10 грудня 2008 року відбулося урочисте відкриття семінару, учасників привітав Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна).

11 грудня 2008 року учасники почали роботу з обговорення Програм Східного партнерства Європейського Союзу, як інструменту сприяння регіональної взаємодії (модератором дискусії виступив Петросян НАІРІ (Вірменська Атлантична Асоціація (Вірменія), доповідачем – Інна ПІДЛУСЬКА (Виконавчий Директор Ялтинської Європейської стратегії (Україна).

Далі учасники протягом дня працювали над обговоренням та опрацюванням Презентації проекту Кодексу кращих практик громадянської участі, презентований Олівером ХЕНМАНОМ (Велика Британія). Модератором цієї частини виступила Більяна ЗАШОВА (Координатор Програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі» (Генеральний директорат демократії і політичних справ Ради Європи). Це широкоформатне обговорення стосувалося багатьох актуальних питань: процесу прийняття рішень та ролі НУО в цьому процесі, імплементації, моніторингу, стратегій національних урядів щодо взаємодії НУО з владою (на прикладах Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України).

Учасниками була відзначена надзвичайна актуальність подібного обговорення в контексті формування довіри та активної співпраці в регіоні.

12 грудня 2008 року учасники мали можливість взяти участь в семінарі з аналізу публічної політики (Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна), а також обговорити ряд цікавих питань.

Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень (Грузія) торкнувся у своїй доповіді питання інформаційних та комунікативних технологій та їхнього загрозливого впливу на розвиток демократії. Модератором обговорення виступив Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова НУО «Молодь за розвиток» (Азербайджан).

Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень (Україна) запропонував своє бачення актуальних проблем та питань методології аналітичної роботи. Модератором цього блоку виступив Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток (Азербайджан).

Також відбулося обговорення можливостей спільних ініціатив, проектів та їхньої реалізації.

13 грудня 2008 року робота почалася зі спільної сесії. Винесені питання стосувалися пошуку балансу між відносинами влади і громадянським суспільством. Доповідачами виступили Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна) та Корнеліу ГУРІН (Координатор програм, Юрист Асоціації за демократію та участь (АДЕПТ) (Молдова). Модератором цього блоку був Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови).

Другий сесійний блок був присвячений обговоренню можливості спільних проектів та ініціатив в Чорноморському регіоні. Доповідачем виступила Йоанна КАЗАНА-ВИШНЬОВЕЦЬКА (Заступник Постійного представника ПРООН в Україні). Обговорення промодерував Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна).

Підсумки семінару підбивала Більяна ЗАШОВА (Координатор Програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі» (Генеральний директорат демократії і політичних справ Ради Європи), після чого за участі регіональних координаторів проекту та поважних гостей відбулося урочисте вручення дипломів випускникам цьогорічної програми.

Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільства є посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх  країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії.

Захід складався з пленарного засідання, на якому обговорювалися: (1) теорія і поняття демократії; (2) суспільне очікування і ставлення до демократії; (3) фактори сприяння активній громадській та політичній діяльності громадян; двох  паралельних секційних дискусій та  роботи в малих групах, які було сфокусовано на аналізі демократичних процесів в Україні (1990 – 2008 рр.).

Дискусію було зосереджено навколо наступних питань: Що означає «демократія» у ХХІ столітті? Здавалося б, що розпад Радянського Союзу створив умови для зміцнення традиційних західноєвропейських ліберальних цінностей – чи не єдиної перспективи розвитку для «країн, що розвиваються». Чим же є демократія для України? Як можна оцінити політичні процеси, що відбуваються в державі, якщо проаналізувати їх з точки зору віддаленої перспективи? Чи можна говорити про ефективність демократії в глобальному вимірі?

Модераторами та доповідачами виступали: Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників УШПС; Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Франсуа Фрідріх, Координатор Мережі шкіл політичних студій Ради Європи; Анатолій Гриценко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони; Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

У рамках роботи конференції також проведено Урочисту церемонію вручення дипломів учасникам УШПС-2008 та презентацію фільму про УШПС, обрано нову Раду випускників та обговорено План діяльності Школи на 2009 рік.

Метою заходу було проведення широкого громадського обговорення актуальних проблем організації та функціонування місцевого самоврядування, визначення напрямів і змісту конституційних та законодавчих змін, покликаних створити таку модель організації та діяльності місцевого самоврядування, яка б орієнтувалась на якнайкраще задоволення потреб членів територіальних громад.

Конференція передбачала проведення пленарного засідання «Реформування місцевого самоврядування: в пошуку напрямів наближення до потреб громад», подіумної дискусії «Місцеве самоврядування як сучасний сервісний центр громади» та двох обговорень у форматі круглих столів, що стосуватимуться  таких питань:

1. Напрями та зміст подальшого реформування рамкових умов місцевого самоврядування;
2. Підвищення прозорості та підзвітності діяльності місцевих рад.

Під час конференції Роман Коваленко, Директор Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради презентував досвід розвитку місцевого самоврядування у Донецькій області.

В ході дискусії учасники конференції висловили пропозиції щодо реформування галузі місцевого самоврядування:

Пропозиції та потреби з вдосконалення законодавства:

• законодавче врегулювання процедури місцевого референдуму з метою зробити його доступною процедурою для прийняття рішень за участю усієї громади;
• чітке законодавче визначення термінології, наприклад поняття «громада», «спільна власність громади» тощо;
• чіткий порядок визначення компетенції та програм щодо роботи районних рад у містах;
• законодавче врегулювання процесу лобіювання як на місцевому, так і на національному рівні;
• законодавче закріплення обов’язкового прийняття статутів територіальних громад;
• зміна виборчої системи шляхом повернення виборцям активного виборчого права та розкриття виборчих списків з метою запровадження внутрішньо змагальності у середині сучасних політичних партій;
• законодавче розширення форм роботи і спілкування депутатів з виборцями;
• старт адміністративно-територіальної реформи виключно після реалізації норм про земельний кадастр та про реєстри комунального майна;
• реформа кримінальної та адміністративної відповідальності пов’язаної з правами та обов’язками депутатів місцевих рад.

Пропозиції щодо діяльності громадських структур:

• проведення заходів громадянської освіти;
• формування комунікативного простору, у тому числі за участю місцевих організацій політичних партій та влади;
• вироблення зрозумілих для громади критерії оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування;
• запровадження моніторингу та експертизи реалізації програм та інновацій на місцевому рівні;
• запровадження різноманітних форм навчання, у тому числі спільно з державними органами;

Потреби громадських структур:

• формування експертного комунікативного простору, наприклад на базі ЛЗІ та обмін досвідом щодо прийняття нормативної бази місцевого значення у різних громадах, наприклад з питань діяльності ОСН;
• проведення комунікативних заходів, розвиток міжсекторної співпраці;
• підвищення компетенції представників громадських організацій та інших об’єднань громадян щодо питань місцевого самоврядування, щодо вмінь аналізувати та давати експертні висновки щодо ходу реалізації схвалених органами влади різноманітних програм та рішень.

Участь у конференції взяли близько 70 чоловік, серед яких представники місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідні вітчизняні експерти: Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Галина Бахматова, Виконавчий директор Херсонської обласної організації Комітету виборців України; Денис Ковриженко, Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив;  Володимир Пархоменко, Заступник директора Департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального реформування Міністерства регіонального розвитку та будівництва України;Роман Коваленко, Директор Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради; Лариса Оленковська, Заступник Голови Херсонської обласної державної адміністрації; Михайло Баймуратов, Завідувач кафедрою конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університет; Олександр Мошнягул, Голова Причорноморського  центру політичних та соціальних досліджень, експерт Херсонської обласної організації Комітету виборців України; Олександр Солонтай, Голова ВМГО «Фундація регіональних ініціатив».

Матеріали до конференції

Список учасників

Якість місцевого самоврядування:правові та інституційні виклики (презентація до конференції)/ Денис Ковриженко.

Досвід місцевого самоврядування в Донецькій області (презентація до конференції) / Роман Коваленко.

21 вересня 2008 року завершилася робота Третьої сесії Української школи політичних студій, що тривала з 19 по 21 вересня 2008 року в м. Одеса.

19 вересня 2008 року відбулося урочисте відкриття заходу Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ. Також у відкритті взяв участь Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною пан Аке ПЕТЕРСОН.

Робота семінару розпочалася з виступу Олега РИБАЧУКА (Голови наглядової ради «Фундації Суспільність», Керівника «Євро-Атлантичного Університету») на тему «Євроатлантична інтеграція: виклики для України», під час якого було звернуто увагу на ключові питання євроатлантичної інтеграції України, перешкоди та питання ціннісного виміру на цьому шляху; виступ мав своє продовження у дискусійному спілкуванні з учасниками УШПС.

Наступний виступ Анатолія ТКАЧУКА (Заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва) стосувався адміністративно-територіальної реформи як важливої складової нової державної регіональної політики.

Після серії питань і відповідей у форматі круглого столу учасники мали змогу попрацювати в малих групах, розробляючи сценарії розвитку України до 2020 року.

20 вересня 2008 року Вадим ТРЮХАН (Заступник керівника служби Віце-прем’єр-міністра України, випускник УШПС) презентував учасникам бачення «Україна-ЄС» після останнього самміту.

Віктор ШИШКІН (Суддя Конституційного Суду України) виступив з темою «Орієнтири та виклики судової реформи», після чого Анатолій СЕЛІВАНОВ(Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді України) висловив своє бачення з приводу конституційного судочинства і судової реформи в контексті принципу верховенства права. Ці тематично поєднані блоки промодерував Віктор АГЄЄВ (Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Бережний і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС).

Фокусне бачення з приводу викликів та перспектив адміністративно-територіальної реформи представив Ігор КОЛІУШКО (Голова Центру політико-правових реформ), вказавши на основні орієнтири та проблемні моменти реформування.

Також учасники Третьої сесії мали змогу прослухати презентацію Юрія ДЖИГИРА (Директор компанії «FISKOInform», випускник УШПС), що стосувалася причин і ризиків невизначеності між бюджетних відносин в Україні, можливостей їхнього регулювання та перешкод, що виникають на цьому шляху.

Заключною лекцією 20 вересня 2008 року став виступ Олега ПЕТРЕНКА (Магістр менеджменту організацій охорони здоров’я, 1-й заступник Генерального директора недержавної клініки “Оберіг” (Київ). Виступ стосувався права на здоров’я та державної політики охорони здоров’я.

21 вересня 2008 року робота розпочалася з виступу Сема ГРІНА (Члена наукової ради, Керівника програми «Схід-схід: партнерство без кордонів», Московський Центр Карнегі, Москва), який розкрив бачення «Росії на війні: погляд з Москви після грузинської кризи». Було презентовано соціологічний аналіз проблеми та її вплив на геополітичні процеси.

Підсумком сесії стали презентації учасників в рамках групової роботи «Україна 2020: розробка сценаріїв розвитку», модератором якої виступивВолодимир ФАДЄЄВ (Завідувач сектором філософських проблем етносу і нації Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, випускник УШПС).

Завершилася сесія підбиттям підсумків та широкоформатним обговорення перспектив роботи учасників вже у статусі випускників Української школи політичних студій. Обговорення промодерував Ігор КОГУТ (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив).

Учасники Української школи політичних студій 2008 року взяли участь у Третьому Літньому Університеті Демократії, що відбувся 30 червня – 4 липня 2008 року у стінах Ради Європи. Захід зібрав більше 600 учасників з усіх Шкіл політичних студій, розташованих у 16 країнах Європи.

Наріжною темою Університету стало питання «Урядування, влада та демократія», а саме: «Урядування як інструмент політики», «Урядування та європейська інтеграція», «Урядування як взаємодія публічного та приватного секторів», «Медіа, влада та демократія», «Урядування та економіка».

30 червня 2008 року захід відкрив Генеральний секретар Ради Європи Тері ДЕВІС, який зазначив, що різниця між фальшивою та справжньою демократією полягає у рівні політичної культури та волі, а отже, у людях; і саме такі люди, як учасники Університету, і покликані змінити ситуацію у своїх кранах.

Учасників Університету також привітав Президент Республіки Чорногорія Філіп ВУЯНОВИЧ, який відзначив вражаючі успіхи випускників попередніх Літніх Університетів Демократії та національної мережі Шкіл політичних студій.

Загалом п’ятиденна програма заходу об’єднала близько 75 відомих політичних постатей, експертів та модераторів. Серед яких, зокрема, були: Жан-Поль КОСТА, Президент Європейського суду з прав людини, Явуз МІЛДОН, Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, Кім КЕМПБЕЛ, Екс-прем’єр-міністр Канади, Єгор ГАЙДАР, Екс-прем’єр-міністр Російської Федерації, Мері КЕЛДЕР, Директор Центру вивчення глобального врядування Лондонської школи економіки, Пекка ХЮТАНІЄМІ, Заступник Міністра закордонних справ Фінляндії, Мелена КУНЄВА, Європейський уповноважений з захисту прав споживачів, Європейська комісія, Ендрю МАКІНТОШ, Член Палати лордів та доповідач з питань свободи слова Парламентської Асамблеї Ради Європи (Великобританія), Роланд РІС, Міський голова м. Страсбург (Франція), Ларс КОЛЬТ, Голова Виконавчої Ради Банку розвитку Ради Європи (Париж, Франція), Елізабет ЛЮЛІН, Президент Інституту Аспен (Ліон, Франція), Бернард БУКО, Виконавчий директор Національної школи адміністрування у Страсбурзі (Франція), Айко ДОДІН, журналістка «NHK TV» (Токіо, Японія), Тарас ЧОРНОВІЛ Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Гьоран ЛІНДБЛАД, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи (Швеція),Андре ГРОС, Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, Голова комітету з процедурних правил та недоторканості (Швейцарія) та інші.

Щороку серед доповідачів Університету є випускники Європейської мережі шкіл політичних студій: у 2006 році – це був Прем’єр-міністр Болгарії (Сергій СТАНІШЕВ), у 2007 – спікер парламенту Сербії (Олівер ДУЛІЧ), у 2008 – депутат Європейського парламенту Ніколай МЛАДЄНОВ.  

Програма української делегації, крім пленарних засідань та конференцій, включала ряд заходів, присвячених ряду гострих проблем, які стоять у центрі політичного дискурсу в Україні. Зокрема, національний круглий стіл щодо забезпечення енергетичної безпеки в Європі; тристоронню конференцію між представниками України, Молдови та Румунії щодо перспектив врегулювання прикордонних проблем; дві регіональні конференції щодо співпраці у Чорноморському регіоні (щодо економічного блоку та у політичному вимірі) між Школами Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Росії, Румунії, України та Молдови. Також було організовано зустріч із представниками Європейського суду з прав людини. Учасники відвідали ряд прийомів, організованих у рамках Третього Літнього Університету Демократії – зокрема, від імені Генерального Секретаря Ради Європи, Мера м. Страсбург, Генерального Консула Японії при Раді Європи та Постійного представника України при Раді Європи.

4 липня 2008 року відбулося закриття Третього Літнього університету демократії. Підсумки Університету, серед інших офіційних гостей, підбивали двоє учасників заходу, серед яких була і представниця Української школи політичних студій – Олена МАСЛЮКІВСЬКА. У фінальний декларації, яку схвалили учасники, серед іншого, вони закликали медіа та правозахисні організації до активнішого моніторингу ситуації навколо прав людини у Білорусі.

Після офіційних підсумків, Катрін ЛЯЛЮМ’ЄР – колишній Генеральний секретар Ради Європи – оголосила про створення Європейської асоціації шкіл політичних студій. У ролі Президента Асоціації вона зазначила, що європейський проект має економічний, соціальний та філософський виміри, що надає йому справді політичного характеру; Асоціація надасть можливість для спільного аналізу того, що означає європейський проект і якою є роль Європи, яку ми разом будуємо, у загальносвітовому контексті. На її думку, Асоціація Шкіл є життєво важливим форумом для усвідомлення того, що європейський проект – це не лише економічна злагода.

Сертифікати, які отримали учасники, на думку Генерального Секретаря Ради Європи, засвідчують не стільки їх участь у Літньому Університеті у Страсбурзі, скільки їх постійний особистий внесок у розвиток демократії в своїх країнах.

Детальнішу інформацію про Європейську мережу та Українську школу політичних студій розміщено тут.

14-19 червня 2008 року у Києві тривав Перший семінар Мережі лідерів громадянського суспільства, який зібрав 70 учасників із Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України (представники аналітичних центрів та моніторингових НУО) у рамках розвитку Мережі лідерів громадянського суспільства.

14 червня відбулося відкриття заходу, де з вітальним словом до учасників звернулися Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна), Теван ПОГОСЯН (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія),Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова) та Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна). Після цього відбулося знайомство учасників, модератором якого виступив Денис ПОЛТАВЕЦЬ (Україна).

15 червня 2008 року учасники працювали у рамках семінару Михайла МІНАКОВА (Директор з розвитку Фонду Пінчука, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, д.ф.н., Україна) «Відповідальне лідерство і цінності», що був спрямований на формування нового погляду на феномен лідерства, засади, на якому має ґрунтуватися відповідальне лідерство та на вироблення лідерських навичок учасників. Також відбувся «Тренінг з лідерства», проведений Теваном ПОГОСЯНОМ (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія) таАшотом ХУРШУДЯНОМ (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія).

Ввечері учасники працювали в групах над аналізом соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту («Дзеркало країни»).

16 червня 2008 року учасники були задіяні у Тренінгу з презентаційних навичок (Анатолій НЕЄЛОВ, Художній керівник і режисер театру-студії «Чорний квадрат», Україна) та Тренінгу з ефективних комунікацій (Ашот ХУРШУДЯН, Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія). Ці тренінги були спрямовані на розвиток та вдосконалення навичок спілкування, проведення публічних презентацій, вивчення нюансів міжлюдської комунікації, подолання кризових моментів та запобігання конфліктним ситуаціям.

17 червня 2008 року відбулася презентація результатів групової роботи («Аналіз соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту – «Дзеркало країни»). Модератором зустрічі виступив Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Кожна країна мала можливість представити учасникам своє бачення тенденцій розвитку регіону, особливостей внутрішньої і зовнішньої політики та співставити ситуацію на геополітичному рівні.

Після презентацій учасники прослухали лекцію Джессі ПІЛГРІМА (Експерт  Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) (США) «Виборчі системи і демократичні перетворення в країнах пострадянського простору», що окреслила проблеми виборчого процесу країн-учасниць проекту Мережі.

Наступним елементом програми була панельна дискусія «Роль НУО в суспільних процесах: активний учасник чи пасивний гравець?» (Вірменія – Азербайджан – Грузія – Молдова – Україна). Експертом виступив Важа САЛАМАДЗЕ (Голова Інституту громадянського суспільства, професор Грузинського інституту публічних відносин, Головний редактор міжнародного журналу «Право громадянського суспільства», Член наглядової Ради мера Тбілісі, Грузія), модератором – Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан).

Далі учасники працювали в групах у форматі тематичних сесій. Представники аналітичних центрів обговорювали діяльність політичних партій та загрозу популізму в сучасній політиці (модератором виступив Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова), доповідачем – Ніджат МАМЕДЛІ (Експерт НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан). Учасники моніторингової групи мали можливість подискутувати з приводу заморожених конфліктів та нації на пострадянському просторі (модератор – Володимир КУШНІРЕНКО, Директор Центру комплексних досліджень, Україна), доповідач – Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, завідувачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», к.ф.н., Україна).

Наступний блок тематичних сесій був присвячений: корупції і майбутньому демократії в Європі (модератор – Теймураз КАНЧЕЛІ, керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень), Грузія), доповідач – Роман ШЛАПАК, менеджер програми Сприяння  ефективному управлінню: проект «Обличчям до корупції в Україні – UPAC», Україна); суспільній думці та ролі медіа (модератор – Рафік ІСМАЙЛОВ, Головав НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан), доповідач – Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник «Фонду демократичних ініціатив», Україна).

18 червня 2008 року після привітання Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій) (Україна) та Юти ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) продовжили роботу під час панельної дискусії, присвяченої співпраці між країнами пострадянського простору в контексті євроінтеграційних процесів (Азербайджан – Вірменія – Грузія – Молдова – Україна). Доповідачами виступили: Валерій ЧАЛИЙ (Заступник Генерального директора Центру Разумкова, Україна), Юта ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) та Андрій ПОПОВ (Виконавчий Директор Асоціації зовнішньої політики Молдови, Молдова).

Підсумковий виступ на тему «Верховенство права як ключовий принцип демократії: ідеальна модель чи прикладний інструмент?» зробив Микола КОЗЮБРА (Член Національної комісії утвердження демократії і верховенства права, суддя Конституційного суду України у відставці, д.ю.н., професор, Член Української академії правових наук).

Завершився захід підбиттям підсумків та заключними тезами Ашота ХУРШУДЯНА, (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія), Рафіка ІСМАЙЛОВА (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураза КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгенія РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова),Володимира КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна) та   Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Модератором та заключним доповідачем виступила Білана ЗАСОВА (Координатор програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі», Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи).

Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільстває посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх  країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії.

Захід мав на меті обговорення ключових проблем, пов’язаних з функціонуванням державного замовлення у сфері телерадіомовлення в Україні, а також визначення перспектив та напрямів їхнього подальшого вирішення.

На обговорення учасників круглого столу були винесені такі питання:

1. Механізми забезпечення прозорості та ефективності використання коштів, що виділяються з Державного бюджету України на фінансування державного замовлення у сфері телерадіомовлення.
2. Напрями посилення фінансової спроможності організацій суспільного мовлення в Україні.
3. Доцільність створення окремих позабюджетних публічних фондів для фінансування державного замовлення у сфері телерадіомовлення (фондів підтримки ЗМІ тощо) та механізми їх функціонування.

Тематика круглого  столу викликала резонансну дискусію серед учасників. Основна увага зверталася не тільки на існуючі проблеми у сфері функціонування державного телерадіозамовлення,  були також артикульовані конкретні пропозиції для оптимізації та актуалізації функціонування  українського телерадіопростору в процесі розбудови суспільного мовлення.

Під час заходу відбулася презентація результатів дослідження «Досвід функціонування механізму державного замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті розбудови суспільного телерадіомовлення в Україні», проведеного Лабораторією законодавчих ініціатив за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».

Результати дослідження демонструють, що у сфері телерадіомовлення існує низка проблем:

• нечітко визначені на законодавчому рівні місія державного телерадіомовлення та критерії його фінансування;
• низька фінансова спроможність державних організацій мовлення;
• недостатній рівень прозорості і ефективності використання бюджетних коштів державними організаціями мовлення.

Під час презентації експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО закцентував увагу на співвіднесеності українського та іноземного досвіду розвитку телерадіосфери та   зазначив, що на сьогоднішній день підходи до фінансування державних телерадіоорганізацій в Україні загалом не відповідають стандартам Ради Європи та Європейського Союзу. Існують обґрунтовані сумніви у доцільності існування такого механізму фінансування державного телебачення і радіомовлення, як державне замовлення.

Директор програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду «Відродження» Віталій ЗАМНІУС   зазначив, що побудувати ефективну систему суспільного мовлення можна  лише у разі  детального дослідження сучасних українських реалій, зокрема проблем та перспектив фінансування інформаційного галузі. Більш того, суспільне мовлення варто ідентифікувати не стільки за законодавчим регулюванням чи формами його існування, а скільки за  наявністю конкретних рис, що дають змогу говорити про виконання ним відповідної місії.

Перший заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ігор КУРУС наголосив на тому, що в Україні відсутня специфікація державного телерадіозамовлення  як окремого типу державного замовлення, що перешкоджає побудові ефективної системи фінансування телерадіоорганізацій, а відтак і продуктивного та адекватного механізму розподілу коштів.  В силу таких проблем, на думку Ігора КУРУСА, суспільне мовлення в Україні не мислиться як суспільне, а радше як елемент комерції.

Голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас ПЕТРІВ зупинився на певних процедурно-організаційних моментах законодавчого закріплення основи функціонування суспільного мовлення в Україні, при цьому наголосивши на  важливості створення  саме єдиного проекту суспільного мовлення в Україні, що в подальшому  дозволили б акумулювати владний та громадський потенціал у роботі над його втіленням в українські реалії.

Виконавчий директор Інституту масової інформації  Вікторія СЮМАР визначила проблеми державного замовлення та суспільного мовлення  одними з найактуальніших проблем інформаційного простору України. При цьому  було наголошено на виключно  принциповій необхідності громадської участі у процесі  вирішення проблем  українського телерадіопростору. Крім того, Вікторія СЮМАР наголосила на неготовності як українського суспільства в цілому, так і системи телерадіоорганізацій зокрема до сприйняття, а відтак і втілення проекту суспільного мовлення у життя.

Президент Академії української преси Валерій ІВАНОВ звернув увагу на певну штучність та маніпулятивність дискусій стосовно суспільного мовлення в Україні. Визначальною рисою такої ситуації є небажання та неготовність української політичної еліти відповідати на виклики реформування інформаційної галузі. Більш того, він наголосив на важливості розуміння місії суспільного мовлення, що дозволить забезпечити незалежність всієї системи.

Учасники круглого столу дійшли згоди про необхідність створення певного комунікаційного простору між політиками, експертами та громадськістю, що у подальшому дасть змогу налагодити ефективну кооперацію у розробці проекту та механізмів функціонування державного телерадіозамовлення та побудові системи суспільного мовлення в Україні.

Участь у круглому столі взяли 50 осіб. Серед учасників – народні  депутати України, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної телерадіокомпанії України, Секретаріату Президента України,  Ради національної безпеки та оборони, Представництва Європейської комісії в Україні, а також представники посольств, зацікавлених громадських організацій, експерти та журналісти.

Інформаційно-аналітичні матеріали до круглого столу/”Державне замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті реформування суспільного мовлення в Україні”

Презентація до круглого столу/”Державне замовлення у сфері телерадіомовлення в контексті реформування суспільного мовлення в Україні”

Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2008 року, що тривала з 28 травня по 1 червня 2008 року у сел. Сімеїз (АРК, Україна). Ключовими темами цієї сесії стали питання національної ідеї та консолідації, укладання суспільної угоди та її відображення у конституції, розвитку політичних інституцій та аналізу політики. Учасники цьогорічної програми були відібрані серед шестиста кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у Третьому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція).

Сесія була відкрита Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ 28 травня 2008 року.

Робота розпочалася з виступу Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України V скликання, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу), присвяченого питанню етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання. Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Григорія ІОФФЕ (Керівника Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Ради і засобах масової інформації ВР АРК) щодо особливостей кримської політичної арени та політичних процесів, що мають місце на території автономії.

29 та 30 травня 2008 року для учасників було проведено два тематичні семінари: “Суспільна угода і конституція” (Михайло МІНАКОВ, Директор з розвитку Фонду Пінчука, д.ф.н., Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій) та “Аналіз політики” (Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО “Ідеальна країна”, к.ф.н.).

Семінар “Суспільна угода і конституція” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Лише дві інституції в Україні працюють із цією унікальною методикою (дивись також: pinchukfund.org/ru/projects/edu/aspen-ukraine). Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Аристотеля, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Б’юкенена, Ф. Фукуями та А. Аузана, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та економічних інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу текстів ряду конституцій з метою виялення умов реальної чи проектованої суспільної угоди.

Під час семінару “Аналіз політики” учасники ознайомились із особливостями аналізу та циклу політики, працювали в групах над «мапою політики» та стали учасниками рольової гри «Альтернативи політики: розробка, критерії, вибір».

30 травня 2008 року презентацією Надзвичайного та Повноважного посла Японії в Україні Мацуо МАБУЧІ на тему “У чому полягає історична місія України. Відносини Україна-Японія на сучасному етапі” було відкрито наступний тематичний блок, присвячений питанню національної ідеї та перспектив консолідації нації.

31 травня 2008 року Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедрою політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Українська ідентичність: виклики глобалізації” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася громадянської та етнічної ідентичності, поєднання “етносу” та “демосу” в сучасній Україні, міфологем “відродження”, “майдану”, “соборності” в українській політиці.

Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводупроблем та перспектив національної консолідації України.

На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”.

1 червня 2008 року слухачі мали можливість поспілкуватися з приводу розвитку політичних партій та партійних систем в Європі з Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США).

Метою заходу стало обговорення за участі політиків, представників органів місцевого самоврядування, регіональних неурядових організацій та аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців досвіду взаємодії місцевої влади з територіальними громадами та місцевими неурядовими організаціями, а також вироблення конкретних пропозицій щодо підвищення ролі громадськості у процесі прийняття владних рішень на місцевому рівні та прозорості функціонування владних інститутів на місцях.

Під час конференції відбулося обговорення наступних питань:

• Міжнародні стандарти та українська практика взаємодії та співпраці між місцевою владою та громадськими організаціями;
• Шляхи та перспективи підвищення ролі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні;
• Механізми підвищення прозорості влади на місцевому рівні.

Під час урочистого відкриття конференції Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив межі подальшого обговорення, закликавши учасників до пошуку тем для діалогу між місцевою владою та громадянським суспільством в Україні, а також наголосивши на важливості такого діалогу для процесів демократичної консолідації. Ніко ЛАНГЕ, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, порівнявши поширені в Європі моделі зв’язку місцевої влади та громадянського суспільства з українським досвідом, підкреслив необхідність усвідомлення ціннісної основи такої взаємодії. Більяна ЗАШОВА, Координатор проектів, відділ НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат політичних справ Ради Європи, зазначила, що можливість долучатися до здійснення влади повинні мати усі учасники політичного процесу, а тому законодавчий орган держави, місцева влада та громадянське суспільство мають постійно співпрацювати з метою вироблення такої політики, яка максимально задовольнятиме потреби та відповідатиме інтересам громадян. Мартін ШІДЕР, Другий секретар, Керівник першого відділу програми допомоги Представництва Європейської Комісії в Україні, визначив співпрацю місцевої влади та громадянського суспільства, що має відбуватися на основі спільно вироблених стратегій, як необхідну умову забезпечення належного врядування та місцевої демократії. Святослав Шеремета,  Голова Західно-Українського центру політичних досліджень, Голова управління з питань внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації, закцентував увагу учасників на тому, що питання активізації діалогу між владою та громадянським суспільством на місцевому рівні є важливим не лише для місцевого, а й для загальнодержавного розвитку, а також побажав учасникам конференції плідної дискусії.

Пленарне засідання розпочав Тарас ВОЗНЯК, Начальник відділу промоції та зовнішніх зв’язків регіону Львівської обласної ради, головний редактор журналу «Ї», який розглянув співвідношення політики, економіки та громадянського суспільство як трьох основних сфер суспільного розвитку, підкресливши важливість продуктивності функціонування третього сектору для усіх цих сфер. Крім того, доповідач порівняв став розвитку громадянського суспільства в Росії, Україні та Білорусії з точки зору свободи та ефективності діяльності та підсумував, що, загалом, умови розвитку НУО в Україні є сприятливими, однак загроза їх залежності від партикулярних політичних інтересів і джерел фінансування часто негативно відображається на результативності ініціатив.

Андрій ПАРУБІЙ, Народний депутат України, нагадав учасникам, що демократична форма правління передбачає безпосередню та представницьку форми народовладдя. Для попереднього розвитку української держави характерним був акцент на представницькій демократії, а механізми прямого народовладдя розвинені не були, що призвело до відчуження громадян від влади на всіх рівнях. За таких умов, необхідно зміцнювати принципи безпосередньої демократії.

Мішель ВІТОН, консультант з етики врядування (Об’єднане королівство Великої Британії та Північної Ірландії), розповіла про позитивний досвід розбудови системи належного врядування Великобританії, Австралії, Канади, а також Польщі та Сербії, який базується на запровадженні стандарту публічного життя. Такий стандарт передбачає дотримання таких принципів як об’єктивність, відкритість, прозорість, законність, чесність, відповідальність та інтегрованість влади. Доповідачка висловила переконання, що ці принципи можуть бути адаптовані до українських реалій з метою оптимізації співпраці місцевої влади та громадянського суспільства.

Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізував стан третього сектору в Україні, виділив чинники, що перешкоджають забезпеченню співпраці громадянського суспільства та влади на місцях (непрозорість діяльності органів місцевого самоврядування, негативні наслідки запровадження пропорційної виборчої системи на місцевих виборах, залежність місцевих ЗМІ, що перебувають у державній або комунальній власності, від волі спонсорів), а також наголосив на необхідності використовувати зарубіжний досвід при пошуку ефективних форм взаємодії влади та громадськості.

Олександр МОЛОДЦОВ, Керівник інформаційно-аналітичного відділу Фонду сприяння місцевому самоврядуванню (Київ), зауважив, що, в основному, українські політики та експерти апелюють до телеологічної природи держави та громадянського суспільства (тобто розглядають їх як автономні системи), а не намагаються поєднати можливості цих двох сфер. Виходячи з того, що сила громадянського суспільства напряму залежить від сили держави, забезпечення співпраці влади та громадськості є необхідним кроком до демократичної консолідації. Ефективним механізмом такої співпраці є функціонування НУО як суб’єктів муніципального консалтингу – діяльності, яка передбачає надання представниками третього сектору кваліфікованих консультацій органам місцевого самоврядування.

Після завершення закінчення пленарного засідання учасники конференції працювали у секціях. Тема першої секції була сформульована як «Шляхи та перспективи підвищення ролі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні». В рамках заявленої теми обговорювалися такі питання:

• Проблеми залучення громадськості у роботу органів місцевого самоврядування та шляхи його врегулювання;
• Участь громадськості у реформуванні місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи;
• Місцеві референдуми та інші форми безпосередньої демократії на місцевому рівні: проблеми і напрямки врегулювання.

Модератором першої секції виступив Олександр СОЛОНТАЙ, Голова ВМГО «Фундація регіональних ініціатив».

Основні висновки обговорення стосувалися:

• посилення мережі громадських організацій на місцевому рівні;
• необхідності законодавчого врегулювання діяльності консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування;
• необхідності повсюдного прийняття статутів територіальних громад;
• потреби удосконалення процедури місцевого референдуму.

Учасники секції погодилися, що ефективність діалогу між владою та громадськістю на місцях залежить не лише від бажання влади, а й «якості» НУО, що функціонують на місцях. Дискутивними виявилися питання визначення оптимальної виборчої системи для місцевих виборів у контексті забезпечення політичної відповідальності місцевих органів влади, з’ясування статусу територіальної громади, а також необхідності та обсягу законодавчого регулювання діяльності органів самоорганізації населення.

Тема другої секції звучала так: «Механізми підвищення прозорості функціонування публічної влади на місцях». Під час її обговорення порушувалися такі питання:

• Шляхи посилення зв’язку депутатів місцевих рад з виборцями;
• Основні напрямки підвищення прозорості функціонування органів місцевого самоврядування.

Модератором секції виступив Едуард РАХІМКУЛОВ, Виконавчий директор Програми сприяння парламенту України (Київ).

Лейтмотивом роботи секції став обмін досвідом щодо способів поширення повної та об’єктивної інформації про діяльність місцевої влади. Учасники закцентували увагу на таких моментах:

• Необхідність використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій у процесі забезпечення прозорості діяльності місцевої влади;
• Важливість дотримання вимог прозорості не лише під час ухвалення владного рішення, а й у процесі його виконання;
• Необхідність використання досвіду роботи Ради Європи в Україні (зокрема, щодо створення кодексів етики місцевих посадовців);
• Проблема професійного навчання депутатів місцевих рад.

Рекомендації, вироблені учасниками другої секції у ході обговорення, стосувалися:

• забезпечення звітності депутатів місцевих рад (зокрема – за допомогою можливостей, які відкриває використання мережі Інтернет);
• створення системи відповідальності місцевих посадовців за невчасне або неповне поширення інформації про їхню діяльність;
• розробки універсальних механізмів оприлюднення офіційних рішень влади на рівні району або області;
• забезпечення прозорості формування та використання коштів місцевих бюджетів;
• визначення ролі ЗМІ у системі у системі забезпечення прозорості функціонування місцевих органів влади.

22 квітня 2008 року відбулося обговорення проекту та ухвалення підсумкової Резолюції за результатами конференції. Учасники погодилися, що фінальний документ повинен вмістити пункти, що стосуються:

• реформування системи місцевих виборів в Україні, яке повинно врахувати як необхідність у політичній структуризації українського суспільства, так і потребу персоніфікації влади на місцях;
• врегулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування;
• приведення законодавчого регулювання взаємодії влади та громадськості на місцях у відповідність до вимог Конституції України.

Також під час обговорення проекту Резолюції було наголошено на необхідності врахування специфіки українських політичних реалій при забезпечення взаємодії місцевої влади та громадськості, а також підкреслено важливість диференційного підходу до законодавчого врегулювання такої взаємодії.

Загалом, у конференції взяли участь понад 100 учасників, серед яких – представники місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідні вітчизняні та зарубіжні експерти. 

Матеріали до конференції

Conference Materials

Initiatives for Enhancing Transparency in Local Self-Government / Michelle Witton (Ethical Governance Consultant (UK))

Взаємодія громадянського суспільтва та влади на місцевому рівні (презентація) / Денис Ковриженко (Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив)

Програма заходу

Резолюція конференції

Ключові тези учасників конференціЇ

У четвер, 10 квітня 2008 року, о 15.00 год. відбулося Урочисте відкриття Першої сесії Української школи політичних студій 2008 року, що тривала з 10 по 13 квітня 2008 року.

У рамках цього заходу виступили з вітальними словами від Посольства Японії в Україні (Муцуо Мабучі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні), Ради Європи (Аке Петерсон,  Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною) та Української школи політичних студій (Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив).

Після церемонії відкриття відбулися дві вступні лекції. Перша лекція, прочитана Григорієм Немирею, Віце-прем’єр-міністром України, була присвячена питанню спільних демократичних цінностей як основи для подальшого об’єднання Європи. Друга лекція, прочитана Томасом Маркертом, Заступником Секретаря Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), стосувалася конституційного процесу та проблемам забезпечення демократії в Україні) була прочитана.

11-13 квітня 2008 року учасники продовжили роботу в ГНЦ «Зелена Буча». У рамках сесії було обговорено широкий спектр проблем, що безпосередньо стосуються реалій та проблем українського суспільства.

11 квітня Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, і Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, Директор з розвитку Фонду Пінчука, зробили вступну презентацію діяльності Української школи політичних студій та Європейської мережі шкіл політичних студій.

Ірина Бекешкіна, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», прочитала лекцію на тему «Суспільство та влада: тенденції громадської думки», у якій було окреслено основні проблеми, що виникають у процесі дослідженні громадської думки.

Далі учасники працювали у форматі круглого столу на тему «Українське суспільство: сучасні політичні виклики та перспективи». Питання, які були порушені під час круглого столу, стосувалися перспектив демократичної консолідації в Україні. Ніко Ланге, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та Андрій Єрмолаєв, Директор Центру соціальних досліджень «Софія», сформулювали основні проблеми для дискусії, а саме – перспективи демократичної консолідації в інституційному аспекті, розгляд політики як policy, роль сучасних інформаційних технологій та медіа у політичному процесі тощо.

Після цього відбувся круглий стіл «Європейське майбутнє Україна: прагнення vs можливості», учасники якого був Ієн Боуг, Голова Представництва Європейської Комісії в Україні, та Атілла Сеп, Заступник Надзвичайного і Повноважного посла Словаччини в Україні. Учасники Української школи політичних студій мали можливість подискувати і обговорити ряд важливих питань, пов’язаних із проблематикою євро інтеграції. Питання круглого столу були сформульовані так:

• Де закінчується Європа?
• Членство у ЄС чи забезпечення європейських стандартів (крізь призму національних пріоритетів та інтересів)?
• Шляхи до ЄС: як ближче – через НАТО чи в обхід (досвід останнього розширення Євросоюзу vs досвід передостаннього)?
• Вплив євроінтеграційного тренду Туреччини на українські європерспективи

Після широкоформатних дискусій учасники школи працювали у малих групах. Темою роботи було визначення рис, притаманних справжньому лідеру («Intermezzo: Політичне лідерство»). Модератором виступив Ігор Когут (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив).

12 квітня 2008 року відбулася лекція Дениса Богуша, Президента Bohush Communication, Члена Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA), члена Ради IPRA (Council Member of IPRA), під час якої було порушене питання про імідж України в сучасному світі, умови та можливості його творення.

Про публічний виступ, майстерність імпровізації та правила публічної мистецької майстерності слухачі мали можливість почути від художнього керівника та режисера театру-студії «Чорний квадрат» Анатолія Неєлова.

Проблеми української політичної журналістики перед слухачами окреслила Юлія Мостова, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».

Економічний блок сесії був представлений лекцією Сергія Терьохіна, Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, присвяченої оцінці тенденцій вступу України до СОТ, та лекцією Кокілі Такахами, Директора компанії «PANASONIC» (Київський офіс), темою якої була взаємна відповідальність бізнесу та держави (до питання про бізнес-клімат та соціальну відповідальність).

13 квітня 2008 року учасники УШПС зустрілися з двома провідними українськими інтелектуалами.

Наталя Яковенко, завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»,   доктор історичних наук, професор, окреслила своє бачення місця України між Сходом і Заходом, а Мирослав Попович, Директор Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академік Національної академії наук України, презентував лекцію «Coda: Українське суспільство у ціннісному вимірі».

Українська школа політичних студій – це спільна Програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, орієнтована на формування, освіту та взаємодію нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, представників бізнесу, журналістів та юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею.

Сорок учасників цьогорічної програми було відібрано в межах всеукраїнського конкурсу з-поміж 600 кандидатів з усієї України. Вони візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній – у м. Страсбург, Франція.