Громадська організація “Лабораторія законодавчих ініціатив” спільно з Коаліцією громадських організацій “Свобода вибору”, Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інститутом виборчого права 29 березня 2004 року (понеділок) провели круглий стіл на тему: “Напрями забезпечення прозорості фінансування виборів в контексті нового закону про вибори Президента України”.

На обговорення виносились наступні питання:

• Формування та використання коштів виборчих фондів кандидатів у Президенти
• Проблеми здійснення контролю за  фінансуванням виборів Президента
• Відповідальність за порушення у сфері фінансування виборів Президента
• Політична реклама і рівний доступ кандидатів у Президенти до ЗМІ

Протягом лютого-березня було проведено чотири робочі групи під час яких було обговорено найбільш проблемні аспекти вищезазначених тем. Круглий стіл проводився з метою підведення підсумків попередніх заходів та напрацювання чітких висновків.

У заході взяли участь народні депутати України, представники Центральної виборчої комісії, представники провідних аналітичних центрів та ЗМІ.

Захід відбувся в приміщенні комітетів Верховної Ради України за адресою м. Київ, вул. Садова, 3, к. 412 з 14.00 до 16.00.

11 березня 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції громадських організацій „Свободи вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Проблемні аспекти відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації”.

Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Борис Беспалий, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, інші експерти з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій.

На обговорення учасників семінару було винесено три питання:

• Основні проблеми відповідальності за порушення вимог виборчого законодавства
• Проблема адекватності санкцій вчиненим порушенням у сфері фінансування виборчих кампаній, доцільність звуження підстав для скасування рішень про реєстрацію кандидатів та розширення підстав для адміністративної відповідальності
• Шляхи удосокналення інституту відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації

Суть винесених на обговорення проблемних питань та можливі механізми їх законодавчого врегулювання було висвітлено у відповідному дослідженні, підготовленому експертами Антикорупційного Комітету Коаліції НДО „Свобода вибору” та Лабораторії законодавчих ініціатив і які були поширені серед запрошених до участі в обговоренні експертів до проведення заходу.

Презентація результатів дослідження була здійснена експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком. Він, зокрема, відзначив, що чинне законодавство України визначає достатньо широкий перелік порушень, за які встановлено санкції, неадекватні рівню суспільної небезпечності порушень. Причому основною санкцією, яка застосовується до порушників, є скасування реєстрації кандидатів (т.зв. конституційно-правова відповідальність), тоді як потенціал інституту адміністративної відповідальності в праві України використано далеко не в повній мірі. Ця теза була підтримана Головним консультантом контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрієм Кугаткіним. Експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, проаналізувавши досвід країн Центральної та Східної Європи у вирішенні проблем, винесених на обговорення учасників семінару, дійшов висновку про те, що оптимальним видом покарання за порушення фінансування виборчих кампаній було б адміністративне стягнення у вигляді штрафу, кратного сумі перерахованих коштів. Народні депутати Борис Беспалий та Юрій Ключковський наголосили на тому, що застосування стягнень у вигляді штрафів ускладнюється недосконалістю передбаченого законодавством порядку складання протоколів про адміністративні правопорушення. Юрій Ключковський виступив за те, щоб більшість порушень виборчого законодавства мало наслідком не скасування реєстрації кандидатів, а політичну відповідальність (громадський осуд тощо). Експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець виступив за те, щоб санкції у вигляді штрафів, кратних сумі перерахованих коштів застосовувались до осіб, які здійснюють фінансування передвиборної агітації від власного імені, за власний рахунок та без формального дозволу кандидата. В інших випадках, на його думку, має застосовуватись політична відповідальність, а не конституційно-правова у вигляді скасування рішення про реєстрацію кандидата.

За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших законів:

1. На законодавчому рівні слід провести відмежування між підкупом та діянями, які можуть бути віднесені до легальних способів ведення передвиборної агітації. Необхідно заборонити проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям безплатно або на пільгових умовах товарів (крім друкованої продукції, друкованих матеріалів та значків, спеціально виготовлених для передвиборної кампанії), послуг, цінних паперів, грошей, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей та передбачити адміністративну відповідальність у вигляді шрафу за порушення відповідних забороняючих приписів.

2. Необхідно звузити перелік порушень встановленого порядку фінансування виборчих кампаній, які можуть бути підставою для скасування рішень про реєстрацію кандидатів, за рахунок відповідного розширення переліку порушень, вчинення яких є підставою для накладення на винних осіб стягнень у вигляді штрафу. Санкції за порушення відповідних положень законодавства фізичними особами необхідно встановити у Кодексі про адміністративні правопорушення, юридичними – у самих виборчих законах.

Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”.

2 березня 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції громадських організацій „Свободи вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Проблеми здійснення контролю за фінансуванням виборів Президента і механізми їх врегулювання”.

Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, експерт Американської правничої асоціації Євген Радченко, інші експерти з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій.

На обговорення учасників семінару було винесено два питання:

• Державний та громадський контроль за фінансуванням виборчих кампаній: проблеми ефективності та шляхи удосконалення
• Основні вимоги до фінансових звітів кандидатів, які мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України”

Поряд з цим експертами було обговорено питання здійснення контролю за фінансуванням виборчих кампаній за рахунок коштів Державного бюджету.

Суть винесених на обговорення проблемних питань та можливі механізми їх законодавчого врегулювання було висвітлено у відповідному дослідженні, підготовленому експертами Антикорупційного Комітету Коаліції НДО „Свобода вибору” та Лабораторії законодавчих ініціатив і які були поширені серед запрошених до участі в обговоренні експертів до проведення заходу. Презентація результатів дослідження була здійснена експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком.

Текст матеріалів підготовлених Лабораторією законодавчих ініціатив (English version of discussion points).

Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів  наголосив на тому, що основною причиною складності проведення громадського контролою за фінансуванням виборчих кампаній є недосокналість чинного виборчого законодавства. Заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський погодився з тим, що фінансування виборчих кампаній в Україні в значній мірі перебуває „в тіні” і його обсяг встановити складно. Поряд з цим він заперечив необхідність посилення державного контролю за фінансуванням виборчих кампаній, оскільки закріплення відповідних положень у виборчому законодавстві може призвести до однобічного їх застосування до опозиційних кандидатів. Натомість Ю. Ключковський запропонував зробити більш доступними до виборців результати громадського аудиту фінансування виборів. Позиція Ю.Ключковського була підтримана експертом проекту „Вибори та політичні процеси” Володимиром Ковтунцем та експертом Американської правничої асоціації Євгеном Радченком. Зокрема, Є.Радченко погодився з тим, що покладення на Державну податкову адміністрацію додаткових контрольних повноважень в умовах вибіркового застосування законодавства органами державної влади може підвищити прозорість фінансування виборів, але одночасно позбавить джерел фінансування опозиційні політичні сили. Головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін визнав за доцільне запровадити обов’язковий незалежний фінансовий аудит кандидатів, який би здійснювався з моменту відкриття рахунку виборчого фонду і до завершення передвиборної агітації. Експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець та Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів відзначили, що суттєвому удосконаленню контролю за фінансуванням виборчих кампаній сприяло б позбавлення осіб, які не є учасниками виборчого процесу, права здійснення фінансування виборчих кампаній конкретних кандидатів за власні кошти та від власного імені. В.Ковтунець при цьому виступив за те, щоб дозволити таке фінансування лише за умови згоди самого кандидата, виборча кампанія якого фінансується. Загалом, більшість експертів погодилась з тим, що найближчим часом запровадити дієві механізми здійснення контролю за фінансуванням виборчих кампаній не видається можливим. Доцільно вести мову про конкретизацію термінів і понять, які вживаються у чинному законодавстві з метою підвищення ефективності громадського моніторингу фінансування виборчих кампаній.

В процесі обговорення питання про основні вимоги до фінансових звітів кандидатів, які мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України” думки присутніх щодо механізмів його вирішення на законодавчому рівні розійшлися. Юрій Ключковський, зокрема, не підтримав доцільність внесення змін до законодавства, спрямованих на удосконалення правових норм, які встановлюють вимоги до змісту фінансових звітів кандидатів. Інші експерти погодились з доцільністю зазначення у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів відомостей про осіб, які здійснили внески до виборчих фондів у випадках, якщо відповідний внесок перевищив певну межу (наприклад, 50% від дозволеного розміру внесків). Юрій Кугаткін відзначив, що доцільно було б на законодавчому рівні обмежити максимальний розмір внесків політичних партій до виборчих фондів, оскільки насьогодні частка внесків громадян у загальному обсязі надходження коштів на рахунок виборчого фонду є незначною.

За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших виборчих законів:

1. Конкретизувати окремі поняття виборчого законодавства (такі, наприклад, як „пряма політична реклама”, „непряма політична реклама” тощо), удосконалити процедуру оприлюднення, змісту фінансових звітів політичних партій (у фінансових звітах має бути відображена інформація про осіб, що здійснили внески до виборчих фондів).

2. Врегулювання інших проблем, пов’язаних зі здійсненням контролю за фінансуванням виборів (наприклад, питання про доцільність заборони фінансування виборчих кампаній третіми особами від власного імені та за власні кошті (крім фізичних осіб, оскільки встановлення такої заборони суперечило б Конституції), доцільність запровадження незалежного аудиту фінансових звітів кандидатів можуть бути вирішені лише у майбутньому) – відкласти на майбутнє.

Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”.

20 лютого 2004 року у Верховній Раді України Антикорупційним комітетом Коаліції „Свобода вибору” за підтримки громадської організації “Лабораторія законодавчих ініціатив”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту „Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні. Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм” було організовано та проведено тематичний семінар на тему „Надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів у Президенти: актуальні проблеми та шляхи удосконалення”.

На обговорення виносилось наступні 3 питання:

• Доцільність запровадження обмежень на розмір виборчих фондів кандидатів у Президенти
• Визначення переліку джерел та оптимального розміру внесків до виборчих фондів
• Проблеми забезпечення прозорості витрат на виборчу кампанію

Участь у семінарі взяли Голова Коаліції НДО „Свобода вибору” Владислав Каськів, заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, народний депутат України Юрій Ключковський, експерт проекту „Вибори та політичні процеси” Володимир Ковтунець, експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О Разумкова Олександр Литвиненко, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін, інші фахівці з питань виборчого законодавства, помічники-консультанти народних депутатів України, представники міжнародних організацій.

У своїй доповіді заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський наголосив на необхідності скасування обмежень ліміту витрат коштів виборчих фондів кандидатів на загальнодержавних та місцевих виборах. Ця теза загалом була підтримана іншими учасниками дискусії. Проти такої ідеї виступив лише головний консультант контрольно-ревізійного відділу управління планування та контролю Секретаріату Центральної виборчої комісії Юрій Кугаткін. Свою позицію він аргументував зокрема тим, що, по-перше, обмеження граничного розміру витрат закріплені на законодавчому рівні у переважній більшості країн Європи, по-друге, наявність відповідного обмеження запобігає виникненню ситуації, за якої обсяг витрачених на виборчу кампанію коштів стає вирішальним чинником перемоги кандидата на виборах. Однак ці аргументи підтримки серед присутніх на семінарі не знайшли, оскільки досвід попередніх парламентських виборів засвідчив, що обсяг витрачених на вибори коштів суттєво не впливає на електоральні уподобання виборців. Крім того, як відзначив експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О Разумкова Олександр Литвиненко, наявність відповідних обмежень є одним з дієвих важелів тиску влади на опозиційних кандидатів – перевищення граничного обсягу витрат на вибори є підставою для скасування реєстрації кандидатів.

Що стосується проблеми визначення переліку джерел та оптимального розміру внесків до виборчих фондів, то експертами було висловлено різні підходи до її розв’язання. Експертом Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком було запропоновано дозволити фінансування виборів за рахунок коштів не лише партій, що висунули кандидатів, та громадян, але і юридичних осіб. При цьому пропонувалось суттєво збільшити передбачений законодавством граничний розмір відповідних внесків, а також заборонити фінансування виборчих кампаній третіми особами (юридичними) від власного імені та за власний рахунок. Теза про доцільність встановлення заборони на фінансування виборів третіми особами була підтримана експертом проекту „Вибори та політичні процеси” Володимиром Ковтунцем, який, крім того, запропонував передбачити у законодавстві адміністративну відповідальність у вигляді штрафів у розмірі, кратному сумі забороненого фінансування. Проти ідеї надання дозволу на фінансування виборчих кампаній юридичним особам висловився Юрій Ключковський. Головним його аргументом стала теза про те, що запровадження такого підходу дозволило б податковим органам здійснювати тиск на ті підприємства, які фінансують опозиційних кандидатів. В той же час, у разі звуження обсягу владних повноважень податкових органів, можливість надання дозволу на здійснення внесків до виборчих фондів юридичним особам Юрій Ключковський не виключив. Висловлюючи своє ставлення до піднятої проблеми Юрій Кугаткін відзначив, що надання юридичним особам права фінансування виборчих кампаній породжує низку проблем у застосуванні законодавства про оподаткування (невирішеними у такому випадку залишаються питання про можливість віднесення внеску на валові витрати пожертвувача, звільнення операцій з купівлі товарів, робіт та послуг за рахунок таких внесків від оподаткування податком на додану вартість (VAT) тощо.

В процесі обговорення питання про можливі законодавчі механізми забезпечення прозорості витрат на вибори, всі присутні погодились з тим, що повністю врегулювати цю проблему шляхом законодавчих змін неможливо. Доцільно вести мову лише про часткове підвищення рівня прозорості витрат.

За результатами проведеного обговорення експертами було розроблено наступні пропозиції щодо удосконалення Закону „Про вибори Президента України” та інших виборчих законів:

• Скасувати ліміт витрат на виборчу кампанію
• В частині визначення оптимального розміру внесків до виборчих фондів – підвищити граничний розмір внесків у декілька десятків разів (оптимальний варіант – 85 000 грн. (16 000 USD) від одного пожертвувача
• На нинішньому етапі доцільно зберегти існуючі джерела фінансування виборчих кампаній (тобто, – внески громадян та партій, що висунули кандидатів). З поступовим обмеженням повноважень податкових органів, які використовуються для протиправного впливу на пожертвувачів коштів для кандидатів від опозиції – встановити заборону на фінансування виборів за рахунок коштів третіх осіб та адекватні санкції за її порушення.
• Забезпечити підвищення прозорості витрат насамперед шляхом законодавчого визначення тих ключових понять передвиборної агітації, невизначеність яких зумовлює розвиток тіньового фінансування виборів.

Підсумкові результати враховані в процесі розробки проекту змін до Закону „Про вибори Президента України” та опубліковані в березневому випуску журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”.

Лабораторії законодавчих ініціатив спільно з
Коаліції громадських організацій “Свобода вибору”, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та
Інституту виборчого права в рамках реалізації проекту
„Три кроки до прозорого фінансування виборчих кампаній в Україні.
Крок 2 – Формування ефективних законодавчих норм”

1. „Формування та використання коштів виборчих фондів кандидатів у Президенти: актуальні проблеми та шляхи удосконалення”

Дата проведення: 20 лютого 2004 року

Перелік питань для обговорення:

• Доцільність запровадження обмежень на розмір виборчих фондів кандидатів у Президенти
• Визначення переліку джерел та оптимального розміру внесків до виборчих фондів
• Проблеми забезпечення прозорості витрат на виборчу кампанію

2. „Проблеми здійснення контролю за  фінансуванням виборів президента і механізми їх врегулювання”

Дата проведення: 02 березня 2004 року

Перелік питань для обговорення:

• Державний та громадський контроль за фінансуванням виборчих кампаній: проблеми ефективності та шляхи удосконалення
• Основні вимоги до змісту фінансових звітів кандидатів, що мають бути закріплені у Законі „Про вибори Президента України”

3. „Проблемні аспекти відповідальності за порушення у сфері фінансування виборів Президента”

Дата проведення: 11 березня 2004 року

Перелік питань для обговорення:

• Основні проблеми відповідальності за порушення вимог виборчого законодавства
• Проблема адекватності санкцій вчиненим порушенням у сфері фінансування виборчих кампаній, доцільність звуження підстав для скасування рішень про реєстрацію кандидатів та розширення підстав для адміністративної відповідальності
• Шляхи удосокналення інституту відповідальності за порушення у сфері фінансування передвиборної агітації

4. „Політична реклама і рівний доступ кандидатів у Президенти до ЗМІ: шляхи удосконалення правового регулювання”

Дата проведення: 23 березня 2004 року

Перелік питань для обговорення:

• Проблеми законодавчого визначення поняття політичної реклами
• Рівний доступ кандидатів у Президенти до ЗМІ: проблеми та шляхи врегулювання

5. „Виборчі фінанси: пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства” (підсумкова експертна фокус-група)

Дата проведення: 29 березня 2004 року

Зміст:

• Напрацювання концептуальних засад законодавчих змін в частині регулювання фінансування виборів.

20 травня (вівторок) 2003 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Інститутом виборчого права, проектом “Вибори та політичні процеси” та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні у Верховній Раді України було проведено круглий стіл присвячений обговоренню можливих шляхів фінансування діяльності політичних партій та виборчих процесів.

Перша частина заходу мала на меті проаналізувати шляхи державного фінансування діяльності політичних партій, можливості прозорого фінансування політичної діяльності в умовах несталої демократії, забезпечення належного контролю у цій сфері. Друга частина – була присвячена питанню правового регулювання та моніторингу фінансування виборчих кампаній.

Експертами Лабораторії було підготовано експертно-аналітичні матеріали, які включали:  проект Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій” (включно із пояснювальною запискою та основними положеннями у запитаннях та відповідях), аналітичні статті щодо іноземного досвіду у сфері фінансування політичної діяльності, а також допоміжні матеріали, як-от: Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи 1516 (2001) щодо фінансування політичних партій; Правила щодо фінансування політичних партій, прийняті Венеціанською Комісією; Закон України “Про політичні партії в Україні” № 2365-III від 05.04.2001 р. тощо.

Проведення круглого столу мало на меті налагодження діалогу між політиками та експертами. У його роботі взяли участь народні депутати України – Василь ОНОПЕНКО, Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Ігор ГРИНІВ, Анатолій ОРЖАХОВСЬКИЙ, Борис БЕСПАЛИЙ; українські та іноземні експерти з питань фінансування політичної діяльності (зокрема, Девід КОПЕРШМІДТ, керівник проекту “Вибори та політичні процеси”; Марчін ВАЛЄЦКІ, Коледж св. Антонія, Оксфордський університет, Інститут суспільних відносин, Варшава; Ігор КОЛІУШКО – Центр політико-правових реформ; Ростислав ПАВЛЕНКО – директор Школи політичної аналітики та інші). Загалом у заході взяло участь близько семидесяти осіб.

Модератором круглого столу виступив Ігор КОГУТ (Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив) та Олександр БАРАБАШ (експерт проекту “Вибори та політичні процеси”). Відкривали захід Василь ОНОПЕНКО (народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики), Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, (народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права), Олександр ПІСКУН (Агентство США з міжнародного розвитку), Девід КУПФЕРШМІДТ (керівник проекту “Вибори та політичні процеси”) та Манфред ЛОМАНН (Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні). Вони наголосили на значній актуальності зазначеної теми. Зокрема, Юрій Ключковський зазначив, що “запровадження державного бюджетного фінансування партій є чи не єдиним шляхом прозорого фінансування політичних партій”. Манфред Ломанн у своєму виступі наголосив, що “врегулювання питання фінансування політичних партій потребує запровадження прозорого й ефективного законодавчого механізму, який би запобігав корупції в політиці”.

У першій частині заходу (щодо проблеми фінансування політичних партій) з доповідями виступали: Ігор ГРИНІВ (народний депутат України), Анатолій РОМАНЮК (професор, Львівський національний університет ім. І.Франка), Марчін ВАЛЄЦКІ (Коледж св. Антонія, Оксфордський університет, Інститут суспільних відносин, Варшава), Томас ЛЕНК (1-ий секретар Посольства Німеччини в Україні).

Ігор Гринів у своїй доповіді наголосив на позивних наслідках запровадження часткового державного фінансування політичних партій, зокрема це: збільшення суспільного контролю над державою внаслідок підвищення ролі опозиційних політичних партій та політичних партій взагалі; зростання кількості саме ідеологічних партій, визначальною характеристикою яких є їхні програмні положення, а не членство в них відомих політичних діячів; наявність у партії самостійного джерела для забезпечення їх існування дозволить зосередити увагу на пропагуванні втілення в життя програмних положень; партії будуть менше зв’язані з певними зобов’язаннями пpи фоpмуванні політичних списків і до Веpховної Ради пpийде більша кількість фахівців і політиків.

Анатолій Романюк зупинився на тих загрозах, які несе в собі існуюча система фінансування сьогодні в політичних партіях України. Зокрема, вона сприяє бюрократизації політичних партій та робить їх інструментом корупції; керівники партій, які визначають розміри фінансової квоти, яка надходить до обласних організацій, а також, як розподіляється в середині самої партії, здатні успішно впливати на позицію регіональних лідерів та обласних депутатів під час партійних з’їздів, прийняття партійних рішень; приховування від широкого партійного загалу джерел та реальних сум фінансування робить принаймні цю сторону партійного життя закритою та такою, що не підлягає контролю та обговоренню; потужні джерела фінансування призводить до того, що сьогодні в Україні політичні партії не зацікавлені у роботі з масами, внаслідок чого є слабкий або формальний розвиток членської бази майже усіх політичних партіях, що веде до розчарування громадян в системі демократії.

В свою чергу, Томас Ленк висвітлив питання імплементації прогресивних положень німецького права у відповідній сфері в українське законодавство.

Друга частина заходу торкалася проблем фінансування виборчих кампаній. З доповідями виступили: Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ (народний депутат України, президент Інституту виборчого права), Василь СПІВАК (член Центральної виборчої комісії), Володимир КОВТУНЕЦЬ (проект “Вибори та політичні процеси”), Сергій РОМАНЕНКО (Міністерство фінансів України, заступник начальника управління), Аня ФРАНКЕ (Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні) та інші. В процесі обговорення доповідачі торкнулись ряду найболючіших запитань, як-от: доцільність встановлення обмеження розміру виборчого фонду, окремих внесків до них та кола осіб, які можуть здійснювати такі внески; доцільність обмеження видатків з виборчих фондів; доцільність здійснення витрат на виборчу кампанію готівкою; проблема політичної реклами до початку здійснення передвиборної агітації; оплата праці членів виборчих комісій; контроль за дотриманням законодавства у сфері виборчих фінансів тощо.

Загалом усі політики та експерти погодились у тому, що часткове державне фінансування політичної діяльності є невід’ємним елементом демократичного суспільства, але його запровадження повинно передбачати ефективні механізми контролю та  враховувати той pеальний стан pечей, який ми маємо сьогодні в Україні.

17 лютого 2003 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні проведено круглий стіл на тему: “Конституційна реформа: Україна у пошуку нових балансів влади”.

Захід проводився з метою проаналізувати існуючі вітчизняні напрацювання та позитивний зарубіжний досвід у сфері взаємовідносин у владному трикутнику парламент–уряд–Президент; з’ясувати та спробувати узгодити позиції законодавців з цього приводу; спільними зусиллями знайти прогалини у пропонованих підходах та відповідні шляхи їх заповнення.

Під час роботи круглого столу учасники зосередились на таких питаннях:

• по-перше, на політичних аспектах реформи системи поділу влади в Україні (передумови, підстави, можливі наслідки та доцільність реформування системи влади);
• по-друге, на необхідних законодавчих змінах для здійснення повноцінного реформування (проаналізовано існуючі законодавчі ініціативи, ефективність дій парламенту та Президента України).

Експертами Лабораторії було підготовано експертно-аналітичні матеріали в яких висвітлено історію конституційної реформи та перспективи її проведення; проаналізовано існуючі законопроекти з питань внесення змін до Конституції України, які передбачають перерозподіл повноважень між парламентом, главою держави та урядом; наведено порівняльну таблиця окремих положень Конституцій деяких країн світу.

Проведення круглого столу мало на меті налагодження діалогу між політиками та експертами. У його роботі взяли участь народні депутати України – члени Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України: Г. Васильєв (Співголова Комісії), члени Комісії – Г. Крючков (Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, фракція Комуністичної партії України), А. Матвієнко (Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, фракція блоку Юлії Тимошенко), Ю.Ключковський (заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, фракція “Наша Україна”); українські та іноземні експерти з питань конституційної реформи (зокрема, І. Коліушко – Центр політико-правових реформ, І. Жданов – директор політико-правових програм Центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова, Р. Павленко – директор Школи політичної аналітики та інші). Загалом у заході взяло участь близько семидесяти осіб. Він привернув значну увагу засобів масової інформації.

Модератором круглого столу виступив Ігор Когут. Відкривали захід Г. Васильєв (Заступник Голови Верховної Ради України, Співголова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України) та Д-р Манфред Ломанн, який, зокрема, підкреслив необхідність проведення в Україні комплексної реформи, яка б сприяла переходу на якісно новий рівень управління.

Як і передбачалось, політики зосередили свою увагу на доцільності проведення політичної реформи, а також на власному баченні кроків, які необхідно здійснити парламенту. Народний депутат України – Г. Крючков (фракція Комуністичної партії України), зазначив, що “чинна Конституція, стала результатом компромісу більшості політичних сил, тому перегляд її положень був лише питанням часу”. Головною проблемою, на його думку, є надмірна концентрація владних повноважень у руках глави держави.

Оскільки у заході взяли участь представники політичних сил різних спрямувань, то, звичайно, було висловлено і дещо інші погляди. Зокрема, народний депутат України А. Матвієнко (фракція блоку Юлії Тимошенко) вважає, що “метою змін до Конституції має бути створення моделі “сильний Президент – сильний парламент – сильний уряд”. На конституційному рівні доцільно створити таку модель влади, яка б, не послаблюючи роль Президента в системі влади, позбавила б його можливості впливу на здійснення урядової політики. Головне – це створення дієвої системи стримувань і противаг, відсутність суспільного контролю за діяльністю інститутів публічної влади”. Ще іншу позицію відстоював Ю. Ключковський (фракція “Наша Україна”), який зазначив, що “варто навчитись вирішувати проблеми у взаєминах між гілками влади шляхом консенсусу та у рамках, визначених Конституцією”. На його думку, політична реформа повинна відбуватись поетапно – першим кроком має стати визначення доцільності конституційних змін взагалі, другим – формування спільного бачення кінцевого результату змін президентом та парламентом, третім – розробка, прийняття та підписання узгодженого варіанту закону.

Більшість присутніх погодились з тим, що проведення конституційної реформи вимагає системного підхіду та створення належних передумов.  Як зазначив І. Жданов, “зміна будь-якого одного структурного компоненту системи публічної влади без зміни інших її складових може призвести до незбалансованості системи органів державної влади”. Узагальнивши рекомендації експертів, отримуємо наступні висновки:

1. Конституційна реформа повинна удосконалити порядок формування Кабінету Міністрів України (можливо варто запровадити інститут так званого “конструктивного вотуму недовіри”, який діє у ФРН) та забезпечити його дієвість;
2. Врегулювати відносини між парламентом та главою держави;
3. Створити дієву систему громадського контролю за діяльністю владних інститутів;
4. Удосконалити систему адміністративно-територіального устрою держави та місцевого самоврядування.

Наслідком реформи повинен стати дієвий структурований парламент – прозорий ефективний і політично відповідальний уряд – демократичний президент.

5 листопада 2002 року спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні проведено круглий стіл на тему: “Проблеми адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу”.

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції: Б.Тарасюк (Голова Комітету), О.Зарубінський (Перший заступник Голови Комітету), Р.Зварич (заступник Голови Комітету), С.Шевчук (Голова підкомітету), В.Акопян (член Комітету); а також Г.Удовенко (Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин). На круглому столі виступили: А.Гончарук (Державний секретар Міністерства економіки і європейської інтеграції), Р.Шмідт (Заступник державного секретаря Міністерства аграрної політики), П.Султанський (Начальник управління Європейського Союзу МЗС України), В.Третякова (Завідуючий відділом Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України), а також українські та іноземні експерти з питань адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу, зокрема: Г.Немиря – Директор Центру європейських та міжнародних досліджень, І.Запатріна – Директор Інституту соціально-економічних досліджень, І.Бураковський – Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Білорусь), Д-р Райнер Лукас (експерт UEPLAC, проект TACIS) та інші.

Загалом у заході взяло участь більше дев’яноста осіб.

Під час проведення круглого столу було обговорено та проаналізовано проблеми виконання Україною Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) та основні напрями адаптації галузевого законодавства. Експертами Лабораторії було упорядковано базові нормативно-правові документи, що торкаються тематики заходу.

Модератором круглого столу був Р.Зварич (народний депутат України, заступник  Голови Комітету з питань європейської інтеграції, Голова підкомітету з питань адаптації законодавства). Відкривали захід Б.Тарасюк (народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції) та Д-р Манфред Ломанн, які наголосили на актуальності даної проблеми. П.Султанський (Начальник управління Європейського Союзу МЗС України) розпочав дискусію з аналізу проблемних питань виконання Україною Угоди про партнерство і співробітництво (УПС). Продовжив обговорення цієї ж проблеми Г.Немиря – Директор Центру європейських та міжнародних досліджень.

Наступним кроком було обворення основних напрямів адаптації галузевого законодавства, яке складалося з двох блоків – політичного та економічного. Відповідно до програми заходу політичний блок включав обговорення проблем гармонізації законодавства у сфері прав людини. Саме з цього приводу виступив Г.Удовенко (Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин). У межах економічного блоку з доповіддю про стан адаптації законодавства у сфері сільського господарства виступив Р.Шмідт (Заступник державного секретаря Міністерства аграрної політики), проблеми енергетичної сфери висвітлила І.Запатріна (Директор Інституту соціально-економічних досліджень). Значну увагу було приділено аналізу основних вимог вступу до СОТ, саме на цій проблемі зупинилися І.Бураковський (Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Білорусь)) та А. Гончарук (Державний секретар Міністерства економіки і європейської інтеграції). Наприкінці зустрічі Д-р Райнер Лукас (експерт UEPLAC, проект TACIS) та В.Третякова (Завідуючий відділом Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України) торкнулися питань методології і механізмів адаптації українського законодавства.

Наслідком такого плідного та різностороннього обговорення стало висловлення необхідності якнайшвидшого створення Експертної Ради з питань адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу. До складу зазначеної Ради крім представників Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції та зацікавлених міністерств повинні  бути залучені українські та іноземні експерти, що представляють недержавні установи та організації.

25 жовтня 2002 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Програмою сприяння парламентові України проведено круглий стіл на тему: “Бюджетний процес 2003: проблема політичного консенсусу для соціально-економічного розвитку”.

Під час проведення круглого столу було обговорено та проаналізовано проблеми формування доходної частини бюджету та шляхи оптимізації видатків державного бюджету. Експертами Лабораторії було підготовано аналітичні матеріали з зазначеної тематики, зокрема: проблеми формування доходної частини бюджету, фінансування соціальної політики України з державного бюджету 2003 року, державний борг та фінансування державного бюджету.

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради з питань бюджету: В.Майстришин (Голова підкомітету), В.Воюш (Заступник Голови Комітету), П.Качур (член Комітету); українські та іноземні експерти з питань бюджетного регулювання (зокрема, К.Майнзюк – Група фіскального аналізу, Ю.Ганущак – Асоціація міст України, А.Марусов – Агенство інформаційного розвитку, Д.Сологуб, О.Бетлій – Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Білорусь), Бергард Шльоер – UEPLAC (проект TACIS) та інші), представники регіонів (Н.Джуган – Начальник фінансового управління виконавчого комітету міської ради м. Черкаси, Ю.Плєшков – Завідувач відділу з питань соціально-економічного розвитку регіону та бюджету та інші), а також В. Хольгер Шмідт – експерт Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Едуард Рахімкулов (Програма сприяння парламентові України). Загалом у заході взяло участь близько сорока п’яти осіб.

Модератором круглого столу був Ігор Когут. Розпочав дискусію Олександр Московенко (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив), який зазначив, що одним з головних недоліків бюджетної політики нашої держави є невиконання плану надходжень до загального фонду бюджету і перевиконання плану надходжень до спеціального фонду. Продовжив обговорення цієї ж проблеми Павло Качур (народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету) та В.Воюш (Заступник Голови Комітету), який, зокрема, наголосив, що структура та обсяги доходної частини бюджету є одним з найбільш дискусійних питань пов’язаних з розробкою проекту бюджету на наступний рік.

Наступним кроком було обворення шляхів оптимізації видатків державного бюджету. Участь у дискусії взяли С.Панцир (експерт Лабораторії законодавчих ініціатив), П.Качур (член Комітету), В.Майстришин (Голова підкомітету) та інші учасники круглого столу. Було обговорено найактуальніші проблеми видатків державного бюджету в різних аспектах, зокрема: відсутність відповідальності за результат фінансування, проблема недофінансування соціальної сфери та окремих галузей економіки, субвенцій для фінансування місцевих соціальних, культурних та економічних програм, проблеми державних запозичень тощо.

10 грудня 2001 року спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні  проведено круглий стіл на тему: “Земельна реформа: кодекс прийнято… Що далі?”

У роботі круглого столу взяли участь народний депутат України О.Марченко, заступник голови Держкомзему України В.Жмуцький, представники секретаріату Верховної Ради України, інших органів державної влади, посольства ФРН в Україні, громадських організацій, українські та іноземні експерти (П.Саблук, С.Панцир, Р.Корінець, Л.Штріве та інші) ряд українських та зарубіжних експертів, а також Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні д-р Манфред Ломанн.

17 вересня 2001 року  спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (NDI)  проведено круглий стіл на тему: “Політичні та правові аспекти законодавчого врегулювання статусу Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади України”

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України Л.Косаківський, Б.Беспалий, Г.Крючков, О.Білорус, І.Коліушко, Р.Безсмертний; Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні д-р Манфред Ломанн, Директор політико-правових програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова І.Жданов, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олег Процик, директор NDI в Україні Том Корм’є, директор Програми сприяння парламентові України Річард Стоддард, постійний представник проекту Tacis “Підтримка реформи уряду і центральних органів виконавчої влади” Януш Гонціяш, експерт проекту Tacis “Підтримка реформи уряду і центральних органів виконавчої влади” О.Пасхавер, завідуючий секретаріатом Комітету з питань правової політики В.Косінський та інші.