В стінах НаУКМА молоді дослідники обговорювали актуальні питання сучасної наукової думки щодо застосування принципів верховенства права та прав людини

Третій рік поспіль Студентське наукове товариство правників “Scholaris” Києво-Могилянської академії проводить у стінах університету Міжнародний науково-практичний форум “Принцип верховенства права та права людини”. Цьогоріч учасники заходу мали змогу не тільки взяти участь в гарячих дискусіях на задану тематику, але й помилуватися цвітом київських каштанів, адже конференція проводилася з 13 по 15 травня.
 
Вже традиційним став формат проведення Форуму. На відміну від поширеної регламентно-доповідної практики проведення подібних заходів, організатори поставили собі за мету створити майданчик для жвавої та плідної дискусії. В результаті, учасники отримали змогу вільно обговорити спірні питання в розумінні принципу верховенства права та у тлумаченні поняття “права людини”. Слід також зауважити, що таких питань було надзвичайно багато, зважаючи на те, що більше половини учасників приїхали до КМА з-за кордону. На конференцію, окрім учасників з України, прибули студенти та науковці із Росії, Білорусі, Польщі та Литви.
“Цього року на Форум приїхала велика кількість “титулованих” правників … Половина учасників конференції вже або здобула науковий ступінь, або знаходиться на фінішній прямій до його здобуття. Це дозволило максимально зберегти та підняти науковий дискурс та цінність заходу, оскільки питання розглядались справді ґрунтовно та різносторонньо”
Броніслав Тоцький
голова “Scholaris”
Принципи верховенства права та прав людини, розвинені західною науково-правовою думкою, – одні із основоположних принципів будь-якого демократичного суспільства. На пострадянських теренах вони викликають чимало дискусій. Показовою є відмінність між розумінням принципу верховенства права та прав людини в різних школах. Для прикладу, російські науковці прирівнюють верховенство права до верховенства закону, українцям та полякам притаманне ширше, ліберальне тлумачення принципу. На цій ниві виникало безліч дискусій. Учасники прагнули в обговоренні досягнути спільного розуміння цих дискусійних заплутаних понять.
 
Також слід відзначити зростання зацікавленості учасників до дослідження та обговорення актуальних політико-правових питань. Велика кількість як українських, так й іноземних науковців приділила увагу питанням податкового та адміністративного права, аналізу відповідних кодексів та законів. Обговорювалась роль громадянського суспільства та його вплив на розвиток принципів верховенства права та прав людини в окремій країні. Зокрема підіймалося питання допустимих меж протестів та можливості повстання задля забезпечення принципів прав людини та захисту демократії. Крім того, жваву дискусію виклав інститут омбудсмана, його дійсний і можливий вплив на  захист прав людини в державі та роль у становленні та підтриманні принципу верховенства права. Обговорювались можливість та небезпеки формування юристократії як крайньої форми втілення принципу верховенства права.
Окремої згадки заслуговує розгляд конферентами актуальних питань міжнародного гуманітарного права. Зокрема, проблему співвідношення принципу верховенства права на міжнародному рівні та забезпечення національного суверенітету обговорювали фактично всі учасники секції міжнародного застосування принципів верховенства права та прав людини. Відчутне пожвавлення викликали філософсько-правові дискусії щодо меж дозволеного у застосуванні сили задля забезпечення та захисту прав людини на території іншої суверенної держави. На конкретних прикладах учасники намагалися дійти згоди в цьому неоднозначному питанні.
 
Цьогорічний Форум позначився підвищеною увагою учасників до зв’язку та взаємодоповнення політики та права. Необхідність відповідальності та підзвітності, рівності та справедливості були основними тезами більшості доповідачів. Така тенденція сучасних науковців із постокомуністичних країн схиляє до думки, що дослідження та втілення принципів верховенства права та прав людини ставатимуть дедалі затребуванішими на територіях цих держав.
 
Захід відбувся за підтримки Програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”.

Представники вищого керівництва ЄС взяли участь у форумі «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір»

Щоб продовжувати співпрацю з Євросоюзом і євроінтеграційний курс, Україна має здійснювати насамперед внутрішні реформи. Про це йдеться в підсумковій заяві Форуму громадянського суспільства “Саміт Україна – ЄС 2011: громадський вимір”, який відбувся 19 грудня в Києві. Захід провели Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадська експертна рада та Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”. Учасниками Форуму стали понад 100 представників українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. Гостями Форуму також були очільники ЄС – Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. Учасники звернули увагу на проблеми у взаєминах між Україною та ЄС. На їхню думку, в Україні немає координаційного механізму євроінтеграції на найвищому урядовому рівні, а проголошені владою реформи не вписано в логіку європейської інтеграції.За словами експертів, ефективний діалог між Україною та ЄС гальмують, серед іншого, переслідування лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства. Також Форум звернув увагу на непрозорість у здійсненні багатьох функцій української влади, зокрема у сфері державних закупівель.

Фото – “Європейський простір”

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Ігор Когут заявив, що громадські організації готові продовжувати діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування. 

“Прагнучи “побудувати Європу в Україні”, українське громадянське суспільство вважає ЄС своїм партнером. Об’єднуючи наші зусилля, ми маємо такі очікування від ЄС щодо виконання положення резолюції Європейського Парламенту від 1 грудня 2011 року – передусім щодо підписання Угоди про асоціацію у першій половині 2012 року”
Ігор Когут

Також серед очікувань громадянського суспільства України: забезпечення повного виконання зобов’язань ЄС щодо спрощення і оформлення Шенгенських віз; ведення послідовного діалогу з Президентом та Урядом України щодо забезпечення проведення вільних і чесних парламентських виборів 2012 року тощо.

“Інститути громадянського суспільства продовжуватимуть моніторингову, адвокаційну та просвітницьку діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування. Водночас, ми готові надавати необхідну експертну допомогу Президенту, Уряду та Верховній Раді України на основі політичної волі до відкритого діалогу та залучення, з метою ефективної реалізації політики європейської інтеграції у її органічному взаємозв’язку із внутрішніми реформами, спрямованими на перетворення України на сучасну конкурентну європейську країну”
Ігор Когут

Новий антикорупційний закон не здатний знизити рівень корупції в Україні. Державі потрібні системні реформи в даній сфері

7 квітня 2011 року Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний антикорупційний закон. Проте реальне його втілення в життя неможливе без системних антикорупційних реформ. Крім того, прийнятий закон почне діяти лише з другого півріччя нинішнього року, а деякі його частини (наприклад, стосовно декларування доходів та видатків чиновників) – лише з 1 квітня 2012 року. На думку Олексія Хмари, президента ТО «ТОРО» (контактна група Transparency International в Україні) це призведе до того, що Україна втратить рік для імплементації антикорупційного закону. 

“Ми маємо таку унікальну ситуацію, що Україна як підписант цілого ряду міжнародних документів (Конвенція ООН проти корупції, аналогічна Конвенція Ради Європи та ін.) зобов’язана не лише щось робити задля протидії корупції, а й регулярно звітувати щодо результатів такої роботи. Зараз ми проходимо 2 незалежних аудити. На жаль, тут Україна може показати не дуже багато позитивних зрушень”
Олексій Хмара

Transparency International протягом 12 останніх років відстежує рівень сприйняття корупції в Україні. Відповідний індекс за 2010 рік свідчить, що корупція залишається серйозною проблемою в нашій країні: всього 2,4 бали з 10 можливих (за міжнародною методикою вважається, що показник менше 3 балів свідчить про тотальну корупцію країні).

ТО «ТОРО» разом з партнерами (зокрема – Лабораторією законодавчих ініціатив) ініціювали здійснення спеціалізованого антикорупційного дослідження «Національна система доброчесності».

“Це комплексне дослідження, яке було покликане не лише розглянути найбільш кричущі факти прояву корупції в ключових сферах суспільного життя (робота парламенту, виконавча влада, бізнес-сектор), а й розробити рекомендації щодо того, як знизити рівень корупції”

Наразі доступна англомовна версія даного дослідження (незабаром з’явиться й українська).

Денис Ковриженко, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, головний автор дослідження «Національна система доброчесності», відзначив:

“Дане дослідження базується на методології Transparency International, що дає можливість порівнювати ситуацію з боротьбою з корупцією в різних країнах. Для аналізу було виділено 13 інституцій (серед яких: правоохоронні органи, суди, політичні інституції (парламент, уряд), публічний сектор, бізнес, громадянське суспільство, ЗМІ. Порівнювалися вони по трьом параметрам. Перший – здатність інституту в цілому проводити антикорупційну діяльність, наявність відповідних ресурсів. Другий – керівництво інституцій (в контексті прозорості, підзвітності та доброченсоті). Третій – роль конкретного інституту в загальній системі запобігання корупції, у системі доброчесності. Сама ця система базується на певних основах, таких як рівень культури (рівень довіри населення одне до одного, ставлення до корупції та ставлення до різних суспільних інституцій), політичні основи суспільства, соціально-економічні відносини (рівень розвитку економіки, проблема бідності і т.д.)”

Дослідники дійшли висновку про те, що база, на якій заснована система доброчесності в Україні, є дуже слабкою, що не сприяє ефективній діяльності органів, покликаних боротися з корупцією.

“Якщо говорити по конкретним органам, то жоден з них не набрав максимальні 100 балів. Найсильнішим елементом системи доброчесності в Україні виявилась Рахункова палата, так як законодавство гарантує достатньо високий рівень її незалежності. Найменш успішними в даному контексті є політичні партії, публічний сектор (безпосередньо органи влади або ж установи, які надають адміністративні послуги). Недорозвиненим в цьому плані є і бізнес-сектор”
Денис Ковриженко

Також він виділив 4 фактори, які погіршують ситуацію: 1) проблема з ресурсним забезпеченням відповідних інституцій, вони не фінансуються в достатній мірі; 2) проблема недосконалого законодавчого забезпечення, необхідно приймати нові закони та вносити конституційні зміни (перегляду потребують принцип формування та компетенція судів, правоохоронних органів, Рахункової палати); 3) невиконання існуючих законів; 4) неефективність взаємодії елементів системи доброчесності в Україні, негативний їх вплив одне на одного (втручання парламенту чи уряду в діяльність судів, наприклад).

Денис Ковриженко навів рекомендації щодо покращення ситуації:

“З урахуванням того, що політичні партії на сьогодні є ключовими силами потрапляння людей в політику та у владу, необхідно починати реформування перш за все з партійної системи. Другий нюанс – необхідне посилення незалежності прокуратури та судів, та проведення дотичних реформ в даних сферах, які б дозволили обмежити, з одного боку, політичне втручання в діяльність цих інститутів, а з іншого – забезпечать механізми, які перешкоджатимуть корумпованості. Необхідним є і реформування публічного сектору, який є найслабшим інститутом в системі, але водночас найбільше пов’язаний з простими громадянами. Також – просування адміністративної реформи, реформи територіального самоврядування, впровадження правил, які б дозволяли проводити ефективний контроль за діяльністю державних службовців, притягати до відповідальності порушників. Нарешті, необхідно запровадити відповідні правила поведінки та етики”

Крім того, Олексій Хмара звернув увагу на ситуацію з превентивною діяльністю щодо корупції:

“Раніше Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики займався попередженням корупції, розробкою антикорупційною експертизою тощо. Ця посада була створена на виконання рекомендацій Ради Європи. Але в результаті адміністративної реформи в кінці минулого року вона була ліквідована. Як наслідок, в Україні наразі немає жодного органу, який би займався попередженням корупції. Ці функції частково покладені на Міністерство юстиції. Згідного нового закону президент повинен створити спеціальний антикорупційний орган. Це буде не Національний антикорупційний комітет, що зараз створений як дорадчий орган. Якщо така інституція не буде створення протягом найближчого року, ми повернемось на 5 років назад у наших всіх реформах”

Тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій (АР Крим)

14-16 квітня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Міжнародною громадською організацією «Наш Крим» (м. Сімферополь) і Центром «Інтеграція та розвиток» (м. Сімферополь) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту«Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади», який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Метою тренінгу стало визначення інструментарію розробки політики та проведення спільних кампаній на місцевому рівні у співпраці місцевих НУО та влади.

Під час тренінгу були опрацьовані такі питання:

  • концептуальні засади процесу вироблення політики;
  • співпраця влади та громадськості на місцевому рівні: український і зарубіжний досвід
  • проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства;
  • розуміння проблеми у політиці;
  • вплив як мета політики;
  • вироблення рішення у співпраці;
  • умови реалізації політики;
  • практичний вимір співпраці;
  • інформаційний супровід політики;
  • моніторинг та оцінка реалізації політики.

Тренінг передбачав опанування учасниками таких знань і навичок:

  • оформлення циклу політики задля ефективного процесу розробки та реалізації політики;
  • визначення та формулювання проблеми, що є предметом розробки політики;
  • аналіз зацікавлених сторін у політиці;
  • операціоналізація впливу політики та проектної діяльності;
  • управління ресурсами у політиці;
  • аналіз умов реалізації політики та шляхи запобігання ризикам;
  • підготовка якісної проектної пропозиції як основи спільної діяльності влади та громадськості;
  • ефективне використання інструментів співпраці влади та громадськості задля вирішення проблем місцевого значення.

За результатами навчання учасники отримали можливість підготувати пропозиції проектів, що будуть реалізовані у співпраці місцевої влади та НУО та спрямовані на розвиток громади. Показово, що тематика проектних пропозицій буде визначена учасниками самостійно.

Особливу увагу під час тренінгу було приділено системності підходу до аналізу політики та апробації набутих знань на прикладі проблем Автономної Республіки Крим. Учасники активного обговорили позитивні українські та зарубіжні приклади ефективної співпраці влади та громадськості, а також спробували визначити, які із доступних моделей можуть бути застосовані до розв’язання місцевих проблем. Інтерактивний формат тренінгу дозволив максимально залучити всіх учасників до жвавих дискусій і групових робіт.

Участь у тренінгу взяли представники органів влади та неурядових організацій Автономної Республіки Крим.

Програма тренінгу
Навчальні матеріали
Концептуальні засади: процес вироблення політики (презентація)
Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні: український і зарубіжний досвід (презентація)
Проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства (презентація)
Розуміння проблеми у політиці (презентація)
Вплив як мета політики (презентація)
Вироблення рішення у співпраці (презентація)
Умови реалізації політики (презентація)
Інформаційний супровід співпраці (презентація)
Моніторинг і оцінка політики (презентація)

Тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій (м. Одеса)

8-10 квітня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Одеською обласною організацією «Комітет виборців України» (м. Одеса) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади», який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Метою тренінгу стало визначення інструментарію розробки політики та проведення спільних кампаній на місцевому рівні у співпраці місцевих НУО та влади.

Під час тренінгу були опрацьовані такі питання:

  • концептуальні засади процесу вироблення політики;
  • співпраця влади та громадськості на місцевому рівні: український і зарубіжний досвід
  • проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства;
  • розуміння проблеми у політиці;
  • вплив як мета політики;
  • вироблення рішення у співпраці;
  • умови реалізації політики;
  • практичний вимір співпраці;
  • інформаційний супровід політики;
  • моніторинг та оцінка реалізації політики.

Тренінг передбачав опанування учасниками знань і навичок:

  • ефективного визначення проблеми політики;
  • підготовки проектних пропозицій, спрямованих на вирішення проблем політики, та пошуку ресурсів для їх реалізації;
  • аналізу цілей, завдань, зацікавлених сторін, очікуваних результатів і впливу політики;
  • оцінки умов і ризиків реалізації політики;
  • складання кошторису передбаченої процесом розробки політики діяльності та підготовки ефективних інформаційних повідомлень;
  • проведення моніторингу та оцінки реалізованої політики.

За результатами навчання учасники отримали можливість підготувати пропозиції проектів, що будуть реалізовані у співпраці місцевої влади та НУО та спрямовані на розвиток громади. Показово, що тематика проектних пропозицій буде визначена учасниками самостійно.

Особливу увагу під час тренінгу було приділено вивченню моделей циклу політики, методик оцінки впливів політики та визначення зацікавлених сторін у політиці, можливостей використання «нових медіа» у системі забезпечення інформаційного супроводу політики. Предметом жвавих дискусій стало обговорення вирішення проблем регіону з урахуванням можливих інструментів співпраці. Учасники обмінялися досвідом реалізації проектів місцевого розвитку в Одеській області, а також ознайомилися з досвідом ефективного розвитку громади в інших регіонах України та за кордоном.

Участь у тренінгу взяли представники органів влади та неурядових організацій Одеської області.

Програма тренінгу
Навчальні матеріали
Концептуальні засади: процес вироблення політики (презентація)
Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні: український і зарубіжний досвід (презентація)
Проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства (презентація)
Розуміння проблеми у політиці (презентація)
Вплив як мета політики (презентація)
Вироблення рішення у співпраці (презентація)
Умови реалізації політики (презентація)
Інформаційний супровід співпраці (презентація)
Моніторинг і оцінка політики (презентація)

Перша національна сесія Української школи політичних студій 2011 року

23-27 березня у Києві відбулась Перша сесія Української школи політичних студій 2011 року. Цього року спільнота УШПС поповнилась 33 представниками політики, бізнесу, журналістики, громадської і наукової діяльності, державної служби та юриспруденції з різних регіонів України. У роботі сесії взяли участь Сергій Тігіпко, Володимир Шаповал, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Пинзеник, Олександр Богуцький, Віктор Шишкін, Юлія Мостова, Сергій Гайдай, Анатолій Гриценко та провідні експерти з політичної, економічної та гуманітарної сфер, мас-медіа та PR.

День перший – 23 березня 2011

Із привітальною промовою до учасників звернулись Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною Аке Петерсон, Надзвичайний та Повноважний Посол Туреччини в Україні Ахмет Бюлент Меріч та Почесний Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор, Член Наглядової Ради УШПС В`ячеслав Брюховецький. Цілі та напрямок спрямування творчих і професійних зусиль, ціннісний компонент діяльності Школи, виклики та завдання, що стоять перед Україною на світовій арені стали предметом першого етапу спілкування учасників проекту із гостями.
 
Зустріч продовжилась дискусійним майданчиком на тему «20-ліття української незалежності – уроки, висновки та перспективи», де доповідачами стали Почесний Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В`ячеслав Брюховецький та Директор Інституту філософії НАН України, доктор філософських наук Мирослав Попович. Доповідачі та учасники мали змогу обмінятись думками з приводу історичної ретроспективи та сьогодення, проаналізувати перемоги та поразки українців у пошуку національної  ідеї та об’єднавчих цінностей, поміркувати над питанням кризи національної ідентичності й шляхами її подолання, а також проблемами України як європейської держави і носія європейських цінностей.
 
Після цього обговорення процесу євроінтеграції України з ціннісного контексту перейшло в площину економічної та політичної співпраці. Цьому був присвячений дискусійний майданчик: «Україна та ЄС: у пошуках нового формату комунікації». Доповідачами виступили Надзвичайний та Повноважний Посол Норвегії в Україні Олав Берстад та Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. Модератором панелі став Директор по Центральній та Східній Європі Williams Worldwide Group, випускник УШПС 2006 року Геннадій Друзенко. Дискусія дала змогу оцінити досвід Норвегії – країни, яка не є членом ЄС, але яка входить до Шенгенської зони, Європейської асоціації вільної торгівлі та Європейського економічного простору – й переваги, що їх отримує країна від такої форми міжнародної співпраці. Був проаналізований актуальний стан підготовки України до членства у політичному та економічному вимірі, враховуючи наявну законодавчу базу та ступінь усвідомлення суспільством необхідності набуття Україною статусу члена ЄС.
 
«Конституційний дизайн та реалізація ключових правових реформ в Україні: двадцять років у пошуках політичного балансу» – тема останньої дискусії першого дня Першої національної сесії Української школи політичних студій 2011 року, експертом якої виступив Голова Центральної виборчої комісії, доктор юридичних наук, професор, Член Наглядової Ради УШПС Володимир Шаповал. Під час фахової дискусії були підняті питання стану українського парламентаризму та досконалості українського законодавства, зокрема предметом активного обговорення стала Конституція України, легітимні шляхи внесення змін до головного закону країни та оцінка можливості такого сценарію за наявних політичних умов.

День другий – 24 березня 2011 року

Другий день Першої сесії Української школи політичних студій розпочався з Установчої зустрічі Шостого набору Української школи політичних студій. Під час зустрічі Директор УШПС, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когутознайомив учасників із принципами, засадами та завданнями діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив та Української школи політичних студій, а також з організаційними моментами подальшої роботи Школи. Після цього Викладач Української школи політичних студій, Сертифікований тренер Ігор Рак провів тренінг-знайомство учасників.
 
Програма дня продовжилась дискусійною панеллю на тему «Модернізація країни: логіка ключових соціально-економічних реформ». Експертом панелі виступив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, модерувала дискусію адвокат, партнер Правової групи «Павленко і Побережнюк», юридичний радник Голови політичної партії «Сильна Україна», Член Національного бюро Партії, Голова Експертної комісії по правових питаннях та судовій реформі, випускниця УШПС 2009 року Олександра Павленко. Під час дискусії мова йшла про принципи розбудови держави як інституції, посилення економічного потенціалу та покращення інвестиційного клімату в країні, а також необхідні для цього кроки та механізми. Було приділено увагу результатам роботи чинного уряду та проаналізовано наявні проблеми у економічній, соціальній політиці та банківській сфері, які все ще потребують реформування, змін у законодавстві та політичному середовищі. Серед проблем, що заважають розвитку держави в бажаному напрямку Сергій Тігіпко виділив відсутність фондового ринку цінних паперів українських компаній,  недостатність конструктивізму та відкритості влади у відносинах з суб’єктами господарювання, недостатнє інформаційне поле роз’яснень цілей та потреб змін, реформ, а також брак реальних інвестицій.
 
Наступним лектором Української школи політичних студій виступив Директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, професор Володимир Паніотто із доповіддю на тему «Сучасні технології соціологічного дослідження», під час якої учасники ознайомились з етапами розвитку соціологічних опитувань в Україні, революційними тенденціями в цій царині, критеріями ефективності методів соціологічного опитування. Доповідач засвідчив падіння якості даних соціологічних досліджень в Україні та ускладнення методів їхнього проведення, що разом спричинює нерозуміння, труднощі та помилки у трактуванні суспільних тенденцій. Експерт також приділив увагу питанню комбінації методів залежно від сфери застосування, способам підвищення якості аналізу даних та ефективної його презентації. Доповідач надав власну оцінку роботи різних українських соціологічних агенцій, методів та підходів, що їх застосовують агенції у своїй діяльності.
 
Наступна дискусійна платформа була присвячена темі «Демократія та медіа-бізнес: у пошуках точок перетину», експертом якої виступив Директор-президент ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), Керівник групи Starlight Media, випускник УШПС 2006 року Олександр Богуцький. Предметом дискусії стало висвітлення проблем медіа, зокрема оцінка телевізійного ринку України, якості подачі інформації, вподобань аудиторії, питання поєднання медіа та бізнесу. Доповідач також зосередив увагу на аналізі рейтингових телевізійних програм та причин розподілу уваги глядачів, впливовості телебачення та його здатності змінювати суспільні настрої.

День третій – 25 березня 2011 року

День розпочався дискусійною платформою на тему «Оцінка судової реформи», експертом якої виступив Суддя Конституційного Суду України, Кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Віктор Шишкін. Було проаналізовано судову реформу в Україні, причини, які її зумовили, та досягнуті результати. Експерт також висловився щодо  недосконалості чинного судового законодавства – зокрема, про обмеження права на оскарження рішень (що є антиконституційним, оскільки суперечить ст.22 Конституції України), а також засвідчив проблему фактичної ліквідації суддівського самоврядування, що разом із збільшенням повноважень Вищої ради юстиції фактично призвело до створення ручної керованої системи, підпорядкованої вузькому колу осіб. Окрема увага під час дискусії була приділена питанню подолання корупції в судовій системі.
 
«Стратегія формування соціально-економічної політики в Україні: яких реформ ми потребуємо?» – тема другої дискусії, де експертами стали Голова Українського фонду підтримки реформ, доктор економічних наук, професор Віктор Пинзеник та Директор Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. Значну увагу у дискусії було приділено питанню дефіциту бюджету та шляхів виведення країни з кризового стану, окреслені найбільш оптимальні для України шляхи зробити це шляхом проведення внутрішніх реформ (зокрема через пенсійну реформу, зміни цінової політики на енергоносії, проведення фіскальних реформ тощо). Крім того, обговорювались шляхи покращення інвестиційного клімату в країні для залучення іноземних коштів.
 
Програма дня продовжилась виступом Виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», доктора філософських наук, Завідувача відділу етики, естетики та філософії культури Інституту філософії НАН України Євгена Бистрицького на тему «Громадянське суспільство України: аналіз сучасних тенденцій та перспектив». Учасники долучились до обговорення засад виникнення і розвитку поняття громадянського суспільства як стадії історичного розвитку людства та якісної характеристики. Було приділено увагу структурним елементам громадянського суспільства, його ціннісним орієнтирам та прагненням, а також аналізу наявних тенденцій в Україні.
 
Наступною стала доповідь Першого заступника Генерального директора Медичного центру “Універсальна клініка “Оберіг”, випускника УШПС 2006 рокуОлега Петренка на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я». Аналізуючи існуючи типи систем охорони здоров`я у світі, експерт зосередив увагу на тому, яку саме політику охорони здоров’я, виходячи із сьогоднішніх реалій, потребує Україна та якими є фактори, що впливають на її формування. За словами доповідача, наразі держава надає медичні послуги, які не відповідають європейським стандартам, що значною мірою зумовлене прогалинами у законодавстві та призводить до неефективного використання державних ресурсів. В ході дискусії учасники обговорювали можливі шляхи підвищення ефективності охорони здоров’я на місцях за відсутності комплексної державної політики та реформи.
 
Програма дня завершилась виступом Старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускниці УШПС 2008 року Олени Маслюківської на тему «Українська екологічна політика в умовах глобальної зміни клімату». За роки незалежності в Міністерстві екології та природних ресурсів 10 разів змінювались очільники і 5 разів – структура та назва міністерства, однак сама екологічна політика все ще залишається неефективною. Серед факторів, які стоять на заваді поступу у цій царині експерт відмітила майже повністю залежний енергосектор України та найбільший в світі показник енергоємності вітчизняного ВВП. Завдяки використанню наявних механізмів Україна має можливість зменшити енергоємність економіки й, відповідно, подолати енергозалежність та реструктурувати економіку. Разом з тим, ми маємо використовувати вже наявні джерела фінансування енергоефективності та альтернативних джерел енергії.

День четвертий – 26 березня 2011 року

Дискусійний майданчик четвертого дня Першої сесії Української школи політичних студій розпочався з виступу головного редактора газети «Дзеркало тижня. Україна»Юлії Мостової на тему «Політична журналістика та відкритість політичних процесів в Україні: проблеми та перспективи». У своєму виступі доповідач зробила акцент на професійних стандартах української журналістики, рівень імплементації яких у нашій державі залишається низьким. Предметом дискусії став також етичний аспект діяльності журналіста та контролююча функція медіа, яка – через тривалий час перебування ЗМІ під тиском владної цензури – все ще не відновилась. Крім того, проблемою залишаються залежність від власників медіа, що значно знижує ефективність та об’єктивність роботи ЗМІ, та загальна  патерналістська модель поведінки в суспільстві, яка стоїть на заваді загальному суспільному поступу.
 
«Безпека та демократія – геополітичний аспект» – тема виступу Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, Члена Української частини Ради міжпарламентської ради «Україна-НАТО» Анатолія Гриценка. Доповідач окреслив основні внутрішні виклики для національної безпеки України в сучасному геополітичному контексті. На думку експерта, політичне сьогодення України характеризується монополізацією влади, її дистанціюванням від виборців та руйнуванням середнього класу, що створює реальну загрозу соціального вибуху. Запорукою успіху реформ, які необхідно провести для виведення країни з політичної кризи, є ефективна система управління, децентралізація, викорінення корупції, відновлення довіри до влади, запровадження прозорої структури власності та конкуренції в економіці.
 
Програму дня продовжив виступ Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія Гайдая на тему «Основне завдання української соціальної інженерії – запропонувати суспільству нову соціально-політичну модель». Учасники мали можливість обговорити сутність та завдання нової форми взаємодії між соціумом та політиками – соціальної інженерії, спрямованої на втілення позитивних змін в суспільстві через політичний інструментарій. Крім того, було приділено увагу оцінці основних соціальних запитів українських виборців, питанню стратегії проведення політичних компаній в умовах конкурентного середовища та методам втілення проектів соціальної інженерії в Україні.
 
День завершився виступом Президента Bohush Communication, Члена Ради Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (Council Member of IPRA), Віце-президента Української PR Ліги Дениса Богуша на тему «Імідж України». Дискусію було присвячено матриці та загальному огляду досліджень іміджу України, медіа-фокусу українських ЗМІ в Європі, аналізу наявного іміджу України у світі та наслідків для держави. Експерт також звернув увагу на приклади та механізми створення іміджу українських міст і країни загалом, а також те, яким чином це здійснюється, контролюється, фінансується та підтримується державою.

День п’ятий – 27 березня 2011 року

П`ятий день Першої сесії Української школи політичних студій почався з виступу Директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса на тему «Актуальні події на Близькому Сході: виклики та наслідки для світу та України». Розмова була присвячена природі, особливостям, виникненню та розвитку соціальних та революційних рухів, аналізу факту дестабілізації політичної ситуації на Близькому Сході та в Північній Африці, перерозподілу сфер впливу в регіонах та наслідків для світу і України. Під час виступу експер  розкрив поняття соціальних рухів, причини їхнього виникнення та стадії розвитку, пояснив специфіку менталітету мешканців близькосхідних країн. Було описано причини, перехід, наслідки подій, що відбулися в Тунісі, Єгипті, Лівії та показано взаємозв’язок між ними. Окремої уваги було приділено питанню зовнішніх факторів у цих революціях – впливу та участі інших країн. Окремим явищем було розглянуто використання примусу у близькосхідних країнах – як з точки зору революціонерів, так і з точки зору влади.«Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі» – так звучала тема наступної дискусійної панелі, експертом якої виступила Завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор історичних наук, професор Наталя Яковенко. В межах обговорення доповідачем було висвітлено зокрема питання становлення ціннісних орієнтацій в ретроспективі від XVII до початку ХХ століть. XVI-XVII століття, за словами експерта, характеризуються вертикальною стратифікацією та можливостями соціальної мобільності. А вже у ХІХ ст., за словами доповідача, відбулася підміна понять – національний проект того часу продукує ідею української селянської нації. Аксіома – влада богоданна! Інші страти, крім селянства відмітаються як неіснуючі».Йшлося під час дискусії і про три основні функції, що їх прийнято виокремлювати в сучасній соціології культури: елітарну, народну та масову. Ще однією темою для жвавого обговорення стало розуміння та усвідомлення історичних моментів становлення української історії.

Перша Українська сесія Української школи політичних студій завершилась вирішенням загальних організаційних питань, підбиттям підсумків та загальною оцінкою сесії учасниками та організаторами.

Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій Волинської області

23-25 березня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Центром політичного аналізу та виборчого консалтингу (м. Луцьк) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади» , який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.Метою тренінгу стало визначення інструментарію розробки політики та проведення спільних кампаній на місцевому рівні у співпраці місцевих НУО та влади.

Під час тренінгу були опрацьовані такі питання:

  • концептуальні засади процесу вироблення політики;
  • проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства;
  • розуміння проблеми у політиці;
  • вплив як мета політики;
  • вироблення рішення у співпраці;
  • умови реалізації політики;
  • практичний вимір співпраці;
  • інформаційний супровід політики;
  • моніторинг та оцінка реалізації політики.

Тренінг передбачав опанування учасниками знань і навичок:

  • ефективного визначення проблеми політики;
  • підготовки проектних пропозицій, спрямованих на вирішення проблем політики, та пошуку ресурсів для їх реалізації;
  • аналізу цілей, завдань, зацікавлених сторін, очікуваних результатів і впливу політики;
  • оцінки умов і ризиків реалізації політики;
  • складання кошторису передбаченої процесом розробки політики діяльності та підготовки ефективних інформаційних повідомлень;
  • проведення моніторингу та оцінки реалізованої політики.

За результатами навчання учасники отримали можливість підготувати пропозиції проектів, що будуть реалізовані у співпраці місцевої влади та НУО та спрямовані на розвиток громади. Показово, що тематика проектних пропозицій буде визначена учасниками самостійно.

Особливу увагу під час тренінгу було приділено вивченню моделей циклу політики та циклу кампанії, методик оцінки впливів політики та визначення зацікавлених сторін у політиці, можливостей використання «нових медіа» у системі забезпечення інформаційного супроводу політики. Предметом жвавих дискусій стало обговорення політичних, економічних і соціальних особливостей Волині, а також можливостей ефективної співпраці влади та громадськості задля вирішення актуальних проблем регіону. Учасники обмінялися досвідом реалізації проектів місцевого розвитку у Волинській області, а також ознайомилися з досвідом ефективного розвитку громади в інших регіонах України та за кордоном.

Участь у тренінгу взяли представники органів влади та неурядових організацій Волинської області (всього – 14 осіб), відібрані на конкурсній основі.

Програма тренінгу
Навчальні матеріали
Концептуальні засади: процес вироблення політики (презентація)
Проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства (презентація)
Розуміння проблеми у політиці (презентація)
Вплив як мета політики (презентація)
Вироблення рішення у співпраці (презентація)
Умови реалізації політики (презентація)
Практичний вимір співпраці (презентація)
Інформаційний супровід співпраці (презентація)
Моніторинг і оцінка політики (презентація)

Тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій (Донецька область)

14-16 березня 2011 року у м. Святогорськ Лабораторія законодавчих ініціатив у співпраці з Асоціацією «Соціально-Економічні Стратегії та Партнерства» провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади» для представників неурядових організацій Донецької області. Тренінг був проведений у рамках спільного проекту Британської Ради в Україні, Лабораторії законодавчих ініціатив та Асоціації «Соціально-економічні стратегії та партнерства» «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні».

Метою тренінгу стало визначення інструментарію розробки політики та проведення спільних кампаній на місцевому рівні з метою забезпечення потреб та інтересів громад. Під час навчання учасники підготували та презентували спільні проекти, спрямовані на вирішення соціальних, освітніх та інфраструктурних проблем регіону.

Тематика тренінгу стосувалася таких питань:

  • Концептуальні засади: що таке процес вироблення політики?
  • Розуміння проблеми у політиці
  • Залучення у процес вироблення політики
  • Ресурси в політиці
  • Моніторингова та наглядова діяльність

У ході навчання учасники обговорили ряд теоретичних підходів, пов’язаних із процесом вироблення політики (різні розуміння політики, кампанії та громадянського суспільства, концепцію учасницької демократії, цикл політики та кампанії, роль проектної пропозиції у розробці політики), а також опанували та апробували ряд практичних навичок (формулювання проблеми у політиці, формування «ланцюга» політичного впливу, визначення зацікавлених сторін у політиці, забезпечення належного інформаційного супроводу політики, збір доказів і аналіз умов реалізації політики, забезпечення ефективної співпраці, моніторинг та оцінка ефективності політики). Методологічною основою для тренінгу став Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень Ради Європи.

Особливу увагу під час тренінгу було приділено адаптації сучасних методів аналізу політики до проблем регіону. Тренінг передбачав інтерактивну роботу та низку практичних вправ, спрямованих на апробацію набутих учасниками знань і навичок.

Участь у навчанні взяли 15 представників НУО Донецької області. Захід розпочав серію тренінгів для представників НУО та місцевої влади. Незабаром очікується проведення тренінгу для НУО Луганської області, а також 2 тренінги для представників місцевої влади Донецької та Луганської областей.

Програма тренінгу

Концептуальні засади: процес вироблення політики (презентація)

Розуміння проблеми в політиці. Частина 1 (презентація)

Розуміння проблеми в політиці. Частина 2 (презентація)

Залучення у процес вироблення політики. Частина 1 (презентація)

Залучення у процес вироблення політики. Частина 2 (презентація)

Ресурси в політиці (презентація)

Моніторинг та оцінка (презентація)

Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг для представників місцевої влади та громадських організацій Чернігова

11-13 березня 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив разом із Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) провели тренінг «Співпраця влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Тренінг був проведений у рамках проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади», який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Метою тренінгу стало визначення інструментарію проводити спільні ефективні кампанії на місцевому рівні для місцевих НУО та влади. За результатами навчання учасники отримали можливість підготувати пропозиції проектів, що будуть реалізовані у співпраці місцевої влади та НУО та спрямовані на розвиток громади. Показово, що тематика проектних пропозицій буде визначена учасниками самостійно.

Під час тренінгу були опрацьовані такі питання:

  • концептуальні засади процесу вироблення політики;
  • проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства;
  • розуміння проблеми у політиці;
  • вплив як мета політики;
  • вироблення рішення у співпраці;
  • умови реалізації політики;
  • практичний вимір співпраці;
  • інформаційний супровід політики;
  • моніторинг та оцінка реалізації політики.

Особливу увагу під час тренінгу було приділено комплексній моделі розробки політики або кампанії, можливостям пошуку ресурсів для реалізації проектів місцевого розвитку, методикам оцінки впливу політики, потенціалу «нових медіа» для ефективного процесу вироблення політики та проведення кампаній. Тренінг передбачав інтерактивну роботу та низку практичних вправ, спрямованих на апробацію набутих учасниками знань і навичок.

Участь у тренінгу взяли представники органів влади та неурядових організацій Чернігівської області (всього – 15 осіб).

Матеріали:

Програма тренінгу
Навчальні матеріали
Концептуальні засади: процес вироблення політики (презентація)
Проектна пропозиція як основа співпраці влади та громадянського суспільства (презентація)
Розуміння проблеми у політиці (презентація)
Вплив як мета політики (презентація)
Вироблення рішення у співпраці (презентація)
Умови реалізації політики (презентація)
Практичний вимір співпраці (презентація)
Інформаційний супровід співпраці (презентація)
Моніторинг і оцінка політики (презентація)

У Донецьку за участі експертів Лабораторії законодавчих ініціатив відбулося обговорення стратегії навчання представників місцевої влади та неурядових організацій донецької та луганської областей (м. Донецьк)

14-15 лютого 2011 року, у Донецьку, в рамках реалізації Проекту «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного врядування в україні» відбулася зустріч Ресурсної групи проекту, яка об’єднує експертів Британської Ради в УкраїніЛабораторії законодавчих ініціатив та Асоціації «Соціально-економічні Стратегії та Партнерства», а також засідання Робочої групи, відповідальної за стратегічне планування та реалізацію запланованих ініціатив у Донецькій та Луганській областях. Проект фінансується Європейським Союзом.

14 лютого 2011 року у ході засідання Ресурсної групи Проекту були визначені дати проведення тренінгів для представників місцевої влади та неурядових організацій Донецької й Луганської областей, детально обговорені результати проведеної оцінки потреб та очікувань майбутніх учасників навчання, затверджені програми відповідних тренінгів, визначено формат подальшої співпраці партнерів. Найбільш дискутивними стали питання пошуку шляхів імплементації результатів дослідження потреб та очікувань учасників у програми тренінгів, забезпечення практичної орієнтації тренінгів, визначення технік донесення складних і проблемних питань до цільової аудиторії під час навчання.

15 лютого 2011 року засідання Робочої групи Проекту відкрила Марина ЧЕРЕНКОВАЗаступник Голови Донецької обласної державної адміністрації, яка наголосила на важливості для економічного розвитку регіонів ефективної співпраці влади та громадськості на основі демократичних принципів. Учасники робочої групи обговорили перспективи та можливі проблеми реалізації Проекту, регіональну специфіку, яка має бути врахована при визначенні стратегії роботи, а також визначили формат співпраці Робочої групи у майбутньому.

Інформація про проект «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного врядування в Україні» (презентація)