2 березня 2010 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела в агентстві «ІМК» прес-конференцію на тему: «Верховна Рада України: низька довіра до великих повноважень. Результати соціологічного та експертного опитувань». Дослідження проведені в рамках спільного проектуЛабораторії законодавчих ініціатив та Вестмінстерської фундації за демократію «Підвищення ефективності українського парламентаризму».

Головний висновок соціологічного опитування, яке було проведене на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив компанією «TNS Ukraine» (з 4 по 11 лютого 2010 року було опитано 1200 респондентів у всіх регіонах, статистична похибка складає 3%) – вкрай низький рівень довіри українців до свого парламенту. Лише 2,6% опитаних висловили повну довіру до Верховної Ради України, в той час як 58,2% громадян засвідчили повну недовіру до парламенту. За рівнем суспільної недовіри законодавчий орган може конкурувати хіба що з Президентом (на момент проведення дослідження ним був В.Ющенко), якому повністю не довіряють 59,4% респондентів. Основна група населення, яка не довіряє Верховній Раді – молоді люди віком від 25 до 39 років. «Це – дуже активна частина населення в контексті отримання інформації та її обговорення. Тож тут можна встановити зв’язок між рівнем довіри та рівнем обізнаності», – розповіла програмний координатор відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив Олена Чебаненко. Більше всього парламенту не довіряють на Сході України (92,6%) та у Києві (91,1%). Серед органів влади найбільшою довірою в українців користуються місцеві ради (їм повністю довіряють 5,5% респондентів), втім й для них баланс «довіри-недовіри» є негативним (повністю не довіряють місцевим радам 37,9% громадян).

Серед причин, через які українці не довіряють власному парламенту, фігурує корумпованість депутатів, нездатність Верховної Ради ухвалювати рішення, спрямовані на розвиток країни, а також залежність народних обранців від великого бізнесу. На питання «Які органи, на Вашу думку, працюють найбільш прозоро і відкрито?» майже 70% респондентів відповіли, що всі владні органи в Україні працюють не прозоро та закрито. Нарешті лише 17,5% всіх українських громадян знають депутатів, які підтримують зв’язки з виборцями їхніх сіл, селищ та міст. Натомість 51,2% респондентів взагалі нічого не чули про таких депутатів, а 31,3% прямо стверджують, що таких депутатів немає. Більш розгорнута інформація щодо результатів опитування викладена у відповідному звіті.

Експертне опитування було проведене Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках підготовки „Білої книги” українського парламентаризму. Всього опитали 120 регіональних експертів (представників аналітичних центрів, науковців, регіональних ЗМІ, депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування), які мали нагоду висловити свою точку зору на найбільш проблемні моменти роботи Верховної Ради України. Зокрема більшість опитаних (56,2%) висловилися за збереження імперативного мандату. Лише частина експертів (42%) підтримали ідею повного скасування депутатського імунітету, в той час як більшість виступили за збереження його в тому чи іншому вигляді (втім лише 4% підтримали збереження імунітету в нинішньому обсязі). «Очевидно, такі результати пов’язані з тим, що позбавлення депутатів імунітету може мати і певні негативні наслідки, скажімо, у вигляді тиску зі сторони органів виконавчої влади на народних обранців», – відмітив директор правових досліджень Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. Також більшість експертів (56%) висловилися за впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками та за збереження однопалатного парламенту (62% опитаних фахівців).

78% учасників експертного опитування дали позитивну відповідь на питання «Чи необхідно законодавчо врегульовувати порядок утворення парламентської більшості?» «Фактично в жодній європейській країні зараз немає законодавчої норми, яка б регулювала утворення парламентської більшості. В Україні ж за результатами конституційної реформи цю норму закріпили в Конституції. Відповідно ми прагнули з’ясувати ставлення експертів до такої практики, яка не зовсім відповідає європейським стандартам. Все ж більшість опитаних висловилися за те, щоб зберегти поняття парламентської більшості в Конституції і відповідно зберегти в якості підстави для розпуску парламенту неутворення коаліції», – зазначив Денис Ковриженко.

Нарешті 67% експертів виступили за необхідність введення обов’язкового схвалення Верховною Радою програми діяльності уряду перед набуттям повноважень останнім. «В будь-якій країні з парламентською формою правління уряд просто не може почати функціонувати до тих пір, поки програма його діяльності не схвалена парламентом. Відповідно, якщо програма діяльності уряду не схвалена, то процес його формування триває, а якщо схвалена – парламент має що контролювати. В Україні ж обов’язковість схвалення програми уряду не забезпечена законодавчо, що відмітили й експерти», – додавДенис Ковриженко.

«Ці два дослідження говорять про те, що український парламент сьогодні недостатньо виконує свою представницьку роль», – зазначив Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. «В рік 20-ліття українського парламентаризму ми працюємо для того, щоб сформувати пакет рекомендацій для підвищення ефективності Верховної Ради, який, за наявності відповідної політичної волі і громадської підтримки, можливо було б втілити в життя в найближчій перспективі. Всі отримані висновки ми збираємось обговорити на міжнародній конференції «Європейські парламентські традиції та українські реалії», яка триватиме в Києві 3-4 березня», – підсумував прес-конференцію Ігор Когут.

Результати соціологічного опитування щодо довіри українських громадян до парламенту

Результати експертного опитування щодо основних проблемних моментів в роботі українського парламенту

PowerPoint презентація

З 18 години вечора до 2 години ночі читачі сайту «Главред» та представники ЗМІ мали змогу спостерігати за низкою нон-стоп прес-конференцій, присвяченій головній темі року: виборам Президента України.

Гості «Главреду» проаналізували результати виборів та оприлюднили прогнози щодо політичного, економічного та соціального стану країну, яку очолить новий президент. У прес-центр «Главреду» були запрошені представники фракцій БЮТ і Партії регіонів, відомі економісти, експерти-міжнародники, посли іноземних держав, політологи, політтехнологи, представники громадських організацій, що здійснюють моніторинг виборчого процесу.

Партнерами прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді» виступили Український незалежний центр політичних досліджень та Українська школа політичних студій. У марафоні взяли участь представники спільноти Школи.

• Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій Ігор Когут

Декілька останніх днів перед повторним голосуванням були сповнені інформаційної напруги навколо парламенту та ухвалених на позачерговій сесії змін до Зкону України “Про вибори Президента України”. З одного боку, цей закон мобілізував команди та комісії, відповідно кворум на початку їх роботи в день голосування був у більшій, у порівнянні з першим туром, кількості дільничих комісій. Звісно, основні перепетії нас чекають вночі, у період виконання найбільш відповідальної функції комісій – підрахунку голосів та встановлення результатів голосування. Тоді може статися так, що комісії можуть збіратися під кожного кандидата (тепер не потрібен кворум у 2/3 складу комісії), але правомірним будуть протоколи лише тих груп, до яких належатимуть голови комісій з відповідними печатками. Я хочу звернути увагу також на іншу обставину – процедуру ухвалення закону про зміни правил гри на виборах. Приблизно такий же спосіб розвитку подій було продемонстровано суспільству влітку, коли за спільної ініціативи та співпраці фракцій партії регіонів та БЮТу, ухвалювався новий виборчий закон. Порушуючи усталені парламентські процедури та практики, без відповідного засідання та рішення профільного Комітету Верховної Ради України, без достанього обгрунтування під час парламентських дебатів – ухвалюється суспільно важливе рішення. Це ще один крок на шляху нищення основ парламентаризму в нашій країні. Якщо ми говоримо про сучасний європейський парламент в Україні – маємо переглянути інституційне функціонування Верховної Ради України, наряду із способами її формування, я маю на увазі виборче законодавство.

• Член правління Асоціації правників України, представник екс-кандидата у президенти України А.С.Гриценка Денис Бугай (УШПС 2009)

Після завершення підрахунку голосів виборців у другому турі президентських виборів можливі два сценарії судового оскарження результатів голосування.

Про це в ході прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді» заявив адвокат, член правління «Спілки правників України» Денис Бугай, представник екс-кандидата в Президенти України Анатолія Гриценка. За його словами, сторона, що програла, буде оскаржувати результати виборів у судах з двох можливих мотивів. По-перше, вважає адвокат, підлягати оскарженню можуть процедурні порушення, якщо такі будуть допущені Центрвиборчкомом. У такому випадку ЦВК доведеться знову перерахувати голоси і прийняти повторне рішення про встановлення результатів виборів, підкреслив адвокат. Другий же варіант – неможливість встановити достовірні результати виборів на більшості дільниць. «У такому разі, гадаю, суд буде діяти відповідно до прецеденту 2004 року, тобто може оголосити «третій тур», – сказав юрист.

• Адвокат, довірена особа та уповноважена в ЦВК екс-кандидата у президенти України С.Л.Тігіпка Олександра Павленко (УШПС 2009).

• Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська (УШПС 2009)

Громадська мережа «Опора» зафіксувала численні порушення виборчого процесу. Про це повідомила голова мережі Ольга Айвазовська під час прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді ». Серед порушень – масова агітація прихованого характеру, бігборди з написами «Україна для людей» в кольорах і стилістиці, раніше використовуваних одним з учасників перегонів. Його штаб (Віктора Януковича), правда, пояснює це витівками конкурентів, але пані Айвазовська висловила сумніви в правдивості подібних закидів. «Дуже вже масовий характер носить це явище – конкуренти повинні були б дуже розщедритися» – говорить вона. З позитивних моментів вона відзначила велику досвідченість і професіоналізм членів дільничних комісій в порівнянні з першим туром. «Новий виборчий закон, хоча «Опора»його і критикувала, на практиці виявився позитивним кроком. Норма, відповідно до якої в разі неявки представників якогось кандидата в комісію, їх мали би підмінили делегати від місцевої влади, змусила цих представників виявити небачену активність.

• Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко (УШПС 2009)

Вибори підуть до судів. Таку думку висловила під час прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді» експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. На жаль, ідеальний варіант, за якого кандидати не намагалися б продовжити виборчу гонку вже у судових інстанціях, не став реальністю. Про це свідчить ряд заяв представників Блоку Юлії Тимошенко, зокрема про можливе оскарження виборів на Донбасі, а також спроба оскаржити саму нову редакцію закону «Про вибори» в Конституційному суді. Можлива навіть спроба повторити Майдан-2004 з судом і мітингами одночасно. «Але тут історія може повторитися у вигляді фарсу» – попереджає експерт. «Адже на цьому «Майдані»навряд чи будуть співати пісні, а кияни навряд чи будуть носити його учасникам суп і теплі речі», – додає Юлія Тищенко.

Прес-конференція політологів Олексія Гараня, Тараса Березовця, Володимира Фесенка, Ігоря Когута та політичного психолога Віктора Рибаченка “Вибори Президента: боротьба окремих політиків, політичних ідеологій чи кланів?”.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій Ігор Когут:

Наступні два тижні кандидати можуть позиватися до суду. З огляду на перебіг цієї ночі, кандидати в президенти України намагатимуться в тих чи тих регіонах позиватися до суду з приводу результатів дільничних комісій. У цей період у два тижні, поки ЦВК буде встановлювати остаточний результат, перебіг подій може полягати в локальних судових суперечках. Якщо ті суперечки дадуть достатнє підґрунтя для того, щоб сумніватися в легітимності результату, то не виключено, що буде і слухання у Вищому адміністративному суді.

22 грудня 2009 року в УНІАН відбулась презентація першої версії «Cтратегії модернізації України: бачення незалежних експертів» та результатів її громадських обговорень, що пройшли у всіх регіонах України в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ.Перша версія «Стратегії» була підготовлена у рамках проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» як комплексне дослідження авторського колективу з понад 35 провідних незалежних українських аналітиків. Дослідження було ініційоване експертами Міжнародного фонду «Відродження» за організаційної підтримки «Лабораторії законодавчих ініціатив» та за фінансовоого сприяння Pact Inc., Програми “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER).

Учасниками презентації стали Ігор Когут (голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Євген Бистрицький (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), Ігор Бураковський (голова Правління – директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Коліушко(голова Центру політико-правових реформ), Володимир Горбач (політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва). Учасники прес-конференції розповіли про головну ідею та сутність проекту стратегії реформування основних сфер суспільного життя, а також підсумували досвід, набутий під час громадських обговорень, які протягом 14-18 грудня пройшли у Львові, Чернівцях, Дніпропетровську, Сумах, Луцьку, Харкові, Одесі та Сімферополі.

Редакторами проекту «Стратегії» стали Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Ігор Бураковський (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олександр Сушко (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва), Євген Бистрицький (Міжнародний фонд «Відродження») таЄвген Захаров (Харківська правозахисна група).

Cтратегія “Модернізація України: визначення пріоритетних реформ» складається з чотирьох структурних блоків:

1. Інституційна організація держави і територіального самоврядування.
2. Модернізація України: соціально-економічний вимір.
3. Зовнішня політика та безпека держави.
4. Фундаментальні цінності демократичних змін.

Головна мета «Стратегії» – представити суспільству незалежне експертне бачення якомога цілісної та повної картини ключових реформ, без яких неможливе подальше існування України як держави, що претендує бути членом сім’ї європейських країн. Одна з цілей проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» – сприяня виробленню незалежної громадської платформи необхідних дій, яка здатна слугувати орієнтиром діяльності як громадських організацій, так і політиків, бути інструментом тиску громадськості на існуючий політичний клас в контексті модернізації країни. Такий підхід був в цілому підтриманий під час обговорень в регіонах. Водночас, висловлювалось багато побажань щодо конкретизації кроків реалізації відповідних намірів та їх пріоритетності. Значна увага була приділена питанням адмінстративно-теріторіальної реформи, аграрним проблемам та проблемам соціального захисту, окремим аспектам оподаткування та розвитку інфраструктури, реформуванню освіти тощо. Йшлося про необхідність допрацювання розділів про права людини та модернізацію сфери культури. Ці та інші відгуки й зауваження будуть ретельно опрацьовані та використані в процесі доопрацювання «Стратегії», й увійдуть у її кінцеву версію. Автори першої версії проекту «Стратегії» запрошують всіх зацікавлених до участі у її фінальному доопрацюванні. Форма такої співпраці буде незабаром запропонована Лабораторією законодавчих ініціатив.

Як зауважив у ході прес-конференції Ігор Коліушко, «неправильна інституційна організація держави унеможливлює покращення якості публічного управління, зменшення корупції, а відтак і проведення будь-яких галузевих реформ. Тому раціональна організація державних інститутів і місцевого самоврядування є одним з пріоритетних завдань модернізації України. При цьому, на думку авторів проекту «Стратегії», більшість завдань у цій сфері не тільки добре вивчені та описані, а й зафіксовані в офіційних документах президента та уряду України. Тому на перший план виходить завдання якнайшвидшого системного та послідовного втілення в життя їх положень».

Ігор Бураковський підкреслив, що «соціально-економічна модернізація означає реалізацію трьох взаємопов’язаних задач, серед яких: модернізація державної економічної політики, модернізація виробничо-технологічної бази економіки, модернізація системи соціального захисту населення в широкому розумінні цього слова. Інструментом соціально-економічної модернізації є здійснення цілої низки реформ, спрямованих на запровадження найбільш ефективних принципів, механізмів та форматів управління соціально-економічними процесами в країні. При цьому безумовним імперативом суспільства має стати практична реалізація моделі сталого розвитку, що забезпечив би інтегральне поєднання економічної ефективності, соціальної справедливості, ресурсної збалансованості та екобезпеки».

Зовнішня політика, на думку Володимира Горбача, має бути максимально зорієнтованою на цілі розвитку держави, реалізації її стратегічних пріоритетів та сприяти мобілізації зовнішніх ресурсів заради позитивних змін всередині країни. «В проекті Стратегії запропоновано концепцію та основні кроки реформування дипломатичної служби України з метою відходу від лінійної схеми управління та бюрократичної неповороткості дипломатії. Визначено практичні пріоритети за усіма напрямами зовнішньої політики та технології реалізації основних національних інтересів України на міжнародній арені».

Євген Бистрицький під час прес-конференції підкреслив, що неможливо думати, говорити та планувати модернізуючі реформи у країні поза свідомим і цілеспрямованим створенням умов для розвитку громадянського суспільства, про що успішно забули представники влади після «Помаранчевої революції». «Стратегія», яка презентується нами, якраз й спрямована на зміну такого стану речей. Наявність активно діючого громадянського суспільства – ефективних громадських організацій, профспілок, інших численних асоціацій громадян, які відкрито відстоюють свої приватно-групові інтереси, є головною засадою побудови чесного та справедливого суспільства. Саме у громадянському суспільстві, а не у владних кабінетах, формуються фундаментальні цінності суспільства – захист невід’ємних прав людини та верховенство права, національна ідентичність, культурні надбання, моральні устої».

Ігор Когут також звернув увагу на важливість громадянського суспільства в процесі реалізації комплексних реформ у державі. «Громадська підтримка реформ, суспільний запит на них – це той чинник, який може сформувати політичну волю до реформ. В даному контексті майбутні президентські вибори – це додатковий стимул для експертного та наукового середовища для того, щоб виробити комплексний та збалансований проект модернізаційних реформ, який варто доносити до головних осіб держави після завершення президентської кампанії».

Національна громадська Мережа підтримки реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, їх просування на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у національних та регіональних кампаніях впровадження реформ. Мережа має на меті об’єднати провідні аналітичні центри України та окремих експертів й організувати процес визначення національних та регіональних пріоритетів реформ, узгодження стратегії модернізації України, реформування ключових сфер суспільного життя, державного управління та організації політичного процесу. Крім того, об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії з просування та підтримки реформ.

Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

У Сімферополі стратегію представляли експерти: Денис Ковриженко (Лабораторія законодавчих ініціатив), Олексій Врадій (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України), Олександр Вінніков (Мережа розвитку європейського права), Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій). Доповідачі розповіли про цілісне бачення понадпартійної стратегії розвитку більшості сфер життя України. Ковриженко відзначив, що ніхто із кандидатів в Президенти не запропонував суспільству системного бачення подальшого розвитку держави, тому провідні аналітичні центри виносять на публічне обговорення свій проект стратегії. Експерт висловив сподівання, що цей документ допоможе переорієнтувати суспільну увагу від скандалів та псевдоподій до реальних проблем, зробить суспільну дискусію змістовною, накреслить програму дій влади.

В обговоренні в взяли також участь науковці, представники громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу. Серед них: Валерій Пробий-Голова, заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим, заслужений економіст України; Леонід Пілунський, депутат Верховної Ради АР Крим; Андрій Іванець, представник Нацради України з питань телебачення і радіомовлення; Тетяна Сенюшкіна, доктор наук державного управління, професор; Петро Вольвач, голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік УЕАН; Іллімар Асанов, член Правління Громадської організації «Європейський вибір Криму»; Олександр Добровольський, кандидат економічних наук, екс-перший заступник начальника Державної податкової адміністрації в АР Крим; Олександр Цвєтков, кандидат філософських наук, професор; Ярополк Тимків, представник Програми сприяння розвитку парламентаризму.

«Відтепер у всіх живих справжніх громадських організацій різного характеру та у тих партій, які хочуть бути партіями, а не фан-клубами лідерів, є шпаргалка. Хочеш щось міняти – відкрий і прочитай», – так заслужений економіст АР Крим, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко, який модерував захід, прокоментував появу проекту стратегії модернізації країни. Він відзначив, що його автори проробили ретельну роботу і узагальнили пропозиції з реформування України, які висувалися з 2005 року. Тобто питання: «що робити?» знімається, постає питання: «хто буде робити?», вважає А. Клименко. На його думку, громадянському суспільству необхідно «створювати паралельний до влади світ» для самоорганізації та тиску на органи влади та місцевого самоврядування.

Академік УЕАН Петро Вольвач вважає, що створення проекту стратегії – це унікальне явище, оскільки не чиновники, а громадські організації запропонували стратегію розвитку України.  Вчений вважає цей документ «начерками до міні-Конституції України». Він пропонує визначити  в проекті стратегії форму правління в державі як президентську. Також П. Вольвач наголосив на необхідності приділення більшої уваги в дослідженні аграрному сектору, оскільки Україна має величезний сільськогосподарський потенціал.

Професор Тетяна Сенюшкіна підкреслила актуальність дослідження, логічність його структури, але відзначила, що необхідно в цьому стратегічному документі чіткіше поставити проблеми і запропонувати альтернативи їх вирішення, критерії визначення найоптимальнішої з них. Вона також говорила про необхідність розвивати культуру проведення референдумів та інші форми прямої демократії, проблеми виконання законів в нашій державі, відсутності механізмів «витискання некомпетентних державних службовців і просування компетентних».

Заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим Валерій Пробий-Голова вважає, що проект стратегії «Модернізація України» – корисне напрацювання, над яким варто дискутувати, проте головне питання зараз – створення громадянського суспільства, яке, на його думку, в Україні ще не сформувалося. Як підтвердження цієї тези він розглядає результати виборів в Криму за останні двадцять років. «Жодного разу кримчани ще правильно не проголосували, а тому Крим програв всі свої ринки», – гадає В. Пробий-Голова.

Депутат Верховної Ради АР Крим Леонід Пілунський переконаний, що в програмі модернізації України має бути місце Криму. На його думку, треба поставити питання про економічну самодостатність Криму, адже його сьогодні «на 62 % годує Україна», курортний сезон скоротився з 4 до 2 місяців.

Програмний менеджер Кримського проекту Програми UNITER Айдер Халілов наголосив на важливості для Криму етнічних та конфесійних проблем і на відсутності бачення їх вирішення в документі.

Професор Олександр Цвєтков переконаний, що розділ, присвячений гуманітарним проблемам, має бути першим, а не останнім. За його словами, рівень підготовки  молоді у загальноосвітніх закладах значно знижується, відбувається витіснення гуманітарних курсів у вищій школі, для повноцінної реалізації Болонського процесу в країні немає ресурсів. «Створюється враження, що розумна, освічена Україна нікому не потрібна», – вважає професор. На його думку, в запропонованому проекту стратегії занадто часто лунають звинувачення в бік Росії, радянського режиму.

Представники ГО «Європейський вибір Криму» запропонували у зміненому і розширеному складі продовжити обговорення цього актуального документу в січні 2010 року, напередодні  підсумкового зібрання в Києві. На їх думку, це дасть можливість напрацювати додаткові пропозиції до проекту «Модернізація України. Шляхи визначення реформ», які б стосувалися Криму, а також обрати гідних представників кримського регіону на обговорення в столиці серед тих активістів громадських організацій та експертів, що хочуть брати участь в діяльності Мережі підтримки реформ. Заслужений економіст Криму А. Клименко підводячи підсумки зустрічі в Сімферополі заявив, що дискусія стала свідченням того, що «з’явився прекрасний підручник для громадських організацій» і запропонував наступне регіональне обговорення провести в Ялті.

В Одесі проект Стратегії презентували:  Олександр Банчук  (Центр Політико-правових реформ), Алла Кобилянська (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій), Олександр Сушко (Інститут євроатлантичного співробітництва), Максим Лациба (Український незалежний центр політичних досліджень). Також в обговоренні взяли участь: Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації ВГО „Комітет виборців України”; Євген Омельчук, депутат Одеської міської ради; Андрій Крупник, кандидат політичних наук, начальник Управління внутрішньої політики Одеської міської ради; Юрій Котляревський, директор консалтингового бюро „Сталкер”; Сергій Якубовський, доктор економічних наук, професор ОНУ ім. І. І. Мечникова; Тамара Булат, представник громадської екологічної ради при Одеський облдержадміністрації; Світлана Осауленко, представник громадської організації „Нове покоління”; Олександр Ляхович, незалежний тележурналіст та ведучий; Марк Меєрович, керівник лабораторії „Триз – педагогіка України” та інші.

Учасники одеського обговорення відмітили своєчасність появи Стратегії розвитку України, але наголосили на необхідності її суттєвого доопрацювання. Перш за все, на думку експертів з Одеси, роботі не вистачає ідеологічного фундаменту, єдиної загальної ідеї для всіх запропонованих реформ. Крім того, було наголошено, що важливо не написати гарну стратегію, а визначити вдалу та реалістичну форму просування реформ. Як доповненя до цієї тези була висловлена думка, що зусилля громадянського суспільства та експертного середовища необхідно зосередити на доопрацюванні та просуванні тих пунктів Стратегії, ймовірність реалізації яких найбільша.

Гостру дискусію викликав економічний розділ проекту Стратегії, в якому було запропоновано більш детально опрацювати пункти щодо податкової реформи, монетарної та бюджетної політики. Окремі експерти зазначили, що четвертий розділ Стратегії (“Фундаментальні цінності демократичних змін.”) обов’язково повинен містити пункт щодо молодіжної політики у державі. Представники одеського експертного середовища зазначили, що подібні дослідження потрібні для українського суспільства та виявили бажання долучитись до підготовки кінцевого варіанту Стратегії.

Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Регіональні координатори національної кампанії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» та місця проведення обговорень.

В Сумах захід зібрав в Українській академії банківської справи понад 50 експертів, науковців, представників органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації. Дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» презентували  Дмитро Лук’янець (Українська академія банківської справи), Наталія Сисенко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Наталія Пархоменко (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України), Євген Бистрицький  (Міжнародний фонд «Відродження»), Ганна Голубовська-Онісімова (ВЕГО «Мама 86»). Також в обговоренні взяли участь Олександр Хоруженко, директор Центру досліджень регіональної політики; Віталій Моісеєнко, заступник голови Сумської обласної ради; Олександр Такул, депутат Сумської міської ради; Олександр Штика, доцент кафедри політології Української академії банківської справи; Інна Школьник, завідуюча кафедри фінансів Української академії банківської справи; Олег Медуниця, заступник голови Сумської обласної адміністрації; Марк Берфман, радник голови Сумської обласної адміністрації; Тетяна Гончаренко, депутат Сумської міської ради; Олег Кубрак, представник Аграрного сумського університету; Юрій Бова, міський голова Тростянця; Віктор Волонтирець, заступник голови Сумської міської ради; В’ячеслав Артюх, представник Сумського державного університету.

В ході дискусії були озвучені ідеї щодо необхідності політичного консенсусу задля реалізації комплексних реформ – без цього будь-які реформаторські починання приречені на невдачу. Крім того, під час реалізації проекту модернізації варто враховувати інертність суспільства, а це вже питання в ідеологічному контексті – має бути вибудувана відповідна мотиваційна частина стратегії реформ. Також учасники відзначили, що частина описаних у дослідженні проблем викликана недостатнім фінансуванням, й, в принципі, їх можна усунути за умови належної фінансової підтримки. Було акцентовано увагу на необхідності детального моделювання тієї чи іншої реформи, що дозволить передбачити її позитивні та негативні наслідки. Саме тому політики-реформатори, які будуть втілювати реформи в життя, мають заручитися підтримкою науковців, здатних робити необхідні прогнози. Учасники обговорень констатували, що за один день охопити все дослідження неможливо – для конструктивних дискусій слід було б провести окремі заходи для кожного розділу дослідження. Також було відзначено, що подібні дослідження потрібні для суспільства, а їх фінальні висновки повинні отримати офіційний статус.

В Луцьку у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки на обговорення стратегії реформ зібралося близько 70 експертів, науковців, представників органів місцевої влади, бізнесу, засобів масової інформації та слухачів університету. Дослідження презентували Роман Кошовий (Львівське відділення Комітету виборців України),  Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Євген Роздорожний (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) та Мирослав Маринович (Український католицький університет). В обговоренні проекту взяли активну участь волинські експерти: Валентин Малиновський, кандидат наук з державного управління, начальник управління державної служби у Волинській області; Михайло Шелеп, голова Асоціації молодих реформаторів; Тарас Літковець, політолог-аналітик Волинського відділення Комітету виборців України; Віктор Пенько, кандидат філософських наук, голова Інституту аналізу державної та регіональної політики; Михайло Щур, президент Благодійного фонду Олега Чернецького; Орест Маховський, кандидат економічних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки. Захід відвідали знані на Волині політичні діячі, зокрема: Володимир Бондар, екс-голова Волинської обласної державної адміністрації, депутат Волинської обласної ради; Олександр Мартинюк, голова обласної організації партії «Реформи і Порядок», депутат Луцької міської ради; Олександр Пиза, голова обласної організації партії «Фронт Змін».

Загалом в ході дискусії представники волинського експертного середовища схвально оцінили проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» та виявили бажання долучитись до підготовки остаточного документу. Окремі положення обговорюваної стратегії піддавались конструктивній критиці. Найбільш дискусійними питаннями виявились реформа виборчої системи та адміністративно-територіальна реформа. Доволі критично волинські експерти віднеслись до пропозиції надання статусу державних службовців працівникам освіти, охорони здоров’я, культури, а також обґрунтували, що від таких нововведень лише постраждають відповідні категорії «бюджетників». В ході дискусій учасники дійшли висновку про те, що для стабільного політичного та соціально-економічного розвитку у нашій державі, необхідно сконцентрувати зусилля для формуванням дієвого і небайдужого суспільства. Крім того, експерти наголосили на визначальній ролі конституційної реформи та на необхідності деполітизації  і департизації державної служби. Також під час обговорення значну увагу було приділено податковій та пенсійній реформам, питанням духовності та релігії. Усі учасники обговорення погодились з тезою про те, що саме громадські організації та експертне середовище покликані стати рушієм необхідних реформ у ситуації, коли влада практично самоусунулась від стратегічного планування майбутнього розвитку України.

У Харкові обговорення дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» відбулось у Харківському національному університеті ім. Каразіна. В обговоренні взяли участь понад 80 експертів, науковців, представник в бізнесу, громадських організацій та ЗМІ  з Києва, Харківської та Полтавської областей. Тут проект стратегії представляли Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Дмитро Науменко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олесь Лісничук (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ) та Вячеслав Епштейн (Харківська правозахисна група). В дискусії взяли участь: Володимир Соболев, доктор економічних наук, профессор Харківського національного університету; Олександр Буряк, президент Центру громадської політики; Маргарита Камса, завідуюча Сектором євроінтеграції та інвестицій Головного управління міжнародних зв’язків Харківської обласної державної адміністрації; Олександр Безуглий, кандидат наук з державного управління, викладач Харківського національного університету; Олена Денисова, політолог-науковець, професор; Юлія Біденко, кандидат економічних наук; Вячеслав Куракса, кандидат економічних наук; Валерій Репін, керівник Незалжної профспілки підприємців та багато інших.

Учасники відмітили своєчасність появи  Стратегії  розвитку України, але наголосили на необхідності її суттєвого доопрацювання. Перш за все, на думку учасників, роботі не вистачає ідеологічного фундаменту, єдиної загальної ідеї для всіх запропонованих реформ. Найгострішу дискусію викликав економічний розділ, який було запропоновано доповнити декількома суттєвими розділами: про фондовий ринок, трудові відносини, соціально відповідальний бізнес, боротьбу з корупцією, самоорганізацію громадян. Надзвичайно гострою виявилася дискусія про освітню реформу та запровадження стандартів т.зв. «Болонського процесу». Фахівці  відзначили катастрофічне зниження якості  освіти та наголосили на необхідності невідкладних радикальних змін в освітній системі. Також відзначалося, що лише з появою відкритих дискусійних майданчиків для обговорення проблем (як це свого часу було у Польщі) ми зможемо ліквідувати тіньовий спосіб прийняття рішень на державному рівні. Учасники обговорили шляхи подальшого розвитку та вдосконалення Стратегії та можливі механізми її реалізації. В результаті  обговорення була створена регіональна  група з числа активних експертів та науковців для подальшої  роботи над  проектом та взаємодії з авторським колективом.

Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Регіональні координатори національної кампанії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» та місця проведення обговорень.

14 грудня у Львові пройшло перше регіональне обговорення проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ. У ньому взяли участь близько 70 експертів, представників громадських організацій, політичних партій, місцевої влади, мас-медіа зі Львова та Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської областей.

Проект  стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» був підготовлений провідними українськими незалежними експертами і став основою громадської дискусії щодо пріоритетів реформування України. Дослідження у Львові презентували редактори розділів: Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Олександр Сушко (Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва) та експерти: Мирослав Маринович (Український католицький університет), Олександра Бетлій (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олександр Степаненко (ЕГО «Зелений світ»).

Разом з позитивними відгуками щодо підготовленого проекту Стратегії учасники львівського обговорення висловили авторам чимало зауважень та побажань з приводу подальшого удосконалення. Зокрема особливу увагу було зосереджено на необхідності доопрацювання Стратегії в контексті її цілісності та можливості практичної реалізації. Як зазначив Ігор Коліушко, «осмислення даного тексту має бути перманентним».

Учасниками львівського обговорення стали політолог, директор Лабораторії  соціальних досліджень Центру підтримки  приватної ініціативи Ігор Марков; завідувач кафедри  політичних наук та філософії Львівського  регіонального інституту державного  Управління Національної Академії Держуправління при Президентові України, доктор філософських наук, професор  Атоніна Колодій; політолог, експерт проекту “Західна аналітична група” Орест Друль; політолог, головний редактор Інтернет-видання «Вголос» Ігор Танчин; народний депутат  України Тарас Стецьків; директор Центру досліджень місцевого самоврядування Віталій Загайний; депутат Львівської обласної ради Олександр Старовойт; керівник Західноукраїнського  регіонального навчального центру Петро Мавко; завідувач кафедри  філософії Львівського національного  університету ім. І. Франка, доктор філософських наук, професор Анатолій Карась; проректор з  навчальної роботи Львівського національного  університету ім. І. Франка Марія Зубрицька; Заступник директора з наукової роботи Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Андрій Ліпенцев, керівник Громадської організації “Експерт-група” Андріан Фітьо.

Наступний круглий стіл пройшов 15 грудня у Чернівцях, у Національному університеті ім. Федьковича. Тут проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» презентували Роман Куйбіда (Центр Політико-правових реформ), Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Наталія Сад (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва) та Олександр Степаненко (ЕГО «Зелений Світ»).

Серед учасників обговорення проекту були заступник керівника апарату Чернівецької облдержадміністрації Борис Руснак; директор Центру реконструкції та розвитку Ярослав Кирпушко; завідувач кафедри  міжнародної інформації Чернівецького національного університету ім. Ю. ФедьковичаВолодимир Фісанов; член Національного комітету Громадянської  кампанії «Молодіжна Варта», експерт Інституту політичної освіти, депутат Закарпатської  обласної ради Олександр Солонтай; доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи Буковинського університету Валерій Євдокіменко; голова Чернівецього обласного товариства «Знання» Ярослав Курко та ін. Всього у заході взяли участь понад 50 учасників. Як і у Львові, у Чернівцях результатом обговорення проекту Стратегії реформ стали пропозиції щодо його допрацювання та зосередження на практичних аспектах пропозицій Стратегії. Крім того, учасники обговорення наголосили на важливості співпраці громадськості як між собою (в контексті розбудови демократії “знизу”), так і з органами влади та місцевого самоврядування, які мають усвідомити власну відповідальність у процесі здійснення чи нездійснення ключових реформ у державі.

Національна громадська Мережа підтримки  реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, просування реформ на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у національних та регіональних кампаніях впровадження реформ. Мережа має на меті об’єднати провідні аналітичні центри України та окремих експертів й організувати процес визначення національних та регіональних пріоритетів реформ, узгодження стратегії модернізації України, реформування ключових сфер суспільного життя, державного управління та організації політичного процесу. Крім того, об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії з просування та підтримки реформ.

Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Регіональні координатори національної кампанії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» та місця проведення обговорень.

16 грудня у Дніпропетровську пройшло обговорення проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ. На ньому зібралося понад 100 експертів, науковців, представників громадських організацій, місцевої влади, бізнесу, засобів масової інформації та слухачів Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української  Академії державного управління при Президентові  України, в приміщенні якого відбувся захід.

Проект  стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» був підготовлений провідними українськими незалежними експертами і став основою громадської дискусії щодо пріоритетів реформування України. Дослідження у Дніпропетровську презентували: Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Дмитро Науменко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олександр Сушко (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва) та Ганна Голубовська-Онісімова (ВЕГО «Мама 86»). Також у обговоренні проекту взяли активну участь експерти Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української  Академії державного управління при Президентові  України: Віталій Баштанник, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри права та європейської інтеграції; Віталій Попруга, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та регіональної економічної політики; Олександр Рудік, кандидат політичних наук, доцент кафедри права та європейської інтеграції, заступник директора з наукової роботи; Іван Шпітун, кандидат філософських наук, доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування; Ольга Антонова, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування.

В ході дискусій учасники дійшли висновку про те, що основоположною та вихідною частиною стратегії реформ має стати визначення демократичних цінностей, на основі яких слід реформувати державні інституції, територіальне самоврядування, проводити соціально-економічну модернізацію та удосконалення зовнішньої та безпекової політики держави. В контексті змін у вищенаведених сферах експерти наголосили на визначальній ролі конституційної реформи, на необхідності деполітизації стосунків України з іншими державами та консолідації позиції українських політиків на міжнародному рівні. Крім того, учасники обговорення дійшли висновку щодо необхідності налагодження співпраці в сфері просування реформ громадських організацій та органів місцевого самоврядування, на основі чого стане можливим здійснення модернізації вже на загальнодержавному рівні.

Національна громадська Мережа підтримки  реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, просування реформ на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у національних та регіональних кампаніях впровадження реформ. Мережа має на меті об’єднати провідні аналітичні центри України та окремих експертів й організувати процес визначення національних та регіональних пріоритетів реформ, узгодження стратегії модернізації України, реформування ключових сфер суспільного життя, державного управління та організації політичного процесу. Крім того, об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії з просування та підтримки реформ.

Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».

Регіональні координатори національної кампанії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» та місця проведення обговорень.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах журналістики.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

3 грудня 2009 року фінальну сесію Школи відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який розповів учасникам про основні напрямки їх роботи під час цієї сесії.

Першим перед слухачами Школи виступив Вадим ТРЮХАН, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Вадим Трюхан окреслив основні етапи становлення Європейського Союзу та розповів про інституції цього унікального інтеграційного утворення. Крім того, пан Трюхан приділив особливу  увагу процесу інтенсифікації відносин України з ЄС, розповівши про переговори щодо створення зони вільної торгівлі, про вступ України до Європейського Енергетичного співтовариства, та приєднання до Спільного авіаційного простору. Висвітлюючи тему відносин України із Євросоюзом, Вадим Трюхан закцентував увагу на новому інструменті “Порядок денний Асоціації Україна-ЄС”, який має замінити План дій “Україна-ЄС”. З огляду на останні тенденції у розвитку відносин ЄС з державами-сусідами, Вадим Трюхан розповів про ініціативу “Східне партнерство”. Крім того, лектор поділився з учасниками своїм досвідом роботи у Координаційному бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України та висвітлив основі повноваження та функції цього бюро.

Після цього перед учасниками виступив Віталій МОРОЗ, Координатор програм нових медіа МГО “Інтерньюз-Україна”.  Його лекція стосувалася нових медіа та їх ролі у сучасному медійному просторі. Віталій Мороз розповів про можливості використання у журналістській роботі таких сервісів як Twitter, YoutubeDirect, CNNiReport, Facebook, FeedBurner, RSS-канали. Також він розповів про найпопулярніші нові медіа, які використовуються в Україні, та навів приклади створення конвергентних ньюзрумів в українських медіа. Крім того, Віталій Мороз підкреслив особливу роль технології веб 2.0. у процесі розвитку медіа. Оскільки лекція була присвячена новим засобам масової інформації, то й уся його лекція супроводжувалася постійними відео та фото ілюстраціями, які дозволяли учасникам  краще розуміти принципи роботи нових медіа.

Наступного дня, 4 грудня 2009 року, учасники працювали з Романом КОБЦЕМ, Аналітичним директором ГО “Ідеальна країна”, кандидатом філософських наук. Він провів тренінг «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Під час тренінгу учасники мали змогу ознайомитися з особливостями аналізу державної політики та роллю ЗМІ у формулюванні та сприйнятті політичних проблем. Роман Кобець розповів про те, яким чином в аналітичній журналістиці необхідно з’ясовувати характер проблеми, на вирішення якої спрямований матеріал, як визначати політичні та ідеологічні аспекти державної політики та яким чином висвітлювати те чи інше питання, аби матеріал був не просто описовим, але й аналітичним. Оскільки тренінг проходив впродовж одного дня, слухачі Школи під час роботи у групах мали змогу на практиці спробувати аналізувати те чи інше питання. Зокрема тренером було запропоновано до обговорення теми «Створення глибокого судового ходу Дунай-Чорне море» та «Необхідність обов’язкової вакцинації населення в Україні».

Ввечері, 4 грудня 2009 року, слухачі Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”  мали змогу поспілкуватися із Мирославом МАРИНОВИЧЕМ, Віце-ректором Українського католицького університету, про кризу моральності, в якій перебуває українське суспільство. Мирослав Маринович висловив свої погляди на моральне становище сучасного суспільства України, зазначивши, що надії на відновлення поваги до моральних засад зі сторони політичної еліти після «Помаранчевої революції» не справдилися, і зараз важко знайти серед високопосадовців і простих людей осіб, здатних на “жертву”. Крім того, Мирослав Маринович наголосив на особливій ролі журналістів, які, незважаючи на гонитву за рейтингами, мають залишатися чесними і не перетворюватись на обслуговуючий персонал державних чиновників та політиків.

Наступного дня, 5 грудня 2009 року, навчання учасників Школи розпочалося з сумісного виступу Ніко ЛАНГЕ, Керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та журналістки німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Sueddeutsche Zeitung Андреи ЙЕСКЕ. Остання розповіла про свою діяльність в якості журналіста-фрілансера в Африці (де вивчала становище жінок), а також у Беслані під час теракту 2004 року. Окрім вищезазначеного, Андреа ЙЕСКА поділилася досвідом підготовки матеріалів для відомих німецьких газет.

Після цього учасники мали змогу поспілкуватися з Василем МАСЮКОМ, Директором ТзОВ “Галмедіа”, з питань ефективного управління ЗМІ. Він поділився з учасниками досвідом створення «нішевих» видань (на зразок таких як “Деревообробник”, “Харчовик”, “Практика управління” тощо). Пан Масюк також окреслив питання організаційної структури редакцій газет, джерел фінансування та пояснив, яким чином його «нішеві» видання протистояли економічній кризі. Крім того, лектор поділився з учасниками планами щодо розширення лінійки «нішевих» видань, а також розповів про потенціал Інтернет-ресурсів для подальшого просування подібних друкованих видань.

Також учасники зустрілися з Оленою МАСЛЮКІВСЬКОЮ, Старшим викладачем кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Її лекція була присвячена глобальній зміні клімату та її наслідкам для України. Виступ був особливо актуальним з огляду на те, що на 7-18 грудня 2009 року заплановані багатосторонні переговори учасників Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату в Копенгагені. Перш за все, Олена Маслюківська розповіла про роль вітрів, океанічних течій та парникового ефекту у зміні клімату, зазначивши при цьому, що внаслідок процесів зміни кліматичних умов з 2003 року рівень світового океану щорічно зростає на 3,1 мм (з 1961 до 2003 – на 1,8 мм). Також доповідач розповіла про численні негативні наслідки глобальної зміни клімату, такі як танення арктичних льодовиків, збільшення кількості та довгостроковості посух, підвищення числа та інтенсивності повеней і тропічних циклонів, зростання міграції, зникнення багатьох видів рослин та тварин. Крім того, Олена Маслюківська приділила значну увагу можливим шляхам зменшення викидів парникових газів. На останок старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» поділилася з журналістами контактами людей, з якими є можливість зробити інтерв’ю чи репортаж з питань зміни клімату.

Після цього учасники Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” взяли участь у круглому столі “Журналістська етика та вибори”, в якому співдоповідачами виступили Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України, Ігор ГУЛИК, Головний редактор газети «Суботня пошта», Ніко ЛАНГЕ, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та журналістка газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Sueddeutsche Zeitung Андреа ЙЕСКА.

В останній день учасники Школи послухали лекцію та поспілкувалися із Олексієм ПОГОРЕЛОВИМ, Генеральним директором Української асоціації видавців періодичної преси, який розповів про результати та наслідки для України 62-го Всесвітнього Газетного Конгресу та 16-го Всесвітнього Форуму редакторів, що завершились нещодавно. У своєму виступі Олексій Погорелов зосередився на основних викликах, які постали внаслідок кризи у газетному бізнесі, серед яких він виділив орієнтацію на прибуток від реклами, посередню якість менеджменту та журналістики, надмірне захоплення безкоштовними медіа-газетами, пересиченість аудиторії тощо. Після цього доповідач розповів про своє бачення перспектив розвитку газетного ринку у 2010 році. На його думку, основними тенденціями стануть спроби мінімізації витрат через підвищення професіоналізму, введення нових послуг та розвиток навичок журналістів та продавців рекламних площ.

По закінченню слухачам Школи було урочисто вручено дипломи про успішне завершення програми, а також кожному була надана можливість висловити свої пропозиції, побажання та рекомендації для подальшого розвитку проекту й поділитися враженнями про роботу Першої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Учасники наголосили на тому, що проект у цілому, та кожна лекція й тренінг зокрема, стали корисними для їх професійного розвитку, а також в контексті розбудови неформальних стосунків між журналістами з різних видань та регіонів. Кожен зі слухачів виявив бажання співпрацювати з Лабораторією законодавчих ініціатив та зазначив, що проект «Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» має надалі розвиватись.

Захід складався з пленарного засідання, на якому обговорювалися: (1) теорія і поняття демократії; (2) суспільне очікування і ставлення до демократії; (3) фактори сприяння активній громадській та політичній діяльності громадян; двох  паралельних секційних дискусій та  роботи в малих групах, які було сфокусовано на аналізі демократичних процесів в Україні (1990 – 2008 рр.).

Дискусію було зосереджено навколо наступних питань: Що означає «демократія» у ХХІ столітті? Здавалося б, що розпад Радянського Союзу створив умови для зміцнення традиційних західноєвропейських ліберальних цінностей – чи не єдиної перспективи розвитку для «країн, що розвиваються». Чим же є демократія для України? Як можна оцінити політичні процеси, що відбуваються в державі, якщо проаналізувати їх з точки зору віддаленої перспективи? Чи можна говорити про ефективність демократії в глобальному вимірі?

Модераторами та доповідачами виступали: Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників УШПС; Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Франсуа Фрідріх, Координатор Мережі шкіл політичних студій Ради Європи; Анатолій Гриценко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони; Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

У рамках роботи конференції також проведено Урочисту церемонію вручення дипломів учасникам УШПС-2008 та презентацію фільму про УШПС, обрано нову Раду випускників та обговорено План діяльності Школи на 2009 рік.