Про що свідчить справа Авакова-молодшого? На які кроки готові піти парламентарі, аби зберегти коаліцію? Смисл та вимоги акції протесту під Верховною Радою? Які ризики та загрози несе зняття депутатської недоторканності?

А також виборча реформа, антикорупційний суд, провал виборів голови Конституційного Суду, повернення Каськіва та майбутній сесійний тиждень Верховної Ради опинились у фокусі аналізу Світлани Матвієнко Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив в ефірі 5 каналу.

26-27 травня 2017 року за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Сьома міжнародна наукова конференція «Парламентські читання».

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій, Студентським науковим товариством правників «Scholaris» Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

Конференція покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення досліджень щодо еволюції становлення та тенденцій розвитку парламентаризму в Україні, якісних та кількісних методів дослідження внутрішньо парламентських процесів, методології дослідження поведінки парламентарів.

Тематика конференції:

• еволюція становлення та тенденції розвитку парламентаризму в Україні;
• якісні та кількісні методи дослідження внутрішньопарламентських процесів;
• методологія дослідження поведінки парламентарів;
• коаліційний уряд;
• співпраця уряду і парламенту.

Ігор КОГУТ, Директор програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», виступаючи з вітальним словом, зауважив:

Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників конференції, наголосила, що останніми роками серед робіт, які подаються на конференцію, Лабораторія законодавчих ініціатив шукає людей, які потім зможуть ставати експертами організації, адже щоденна робота з Верховною Радою, народними депутатами України потребує не тільки моніторингу й оцінки, але й ґрунтовного дослідження. Також Світлана зауважила, що будь-які дослідження є шляхом дуже складним, а тема парламентаризму досить вузькою, тому поява нових дослідників не просто засвідчує зростання інтересу до цієї тематики, але й є приводом для оптимізму.

Лідія ДАНИЛЕНКО, Доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, дякуючи Лабораторії законодавчих ініціатив за плідну співпрацю, відзначила, що таке співробітництво дає змогу долучити студентів і слухачів академії до безпосередньої дослідницької роботи. Адже невміння випускників включатися у відкриті дискусії, відкриті дебати з народом, з громадою, з публічними особами можна, звичайно, усунути шляхом практичних занять в університеті, але набагато ціннішим є особистий досвід дослідника, який на ґрунті власних спостережень і роздумів дійшов висновку, як перейти від звичайної інституалізації процесу до процесу аксіологізації.

Конференція тривала 2 дні:

• 26 травня – дискусійні панелі за участі вітчизняних і зарубіжних науковців та експертів, вищих посадових осіб України; доповіді учасників конференції.

Перший день конференції, наповнений змістовними доповідями та дискусіями, розкрив учасникам та гостям конференції роль соціальних медіа в підсиленні парламентської демократії; познайомив з міжнародним досвідом створення ефективного та прозорого парламенту. Спікери конференції, проаналізувавши найкращі іноземні практики, показали механізм наближення України до найвищих стандартів парламентаризму; а також ґрунтовно представили українські та світові практики дослідження внутрішньопарламентських процесів. Завершився насичений день заслуховуванням цікавих та переконливих доповідей учасників та їх фаховим обговоренням.

• 27 травня – заслуховування та обговорення доповідей учасників конференції.

Другий день конференції присвячено обміну думками щодо організації взаємодії парламенту та уряду України; правового регулювання парламентського імунітету; проблеми дотримання політичними партіями своїх передвиборчих програм; впливу Конституційного Суду на діяльність парламенту; порівняльного конституційного аналізу Німеччини, Австрії та Швейцарії; формування парламентської більшості як передумови запровадження ефективних національних стратегій розвитку; шляхів вдосконалення механізму дострокового припинення повноважень ВРУ; модернізації системи суб’єктів права законодавчої ініціативи в Україні; ціннісно-орієнтованої парламентської діяльності; психології парламентського лобізму; хронотопу парламенту України; кодексу депутатської етики; можливості ефективного функціонування «електронного парламенту»; ключових елементів вільного мандату народного депутата України.

Програма конференції

За результатами конференції буде надруковано збірку вибраних робіт учасників Сьомої міжнародної наукової конференції «Парламентські читання».

Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

«Депутати не до кінця усвідомлюють, що вони мали б робити у Верховній Раді» – наголосила Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко в розмові з Ольгою Айвазовською й Андрієм Сайчуком у програмі «Реформа. Парламент» на hromadske.ua.

Обговорюючи проблему вироблення етичного кодексу народних депутатів, Світлана розповіла про міжнародний досвід напрацювання подібних кодексів, а також торкнулась питань лобізму, конфлікту інтересів та необхідності врегулювання роботи народних обранців саме як професійної діяльності.

Депутатська етика це зовсім не питання парламентської поведінки, парламентської лексики, чи аргументу «сорок п’ятої ноги». Це питання набагато ширше. Серед народних депутатів побутує думка, що більшість питань депутатської етики мала би вирішитися за допомогою антикорупційного законодавства. Але є питання неврегульованості лобізму; питання конфлікту інтересів; дуже важливе питання, чим займаються народні депутати після того, як перестають бути депутатами, як вони працевлаштовуються і як використовують всі надані їм привілеї.

Питання кодексу депутатської етики в Україні є досить давнім. Юлія Тищенко разом з УНЦПД зробили дуже важливу річ – підійшли до цього питання не з боку народних депутатів, а з боку виборців, провівши по Україні фокус-групи, аби запитати у виборців, чи вважають вони цей кодекс потрібним. І результати виявились досить неочікуваними, бо люди вважають надзвичайно актуальним, і що він має регулювати не просто депутатську поведінку в сесійній залі, а широке коло діяльності народних обранців й поза парламентом. Зараз існує певний дисбаланс, коли розуміння депутатами питання етики, значно нижче за ступінь усвідомлення цього питання звичайними громадянами.

Важливо займатись своєрідною просвітою депутатів, адже серед них є люди з різним рівнем освіти, різного роду професійної діяльності; є ті, хто потрапив у парламент вперше, і з ними всіма треба було працювати і ми почали цю роботу. Це скликання Верховної Ради є цікавим, тому що саме в цьому скликанні з назви відповідального за етичні питання комітету зникли слова, які саме стосуються етики і тепер це просто Регламентний комітет, який навіть не має голови комітету до цього часу, а є просто виконуючий обов’язки.

В різних країнах світу питання парламентської етики регулюються по-різному й кожна країна обирає свій формат: в Британії це правила Нолана; у Швеції існує перелік законів, об’єднаних у один блок; у Європарламенті функціонує великий кодекс, в якому, до речі, немає санкційного блоку. Досвід Естонії, яким ми послуговувались від самого початку, демонструє, що іноді спершу можна прийняти кодекс без санкцій, а потім доробити санкційну частину.

Багато міжнародних, і навіть українських, експертів можуть написати хороший документ, але він не буде мати ніякої цінності, і саме тому ми працюємо з депутатським корпусом. Необхідно, щоб у кожній фракції була певна представленість людей, які працюють над питанням етичного кодексу і постійно перебувають в процесі. Адже якщо це рішення не буде погоджено між різними фракціями та групами, воно не матиме ніякого сенсу і не буде легітимним, його ніхто не буде дотримуватися.
Кодекс парламентської етики може існувати в різних формах і не важливо, чи це буде прийнято Законом України, постановою Верховної Ради України, чи стане частиною присяги народного депутата.

Зараз діяльність народних депутатів регулюють Конституція України, Закон про статус народного депутата і Регламент Верховної Ради України. Проте, дуже часто регуляторні положення цих документів просто ігноруються. Наприклад, коли в залі відбувається бійка, Голова Верховної Ради України має зупинити засідання. Дуже часто ми бачимо, що цього просто не відбувається, як у випадку з порваним піджаком Сергія Лещенка, або коли в залі звучить нецензурна лексика.

18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». 

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

За результатами конференції підготовлено збірку вибраних робіт учасників.

«Депутати шукають причини, щоб не працювати», – наголосила Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі 5 каналу, розповідаючи про стандарти професійної діяльності народних депутатів, місію Пета Кокса про реформування Верховної Ради, провал голосування по складу Рахункової палати, міжпартійний діалог, перспективи дострокових парламентських виборів.

Лабораторія законодавчих ініціатив започаткувала новий формат презентації аналітичних матеріалів – Експертний клуб у форматі традиційного британського чаювання «afternoon tea».

Основна мета дослідження – відзначити 20-ту річницю співпраці України та Європейської Комісії «За демократію через право», яку Україна відсвяткувала у 2016 році. У фокусі вивчення опинилася практика врахування Висновків Венеціанської Комісії у підготовці та удосконаленні законодавства.

У дослідженні проаналізовано досвід співпраці України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), висвітлено основні сфери та філософію діяльності Венеціанської Комісії, принципи та стандарти, якими вона керується, методи її роботи. Окрему увагу приділено важливості вивчення і врахування в підготовці та вдосконаленні законодавства не тільки рекомендацій, наданих у Висновках щодо України, але й узагальнених досліджень Венеціанської Комісії як складової «європейської конституційної спадщини». Автор підсумовує, що готовність України до співпраці з Венеціанською Комісією та врахування наданих рекомендацій є певним індикатором демократичних процесів, які відбуваються у державі, та її відданості європейським цінностям.

Дискусія відбулася за участі автора дослідження Олександра Ількова, Голови відділу програм регіонального співробітництва Венеціанської Комісії Ради Європи Сергія Кузнєцова, Директора Програми USAID «РАДА» Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко, заступника голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського та Керівника проектів Венеціанської Комісії в Офісі Ради Європи в Україні Сергія Ткаченко.

Дослідження виконав Олександр Ільков для третього випуску Часопису «Парламент» 2016 року, спеціалізованого періодичного видання Лабораторії законодавчих ініціатив. Підготовка та видання Часопису «Парламент» здійснюється в рамках Програми «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

ОЗНАЙОМИТИСЯ З ДОСЛІДЖЕННЯМ

Медіа-галерея заходу

У дослідженні викладено аналіз впливу Конституційного Суду на діяльність Парламенту, визначено основні проблеми взаємодії Конституційнго Суду та Парламенту й запропоновано рекомендації щодо їх подолання.

Автори роблять акцент на конкретних прикладах, зокрема — випадках відновлення чинності неконституційних законодавчих положень Парламентом та неналежного виконання Парламентом висновків Конституційного Суду у справах, пов’язаних із конституційними змінами.

Дослідження дає відповіді на такі питання:

• Як Верховна Рада має реагувати на різні види рішень Конституційного Суду?
• Чого чекати у зв’язку із запровадженням інституту конституційної скарги?
• Як правові позиції Конституційного Суду має бути враховано в законопроектній роботі Парламенту?

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та не обов’язково відображають точку зору Програми USAID «РАДА», уряду США, Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».

Уляна Полтавець, Програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, детально розповіла про те, що собою являє Етичний кодекс; наскільки він поширений серед парламентів європейських країн та які цілі переслідує; якими законами регулюється поведінка українських депутатів; які кроки вже зроблено для прийняття Етичного кодексу парламентаря в Україні та чому так важливо, щоб депутати самі брали участь у розробці етичних норм, якими регулюється їх поведінка.

2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко нині працює над низкою правил для народних обранців. На її думку, майбутній кодекс, окрім положень про морально-етичну складову роботи депутата, обов’язково має врегульовувати питання конфлікту інтересів та лобізму.

Читати детальніше

У кулуарах Верховної Ради України народні депутати Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Остап Єднак, Олексій Рябчин, Григорий Шверк обговорювали етичні дилеми щодо того:

• як запобігти проявам недостойної поведінки депутатів;
• як регулювати зміст та час виступу народного депутата в залі засідань;
• як запобігти домінуванню в дебатах окремими парламентарями, відхиленню від теми обговорення, використанню трибуни для самореклами;
• як запобігти неособистому голосуванню («кнопкодавству»);
• як регулювати лексику народного депутата під час виступів у залі засідань.

Цей формат обговорення спонукає до кращого розуміння проблем і дозволяє почути багато думок. У той же час, завдяки постійній ротації членів групи, такий формат презентує тему обговорення в різних ситуаціях.

Запропонована тема включала також проблеми дрес-коду, відсутності гендерно-чутливої мови, поведінки під час сесій тощо.

Наприкінці заходу Народний депутат Григорий Шверк також приєднався до підписантів Декларації про наміри щодо Кодексу парламентської етики.

Текст Декларації 

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Посольства Королівсьва Нідерланди в Україні у партнерстві з проектом Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру» та за сприянням Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.