29 січня 2011 року у Києві відбулась установча конференція Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Утворена Національна платформа об’єднала представників аналітичних центрів та громадських організацій з усієї України, які в своїй діяльності приділяють увагу європейській тематиці та готові працювати спільно в контексті євроінтеграції України. Конференція відбулась за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».

«Більшість громадських організацій хочуть бачити Українську національну платформу як дискусійний майданчик, де вони матимуть змогу узгоджувати свої позиції. Це можливість об’єднати потенціал багатьох центрів, що займаються європейськими темами з усієї України», – зазначив на відкритті заходу Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Національний координатор по Україні Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Також він додав, що до роботи Національної платформи будуть залучені вже існуючі об’єднання громадських ініціатив, як то Громадська експертна рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, Громадянська асамблея України, Мережа підтримки реформ. Разом з тим, Національна платформа залишатиметься відкритою для усіх громадських організацій, які виявлять бажання та потенціал до розвитку євроінтеграційних ініціатив.

Борис Тарасюк, Голова Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України, підтримав ініціативу та висловив підтримку зі сторони профільної парламентської структури. Також він ознайомив присутніх з процесами, які відбуваються у Парламентській Асамблеї «Євронест», куди входять представники Європарламенту та парламентів України, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану та Грузії. Борис Тарасюк наголосив на важливості 2011 року, протягом якого, на його думку, є шанси завершити переговорний процес щодо укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також розвивати переговори щодо лібералізації візового режиму.

Олег Рибачук, Голова Громадської експертної ради при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, звернув увагу на те, що наразі існують механізми співпраці між Україною та ЄС безпосередньо на громадському рівні й слід шукати можливості їх використання. Українська національна платформа форуму громадянського суспільства Східного Партнерства – це шанс посилити такі можливості.

Теван Погосян, Координатор IV Робочої групи «Контакти між людьми» Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, говорив про те, що реальна ціль ініціативи створення національних платформ громадянського суспільства в межах Східного Партнерства – допомога власним країнам при втіленні в життя реформ, які необхідно здійснити в процесі поглиблення інтеграції з Європейським Союзом. Теван Погосян також наголосив на важливості реальної співпраці в межах нового об’єднання та ініціативності його учасників.

Після відкриття конференція продовжувалась в чотирьох робочих групах за напрямами:

1. Демократія, права людини, належне урядування та стабільність.
2. Економічна інтеграція і узгодження з політок ЄС.
3. Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека.
4. Контакти між людьми.

На заключному пленарному засіданні була створена Координаційна Рада Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, куди увійшли: Ігор Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Національний координатор по Україні Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства), Олег Рибачук (Голова Громадської експертної ради при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС), Андрій Когут (Член Оргкомітету Громадянської Асамблеї України), Юлія Тищенко (Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, Європейський конвент України), Юрій Вдовенко (Віце-президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень), Святослав Павлюк (Заступник директора фундації ПАУСІ),Ярина Боренько (Програмний директор ГО «Європейський діалог»), Наталія Андрусевич (Голова Правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля»), Ганна Голубовська-Онісімова (Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», а також представник від Громадської мережі підтримки реформ (на погодженні).

Крім того, учасники схвалили план дій Національної платформи на 2011 рік, та в цілому підтримали Меморандум про створення Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного Партнерства (з доопрацюванням).

Меморандум про створення Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

Memorandum on Establishment of the Ukrainian National Platform for the Eastern Partnership Civil Society Forum

Веб-сайт Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства

19-21 січня 2011 року в рамках проекту “ПОСИЛЕННЯ СПІВПРАЦІ ВЛАДИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ЗАРАДИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ”, який реалізується за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів, відбувся Тренінг для тренерів. Тренінг був проведений Оленою ЧЕБАНЕНКО, Програмним координатором і тренером Відділу політичного аналізу Лабораторії законодавчих ініціатив, та Олександром ЗАСЛАВСЬКИМ, експертом Лабораторії законодавчих ініціатив. Учасниками тренінгу стали представники таких організацій:

• Центр «Інтеграція та розвиток» (Автономна Республіка Крим)
• Міжнародна громадська організація «Bizim Qirim» (Автономна Республіка Крим)
• Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу (Волинська область)
• Одеська обласна організація «Комітет виборців України» (Одеська область)
• Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень (Чернігівська область)

Метою тренінгу для тренерів стало опанування представниками НУО, що представляють регіони реалізації проекту знань, умінь и навичок щодо ефективної розробки, проведення та оцінки тренінгів для представників місцевої влади та громадянського суспільства.

Тренінг відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який наголосив на важливості проблеми ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні для діяльності третього сектору в Україні, а також для забезпечення проведення злагоджених національних реформ.Людмила БІЛЕНКО, Старший менеджер Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів, окреслила основні напрямки діяльності Посольства Королівства Нідерландів в Україні та закликала учасників до активної співпраці в рамках проекту “ПОСИЛЕННЯ СПІВПРАЦІ ВЛАДИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ЗАРАДИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ”.

У ході навчання учасники були ознайомлені з:

• концепцією тренінгу як специфічної форми навчання;
• основними підходами для створення сприятливих для ефективного навчання під час тренінгу умов;
• підходами до розробки дизайну тренінгу.
• стратегіями проведення тренінгу;
• новітніми методами та стилями навчання;

Особливо жваво учасники обговорювали способи забезпечення ефективності тренінгу, критерії визначення «правильних» цілей тренінгу, шляхи створення сприятливих для проведення тренінгу умов, стратегії роботи з різними типами учнів для максимальної результативності навчання (зокрема, тактики роботи зі «складними» учасниками). Предметом активної дискусії стало визначення особливостей роботи з представниками місцевої влади та НУО в регіонах, а також вироблення стратегії проведення тренінгів у регіонах.

За результатами навчання кожен з учасників розробив і презентував свій міні-тренінг, покликаний продемонструвати нові набуті знання, навички та вміння.

Тренери, які взяли участь у Тренінзі для тренерів, будуть залучені до вироблення програми, розробки навчальних матеріалів і проведення тренінгів для представників місцевої влади та НУО у регіонах реалізації проекту.

Програма тренінгу для тренерів

Список учасників тренінгу для тренерів

Що таке тренінг? (презентація)

Створення сприятливих для тренінгу умов (презентація)

Дизайн тренінгу (презентація)

Стратегії роботи з аудиторією (презентація)

Методи навчання: інтелект-карти (презентація)

Зважаючи на те, що втілення принципів місцевої демократії в життя є одним із основних місій громадянського суспільства в Україні, метою конференції став обмін досвідом між випускниками Української школи політичних студій щодо співпраці влади та громадськості на місцевому рівні задля вироблення рекомендацій, спрямованих на стимулювання ефективного розвитку на рівні громад, а також сприяння подальшій співпраці влади і громадськості в регіонах.

Конференцію відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, який наголосив на важливості співпраці влади та громадськості на місцевому рівні у контексті проведення національних реформ, а також підкреслив важливість обміну досвідом між представниками місцевої влади та громадянського суспільства щодо ефективного розвитку громади. Геннадій ДРУЗЕНКО, Завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, на прикладі міста Кам’янця-Подільського  презентував своє бачення важливості приватно-муніципального партнерства як передумови виводу українських історичних міст на глобальний туристичний ринок. Вадим ТРЮХАН, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (вересень 2008-травень 2010 рр.), поділився власним досвідом ефективної організації на місцях інформаційних заходів з точки зору представника центральної влади.

Під час обговорення співпраці влади та громадськості у східних і північних регіонах України Сергій ТКАЧЕНКО, Голова Правління Донецької обласної організації комітету Виборців України, поділився досвідом ефективної відповідної роботи на Донеччині. Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень регіональної політики, депутат Сумської обласної ради, розповів про особливості кооперації місцевої влади та громадянського суспільства на Сумщині. Ірина СИНЕЛЬНИК, Радник міського голови, Чернігівська міська рада, та Геннадій МАКСАК, Президент неурядового аналітичного центру «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень», представили позитивні приклади та проблеми роботи задля розвитку громади на Чернігівщині з позиції влади та громадськості.

У ході обговорення південної та західної перспектив підвищення ефективності взаємодії влади та громадськості на місцевому рівні Анатолій БОЙКО, Голова Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”, розказав про співпрацю своєї організації з місцевими органами влади, наголосивши на актуальних проблемах організації та проведення місцевих виборів. Юрій ЯРЕМЧУК, Заступник голови Краснопільської районної державної адміністрації, поділився досвідом спільної ефективної роботи представників влади та НУО на прикладі Краснопільського району Сумської області. Святослав ШЕРЕМЕТА,Директор Західно-Українського центру політичних досліджень, депутат Львівської обласної ради, закцентував увагу на проблемних моментах співпраці громади та національної влади на прикладі Львівщини.

Під час обговорення проблем і перспектив розвитку громади Роберт ХОРОЛЬСЬКИЙ, Експерт з правових питань Українсько-європейського дорадчого центру з питань законодавства (UEPLAC), надав експертний коментар щодо проблем і перспектив співпраці місцевої влади та громадськості. Олег ДЕМЧУК, Координатор громадсько-політичного руху, Депутат Хмельницької обласної ради, на прикладі міста Кам’янець-Подільський представив бачення успішного використання місцевих ресурсів задля розвитку регіону. Валерій ВЕРЕМЧУК,Голова Львівської міської організації Народний Рух України, Член Центрального Проводу Народного Руху України, Депутат Львівської міської ради, розповів про особливості роботи для добробуту громадян у м. Львів.Віталій БОГДАНОВ, Депутат Херсонської міської ради V скликання, закцентував увагу на зловживаннях місцевої влади на Херсонщині, показавши учасникам 2 відеофільми щодо цього. Іван САГАН,  Міський голова м. Городок (2006-2010) (Львівська область), поділився досвідом своєї роботи на посаді мера, підкресливши важливість і проблемність ефективної співпраці влади та громадськості на базовому рівні. Олександр СОЛОНТАЙ, Експерт Інституту Політичної Освіти, пославшись на приклад Закарпаття, підкреслив важливість активної позиції представників місцевої влади щодо захисту інтересів громадян.

Насамкінець, учасники обговорили та затвердили проект документу «Керівні принципи ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні», який узагальнив ключові підходи до розробки політики у співпраці місцевої влади та громадськості. Було вирішено доопрацювати документ і поширити його у громадах.

Найбільш дискусійними питаннями, порушеними під час конференції, стали проблеми забезпечення прозорості роботи органів місцевої влади, їх готовності та можливостей співпрацювати з громадськістю, зловживання місцевою владою своїми повноваженнями, ефективного використання специфічних ресурсів певних регіонів, забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності влади та громадськості на місцях, сприяння наближенню українських практик до європейських стандартів тощо.

У конференції взяли участь випускники Української школи політичних студій, які представляли центральні та місцеві органи влади, а також організації громадянського суспільства Донеччини, Закарпаття, Києва, Львівщини, Одещини, Сумщини, Херсонщини, Хмельниччини, Чернігівщини.

За результатами конференції буде підготовлений методологічний посібник “Кращі практики співпраці влади та громадськості на місцевому рівні в Україні», який узагальнить обговорені під час заходу питання. Учасники конференції прийняли рішення створити Клуб місцевої демократії для обговорення актуальних питань місцевого значення у різних регіонах України, обміну досвідом, а також напрацювання рекомендацій щодо ефективної розробки політики на місцях.

Програма конференції

Список учасників конференції

«Керівні принципи ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні» (документ)

Олена Чебаненко «Керівні принципи ефективної співпраці влади та громадськості на місцевому рівні» (презентація)

Вадим Трюхан «Організація на місцях інформаційних заходів. Досвід представника центральної влади» (презентація)

Представники Лабораторії законодавчих ініціатив взяли участь у міжнародній конференції  «Громадський моніторинг як інструмент розвитку громадянського суспільства», котра відбулась 18-19 грудня 2010 року в м. Одеса. Конференція стала комунікативним майданчиком обміну досвідом для понад 50 представників НУО та регіональних мас-медіа з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АРК Крим, які уже реалізували моніторингові проекти, або ж планують таку діяльність. Основними темами для дискусії стали проблеми ефективності інструментів участі громадськості в процесі прийняття рішень в Україні, роль громадського моніторингу в стосунках влади і суспільства, механізми здійснення такого громадського моніторингу, а також проблеми діяльності моніторингових організацій в сфері публічної політики і житлово-комунального господарства.

Організаторами конференції виступили Одеська обласна організація «Комітету виборців України», Східноєвропейський демократичний центр (Варшава, Польща) у партнерстві з Мережею підтримки реформ та Лабораторією законодавчих ініціатив. Даний захід став завершальним етапом реалізації проекту «Підготовка локальних ЗМІ та громадських організацій до моніторингу діяльності органів влади та політиків на півдні України».

Одним з основних доповідачів Конференції був Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. У своїй презентації на тему «Інструменти участі громадськості у процесі прийняття рішень» він поділився загальноєвропейським досвідом механізмів та процедур участі громадськості у процесі прийняття рішень як на локальному і на національному, так і міжнародному рівнях, спираючись на Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень. Водночас Ігор Когут наголосив, що усім представникам громадянського суспільства потрібно знайти механізми та аргументи для того, щоб примусити владу повірити в те, що їй необхідно співпрацювати з громадськістю задля того, щоб залишатися владою. Така співпраця, поміж іншого, передбачає прозорість прийняття політичних рішень, підзвітність та підконтрольність влади перед громадськістю.

Від імені Мережі підтримки реформ програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив Катерина Сідаш та секретар Громадянської асамблеї України Андрій Когут представили результати комплексного моніторингу «Місцеві вибори 2010». Окрім безпосередніх результатів експертного опитування інтерес учасників викликала форма моніторингу, методологічні аспекти та можливість застосування подібного досвіду під час майбутніх моніторингових проектів.

Результати комплексного моніторингу “Місцеві вибори 2010”

Презентація «Інструменти участі громадськості у процесі прийняття рішень» (Ігор Когут)

Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень (укр.)

Code of Good Practice for Civil Participation in the Decision-making Process (Eng.)

В перший день, 10 грудня, в рамках Конференції було проведено дві панельні дискусії. Тему першої дискусії – «Чи є свобода слова в Україні: сучасний стан» представивНіко ЛАНГЕ, Керівник Фонду Конрада Аденауера в Україні. Модератором виступив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Тема другої панельної дискусії –  «Майбутнє української журналістики у контексті світових тенденцій». У ній взяли участь Олександр МАРТИНЕНКО, Генеральний директор Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», Андрій ШЕВЧЕНКО, Депутат Верховної Ради України, Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, Єгор СОБОЛЄВ, координатор Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо», член Проектної Ради Школи. професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Промодерував дискусіюОлег ХОМЕНОК, Голова Правління Інституту розвитку регіональної преси, Член Проектної Ради Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

По закінченню дня випускникам було урочисто вручено дипломи про успішне завершення програми.

11 грудня 2010 року  випускники Школи професійної журналістики мали змогу прослухати виступи закордонних експертів. Зокрема, Кай ГЕЛЬФРІЦ, Керівник академії журналістики, представник Об’єднання німецьких видавців журналів, розказав про сучасні виклики журналістики в цифровому світі. Він відзначив важливу соціальну роль медіа, використання цифрових технологій в щоденній роботі журналіста, а також створення мереж і спілок, які б забезпечували максимально оперативний обмін інформацією і ресурсами. Цифровий світ дає можливість розвиватися журналісту як “бренду”. Модератором обговорення виступив Олексій ПОГОРЕЛОВ, Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, член Проектної Ради Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Виступ Герхарда ГНАУКА, кореспондента “Die Welt” у Варшаві,  був присвячений темі «Писати або мовчати: журналісти і архіви спецслужб», який розповів про особливості роботи журналістів з секретними матеріалами. Модератором цієї дискусії виступив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Вільям ГОРСЛІ, представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналістів, керівник британського Центру вільних медіа (CFOM), представив тему «Захист та безпека журналістів: європейські правила і реалії», де відзначив основні європейські стандарти у відповідній сфері й особливості їх дотримання. Промодерував виступ Андрій КУЛИКОВ, журналіст, ведучий програми “Свобода слова”, член Проектної Ради Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

У другій половині дня учасники конференції мали можливість поспілкуватися з Бьорном ЕРІКСЕНОМ, Екс-директором телевізійного відділу Європейської мовної спілки, який представив тему «Очікування та вимоги менеджменту стосовно критичної журналістики в організації сучасного телевізійного мовлення». В своєму виступі Бьорн ЕРІКСЕН розглянув жанри телевізійного мовлення, зокрема: щоденні головні і супровідні новини, тижневі закордонні новини, споживчі, фінансові, політичні, культурні огляди, дитячі новини, цілодобові новинні ефіри та документальні журналістські дослідження. Пан Еріксен зазначив, що телевізійне мовлення передбачає особливий підхід у створенні і поданні новин, зокрема правдивість, критичність, креативність, зрозумілість, образність тощо. Також Бьорн ЕРІКСЕН поділився своїм досвідом розповівши свою життєву історію про здобуття освіти та побудову кар’єри.

12 грудня 2010 року слухачі Школи професійної журналістики пройшли тренінг Максима САВАНЕВСЬКОГО, консультанта з інтернет-комунікацій, автора проекту Watcher.com.ua, на тему: «Використання новітніх медіа в роботі журналіста». Максим САВАНЕВСЬКИЙ закцентував свою увагу на інструментарії Інтернету для оптимізації роботи з інформаційним ресурсом.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування  професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

30 листопада 2010 року у залі засідань Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Лабораторія законодавчих ініціатив провела круглий стіл «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС: ключові виклики для парламенту та уряду». У заході взяли участь народні депутати України, працівники Апарату Верховної Ради та секретаріатів парламентських комітетів, представники уряду та інших органів виконавчої влади, експерти з провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, представники ЗМІ, дипломати.

Під час круглого столу відбулась презентація аналітичного звіту «ЧОМУ ЄВРОПА МАЄ ЗНАЧЕННЯ. «Європеїзація» законодавчого процесу та парламентських практик в Україні». Основна увага даного дослідження приділена питанням впливу процесів «європеїзації» на розвиток українського парламентаризму та законодавчу діяльність Верховної Ради України. Аналіз охоплює три основні сегменти: (і) розвиток парламентських процедур та практик під впливом європейських парламентських традицій, (іі) інституційні та процедурні перетворення, що виникли у законодавчому процесі у зв’язку зі здійсненням адаптації українського законодавства до права ЄС (acquis communautaire), а також (ііі) «європеїзацію» процесу формування політики та роль «європейського аргументу» у законотворенні. Авторами аналітичного огляду стали: Анжела Євгеньєва (Директор з розвитку Лабораторії законодавчих ініціатив) та Денис Ковриженко (Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив.

Відкрив круглий стіл Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Говорячи про «європеїзацію» української політики він відзначив: 

Також Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив відзначив, що проведена робота по підготовці аналітичного звіту «Чому Європа має значення» стала продовженням ще однієї ключової для України теми – розробки концепції та втілення реформи українського парламентаризму. Тож дані напрями варто розглядати у контексті більш загальних інституційних змін. Крім того, при аналізі «європеїзації» вітчизняної політики важливо враховувати, наскільки парламент залучений до євроінтеграційних процесів та де й у якій мірі можливо це залучення розширити. На завершення Ігор Когут розповів про процес підготовки аналітичного звіту «Чому Європа має значення» та його обговорення у Лондоні та Парижі, що супроводжували дану роботу.

Борис Тарасюк, Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, також висловив думку про те, що на сьогодні в українському парламенті бракує уваги зі сторони депутатського корпусу до питань європейської інтеграції, а деякі депутати не до кінця усвідомлюють призначення профільного комітету.

Втім Комітет наразі активно співпрацює з колегами з країн-членів Європейського Союзу і з Європейського Парламенту. Двічі на рік відбуваються засідання комітету парламентського співробітництва, який порівну складається з 16 депутатів Верховної Ради України та 16 депутатів Європарламенту. Проводиться робота й у парламентському вимірі політики Східного партнерства. Нарешті, за словами Бориса Тарасюка, в Комітеті з питань євроінтеграції постійно проходять парламентські і громадські слухання з окремих аспектів взаємин України з ЄС та НАТО.

Також Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції говорив про нещодавній самміт Україна-ЄС, який, на його думку, може стати поштовхом до більш інтенсивної роботи в напряму лібералізації візового режиму Євросоюзу для України. Крім того, Борис Тарасюк загадав про Резолюція Європарламенту від 25 листопада, яка фактично підтвердила одну з попередніх Резолюцій щодо того, що Україна має право подавати заявку на членство в ЄС:

Разом з тим, згадана Резолюція містила також і критичні зауваження про серйозні «відкати» в сфері демократії і прав людини в Україні.

Томаш Валашек, Директор з питань зовнішньої політики та безпеки Центру європейських реформ (CEP, Великобританія), говорячи про аналітичний звіт «Чому Європа має значення», відзначив: 

Експерт погодився з тим, що парламентський процес є важливим елементом у запровадженні європейської ідентичності. Ще одним важливим елементом в даному контексті є демократичні вибори. 

Одним з головних питань дискусії під час круглого столу стало визначення адміністративної структури євроінтеграційної політики України. З точки зору Ігоря Коліушка, Голови правління Центру політико-правових реформ, керування даними процесами повинен здійснювати віце-прем’єр-міністр, у розпорядженні якого буде потужний апарат, і який зможе координувати роботу різних міністерств. На думку ж інших учасників (серед яких – Вадим Трюхан, Посол України з особливих доручень) таке керування має реалізовуватися спеціальним центральним органом виконавчої влади (можливо – Міністерством юстиції або ж відповідним державним комітетом).

Геннадій Друзенко, Завідувач Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, закликав більш широко дивитись на сучасний стан глобальної політики й розглядати Європейський Союз як один (але не єдиний) центр впливу у світі.

Разом з тим, на його думку, через певний час, за який Європейський Союз ймовірно зможе подолати деякі власні сучасні проблеми, Україна зможе знову повернутися до того, щоб виносити на порядок денний питання про набуття членства у ЄС.

Організаторами круглого столу стали: парламентський Комітет з питань Європейської інтеграції та Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з двома провідними європейськими аналітичними центрами – Центром європейських реформ (Centre for European Reforms, Великобританія) та Фундацією міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE, Іспанія). Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження».

Текст дослідження англійською:

Чому Європа має значення. «Європеїзація» законодавчого процесу та парламентських практик в Україні (eng)

25-26 листопада 2010 року в рамках Програми посилення кадрової спроможності парламенту України відбувся тренінг «РОБОТА В АПАРАТІ ПАРЛАМЕНТУ», який став продовженням другого року роботи Вестмінстерського консорціуму в Україні. Олена ЧЕБАНЕНКО та Денис КОВРИЖЕНКО,експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, та тренери, що представляють Палату Громад Великобританії, були залучені до проведення дводенного навчання представників секретаріатів парламентських комітетів.Тренінг ставив перед собою такі завдання:

1. Дати розуміння сильних і слабких сторін Вестмінстерської моделі організації влади
2. Сприяти розумінню способів підвищення ефективності виконання парламентськими чиновниками їхніх функцій
3. Проаналізувати цілі та призначення парламентських процедур
4. Вивчити, яким чином політичний і перспективний аналіз законодавства може бути здійснений в Україні
5. З’ясувати основні шляхи оцінки якості законодавства та ефективності його реалізації на практиці
6. Дати розуміння правил формулювання депутатських запитів
7. Дослідити проблеми забезпечення ефективності функціонування парламентських комітетів
8. Визначити, яким чином може бути здійснена парламентська комунікація (зокрема, за допомогою ресурсів «нових медіа»)
9. Проаналізувати різні моделі роботи парламентських дослідницьких служб, а також перспективи запровадження однієї з них в Україні

Учасниками тренінгу стали представники секретаріатів:

• Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування
• Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України
• Комітету з питань правової політики
• Комітету з питань європейської інтеграції
• Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Метою Програми є:

• Підтримка парламенту у вдосконаленні роботи комітетів щодо ефективного прийняття законів та здійсненні нагляду;
• Підтримка Апарату Верховної Ради України та членів Комітету з питань бюджету в опрацюванні звітів Рахункової палати і здійсненні нагляду за діяльністю уряду;
• Підтримка парламенту у процесі кращого донесення відомостей про свою діяльність до громадян і допомага парламентським журналістам у повному висвітленні парламентських справ;
• Підтримка парламенту у процесі кращого врахування питань верховенства права, міжнародних конвенцій і прав людини при здійсненні своїх законодавчих і наглядових функцій;
• Стимулювання співпраці парламенту з організаціями громадянського суспільства.

Подальші тренінги в рамках Програми стосуватимуться, забезпечення реалізації принципу верховенства права та захисту прав людини, парламентського фінансового контролю та забезпечення доступу до інформації в парламенті.

Програма тренінгу «Робота в апараті Парламенту»

Рекомендації для персоналу Парламенту Ірландії, який працює з членами Парламенту

Тези про те, чого члени Парламенту можуть очікувати від службових підрозділів Палати, і що очікується натомість

Вестмінстерська модель (презентація)

Парламент та Уряд: розмежування функцій (презентація)

Робота в Парламенті (презентація)

Кадровий склад Парламенту (презентація)

Законодавчий процес у Верховній Раді України: ідеї щодо реформ (презентація)

Ефективний парламентський контроль (презентація)

Шляхи вдосконалення механізму реалізації парламентського контролю в Україні (презентація)

Запитання до Парламенту (презентація)

Пропозиції та обговорення (презентація)

Парламентська комунікація (інформаційний супровід роботи Парламенту) (презентація)

Дослідження та інформація для Парламенту (презентація)

Відкрив презентацію Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який коротко ознайомив присутніх з основними напрямами роботи організації, та розповів про процес громадських обговорень, які були проведені в різних регіонах України в процесі підготовки дослідження щодо партій.

Марчін Валєцкі, Керівник відділу з питань демократичного врядування Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, відзначив, що „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” є найбільш повним та фундаментальним профільним дослідженням, яке залишатиметься актуальним ще протягом кількох років. Характерними особливостями національного репорту Марчін Валєцкі назвав його цікавість та простоту у сприйнятті.

Після цього Денис Ковриженко, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив та автор дослідження, представив присутнім головні висновки національного репорту та ознайомив з основними його ідеями.

Завершилась презентація обговоренням презентованого аналітичного огляду.

* * *

Національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” став результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик.

В рамках Четвертої сесії відбулося обговорення теми «Соціальна функція журналістики в Україні» (лектор: Н. ЛИГАЧОВА, шеф-редактор видань проекту «Телекритика»). Пані Наталя розповіла учасникам як поєднати побудову власної кар’єри з громадськими інтересами та знайти баланс між професійними досягненнями та високою суспільною місією журналістики. Наголосила на тому, що журналістам  необхідно пам’ятати особливості і потреби насамперед цільової аудиторії, а не редакції.

19 листопада 2010 року  слухачі Школи професійної журналістики мали змогу взяти участь у тренінгу голови правління Інституту розвитку регіональної преси О. ХОМЕНКА на тему: «Технології проведення журналістських розслідувань» та поспілкуватися з Д. ДОБРОДОМОВИМ, генеральним продюсером телеканалу «ЗІК» (автором та ведучим програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?», випускником Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” 2010 року) пропрактику проведення журналістських розслідувань на  прикладі роботи Агенції журналістських розслідувань «Інформатор».

20 листопада 2010 року слухачі Школи професійної журналістики пройшли тренінг Р.КОБЦЯ, аналітичного директора ГО «Ідеальна країна», кандидата філософських наук, на тему: «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Пан Роман розглянув такі поняття як «політика», «державне управління», були обговорені властивості оптимальної політики та характеристики державної політики.

Також учасники школи прослухали лекції з професійної тематики, а саме: В.МАСЮК, директор ТзОВ “Галмедіа”, поділився досвідом ефективного управління ЗМІ, О.ПОГОРЕЛОВ, генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, Член Проектної Ради, розповів журналістам про сучасні перспективи газетного бізнесу. Також учасники мали нагоду неформально поспілкуватися з М.МАРИНОВИЧЕМ, віце-ректором Українського католицького університету, прокризу моральності як стан українського суспільства. Пан Мирослав зауважив, що суспільство потребує особистісного «переформатування», оскільки у людини повинно бути в серці визначено, що є добре, а що погано – це основний непорушний закон, якого мають дотримуватися за будь-яких обставин (в тому числі, і насамперед, – журналісти).

Під час Четвертої сесії Школи виступив також В. СЕРГІЙЧУК, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з доповіддю на тему «Сторінки історії ОУН-УПА: погляд противників і прихильників», в якій пан Володимир проаналізував історичні факти, що стосуються ОУН-УПА та висловив свою позицію щодо даної теми.

Наприкінці дня було проведено підбиття підсумків Четвертої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування  професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

Під час роботи круглого столу відбулась презентація дослідження „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дане дослідження стало результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик. Дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» було здійснене директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком за фінансової допомоги Європейського Союзув рамках спільного проекту ЄС та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.

Відкрив круглий стіл керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Марчін Валєцкі, який означив основну мету створення національного звіту щодо законодавства про політичні партії в Україні – здійснення демократичних перетворень в сфері партійного регулювання. Також Марчін Валєцікі від імені БДІПЛ висловив подяку ЛЗІ за плідну співпрацю в реалізації цього проекту.

Після презентації дослідження директором правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком на обговорення були запропоновані такі питання: а) загальні засади регулювання створення, діяльності та припинення діяльності політичних партій, б) внутрішньопартійна демократія, а в) також державне і приватне фінансування діяльності політичних партій і виборчих кампаній.

Виконавчий директор Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Шелеп відзначив актуальність даного дослідження для українського суспільства. Але, на думку експерта, фокус треба перемістити зі шляхів вдосконалення законодавства на механізми втілення та дотримання законів, адже яке б не було досконале законодавство, воно не вирішить проблем, якщо його не дотримуватимуться.

Тарас Плахтій, член товариства «Мале коло», акцентував увагу на необхідності вирішення проблем внутрішньопартійної демократії. На думку політолога, кінцевим продуктом діяльності політичних партій є: а) набуття владних повноважень, що вимагає існування жорсткої ієрархічної структури, та б) генерування креативних рішень актуальних проблем, що в свою чергу потребує розвинутих горизонтальних зв’язків усередині партії. Відтак саме вирішення зазначеного протиріччя має стати відправною точкою в процесі реформування партійного регулювання в Україні.

На думку депутата Львівської міської ради Юрія Кужелюка основною причиною деградації партійної системи в Україні є постійна зміна законодавства, що не тільки додає перепон для партій, але й підриває довіру виборців до партій. Також, на думку депутата, останні зміни, внесені до закону про місцеві вибори, мали як позитивні, так і негативні наслідки. Зокрема серед позитивних: заборона висування політичних блоків, які в кінцевому результаті часто дестабілізують роботу обраного органу. В той же час негативно місцевім політиком була оцінена відміна самовисування міських голів.

Керівник ідеологічного відділу виконавчого комітету Львівського обласного осередку партії «Наша Україна»  Олесь Старовойт відзначив, що основною причиною недосконалості партійного регулювання в Україні є відсутність запиту суспільства на такі партії, які б відображали інтереси конкретних груп виборців або сповідували б певну ідеологію. В результаті склалася ситуація, коли основною метою діяльності партії є здобуття влади, в той час як відсутня загальна перспектива і детальний план дій після цього.

В цілому з рекомендаціями, викладеними в звіті, погодився директор Центру політичних досліджень Анатолій Романюк, підкресливши необхідність введення державного фінансування політичних партій при дієвому громадському контролі. Також експерт звернув увагу на європейський досвід в частині скасування політичних партій: якщо партія не бере участі у виборах визначену кількість разів підряд, то вона автоматично скасовується. При цьому Анатолій Романюк вважає, що самі партійці й депутати в значній мірі не зацікавлені в пропозиціях експертів вдосконалити законодавство в частині регулювання політичних партій.

На думку доцента кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрія Шведи національний звіт з регулювання політичних партій в Україні відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії і відображає всі моменти, в яких українське законодавство відходить від європейських стандартів. На думку експерта в законодавчому регулюванні діяльності політичних партій має бути забезпечений баланс між ліберальним підходом (відповідно до якого партія – це частина суспільств) та етатиською парадигмою (в якій партія ототожнюється з владою, і владою ж регулюється її діяльність). Як вважає Юрій Шведа, в будь-якому випадку має бути забезпечена конкуренція на місцевому рівні з можливістю самовисування, а також спрощена процедура реєстрації партії на підставі заяви.

Деякі учасники круглого столу (доцент кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управляння Василь Пасічник, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія» Ольга Батищева, директор Прикарпатського центру політичних та євроінтеграційних досліджень міста Івано-Франківськ Василь Марчук) при загальній позитивній оцінці звіту відзначили недолік методології дослідження, зокрема – предметом дослідження є виключно нормативна сторона регулювання політичних партій і фактично недосліджені змістовні, з політологічної точки зору, аспекти функціонування партій.