Громадські організації презентували результати експертного опитування по виборчій реформі
28 жовтня 2011 року у Києві відбулася прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Рік до виборів народних депутатів України – законодавчі та політичні загрози демократичним виборам». Були презентовані результати загальноукраїнського експертного опитування щодо виборчого законодавства України, в якому взяли участь 560 експертів з 22 регіонів України. Також експерти вказали на найбільш проблемні моменти поданих законопроектів про вибори народних депутатів та означили основні загрози демократичності майбутніх виборів.
«Рівно через рік українці підуть до виборчих дільниць, – зазначив на прес-конференції Голова Правління КВУ Олександр Черненко, – але вже сьогодні ми робимо невтішні прогнози щодо демократичності та конкурентності майбутнього виборчого процесу. Наш песимізм базується, в першу чергу, на аналізі законопроекту про вибори народних депутатів, який внесений парламентською більшістю і з великою долею ймовірності буде прийнятий найближчим часом. Жодної критики не витримує ані непрозорість процесу підготовки цього документу, ані його якісне наповнення. Навіть якщо не вдаватися в технічні тонкощі, неозброєним оком видно, що окремі положення законопроекту напряму суперечать Конституції України, а запропонована в ньому виборча система не є наслідком суспільно-політичного діалогу та консенсусу».Голова Правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська назвала внесення законопроекту депутатами більшості «відверто провокаційним»: «З одного боку, в пояснювальній записці до документу вказано, що законопроект розроблено робочою групою, створеною Президентом, але він суттєво відрізняється в низці важливих норм від першоджерела. А Венеціанська комісія виявляється оцінювала не той проект, що розглядатиме Верховна Рада. Суттєві зміни стосуються можливості скасування реєстрації кандидатів, дозволу одночасно балотуватися і в одномандатному мажоритарному та багатомандатному округах, неточності щодо вимог до нарізки округів. Народні депутати, яких ми жодного разу не бачили на засіданні робочої групи діють всупереч погодженого Президентом тексту, адже саме за ним було останнє слово щодо документу».
Оглядач веб-ресурсу «Вибори в Україні» Віктор Килимар, презентуючи результати експертного опитування, зазначив: «Наше дослідження унікальне тим, що вперше в Україні була опитана така кількість фахівців, які безпосередньо задіяні у виборчих процесах: представники політичних партій, діючі та колишні члени виборчих комісій, політологи, науковці-правник, журналісти. Результати опитування показали, що лише четверта частина експертного середовища підтримує змішану виборчу систему, яка пропонується депутатською більшістю, в той час, як майже 40% опитаних підтримують виборчу систему відкритих регіональних списків».
Експертне опитування здійснювалося Громадським консорціумом виборчих ініціатив у рамках проекту «Сприяння подальшому зміцненню виборчих процесів в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу та за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Відбулась друга щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання»
7 жовтня 2011 року в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» пройшла Друга щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Захід надав можливість обмінятися думками та досвідом досліджень теми парламентаризму молодим науковцям з усіх регіонів України, а також з Білорусі та Російської Федерації.Відкрив конференцію Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. Від імені Національного університету «Києво-Могилянська академія» учасників привітав перший віце-президент НаУКМА Василь Ожоган. Також під час відкриття конференції виступили Едуард Рахімкулов, заступник директора Програми законотворчої політики Програми сприяння парламенту Україні (PDP II), який звернув увагу на брак порівняльних досліджень щодо парламентаризму в Україні. Збільшити кількість відповідних дослідницьких ініціатив й покликана конференція «Парламентські читання». Завершувала вступну частину заходу Наталія Ларіна, доцент Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, яка розповіла про роботу свого навчального закладу.
Після цього Володимир Шаповал, Голова Центральної виборчої комісії, виступив з лекцією, в якій поділився своїм баченням щодо розвитку парламентаризму в Україні, роботи українського парламенту, та основних проблемних моментів в даній сфері.
Вінфрід Мак, депутат Ландтагу землі Баден-Вюртемберг, заступник голови фракції ХДС (Німеччина), розповів про роботу німецького парламенту та місцевих парламентів, а також про роль політичних партій у федеративній системі.
Лідія Даниленко, професор Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, в своєму виступі говорила про історію та тенденції розвитку українського парламентаризму, а також про історію вітчизняної теорії парламентаризму та теорії політичного менеджменту.
Денис Ковриженко, як автор численних порівняльних досліджень щодо роботи парламентів в різних країнах, говорив про глибинні причини проблем українського парламентаризму та можливості їх усунення.
Після вступних лекцій робота конференція продовжувалась у двох тематичних секціях: «Парламентаризм: теорія та практика (український контекст)» (модератор:Наталія Ларіна, доцент Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академія державного управління при Президентові України) та «Парламентаризм: теорія та практика (міжнародний контекст)» (модератор: Наталія Амельченко, доцент Кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»). Під час секцій учасники мали нагоду представити свої дослідження та взяти участь у тематичних дискусіях.
Під час завершення «Парламентських читань» Денис Ковриженко, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, та Андрій Мелешевич, Декан Факультету правничих наук НаУКМА, вручили дипломи учасникам конференції, а також грошові премії авторам найкращих досліджень. Ними стали: Олексій Гірейко(Білоруський державний університет), Андрій Москалюк (Національний університет «Києво-Могилянська академія») та Дмитро Гончаренко (Російська академія правосуддя).
Конференцію «Парламентські читання» започатковано в 2010 році до двадцятиріччя українського парламенту Лабораторією законодавчих ініціатив,студентським науковим товариством правників «Scholaris», Факультетом правничих наук і Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Партнерами другої конференції стали Програма розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (PDP ІІ), юридична компанія «Ващенко, Бугай та партнери», Кафедра парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, Інститут виборчого права, Фонд Конрада Аденауера, а такожСтудентський Юридичний журнал.
Конференція покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення наукових досліджень з парламентаризму у таких сегментах, як представницька та законодавча функції парламенту, його контрольні повноваження, внутрішня структура та організація парламентських інституцій, участь громадськості у законодавчому процесі тощо. Конференція надає можливості для обміну думками між науковцями з усієї України, які займаються парламентськими студіями. Захід включатиме виступи європейських колег та залучення до участі у дискусіях низки експертів з політичного та громадського середовищ.
Громадські організації вкотре наголошують на відсутності публічного обговорення змін до законодавства про вибори народних депутатів
28 вересня 2011 року в Києві відбулася прес-конференція представників Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Чи врахувала робоча група по вдосконаленню виборчого законодавства попередні рекомендації Венеціанської комісії, ОБСЄ та IFES». Як повідомили учасники прес-конференції, на засіданні робочої групи під головуванням Міністра юстиції України, що засідала напередодні (27 вересня), було враховано низку рекомендацій Венеціанської комісії щодо окремих процедурних моментів, але взагалі не розглядалися або не було прийнято рішення щодо принципових питань: виборчої системи, критеріїв і строків визначення меж округів, порядку формування виборчих комісій. Під час засідання робочої групи були надані документи для розгляду членам робочої групи, де всі рекомендації Венеціанської комісії розподілені на 4 умовні групи – в залежності від можливості їх врахування (з точки зору Міністерства юстиції). Питання виборчої системи потрапило до групи пропозицій, які не можуть бути враховані взагалі.
Експерт додала, що Венеціанська комісія знову рекомендувала розглянути можливість застосування виборчої системи з відкритими регіональними списками, яка могла б бути застосована в інтересах розвитку парламентаризму в Україні:
Також експерт відзначив, що під час засідання було сказано, що робоча група не буде чекати остаточного висновку Венеціанської комісії (який, як зазачалося, офіційно буде оприлюднений в середині жовтня), а все, що вже напрацьовано, просто передадуть на розгляд парламенту.
Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко зауважив, що на засіданні робочої групи не розглядався звіт, запропонований Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).
Друга сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» 2011 (м.Київ)
Робота сесії розпочалася з виступа Андрія КУЛИКОВА, ведучого програми «Свобода слова», члена Проектної ради Школи, на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами”. Експерт наголосив на важливості дотримання стандартів у роботі журналіста задля уникнення небезпеки для життя людей та країни в цілому, підкреслив важливість оприлюднення перевіреної інформації. Андрій Куликов дав декілька корисних порад щодо підготовки якісного інтерв’ю та поділився своїм досвідом роботи у BBC.
Наступні виступи присвячувалися питанням радіо та телебачення. Зокрема, перед учасниками виступила Наталя КАТЕРИНЧУК, заступник генерального директора телеканалу ТВі. У виступі було відзначено, що телебачення як бізнес у чистому вигляді неможливий. На думку Наталії Катеринчук, всі телеканали залежать від груп олігархів, для яких телевізійний бізнес не є профільним. Тому телеканали слугують ресурсом, який можна закласти, дати в оренду (щоб не було проблем в інших бізнесах, які на даний момент є більш прибутковими).
Після цього слухачі Школи прослухали лекцію Олексія АНАНОВА, керівника культурно-просвітницьких програм ТРК «Радіо-Ера». Експерт розповів учасникам про особливості подачі інформації у радіо просторі, зазначивши, що жанрова різноманітність, адаптовані формати є необхідною умовою успішного функціонування будь-якого радіо. Також лектор розповів про складнощі ведення прямого ефіру та проблеми роботи з аудиторією. Олексій Ананов висвітлив питання формату роботи ТРК «Радіо-Ера», особливостей її програм, фінансування і реклами .
Після цього перед слухачами Школи виступив Олег МАРТИНЕНКО, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), та розповів про захист прав людини правоохоронними органами, відзначивши постійне збільшення скоєння службових та загально кримінальних злочинів протягом 2000-2010 років. Зокрема, в 72% всіх випадків затримання та арештів застосовувалися катування та жорстоке поводження до затриманих. Під час дискусії обговорювалася проблеми расизму, нацизму та ксенофобії серед працівників міліції, фактори ризику сучасних ОВС України, принципи роботи поліції. Було відзначено, що робота поліції повинна бути організована таким чином, щоб стимулювати розвиток нормальних стосунків з населенням. Окрема тема, яка підіймалась під час дискусії про права людини – відповідне реформування органів внтурішніх справ.Також, в цей день Олег ПЕТРЕНКО, перший заступник генерального директора клініки «ОБЕРІГ», висвітлив питання реформ у сфері державної політики охорони здоров’я. За результатами проведеного опитування переважна більшість громадян (93,3%) вважають, що в Україні необхідно провести повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Лектором було виокремлено дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: кількісний дефіцит фінансових ресурсів та неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів. Експерт також проаналізував загальні витрати держави на охорону здоров’я. Матеріали до виступу: “Система охорони здоров`я України: реалії та перспективи“; “Обов`язкове медичне страхування для України: що нам пропонують – отруту, плацебо чи порятунок?”
Після цього відбувся виступ Олени МАСЛЮКІВСЬКОЇ, старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівника напрямку освіти та навчання «Програми розвитку публічно-приватного партнерства», присвячений сучасним екологічним викликам та їх наслідками для України . Було проаналізовано явище парникового ефекту, який є причиною зміни клімату. Якщо ситуація не буде змінюватися, то, на думку експерта, на людство чекають збільшення кількості та масштабності стихійних лих, перерозподіл опадів, брак питної води, поширення нехарактерних інфекційних хвороб та загибель біорізноманіття. Матеріали до виступу: “Економіка змін климату” (огляд звіту Н.Стерна, “Зміна клімату 2007: фізична наукова база“, “Екологчні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії“.Наступного дня перед учасниками виступив Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком». Його виступ було присвячено питанням маніпуляцій. Сергій Гайдай розповів про основні прийоми маніпуляції та можливі варіанти реакції на неї. Лектор виділив 3 прошарки інформації (метою професійного журналіста є дійти до останнього рівня): на першому рівні знаходиться інформація, яку знають усі, на другому – та інформація, що не відповідає умовам першого рівня, не є очевидною, а на третьому рівні журналіст має висвітлювати те, яким чином та чи інша подія відбулась насправді.
Після цього відбувся виступ Володимира КУШНІРЕНКА, директора Центра комплексних досліджень, на тему «Інформаційна діяльність як інструмент конструювання соціальної реальності». Експерт зосередився на особливостях сприйняття реальності в різних соціально-культурних умовах та підкреслив важливість розуміння власного потенціалу задля ефективної комунікації із зовнішніми акторами.
В останній день перед учасниками виступила Дарія ЧЕПАК, прес-секретар Президента України. Її виступ було розподілено на дві частини. Перша – специфіка співпраці ЗМІ з прес-службами державних інституцій. В рамках теми експерт поділилася своїми методами організації ефективної роботи прес-служби Президента України та розповіла про основні труднощі, з якими стикається. Інша тема виступу: особливості організації якісного ток-шоу. Тут важливим, на думку Дарії Чепак, є продумана організація роботи шоу-руму, зокрема скоординована робота редактора, гостьових редакторів, ведучого та гостей, що мають бути підготовленими до ефіру.
Міжнародна конференція «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні: досвід регіонів»
13 вересня 2011 року у Києві відбулась конференція «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні: досвід регіонів». Це підсумковий захід проекту, який реалізовувався Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів – «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Ініціатива спрямованиа на стимулювання співробітництва влади та громадськості через навчання представників місцевих НУО та органів влади стратегіям, моделям, інструментам співпраці заради забезпечення розвитку громад, а також через апробацію набутих знань під час реалізації спільних коаліційних проектів на місцях. Регіонами реалізації проекту стали: Автономна Республіка Крим, Волинська, Одеська та Чернігівська області.
Метою фінальної конференції була презентація напрацювань проекту в столиці та регіонах, обмін досвідом між представниками НУО та місцевої влади щодо ефективних моделей співпраці, а також визначення перспектив розвитку партнерства влади та громадськості в Україні у майбутньому. Під час заходу обговорювалися проблемні моменти у відносинах влади та громадськості в регіонах, можливості адаптації прогресивних моделей учасницької демократії на місцевому рівні, а також пріоритетні напрямки розвитку співпраці між владою та громадськістю на місцях.
Відкрив конференцію голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, який відзначив: «Цей проект залишив по собі досвід, який багатьом стане у нагоді в майбутньому. Він засвідчив, що для розвитку місцевої демократії наразі є людські ресурси, однак фінансовий та експертний потенціал необхідно розвивати. Потрібно розуміти, що саме місцева демократія – той рівень, де є можливість експериментувати й втілювати модернізаційні реформи».
Марісія Пехачек, перший секретар Посольства Королівства Нідерландів в Україні, розповідала про діяльність Програми МАТРА, яка з 1993 року підтримує розбудову плюралістичних політичних систем в країнах «перехідної» демократії. Програма діє в різних сферах: права людини, захист навколишнього середовища, освіта, охорона здоров’я. Також важливим аспектом в її роботі є розбудова інституцій громадянського суспільства та структур їх співпраці з владою.
Олена Чебаненко, директор програм аналізу політики Лабораторії законодавчих ініціатив, зробила загальний огляд проекту, його мети, заходів та результатів. Крім того, експерт говорила про основні проблеми та позитивні моменти громадського середовища в регіонах, які були виявлені в процесі реалізації проекту.
Петер Сондергаард, представник Асоціації агенцій місцевої демократії (ALDA), розповів про діяльність своєї організації, яка об’єднує не лише неурядові організації різних країн ЄС та «Східного партнерства», а й муніципалітети. Він відзначив, що при аналізі станом співпраці громадянського суспільства з урядовими структурами важливо звертати увагу не стільки на відповідне законодавче забезпечення, а й на практику його застосування. Потенціал для розвитку місцевих НУО в країнах «Східного партнерства», на його думку, зростає й Комітет регіонів ЄС все більше уваги в своїй діяльності приділяє розвитку співпраці з організаціями цих країн.
Юрій Ганущак, експерт з питань управління територіями, висловив оптимізм з приводу розвитку місцевої демократії в Україні. На його думку, саме на місцевому рівні буде вибудувана «паралельна» регіональна влада, яка стане альтернативою монопольній державній владі.
Після стартових панельних презентацій були представлені регіональні ініціативи, реалізовані в межах загального проекту «Посилення співпраці влади та громадськості на місцевому рівні заради розвитку громади». Євген Романенко, начальник аналітичного департаменту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) розповів про особливості громадянського середовища Чернігівщини. Тетяна Бойко, голова чернігівського осередку ГО «Міжнародний інститут гуманітарних технологій» (м. Чернігів) представила проект «Бренд Чернігова: розвиток туризму спільними зусиллями», розповіла про етапи його реалізації, висвітлення в ЗМІ та отриманий досвід співпраці з місцевою владою.
Про особливості реалізації загального проекту у Волинській області розповів Михайло Наход, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (м. Луцьк). Про конкретну втілену ініціативу – проект «Інтернет в кожну сільську громаду» – говорив Володимир Кривович, директор Волинської обласної громадської організації «Центр економічних та соціальних досліджень Волині» (м. Луцьк).
Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”, ознайомив зі станом громадянського суспільства на Одещині. Валентина Стойкова, голова Фонду підтримки підприємців (м. Ізмаїл), розповіла про проект «Подаруємо щастя дітям», який реалізовувався коаліцією громадських організацій, органів самоорганізації та волонтерами Одеської області. Аналогічні ініціативи мали місце і в АР Крим. Галина Клименко, керівник Благодійного фонду «Аутизм-2006» та координатор Інклюзивного ресурсного центру (м. Євпаторія), представила свій коаліційний проект «Школа, доступна всім», що спрямований на вирішення проблеми освіти дітей з особливими потребами в регіоні.
Завершилася конференція круглим столом «Можливості для реалізації спрямованих на розвиток місцевих громад проектів в Україні». Олексій Орловський, директор програми «Посилення впливу громадянського суспільства» Міжнародного фонду «Відродження», розповів про тенденції у сфері законодавчого регулювання діяльності громадських організацій в Україні, а також про майбутні ініціативи, спрямовані на розвиток регіональних громадських організацій (зокрема, про ініціативу узагальнення кращих практик вирішення проблем на місцях ). Мирослава Дідух, проектний менеджер Представництва ЄС в Україні, розповідала про досвід реалізації проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» та анонсувала старт продовження даної ініціативи. Юрій Піскалюк, менеджер програм Фонду Східна Європа, розповів про програмні напрямки роботи своєї організації та ознайомив з програмою місцевих грантів, що реалізуються Фондом разом з партнерами.
Прес-конференція «Яку виборчу систему обирають українці: соціологічне опитування»
5 вересня в «Главкомі» відбулась прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив, присвячена початку нового політичного сезону та виборчій реформі. На заході були озвучені результати соціологічного дослідження щодо громадської довіри до влади та ставлення громадян до можливих змін виборчого законодавства. Соціологічне опитування було здійснене на замовлення Лабораторії законодавчих ініціатив компанією TNS в Україні в серпні 2011 року.
Традиційно для України, найбільше громадяни довіряють Церкві (71,7% респондентів висловили повну або переважну довіру їй), ЗМІ – як українським (54,4%), так і російським (43,6%) та західним (37,8%) – та Збройним силам (39,5%). Найменше довіри, як і у лютому-2011, у Судів (16,6%). Українці не схильні довіряти й Парламенту (16,7%), Прокуратурі (18,8%), Уряду (19,8%) та Міліції (20,8%). Дослідження засвідчило подальше падіння рівня довіри українців до влади. За рік (з вересня 2010 р.) рівень громадської довіри до Президента скоротився на 15%, до Уряду – на 10%, до Парламенту – на 5%.
На питання «Чи потрібно прибрати з бюлетенів на парламентських виборах пункт «не підтримую жодного кандидата» (пункт «проти всіх»)?» майже 70% опитаних громадян України відповіли «Ні», в той час як підтримали скасування відповідної графи лише близько 20%. Ігор Когут так прокоментував ці цифри:
Разом з тим, експерт переконаний, що прибрати пункт «не підтримую жодного кандидата» в бюлетенях на парламентських виборах необхідно – таке вилучення підвищить відповідальність виборців. Але ще більш вагомим фактором є те, що все рівно голоси, віддані за пункт «проти всіх», так чи інакше будуть перерозподілені між головними політичними силами. Ніяких інших наслідків це за собою не потягне.
Також дослідження показало, що для українців не особливо важливим питання можливої заборони участі виборчих блоків у парламентських виборах – понад 27% респондентів не змогли визначитись з відповіддю на питання про підтримку чи непідтримку такої заборони. Серед тих, хто зміг відповісти, більшість висловилися за те, щоб виборчі блоки і надалі могли брати участь у виборах до парламенту (40%). За заборону блоків партій на виборах до Верховної Ради України виступили 33,6% респондентів.
Нарешті, соціологічне опитування виявило, що найбільш популярною виборчою системою в очах українців є мажоритарна система. З такою позицією виступило 37,4% респондентів. Ігор Когут вважає це наслідком того, що за діючої пропорційної виборчої системи з закритими списками виборці фактично втратили будь-яке представництво своїх інтересів у парламенті.
Другою за кількістю прихильників, згідно з дослідженням, стала пропорційна система з відкритими списками – в її підтримку висловилися 31,3% опитаних. За змішану виборчу систему (виборці голосують за конкретного кандидата від свого округу) виступили 24% респондентів. Найменше підтримки під час опитування громадської думки отримала виборча система з закритими списками, яка використовувалася під час останніх двох кампаній виборів до парламенту – лише 5,7% опитаних визначили її як найкращу.
Разом з тим, найбільше шансів бути ухваленою внаслідок виборчої реформи, на дукму експертів, має змішана система (виборці голосують і за партії, і за конкретного кандидата від свого округу) – саме вона прописана у проекті Закону України «Про вибори народних депутатів України», опублікованому Міністерством Юстиції України наприкінці травня нинішнього року.
Також він звернув увагу на те, що затвердження тієї чи іншої виборчої системи буде залежати від конфігурації в парламенті та рівня дискусії. Наразі ж фракція комуністів (як і фракція «Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина») зацікавлені в збереженні системи з закритими списками, а фракція Народної Партії виступає скоріше за запровадження мажоритарної виборчої системи.
Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко зробив прогноз щодо розгляду нового виборчого закону в парламенті:
Аналітик припустила, що голоси для відповідного рішення в парламенті будуть шукатися не лише в діючій коаліцій, а й у середовищі позафракційних. Крім того, можливою є зміна процедури розгляду законопроекту.
Експерти наголосили на тому, що громадянське суспільство України планує взяти активну участь в дискусіях щодо виборчої реформи на всіх рівнях.
Громадські організації наразі виступають з ініціативами, спрямованими на широкий спектр діяльності. Вони включатимуть просвітницьку кампанію (пояснення громадянам основ виборчого законодавства та характеристик різних виборчих систем), а також аналітично-експертну складову – експертні опитування (близько 600 експертів з усієї України).
НУО дали свою оцінку Звіту про реалізацію європейської політики сусідства в Україні у 2010 році на зустрічі з керівництвом представництва Європейського Союзу
Наприкінці травня 2011 року Європейська Комісія та Високий представник ЄС з закордонних справ та безпекової політики оприлюднили спільний Звіт про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році. В документі була дана оцінка загальним тенденціям в Україні за 2010 рік, реформам, які готувалися та реалізовувалися в цей період, а також ситуації в кожній конкретній сфері (політиці, економіці, енергетиці, охороні навколишнього середовища тощо). Для українського третього сектору цей звіт має значну вагу, особливо в нинішній ситуації, коли влада в країні за 2010 рік консолідувалася та задекларувала майбутні системні реформи.
22 червня відбулася зустріч керівників Представництва Європейського Союзу в Україні та представників Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Під час заходу українські експерти отримали змогу звернути увагу авторів Звіту на додаткові аспекти виконання Україною та ЄС зобов’язань в межах Європейської політики сусідства, висловити свої зауваження та пропозиції щодо документу.
Голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра висловив вдячність за те, що українські громадські організації вирішили дати оцінку Звіту, що, на його думку, дозволить удосконалити підготовку аналогічних документів в майбутньому.
Безпосереднє обговорення розпочав Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Національний координатор по Україні Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Він відзначив, що вперше за довгий час українські громадські організації об’єдналися для того, щоб висловити свої зауваження щодо Звіту про реалізацію Європейської політики сусідства. Також Ігор Когут наголосив на тому що з посиленням процесу консолідації влади в Україні склалася неоднозначна ситуація: з одного боку це створює загрозу для третього сектору, але з іншого – уможливлює комплексні реформи. Однак поки що уряд не надав чіткого плану реформ й не виявив реального бажання дослухатися до пропозицій громадських організацій. Говорилося також про інституційний аспект євроінтеграції – концентрацію відповідних політичних механізмів у структурі Адміністрації Президента. Ігор Когут закликав Єврокомісію інституційно підтримати ініціативи Форуму громадського суспільства Східного партнерства й вести відповідний діалог з українською владою.
Директор Фонду “Європа ХХІ” Галина Усатенко висловила свої зауваження щодо тієї частини звіту, яка стосується освіти. Зокрема експерт говорила про необхідність включення до огляду аспектів, які стосувалися б мовної політики в освіті та змін програм гуманітарних предметів. Також мова йшла про реформи щодо дошкільної та вищої освіти, студентського самоврядування, університетської автономії.
Дмитро Шульга, Старший менеджер Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», говорив про проблеми з залученням волонтерів з країн ЄС до програм в Україні (зокрема, візові труднощі).
Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія XXI», висловив свої думки та пропозиції щодо звіту в частині енергетики (зокрема, енергоефективності) та використання природних ресурсів.
Юрій Вдовенко, віце-президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, говорив про економічні проблеми України, де акцентував увагу на підвищенні рівня безробіття та інфляції, збереженні негативного сальдо, непрозорості процедур державних закупівель.
Економічну тему продовжив Дмитро Ляпін, Голова Інституту власності і свободи, який закликав авторів звіту акцентувати увагу на тотальному невиконанні урядом законодавства та власних нормативних актів.
Ірина Кравчук, експерт громадської організації «Українська альтернатива», висловила свою точку зору щодо інституційного аспекту політичного діалогу між Україною та ЄС.
З точки зору заступника директора Фундації PAUCI Святослава Павлюка автори звіту переоцінили наслідки адміністративної реформи, яка відбулася у виконавчій владі минулого року.
Володимир Купрій, виконавчий директор Творчого центру ТЦК, говорив про реформу місцевого самоврядування, а також про скорочення участі громадянського суспільства у виробленні рішень публічною владою.
Керівники профільних відділів, а також автори Звіту висловили готовність до подальшого діалогу з українськими експертними організаціями. Останні, в свою чергу, найближчим часом підготують зведені коментарі щодо Звіту про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році, які будуть передані його авторам.
Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив взяв участь у роботі 7-го міжнародного форуму “Київський діалог”
Денис Ковриженко зауважив, що, обговорюючи фінансування політичних партій, необхідно говорити про більш широкий контекст – реформування виборчої системи, антикорупційного законодавства та звуження обсягу депутатського мандату. На сьогодні, за словами експерта, законодавством України передбачено декілька джерел фінансування партій – членські внески, доходи від власної діяльності; проте наразі реальна частка цих коштів є мізерною. Вся ж система, як підкреслив Д. Ковриженко, стимулюється відсутністю єдиного органу контролю та стримуючих механізмів, які б обмежували витрати на виборчі кампанії. Окрім того, сьогодні державного фінансування політичних партій практично немає, а новий законопроект про вибори народних депутатів зробив ще один крок щодо його зменшення. Окремим питанням є також неузгодженість виборчого законодавства та законодавства про фінансування політичних партій. Разом з тим, на думку Д. Ковриженка, ситуацію можливо змінити за допомогою пропорційних та превенційних санкцій.
Віце-президент Вищого адміністративного суду м. Берлін Ерна Вікторія Ксальтерподілилася з українськими експертами німецьким досвідом фінансування політичних партій. Як відзначила німецький експерт, у Німеччині політичні партії фінансуються з 2 джерел – власних надходжень та бюджетного фінансування. Щодо власних надходжень, то основним його джерелом, за словами В. Ксальтер, є членські внески носіїв мандатів, пожертви та інші надходження. Пожертви можуть робити фізичні та юридичні особи, проте є певні обмеження. Так, як зауважила експерт, пожертви готівкою не можуть перевищувати 1 тисячу євро, заборонені анонімні пожертви та пожертви від підставних осіб. Дані ж про великі пожертви повинні публікуватися. Так, за словами В. Ксальтер, пожертви понад 10 тисяч євро повинні включатися до звіту партії про фінансування, в той час як про пожертви від 50 тисяч євро необхідно повідомляти голову парламенту, після чого ці дані також публікуються.
Щодо державного фінансування, то воно, як відзначила німецький експерт, поділяється на опосередковане – надання різних податкових пільг, що накладаються на членські внески, та безпосереднє – державне часткове фінансування, розмір якого не повинен перевищувати суму власних надходжень. Таким чином, держава, на думку В. Ксальтер, стимулює політичні партії ставати більш незалежними від держави та її фінансування. Окрім того, як підкреслила експерт, державне фінансування можуть отримати лише ті партії, які відомі населенню та за які голосують на виборах – потрібно набрати певну кількість голосів. Щоб отримати державне фінансування, політичні партії повинні вчасно подати заявку та фінансову звітність, зазначила В. Ксальтер. Якщо ж партія прийняла неприпустиму пожертву і не повідомила про це голову парламенту, їй необхідно буде сплатити штраф, який втричі перевищує розмір даної пожертви.
Представник Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ у Варшаві Марчін Валецкі наголосив, що саме “демократія повинна контролювати гроші, а не гроші демократію”. За його словами, політичні партії потребують “здорового фінансування”, в той час як “демократії потребують здорових політичних партій”. На сьогодні, як зауважив представник ОБСЄ, в багатьох країнах політика стала прибутковим бізнесом, а вузькі бізнесові групи хочуть контролювати політичні партії. Наразі немає ідеальної моделі, яка дозволить вирішити ці проблеми, вважає М. Валецкі. Натомість потрібно виробити свою модель контролю за фінансуванням політичних партій, яка відповідає певній політичній культурі та принципам. І першим питанням повинно стати питання прозорості, яка сьогодні є головним міжнародним стандартом, зауважив експерт. Окрім того, необхідне також вчасно розкривати інформацію, яка має ставати публічною якомога швидше, відзначив М. Валецкі. Також потрібно забезпечити достатньо деталей, щоб ЗМІ та громадяни могли перевірити надану інформацію. Не менш важливо також мати і окремий орган, незалежний від Міністерства юстиції, який перевірятиме та наглядатиме, а не “лише складатиме папки зі звітами”, наголосив М. Валецкі. Необхідною умовою є також і залучення медіа та громадських організацій до процесу моніторингу. Лише за таких умов, за словами М. Валецкі, стане можливою здорова конкуренція та багатопартійна система.
“Київські Діалоги” були створені та впровадженні в життя на громадських засадах керівною групою, яка складалась із науковців, представників неурядових організацій, журналістів, представників фондів із України та Німеччини, заради партнерської співпраці. На сьогодні Діалог залишається практично єдиним регулярним заходом на рівні зрізу громадянського суспільства та політикуму України та Німеччини. Засновниками і учасниками Київського Діалогу є Європейський Обмін з Берліну, Фонд Роберта Боша, Фонд Фрідріха Ноймана, Міністерство Закордонних Справ ФРН, Німецький Союз громадян Східної Європи, Фонд Гайнріха Бьоля та Фундація ПАУСІ.
Перша сесія Школи професійної журналістики “Нова Україна” 2011 року (АР Крим)
28 травня – 2 червня 2011 року в Сімеїзі (Крим) пройшла перша сесія Третьої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» . Програма І сесії Школи складалася як з загально теоретичних та світоглядних лекцій (на теми «Актуальні події на Близькому Сході: виклики і наслідки для світу та України», «Сучасні ідеології: виклики глобалізації», «Українські партії: ненадійні партнери демократії», «Філософія свободи слова» тощо), так і з вузькопрофесійних лекцій. Більшість часу сесії було приділено практичним заняттям. Так, учасники мали можливість взяти участь у семінарі М.Мінакова, Президента Фонду якісної політики, на тему «Соціальний капітал»; Алі Сафарова, медіа юриста, на тему «Права і обов`язки журналіста»; у тренінгу консультанта з Інтернет-комунікацій (проект проекту Watcher.com.ua) М.Саваневського, який був присвячений питанням новітніх медіа тощо. Оскільки місцем проведення сесії став Крим, основна увага була присвячена питанням особливостей кримської політики, національних меншин тощо.
Після цього Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філософії в галузі політології Сіракузького Університету (США) виступив із лекцією на тему «Українські партії: ненадійні партнери демократії». Він розповів учасникам про основні віхи у розвитку партійної системи України, про процес підготовки нового закону про вибори до Верховної Ради України, скасування конституційної реформи. Пан МЕЛЕШЕВИЧ висвітлив слабкі та сильні сторони конституційної реформи, зазначивши, що конституційна реформа 2004 року сприяла децентралізації влади, зміцненню ролі політичних партій у політичній системі України. Також було зазначено про важливу роль «Помаранчевої революції», що сприяла утвердженню та легітимації прозорих і справедливих виборів як виключного механізму формування органів державної влади. Підсумовуючи, лектор зазначив, що створені у 2004-2005 році нормативно-правові засади розвитку національної системи політичних партій наразі перебувають під загрозою згортання.
30 травня 2011 року було присвячене практичним заняттям. В цей день відбувся семінар Михайла МІНАКОВА, Президента Фонду якісної політики, викладача Національного університету «Києво-Могилянська Академія», доктора філософських наук з тематики соціального капіталу. Семінар складався з лекційної та практичної частин. Під час підготовки до лекції журналісти ознайомилися із працями П. Бурдьє, Р. Патнема та Ф. Фукуями. Також учасники взяли участь у симуляції ведення переговорів між фракціями у Верховній Раді України.
Алі САФАРОВ, юрист та медіа експерт, провів тренінг з питань прав та обов’язків журналістів. Особливу увагу було присвячено аналізу нового закону «Про доступ до інформації» і ознайомлення учасників Школи з практикою застосування цього закону. В кінці дня Володимир ПРИТУЛА, Голова ГО «Комітет з моніторингу свободи слова в Криму», зосередився на питаннях особливостей кримської політики, поділився своїм баченням становища національних меншин на кримському півострові.
Наступний день було присвячено національним питанням, зокрема Олег ГАБРІЕЛЯН, Ректор Кримського університету культури, мистецтв і туризму, голова Кримської вірменської громади, керівник фонду «Луйс», доктор філософських наук, виступив перед учасниками Школи журналістки з лекцією на тему «Національні питання: особливості кримської політики», наголосивши на необхідності прийняття багатонаціональності України як факту і побудови суспільних відносин з урахуванням інтересів національних громад. Крім того, в цей день учасники відвідали воєнно-морський музейний комплекс «Балаклава» та Бахчисарайський історико-культурний заповідник «Салачик», де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з гуманітарної роботи заповідника, розповів про його історію, а Рефат ЧУБАРОВ, Народний депутат України III-V скликань, заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу, поділився з журналістами своїм поглядом на етнонаціональну політику України крізь призму кримськотатарського питання.
1 червня 2011 року було присвячене новітнім медіа. Максим САВАНЕВСЬКИЙ, Консультант з Інтернет-комунікацій, автор проекту Watcher.com.ua, провів тренінг з цієї тематики. Лектор розповів учасниками про ефективне використання нових медіа в роботі журналіста, сучасні формати контенту в Інтернеті, зокрема – використання відео, подкастів, інфографіки, веб-конференцій, розміщення коментарів тощо. Також велася розмова про те, як Інтернет змінює структуру ЗМІ та які онлайн-інструменти варто використовувати в роботі редакції.
В кінці дня Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень регіональної політики, редактор медіа-платформи та журналу SumyNews, поділився своїм досвідомвикористання та функціонування Інтернет-медіа на прикладі ресурсу SumyNews.
Серед учасників цьогорічної програми, яка реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», було відібрано 20 журналістів з різних регіонів України. Програма Школи передбачає протягом року проведення трьох сесій в різних містах. Наступні сесії проходитимуть у Києві (14-18 вересня 2011 р.) та Львові (27-30 жовтня 2011 р.).
9-11 грудня 2011 р. відбудеться Конференція випускників, основною метою якої є підтримка мережі журналістів-випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».
У Сумах пройшов регіональний форум громадянського суспільства, присвячений темі євроінтеграції України
Суми відсвяткували День Європи, на який завітала потужна делегація іноземних дипломатів. Зокрема, останні взяли участь у Регіональному форумі громадянського суспільства. Послухати одразу п’ятьох послів прийшли журналісти, студенти, експерти, депутати, а також мер Сум Геннадій Мінаєв. Закордонні гості підкреслили, що успішність євроінтеграції передусім залежить від самої України, яка мусить виконати необхідні вимоги. У роботі Форуму брав участь також програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив Андрій Когут.
Дипломати відповіли на ряд питань – сумчан цікавила Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, ініціатива “Східне партнерство”, зона вільної торгівлі, безвізовий режим і так далі. А після перерви своїми думками поділилися столичні експерти – цікаво, що останніх також виявилося п’ятеро. Повної згоди між виступаючими не спостерігалося – одні казали, що у Європейського Союзу вистачає власних недоліків, інші ж наголошували, що таким цінностям, як верховенство права і повага до людини, альтернативи немає.
Як підкреслив віце-президент Інституту європейської інтеграції Геннадій Друзенко:
Йому опонувала керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД Юлія Тищенко:
Тищенко згадала і “російський чинник” – на її думку, віддаляючись від Європи, Україна автоматично потрапляє в “зону впливу” північного сусіда, що призводить до втрати ідентичності. З нею погодилися і колеги, котрі заявили, що будь-яке просування нашої держави на Захід одразу ж наштовхується на протидію Кремля. Тож не випадково, що коли Київ вийшов на фінальну стадію переговорів з Брюсселем щодо зони вільної торгівлі, Москва почала активно піарити власне дітище – Митний союз, намагаючись змусити Банкову поміняти вектор.
За словами Горбача, саме Євросоюз і є такою противагою – але проблема не вичерпується зовнішнім фактором. Не менш важливо, що вступ до ЄС допоможе змінити державу зсередини, встановивши певні правила для нашої влади. Однак ентузіазм вбиває відсутність перспективи – інтеграції шкодить скептицизм брюссельських бюрократів. Не отримавши чітких гарантій вступу, Україна не докладає особливих зусиль, а підтримка населення суттєво знизилася. Хоча не так давно ситуація була набагато сприятливішою.
Головний чинник, який заважає Україні стати новим членом ЄС – не песимізм західних або опір північних чиновників, а відсутність єдності влади, опозиції та суспільства в даному питанні. Найбільш підходящий момент колишні лідери успішно змарнували, а їх наступники обмежуються ритуальними заявами. Тож навряд чи варто скаржитися на європейську політику “напіввідчинених дверей” – як відомо ще з Біблії, аби тобі відчинили, треба спочатку постукати.
Джерело: SumyNews