В стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» 1-2 жовтня відбулась Перша щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Проект започатковФаний до двадцятиріччя українського парламенту та ініційований «Лабораторією законодавчих ініціатив» й студентським науковим товариством правників «Scholaris», Факультетом правничих наук й Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Партнерами конференції виступили Програма розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ), юридична компанія «Ващенко, Бугай та партнери», Інститут виборчого права, Фонд Конрада Аденауера, а також Студентський Юридичний журнал. Крім того, на заході пройшла презентація дослідження«Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ», що було здійснене в рамках спільного проекту Лабораторії законодавчих ініціатив та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ).

Мета проведення конференції – створення можливості для ефективного обміну думками між науковцями, які займаються дослідженням проблем парламентаризму. Ініціатива проведення конференції покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців та представників академічних кіл до проведення наукових досліджень з парламентаризму у таких сегментах, як представницька та законодавча функції, контрольні повноваження, внутрішня структура та організація, участь громадськості тощо.

До участі у конференції відібрано більше 30 робіт з України, Росії та Білорусі. Засідання проходили протягом двох днів у чотирьох тематичних секціях:
1. Політичні процеси і парламентаризм;
2. Структура, механізм формування та організація діяльності парламенту;
3. Статус члена парламенту;
4. Проблемні аспекти законодавчого процесу та парламентського контролю.

1 жовтня перед відкриттям конференції був продемонстрований фільм “Реформи, які диктує час”, присвячений парламентській реформі в Україні. Відкрив захід Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який привітав учасників та наголосив на важливості парламентської тематики для сучасної України. Також з вітальним словом до молодих юристів та політологів звернулися Анатолій БУРБАН, Перший віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Денис АЗАРОВ, Заступник декана Правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Едуард РАХІМКУЛОВ, Заступник директора Програми розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ); Денис БУГАЙ, Партнер Юридичної компанії «Ващенко, Бугай та партнери».  Після цього відбулась вступна лекція “Парламентаризм: міжнародний досвід“, яку прочитав Генріх ОБЕРРОЙТЕР, Директор Академії політичної освіти (Німеччина). Також в цей день було презент дослідження «Чому «Європа» має значення?» Денис КОВРИЖЕНКО, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив. Далі учасники конференції працювали у секціях, які модерували Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Едуард РАХІМКУЛОВ, Заступник директора Програми розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ) та Денис КОВРИЖЕНКО, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив.

2 жовтня робота конференції продовжилася у форматі засідань секції, яку модерували Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Олена ЧЕБАНЕНКО, Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив. Під час закриття заходу учасники прослухали лекцію народного депутата України, заступника голови парламентсього комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрія КЛЮЧКОВСЬКОГО “Концепція парламентаризму: український контекст“. Після цього відбулось підведення підсумків наукової конференції. Ігор КОГУТ та Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ відзначили високий рівень досліджень молодих науковців та висловили впевненість у тому, що цей рівень буде тільки підвищуватися в майбутньому. Також були нагороджені автори найкращих робіт: Катерина ВОРОБЙОВА (Одеса), ОлексійГІРЕЙКО(Мінськ), Дарина ТКАЧЕНКО(Харків). Вони отримали грошову винагороду. Також найкращі роботи будть опубліковані в журналі “Часопис ПАРЛАМЕНТ“, в студентському Юридичному журналі та у виданні Інституту виборчого права “Демократія і вибори“. Крім того, за результатами конференції буде видано збірник, куди увійдуть дослідження усіх учасників наукової конференції.

Доповідь Генріха Оберройтера, директора Академії політичної освіти «Парламентські читання».

Фото:

28 вересня 2010 року Лабораторія законодавчих ініціатив в інформаційному агентстві «ІМК»  презентувала результати дослідження щодо рейтингу довіри українців до Верховної Ради України. Соціологічне опитування стосувалося також ставлення громадян України до обсягу депутатського імунітету, приєднання опозиційних депутатів до парламентської коаліції та комунікації народних обранців з виборцями.

Підсумки презентації:

Рейтинг довіри до українського парламенту за 7 останніх місяців виріс на 4,1%. Якщо у лютому цього року на питання «Наскільки ви довіряєте Верховній Раді України» лише  2,6% українців відповіли «повністю довіряю», то у вересні таких нараховується вже 6,7% громадян. Якщо ж об’єднати даний показник з кількістю тих респондентів, хто «скоріше довіряє, ніж не довіряє» парламенту, то підвищення рейтингу довіри стає ще більш суттєвим: з 12,1% у лютому до 21,4% у вересні.

“З одного боку, таке підвищення є досить неочікуваним, адже за період з лютого по вересень стався ряд подій, які зовсім йдуть на користь іміджу Верховної Ради в очах виборців. Зокрема це стосується ратифікації Харківської угоди, що супроводжувалася масштабною бійкою депутатів, схвалення ряду законів (в тому числі – і бюджету) зі значними порушеннями Регламенту, перенесення дати місцевих виборів, а також озвучення ідеї про продовження повноважень народних депутатів Верховної Ради IV скликання“, – зазначив експерт Лабораторії законодавчих ініціатив В`ячеслав Шрамович. “Разом з тим, є інші фактори, які стали визначальними у процесі зростання довіри українців до Верховної Ради. Перш за все, тут треба говорити про стабільність в політичній сфері України, яка пов’язана з перемогою на президентських виборах Віктора Януковича та формуванням, як наслідок, парламентської коаліції на чолі з Партією регіонів. Парламент почав стабільно працювати й приймати рішення (легітимність та якість цих рішень – інше питання, але факт залишається фактом), практично зникли протистояння по лініям «парламент-президент» та «парламент-уряд»“, – додав він.

Така ситуація отримала позитивну оцінку в очах, перш за все, виборців Віктора Януковича та Партії регіонів. Це підтверджує географія «довіри до парламенту». Так більше всього довіряють парламенту (тобто, відповіли «повністю довіряю» або «скоріше довіряю, ніж не довіряю») жителі Північного Заходу (39,1%), Південного Сходу (33,8), Сходу (26,4) та Криму (25%). “Як бачимо, три з чотирьох регіонів-лідерів по довірі до Верховної Ради (Схід, Південний Схід та Крим) є традиційною електоральною базою «регіоналів». Північно-Західна Україна ж є доволі своєрідним регіоном в контексті ставлення до парламенту, адже і під час попереднього опитування в березні тут був зафіксований найвищій рівень довіри до Верховної Ради – 34,4% (зараз, нагадаю, 39,1%). Можливо, дані показники слід пояснювати порівняно сильними позиціями тут спікера Володимира Литвина. Цікаво також подивитись на динаміку зростання рейтингу довіри до парламенту: на Південному Сході він за 7 місяців зріс з 9,4% до 33,8%, на Сході – з 6,9% до 26,4%, а у Криму – з 6,6% до 25%. Тож можна говорити, що загальнонаціональне зростання показників довіри відбулось саме завдяки цим регіонам”, – відмітив В`ячеслав Шрамович.

Навпаки, найменше довіряють парламенту у регіонах, що підтримували на президентських виборах Юлію Тимошенко: Києві (тут повністю або переважно довіряють Верховній Раді лише 7,5% жителів), на Заході (8,8%) та на Півночі України (10,1%). Цікаво відмітити, що якщо на Заході й Півночі країни спостерігається певна негативна динаміка рейтингу довіри до Верховної Ради – він знизився на кілька позицій, то в Києві (де, власне, знаходиться парламент) цей рейтинг стабільний – й стабільно найменший.

Характерно, що на довіру до парламенту фактично не впливає рівень доходів українців – для кожної майнової групи він однаково низький. Єдину закономірність, яку тут варто відмітити – повністю довіряти Верховній Раді все ж більше схильні люди з низьким доходом – 8,7% т.зв. «бідного населення» засвідчили свою повну довіру до законодавчого органу, в той час як аналогічний показник серед громадян, які визначили свій рівень доходів як «високий» становить 3,4%. Рівень повної довіри громадян до парламенту дещо спадає з підвищенням рівня доходів.

Найбільше Верховній Раді України довіряють люди віком понад 60 років – 29,7% таких респондентів висловили повну або переважну довіру парламенту. Найменше довіряють громадяни вікової групи «40-59 років» – лише 17,1%.

“Загалом слід відзначити, що Верховна Рада України наразі користується найменшою довірю громадян серед усіх суспільних інститутів. Традиційно для нашої країни, найбільше громадяни довіряють Церкві – 68,2% українців засвідчили повну або ж переважу довіру їй. Також значний рейтинг довіри мають вітчизняні ЗМІ – 50,8%, збройні сили – 43,5% та російські ЗМІ – 41,4%. Щодо останніх спостерігається певна позитивна динаміка за останні 7 місяців, що, очевидно, знову ж таки пов’язане з перемогою Віктора Януковича на президентських виборах та покращенням офіційних україно-російських стосунків. Після російських ЗМІ за рівнем суспільної довіри йде президент України – 41,3%. Варто відзначити, що саме президент має найвищий рейтинг серед усіх інших владних інститутів. Далі суспільні інститути за рівнем повної або переважної довіри громадян розподілились наступним чином: місцеві ради (35,4%), СБУ (35%), західні ЗМІ (33,6%), місцеві державні адміністрації (32,6%) та Уряд (29,7%). Найменше українці довіряють профспілкам (25,1%), міліції (25%), прокуратурі (22,7%), судам (21,6%) та, нарешті, Верховній Раді (21,4%)”.

Наскільки ви довіряєте кожному з цих соціальних інститутів та організацій?
(повна та переважна довіра)

Тож, незважаючи на ріст довіри громадян до парламенту протягом останніх 7 місяців, Верховна Рада залишається непопулярним суспільним інститутом. Баланс довіри-недовіри негативний: як вже казалося, 21,4% респондентів повністю або переважно довіряють законодавчому органу, в той час як 70,3% наших співвітчизників повністю або ж переважно не довіряють йому.

Які ж причини недовіри українців свого парламенту? Цьому було присвячене наступне питання дослідження. Основною причиною недовіри до Верховної Ради респонденти назвали корумпованість депутатів – 34,6% опитаних відзначили цей пункт. Корумпованість була головною причиною недовіри до парламенту і в лютому, тобто проблема нікуди не зникла. Далі йдуть наступні фактори: непрозорість діяльності Верховної Ради – 13,2%, відсутність зв’язку з виборцями – 10,4%, некомпетентність депутатів – 9,7% і залежність депутатів від інших органів влади – 6,5%. 25,7% респондентів не змогли відповісти.

Проблемою залишається відсутність комунікації між депутатами та виборцями, яка була загострена внаслідок введення чистої по пропорційної виборчої системи. На питання «Чи   є   в   парламентi   депутати,   якi   пiдтримують   зв’язки   з   виборцями   Вашого   мiста/селища/села?» (яке в своєму дослідженні … використали наші партнери фонд «Демократичні ініціативи») лише 12% українців відповіли ствердно. Натомість 51,7% респондентів взагалі нічого не чули про таких депутатів, а 35,4% прямо стверджують, що таких депутатів взагалі немає. “Парламент – орган, де мають бути представлені інтереси всіх громадян з усіх регіонів. Кількість же людей, які не знають про депутатів, що підтримують зв’язки з виборцями в їх населених пунктах, та тих наших співгромадян, які говорять, що таких депутатів немає зовсім (а це в сумі становить 87,1%), свідчить про значні проблеми Верховної Ради в контексті її представницької функції” – наголосив В`ячеслав Шрамович.

Наступний пункт опитування був присвячений проблемі депутатської недоторканості. На питання щодо обсягу імунітету народних обранців лише 3,4% українців відповіли, що він має залишатися в тому обсязі, в якому існує зараз. 31,9% респондентів висловилися за те, щоб обмежити депутатський імунітет, а 62,8% вважають, що така недоторканість має бути скасованою взагалі. Все це свідчить про суспільний запит на реформу законодавства щодо статусу народних депутатів, а також очевидно корелює з рівнем довіри громадян до парламенту.

Нарешті, останній пункт дослідження стосувалося переходів депутатів з опозиційних фракцій до парламентської коаліції. На питання «Чи повинен окремий депутат мати право приєднуватися до парламентської коаліції всупереч волі керівництва політичної партії або блоку?» 32,8% респондентів відповіли ствердно, в той час як 63,1% висловилися проти. Таким чином можемо стверджувати, що в українському суспільстві існує неоднозначне ставлення до того, у який спосіб була утворена діюча парламентська коаліція.

«Ми розглядаємо наше соціологічне дослідження, перш за все, як спосіб узгодження того комплексу напрацювань щодо удосконалення роботи Верховної Ради України, який Лабораторія законодавчих ініціатив виробила протягом кількох останніх років. Результати опитування в багатьох моментах підтвердили наші пропозиції. Це стосується і необхідності персоналізації виборчої системи, і обмеження депутатської недоторканості, і ряду інших реформ, що мають на меті підвищити ефективність роботи українського парламенту», – наголосила Олена Чебаненко, програмний координатор, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив.

«Депутатам зараз треба відзначити цю позитивну тенденцію до зростання рейтингу довіри до Верховної Ради, й зробити все для того, щоб вона не стала лише тимчасовим явищем, а залишалось процесом. Принести ж шкоду зараз можуть процеси навколо конституційної реформи», – підсумував Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

Публікації за результатами заходу:

К Верховной Раде вырос рейтинг доверия?

Українська школа політичних студій (УШПС) була започаткована Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи  у 2005 році з нагоди 10-річчя вступу України до організації. Діяльність УШПС спрямована на створення єдиного комунікаційного простору для людей, орієнтованих на успіх, базові гуманістичні цінності та демократичні принципи. Її метою є також застосування інноваційних освітніх підходів та створення можливостей для обміну досвідом між лідерами з різних сфер суспільного життя. Школа забезпечує всебічну підтримку та ціннісне орієнтування учасників мережі.

17 вересня сесію відкрили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Дмитро Волошенков, Заступник Голови Одеської обласної державної адміністрації, випускник УШПС.

Після цього у рамках сесії відбулись такі дискусійні платформи:  «Україна та Росія: питання зовнішньої політики і безпека» (доповідач Ніколай Петров, Член наукової ради Московського Центру Карнегі, Програма «Суспільство та регіональна політика») та «Виклики та перспективи адміністративної реформи» (доповідач Ігор Коліушко, Голова Центру політико-правових реформ).

У своєму виступі пан Петров розповів про особливості зовнішньої політики Росії та інвестиційний клімат держави. Лектор, зокрема, акцентував увагу на документі про програму ефективного використання зовнішньополітичних факторів з метою довготривалого розвитку Російської Федерації, у зв’язку із чим також зауважив, що зовнішня політика повинна перш за все сприяти збалансованому розвитку країни.

У дискусії учасники Української школи політичних студій взяли участь разом із слухачами Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Зустріч продовжилась презентацією діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив, а також нових програм Української школи політичних студій.

Другий день сесії розпочався  з роботи в групах (тема: «Ціннісний меморандум країни»), яку провели Наталія Амельченко, Завідуюча кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, доцент, та Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Після цього відбулися такі дискусійні платформи: «Питання регіональної політики та місцевого самоврядування в українській політичній дискусії» (модератор – Сергій Гриневецький, Народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони ). Спільно зі слухачами Школи професійної журналістики пройшла також дискусійна платформа «Оцінка судової реформи в Україні» (модератор: Віктор Агєєв, Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Федур і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС; доповідач: Станіслав Шевчук, Доктор юридичних наук, професор Національного Університету «Києво-Могилянська Академія»). Лектор акцентував увагу на визначальному значенні Конституційного Суду для суспільного життя країни, пояснивши це тим, що суди такого рівня перебувають в певному сенсі над законом, формуючи основоположні принципи та ідеї життя суспільства.

Крім того, учасники заслухали доповідь Олега Петренка, Директора зі стратегічного розвитку клініки «ОБЕРІГ», випускника УШПС на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я», під час якої були розглянуті впливові фактори політичного, економічного та суспільного життя сучасної України, діяльність уряду та суспільства країни щодо зміцнення здоров’я населення, засади та принципи роботи медичного обслуговування, а також створення системи охорони громадського здоров’я як ідеологічно нової системи.

Остання дискусія була присвячена темі: «Глобальна зміна клімату: наслідки та можливості для України»; її провела старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниця УШПС Олена Маслюківська. У своїй доповіді пані Маслюківська зосередила увагу на руйнівних складових діяльності людини, які впливають на клімат планети. Доповідач також висвітила проблему негативних наслідків глобальної зміни клімату, зокрема, процеси міграції, зникнення багатьох видів рослин та тварин, збільшення кількості, інтенсивності та тривалості посух, повеней та тропічних циклонів, проблему танення арктичних льодовиків. У підсумковій тезі лектор зазначила, що позитивним наслідком таких процесів стане необхідність віднайдення нового способу та стилю життя, розробки нових джерел енергії та оптимізації використання природних ресурсів. Закінчився день роботою в групах (тема: «Ціннісний меморандум країни»).

Третій день сесії продовжився груповою роботою (тема: «Ціннісний меморандум країни»), яку підсумували Завідуюча кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, доцент Наталія Амельченко та Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

16 вересня сесію відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Після вітального слова Дарія ЧЕПАК,  Головний редактор  «Савік Шустер Студії», провела дискусійну платформу «Ток-шоу як жанр», де було розглянуто особливості використання конфліктних ситуацій у проведенні ток-шоу.

17 вересня учасники Школи журналістики взяли участь в ознайомчій екскурсії на Одеський припортовий завод. Там вони ознайомилися з діяльністю одного з найбільших об’єктів хімічної промисловості України, територія якого становить понад 200 га. Також учасники зустрілися з мером міста ЮжнийВолодимиром Новацьким (зустріч була присвячена темі «Структура взаємодії влади із містоутворюючими підприємствами»). Після цього відбулися дискусійні платформи «Україна та Росія: питання зовнішньої політики і безпеки» (доповідач Ніколай ПЕТРОВ, Член наукової ради Московського Центру Карнегі, Програма «Суспільство та регіональна політика»). Лектор у своєму виступі торкнувся таких питань, як інвестиційний клімат в Росії та особливості її зовнішньої політики, зокрема звернув увагу на програму ефективного використання зовнішньополітичних факторів з метою довготривалого розвитку Російської Федерації. Далі відбулася дискусійна платформа «Виклики та перспективи адміністративної реформи» (доповідачІгор КОЛІУШКО, Голова Центру політико-правових реформ). В цих дискусіях учасники Школи журналістики «НОВА УКРАЇНА» взяли участь спільно зі слухачами Української школи політичних студій (УШПС). Ігор КОЛІУШКО зосередився на проблемах і передумовах реформування системи місцевого самоврядування, принципах реформування, понятті публічної адміністрації. На завершення дня відбулася презентація діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив.

Третій день сесій розпочався з тренінгу «Майстерність подолання конфліктних ситуацій», який провів Ігор РАК, Сертифікований консультант, тренер НЛП.  Учасники мали унікальну змогу ознайомитись із теорією виникнення та подолання конфліктних ситуацій. Після цього тренер допоміг учасникам дізнатись про власний стиль подолання конфліктних ситуацій за допомогою практичних завдань. Далі відбулися спільні з УШПС дискусійні платформи: «Оцінка судової реформи в Україні» (Модератор: Віктор АГЄЄВ, Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Федур і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС; Доповідач: Станіслав ШЕВЧУК,  Доктор юридичних наук, професор Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”).  Лектор наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду в суспільному житті країни, оскільки суди цього рівня є фактично над законом і формують базові принципи та ідеї, що регулюють життя суспільства. Також була представлена доповідь Олега ПЕТРЕНКА, Директора зі стратегічного розвитку клініки «ОБЕРІГ», випускника УШПС на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я». Були розглянуті характерні рушійні чинники суспільного, політичного і економічного життя сьогодення України, напрями діяльності суспільства і урядів щодо зміцнення здоров’я населення, тенденції у медичному обслуговуванні. Також доповідач висвітлив ідею створення ідеологічно нової системи – системи охорони громадського здоров’я.

Крім того, 18 вересня  відбулася дискусійна платформа  «Глобальна зміна клімату: наслідки та можливості для України» (Олена МАСЛЮКІВСЬКА, Старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія»).  У своїй лекції пані Маслюківська зосередила основну увагу на руйнівних факторах діяльності людини, що суттєво впливають на клімат планети. Також доповідач розповіла про численні негативні наслідки глобальної зміни клімату, такі як танення арктичних льодовиків, посилення та довгостроковість посух, більша кількість й підвищення інтенсивності повеней та тропічних циклонів, міграція, зникнення багатьох видів рослин та тварин. У висновку лектор зазначила, що позитивним наслідком таких процесів стане потреба у відкритті нового способу життя, джерел енергіїі та оптимізації використання природних ресурсів.

19 вересня, відбулася дискусійна платформа «Управління конвергентною редакцією та специфіка роботи журналіста і редактора в медійній сфері» (доповідач Оксана СІЛАНТЬЄВА,  тренер з менеджменту та маркетингу медіа проектів, Вища школа журналістики при ДУ-ВШЕ). Лектор розповіла учасникам про основні складові успішного інформаційного проекту, а саме “news, views and use”. Також пані Сілантьєва розповіла про основні функціональні ролі, що виконують працівники конвергентної редакції, а також про принципи та формати роботи у ньюзрумі. В кінці сесії відбулось підбиття підсумків Третьої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Остання в цьому році сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудеться у  Львові.

У липні цього року Верховна Рада схвалила зміни до закону “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Саме це стало приводом для дискусії – круглого столу “Місцеві вибори — 2010: виклики для громадськості“, організованого під егідою Громадянської Асамблеї України. Присутня громадськість із різних куточків України занепокоєна тим, що правила проведення виборів вже вкотре змінюються незадовго до початку самих виборів. Захід став майданчиком для обміну думок з приводу подальших дій громадських організацій та аналізу законодавства.

Ольга Айвазовська (Громадянська мережа ОПОРА) відзначила, що найбільшою проблемою вищезгаданого Закону є порушення основоположних статей Конституції, зокрема, в яких йдеться про рівність всіх об’єднань громадян. 

Також експерт відзначила тенденційність проекту, оскільки селекційним відбором нові організації будуть позбавлені можливості участі у виборах, а також через короткі строки унеможливлюється самовисування. До того ж складною є процедура реєстрації спостерігачів. Наприклад, для довготривалого спостереження громадські активісти вимушені працювати в якості журналістів. Окрім того, Законом передбачено, що тільки міжнародним спостерігачам буде забезпечено підтримку органів виконавчої влади.

Олександр Черненко (Комітет виборців України) порівняв закон з кримінальним правом, де є таке поняття як «злочин, скоєний з особливим цинізмом». Експерт відзначив, що зараз – за 1,5 місяці до виборчої кампанії, ми досі не знаємо, що робити, бо Закону немає. Але треба жити в цих реаліях, за законом старої редакції. Олександр Черненко пропонує громадським організаціям, не зважаючи на все, не стояти осторонь, ставати спостерігачами в будь-якому статусі. При цьому врахувати всі ризики закону і політичної ситуації.

Ігор Когут (Лабораторія законодавчих ініціатив, Мережа підтримки реформ) підкреслив необхідність створення умов для відповідальності політичних партій, зокрема впливати на них таким чином, аби вони змінили спосіб формування своїх команд. Обов’язково треба подивитись, кого висуває партія – чи мають ці люди стосунок до того міста, вулиці. На думку експерта, громадські організації мають іти на вибори, щоб показати, що вони кращі за політичні партії та блоки. В цей спосіб створювати можливість для потрапляння в списки справді авторитетних людей.

В подальшій дискусії Ігор Когут підкреслив, що будь-яка система є корупційною в нашому хворому суспільстві без цінностей.

Думок та акцентів про окремі виклики, що собою несуть нові „виборчі правила”, як громадські організації можуть і мають впливати на цей процес – лунало багато.

Під час дискусії присутні висловили думку, що закон „ставить хрест” на розвитку демократії в партіях. Дехто висловлював сумніви щодо потреби безпосередньої участі громадськості у місцевих виборах, адже для впливу в радах необхідна критична маса. У контексті обмежених часових строків виборчої кампанії відзначалось, що «вибори мають починатися в наступний день після виборів», тобто політики мусять працювати щоденно, а під час кампаній лише про себе нагадувати. Також прозвучала потреба вимагати конкретики від політичних сил, замість біг-бордів і листівок, оскільки прогнозується «інформаційний штурм».

Крім того, послідовними, активними, скоординованими і вчасними мають бути дії і представників громадянського суспільства. Так, Євген Бистрицький (МФ «Відродження»), в ході дискусії висловив сумніви, що за 3 місяці можна змінити закон, «але треба знайти, вивчити, вгадати, що може зробити в цих умовах вибори більш ефективними». Як приклад, дебати чи просвітницька кампанія – спитати у політичних партій, з чим вони йдуть на вибори. Також пан Євген закцентував на потребі подумати над тим, куди і для чого має далі рухатись Громадянська Асамблея України, який формат її дій зможе дати суспільству більшу користь.

Наприкінці заходу було обговорено Резолюцію круглого столу. Втім, передбачається в найближчий час внесення поправок до неї в розрізі вимог щодо ветування Закону або врахування побажань громадськості.

Сесія розпочалася виступом Андрія КУЛИКОВА, журналіста, ведучого програми “Свобода слова”, що прочитав лекцію на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами“. Його лекція стосувалася питань відповідальності журналістів перед співгромадянами та мала своє продовження у подальшій дискусії з учасниками школи.

Журналістську тематику продовжила Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора “Дзеркало тижня”, лекцією  “Політична журналістика в Україні: проблеми та перспективи“. Пані Юлія наголосила на важливості і відповідальності професії журналістів для демократичнрого розвитку суспільства.  Журналістика повинна відігравати соціальну роль й перешкоджати розповсюдженню такого явища як «джинса». “Журналістика має озброювати людей знаннями“, – зауважила Ю. Мостова.

Також 24 червня перед учасниками виступила Катерина ЛЕВЧЕНКО, Директор Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла-Страда Україна”, яка висвітлила тему запобігання торгівлі людьми, насильству, порушенню прав людини та дискримінації в суспільстві. За визначенням пані Катерини, торгівля людьми – це вербування, перевезення, передача, приховування або утримання людини, здійснювані з метою експлуатації, шляхом застосування або погроз застосування примусу, або викрадання, обману, заохочення, зловживання довірою, використання службового становища або вразливого стану особи, або шляхом підкупу, у вигляді платежів для одержання згоди особи, яка контролює іншу. Також під час виступу були продемонстровані приклади реклами дискримінаційного характеру.

На завершення дня учасники Школи мали змогу поспілкуватись із Андрієм ШЕВЧЕНКОМ, народним депутатом України V та VI скликань, Першим заступником Голови Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації який розповів про принципи роботи в українській журналістиці та знову наголосив на важливості соціальної відповідальності журналіста.

Наступного дня, 25 червня, робота Школи розпочалася із лекції Сергія ГАЙДАЯ, Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства “Гайдай.Ком”, на тему “П’ять міфів, що захищають українську владу“. Пан Сергій зробив наголос на відсутності в країні еліти і на необхідності її виховання. Були розглянуті 5 міфів, що захищають українську владу, а саме: “політика – брудна справа”; “в українців нічого ніколи не виходить, менталітет такий”; “соціально-політичний устрій держави винайдено й апробовано, не потрібно винаходити велосипед”; “зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття”; “PR – це мистецтво лукавства”. Натомість Сергій Гайдай запропонував такий погляд на дані питання: політика – це не більш ніж інструмент управління суспільством, моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якими цілями її використовує; усі нації мають потенціал до цивілізованих «проривів»; скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою; якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта, то їх реалізація –  це питання найближчих років; PR – це не більш ніж інструмент з формування, корекції й управління  суспільною свідомістю.

Після цього увага слухачів Школи перенеслася в царину ціннісних орієнтацій українського суспільства. Вони прослухали лекцію Наталії ЯКОВЕНКО, Завідувача кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора історичних наук, професора.  Пані Наталя запропонувала нове бачення, нову модель сприйняття українського суспільства, в якій необхідно мультиплікувати український простір, поставити державу на службу людині, а не навпаки.

Потім учасники Школи ознайомилися з темою “Менеджмент і маркетинг сучасного українського телебачення” на основі презентації Олександра БОГУЦЬКОГО, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”. Олександр Богуцький закцентував увагу на тому, що журналіст перш за все повинен подавати якісний професійний матеріал, бути “брендом” в обраній галузі, що буде визначати його цінність на ринку і для суспільства.

Також, в цей день слухачі Школи мали нагоду прослухати виступ Тармо КРІММА, незалежного телевізійного продюсера, колишнього члена Ради суспільного телебачення Естонії. Його лекція була присвячена темі громадянської журналістики та її протистоянню з електронними медіа. Під час виступу було відмічено, що громадянська журналістика передбачає застосування аудиторією  інструментів ЗМІ для того, щоб проінформувати одне одного. В той же час Тармо Крімм дійшов висновку, що громадянська журналістика не замінить повністю професійні медіа, адже в такому разі вона втратить свій сенс.

В кінці дня учасники мали унікальну можливість познайомитися з Бьорном ЕРІКСЕНОМ, колишнім Директором відділу телебачення Європейської мовної спілки. Б. Еріксен зазначив, що суспільне мовлення не має бути державним чи приватним, натомість воно повинне бути громадським, збалансованим і незалежним, виконувати функції “четвертої влади” в державі; інформувати, розважати та навчати людей. Також пан Еріксен розглянув такі характеристики телевізійного ринку, як рейтинг, доля і охоплення, проілюструвавши це прикладами європейського телебачення.

26 червня 2010 року учасники продовжили роботу з Бьорном ЕРІКСЕНОМ і провели рольову гру на тему моральних дилем, притаманних журналістиці у сучасному світі.

Наступним став виступ Олега МАРТИНЕНКА, Начальника управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, з теми прав людини та запровадження основних принципів захисту прав людини у реформування органів внутрішніх справ. Пан Олег виокремив такі ключові моменти, на які слід звернути увагу у даному контексті:  законність  – це не завжди закон; закон – це не завжди права людини; права людини – це не завжди права громадянина; захист прав людини – це не монополія державних органів влади.

Також в цей день учасники знову звернулися до тематики ціннісного виміру українського суспільства і прослухали лекцію Мирослава ПОПОВИЧА, Директора Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академіка Національної академії наук України. Пан Мирослав виокремив простір досвіду і горизонт очікувань в контексті формування ціннісних орієнтирів, зауважив, що в основу ліберальних цінностей покладено далекі горизонти очікувань на противагу консерватизму. Мирослав Попович також протиставив ідеї солідарності  індивідуальну цінність, де людина відповідає перед самою собою, де кодекс поведінки знаходиться всередині людини. Був зроблений наголос на тому, що люди повинні мати мужність вирішувати проблеми, спираючись лише на власний розум.

У другій половині дня учасники працювали з Михайлом МІНАКОВИМ, Старшим програмним менеджером напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцентом кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором філософських наук, випускником УШПС. Учасники мали змогу познайомитися з концептом соціального капіталу, подискутувати на цю тему на основі прочитаних попередньо текстів. Пан Михайло зауважив, що соціальний капітал стосується вивчення зв’язків між соціальними мережами і впливає на продуктивність взаємодії індивідів та груп. Це поняття було розглянуто в різних дисциплінах. Було зроблено висновок, що соціальний капітал – це все, що уможливлює, підтримує та спрямовує індивідуальну та колективну дію, породжену мережами стосунків, взаємодією, довірою та соціальними нормами. Соціальний капітал утримує країни в єдності, його приріст протидіє атомізації як цивілізаційному тренду.

Останнього дня була проведена зустріч слухачів Школи із Володимиром ПАНІОТТО, Генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології, доктором філософських наук. Він прочитав лекцію на тему “Зміни в арсеналі соціологів: імплікації  для  журналістів“. Володимир Паніотто навів п’ять обов’язкових запитань, що їх журналіст має поставити соціологові, котрий передає йому результати опитування, а саме:

1. Скількох осіб було опитано? (Обсяг вибіркової сукупності)
2. Хто (яка організація) здійснював опитування?
3. Кого репрезентує опитана група населення? (Населення країни загалом? Окремі області? Окремі міста або інші населені пункти? Певні верстви або соціальні групи населення?)
4. Коли здійснювали опитування? (Терміни збирання інформації)
5. Яка допустима (гранична) помилка випадкової вибірки? (Запитання про помилку репрезентативності)

Відповіді на ці основні запитання дають змогу правильно інтерпретувати дані опитування громадської думки. Тому журналіст повинен не тільки дістати відповіді на них, а й повідомити їх читачеві (слухачеві), супроводячи цією інформацією опубліковані цифри — змістові результати опитування.

Також останнього дня учасники прослухали виступ Володимира КУШНІРЕНКА, докторанта кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», директора Центру комплексних досліджень на тему “Ціннісні та цивілізаційні складові сучасного інформаційного простору”. В своєму виступі він торкнувся питань зміни свідомості і конструювання реальності в сучасному суспільстві, розглянув інформацію як форму енергії, показав особливості світосприйняття, обумовленого різними культурними факторами.

Наступні сесії Школи пройдуть в Одесі та у Львові.

# # #

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкуванняпрофесійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями,а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідаьних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

16 червня 2010 року в Донецьку відбувся круглий стіл «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми В.Януковича». Захід проводився за ініціативи Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» спільно з Громадянською коаліцією «Право на майбутнє»та Мережею підтримки реформ. В роботі круглого столу взяло участь більше 50 представників наукової спільноти, громадського сектору, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації

Відкриваючи обговорення, Голова Правління ДОО ВГО «Комітет виборців України» Сергій Ткаченко повідомив, що громадські  організації Донеччини мають намір здійснювати постійний моніторинг процесу виконання передвиборчої програми Президента України.  «Сьогодні ми відкриваємо перший круглий стіл, який є логічним продовженням тієї дискусії, що була розпочата ще під час Президентської виборчої кампанії. Нагадаю, що в січні цього року ми презентували «Концепцію Модернізації України. Визначення пріоритетів реформ», яку розробили провідні громадські експерти та фахівці аналітичних центрів України. І на той момент це була спроба організацій громадянського суспільства виробити дорожню карту реформ для майбутнього Президента України. Організовуючи сьогоднішній круглий стіл ми ставили перед собою конкретну мету – посилити громадський та експертний вплив в області на процес виконання Президентом України власних обіцянок та своєї передвиборної програми. Маємо намір  активізувати  громадськість  для контролю за діяльністю обраних осіб протягом всього поствиборчого періоду», – заявив С.Ткаченко.  Очільник Комітету виборців України також підкреслив, що  ініціатива його організації є відкритою для приєднання  громадян та інших громадських об`єднань. «В питанні громадського контролю за виконанням передвиборчих програм не має зайвих рук. Саме громадянське суспільство відповідає за те, чи буде влада в країні авторитарною чи демократичною, від організацій громадянського суспільства залежить який буде порядок денний в плані реформування нашої країни і чи будуть політики виконувати свої передвиборчі обіцянки»,- сказав Ткаченко.

Виступи експертів розпочав Олександр Кендюхов (Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, доктор економічних наук), який зробив доповідь “Економічна ситуація в Україні: стартові можливості реформи”. Одна з головних тез, на якій акцентував увагу експерт, полягала у тому, що Україна має значно кращі стартові можливості для реформування економіки, ніж багато інших країн, які починали процеси реформ і вже зараз досягли значних успіхів. Але чи не втратимо ми черговий шанс буде залежати від нас самих, від того, які спільні правила вдасться встановити громадянському суспільству і владі в процесі реформування країни.

Про діяльність Регіонального комітету економічних реформ у контексті  виконання передвиборчої програми Президента України учасникам круглого столу розповів Перший заступник Голови Донецької облдержадміністрації Сергій Дергунов. Він акцентував увагу учасників заходу на тому, що діяльність Регіонального комітету реформ є важливим механізмом для громадських активістів, представників експертних кіл, що дає останнім можливість подавати свої пропозиції на розгляд влади та приймати участь в процесі їх обговорення як на регіональному, так і на національному рівнях. На жаль, за словами Сергія Геннадійовича, на цей момент до Регіонального комітету економічних реформ пропозицій від громадськості поки що не надходили.

Також в межах  круглого столу була представлена методика оцінювання результативності процесу виконання передвиборчих програм, яку презентувала Таісія Гладченко (кандидат наук з державного управління, доцент кафедри інноваційного менеджменту та управління проектами Донецького державного університету управління), та результати експертного опитування щодо  перспектив та механізмів втілення положень передвиборчої програми Президента України. «Бачення місцевих експертів щодо можливих напрямків реформ було багато в чому прогнозованим, оскільки ці реформи давно назріли. Інша справа, що велике значення мають деталі, а тому рекомендації місцевих експертів  в окремих питаннях значно відрізнялись від урядової стратегії»,- заявив  керівник аналітичних програм ДОО ВГО «Комітет виборців» Олександр Клюжев.

Підводячи підсумки заходу багато хто з присутніх зазначив, що рівень дискусії напряму залежить від рівня свідомості та розвитку нашого експертного середовища, тому потрібно проводити більше заходів за напрямком економічних та інших реформ для того, щоб громадянське суспільство мало можливість бути надійним партнером в питаннях реформування нашої країни.

Національна громадська Мережа підтримки реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, їх просування на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у відповідних національних та регіональних кампаніях. Об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії реалізації масштабних реформ в державі.

Результати експертного опитування «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми президента В. Януковича: механізми та реалістичні строки втілення»

Представники провідних неурядових організацій України взяли участь у IV Регіональному Конгресі НУО присвяченому темі «Роль НУО у плюралістичній демократії», що проходив 10 – 13 червня 2010 року у Вільнюсі (Литва). Українська делегація була представлена у більшості дискусійних панелей, долучилась до написання фінальної декларації Конгресу та оприлюднила окрему заяву.

Зокрема Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут виступив на пленарному засіданні присвяченому ролі НУО у процесі прийняття рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях (Plenary session 1:  Participation of NGOs in the decision-making process at local, national and international levels). Голова правління ЛМГО «Центр Політичного аналізу та виборчого консалтингу» Михайло Наход став основним доповідачем під час робочої сесії «Участь НУО у процесі прийняття рішень на місцевому рівні» (Participation of NGOs in the decision-making process at the local level). Директор Фундації «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна виступила з доповіддю під час робочої сесії «Участь НУО у процесі прийняття рішень на національному рівні (парламент та уряд)» (Participation of NGOs in the decision making process at the national level (parliament and government). Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба виступив основним доповідачем під час сесії щодо законодавства про НУО (NGO legislation). Голова Правління Донецької обласної організації ВГО «Комітет Виборців України» Сергій Ткаченко виступив під час робочої сесії «Роль НУО у демократичних виборах» (Role of NGOs in democratic elections), а шеф-редактор проектів «Телекритика» Наталія Лігачова поділилась експертним баченням під час робочої сесії «Стосунки НУО та медіа» (Relations between NGOs and the media).

В рамках Конгресу також відбулись робочі сесії, присвячені стосункам НУО та бізнесу, перспективам регіональноїй кооперації громадських організацій, а також пройшла панель присвячена забезпеченню ефективності та безпеки роботи правозахисників. За результатами IV Регіонального Конгресу НУО було прийнято загальну декларацію Конгресу та окрему заяву щодо згортання демократичних свобод в Україні.

IV Регіональний Конгрес НУО продовжив традицію заходів Ради Європи спрямованих на розвиток співпраці провідних національних неурядових організацій держав-членів Ради Європи, а також Білорусі. В Україні партнером з організації заходу виступила Лабораторія законодавчих ініціатив, яка була організатором ІІ Регіонального Конгресу НУО в Києві (2007).

Метою IV Регіонального Конгресу НУО було визначено створення платформи для обговорення лідерами провідних національних громадських організацій ролі НУО в процесах розвитку та консолідації демократії, аналіз можливостей та перспектив регіонального співробітництва, напрацювання резолюції й рекомендацій щодо діяльності НУО в регіоні та можливостей їх взаємодії зі структурами Ради Європи.

Учасниками IV Регіонального Конгресу НУО стали представники провідних неурядових організацій з Білорусі, Польщі, України, Росії, країн Центральної та Східної Європи, Кавказу та Прибалтики, міжнародних НУО, Конференції Міжнародних організацій Ради Європи, Секретаріату Ради Європи та представники мас-медіа.

Перший регіональний конгрес неурядових організацій відбувся в березні 2006 року у Варшаві – в ньому взяло участь понад 150 представників громадянського суспільства країн Центральної і Східної Європи. Другий регіональний конгрес пройшов у листопаді 2007 року в Києві та зібрав понад 200 учасників з 15 країн, в тому числі лідерів провідних неурядових організацій з України, Російської Федерації, Польщі та Білорусі; лідерів впливових НУО з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Угорщини, країн Балтійського регіону та Словаччини;  представників Ради Європи та міжнародних експертів. Більше ніж 200 представників громадянського суспільства взяли участь у Третьому регіональному конгресі, котрий відбувся у грудні 2008 року в Пензі.

Звернення учасників IV регіонального конгресу НУО щодо демократичних свобод в Україні

Declaration on democratic freedoms in Ukraine

Перша сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, що відбулася одразу по закінченні сесії УШПС, була присвячена питанням етнонаціональної політики України (а особливо становищу кримсько-татарського народу), національної консолідації та сучасних ідеологій, а також ролі медіа в громадянському суспільстві та правам й обов’язкам журналістів.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. Цього року в рамках проекту з-поміж 200 кандидатів було обрано 26 журналістів з різних міст України.

Вже традиційно сесію відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

В рамках першої сесії було проведено круглий стіл на тему «Сучасні виклики журналістики» за участю Єгора СОБОЛЄВА, Координатора Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо» та Вікторії СЮМАР,  Виконавчого директора Інституту масової інформації. Цей круглий стіл викликав неабиякий інтерес і дискусію в учасників Школи, оскільки торкнувся найбільш гострих  питань в сьогоднішній журналістиці. Зокрема, проблемних моментів журналістської етики, цензури, «джинси», працевлаштування журналістів. Також було акцентовано увагу на ролі Інтернету в сучасній журналістиці, висвітлено особливості функціонування традиційних та нових медіа.

Також в рамках першої сесії відбулась лекція Євгена БИСТРИЦЬКОГО,  Виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», на тему «Громадянське суспільство: роль медіа». Євген БИСТРИЦЬКИЙ розповів про те, які ЗМІ можуть вважатися незалежними, що таке приватність інформації. Також було зазначено, що суть будь-якого дійсно громадського утворення, а загалом і громадянського суспільства, полягає у публічності його інтересів та їх захисту і просування. Тому ЗМІ відіграють важливу роль у визначенні поняття розвинутої суспільнісності. Його можна визначити як відкритість громадянського суспільства, тобто як можливість оприлюднювати всі владні дії, всі спрямовані на інших вольові акти.

Під час сесії виступив також Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук Сіракузького Університету США, з доповіддю на тему «Українські політичні партії: ненадійні партнери демократії». Андрій МЕЛЕШЕВИЧ зауважив, що рівень здатності ідентифікувати партії в суспільстві виріс, і цей факт в свою чергу має призвести до збільшення політичної відповідальності партійних утвроень.

В межах першої сесії виступив також Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, з лекцією на тему “Проблеми та перспективи національної консолідації України“. Він наголосив на важливості консолідації еліт, яка б відбувалася паралельно з консолідацією влади.

Лекція Наталії АМЕЛЬЧЕНКО, завідувача кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, кандидата філософських наук, доцента, мала тему: “Сучасні ідеології: виклики глобалізації“. Наталія АМЕЛЬЧЕНКО розповіла учасникам Школи про історію виникнення трьох основних модерних ідеологій: консерватизму, лібералізму та соціал-демократії, а також наголосила,  що у сучасному українському суспільстві ідеологічно «чистих» партій не існує, положення викладені у програмах українських партій свідчать про процеси зближення їх ідеологічних позицій.

В межах першої сесії виступила й Вікторія СЮМАР, Виконавчий директор Інституту масової інформації, з доповіддю на тему «Україна у світовому контексті: рівень висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ». Вікторія відзначила, що однією з головних проблем української журналістики та експертного середовища є недостатність аналізування контексту тієї чи іншої інформації, що не дає можливості адекватно реагувати на поставлені виклики.

Тетяна КОТЮЖИНСЬКА, Президент Асоціації медіа юристів України,  доповідала на тему «Права і обов’язки журналістів».  Пані Котюжинська наголосила  на тому, що особливістю законодавчої бази регулювання дільності ЗМІ в Україні є її галузевість, що вказує на певну демократичність і гнучкість.

Цього ж дня учасники мали змогу здійснити ознайомчу екскурсію до м. Бахчисарай, де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з наукової роботи Бахчисарайського історико-культурного заповідника, показав та розповів учасникам про побудову історико-археологічного музею «Салачик».

Також у Бахчисараї відбулася зустріч із Рефатом ЧУБАРОВИМ, народним депутатом України ІІІ-V скликань, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, який ознайомив учасників Школи з історією депортації кримсько-татарського народу та його сьогоденням . Відповідаючи на питання учасників, Рефат ЧУБАРОВ спростував деякі твердження, що побутували серед слухачів Школи щодо кримських татар та наголосив на винятковій ролі української держави у поверненні кримських татар на свою Батьківщину.

В рамках першої сесії виступив Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, Конституційний експерт Харківської правозахисної групи, з доповіддю на тему «Філософія свободи слова». Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ запропонував розглянути інформацію як частину символічної реальності. З огляду на це потрібно відштовхуватися від аналізу природи і функцій символічних форм. Найважливішою якістю символічної реальності є здатність творити. Творити і ділитися результатами творчості — означає обмінюватися інформацією. Інформація — це новизна, яка може бути усвідомлена. Тому адресат є необхідним атрибутом інформації.  Пан РЕЧИЦЬКИЙ висловив думку про те, що інформація — це кількість непередбачуваного (нового) у повідомленні, що має сенс і поширюється від одного суб’єкта інформаційних відношень до іншого, причому повний ефект передачі інформації залежить від засобів та можливостей її тлумачення і прочитання автором, ретранслятором і адресатом.

Володимир ПРИТУЛА, Голова Комітету із моніторингу свободи преси в Криму, прочитав  для слухачів Школи лекцію “Національні питання: особливості кримської політики“, що стала завершальним акордом кримської тематики даної сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

В останній день сесії Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень  регіональної політики, Редактор журналу “Експерт”,  виступив із доповіддю на тему «Інтернет-медіа: досвід функціонування в Україні». Олександр розповів про практику заснування і функціонування аналітичного центру в рамках якого здійснюється громадський контроль, моніторинг суспільної думки. Інформаційно-аналітичним підкріпленням центру стало створення Інтернет – телебачення. В цілому дана організація була створена для можливості впливу на громадську думку, прийняття рішень на рівні обласної і міської адміністрації, а також для розроблення власних політичних продуктів – так звана формуюча аналітика.

Наступні сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудуться в Києві, Одесі та Львові.

Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2010 року, що тривала з 26 травня по 30 травня 2010 року у Сімеїзі (АРК, Україна). Учасники цьогорічної програми були відібрані серед понад п’ятисот кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у П’ятому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція).

Ключовими темами Другої сесії стали питання національної ідеї та консолідації, раціональність в політиці та стратегії державного будівництва, розвитку політичних інституцій та особливостей кримської політики.

Сесію відкрив 26 травня Директор Української школи політичних студій Ігор КОГУТ та Директор відділу політичного аналізу та співробітництва Генерального директорату демократії та політичних справ Ради Європи Клаудія ЛУЧІАНІ.

Робота розпочалася з виступу Володимира ПРИТУЛИ (Голови Комітету з моніторингу свободи преси у Криму), що був присвячений питанню Криму на політичній мапі України, особливостям кримського політичного поля.

Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України III-V скликань, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу) 27 травня 2010 року, присвяченого проблемі етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання; лекція відбулася в м.Бахчисарай.

Цього дня учасники Школи також мали можливість відчути “реалії кримських шляхів”, а саме – відвідати м. Севастополь та Балаклаву.

28 травня 2010 року Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Демократичні та ціннісні трансформації в Україні: діахронія інституційних та ціннісних змін” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася наступних питань:

• Чи достатньо імплементації демократичних інститутів для формування демократичного суспільства в Україні?
• Чи потрібна і для чого необхідна ціннісна інтеграція українського суспільства?
• Навколо яких політичних цінностей існує або можливий консенсус в Україні?
• Яка  політика (політики) сприяє або сприятиме  ціннісній інтеграції українського суспільства?

Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводуможливості побудови єдиного ціннісного простору в українській політиці в контексті пост-виборчої ситуації.

На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”.

29 травня 2010 року для учасників було проведено  тематичний семінар: “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва” (Михайло МІНАКОВ, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій (2006-2008), Старший програмний менеджер ПРООН в Україні, д.ф.н.) та тренінг “Аналіз політики” (Роман КОБЕЦЬ, кандидат філософських наук, викладач УШПС).

Семінар “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва ” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовані на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Платона, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, М.Фуко тощо, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу індексу неуспішності держав з метою ретроспективного бачення стратегій державного будівництва.

Під час семінару-практикуму “Аналіз політики” учасники ознайомились із особливостями, стратегіями та теоретичною базою аналізу політики та можливості прийняття правильних й ефективних рішень.

30 травня 2010 року слухачі мали можливість поспілкуватися на тему розвитку політичних партій та партійних систем в Східній та Західній Європіз Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Деканом факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором політичних наук, Сіракузький Університет (США).