Дослідження присвячено моніторингу імплементації Національної Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки.

Моніторингове дослідження здійснювалося на запит Секретаріату Кабінету Міністрів України, як частина проекту Ради Європи «Cприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». Метою дослідження була оцінка прогресу та досягнень в імплементації Стратегії та вивчення ролі органів виконавчої влади й Координаційних рад в імплементації Стратегії. У рамках дослідження були проаналізовані основні документи Стратегії, пов’язані нормативно-правові акти, проведено низку інтерв’ю з особами, залученими до імплементації Стратегії, та експертами.

Резюме дослідження

Участь громадян у процесах прийняття рішень є основоположною складовою функціонування та розвитку демократичного суспільства. Громадяни частіше сприймають рішення і довіряють представникам влади й інституціям, якщо знають, що мають змогу висловити свою думку і бути почутими під час політичних обговорень щодо важливих питань та рішень.

Для залучення громадян у процес побудови сильної демократичної держави було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

У свою чергу, щоб допомогти державам-членам забезпечити реальний вплив громадської участі на процеси прийняття рі­шень, Комітет міністрів Ради Європи ухвалив стандарти у формі керівних принципів та рекомендацій. Крім того, було розроблено проект Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», щоб допомогти державі впровадити ці стандарти і зміцнити співпрацю між органами публічної влади та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень.

Наближається останній рік імплементації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» здійснює моніторингове дослідження щодо реалізації Стратегії.

Метою дослідження є оцінка прогресу імплементації Стратегії за 2016-2019 роки та підготовка рекомендацій щодо Плану Заходів на 2020 рік.

Просимо організації громадянського суспільства пройти онлайн-опитування до 5 жовтня 2019 року.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Актуальність і необхідність заходу для жителів Чернігова підтвердилися великою кількістю учасників, більше 70, які виявили бажання взяти участь у обговоренні низки проблем надання безоплатної правової допомоги. Серед учасників були присутні: адвокати, правозахисники, громадські активісти, представники Новозаводського районного суду, Чернігівського апеляційного суду, Чернігівської обласної Ради, Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Деснянської районної у місті Чернігові ради, юрисконсульти Чернігівської міської ради, студенти та викладачі Чернігівського національного технічного університету, курсанти Академії Державної пенітенціарної служби, а також пересічної громадяни, небайдужі до стану системи БПД в Україні.

Під час свого вступного слова, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на необхідності перенести дискусію про надання безоплатної правової допомоги на новий рівень задля вироблення дієвих та ефективних механізмів надання даного виду послуг.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, ознайомив учасників із форматом Town Hall Meeting, а також наголосив на важливості подібних форматів у процесі виробленні рішень як на національному, так і на місцевому рівнях:

Учасники заходу були ознайомлені з основними аспектами надання безоплатної правової допомоги (БПД), підставами її надання, та особливостями безоплатної первинної правової допомоги (БППД) та безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

Під час активної двогодинної дискусії учасники заходу обговорювали запропоновані сценарії та виробляли власні підходи щодо проблематики фінансово-організаційної основи надання послуг у системі БПД, підпорядкування системи БПД, а також покращення доступності та якості надання даного виду послуг.

За результатами жвавих дискусій відбулося голосування за сценарії, що охоплюють вирішення основних проблем надання безоплатної правової допомоги.

Щодо системи фінансово-організаційної основи надання послуг, то з великим відривом перемогла нульова альтернатива, тобто виконання закону «Про безоплатну правову допомогу» без змін. За цей варіант свої голоси віддало 67% учасників заходу.  Другим за кількістю відданих голосів опинився варіант щодо диверсифікації джерел фінансування безоплатної вторинної правової допомоги між державним бюджетом, місцевими бюджетами, а також отримувачами безоплатної правової допомоги (21% голосів).

Найменше голосів (12%) зібрав варіант, згідно якого гарантується державне фінансування насамперед або виключно безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях.

Під час розгляду проблеми підпорядкування системи БПД за результатами голосування симпатії учасників також здебільшого здобув варіант «без змін», тобто нульова альтернатив, що означає актуальне підпорядкування системи БПД у Міністерству юстиції України (58% голосів).

Друге місце (17%) зайняв варіант, згідно якого має відбутись передача управління системи безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції України до Державної судової адміністрації України за прикладом США. Майже однакову кількість голосів набрали Сценарій 4 (передача відповідальності за організацію надання БВПД до Національної асоціації адвокатів України – 13%) та Сценарій 3 (утворення для управління системою БПД окремого центрального органу виконавчої влади – 12%).

Під час голосування за сценарії в рамках обговорення третьої проблеми (Покращення доступності та якості надання БВПД) кожен учасник мав можливість віддати свій голос більше, ніж за один запропонований варіант. Це пов’язано з тим, що запропоновані варіанти за своєю суттю є не стільки альтернативними, скільки комплементарними, тобто можуть бути запровадженні паралельно, або у комплексі. Найбільший відсоток учасників заходу проголосували за варіант запровадження додаткового механізму видачі сертифікатів з можливістю вільного вибору адвоката отримувачем БВПД (32%). З майже мінімальним відривом друге місце зайняв варіант нульової альтернативи, тобто залишити діючі механізми передбачені Законом України «Про  безоплатну правову допомогу» (30%). Третє місце зайняв варіант із залученням приватних адвокатів на договірних засадах (18%). Найменш популярними (по 10% підтримки кожен) виявилися Сценарій 5 (закріплення обов’язку кожного адвоката надавати певний об’єм правової допомоги pro bono) та Сценарій 3 (обов’язкова перевірка якості надання БВПД).

Як і під час обговорення проблем, пов’язаний із Правилами адвокатської етики (11 грудня 2018 у Житомирі) очевидною виявилася системна проблема недостатності відкритих обговорень щодо перспектив розвитку системи БПД в Україні.

Думки та пропозиції учасників, результати голосування, що були зафіксовані під час дискусій, після оброблення та оформлення у звіті, будуть розіслані кожному учаснику заходів у Чернігові та Житомирі, а також поширені серед максимально широкого кола заінтересованих сторін.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, який представляє собою структуроване та  результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Цей формат міських зібрань покликаний акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

На обговорення було винесено питання шляхів перегляду та вдосконалення Правил адвокатської етики в Україні, адже високі етичні стандарти та їх дотримання адвокатами у своїй роботі є невід’ємною частиною справедливого правосуддя. Саме тому зміст цих стандартів має бути зрозумілим для всіх, насамперед, для тих людей, хто не має спеціальної юридичної освіти, але чиї проблеми потребують звернення до системи правосуддя.

Враховуючи цей контекст неабияке занепокоєння викликає актуальна ситуація з Правила адвокатської етики, остання редакція яких від 9 червня 2017 року була затвердження з’їздом адвокатів без широкого обговорення з адвокатами та науковцями, без узгодження концепції змін, мети і засобів їх втілення, а вилучення та зміна частини норм ПАЕ проводилися без належних обґрунтувань та роз’яснень необхідності таких змін в адвокатській спільноті.

У заході взяли участь більше 70-ти учасників, серед яких адвокати з Житомира, Коростеня, Бердичева; Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини; Голова Ради адвокатів та КДКА, інші члени органів адвокатського самоврядування Житомирської області;  адвокати Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області; представники Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; активісти; студенти-правники та викладачі Житомирського державного університету ім. І. Франка та інших вищих навчальних закладів Житомира; правозахисники; депутати Житомирської міської ради та інші стейкхолдери.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників міських зібрань, наголосила на важливості проведення таких зібрань в регіонах, адже при виробленні загальнодержавної політики важливо враховувати думки не лише представників адвокатської спільноти Києва, а, в першу чергу, пересічних громадян, які не маючи можливості донести свою позицію, виступають в якості фінальних бенефіціарів політики. Також Світлана пояснила, що цей захід відбувається в межах великого проекту, який, зокрема, включає в себе аналітичний звіт на тему «Адвокатська етика в Україні». Отримані думки учасників дискусії та результати голосувань будуть проаналізовані та додані до цього звіту, та поширені як серед учасників заходу, так і серед адвокатської спільноти та широкого кола неурядових організацій та проектів технічної допомоги.

Андрій Вишневський, Засновник та Виконавчий директор ГО «Адвокат майбутнього», наголосив на тому, що адвокатська спільнота Житомирщини може вважатися взірцем внутрішньої взаємодії адвокатів. Пан Андрій також закцентував увагу на важливості адвокатської етики в діяльності адвокатів, оскільки вона відіграє важливу роль в реалізації конституційного права пересічних громадян на правничу допомогу. Особливого значення адвокатська етика набуває зараз – з запровадженням монополії на представництво у судах.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

В ході міських зібрань на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя» учасники обговорили проблему, яка стосувалася удосконалення стандартів адвокатської етики в Україні.

Під час обговорення питання стандартів адвокатської етики, учасникам було запропоновано декілька сценаріїв вирішення проблеми. Перший пропонував залишити усе без змін (status quo), обговорення якого в обов’язковому порядку потребує методологія вироблення державної політики. Другий сценарій містив пропозицію повернення до попередніх Правил адвокатської етики шляхом оскарження та скасування чинних Правил в судовому порядку. Третій – розроблення і прийняття нових Правил адвокатської етики в рамках Національної асоціації адвокатів України із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. Четвертий сценарій містив революційну для Україну пропозицію, а саме – демонополізація повноважень затверджувати Правила адвокатської етики та контролювати їх дотримання шляxом утворення кількох альтернативних асоціацій адвокатів замість єдиної НААУ.

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 4 % голосів, другий – 0 %, третій – 86 %, четвертий – 7%. Таким чином, учасники обговорення з великою перевагою обрали варіант розроблення і прийняття нових ПАЕ в рамках НААУ із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. При цьому під час обговорення неодноразово звучала теза про відсутність майданчиків для обговорення таких важливих проблем. Взагалі було виявлено системний дефіцит комунікації в спільноті НААУ.

Ухвалені рішення даного обговорення будуть проаналізовані та додані до фінальної версії звіту «Адвокатська етика в Україні», а сам звіт буде максимально поширений у професійному середовищі адвокатів, а також у широкому колі заінтересованих сторін та представників проектів технічної допомоги.

08 червня 2018 року у стінах Верховної Ради України пройшла презентація «Керівних принципів проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting».

Захід організовано за спільної ініціативи Лабораторії законодавчих ініціатив та Апарату Верховної Ради України у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Керівні принципи узагальнюють досвід апробації міських зібрань у форматі Town Hall Meeting у різних регіонах на різноманітні тематики, які Лабораторія законодавчих ініціатив проводила з 2010 року. У посібнику зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, які були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Апарату Верховної Ради України, які виступили співорганізаторами заходу, коротко розповів про те, що таке міські зібрання у форматі Town Hall Meeting.

Формат Town Hall Meeting походить зі Сполучених Штатів Америки, з Нової Англії, де почав використовуватися з XVIIIст. і в різних форматах розповсюдилися по всьому світу. Описаний нами формат є однією з варіацій того, як можна проводити такі зібрання.

Чому ми вважаємо, що це потрібно?

Зараз спостерігається достатньо низький рівень довіри громадян до державних інституцій, в тому числі інституцій місцевого самоврядування. Ця недовіра взаємна – органи влади так само не довіряють громадянам. Це не є виключно українською проблемою. У всьому світі спостерігається криза представницької демократії. За останні 20-30 років цей виклик призвів до розповсюдження різноманітних практик партисипаторної демократії. Це те, що дозволяє створити певний дискурс співучасті і співвідповідальності, що у свою чергу, формує довіру в суспільстві. Town Hall Meeting – якраз той інструмент, який може забезпечити ефективну участь громадськості і підвищити рівень довіри.

В рамках Програми РАДА Лабораторія законодавчих ініціатив провела 11 таунхолів, серед яких найуспішнішими є обговорення окремих положень законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», який було ухвалено через 2,5 роки. Для осіб, які ухвалюють рішення, це можливість отримати зворотну відповідь на їх ініціативи, в той же час, залучити громадян до процесу вироблення рішень. Найбільшою перевагою формату Town Hall Meeting – є те, що обговорюються не проблеми, а варіанти їх вирішення.

Також минулого року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено низку таунхолів у співпраці з Міністерством молоді та спорту щодо різних підходів до політики розвитку молодіжних центрів. За результатами цих заходів було розроблено і ухвалено положення про молодіжні центри й у Донецькій області це посприяло формуванню мережі молодіжних центрів.

Також Олександр наголосив, що, в першу чергу, формат Town Hall Meeting використовується для вирішення місцевих питань і проблем. В той же час, таунхоли можна використовувати, як інструмент політики – інструмент консультацій зі стейкголдерами, які є важливим елементом циклу політики.

Олександр Черненко, народний депутат України, розповів про свій досвід співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив у проведенні міських зібрань у форматі Town Hall Meeting у Чернігові, які було присвячено обговоренню  різноманітних підходів поводження з твердими побутовими відходами.

Учасники зібрання у Чернігові представляли як звичайних мешканців міста, так і місцеву владу, комунальні підприємства, громадські організації, екологічні організації; тобто всі зацікавлені сторони – і споживачі, і надавачі послуг, і ті, хто турбується про навколишнє середовище. У рамках цього заходу намагалися знайти вирішення двох проблем: по-перше, це пошук оптимального способу утилізації і переробки відходів; по-друге, ефективні способи зберігання та перевезення сміття. Дискусія виявилась досить палкою й не пройшла дарма, адже за результатами обговорення були внесені певні корективи у законопроекти, які, на жаль, досі ще не прийняті.

Олександр Черненко наголосив, що саме проведення Town Hall Meeting для обговорення положень, які лягли в основу законопроекту, є міцним аргументом на користь того, що сам законопроект є вираженням інтересів громади.

Вікторія Баклаженко, авторка посібника, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи керівні принципи, коротко зупинилась на ключових особливостях формату Town Hall Meeting.

Town Hall Meeting – це неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території. Кваліфіковане, цілеспрямоване та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес.

Формат Town Hall Meeting передбачає:

• проведення обговорення на основі декількох попередньо підготовлених сценаріїв – різних варіантів вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників;
• учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми;
• експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами;
• обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 12 осіб);
• за кожним столом працює фасилітатор та ноуттейкер (особа, яка нотує на комп’ютері думки, висловлені учасниками);
• послідовно обговорюються всі варіанти (15-20 хвилин на один сценарій);
• занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екранах;
• після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання.

Підготовка Town Hall Meeting включає формулювання теми і завдання міських зібрань, а також аналіз проблеми і підготовку сценаріїв її вирішення. Важливою складовою є комунікаційний супровід заходу, який включає інформаційну кампанію для залучення якомога ширшого кола заінтересованих сторін шляхом електронних поштових розсилок, публікації інформації на веб-сайті, в соціальних мережах, на офіційних сторінках, створення графічних матеріалів, поширення інформації серед партнерів. По завершенні підготовки звіту за результатами проведених міських зібрань і паралельно з процесом розробки політики можна розпочинати адвокаційну кампанію щодо рішення, проголосованого під час заходу.

Лабораторією законодавчих ініціатив було розроблено спеціальний веб-застосунок для проведення Town Hall Meeting. Він доступний за адресою alithmapp.com – на який можна перейти з сайту Лабораторії законодавчих ініціатив parliament.org.ua – і дозволяє виводити структуровані та змістовні повідомлення до спільного чату, уникати інформаційної надлишковості та спрощує процес генерації звіту після проведення заходу. Для того, щоб скористатись веб-застосунком для проведення міських зібрань, потрібно звернутись до контактної особи, чиї контактні дані вказані на сторінці веб-застосунку.

Марія Савіна, Виконавча директорка ГО «Ліга інтернів», розповіла про співпрацю з Лабораторією законодавчих ініціатив у проведенні міських зібрань у форматі Town Hall Meeting.

Марія наголосила, що в ситуаціях, коли тематика обговорень є для учасників дуже сенситивною, то часто дискусія виходить за межі запропонованих сценаріїв. І це є одним з ризиків проведення заходу. Тому дуже важливо, щоб сценарії були пропрацьовані таким чином, щоб відображати можливі варіанти вирішення обговорюваних проблем і максимально враховувати думки усіх зацікавлених сторін.

Також Марія звернула увагу на моменти, які треба врахувати, аби провести якісний та успішний захід у форматі Town Hall Meeting:

• можливість зриву проведення Town Hall Meeting через відсутність сторін з протилежними точками зору;
• аби бути більш звичним для громадян, формат Town Hall Meeting має активно відпрацьовуватись у громадах;
• робота зі сценаріями до таунхолу, аби врахувати думки всіх стейкголдерів; а також робота експерта під час проведення самого заходу, щоб прояснювати незрозумілі моменти;
• підготовка ноуттейкерів: дуже важливим є вміння швидко структурувати та коротко викладати інформацію, вміння вихопити інформацію від різних учасників, а також грамотність.

Під час конференції було презентовано Керівні принципи проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting.

Вікторія Баклаженко, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Керівні принципи, зауважила, що Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting. Керівні принципи містять результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики; у них зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив.

Town Hall Meeting (ТНМ) є американським форматом неформальних публічних зібрань місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такі зібрання є традиційними для території Нової Англії і на сьогодні в різних форматах поширились по всьому світу. ТНМ створює привабливі та реальні можливості для участі громадян у прийнятті політичних рішень.

Міські зібрання покликані відновити вагу громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень, отримувати зворотній зв’язок безпосередньо від громадськості щодо ключових суспільних питань. Кожне зібрання ефективно відновлює баланс на «полі політичної гри» шляхом одночасного залучення сотень громадян з абсолютно різним багажем досвіду та інтересів, оскільки передбачає можливість швидко підбивати підсумки громадської участі і широко поширювати результати ТНМ через ЗМІ.

Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting, і пропонований посібник містить результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики. У ньому зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив.

Цей посібник розроблено для представників громадських організацій, народних депутатів, їх помічників, депутатів місцевих рад з метою детального опису інструменту та надання покрокової інструкції для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting.

В налагодженні ефективної співпраці між громадськістю та Верховною Радою велике значення мають навички експертів громадських організацій, громадян у використанні офіційних інформаційних ресурсів. Електронна сторінка Верховної Ради України містить всю інформацію, необхідну для ефективної співпраці між ініціативною громадськістю та народними депутатами України, комітетами парламенту, тільки необхідно грамотно подати інформацію та знайти точки доступу, а також розуміти тонкощі законотворчого процесу.

Положення про веб-сайт Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет із адресою www.rada.gov.ua було затверджено у травні 2001 року. Згідно із цим документом, “веб-сайт Верховної Ради України є офіційним джерелом інформації Верховної Ради України, який утворюється для висвітлення діяльності Верховної Ради України, її органів та апарату, взаємообміну інформацією з органами державної влади України та органами місцевого самоврядування з питань, пов`язаних з діяльністю Верховної Ради України, інформаційної взаємодії з урядовими і неурядовими організаціями країн світового співтовариства, громадськістю.” Веб-сайт Верховної Ради України вважається одним з кращих у світі серед інформаційних електронних ресурсів парламентів світу.

Town Hall Meeting (міські зібрання) – кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес; є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

Телеканал «ДоТеБе» про організовані Лабораторією законодавчих ініціатив міські зібрання у форматі Town Hall Meeting у Волновасі за участі представників молодіжних центрів Донецької області, молоді Донеччини, народного депутата України Дмитра Лубінця, заступника міністра молоді та спорту Олександра Яреми.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Дмитра Лубінця в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

Під час заходу у Волновасі було апробовано розроблений Лабораторією законодавчих ініціатив веб-застосунок для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. Цей веб-застосунок спрямований на полегшення роботи з  інформацією як під час процесу обговорення, так і на етапі обробки та аналізу даних. Інформація є більш структурованою та сприятливою для сприйняття, що покращує рівень дискусії. Веб-застосунок допомагає швидко обробити результати голосування та візуалізувати їх на моніторах; а також у зручному форматі скачувати підсумки обговорення для їх подальшого аналізу та опрацювання.

У заході взяли участь більше ста представників молодіжних центрів Донецької області; представники з с.м.т. Нікольське, Мангуш, міста Добропілля, Краматорськ, Дружківка, Слов’янськ та інших міст Донецької області; студенти, активісти.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

Дмитро ЛУБІНЕЦЬ, Народний депутат України зауважив, що ідея звернення до молоді за відповідями є дуже правильною. Тому що саме молоді люди будуть розвивати Донецьку область, впливатимуть на всю Україну. Дуже правильно, щоб зміни та  ініціативи йшли саме від молоді на місцях, яка набагато краще за народних депутатів знає, що їй необхідно.  Часто депутати голосують за рішення не завжди чітко розуміючи, як вони будуть діяти, й не розуміючи проблем людей, які будуть потім ці рішення виконувати. Формат міських зібрань дозволяє безпосередньо дізнатися думку людей та передати її потім нагору для голосування.

В чому полягає головна проблема подій, які почалися в 2014 році? Проблема в тому, що в Донецькій області ніхто не розвивав громадянське суспільство, ніхто не займався розвитком громадських організації, молодіжних рухів.

На прикладі молодих людей, які працюють у фонді «Я Волноваха», можна побачити як вони, розвиваючись самостійно, розвивають своє місто та район в цілому. Коли таких міст стане більше й молодь стане активнішою, почне розвиватись громадянське суспільство, розвиватиметься не тільки Донецька область, а й уся Україна.

Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що найголовнішою є розбудова партнерських взаємин влади з громадянським суспільством. Лише за такої співпраці можна збудувати щось надійне, довговічне, й при цьому справді цікаве та потрібне для молоді. Молодіжний центр має бути простором дружнім для молоді, щоб він працював тоді, коли потрібно молоді, щоб там були цікаві ідеї й ініціативи, які б захоплювали молодь, і щоб там молодь почувала себе як вдома.

Слоган Лабораторії законодавчих ініціатив «Думати і діяти, випереджаючи час», й Лабораторія трошки випереджає час, працюючи над налагодженням спілкування між народними депутатами та громадянським суспільством, яке закладає міцні підвалини подальшого порозуміння й співпраці.

Найголовніше – зміцнювати горизонтальні взаємини. Молодь усіх регіонів має зустрічатися в різних форматах, на різних платформах та майданчиках. Це важливо для того, щоб країна розвивалася, рухалася, було краще взаєморозуміння між молодими людьми.Дуже важливо, щоб молодіжні простори стали точками зростання для регіону; які стали б інкубаторами нових молодіжних ініціатив, нових організацій; нових ідей, думок і багато чого іншого.

Під час міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Донецької області» учасники обговорили 2 проблеми, перша з яких стосувалася інституалізації молодіжних центрів, а друга – організації комунікації між молодіжними центрами України.

Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 19 % голосів, другий – 47 %, третій – 30 %, четвертий – 4 %. Таким чином, майже половина учасників обговорення обрала варіант створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету.

Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

В результаті обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 2 %, другий – 16 %, третій – 59 %, четвертий – 23 %. Отже, більше половини учасників обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу третьому варіанту, який передбачає створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива).

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Дмитром Лубінцем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.