Друга презентація проміжного Тіньового звіту — Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з коаліцією громадських організацій представила результати моніторингу за напрямом «Функціонування демократичних інституцій» кластера «Основи процесу вступу». А саме щодо Парламенту, євроінтеграції, виборів, громадянського суспільства, врядування та багаторівневого врядування. Вона описує поточний стан справ, прогрес реформ за цим напрямом, а також рекомендації від експертів профільних організацій.

Своїми напрацюваннями поділилися представники Лабораторії законодавчих ініціатив, Громадянської мережі «Опора», Центру демократії та верховенства права. До презентації долучилися представники Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST), який відповідає за переговори щодо розширення й вступу до ЄС з країнами-кандидатами та потенційними кандидатами на вступ.

Заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський привітав партнерів по коаліції та представників ЄС з відкриттям кластера «Основи процесу вступу» для України.

У частині «Парламент» обговорили проблеми і рекомендації щодо парламентської реформи, автономності Верховної Ради, законотворчого процесу тощо. Експерт зауважив: від початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада залишається дієздатною та легітимною, а під час першої сесії в умовах воєнного стану парламентарі прийняли 258 законів — найбільшу в історії українського Парламенту кількість законів за одну сесію.

Також говорили про поступ України на євроінтеграційному треку, зокрема про планування та розвиток законотворчості, імплементацію політики, моніторинг внесених змін.

Одним із вагомих досягнень за цим напрямом стало затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. Наразі важливо закріпити у законодавстві статус та обов’язковий характер Національної програми, а також узгодити її з планом законодавчої роботи Верховної Ради.

Під час презентації частини «Врядування» Олександр Заславський розповів про поточний стан, а саме структурні та кадрові зміни в українському Уряді, виклики у взаємодії з Верховною Радою, планування урядової діяльності, зокрема у напрямі виконання міжнародних зобовʼязань.

У частині щодо багаторівневого врядування Володимир Скрипець зауважив: процеси євроінтеграції продовжуються і за цим напрямом — у грудні 2025 року Уряд прийняв постанову № 1748 «Про окремі питання реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану та підготовки до вступу України до Європейського Союзу». Однак в умовах повномасштабної війни на перший план виходять проблеми, повʼязані зі спустошенням українських громад, зменшенням кількості депутатів місцевих рад, залученням інвестицій на місцевому рівні, зокрема реалізації Державної стратегії регіонального розвитку тощо.

Нагадаємо, раніше Лабораторія законодавчих ініціатив із коаліцією громадських організацій представила Європейській комісії проміжні результати цьогорічного Тіньового звіту за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека».

Коаліція ГО за координації ЛЗІ вже третій рік поспіль моніторить та оцінює прогрес України у сфері євроінтеграції. Це незалежний альтернативний аналіз представників громадянського суспільства та експертного середовища за координації ЛЗІ. До складу коаліції входять експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», «Європи без бар’єрів», Асоціації правників України, Громадянської мережі «Опора», Центру демократії та верховенства права й за інформаційної підтримки «Європейської правди».

Новий Тіньовий звіт вже традиційно буде опублікований напередодні Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2026 році.

Тіньовий звіт є системним аудитом від профільних експертів громадських організацій, який не дублює офіційних документів держави і оцінки Європейської комісії і не залежить від їхніх позицій. Натомість є аналітичним інструментом підготовки фахового та комплексного бачення євроінтеграційних процесів, який передбачає залученість експертів до процесу реформ. І при цьому дає оцінку відповідності українського законодавства і всієї системи стандартам ЄС.

Підготовка тіньових звітів — регулярна практика для усіх країн-кандидатів, які прагнуть вступити до Європейського Союзу. У Боснії і Герцеговині, Сербії, Північній Македонії, Молдові незалежні коаліції громадських організацій роками здійснюють альтернативний моніторинг прогресу реформ у сферах верховенства права, функціонування демократичних інституцій тощо. В Україні така робота системно здійснюється з 2024 року, коли коаліція громадських організацій вперше підготувала альтернативний аналіз до Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу.

Тіньовий звіт — це всеціло продукт громадянського суспільства, незалежно від джерел підтримки. Для зміцнення інституційної незалежності процесу з 2026 року ЛЗІ започатковує нову тенденцію: Тіньовий звіт профінансований також і незалежними громадськими організаціями. Значна частина коштів на його розробку буде покрита Лабораторією законодавчих ініціатив і Transparency International Ukraine. ЛЗІ бере на себе місію забезпечити максимальну неупередженість і об’єктивність цього процесу підготовки, як і робить це щороку.

Лабораторія законодавчих ініціатив із коаліцією громадських організацій представила Європейській комісії проміжні результати цьогорічного Тіньового звіту за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека».

До презентації 4 червня долучилися представники Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST), який відповідає за переговори щодо розширення й вступу до ЄС з країнами-кандидатами та потенційними кандидатами на вступ. А також представники делегації ЄС в Україні.

Лабораторія законодавчих ініціатив із коаліцією громадських організацій третій рік поспіль моніторить та оцінює прогрес України у сфері євроінтеграції. Це незалежний альтернативний аналіз представників громадянського суспільства та експертного середовища за координації ЛЗІ.

Учасники презентували і обговорили результати у сферах верховенства права (суди, прокуратура, адвокатура), боротьби з корупцією та організованою злочинністю, реформи органів правопорядку, захисту засадничих прав і свобод людини за участі керівниці напряму «Верховенство права» ЛЗІ Карини Асланян і керівника напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євгена Крапивіна, заступниці виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерини Риженко, голови правління Тетяни Печончик і адвокаційної менеджерки з євроінтеграції Анастасії Даців Центру прав людини ZMINA.

Керівниця напряму «Верховенство права» ЛЗІ Карина Асланян представила ключові результати за напрямом судової реформи. У фокусі — питання добору нових суддів та робота конкурсних комісій, вдосконалення дисциплінарних процедур, нерозв’язані проблеми, які потребують уваги вже зараз. А також — останні новини, пов’язані із ймовірними випадками корупції у Верховному Суді.

Важливим здобутком під час звітного періоду став запуск комплексного проєкту з цифровізації судової системи, який Лабораторія втілює спільно з ключовими інституціями судової влади — Верховним Судом, Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією України та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також Конституційним Судом України.

Ключовими викликами на цьому етапі є призначення суддів Конституційного Суду, недопущення зупинки роботи ВРП через законодавчі колізії та належне реагування на ймовірні випадки корупції в судовій владі. 

Частини Тіньового звіту щодо прокуратури, адвокатури, а також посилення інституційної спроможності органів правопорядку протидіяти серйозним злочинам, включно з організованою злочинністю, презентував керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін.

Він підкреслив, що скасовані конкурси в липні 2025 року так і не було відновлено, у Генпрокурора залишаються надмірні повноваження. Попри вимогу Єврокомісії не лише повернути законодавство у попередній стан, а й утриматись від застосування цих повноважень — прогресу жодного. Найбільшим викликом у розвитку прокуратури є 10 пріоритетів Качки–Кос для України на 2026 рік. Передусім йдеться про зміну заполітизованого порядку призначення і звільнення Генпрокурора, а також впровадження обовʼязкового конкурсу на керівні посади. Це, зокрема, є частиною проєктів нової Антикорупційної стратегії, яку нині розробляє Україна. Конкурс на керівні посади мав бути впроваджений ще в березні 2026 року, але цього не сталося.

Євген Крапивін звернув увагу на відсутність будь-якого поступу у реформуванні адвокатури: незважаючи на створення у січні 2026 року урядової робочої групи з удосконалення законодавства у цій сфері, відтоді відбулося лише одне засідання. Це та супротив Національної асоціації адвокатів України значно сповільнюють досягнення належного результату і завдань Дорожньої карти з питань верховенства права в цьому напрямі.

Окремо Євген Крапивін зупинився на ключових аспектах Тіньового звіту за розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека». 

Також цьогоріч експерти проаналізували ще одну частину кластера «Основи» — «Функціонування демократичних інституцій». Напрацювання у цьому напрямі коаліція за координації ЛЗІ також передала на ознайомлення Європейській комісії.

Цьогоріч Тіньовий звіт готують експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», «Європи без бар’єрів», Асоціації правників України, Громадянської мережі «Опора», Центру демократії та верховенства права та за інформаційної підтримки «Європейської правди». Він вже традиційно буде опублікований напередодні Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2026 році.

Тіньовий звіт є системним аудитом від профільних експертів громадських організацій, який не дублює офіційних документів держави і оцінки Європейської комісії і не залежить від їхніх позицій. Натомість є аналітичним інструментом підготовки фахового та комплексного бачення євроінтеграційних процесів, який передбачає залученість експертів до процесу реформ. І при цьому дає оцінку відповідності українського законодавства і всієї системи стандартам ЄС. 

Підготовка тіньових звітів — регулярна практика для усіх країн-кандидатів, які прагнуть вступити до Європейського Союзу. У Боснії і Герцеговині, Сербії, Північній Македонії, Молдові незалежні коаліції громадських організацій роками здійснюють альтернативний моніторинг прогресу реформ у сферах верховенства права, функціонування демократичних інституцій тощо. В Україні така робота системно здійснюється з 2024 року, коли коаліція громадських організацій вперше підготувала альтернативний аналіз до Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу. 

Тіньовий звіт — це всеціло продукт громадянського суспільства, незалежно від джерел підтримки. Для зміцнення інституційної незалежності процесу з 2026 року ЛЗІ започатковує нову тенденцію: Тіньовий звіт профінансований також і незалежними громадськими організаціями. Значна частина коштів на його розробку буде покрита Лабораторією законодавчих ініціатив і Transparency International Ukraine. ЛЗІ бере на себе місію забезпечити максимальну неупередженість і об’єктивність цього процесу підготовки, як і робить це щороку. 

Команда Лабораторії законодавчих ініціатив отримала Почесну грамоту Верховної Ради України (ВРУ) на Першій сесії ювілейної XX програми Української школи політичних студій (УШПС) — освітньо-мережевого проєкту, який ЛЗІ впроваджує під егідою Ради Європи. Її вручив Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України та один зі спікерів сесії, — за вагомий внесок у розвиток демократії, парламентаризму, забезпечення громадянської злагоди в суспільстві.

ЛЗІ вже понад 26 років допомагає будувати сталі інституції в Україні та формувати evidence-based державну політику в різних сферах. Посилення інституційної спроможності Парламенту й Уряду, продовження європейської та євроатлантичної інтеграції, моніторинг і підтримка реформ у сфері правосуддя та безпеки, політична і громадянська просвіта — наша щоденна робота. 

Лабораторія регулярно аналізує роботу Верховної Ради та її Апарату — у Моніторингах за сесіями, окремі парламентські процеси — у тематичних Часописах. Долучаємося до розробки законопроєктів. Продовжуємо стежити за впровадженням парламентської реформи, яка є запорукою інституційної спроможності ВРУ.

Програма УШПС досліджує різні аспекти взаємодії між суспільством і державою, зокрема те, як формуються ці звʼязки, розвиваються інституції та системи, які виклики перед ними постають і як їх долати, брати відповідальність та спільно шукати рішення.

Щороку до Спільноти УШПС долучаються дієвці з різних сфер — військові та підприємці, політики й державні службовці, діячі культури й журналісти. Детальніше про Школу, її цінності та навчання читайте за посиланням.

Напрацювання змін до законодавства для реформування адвокатури, посилення гарантій професійної діяльності адвокатів та підвищення якості правничої допомоги — вже давно не тільки про внутрішні пріоритети, але і про якісне виконання завдань у цій сфері на шляху євроінтеграції. На цьому регулярно наголошено у документах — від щорічних звітів Європейської Комісії про розширення до Тіньових звітів до Розділу 23 acquis ЄС.

19 березня Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до першого засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності (утворена Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2026 року № 42). Учасники обговорили подальші кроки до напрацювання змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адже вдосконалення профільного законодавства є необхідним складником зміцнення верховенства права. Також мова йде про ратифікацію Конвенції Ради Європи про захист прав адвокатів, яку Україна підписала на початку березня 2026 року. Це важлива частина комплексного реформування української адвокатури — від оновлення професійних стандартів до якісно нового функціонування органів адвокатського самоврядування.

Початок активної роботи спільної групи, до якої входять парламентарі, урядовці, представники адвокатури, неурядових організацій, науковці — важливий крок у процесі змін, зауважив Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ. Необхідно зберегти цей темп і сфокусованість, щоб вже невдовзі Робоча група змогла представити результат, а народні депутати підтримали напрацювання фахівців. Дорожня карта у сфері верховенства права визначає для цього чіткий строк — четвертий квартал 2026 року.

Проведення заходів Дорожньої карти з питань верховенства права сприятиме виконанню Україною євроінтеграційних зобов’язань, тож учасники засідання обговорили відповідні аспекти в частині реформування адвокатури. Перш за все, йдеться про:

• реформування органів адвокатського самоврядування, запровадження чітких та відкритих конкурсних процедур їх обрання та підвищення ефективності і прозорості їх фінансового управління;
• вдосконалення порядку доступу до професії адвоката: забезпечення неупередженості та об’єктивності такого процесу;
• встановлення прозорого та дієвого механізму дисциплінарної відповідальності адвокатів;
• ефективне та доступне проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів.

Формат робочої групи дозволить напрацювати змістовні рекомендації для втілення цих заходів. Відповідно одним із ключових питань стало оновлення її складу — задля забезпечення паритетного представництва Верховної Ради, Національної асоціації адвокатів, органів державної влади та громадянського суспільства.

До першого засідання Робочої групи доєдналися Віце-прем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, т.в.о. Міністра юстиції України, заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов, представники Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, народні депутати України а також науковці, адвокати, представники професійної спільноти, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до ІІІ Конференції з антикорупційного права для того, щоб обговорити ці питання — і поділитися своїм баченням.

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін взяв участь у сесії «Євроінтеграційні зміни в антикорупційному законодавстві». Розуміння євроінтеграційних процесів і державної політики у цій сфері дозволяє передбачити, які зміни очікують українське законодавство, і що потребує особливої уваги в процесі євроінтеграції. 

Експерт зауважив, що «10 пріоритетів Качки-Кос», озвучені у грудні 2025 року, та Дорожня карта з питань верховенства права до 2027 року дають нам чітке розуміння, що Кримінальний процесуальний кодекс (КПК України) зазнає змін як у частині антикорупції, так і в інших сферах.

Цікаво, що усі вимоги пріоритетного плану ЄС збігаються із рекомендаціями Тіньового звіту, який у 2025 році підготувала коаліція громадських організацій за координації Лабораторії. Наразі ж Уряд працює над консолідованим проєктом змін, який буде представлений у Верховній Раді — а фахова й змістовна дискусія з цього питання згодом буде продовжена.

Щорічно Асоціація правників України організовує Конференцію з антикорупційного права — професійний майданчик для фахової розмови про те, як сьогодні працює антикорупційна система в Україні — від досудового розслідування корупційних кримінальних проваджень до формування судової практики. Подія об’єднує представників державних органів, суддів, адвокатів, юристів корпоративного сектору та експертів для обговорення ключових викликів антикорупційного правозастосування, аналізу практичних кейсів і обміну професійним досвідом.

Дослідження проблематики ветеранської політики — не нова тема для Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ), а потреба у її якісній розробці та впровадженні — актуальна для України як ніколи. Тож ЛЗІ продовжує працювати у цій сфері — зокрема, 19 лютого ми провели зустріч з представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)).

Обмінялися думками та баченням щодо того, як працюють з ветеранами в Україні — які аспекти потребують змін, а механізми — вдосконалення. Окремо зосередилися на важливості розробки комплексної ветеранської політики, обговорили проблеми та особливості її імплементації, зокрема:

• формування законодавчої рамки ветеранської політики;
• розгортання мережі помічників ветеранів;
• залучення місцевих бізнесів до підтримки ветеранів;
• спроможності місцевої влади до інтеграції ветеранів;
• відповідність послуг потребам ветеранів, спроможність їх надання.

ЛЗІ вже має системні напрацювання у цій сфері, зокрема, комплексний Тіньовий звіт з дослідження невидимої ветеранської політики за 2014–2022 роки, де експерти ЛЗІ описали увесь цикл ветеранської політики — щоб зрозуміти, чи можливо створити таку політику, яка буде здатна дійсно розвʼязувати проблеми ветеранів, і які системні помилки були допущені раніше.

Також просвітницький проєкт ЛЗІ — Українська школа політичних студій (УШПС) проводила навчальну програму «Ти — важлива» у 2024 році, до першого циклу якої долучилися більше як 30 військовослужбовиць та ветеранок.

До зустрічі долучилися Світлана Матвієнко, виконавча директорка ЛЗІ, Володимир Скрипець, керівник аналітичного відділу ЛЗІ, Олександра Егерт, заступниця виконавчої директорки ЛЗІ з операційних питань та координації проєктної роботи, Себастьян Шлебуш, керівник програми InClude Component EMPOWER Program (GIZ), та Олександр Хоруженко, радник проєкту «Спеціальна програма підтримки України» (GIZ).

Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до CourtUP: І Щорічної конференції судового адміністрування. Подія об’єднала представників судової системи, насамперед, співробітників апаратів судів, для обговорення ключових аспектів ефективного судового адміністрування, оптимізації навантаження, кадрових потреб та сучасних підходів до організації роботи судів.

Важливою частиною конференції стала розмова про цифрові рішення задля покращення доступу громадян до правосуддя та щоденної роботи українських судів, зокрема під час війни.

Електронний суд став ключовою темою у межах дискусійної панелі «Цифровізація та судове адміністрування: сучасні IT-рішення для підвищення ефективності правосуддя». Обговорювали концепцію та строки реалізації проєкту щодо ключових модулів цієї системи (4 квартал 2027 року).

Однією з ключових складових електронного суду є електронний документообіг, який потребує докорінного оновлення із застосуванням найновіших технологій та урахуванням потреб як судів, так і зовнішніх користувачів.

Покращення цього інструменту стане можливим зокрема за сприяння Лабораторії законодавчих ініціатив під час проєкту з цифровізації судової системи України.

Керівниця напряму «Верховенства права» ЛЗІ Карина Асланян зауважила, що реалізація проєкту уже розпочалась. Він має всі шанси стати найбільшим спільним проєктом судової влади, до якого долучені всі ключові стейкхолдери — суди, органи суддівського врядування, команди розробників Мінцифри, міжнародні партнери та донори, громадський сектор, а також відібрані через прозорі процедури представники ІТ-індустрії.

Експертка зауважила, що цифровізація процесів у судовій системі — це одна з вимог як міжнародних партнерів за Ukraine Facility, так і рекомендація Тіньового звіту коаліції громадських організацій на чолі з ЛЗІ. Щобільше, завдання з цифровізації судових досьє та документообігу передбачено й Дорожньою картою з питань верховенства права — і має визначені дедлайни.

Проєкт втілюватимуть спільно з ключовими інституціями судової влади — Верховним Судом, Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, а також Конституційним Судом України. Більше про те, які цифрові продукти для сфери правосуддя будуть створені в межах Проєкту розповідаємо тут.

Також експертка нагадала, що раніше Лабораторія законодавчих ініціатив дослідила потреби працівників судів у Зеленій книзі щодо функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади України, у якій цифровізація процесів — серед топ-запитів та змін. Нині ж ЛЗІ працює над Білою книгою — комплексним документом з рекомендаціями конкретних кроків, які мають втілити і ключові органи влади, і суди для покращення процесів в українському судочинстві, зокрема й для впровадження цифрових рішень.

Подія організована Всеукраїнською асоціацією працівників судів за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.

Коаліція громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив презентувала Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо України у 2024 році у Брюсселі (Бельгія).

Подія відбулася у межах заходу «Правосуддя та стійкість України: погляд громадянського суспільства та людський вимір судової системи», організованого за підтримку Проєкту ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France, у Постійному представництві Франції при ЄС. Він зібрав представників українського громадянського суспільства, судової влади, інституцій ЄС та міжнародного експертного середовища.

Європейський шлях до членства — це самостійний вибір України. На цьому зокрема наголосив Вольфганг Нозар, керівник відділу верховенство права, боротьби з шахрайством та фінансового управління Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення Європейської комісії.

«Реформи, які потрібно впровадити, вкрай важливі. Ми повністю підтримуємо зусилля, які докладає Україна до проведення реформ, однак Україна має взяти на себе відповідальність і визначити конкретні строки. Важливо, щоб ці строки були і амбітними, адже Україна прагне швидко вступити до ЄС, і реалістичними, щоб реформи вдалося практично здійснити», — зазначив він.

Представниці Лабораторії законодавчих ініціатив також наголосили на необхідності рухатися активніше і швидше у процесі імплементації реформ, зокрема у сферах верховенства права і правопорядку.

Керівниця напряму «Верховенство права» ЛЗІ Карина Асланян зазначила, що попри постійні відключення світла, ракетні обстріли, дронові атаки, українські суди продовжують працювати під час війни: 

Експертка відзначила певний прогрес у судовій реформі, але водночас звернула увагу на критичні виклики, які здатні цей поступ сповільнити або і взагалі — знівелювати роки напрацювань. Зокрема, йдеться про затягування суб‘єктами призначень членів Вищої ради правосуддя, суддів Конституційного Суду України, критичну потребу продовжити залученість міжнародних експертів у добори до органів суддівського врядування і ключових судів. А останнім часом додалося ще питання діяльності Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах судової влади. «Замість того, щоби зосередитися на системних проблемах у секторі правосуддя та органах правопорядку, ТСК почала допитувати членів Вищої кваліфкомісії суддів, Громадської ради доброчесності, громадських активістів. Це спроба впливу на незалежність судової влади та перешкоджання діяльності громадськості», — наголосила Карина Асланян.

При цьому заступниця виконавчої директорки з операційних питань та координації проєктної роботи ЛЗІ, Олександра Егерт відзначила поступ України у виконанні вимог Розділу 24 — «Юстиція, свобода та безпека» через зміцнення інституцій, удосконалення політик та поглиблення співпраці з європейськими партнерами.

Експерти профільних громадських організацій Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар’єрів» та Асоціації правників України сформулювали понад 500 рекомендацій. Тіньовий звіт фактично став відповіддю «як саме» українській владі виконати вимоги Єврокомісії.

Зі свого боку, Сергій Терешко, заступник Представника України при ЄС, звернув увагу, що саме Тіньовий звіт коаліції ГО на чолі з ЛЗІ дає альтернативний погляд на розвиток верховенства права, захист прав людини та стан судової системи в Україні.

«Український Уряд твердо й послідовно залишається відданим просуванню шляхом верховенства права. Ми чітко усвідомлюємо: без дотримання ключових європейських принципів рух уперед на шляху до членства в ЄС є неможливим», — зазначив він.

Нагадаємо, що Тіньовий звіт зосереджує увагу не лише на прогресі України, а й на викликах та проблемах, з якими стикається держава в процесі впровадження європейських стандартів у сферах верховенства права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьби з корупцією та організованою злочинністю, захисту основоположних прав і свобод людини, візовій політиці, міграції тощо. Це доповнення до Звіту ЄС про розширення: незалежний й експертний аналіз з алгоритмами, конкретними, практичними кроками. Тіньовий звіт ґрунтується не лише на суб’єктивному баченні громадських організацій, а й дає оцінку відповідності українського законодавства праву ЄС, а всієї системи — стандартам ЄС.

Звіт підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах Проєкту ЄС «Право-Justice». Його зміст є виключною відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та інших громадських організацій і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Диджиталізація судової влади у центрі XIV Судового форуму як один з критично важливих інструментів адаптації державних сервісів до умов війни. Цифрова трансформація правосуддя стала фокусною темою першої сесії події.

Експерти, представники судової влади та уряду обговорили, як технології змінюють судочинство України та які кроки необхідні для сталого розвитку нових цифрових рішень. Модерувала дискусію Карина Асланян, керівниця напряму «Верховенство права» ЛЗІ.

Спікери наголосили, що успішна диджиталізація потребує узгоджених рішень і системності в діях між ключовими інституціями — від Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), Державної судової адміністрації (ДСА) до Верховного Суду (ВС) та Міністерства цифрової трансформації. Зокрема, у питаннях впровадження електронного документообігу, оцифрування судової статистики, використання штучного інтелекту, а також модернізації баз та інтерфейсів, зручних як для суддів, так і для громадян.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що цифрові інструменти необхідні всюди, де вони покращують якість правосуддя, проте із дотриманням процесуальних стандартів та урахуванням міжнародного досвіду.

Член Вищої ради правосуддя Роман Маселко переконаний, що диджиталізація процесів — це не суто технічна опція, а важлива передумова доступу громадян до правосуддя.

В межах дискусії обговорювали, що вже вдалось досягти у питаннях цифровізації протягом останнього року та те, що ще планують. Зоряна Стецюк, заступниця Міністра цифрової трансформації України, розповіла про спільні ініціативи Мінцифри та Державної судової адміністрації, які покликані зменшити навантаження на суди й прискорити розгляд справ. Зокрема, йдеться про модуль формування рішень за типовими справами, інтеграцію виконавчих документів у застосунок «Дія» та майбутню можливість вибору виконавця онлайн.

А Леонід Сапельніков, заступник Голови ДСА з питань цифрового розвитку, повідомив, що вже напрацьовано концепцію розвитку цифрових сервісів та визначено бачення цифрових пріоритетів на 2026 рік.

Оксана Літвінова, радниця першого віцепрем’єра — Міністра цифрової трансформації, зазначила, що три ключові сервіси — судові сповіщення, доступ до судових рішень та онлайн-сплата штрафів — уже є частиною повсякденного користування майже 13 мільйонів українців.

Також під час дискусії член ВККС Роман Сабодаш розповів про впровадження електронної форми подачі документів кандидатами в судді, що дозволило зменшити навантаження на секретаріат ВККС та учасників конкурсів. За словами Романа Сабодаша, для ВККС і судової влади три цілі мають стати стратегічно пріоритетними: цифровий документообіг, суддівське досьє та кабінет кандидата — зокрема, їх і буде реалізовано в межах проєкту ЛЗІ з цифровізації сектору правосуддя.

Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду, розповів про можливості, які надає використання Бази правових позицій Верховного Суду та поділився досвідом апарату ВС, де штучний інтелект вже застосовують для вдосконалення пошуку правових позицій та аналізу судової практики.

Суддя-спікер Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко наголосив, що якість даних може стати ключовим викликом у процесі диджиталізації судової влади. Тож, на його думку, Україні потрібно сформувати власну модель цифрового правосуддя, адаптовану до реалій воєнного часу та обмежених ресурсів.

Світлана Майструк, головна національна експертка EU Project Pravo-Justice, нагадала, що цифровізація правосуддя — частина євроінтеграційних зобов’язань України. Вона підкреслила, що впровадження реформи електронного суду має відбуватися послідовно з урахуванням проведених аудитів, оновленої концепції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та тісної координації між усіма залученими сторонами.

Ця панельна дискусія у межах Судового форуму вкотре підтвердила, що питання диджиталізації у судочинстві як про інновації, так і про утвердження верховенства права рівня ЄС. І для цього потрібні спільні зусилля усіх стейкхолдерів та довгострокова стратегія.

Обговорювали стан виконання критеріїв за Кластером 1 «Основи» за участі Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, пані Посол ЄС в Україні Катаріни Матернової, нардепів і представників громадськості від Transparency International Ukraine, Центру прав людини ZMINA, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар’єрів», Асоціації правників України.

На думку Карини Асланян, керівниці напряму «Верховенство права» ЛЗІ, у судовій реформі є декілька пріоритетних завдань, до яких має долучитись Парламент: 

Участь міжнародних експертів у процесах доборів. 

У червні 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 13382, який повертає міжнародних експертів в добір членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Однак прогресу в розгляді проєкту Закону досі немає.

Заповнення вакансій в Конституційному Суді України (КСУ) та Вищій раді правосуддя (ВРП). 

Окрім того, експертка звернула увагу на потребу переглянути підходи до фінансування судової влади: «Щороку судова влада фінансується приблизно на 60%, це не дає можливості забезпечити належний рівень оплати праці в місцевих судах. Як наслідок секретарі та помічники суддів отримують менше прибиральниць в супермаркеті».

Карина Асланян не оминула своєю увагою і останні скандали довкола роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК):

Вагомою частиною оновлення системи правосуддя є реформа органів правопорядку, яка потребує більш системної та послідовної роботи. 

Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ, відзначив, що практика діалогу Парламенту та Уряду щодо виконання Україною євроінтеграційних зобовʼязань — важлива і має стати регулярною. Адже це про прояв субʼєктності Парламенту і Уряду в цьому процесі. Експерт вважає, що те, що Парламент та Уряд залучає до таких засідань громадянське суспільство є важливим, щоб сторони обʼєктивно оцінювали поступ України на євроінтеграційному шляху.

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ наголосив, що є потреба повернути обовʼязкові конкурси на посади в прокуратуру усіх рівнів, а обрання Генерального прокурора має відбуватись за прозорою та меритократичною процедурою, виключаючи будь-які ризики заполітизованості. 

Експерт зазначив, що профільні законопроєкти № 13601 та № 13699 вже на розгляді Верховної Ради, тож це дає можливість Парламенту швидко виконати рекомендації ЄС. 

Тіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Його зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.