленої Книги» з військової юстиції в Україні, яку Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала спільно з Парламентським центром (Канада) у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine) та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).

Вебверсія документу згодом буде доступна на сайті ЛЗІ.