Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Актуальність і необхідність заходу для жителів Чернігова підтвердилися великою кількістю учасників, більше 70, які виявили бажання взяти участь у обговоренні низки проблем надання безоплатної правової допомоги. Серед учасників були присутні: адвокати, правозахисники, громадські активісти, представники Новозаводського районного суду, Чернігівського апеляційного суду, Чернігівської обласної Ради, Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Деснянської районної у місті Чернігові ради, юрисконсульти Чернігівської міської ради, студенти та викладачі Чернігівського національного технічного університету, курсанти Академії Державної пенітенціарної служби, а також пересічної громадяни, небайдужі до стану системи БПД в Україні.

Під час свого вступного слова, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на необхідності перенести дискусію про надання безоплатної правової допомоги на новий рівень задля вироблення дієвих та ефективних механізмів надання даного виду послуг.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, ознайомив учасників із форматом Town Hall Meeting, а також наголосив на важливості подібних форматів у процесі виробленні рішень як на національному, так і на місцевому рівнях:

Учасники заходу були ознайомлені з основними аспектами надання безоплатної правової допомоги (БПД), підставами її надання, та особливостями безоплатної первинної правової допомоги (БППД) та безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

Під час активної двогодинної дискусії учасники заходу обговорювали запропоновані сценарії та виробляли власні підходи щодо проблематики фінансово-організаційної основи надання послуг у системі БПД, підпорядкування системи БПД, а також покращення доступності та якості надання даного виду послуг.

За результатами жвавих дискусій відбулося голосування за сценарії, що охоплюють вирішення основних проблем надання безоплатної правової допомоги.

Щодо системи фінансово-організаційної основи надання послуг, то з великим відривом перемогла нульова альтернатива, тобто виконання закону «Про безоплатну правову допомогу» без змін. За цей варіант свої голоси віддало 67% учасників заходу.  Другим за кількістю відданих голосів опинився варіант щодо диверсифікації джерел фінансування безоплатної вторинної правової допомоги між державним бюджетом, місцевими бюджетами, а також отримувачами безоплатної правової допомоги (21% голосів).

Найменше голосів (12%) зібрав варіант, згідно якого гарантується державне фінансування насамперед або виключно безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях.

Під час розгляду проблеми підпорядкування системи БПД за результатами голосування симпатії учасників також здебільшого здобув варіант «без змін», тобто нульова альтернатив, що означає актуальне підпорядкування системи БПД у Міністерству юстиції України (58% голосів).

Друге місце (17%) зайняв варіант, згідно якого має відбутись передача управління системи безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції України до Державної судової адміністрації України за прикладом США. Майже однакову кількість голосів набрали Сценарій 4 (передача відповідальності за організацію надання БВПД до Національної асоціації адвокатів України – 13%) та Сценарій 3 (утворення для управління системою БПД окремого центрального органу виконавчої влади – 12%).

Під час голосування за сценарії в рамках обговорення третьої проблеми (Покращення доступності та якості надання БВПД) кожен учасник мав можливість віддати свій голос більше, ніж за один запропонований варіант. Це пов’язано з тим, що запропоновані варіанти за своєю суттю є не стільки альтернативними, скільки комплементарними, тобто можуть бути запровадженні паралельно, або у комплексі. Найбільший відсоток учасників заходу проголосували за варіант запровадження додаткового механізму видачі сертифікатів з можливістю вільного вибору адвоката отримувачем БВПД (32%). З майже мінімальним відривом друге місце зайняв варіант нульової альтернативи, тобто залишити діючі механізми передбачені Законом України «Про  безоплатну правову допомогу» (30%). Третє місце зайняв варіант із залученням приватних адвокатів на договірних засадах (18%). Найменш популярними (по 10% підтримки кожен) виявилися Сценарій 5 (закріплення обов’язку кожного адвоката надавати певний об’єм правової допомоги pro bono) та Сценарій 3 (обов’язкова перевірка якості надання БВПД).

Як і під час обговорення проблем, пов’язаний із Правилами адвокатської етики (11 грудня 2018 у Житомирі) очевидною виявилася системна проблема недостатності відкритих обговорень щодо перспектив розвитку системи БПД в Україні.

Думки та пропозиції учасників, результати голосування, що були зафіксовані під час дискусій, після оброблення та оформлення у звіті, будуть розіслані кожному учаснику заходів у Чернігові та Житомирі, а також поширені серед максимально широкого кола заінтересованих сторін.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, який представляє собою структуроване та  результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Цей формат міських зібрань покликаний акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

На обговорення було винесено питання шляхів перегляду та вдосконалення Правил адвокатської етики в Україні, адже високі етичні стандарти та їх дотримання адвокатами у своїй роботі є невід’ємною частиною справедливого правосуддя. Саме тому зміст цих стандартів має бути зрозумілим для всіх, насамперед, для тих людей, хто не має спеціальної юридичної освіти, але чиї проблеми потребують звернення до системи правосуддя.

Враховуючи цей контекст неабияке занепокоєння викликає актуальна ситуація з Правила адвокатської етики, остання редакція яких від 9 червня 2017 року була затвердження з’їздом адвокатів без широкого обговорення з адвокатами та науковцями, без узгодження концепції змін, мети і засобів їх втілення, а вилучення та зміна частини норм ПАЕ проводилися без належних обґрунтувань та роз’яснень необхідності таких змін в адвокатській спільноті.

У заході взяли участь більше 70-ти учасників, серед яких адвокати з Житомира, Коростеня, Бердичева; Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини; Голова Ради адвокатів та КДКА, інші члени органів адвокатського самоврядування Житомирської області;  адвокати Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області; представники Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; активісти; студенти-правники та викладачі Житомирського державного університету ім. І. Франка та інших вищих навчальних закладів Житомира; правозахисники; депутати Житомирської міської ради та інші стейкхолдери.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників міських зібрань, наголосила на важливості проведення таких зібрань в регіонах, адже при виробленні загальнодержавної політики важливо враховувати думки не лише представників адвокатської спільноти Києва, а, в першу чергу, пересічних громадян, які не маючи можливості донести свою позицію, виступають в якості фінальних бенефіціарів політики. Також Світлана пояснила, що цей захід відбувається в межах великого проекту, який, зокрема, включає в себе аналітичний звіт на тему «Адвокатська етика в Україні». Отримані думки учасників дискусії та результати голосувань будуть проаналізовані та додані до цього звіту, та поширені як серед учасників заходу, так і серед адвокатської спільноти та широкого кола неурядових організацій та проектів технічної допомоги.

Андрій Вишневський, Засновник та Виконавчий директор ГО «Адвокат майбутнього», наголосив на тому, що адвокатська спільнота Житомирщини може вважатися взірцем внутрішньої взаємодії адвокатів. Пан Андрій також закцентував увагу на важливості адвокатської етики в діяльності адвокатів, оскільки вона відіграє важливу роль в реалізації конституційного права пересічних громадян на правничу допомогу. Особливого значення адвокатська етика набуває зараз – з запровадженням монополії на представництво у судах.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

В ході міських зібрань на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя» учасники обговорили проблему, яка стосувалася удосконалення стандартів адвокатської етики в Україні.

Під час обговорення питання стандартів адвокатської етики, учасникам було запропоновано декілька сценаріїв вирішення проблеми. Перший пропонував залишити усе без змін (status quo), обговорення якого в обов’язковому порядку потребує методологія вироблення державної політики. Другий сценарій містив пропозицію повернення до попередніх Правил адвокатської етики шляхом оскарження та скасування чинних Правил в судовому порядку. Третій – розроблення і прийняття нових Правил адвокатської етики в рамках Національної асоціації адвокатів України із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. Четвертий сценарій містив революційну для Україну пропозицію, а саме – демонополізація повноважень затверджувати Правила адвокатської етики та контролювати їх дотримання шляxом утворення кількох альтернативних асоціацій адвокатів замість єдиної НААУ.

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 4 % голосів, другий – 0 %, третій – 86 %, четвертий – 7%. Таким чином, учасники обговорення з великою перевагою обрали варіант розроблення і прийняття нових ПАЕ в рамках НААУ із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. При цьому під час обговорення неодноразово звучала теза про відсутність майданчиків для обговорення таких важливих проблем. Взагалі було виявлено системний дефіцит комунікації в спільноті НААУ.

Ухвалені рішення даного обговорення будуть проаналізовані та додані до фінальної версії звіту «Адвокатська етика в Україні», а сам звіт буде максимально поширений у професійному середовищі адвокатів, а також у широкому колі заінтересованих сторін та представників проектів технічної допомоги.

Сьогодні на Катерину Гандзюк, керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, було скоєно напад. У важкому стані вона була госпіталізована й наразі перебуває в реанімації.

Катерина Гандзюк у місцевому самоврядуванні працює з листопада 2016 року, активно виступаючи за максимальне відкриття всіх даних, якими володіє міська рада, і налагодження комунікації між її посадовцями, ЗМІ та громадою. Катерина є відомою в Херсоні активісткою, яка бореться з корупцією в лавах правоохоронних органів. Восени 2017 року вона виступила зі звинуваченнями у корупції начальника Управління захисту економіки Національної поліції в Херсонській області Артема Антощука.

Лабораторія законодавчих ініціатив співпрацює з Катериною Гандзюк з 2015 року, коли вона приєдналась до спільноти Української школи політичних студій; з 2017 року Катерина стала експерткою Лабораторії законодавчих ініціатив, провівши дослідження і підготувавши за його результатами аналітичний документ «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради».

Команда Лабораторії законодавчих ініціатив засуджує напад на Катерину Гандзюк. Ми вважаємо неприпустимим, що у ХХІ столітті в демократичній державі боротьба громадян проти корупції в державних органах супроводжується залякуваннями активістів та жорстокими фізичними розправами, які майже завжди залишаються безкарними.

Не можна оминути увагою бездіяльність правоохоронних органів у справах нещодавніх нападів на журналіста Сергія Нікітенка у Херсоні та активіста Віталія Устименка в Одесі. Наша спільнота не забула й про напад на Дмитра Булаха (випускника УШПС 2014 року) – відомого харківського антикорупціонера. Відсутність адекватного розслідування та справедливого покарання виконавців, організаторів і замовників таких нападів є неприйнятною, а кричуща безкарність злочинів породжує ескалацію насильства у суспільстві.

Ми звертаємося до Президента України Петра Порошенка як гаранта Конституції України, Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та Генерального прокурора України Юрія Луценка з вимогою невідкладного і об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк та притягнення до кримінальної відповідальності як виконавців, так і можливих організаторів і замовників замаху. Також ми просимо сприяння у наших міжнародних донорів та партнерів. Україна має бути взірцем дотримання принципу верховенства права: тільки тоді можна вести мову про будь-які реформи – коли життя та здоров’я людини справді є вищою цінністю та перебуває під захистом держави.

Під час конференції було презентовано Керівні принципи проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting.

Вікторія Баклаженко, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи Керівні принципи, зауважила, що Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting. Керівні принципи містять результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики; у них зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив.

Town Hall Meeting (ТНМ) є американським форматом неформальних публічних зібрань місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такі зібрання є традиційними для території Нової Англії і на сьогодні в різних форматах поширились по всьому світу. ТНМ створює привабливі та реальні можливості для участі громадян у прийнятті політичних рішень.

Міські зібрання покликані відновити вагу громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень, отримувати зворотній зв’язок безпосередньо від громадськості щодо ключових суспільних питань. Кожне зібрання ефективно відновлює баланс на «полі політичної гри» шляхом одночасного залучення сотень громадян з абсолютно різним багажем досвіду та інтересів, оскільки передбачає можливість швидко підбивати підсумки громадської участі і широко поширювати результати ТНМ через ЗМІ.

Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting, і пропонований посібник містить результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики. У ньому зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив.

Цей посібник розроблено для представників громадських організацій, народних депутатів, їх помічників, депутатів місцевих рад з метою детального опису інструменту та надання покрокової інструкції для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting.

Рольова гра «АГОРА: Демократична процедура прийняття закону у Верховній Раді України», розроблена Лабораторією законодавчих ініціатив, дозволяє учням приміряти роль учасників процедури демократичного затвердження закону, пройти усі стадії законодавчого процесу: від попереднього розгляду законопроекту до його голосування у Верховній Раді.

Гра АГОРА дає учням змогу не тільки в ігровій формі ознайомитися з процесом законотворення в Україні, але й засвоїти майбутні соціальні ролі та цінності активного громадянства.

Рольова гра «АГОРА» є частиною методичних рекомендацій для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти.

Про переваги Гри АГОРА розповідають Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Сергій Горбачов, директор СШ 148 ім. Івана Багряного м. Києва; Іван Пікуль, вчитель історії та правознавства СШ №148; Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА.

Дякуємо нашим партнерам Internews Ukraine за підготовку відео.

Детально про підготовку та правила рольової гри «АГОРА: Демократична процедура прийняття закону у Верховній Раді України»

З вітальним словом під час урочистого відкриття виступили Директор Естонського центру Східного Партнерства, Посол Естонії з особливих доручень Яан Рейнхольд та Співголова Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Геннадій Максак, випускник Української школи політичних студій.

Геннадій Максак наголосив, що 9 років роботи Форуму слугують доказом того, що він є ефективним інструментом багатостороннього діалогу між ЄС, урядами країн Східного Партнерства та представниками громадянського суспільства. У подоланні викликів, які існують на регіональних рівнях: боротьба з корупцією, дотримання прав людини та відстоювання демократичних цінностей, – вагомий внесок належить громадським активістам.

Перший день Щорічної асамблеї був присвячений визначенню порядку денного всього заходу. Найбільшу увагу приділили співпраці урядів і громадянського суспільства країн Східного партнерства, яке винесли на першу пленарну сесію. Під час неї обговорювали низку питань: перспективи регіональної та економічно інтеграції; ЗМІ та дезінформація в медійному просторі; цифрові інструменти як засоби демократичного урядування. Співголова ПА ЄВРОНЕСТ Маріан Лупу, член Керівного комітету ФГС СхП Каха Гоголашвілі та представниця Генерального директорату Європейської комісії з питань сусідства і переговорів щодо розширення Діана Яблонська висловили свої думки щодо механізмів посилення та ширшого залучення громадянського суспільства до вироблення політик у регіоні Східного Партнерства.

На обговорення в робочих групах були винесені напрацювання всіх національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, а також цілі, зазначені в документі «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 року».

Перший день завершився ухваленням Декларації громадянського суспільства. Однак українська та грузинська делегації виступили проти окремих пунктів Декларації, які стосувались забезпечення присутності незалежних російських ЗМІ в медіа-сфері країн-партнерів. Оскільки в день голосування за процедурою вносити зміни не можна, консенсус було знайдено в окремій думці до Декларації, яку додали делегації України та Грузії: «Зважаючи на російсько-грузинський конфлікт та російсько-український конфлікт, російську окупацію територій регіону та величезний вплив російських ЗМІ в гібридній війні, а також враховуючи норми законодавства в наших країнах, наші делегації наполягають на тому, щоб відповідний пункт не застосовувався до Грузії та України».

Другий день розпочався із вручення журналістської нагороди Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства ім. Павла Шеремета, яку минулого року отримав Микола Семена, а цього року її присудили ув’язненому азербайджанському журналісту Афгану Мухтарлі, якого викрали в Грузії під час протестів. Після цього представники Керівного комітету Форуму громадянського суспільства СхП Геннадій Максак та Айкуї Арутюнян представили ухвалену Декларацію громадянського суспільства, за яку проголосували 130 організацій країн-партнерів.

Під час свого виступу Комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнес Ган наголосив на успіхах України, Грузії та Молдови у виконанні пунктів, передбачених Угодами про асоціацію, та окреслив плани співпраці з іншими країнами-партнерами. Також Комісар зазначив, що документ «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» можна розглядати як дорожню карту, направлену на реалізацію визначених цілей, і зауважив, що в Європейського Союзу та громадянського суспільства високі взаємні очікування: громадянське суспільство сформувало своє бачення співпраці, яке є предметом обговорення на Саміті в Брюсселі, у той час як Європейський Союз очікує максимальної поінформованості населення країн-партнерів, а також тісної співпраці з різноманітними європейськими інституціями.

Після декількох паралельних дискусій, що тематично були розподілені за робочими групами, Українська національна платформа Східного Партнерства презентувала дослідження «Україна в координатах Східного Партнерства 2017-2020 рр.», в якому експерти УНП оцінили актуальність та реалістичність 20 очікуваних досягнень і визначили пріоритетні для України. У дискусії взяли участь Геннадій Максак, Національний координатор УНП, Ганна Гопко, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах, та Боґуслав Ґертруда, Керівник напряму з питань України Європейської служби зовнішніх справ. Усі учасники дискусії зійшлися на тому, що без активної позиції та підтримки громадянського суспільства жодна з реформ, у тому числі медична, пенсійна та освітня, не будуть успішними. У рамках секторальної співпраці ключовими напрямками визначили посилення енергетичного компоненту і безпеки на східних кордонах ЄС.

Завершився другий день Щорічної асамблеї голосуванням за координаторів національних платформ і координаторів ЄС у рамках форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства. Українська делегація одноголосно обрала Національним координатором Української національної платформи ФГС СхП Геннадія Максака.

Останній день було присвячено обговоренню стратегії Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства на 2018-2020 рр., а саме важливості його адвокаційної функції, й організаційної реформи. Проте через брак кворуму обидва документи не було ухвалено, тому Робочі групи опрацьовуватимуть їх протягом року та голосуватимуть дистанційно.

Фото: Civil Society Forum

Town Hall Meeting (міські зібрання) – кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес; є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

Телеканал «ДоТеБе» про організовані Лабораторією законодавчих ініціатив міські зібрання у форматі Town Hall Meeting у Волновасі за участі представників молодіжних центрів Донецької області, молоді Донеччини, народного депутата України Дмитра Лубінця, заступника міністра молоді та спорту Олександра Яреми.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Дмитра Лубінця в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Міські зібрання покликані акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

Під час заходу у Волновасі було апробовано розроблений Лабораторією законодавчих ініціатив веб-застосунок для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. Цей веб-застосунок спрямований на полегшення роботи з  інформацією як під час процесу обговорення, так і на етапі обробки та аналізу даних. Інформація є більш структурованою та сприятливою для сприйняття, що покращує рівень дискусії. Веб-застосунок допомагає швидко обробити результати голосування та візуалізувати їх на моніторах; а також у зручному форматі скачувати підсумки обговорення для їх подальшого аналізу та опрацювання.

У заході взяли участь більше ста представників молодіжних центрів Донецької області; представники з с.м.т. Нікольське, Мангуш, міста Добропілля, Краматорськ, Дружківка, Слов’янськ та інших міст Донецької області; студенти, активісти.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

Дмитро ЛУБІНЕЦЬ, Народний депутат України зауважив, що ідея звернення до молоді за відповідями є дуже правильною. Тому що саме молоді люди будуть розвивати Донецьку область, впливатимуть на всю Україну. Дуже правильно, щоб зміни та  ініціативи йшли саме від молоді на місцях, яка набагато краще за народних депутатів знає, що їй необхідно.  Часто депутати голосують за рішення не завжди чітко розуміючи, як вони будуть діяти, й не розуміючи проблем людей, які будуть потім ці рішення виконувати. Формат міських зібрань дозволяє безпосередньо дізнатися думку людей та передати її потім нагору для голосування.

В чому полягає головна проблема подій, які почалися в 2014 році? Проблема в тому, що в Донецькій області ніхто не розвивав громадянське суспільство, ніхто не займався розвитком громадських організації, молодіжних рухів.

На прикладі молодих людей, які працюють у фонді «Я Волноваха», можна побачити як вони, розвиваючись самостійно, розвивають своє місто та район в цілому. Коли таких міст стане більше й молодь стане активнішою, почне розвиватись громадянське суспільство, розвиватиметься не тільки Донецька область, а й уся Україна.

Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що найголовнішою є розбудова партнерських взаємин влади з громадянським суспільством. Лише за такої співпраці можна збудувати щось надійне, довговічне, й при цьому справді цікаве та потрібне для молоді. Молодіжний центр має бути простором дружнім для молоді, щоб він працював тоді, коли потрібно молоді, щоб там були цікаві ідеї й ініціативи, які б захоплювали молодь, і щоб там молодь почувала себе як вдома.

Слоган Лабораторії законодавчих ініціатив «Думати і діяти, випереджаючи час», й Лабораторія трошки випереджає час, працюючи над налагодженням спілкування між народними депутатами та громадянським суспільством, яке закладає міцні підвалини подальшого порозуміння й співпраці.

Найголовніше – зміцнювати горизонтальні взаємини. Молодь усіх регіонів має зустрічатися в різних форматах, на різних платформах та майданчиках. Це важливо для того, щоб країна розвивалася, рухалася, було краще взаєморозуміння між молодими людьми.Дуже важливо, щоб молодіжні простори стали точками зростання для регіону; які стали б інкубаторами нових молодіжних ініціатив, нових організацій; нових ідей, думок і багато чого іншого.

Під час міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Донецької області» учасники обговорили 2 проблеми, перша з яких стосувалася інституалізації молодіжних центрів, а друга – організації комунікації між молодіжними центрами України.

Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 19 % голосів, другий – 47 %, третій – 30 %, четвертий – 4 %. Таким чином, майже половина учасників обговорення обрала варіант створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету.

Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

В результаті обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 2 %, другий – 16 %, третій – 59 %, четвертий – 23 %. Отже, більше половини учасників обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу третьому варіанту, який передбачає створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива).

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Дмитром Лубінцем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.