3-4 жовтня 2006 року Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь в Інформаційному Ярмарку – 2006, який відбувся у Верховній Раді України.

Мета проведення цього заходу – презентація ресурсів організацій, які надають технічну та аналітичну допомогу Верховній Раді України.

Крім Лабораторії законодавчих ініціатив у заході взяли участь такі організації: Міжнародний фонд «Відродження», Фонд Євразія, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центр політико-правових реформ, ВГО «Комітет виборців України»  та інші.

Протягом шести років діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив представники Верховної Ради України постійно отримують від організації значну кількість інформаційно-аналітичних матеріалів, присвячених різноманітним аспектам парламентської роботи (зокрема, йдеться про аналіз таких питань як: парламентаризм, виборче законодавство, діяльність політичних партій в Україні, інтеграція України до Європейського Союзу, місцеве самоврядування та адміністративна реформа, бюджетні відносини, тощо).

Під час «Інформаційного Ярмарку» Лабораторією законодавчих ініціатив було презентовано журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ», який виходить з 2001 року й поширюється серед народних депутатів України, представників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, експертів та ін.

На «Інформаційному Ярмарку» було розповсюджено такі матеріали:

• Журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ» (№1/2006)
• Журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ (№8/2005)
• Книга «Місцеві вибори в Україні: проблеми правового регулювання»
• Книга «Вибори в Європейському Союзі»

Лабораторія законодавчих ініціатив й надалі надаватиме Верховній Раді України аналітичну допомогу, сприятиме розбудові правового поля та здійсненню демократичних перетворень в Україні, адже це основна мета діяльності організації.

Захід організовано Програмою сприяння Парламенту України університету Індіани США.

10 – 14 липня 2006 року у Страсбурзі відбувся перший Літній Університет Демократії – один із головних заходів Ради Європи у 2006 році. Він зібрав близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Це перша подія такого масштабу, що проводиться Радою Європи в контексті підтримки діяльності мережі шкіл політичних студій.

Старовинне місто Страсбург зібрало понад 500 молодих успішних політиків, державних службовців, юристів, журналістів, громадських та наукових діячів, бізнесменів, які є слухачами національних шкіл політичних студій, що діють у 11 державах Європи. З 10 по 14 липня 2006 року учасники мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання. Як зазначив у ході роботи Літнього Університету Демократії Генеральний Секретар Ради Європи Террі Девіс: “З моменту свого створення школи політичних студій навчали людей, які наважуються думати, наважуються знати, наважуються говорити та наважуються діяти в інтересах демократії, прав людини та верховенства права”.

У заході взяли участь: Генеральний Секретар Ради Європи, Заступник Генерального Секретаря Ради Європи, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи, Прем’єр-міністр Болгарії, Комісар із прав людини Російської Федерації, екс-президент Словенії, екс-Прем’єр-міністр Канади та інші високоповажні гості.

Україна на цьому форумі була представлена достойними людьми (всього – 39 учасників), що очолюють адвокатські компанії та телеканали, управляють містами та науковими проектами, працюють в органах державної влади та очолюють громадські організації, викладають в університетах та розвивають українську економіку. Українська делегація складалася з молодих людей, що вже досягли значних професійних та суспільних успіхів, людей, готових давати відповідь на новітні виклики, які стоять перед українським суспільством, людей, що в процесі участі в Українській школи політичних студій розпочали змістовну роботу над проблемою формування сучасної української європейської національної ідеї.

На честь учасників Літнього Університету Демократії Рада Європи та міська влада Страсбургу влаштувала низку культурних подій та прийомів. Постійний представник України при Раді Європи Євген Перелигін на урочистому прийнятті нагородив випускників Української школи політичних студій дипломами Школи. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс вручив усім членам української делегації сертифікати учасників Літнього Університету Демократії.

Школи політичних студій – це масштабний освітній та комунікаційний проект Ради Європи, започаткований ще у 1992 році, що передбачає роботу із молодою елітою, здатною брати активну участь у розбудові своєї держави. На сьогодні в Європі діє 11 національних шкіл політичних студій і їх кількість буде зростати.

Діяльність Української школи політичних студій (УШПС) забезпечується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект було розпочато 9 листопада 2005 року з нагоди десятої річниці вступу України до Ради Європи.

Надалі випускники Української школи політичних студій продовжуватимуть спілкування у рамках Клубу УШПС та братимуть активну участь у діяльності Школи. А вже восени розпочнеться процес підготовки до наступного навчального року.

Українська школа політичних студій здійснює свою діяльність за підтримки уряду Японії, Ради Європи та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Також ми всіляко заохочуємо українських меценатів та інші донорські установи до приєднання до кола наших партнерів.

26 вересня 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено круглий стіл: «СТАТУС ОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНІ: ЗМІСТ ТА МЕЖІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ», присвячений проблемам статусу опозиції в Україні.

Основна дискусія розгорнулась навколо поняття опозиції та проблеми його розуміння в Україні, прав опозиції та механізмів їх реалізації, доцільності законодавчого врегулювання статусу опозиції. Більшість учасників круглого столу зійшлись на тому, що визначити, хто є опозицією в Україні на сьогодні неможливо, можна вести мову лише про законодавче визначення статусу меншості, зокрема – меншості у Верховній Раді України. Присутні народні депутати та експерти загалом критично оцінили зміст законопроектів про опозицію, які перебувають на розгляді у парламенті.

Щодо доцільності прийняття окремого закону про опозицію (меншість) думки учасників круглого столу розійшлися. Зокрема, народний депутат України В.Полохало (фракція БЮТ) наголосив на тому, що прийняття окремого закону про опозицію є можливістю продемонструвати політичну готовність парламентської більшості до демократичних перетворень. Як зазначив народний депутат Ю.Мірошниченко (фракція Партії регіонів), основним положенням закону про опозицію має стати наголос на необхідності гуртування опозиційних сил навколо певного політичного курсу, а не партії або лідера, а також наявності ресурсів йому слідувати. На думку Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В.Фесенка, існує необхідність законодавчого закріплення статусу політичної меншості в представницьких органах загалом шляхом прийняттям окремого закону про меншість (чи опозицію) або внесенням змін до Регламенту ВРУ та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ініціатива щодо способу закріплення повинна виходити від Президента після консультації з основними політичними силами. На противагу, Постійний представник Президента України у ВРУ Ю.Ключковський висловив сумнів щодо доцільності прийняття окремого закону про опозицію, посилаючись на мінливість та різноманітність політичного життя, а також підкреслив, що вирішенню проблеми забезпечення прав парламентської опозиції в Україні може сприяти належне забезпечення прав політичних партій. На думку народного депутата Б.Беспалого (блок «Наша Україна»), прийняття такого закону поставить діяльність опозиції в рамки, визначені парламентською більшістю, що є необґрунтованим. Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування А.Матвієнко (блок «Наша Україна») критично оцінив проекти законів, які сьогодні зареєстровані у парламенті і спрямовані на регулювання статусу опозиції. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко зазначив, що доцільно вести дискусії не про статус опозиції, а про статус та права парламентської меншості, які доречно визначити та закріпити в Регламенті Верховної Ради України.

Як підсумував Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, «правове регулювання статусу опозиції потребує належного розуміння природи цього явища та усвідомлення політичної відповідальності, а також врахування і виконання існуючих законодавчих норм».

Участь у круглому столі взяли народні депутати України (Б.Беспалий, Н.Богашева, Ю.Ключковський, В.Полохало, А.Матвієнко, Ю.Мірошниченко), представники Секретаріату Президента України (І.Коліушко), уряду, Апарату Верховної Ради України, провідних аналітичних центрів (В.Чумак, О.Литвиненко), експерти (Д.Ковриженко, М.Погребінський, В.Фесенко) та інші.

Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

5 листопада 2006 року –  у ході офіційного візиту в Україну –  Генеральний секретар Ради Європи Террі  ДЕВІС зустрівся з випускниками Української школи політичних студій.

Під час заходу  Генеральний секретар розповів про роль Ради Європи у сучасному світі та обговорив з випускниками перспективи розвитку Школи. Друга частина зустрічі відбулася у форматі запитання-відповідь – кожен учасник мав нагоду поставити запитання  лідеру провідної європейської організації.

Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директор Української школи політичних студій) висловив вдячність Генеральному секретарю Ради Європи за увагу до діяльності Української школи політичних студій та  можливість проведення зустрічі з випускниками УШПС під час офіційного візиту Террі ДЕВІСА в Україну.

Він окреслив сучасні виклики, відповідь на які намагається дати УШПС:

• формування професійної, патріотичної та відповідальної політичної еліти;
• забезпечення єдності України та налагодження міжрегіонального порозуміння;
• поширення демократичних цінностей та європейських стандартів тощо.

Директор Української школи політичних студій відмітив, що УШПС стала генератором багатьох нових ініціатив. Йдеться заплановане проведення Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи та мережею регіональних  НУО двох громадських форумів, присвячених обговоренню питань конституційної реформи, ролі політичних партій та проблем їх якості. Крім того, незважаючи на короткий термін діяльності, Школа поступово стає осередком ряду регіональних ініціатив для Білорусі, Молдови, Росії, тощо.

Окремо Ігор КОГУТ висловив вдячність Постійному Представництву України в Раді Європи та послу Євгену ПЕРЕЛИГІНУ за відчутну підтримку ініціатив Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив.

У ході дискусії до Террі ДЕВІСА пролунали різноманітні запитання від учасників УШПС. Михайло МІНАКОВ (Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ, Київський регіональний офіс для України, Молдови та Білорусі) звернувся до  Генерального секретаря із запитанням про можливість підтримки Радою Європи ідеї перетворення Школи в регіонального лідера, на базі якого буде створено майданчик для налагодження діалогу між Росією, Білорусією, Молдовою (у тому числі Придністоров’ям) та Україною. Викладач УШПС Андрій МЕЛЕШЕВИЧ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія») запитав про цінності та мотиви, якими керується Рада Європи формуючи Європейську мережу шкіл політичних студій, а також поцікавився основною метою візиту в Україну Генерального секретаря, а саме: підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи щодо заснування в Україні офісу Ради Європи. Вадим ТРЮХАН (Начальник відділу з питань співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу, Міністерство закордонних справ України) поцікавився думкою Террі ДЕВІСА щодо демократичності сучасних тенденцій, які спостерігаються в  Росії.

У зустрічі також взяли участь: Іван КОЄДІКОВ (заступник керівника офісу Генерального Секретаря Ради Європи), Олександр ПАВЛЮЧЕНКО (Директор Бюро інформації Ради Європи в Україні), Євген ПЕРЕЛИГІН (Керівник Постійного Представництва України в Раді Європи).

Це вже не перша зустріч Террі ДЕВІСА з слухачами Школи. Влітку під час Першого Літнього Університету Демократії у Страсбурзі Генеральний секретар Ради Європи вручив усім учасникам української делегації УШПС сертифікати.

Українська школа політичних студій – це один із ключових проектів Ради Європи в Україні. Школа сповідує та пропагує принципи, що покладенні в основу діяльності  цієї міжнародної організації.

З 31 травня до 4 червня в АР Крим, сел. Сімеїз, проходила Третя сесія Української школи політичних студій. Ключовими питаннями, розгляду яких було присвячену сесію, стали проблеми регіональної та етнонаціональної політики України.

Доповідачами виступили:

Григорій Іоффе, керівник Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим і засобах масової інформації
Виступ на тему: «Особливості кримської політики»

Рефат Чубаров, народний депутат України (блок «Наша Україна»)
Виступ на тему: «Етнонаціональна політика України: кримськотатарський вимір»

Тарас Чорновіл, народний депутат України (партія «Регіони України»)
Виступ на тему: «Регіональна політика України та децентралізація»

Дмитро Базів, заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації
Виступ на тему: «Севастополь: сучасний стан та проблемні аспекти»

Також учасники взяли участь у тренінгу на тему: «Ефективні комунікації» (тренер: Ігор Рак, директор Першої тренінгової компанії) та рольовій грі на тему «Визначення пріоритетних реформ для України» (модератор: Ігор Когут, директор Української школи політичних студій).

Крім того, відбулась презентація та обговорення учасниками УШПС таких тем:

«Право на здоров`я і його охорону та державна політика України в роки незалежності»
Доповідач: Олег Петренко, Виконавчий директор Школи охорони здоров’я Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

«Еволюція цілей України у сфері європейської інтеграції»
Доповідач: Вадим Трюхан, Начальник відділу з питань співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України

«Рейтинги українського телебачення»
Доповідач: Олександр Богуцький, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”

7-10 квітня тривала робота Другої сесії Української школи політичних студій. Протягом цих чотирьох днів із учасниками УШПС працювало сімнадцять провідних українських та зарубіжних фахівців, зокрема:

Європейська політика Великобританії

Роберт Едвард БРІНКЛІ, Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні

Європейська політика України

Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний i Повноважний Посол України

Європейська політика Швейцарії

Крістіан ФЕСЛЕР, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні

Майстер-клас «Як організувати процес втілення великої мрії»

В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, член Наглядової Ради УШПС, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Соціальна ринкова економіка: концепція, цінності та етапи розвитку. Соціальна ринкова економіка як політика порядків. Роль держави в соціальній ринковій економіці: досвід Німеччини. Соціальна ринкова економіка: сучасні проблеми

Вольфганг РЕЕДЕР, керівник консалтингової компанії «Reetor», експерт Фонду Конрада Аденауера, Німеччина

Українська економіка в процесі демократичних перетворень: стан, тенденції та перспективи

Ірина КРЮЧКОВА, Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економічного прогнозування НАН України, доктор економічних наук

Конкурентоспроможність держави як національна ідея

Юрій ПОЛУНЄЄВ, президент Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), Голова Ради конкурентоспроможності України

«Young Global Leaders»: українська перспектива (презентація ініціативи)

Ігор ШЕВЧЕНКО, керуючий партнер фірми «Шевченко Дідковський і Партнери», Президент Асоціації Правників України, член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права

Вступ у СОТ: що він означатиме?

Йорідзумі ВАТАНАБЕ, професор з міжнародної політекономіки, Факультет політичного менеджменту, Keio University, Shonan-Fujisawa Campus (SFC), Kanagawa, Японія

Вступ України до СОТ: що він означатиме?

Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат України II-IV скликань, екс-міністр економіки України

Етика свободи слова

Володимир МОСТОВИЙ, Головний редактор газети “Дзеркало тижня”, голова Комісії з журналістської етики

Сучасний телерадіопростір України в контексті європейської інтеграції

Тетяна ЛЕБЕДЄВА, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників

Основні напрями судової реформи в Україні

Віктор ШИШКІН, Координатор з питань стосунків між законодавчою та виконавчою владами Програми сприяння Парламенту України університету Індіани, кандидат юридичних наук, доцент

Перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні

Ігор КОЛІУШКО, радник Президента України – керівник Головної служби політики інституційного розвитку, голова Центру політико-правових реформ, член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права

Крім того, учасники мали нагоду взяти участь у двох круглих столах:

Круглий стіл «Вибори 2006: оцінки та прогнози»

Модератор: Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив

Круглий стіл «Проект» Україна: що і як об’єднає націю? (до питання про національну ідею)»

Модератор: Євген БИСТРИЦЬКИЙ, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», доктор філософських наук

Аналізуй! Думай! Голосуй! – саме такий спосіб думок пропонує українським виборцям громадська кампанія «Усвідомлений вибір-2006». Перед тим, як проголосувати за той чи інший список на виборах до Верховної Ради, варто дізнатися більше. І не лише про обіцянки тих чи інших політиків, а й про їх попередню законотворчу чи іншу діяльність.

23 лютого о 14.00 годині в ЛІГАБізнесІнформ (вул. Шамрила, 23) відбудеться підписання Декларації Громадської кампанії «Усвідомлений вибір-2006». Участь у цьому заході візьмуть представники кількох десятків провідних громадських організацій України, які об’єдналися для контролю над передвиборчими обіцянками політиків.

Серед учасників підписання – Ігор Когут (Лабораторія законодавчих ініціатив), Ігор Бураковський (Міжнародний фонд «Відродження»), Наталя Лігачова (ГО «Телекритика»), Роман Кобець (Міжнародний фонд «Відродження»), Андрій Курков (член Ради ГК),  Олександр Чекмишев (Комітет «Рівність можливостей»), Ігор Попов (Комітет виборців України), Ілько Кучерів (Фонд «Демократичні ініціативи») та інші.

Також запрошені представники політичних сил-лідерів виборчих перегонів, платформи і попередню законодавчу діяльність яких аналізує ГК «Усвідомлений вибір-2006» (Партія регіонів України, Блок “Наша Україна”, Блок Юлії Тимошенко, Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Народний блок Литвина, Громадянський блок «Пора-ПРП», Опозиційний блок НЕ ТАК!).

Сподіваємось на плідну дискусію.

Після підписання Декларації, о 15.00 год. відбудеться перший з низки запланованих у ЛІГАБізнесІнформ круглих столів, де представники політичних сил-учасників виборів презентуватимуть журналістам та експертам свої позиції щодо ключових питань, які досліджувались ГК «Усвідомлений вибір-2006». Першою політичною силою, яка висвітлюватиме свою позицію, буде Громадянський блок «Пора-ПРП».

Довідково: фінансування ГК «Усвідомлений вибір-2006» здійснюється українськими та міжнародними донорськими організаціями. Зокрема, обсяг коштів, наданих МФ «Відродження» – 500 тисяч доларів. Свою участь у громадській кампанії задекларували більше двох десятків неурядових організацій.

У п’ятницю, 17 лютого 2006 року, о 15.00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи та Посольством Японії в Україні провели Урочисте відкриття Української школи політичних студій. Захід відбувся у Верховній Раді України за адресою: вул. Грушевського, 18/2 (кім. 12).

З вітальним словом виступив Муцуо Мабучі (Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні). Також відбулися дві вступні лекції: Юрія Зайцева, Уповноваженого у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини («Європейська конвенція з прав людини як дієвий інструмент утвердження верховенства права в Україні») та Жан-Луї Лорана, Генерального директора з питань політичної діяльності Ради Європи («Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права»).

Як зазначив Жан-Луї Лоран, «ця школа є доволі специфічною, оскільки вона не має ні стін, ні вчителів, ні студентів. Єдине, що єднає учасників школи – це невтомне бажання сприяти розвитку демократичного суспільства».

Мацуо Мабучі зазначив, що «сам  факт створення демократичної системи ще не є гарантією існування демократії, бо, як говорить відома мудрість, «демократія – це спосіб мислення». Він побажав усім учасникам за допомогою УШПС набути такого демократичного мислення.

«Реалізація в Україні демократичних реформ, інтеграція нашої держави в європейське співтовариство, утвердження верховенства права та забезпечення захисту прав людини – справа, яку мають здійснити випускники Школи», – підсумував Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генераціїполітиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізуватиукраїнську європейську ідею. Тридцять п’ять учасників, які були відібрані з-поміж чотирьохсот кандидатів з усієї України, візьмуть участь у трьох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.

У рамках Першої сесії Української школи політичних студій, яка відбулась 17-19 лютого 2006 року, було розглянуто теми, які є особливо актуальними для сьогодення:

1. Європейська конвенція з прав людини як дієвий інструмент утвердження верховенства права в Україні.

Ю.Зайцев, Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, член  Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

2. Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права.

Ж.-Л. Лоран, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи.

3.Права людини і дипломатія Японії. Політика Японії у сфері гендерної рівності.

Ф. Саіга, Посол із прав людини, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Норвегії та Ісландії.

4.Верховенство права як вихідна засада демократичного суспільства.

М.Козюбра, член  Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор.

5.“Конституційний дизайн” України: сучасний стан та перспективи розвитку.

В.Шаповал, Представник Президента України у Конституційному Суді України, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор.

6.Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства?

В.Паніотто, Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор.

7.Масова комунікація: теорія та практика.

В.Іванов, Президент Академії Української Преси, Завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор.

8.Сучасні ідеології: виклики глобалізації.

Н.Амельченко, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук.

9.Становлення партійних систем на території держав Східної Європи.

А.Мелешевич, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США).

Запорукою успіху проекту став високий рівень учасників. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). Було отримано чотириста заявок від справді активних та професійних людей. Учасниками Української школи політичних студій сталотридцять п’ять осіб, які були відібрані з усієї України. Надалі учасники візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект Генерального директорату з політичних справ Ради Європи, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Українським партнером проекту виступаєЛабораторія законодавчих ініціатив.

Роль цього проекту було підкреслено Комітетом Міністрів Ради Європи, який 11 січня 2006 року відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України.

Детальнішу інформацію про УШПС розміщено на веб-сторінці: usps.org.ua.

29 грудня 2005 року в інформаційному агентстві УНІАН Лабораторія законодавчих ініціатив провела прес-конференцію „Парламентсько-президентська Україна–2006: якою вона буде”.

У ході прес-конференції Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут та керівник державно-правових програм Лабораторії Денис Ковриженко окреслили коло питань, які конституційна реформа залишає без відповіді, і які мають бути врегульовані шляхом прийняття окремих законів, визначили основні сценарії розвитку подій у зв’язку з набуттям чинності Законом „Про внесення змін до Конституції України” та окреслили специфіку державного ладу, який запроваджуватиметься з Нового Року. Експерти дійшли висновку, що конституційна реформа в умовах відсутності законів, які розвиватимуть її положення, не досягатиме більшості цілей, поставлених її ініціаторами.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут підкреслив: „Без негайного прийняття парламентом законів про Кабінет Міністрів, про центральні органи виконавчої влади, та внесення ґрунтовних змін до Регламенту Верховної Ради України цілком імовірно, що березневі вибори 2006 року будуть не останніми в новому році”. Керівник державно-правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко наголосив на тому, що„затягування парламентом процесу формування Конституційного Суду створює пастку для самого ж законодавчого органу: якщо глава держави з 1 січня 2006 року ігноруватиме конституційні зміни, Верховна Рада не зможе оскаржити жодну його дію або рішення, оскільки орган, який має стояти на сторожі конституційного ладу, фактично не функціонує”.

12 грудня 2005 року Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні провели круглий стіл„Політична реформа: нові виклики для влади політиків та суспільства”, присвячений проблемам реалізації політичної реформи.

Участь у круглому столі взяли народні депутати України Т.Чорновіл (фракція Партії регіонів “Регіони України”), Є.Філіндаш (фракція Соціалістичної партії України), Г.Крючков (фракція комуністів), Г.Руденко (позафракційний), Постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді УкраїниА.Селіванов, Представник Президента України в Конституційному Суді України В.Шаповал, науковці (М.Козюбра, В.Речинський), політологи (В.Карасьов), експерти (Д.Ковриженко, Є.Захаров, І.Коліушко) та інші.

У ході круглого столу експерти проаналізували положення Закону України „Про внесення змін до Конституції України”, оцінили його відповідність чинній Конституції України, обговорили правові підстави оскарження Закону „Про внесення змін до Конституції України” в Конституційному Суді України, окреслили шляхи та механізми подальшої реалізації та розвитку політичної реформи.

Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Д.Ковриженко наголосив на тому, що конституційна реформа не досягає більшості поставлених перед нею завдань – передбачає збереження значного впливу Президента на діяльність уряду, не вирішує проблеми частих міжфракційних переходів народних депутатів України, багаторазового ветування Президентом законів.

На думку судді Конституційного Суду України у відставці, завідувача кафедрою державно-правових наук Національного університету „Києво-Могилянська академія”, професора М.Козюбри, представників Харківської правозахисної групи Є.Захарова та В.Речинського, Закон „Про внесення змін до Конституції України” був прийнятий з порушенням Конституції і може бути оскаржений на предмет його конституційності в Конституційному Суді України, причому – навіть після набрання ним чинності.

У своєму виступі І.Коліушко (Голова Центру політико-правових реформ) підкреслив, що після реалізації конституційної реформи Кабінет Міністрів фактично стане заручником в руках парламенту та глави держави.

Постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді України А.Селіванов свій виступ присвятив основним завданням, які стоятимуть перед парламентом після набуття чинності Законом „Про внесення змін до Конституції України”.

Народні депутати України, які взяли участь у роботі круглого столу, загалом погодились з тим, що конституційні зміни, які незабаром набудуть чинності, містять ряд недоліків, але реалізація конституційної реформи в цілому матиме позитивні наслідки.