Виклики та небезпеки в контексті фальсифікацій на виборах – одні з найбільш резонансних питань, які обговорюються в середовищі експертів та політиків у зв’язку з набуттям чинності нового закону «Про вибори народних депутатів України». Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко підготував огляд основних юридичних недоліків, які можуть зумовити зловживання під час майбутніх парламентських виборів.Огляд був представлений під час круглого столу «Парламентські вибори в Україні-2012: виклики та можливості для забезпечення демократичних виборів» (12 грудня 2011 р.), організованого Національним інститутом демократії (NDI). У заході взяли участь представникиГромадського консорціуму виборчих ініціатив, куди входять Комітет виборців України, ГМ «ОПОРА», Український незалежний центр перспективних досліджень та Лабораторія законодавчих ініціатив.

Новий виборчий закон: основні юридичні недоліки, що можуть зумовити зловживання (power-point presentation)

13 грудня 2011 року приміщенні інформаційної агенції УНІАН відбулася прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Реформа виборчого законодавства в Україні: все тільки починається». У прес-конференції взяли участь: Ольга Айвазовська (Громадянська мережа «ОПОРА»), Денис Ковриженко (Голова Лабораторії законодавчих ініціатив), Олександр Черненко (Комітет виборців України).«Ніхто не сумнівається, що прийнятий нещодавно закон про вибори – «одноразовий», – зауважив голова Правління КВУ Олександр Черненко, – відтак вже сьогодні ми розпочинаємо роботу над вдосконаленням виборчого законодавства у майбутньому. Ми проти того, щоб політики писали закони для політиків. Під час організованого Консорціумом відкритого громадського обговорення виборчої реформи в Україні у експертному опитуванні, публічних дискусіях, фокус-групах протягом місяця прийняли участь 1359 експертів з усіх регіонів України. Їх думки і досвід – це безцінний матеріал, який, сподіваюсь, стане відправною точкою для подальшого реформування законодавства – прийняття Виборчого Кодексу, перехід до системи відкритих регіональних списків, прозорісті фінансування виборчої кампанії, відкриоісті інформації про кандидатів».«Найбільш проблемні точки виборчих перегонів 2012 р. – це процес нарізки округів, складання списків виборців, організація голосування і встановлення його результатів. Також існує вірогідність тиску на ЗМІ та складності оскарження порушень в судах виборчих комісіях. Але найголовніший ризик – це змішана система, яка зумовлюватиме вплив адмінресурсу на результати виборів», – відзначив директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко.

Голова Правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська заявила: «Вибори 2012 року відбуватимуться за тим сценарієм, який дозволить собі партія влади. Чинний закон може сприяти проведенню чесних та демократичних виборів, втім, реальна конкурентність – під великим питанням. Адже завдяки адміністративному ресурсу можна організувати попередню зачистку округів від популярних кандидатів. Методи можуть застосовуватися різні: від переслідування правоохоронних та податкових органів до залякування на побутовому рівні. Тож, велика доля відповідальності за результат лежатиме на керівництві країни».

Проект «Організація широкого та відкритого громадського обговорення питань удосконалення виборчого законодавства в Україні», здійснюється у рамках проекту «Сприяння подальшому зміцненню виборчих процесів в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу та за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Також по темі: 

Експерти передбачають, що Конституційний Суд уже під час виборчої кампанії може «забракувати» закон про вибори (В.Семків, “Україна Молода”).

У рамках Міжнародного дня боротьби з корупцією 9 грудня 2011 року Творче об’єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) зініціювало проведення спеціального круглого столу на тему «Інструменти протидії корупції в Україні: практичний досвід організацій громадянського суспільства».Експерти визнають, що в Україні корупція залишається проблемою номер один. Про це свідчать найнижчі рейтинги держави в Індексі сприйняття корупції від глобальної антикорупційної неурядової організації Transparency International. І хоча Україна вже півроку живе за новим Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та має Національну антикорупційну стратегію на 2011-2014 роки, представники українських громадських організацій говорять, що законодавство не працює. Влада постійно декларує співпрацю з громадськістю, проте на практиці все відбувається навпаки. Підтвердженням цього є прийняття Програми запобігання і протидії корупції в Україні на 2011 – 2015 рр., яка розроблялася фактично таємно, без залучення інститутів громадянського суспільства. У той же час представники неурядових організацій мають чималий досвід протидії корупції в Україні.50 представників громадських організацій, посольств, міжнародних та українських фондів, органів державної влади обговорили державну антикорупційну політику України та показали інструменти боротьби з корупцією. Зокрема, Іван Пресняков (Український інститут публічної політики) представив результати міжнародного проекту щодо вивчення найкращих практик участі громадянського суспільства у розробці та впровадженні антикорупційних стратегій у країнах ЄС та Східного партнерства. За його словами, процес розробки Національної антикорупційної стратегії був далекий від досконалості: він відбувався у ситуації жорсткої конкуренції між Урядовим уповноваженим з антикорупційної політики та Національним антикорупційним комітетом, що боролися за авторство стратегії, а зацікавлені громадські організації були мінімальним чином залучені у процес розробки документу. «Сама стратегія, – сказав Іван Пресняков, – виявилася надто формальним документом, адже головний зміст політики зосереджено у нещодавно прийнятій Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції, яка розроблялася органами влади цілком кулуарно та у ситуації цейтноту».

Денис Ковриженко, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, переконаний, що нова Програма запобігання і протидії корупції в Україні на 2011-2015 рр. – ніщо інше, як спроба зімітувати боротьбу з корупцією в державі, яка впевнено скочується в прірву. Програма не передбачає здійснення антикорупційних реформ в багатьох важливих секторах та інституціях. Заходи сформульовано розмито. Найбільш важливі реформи – у сфері митної та податкової справи тощо – перенесено на 2014-2015 рр, хоча починати їх треба було б вже зараз. За словами Дениса Ковриженка, фінансування, яке закладено, піде не на боротьбу з корупцією, а на запровадження системи електронного обігу медичних карток, на яке передбачається спрямувати 90% (а це понад 800 мільйонів гривень) всього 5-річного фінансування Програми.

На думку Олексія Хмари, президента Творчого об’єднання «ТОРО» – Контактної групи в Україні Transparency International, єдиний плюс нової Програми – це запровадження електронного документообігу в органах державної влади, проте сума, яка передбачена на реалізацію цього пункту, доволі мізерна – 6 мільйонів гривень.

На тлі такого недосконалого правого середовища інститути громадянського суспільства вже мають досить дієвий інструмент протидії корупції. Мова йде про Громадську антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів. Можливість її проведення спочатку була передбачена для громадських рад Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 р., а пізніше для фізичних та юридичних осіб у Законі «Про запобігання та протидію корупції в Україні». Як зазначила під час круглого столу Тетяна Яцків, виконавчий директор Інституту правничих реформ та успішних стратегій розвитку, ніхто не знав, як цей інструмент використовувати на практиці. Творче об’єднання «ТОРО» та його партнери підготували методичні рекомендації застосування громадської антикорупційної експертизи громадськими радами, провели навчальні заходи. Було підготовлено перших 50 представників НУО, які можуть на практиці застосовувати цей інструмент. Наступними кроками взаємодії громадськості та влади, на думку Тетяни Яцків, повинні бути: забезпечення «включення» громадських рад та зацікавленої громадськості в процес нормотворчості всередині органів влади, вчасного доступу до нормативно-правових актів, створення мереж, особливо на місцевому рівні, для поширення знань про експертизу; навчання не тільки представників НУО, але і органів влади; формування успішних практик і прикладів; застосування простої та зрозумілої методики виявлення корупційних факторів.

Під час круглого столу, успішними практиками застосування громадської антикорупційної експертизи поділилися представники громадських організацій різних регіонів України. Зокрема, Олена Мірхайдарова, голова Компаніївської громадської організації «Взаємодія» (Кіровоградська область), розповіла про здійснення антикорупційної громадської експертизи проекту районної цільової програми на 2011-2015 роки «Шкільна парта». «Ми побачили кілька корупціогенних чинників, а саме: інформаційну закритість, відсутність конкурсних (аукціонних процедур) під час закупівлі шкільних парт», – зазначає вона. Потрібно зауважити, що Компаніївська районна рада прислухалася до рекомендацій громадської організації «Взаємодія» та внесла три із чотирьох запропонованих доповнень до програми «Шкільна парта». Інший приклад: громадська організація «Філософія серця» (м.Вінниця) провела моніторинг виконання антикорупційного компоненту обласної програми «Про єдину комплексну програму Вінницької області на 2010-2014 роки». Було з’ясовано, що із 19 задекларованих пунктів програми частково виконано лише 7, про решту – просто забули. «Ми подали 13 інформаційних запитів в органи влади та до правоохоронних органів, щоб дізнатися як виконується антикорупційний розділ програми», – зазначила Ольга Брига, представник ГО «Філософія серця». У підсумку, з’ясувалося що простіше написати нову програму, заклавши реальне фінансування, ніж намагатися реанімувати пункти старої. За результатами громадського моніторингу була створена депутатська робоча група, до складу якої також ввійшли громадські організації. За основу нової програми були взяті 14 пропозицій від організації «Філософія Серця», розроблені з залученням зовнішніх експертів – у тому числі Творчого об’єднання “ТОРО”.

Нестандартний досвід протидії корупції у місті Черкасах представила Вероніка Усманова, яка стала ініціатором створення Інтерактивного антикорупційного театру. «Інтерактивний театр – це не лише дійство на сцені, а й активне залучення студентів до обговорення проблеми та участі у рольових іграх. Студенти – це та частина суспільства, яка здатна змінити ситуацію», – зазначила вона.

Учасникам круглого столу Василь Зайцев, представник Творчого об’єднання «ТОРО» (Контактної групи в Україні Transparency International), презентував спеціалізований антикорупційний сайт www.anticorruption.in.ua – ще один дієвий інструмент та порадник у сфері боротьби з корупцією.

Без тиску зацікавленої громадськості, без залучення незалежної експертизи, без громадського контролю антикорупційна державна політика не буде успішною, – переконані учасники круглого столу.

Під час заходу Олексій Хмара, президент Творчого об’єднання «ТОРО», оприлюднив відкрите звернення до Президента України Віктора Януковича щодо брутальних порушень процедури прийняття Державної антикорупційної програми .

Круглий стіл відбувався за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Публікація описує всі аспекти роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, її здобутки за більш ніж десятирічну історію, головні проекти та напрями роботи.

Україна свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні за багатьма показниками вона відстає від Молдови та Грузії. Про це йдеться в пілотному виданні Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, яке було презентовано 30 листопада в Познані (Польща) в рамках Громадського форуму Східного Партнерства. Дослідження, результатом якого є видання, ініціювали та провели Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”. У підготовці Індексу взяв участь Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціативДенис Ковриженко.Результати пілотного етапу Індексу вказують на те, що Молдова досягла найбільших успіхів як у поглибленні контактів із ЄС, так і у внутрішніх перетвореннях. Другу сходинку посіла Грузія, яка опинилася попереду України у внутрішніх перетвореннях, а також в інституційному забезпеченні європейської інтеграції. Україна, хоч і посідає другу сходинку у сфері поглиблення контактів із ЄС, відстає від Молдови та Грузії у двох інших складових. Вірменія випередила Азербайджан і Білорусь, тоді як Білорусь опинилася на останньому місці.Індекс також намагався простежити зв’язок між поглибленням контактів із ЄС, з одного боку, та здійсненням внутрішніх реформ – із іншого. Україна демонструє найбільший розрив між цими двома складовими порівняно з іншими країнами Східного Партнерства. Незважаючи на відносну розвинутість контактів із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних внутрішніх перетворень.

Білорусь демонструє схожі результати: хоча ця країна відстає від інших у сфері контактів із ЄС, вона ще більше відстає у внутрішніх перетвореннях. Вірменія та Грузія теж демонструють значний розрив за цими двома складовими, але на користь внутрішніх перетворень. Іншими словами, незважаючи на відносно невисокий рівень контактів із ЄС, ці дві країни докладають зусиль до внутрішніх перетворень. Молдова й Азербайджан демонструють відносно співмірні результати за двома складовими.

Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства щорічно оцінює процеси євроінтеграції в Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані в порівняльній перспективі.

У межах Індексу розглядають три основні складові європейської інтеграції:

• глибина й інтенсивність зв’язків із ЄС на різних рівнях (починаючи від політичного діалогу й торгівлі та завершуючи секторальною інтеграцією та контактами між людьми);
• внутрішні перетворення у країнах Східного Партнерства, які наближують ці країни до стандартів і практик ЄС;
• інституційне забезпечення європейської інтеграції.

Кожна з цих складових містить низку секцій, які, у свою чергу, скомпоновано з низки розділів, питань і індикаторів.

Понад 30 експертів із країн Східного Партнерства та ЄС працювали над пілотним виданням Індексу з січня 2011 року, консультуючись із експертами з громадського сектору й інституцій ЄС. Зміст і методологію Індексу буде доопрацьовано на основі відгуків і пропозицій ширшої аудиторії. Перше повноцінне видання Індексу буде представлено у травні 2012 року. З того часу Індекс стане щорічним.

Для громадянського суспільства країн Східного Партнерства Індекс слугуватиме інструментом адвокації відповідних реформ. Він також сприятиме Європейському Союзу в запровадженні принципу “більше за більше” (більше підтримки й залучення у відповідь на здійснення реформ).

16 листопада 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та Національного університету «Києво-Могилянська академія» провела пілотний захід – громадські обговорення у форматі«Громадські дебати 21-го століття».

Суть формату полягає у проведенні обговорення різних сценаріїв вирішення проблеми з одночасним відображенням на інтерактивних екранах позицій учасників обговорення. Формат не передбачає спікерів (експертних доповідей). Учасниками обговорення є громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми. Експерти, політики, представники органів місцевого самоврядування, громадські діячі можуть брати участь в обговоренні на рівних засадах з громадянами. Після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання.

«Громадські дебати 21-го століття» широко використовуються у Сполучених Штатах Америки. Зокрема, саме у такому форматі обговорювалися дискусійні моменти реформи системи соціального забезпечення США, план відбудови Нового Орлеану після повені, відновлення кварталів Нью-Йорку після терактів 11 вересня 2001 року.

«Громадські дебати 21-го століття» відрізняються високим рівнем ведення дискусії, відкритістю та легітимністю результатів. Практика таких громадських обговорень підвищує довіру в соціумі та допомагає злагодженому вирішенню проблемних питань шляхом діалогу між зацікавленими сторонами. Особливо корисним цей підхід є для органів місцевого самоврядування, учасників політичного процесу на всіх рівнях.

Учасниками цього пілотного заходу стали експерти, представники донорських організацій, науковці  та студенти НаУКМА. На обговорення були винесені теми виборчої системи та вступних випробувань до вищих навчальних закладів.

Міжнародний центр людського розвитку успішно застосовує формат упродовж декількох років у Вірменії та інших країнах. За цей час предметами обговорення стали як питання місцевого значення (благоустрій території, розвиток інфраструктури), такі питання внутрішньої і зовнішньої політики країни. Передача цього досвіду українським партнерам стала можливою завдяки проекту, реалізованого за підтримки Black Sea Trust for Regional Co-operation.

28 січня 2011 року в інформагенції Укрінформ пройшов Громадський форум «Будуємо європейську Україну – готуємо Київ до Євро-2012!», присвячений темі розвитку інфраструктури української столиці в контексті підготовки до Чемпіонату Європи по футболу. Захід був організований Західноукраїнським регіональним навчальним центром та Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).

Під час Громадського форуму був висвітлений загальний стан підготовки української інфраструктури до Євро-2012 у містах, які прийматимуть фінальну частину чемпіонату. Представники профільних органів виконавчої влади (зокрема Державної служба молоді та спорту України й Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів) мали змогу розповісти представникам громадськості та ЗМІ про процес підготовки до Євро-2012, про його проблемні моменти, заплановані проекти та перспективи. В свою чергу, представники громадських організацій та журналісти отримали нагоду звернутись до чиновників з пропозиціями та питаннями щодо тих моментів підготовчого процесу, які потребували ширшого висвітлення.

Розпочав Форум Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. «Євро-2012 – це важливий елемент просування України до європейської спільноти. Крім того, цей фактор має серйозний вплив на розбудову українських міст, та розвиток таких інституцій як Міністерство внутрішніх справ, прикордонна служба тощо», – сказав Ігор Когут. Також він відзначив небажання київської міської влади започаткувати діалог з громадськістю щодо процесу підготовки до фінальної частини Чемпіонату Європи, що проявилося у відсутності її представників на Форумі: «Міська влада Києва, на жаль, не готова аргументувати власну логіку дій в контексті підготовки столиці до Євро».

Петро Мавко, директор проекту «Будуємо європейську Україну», підтвердив факт небажання міської влади йти на контакт з представниками громадських організацій задля створення прозорої атмосфери процесу підготовки до Чемпіонату Європи (зокрема в частині використання ресурсів). З власного досвіду роботи з органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями він зробив висновок про те, що на нижчих рівнях територіальної організації контакт влади та представників громад є значно простішим та прозорішим. Крім того, Петро Мавко розповів про особливості здійснення проекту «Будуємо європейську Україну», що був покликаний сприяти прогресивному просуванню рівня комунікації між громадами та місцевою владо. «На жаль, в даному контексті існує ще багато проблем. Складається таке враження, що народ навчився виживати без влади, а влада, в свою чергу, навчилась виживати без народу», – зробив підсумок Петро Мавко.

Далі слово взяв Сергій Глущенко, Перший заступник Голови Державної служби молоді та спорту. Він розпочав з короткої ремарки щодо реформи центральних органів влади, внаслідок якої Міністерство України у справах молоді та спорту було реформоване у Державну службу молоді та спорту України. В контексті Євро-2012 він відзначив: «Чемпіонат Європи створює для України одразу кілька сфер можливостей. По-перше, щодо розвитку спортивної інфраструктури. По-друге, щодо привернення уваги українського суспільства до здоров’я, формування моди на спорт». Також Сергій Глущенко розповів про проекти, які готуються в процесі підготовки до Євро-2012 та їх використання після завершення фінальної частини Чемпіонату Європи, а також про відповідний закордонний досвід, що можливо застосувати зараз у вітчизняних умовах. Завершив свій виступ , перший заступник Голови Державної служби молоді та спорту твердженням про значний потенціал України в сфері залучення іноземних інвестицій: «Україна, насправді, – привабливий інвестиційний ринок. Саме в цьому напрямі і варто працювати при створенні «бренду» нашої держави».

Юрій Зозуля, Президент Федерації вейкбордінгу і воднолижного спорту, ознайомив з проектом Fun Camp (зони відпочину для гостей Києва при проведенні Євро-2012 по аналогії з Fun Camp в інших країнах, де проходили масштабні спортивні події). Реалізація даного проекту залежатиме від здатності його авторів налагодити діалог з міською владою Києва та профільними органами виконавчої влади.

Тарас Крикун, Начальник  відділу  координації  роботи  з  УЄФА  та міжнародно-правового  співробітництва Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, розповів про процес підготовки країни до Євро-2012 по різним сферам: стадіони (був підтверджений анонс щодо здачі стадіону в Києві 24 серпня 2012 року), аеропорти, транспорт (зокрема, мова йшла про купівлю 10 швидкісних потягів Hyundai, курсування яких дозволить суттєво скоротити час поїздки з одного міста, що приймає чемпіонат, в інше), безпека, візовий режим (в даній сфері була озвучена можливість використання для громадян України квитків на матчі Євро-2012 як віз до Польщі на час проведення чемпіонату).

Тарас Шевченко, Директор Інституту Медіа Права, свій виступ присвятив проблемі паління в громадських містах. Він підтримав пропозицію щодо повної заборони паління в громадських місцях (і перш за все – ресторанах, транспорті та стадіонах) на час Євро-2012. Разом з тим він наголосив, що дане вирішення проблеми не має обмежуватися лише часом проведення Чемпіонату Європи, а мати більш системне застосування для всього українського суспільства.

Завершився форум обговоренням різних аспектів підготовки України до Євро-2012, у якому могли взяти участь всі присутні. Найбільше обговорювалися проблема підготовки доріг, процес створення екстреної телефонної служби «112», механізми боротьби з агресією футбольних фанів.

Відео з Форуму:

26-27 жовтня 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» провела семінар «Європейські цінності та політико-правові основи співпраці Україна-ЄС». Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь 20 журналістів, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням європейських цінностей, що є основою як внутрішньої діяльності, так і зовнішньої політики ЄС. Експерти погодилися, що основою європейських цінностей виступають фундаментальні права людини, такі як право на життя, право на свободу совісті та думки, тобто так зване перше покоління прав і свобод людини і громадянина. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», розпочав дискусію, закликавши учасників семінару порефлексувати над питанням різниці між цінностями та правовими нормами та стандартами. На думку Є. Бистрицького цінності  – це те, за допомогою чого правові норми стають кращими, більш наближеними до європейських стандартів. Цінності, на думку експерта, є тим, що раніше називалося християнським Декалогом, або моральними стандартами. Мартін ДЕЙ, заступник Голови місії посольства Великої Британії в Україні, зазначив, що Угода про Асоціацію сама по собі є лише папірцем, якщо вона не буде підкріплена реальними перетвореннями в Україні, що базуватимуться на тих самих цінностях, які сповідує Європейський Союз в цілому та його держави-члени. Він також відмітив, що сила Європейського Союзу полягає у його різноманітності, і що він сподівається, що Україна докладе усіх необхідних зусиль для того, щоб Європейська рада підтримала підписання Угоди про Асоціацію.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, доцент кафедри політології Національного університету Києво-Могилянська академія, висловила думку, що в Європі (у географічному сенсі) формування демократичних інститутів засновувалося на європейських ліберальних цінностях. Права людини у сучасному розумінні сприймалися як цінності в європейському суспільстві, а вже потім вони пройшли процес інституалізації і були втілені в життя за допомогою поділу влади, прийняття Конституції чи інших демократичних інститутів. В Україні ж, на думку експерта, цей процес має зворотній характер. На думку Н. Амельченко, суспільство не може бути побудовано тільки на нормах права. Ірина БЕКЕШКІНА, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, надала статистичну інформацію, де представила уподобання населення України щодо вступу до ЄС та Митного союзу та підкреслила, що нинішній високий рівень підтримки європейської інтеграції свідчить про великі сподівання людей на покращення їх рівня життя після підписання Угоди про Асоціацію. Ендрю РАЗБАШ, керівник Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, розповів учасникам як цілі, що переслідує Європейський союз, а саме досягнення миру та достатку, підтримка безпеки в країнах членах, забезпечення економічного розвитку співвідносяться із фундаментальними європейськими цінностями. Він також підтримав М. Дея, висловив думку, що ЄС хоче бачити Україну стабільною, безпечною та процвітаючою державою; Угода про Асоціацію може стати солідним нормативним фундаментом для подальшого реформування України.

Після цього відбувся виступ Вадима ТРЮХАНА, директора департаменту зовнішньоекономічних зв`язків Міністерства аграрної політики та продовольства України. В. Трюхан розповів учасникам про нові можливості, які відкриває для України Асоціація з ЄС, у сфері політичної асоціації та економічної  інтеграції, а також у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Зокрема, експерт звернув увагу на зниження експортних та імпортних мит та відмітив, що українські експортери економитимуть 487 млн. євро щороку, експортери ЄС – 391 млн. євро щороку, в цілому ж Асоціація з ЄС має покращити внутрішній інвестиційний та бізнес клімат, а також надати безмитний доступ до найбільшого у світі ринку для більшості українських продуктів, що в свою чергу створить великі можливості для експорту.

Також в цей день журналісти мали можливість більше дізнатися про проекти та програми ЄС в Україні, а також співпрацю Представництва ЄС в Україні з журналістами від Ендрю РАЗБАША, керівника Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні. Е. Разбаш розповів про основні напрями фінансової та технічної співпраці Україна-ЄС в галузі попередження конфліктів, сталого розвитку та захисту навколишнього середовища, належного управління, демократії та захисту прав людини, інфраструктури та транспорту, міського розвитку тощо. Також експерт поділився своїм баченням розвитку проектів ЄС в Україні після підписання Угоди про Асоціацію. Е. Разбаш наголосив на тому, що українська влада має стратегічно підходити до планування  впровадження проектів, слідувати національній програмі та давати Європі зворотній зв`язок щодо того, які галузі потребують експертної та інших видів підтримки. Дмитро ШУЛЬГА, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», розказав про діяльність українських організацій громадянського суспільства, спрямовану на сприяння європейській інтеграції України у формі моніторингів, адвокаційних кампаній, написання аналітичних статей, впровадження тренінгово-освітніх проектів.

Наступного дня журналісти познайомились  із Сергієм СИДОРЕНКО, журналістом, спец-кореспондентом Комерсант-Україна та Золтаном САЛАЇ,керівником відділу преси та інформації Представництва Європейського союзу в Україні. Експерти розказалиучасникам де і як саме шукати інформацію про ЄС, яких помилок допускаються журналісти у висвітленні європейської тематики, які теми потребують додаткової уваги, які міфи існують в українському суспільстві щодо європейської інтеграції та Угоди про Асоціацію .Зокрема, З. Салаї підкреслив, що в Україні культивується міф, що Угода про Асоціацію автоматично відкриє доступ на європейський ринок праці, знищить національного виробника та в один момент покращить матеріальне становище людей. Насправді ж, ринок праці є предметом національного регулювання, національні виробники зазнають більшої конкуренції, що змусить їх підвищувати якість товару, а Угода про Асоціацію в цілому  – це шанс для якісних перетворень в Україні, які звісно будуть відбуватися поступово.

В кінці семінару учасники отримализавдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.

Наступний семінар в рамках проекту відбудеться 21-23 листопада 2013 року. Теми другого семінару будуть охоплювати ключові аспекти європейської економічної інтеграції, її перспективи і наслідки для України, а також сучасні виклики в Європейському Союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС. Також журналісти будуть виконувати практичні завдання із написання статей та заміток на європейську тематику. Методика семінарів спрямована на надання журналістам як теоретичних знань щодо тих чи інших спеціалізованих тем, так і розвитку практичних навичок із застосування набутих знань на практиці.

З 27 по 30 жовтня 2011 року у Львові відбулася третя сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку вже третій рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сесія була присвячена питанням європейської інтеграції України, національної пам’яті, запобігання корупції та управління ЗМІ. Також під час сесії було проведено тренінги з аналізу публічної політики та проведення журналістських розслідувань. Крім того, учасники мали можливість ознайомитись із Львівськими реаліями.Робота третьої сесії розпочалась 27 жовтня 2011 року із виступу Вадима ТРЮХАНА, Посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, на тему «Асоціація чи реінтеграція: що чекати Україні від чергового зовнішньополітичного роздоріжжя». Експерт розповів про основні етапи еволюції зовнішньої політики України у часи незалежності та дав свої прогнози на 2012-2015 роки, зазначивши, що підписання договору про асоціацію із Європейським союзом поверне країну на демократичні рейки розвитку та, відповідно, суттєво збільшить шанси нашої держави вступити до Європейського союзу. Інший сценарій розвитку, на думку В.Трюхана, передбачає реінтеграцію на пострадянському просторі, зокрема приєднання до Митного союзу, участь у формуванні Євразійського союзу, а також згортання співпраці з багатьма міжнародними організаціями.

Після цього журналісти мали змогу поспілкуватися із Олегом СИНЮТКОЮ,  першим заступником міського голови м. Львів. Він висвітлив питання підготовки міста до проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, зокрема зосередившись на питаннях побудови стадіону, ремонту доріг у м. Львів та за його межами, реконструкції громадського транспорту та розповів про відкриття стадіону «Арена Львів», що відбулося  29 жовтня 2011 року.

В кінці дня відбулася ознайомча екскурсія по м. Львів, під час якої учасники побачили й відвідали визначні львівські будівлі, церкви та пам’ятники, ознайомилися із історією міста.Наступного дня (28 жовтня 2011 року) Роман КОБЕЦЬ, співробітник інституту філософії НАН України, викладач кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», провів тренінг з питань аналізу державної політики.  Перш за все, лектор ознайомив журналістів із основним категоріальним апаратом, що використовується в аналізі політики (policy, politics, public administration), зазначивши, що політичне життя (politics) –  це боротьба за право здійснювати державну/публічну політику (policy). На думку лектора, аналіз політики є необхідним з огляду на те, що процес вироблення політичних рішень має бути більш науковим та менш заполітизованим. Р. Кобець виділив такі ознаки оптимальної політики: вона має бути інформованою, своєчасною, злагодженою, ефективною та чутливою. Під час тренінгу учасники мали можливість застосувати надбані знання на практиці та провели аналіз зацікавлених сторін щодо державної політики у сфері цифрового мовлення.

Після цього виступила Вікторія СЮМАР, виконавчий директор ГО “Інститут масової інформації”, яка розповіла про висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ. Висвітлюючи питання пошуку інформації для міжнародних новин та аналітичних матеріалів, експерт порадила учасникам Школи шукати першоджерела, звертатись до колег-журналістів в інших країнах. Важливою рисою, на думку В. Сюмар, для міжнародного журналіста є здатність дивитися на процеси у суспільстві та державі в геополітичному та геоекономічному контекстах.

Потім відбулася лекція Володимира В’ЯТРОВИЧА,  голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху, присвячена питанням національної пам’яті. На думку лектора, наразі не існує сформованої національної спільноти українців, і причиною тому є той факт, що «за винятком невеликої купки ентузіастів, ніхто не ставив собі за мету “творити українців”». В. В’ятрович у своєму виступі зазначив, що національна пам’ять – це надзвичайно цінний сукупний досвід поколінь. Лектор розповів про своє бачення формування національної свідомості українців та зазначив, що історія визвольного руху має об’єднувати їх. Також,у своєму виступі історик наголосив на важливості виваженої політики національної пам’яті та виділив такі основні складові національної пам’яті: створення концепції підручникової історії України, створення «місць пам’яті» та розроблення календаря історичних дат.Логічним продовженням став візит до місцевого Національного музею-меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.  Під відвідання експозиції учасники мали змогу  ознайомитися із історією споруди, побутом в’язнів, що перебувати у ній (найбільша кількість з яких були політичними в’язнями) та історією масових розстрілів людей радянськими військами в кінці червня 1941 року.

Завершальним акордом дня була зустріч з Андрієм ПАВЛИШИНИМ, істориком, журналістом, членом Капітули журналу «Ї». Бесіда за кавою  відбулася щодо теми «Криза моральності як стан українського суспільства». Під час бесіди піднімалося питання про те, що ж краще – жовта чи серйозна преса. Ставлячи в приклад рейтинги, присутні пояснювали, що для того, щоб заробляти гроші журналістикою, треба йти за інтересами аудиторії, а такі зацікавлення далекі від моралі. На думку лектора, будь-яку інформацію можна подавати в іншому контексті, передати інші ідеї. На думку експерта, саме журналістика є імунною системою суспільства, яка повинна захищати від хвороб аудиторію.

29 жовтня 2011 року слухачі Школи професійної журналістики мали змогу взяти участь в тренінгу Олега ХОМЕНКА, голови Правління Інституту розвитку регіональної преси, члена Проектної ради Школи на тему: «Технології проведення журналістських розслідувань». Перш за все тренер зазначив, що предметом розслідування має бути соціально важлива інформація та разом із учасниками Школи виділив основні ознаки журналістського розслідування, такі як залучення великої кількості ресурсів, виявлення порушень у законодавстві, наявність чіткого плану, правової підтримки та документальних свідчень, багатосторонність та неупередженість. Також під час тренінгу було розглянуто базову схему проведення розслідування, різні методи публікації результатів та роботи з джерелами.

Продовжив тему журналістських розслідувань Дмитро ДОБРОДОМОВ, генеральний продюсер телеканалу ZIK, автор та ведучий програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?», який поділився досвідом проведення розслідувань. Учасники відвідали редакцію  львівського телеканалу ZIK, де мали змогу побачити зсередини творчу майстерню журналістів і пересвідчитись в ефективному менеджменті та успішній реалізації сильного, незалежного та впливового ЗМІ.Ввечері журналісти мали нагоду поспілкуватися з Ольгою КУЛИК, керівником напрямку комунікацій, PR та зв’язків із ЗМІ холдингу емоцій «!ФЕСТ». Вона розповіла учасникам про історію створення та концепт ресторану «Криївка».

В останній день перед учасниками виступив Денис КОВРИЖЕНКО, директор правових програм ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», та висвітлив питання проблем подолання корупції в Україні.  Експерт вважає, що політична корупція є первинною по відношенню до адміністративної корупції і саме на боротьбу з нею мають бути спрямовані зусилля зацікавлених осіб. Серед необхідних заходів для подолання корупції Д. Ковриженко виділив такі: посилення партійної конкуренції, зменшення залежності партій від фінансових донорів, запровадженя ефективного моніторингу та контролю, публікація звітів, що стосуються фінансової підтримки партій.  На думку експерта, боротьба з корупцією в Україні ускладнена через неузгодженість українського виборчого законодавства із партійним. Також важливу роль у боротьбі із корупцією відіграє запобігання конфлікту інтересів в органах влади.

Василь МАСЮК, директор ТзОВ “Галмедіа”, виступив з доповіддю на тему «Ефективне управління ЗМІ». Експерт на прикладі власних видань розповів про особливості створення успішних редакцій, пояснив принцип так званої хмаркової системи управління, яка є найбільш ефективною, оскільки базується на залученні вузько спеціалізованих підрядників, тим самим зменшуючи загальний штат працівників організації.