Під час заходу було обговорено питання законодавчого забезпечення конституційного права громадян на участь у місцевому референдумі для вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Також народні депутати та експерти обговорили положення законопроекту про місцевий референдум (реєстр. № 0867 від 12.12.2012), що був поданий Кабінетом Міністрів України і прийнятий за основу 19 квітня 2011 року Верховною Радою України VI скликання та внесений до Верховної Ради України VII скликання для його подальшого розгляду відповідно до статті 106 Регламенту Верховної Ради України за процедурою підготовки до другого читання.

Участь у круглому столі взяли народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх провідних асоціацій, неурядових організацій, науковці, експерти.

На відкритті заходу виступили Давид Жванія, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Марина Ставнійчук, радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа.

Відкриваючи круглий стіл, Давид Жванія окреслив основні  теми обговорення: види референдумів і їх юридичні наслідки, процедура ініціювання та проведення референдумів, кворум для визнання результатів референдуму дійсними, фінансування та оскарження результатів референдуму тощо.

Ігор Когут підкреслив, що місцевий референдум може стати інструментом висловлення недовіри до влади, а експерти ж мають визначити як зробити цей інструмент ефективним.

Марина Ставнійчук зауважила, що робота із запровадження інституту місцевого референдуму є свідченням європейського підходу і це питання є пріоритетним як для Конституційної Асамблеї, так і для Громадської ради з питань розвитку громадянського суспільства. Вона також підкреслила, що процес прийняття цього закону відбувається в умовах низького рівня активності громадян, недостатнього усвідомлення громадянами своїх можливостей щодо впливу на вироблення політики, а також при відсутності якісної політичної культури.

• рішення імперативного місцевого референдуму мають таку ж юридичну силу, як і нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, однак влада не може скасовувати або вносити зміни до відповідного акту/рішення імперативного місцевого референдуму протягом певного періоду (наприклад 4-5 років);
• передбачити в законопроекті терміни розгляду радою відповідного рівня питання щодо результатів консультативного референдуму протягом 30 днів з дня оголошення результатів такого референдуму та  зобов’язати раду відповідного рівня не розглядати аналогічне питання по суті тому, яке було висунуто на місцевий референдум, однак яке не було підтримано громадою, протягом певного терміну (1-2 роки);
• варто закріпити можливість змінити форму запитання/проекту рішення, якщо воно не відповідає вимогам закону. Технічні описки та неточності, допущені у поданих ініціативною групою документах, не є підставою для відмови територіальної комісії в реєстрації ініціативної групи;
• також потрібно передбачити механізм консультації ініціативних груп, щоб питання винесені на референдум відповідали вимогам цього закону;
• визначити в законопроекті суб`єкти місцевого референдуму та передбачити можливість створення фонду усіма суб`єктами місцевого референдуми, а не обмежувати це право ініціативною групою;
• передбачити в законопроекті можливість реєстрації суб`єктів місцевого референдуму в якості прибічників чи опонентів поставленого на голосування питання;
• не проводити місцеві референдуми за 3 місяці до виборів всіх рівнів і протягом 3 місяців потому.

Геннадій Максак, президент неурядового аналітичного центру «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень», м. Чернігів,  у своєму виступі відмітив, що референдумом  перш за все має займатися влада, а не тільки неурядові організації та західні фонди.

Михайло Наход, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу, м. Луцьк, презентував рекомендації, напрацьовані у ході виконання проекту. Серед них:

• запровадити відповідальність посадових осіб за невиконання рішень місцевого референдуму,
• створити певний конституційний орган, що допоможе ініціативним групам правильно сформувати питання (ним може стати Центральна виборча комісія),
• зробити відкритою інформацію щодо грошових внесків для фінансування проведення місцевого референдуму,
• запровадити проведення міні-референдумів у форматі townhall-meeting.

Дементій Білий, голова Херсонської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”, спочатку відзначив деякі ризики проведення місцевих референдумів, такі як політизація, відсутність належного фінансування, невиконання рішень референдуму. На його думку, референдум – це інститут підвищення правової культури населення, що міг би суттєво посприяти вихованню населення України. Також експерт торкнувся питання видів референдумів, зазначивши, що думки спеціалістів з цього питання розходяться, проте механізм розгляду рішення, прийнятого на референдумі (незалежно від того, був він консультативний чи імперативний) має бути чітко прописаний. Також Д. Білий підтримав спрощення процедури реєстрації ініціативних груп,  зазначивши, що необхідно чітко визначити перелік підстав для відмови у реєстрації такої ініціативи, а також надати ініціативним групам можливість виправити помилки та ще раз подати ініціативу.

Після виступів експертів відбулася дискусія народних депутатів України та експертів щодо процедури прийняття нового Закону про місцевий референдум та деяких окремих моментів, що стосуються процедури організації та проведення референдуму.

Підсумовуючи, Давид Жванія зазначив, що у разі внесення законопроекту до порядку денного, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування буде активно працювати над врахуванням усіх висновків та коментарів експертів та буде намагатися до II читання надати збалансований законопроект, за який український парламент міг би проголосувати якомога скоріше.

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив з партнерами в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об`єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Семінар проводився в рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив».

Склад учасників був досить репрезентативним: євроклуби з районних центрів, сільської місцевості та м. Донецьк. Саме тому розмова вийшла змістовною та цікавою для всіх.

Абсолютна більшість керівників Євроклубів – вчителі загальноосвітніх навчальних закладів. Незважаючи на високе педагогічне навантаження, вони знаходять час і можливості для організації ігор, вікторин, дебатів та змагань. При тому, що життя місцевих Євроклубів є досить насиченим, а іноді навіть одержує підтримку від органів влади, євроклубівцям необхідно більше подорожувати як по Україні, так і закордон,  відзначили учасники семінару.

Традиційно, один з компонентів семінару був присвячений обговоренню ролі виховання європейських цінностей в роботі Євроклубів. Учасники розглянули практичні приклади дотримання основних цінностей в повсякденному житті європейських країн. Вони поділилися думками про те, яка форма роботи Євроклубу найкраще сприяє поширенню дотримання фундаментальних цінностей, закріплених Лісабонським договором:

• людської гідності,
• свободи,
• демократії,
• рівності,
• верховенства права,
• поваги до прав людини.

Під час зустрічей були детально опрацьовані теми, які мають важливе значення для подальшого розвитку євроклубівського руху:

• форми і методи роботи, що сприяють вихованню учнів та молоді в дусі європейських цінностей;
• стратегія залучення донорської та спонсорської допомоги для підтримки заходів;
• посилення міжрегіонального співробітництва.

Учасники семінарів, обмінялися досвідом щодо видів діяльності, метою яких є поширення європейських цінностей: різних форм дебатів, рольових ігор, змагань тощо. Презентації, які відбулися за результатами роботи в міні-групах, засвідчили достатньо чітке усвідомлення та активне практичне застосування євроклубівцями таких універсальних цінностей як повага до людської гідності, рівність, свобода слова, толерантність, права людини.

Також відбулися тренінги щодо залучення фінансової підтримки для конкретних масштабних заходів в рамках діяльності Євроклубів (конкурси, фестивалі, змагання, вистави). Особливу увагу було приділено ретельному плануванню всіх складових підготовки та проведення таких заходів: діяльність ініціативної групи або оргкомітету, залучення організаційної підтримки з боку органів влади, взаємодія зі ЗМІ тощо.

21 листопада у Києві відбулася Перша річна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Окрім безпосередньо учасників платформи, у заході також взяли участь Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, Перший віце-прем`єр-міністр України Валерій Хорошковський та Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, співголова «EuroNest» Борис Тарасюк.

Координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут відзначив: «Форум поступово займає своє місце як важлива складова комплексної політики Східного Партнерства ЄС. Він є можливістю для простих українців залишатися у процесі діалогу та інтеграції з простором великої Європи». Серед основних функцій національної платформи І.Когут особливо виділив фахову участь громадських організацій у політичному процесі та у моніторингу політики: «У відносинах з ЄС це починає давати свої плоди. Тут вже маємо серйозний досвід підготовки коментарів до звітів про виконання політики сусідства та консультацій щодо формату й змісту дорожньої карти Східного партнерства». Втім, з національним урядом, за свідченням координатора української платформи, налагодити таку системну співпрацю поки не вдалося, мають місце лише окремі факти комунікації щодо програм реформ. «Така ситуація склалася через відсутність взаємної довіри між урядом і громадським організаціями, а також внаслідок браку політичної волі до реалізації реформ», – підсумував Ігор Когут, який разом з тим закликав громадські об’єднання різних форматів формувати власні амбіції до змін.

Перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський вкотре запевнив, що для уряду залишається незмінним пріоритетом напрямок європейської інтеграції, хоча й визнав, що не все в ньому йде системно та за планом. Також представник Кабінету Міністрів повідомив, що наразі продовжується технічна частина підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, йде робота і в політичному напрямі. «Угода про асоціацію вигідна обом сторонам, й перш за все тут мова йде про Зону вільної торгівлі. Це той достатньо великий фрагмент програми, який має економічну зацікавленість, а в умовах сьогоднішньої кризи він стає пріоритетним. Запуск Зони вільної торгівлі – для мене це точка неповернення, після якої європейський напрямок України буде не політичним чи теоретичним вибором, а практичним кроком», – сказав Валерій Хорошковський. На його думку, зараз є достатньо опонентів євроінтеграції в політичному та економічному плані, причому як в ЄС, так і в Україні: «Але коли пройдемо т.зв. точку неповернення, то стане легше рухатися, тому що всі будуть йти в одному напрямі».

Також Валерій Хорошковський говорив про перспективи підписання Угоди про Асоціацію: «Ми почули сигнал, що все ж таки маємо серйозні шанси підписати Угоду про асоціацію в наступному році. Скоріше за все це буде друга половина 2013 року, але цей шанс у нас є. Ми всі розуміємо ті перепони, які існують, але, вважаю, та ж Зона вільної торгівлі має запрацювати якомога швидше в будь-якому випадку – це вигідно як українській, так і європейській стороні».

Крім того, урядовець згадав про напрацювання у сфері лібералізації візового режиму та затвердження плану дій по проведенню інституційної реформи (відповідну концепцію ухвалено в жовтні).

Повертаючись до проблеми пріоритетності, політик наголосив: «Пріоритет законодавчо визначений – це європейська інтеграція. Але економіку ніхто не відміняв, з економічної точки зору ми не можемо відкинути ту історію, той досвід, ті напрацювання, які ми маємо з нашими східними партнерами. Це було б недалекоглядно, особливо за умов економічної  кризи… Тому не бачу жодних проблем у тому, що висловлюються різні думки щодо необхідності роботи з тим самим Митним союзом. Але якщо говорити про вступ до нього – то це поза законом на сьогодні».

Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські високо оцінив результати роботи Української національної платформи Форуму громадянського суспільства: «Українську модель платформи вже переймають інші країні, що є значним внеском у весь проект Східного партнерства». На думку Посла ЄС, громадянське суспільство, на відміну від урядів, що зосереджені на відпрацюванні власного мандату, може ставити амбітні цілі й досягати їх у середній та довгій перспективі.

Ян Томбінські підтвердив, що в планах на 2013 є підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: «Однак Угода накладає обов’язки на обидві сторони, вона не лише має бути підписана, але й виконана. Що, зрештою, дозволить перейти до наступної стадії інтеграції». Підписання, за словами дипломата, відкладалося через проблеми вибіркового правосуддя в Україні, незавершеність реформи судової системи та внаслідок сумнівів щодо парламентських виборів в Україні. Ян Томбінські зазначив, що в контексті Угоди про асоціацію парламент відіграє надважливу роль, оскільки саме він має проводити основну роботу в її межах. За словами Посла ЄС, Європарламент, а з ним і парламенти країн Євросоюзу, хочуть мати надійного партнера з повним мандатом довіри громадян.

Крім того, Ян Томбінські зазначив: «Ми щасливі, що більшість українців проголосували за проєвропейські програми на парламентських виборах».

Голова парламентського комітету з євроінтеграції Борис Тарасюк розповів про діяльність Бюро парламентської асамблеї «EuroNest», зокрема про його контакти з національними платформами громадянського суспільства Східного партнерства та про рішення щодо запрошення їх представників на постійній основі на засідання своїх чотирьох головних комітетів.

Говорячи про політичну складову відносин України з ЄС Борис Тарасюк зазначив: «Опозиція не є опонентом євроінтеграції України й, зокрема, не є опонентом підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода могла б бути підписана вже давно,  якби не внутрішні українські обставини… Наскільки мені відомо, в Європарламенті зараз обговорюється ідея ухвалення чергової резолюції по Україні. Основна її частина стосуватиметься оцінці виборів в Україні».

Торкнувся політик й питання діяльності майбутньої Ради й комітету з європейської інтеграції зокрема: «Сьогодні це лише розмови, але я з тривогою можу сказати, що зі сторони провладної партії вже обговорюють ідею фактичного скасування комітету євроінтеграції та його об’єднання з комітетом у закордонних справах».

За результатами Конференції Координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ігор Когут зробив такий підсумок: «Найважливіше, що сьогодні наш форум отримав той формат, який повинен стати постійним – відбулася розмова громадянського суспільства як з різними інститутами влади, так і з європейськими інститутами. І Європейський Союз сьогодні був представлений в особі найвищого свого представника в Україні – Посла ЄС. І уряд був присутній в особі найвищого представника, котрий займається питанням європейської інтеграції – першого віце-прем’єр-міністра. Була представлена й опозиція, а також «EuroNest». Тож ми отримали матрицю, як насправді має працювати Форум громадянського суспільства Східного партнерства. Те, що дуже активно обговорювалось питання Угоди про асоціацію – це, з одного боку, спосіб надихнути суспільство в аспекті того, що така перспектива дійсно є. А з іншого – звернути увагу на те, що ще багато чого слід зробити в сфері впливу на уряд задля виконання позицій порядку денного асоціації та інших питань, пов’язаних з цінностями, судочинством і т.д.».

Також на Конференції відбулися кадрові призначення в межах Української національної платформи:

Національним координатором УНП ФГС СхП обрано Олександра Сушка (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва).

Координаторами робочих груп були обрані:

РГ 1. Демократія, права людини, належне урядування та стабільність – Володимир Купрій (Благодійний фонд “Творчий центр ТЦК”).

РГ 2. Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС – Геннадій Максак (Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень).

РГ 3. Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека – Однакову кількість голосів набрали Наталія Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”), та Зоряна Міщук (Всеукраїнська екологічна громадська організація “МАМА-86”).

РГ 4. Контакти між людьми – Андрій Когут (Центр правових та політичних досліджень “СІМ”).

РГ 5. Соціальний діалог – Ростислав Дзундза (МБФ “Карітас Україна”).

Участь у конференції взяли близько ста представників українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. Діяльність національної платформи підтримує Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Європейська програма Міжнародного фонду «Відродження».

Дивіться також:

Київ на роздоріжжі – йти до ЄС чи до Росії? (Радіо Свобода).

Цього року випускники вже чотирьох років обговорили актуальні питання журналістики, обмінялися думками та досвідом.

В перший день відбулося урочисте відкриття Конференції випускників. На ньому виступили Ігор Когут, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Олексій Погорелов, генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, член Проектної ради Школи та Олег Хоменок, голова Правління Інституту розвитку регіональної преси, член Проектної ради Школи.

Після цього відбувся круглий стіл, присвячений питанню свободи в професії журналіста, українських реалій та світового досвіду в даному контексті. За модерації Ігоря Когута участь у круглому столі взяли Андрій Алєксандров, співробітник організації Index on Censorship (Індекс цензури) по Білорусі та регіону ОБСЄ; Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації та Сергій Лещенко, журналіст Інтернет-видання «Українська правда». Ввечері пройшо представлення випускниками Школи своїх досягнень: вони розказали колегам про власні проекти, здійснення та творчі плани. Після цього відбулася урочиста церемонія вручення дипломів.

Наступного дня, 17 листопада, на Конференції говорили про євроінтеграцію України. Спочатку цю темо обговорювали на дискусійній платформі “Формування європейської ідентичності України“, де експертом виступив Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Далі Тарас Качка, екс-перший заступник директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України та Девід Стулік, координатор програм преси та інформації Представництва Європейської комісії в Україні, поділилися своїми міркуваннями щодо співробітництва України з Європейським Союзом – в частині укладання Угоди про Асоціацію та створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Після цього журналісти обговорили тему висвітлення європейської інтеграції в українських мас-медіа разом із Сергієм Сидоренком, журналістом, спецкореспондентом «Коммерсантъ-Украина»; Володимиром Єрмоленком, директором європейських проектів МГО «Інтерньюз-Україна» (презентація “Пастки висвітлення тематики ЄС в українських медіа: головні помилки та спотворення”) та Девідом Стуліком. День завершився виступом Олексія Сидоренка, керівника проекту «Теплиці соціальних технологій» (Росія) на тему «Демократія в епоху Google, Wikileaks та Facebook». Ввечері цього дня обговорювали механізми подальшої комунікації та співпраці серед випускників Школи.

З 2012 року захід змінив свій формат й перетворився на всесвітній форум, у якому взяли участь голови міжнародних організацій, політики та представники громадського сектору найвищого рівня, серед яких, зокрема, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон, Голова Європарламенту Мартін Шульц та Генеральний секретар Ради Європи Турбьйорн Ягланд.

Головна задача Форуму, як її проголосив Генеральний секретар Ради Європи Турбьйорн Ягланд, – відповісти на питання, які сили формуватимуть демократичне суспільство в майбутньому та об’єднати кращих реформаторів й лідерів світу для пошуку демократичних відповідей на виклики економічного, соціального і політичного характеру.

На відміну від шести попередніх років, коли Рада Європи влаштовувала Літні університети демократії для учасників Мережі Шкіл політичних студій, цього року захід вийшов на рівень всесвітнього форуму, об`єднавши в одних стінах високопоставлених осіб багатьох держав світу, відомих суспільних діячів, лауреатів Нобелевської премії миру та активістів громадянського суспільства. Зокрема:

• Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу,
• Голова Європейського парламенту Мартін Шульц,
• Екс-прем`єр-міністр Канади Кім Кепбелл,
• Президент Тунісу Монсеф Марзукі,
• Генеральний секретар Франкофонії Абду Діуф,
• Колишній комісар Ради Європи з прав людини Альваро Хіль-Роблем,
• Колишній генеральний секретар Ради Європи, Голова Європейської асоціації шкіл політичних студій при Раді Європи Катрін Лалюм`єр,
• Міністр місцевих та регіональних влад при міністерстві внутрішніх справ Франції, Голова Регіональної ради Ельзасу Філіпп Рішер,
• Лауреат Нобелевської премії миру Таваккул Карман,
• Сенатор і мер м. Страсбург Ролан Ріс.

8 жовтня відбулось урочисте відкриття заходу, на якому з промовою виступили Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, а також президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон і лауреат Нобелевської премії миру Таваккул Карман.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд висловив тезу про те, що представницька форма демократії наразі переживає велику кризу, оскільки є застарілою для сучасного динамічного світу. Дуже значну роль почав відігравати Інтернет, а саме – люди, які завдяки ньому (й великою мірою, завдяки соціальним мережам), чинять все більш помітний вплив на суспільство. Однак, попри те, що цей тиск сильнішає, поведінка людей залишається непередбачуваною. Це змушує політиків діяти інакше, підлаштовуватись під наявні умови, поступаючись і адаптуючись до натиску. В цьому сенсі зникає поняття політичного лідерства у його класичному розумінні. Особисті якості йдуть на другий план. Написати «твіт» швидше, ніж подумати – ось що характеризує багатьох сучасних політиків.

Зі свого боку, Генеральний Секретар ООН Пан Гі Мун під час свого виступу змалював Раду Європи як лабораторію, де з 1949 року успішно ведуться експерименти по налагодженню співробітництва між різними народами і групами суспільних інтересів. Для РЄ настав час замахнутись на новий, ще більш масштабний інтеграційний процес, вважає він.

Після відкриття Форуму в різних залах будівлі Ради Європи розпочались паралельні семінари, організовані відповідно до тем та професійних категорій, присвячені таким питанням:

• Універсальні цінності, глобальні виклики та реалії місцевого життя
• Чи потрібні один одному ринкова економіка та демократія?
• Якою буде демократія після «Арабської весни»?
• Демократія і релігія: одні цінності проти інших
• Віртуальні цінності: демократія і нові соціальні мережі
• Демократія і глобалізація. Одна модель для всіх?
• Населення і гроші: втрата довіри
• Чи можна нав`язати демократію?

В рамках Всесвітнього форуму демократії також були проведені публічні семінари, присвячені питанням відповідальності засобів масової інформації, місцевій та регіональній демократії, транскордонному співробітництву, навчанню демократії та громадянській участі, подоланню кризи представницької демократії, відповідальному лідерству, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю тощо.

Учасники Української школи політичних студій, окрім семінарів Форуму, також відвідали страсбурзький Музей сучасного мистецтва, побували на прийомі у Постійного представника України в Раді Європи Миколи Точицького та прийомі в Раді Регіонів, а також мали зустріч ізпредставниками від України у Європейському суді з прав людини. Під час роботи Форуму учасники могли відвідати додаткові заходи: громадянські дебати, літературні вечори, демонстрації кінострічок, концерти тощо.

У четвер, 11 жовтня, у залі засідань ПАРЄ у Палаці Європи під головуванням генерального секретаря Ради Європи відбулось заключне засідання Форуму, після чого учасникам Шкіл політичних досліджень-2012 були вручені дипломи про участь у заході.

Детальна англомовна програма Всесвітнього форуму демократії.
Фотоальбом Української школи політичних студій на Всесвітньому форумі за демократію (Facebook).

Завдання семінару полягало у виборі методології, яка підійде Робочій групі для проведення моніторингу. Експерти обговорювали методології, що використовувались раніше як для моніторингу Порядку денного асоціації, так і для моніторингу інших євроінтеграційних ініціатив (наприклад, Планів дій Європейської політики сусідства, Флагманської ініціативи з належного екологічного врядування Східного партнерства, індексів європейської інтеграції та ін). Серед критеріїв для вибору методології важливими є такі, як можливість виміряти та порівняти отримані результати, об’єктивність отриманої оцінки, ресурсоємність процесу моніторингу, можливість подання експертного коментаря та рекомендацій, використання різних джерел для моніторингу.

Зрештою було обрано методологію, розроблену Всесвітнім фондом охорони природи – Європейський політичний офіс (WWF-EPO) та Фондом Генріха Бьоля – ЄС (Hbf-EU), яка використовувалась при оцінці Планів дій ЄПС, Флагманської ініціативи з належного врядування Східного партнерства. Але методологія потребує адаптації: замість запитань, що раніше використовувались в оціночній таблиці при проведенні моніторингу, будуть задіяні об’єктивно вимірювані індикатори (ОВІ) (підхід, що був використаний ГМ «ОПОРА» під час моніторингу політичної складової Порядку денного асоціації у 2012 році). Такі індикатори встановлюють та вимірюють конкретні характеристики досягнень, а також є основою для формування належної системи моніторингу. Для кожного оцінюваного питання буде складена окрема оціночна таблиця з ОВІ, що відповідають конкретному пріоритету Порядку денного асоціації, та різнорівнева шкала відповідності цьому індикатору.

Попереду у Робочої групи багато завдань – розробка оціночних таблиць, проведення самого моніторингу, обговорення результатів такого моніторингу з громадськістю, оприлюднення результатів. Тим не менше, гарний початок справи є запорукою успіху.

Захід проводився в рамках роботи Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Довідка:

Порядок денний асоціації Україна – ЄС є практичним інструментом підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до моменту набуття нею чинності. Для реалізації поставлених задач здійснюються певні заходи, які стануть предметом моніторингу та оцінки нашої організації. Пріоритетні питання на 2011-2012 роки у сфері навколишнього природного середовища та зміни клімату включають шість питань: імплементація Національної стратегії з на питань навколишнього середовища та Національного плану дій для її реалізації; розробка та імплементація українського законодавства, стратегій та планів зокрема щодо оцінки впливу, стратегічної оцінки, доступу до інформації та участі громадськості; розвиток національних імплементаційних інструментів відповідно до багатосторонніх угод (перелік із 13 інструментів); реалізація Бухарестської конвенції; вивчення можливостей створення офісу РЕЦ в Україні.

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства — це мережа українських організацій громадянського суспільства, що об’єднує понад 150 організацій-учасниць. Платформа є складовою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства — багатонаціональної платформи організацій громадянського суспільства (ОГС) з країн Східного Партнерства, країн-членів ЄС, європейських та міжнародних мереж утвореного для участі громадянського суспільства в розробці, впровадженні та оцінці політики Східного Партнерства.

Working group №3 “Environment, climate change and energy security,” National Platform Civil Society Forum started monitoring the environmental component of the agenda EU-Ukraine Association for 2012. The decision to conduct such monitoring was made at the meeting of the Working Group 3 March 29, 2012.

The task of the seminar was to choose the methodology that fits the Working Group to monitor. Experts discussed the methodologies that have been used previously for monitoring the Association Agenda and to monitor other European integration initiatives (such as the Action Plans of the European Neighbourhood Policy Flagship Initiative with good environmental governance EaP index of European integration, etc.). Among the criteria for selection methodologies are important such as the possibility to measure and compare the results, objectivity of received assessments, resource-holding of monitoring process, the possibility of expert commentary and recommendations, the use of different sources for monitoring.

All in all it was chosen to use the methodology, developed by World Wide Fund – European Policy Office (WWF – EPO) and by the EU office of Heinrich Boll Foundation, which was used for assessment of the ENP Action Plan – flagship program of Eastern Partnership. But methodology needs some adjustments: instead of questions, which were used during monitoring in the assessment table, objectively measurable indicators (OMI) will be used (this approach was developed by civil network OPORA during the monitoring of political component of Association’s Agenda in 2012). Such indicators determine and measure particular characteristics of achievements and serve as the basis for adequate monitoring system development. For each assessed question a separate assessment table with OMI will be put together, where indicators will correspond to each particular priority of the Agenda of the Association, as well as multilevel scale according to particular indicator.

There is a lot of work ahead of the working group – development of assessment tables, holding an actual monitoring, discussing the monitoring results with the public, publication of the results. All in all, a good start is a key to success.

This event was organized in the framework of National Platform of the Eastern Partnership Civil Society Forum funded by International Renaissance Foundation.

Agenda of The Association Ukraine – EU is a practical tool for preparing to the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU. In order to realization of the objectives were undertaken some measures which will be monitored and evaluated by our organization.

Priority issues for 2011-2012 at the area of environment and climate change include six points: implementation of the National strategy for the environment and the National action plan for its implementation, development and implementation of the Ukrainian legislation, strategies and plans, including the impact assessment, environmental assessment, access to information and public participation; the development of national implementional instruments according to multilateral agreements (list of 13 tools), implementation of the Bucharest Convention, learn the possibilities of creating a RAC office in Ukraine.

В основному це – представники навчальних закладів райцентрів та сіл, які поширюють інформацію про Європейський Союз та його відносини з Україною.

Учасники семінару обговорили поточну ситуацію в сфері європейської інтеграції України та події в окремих країнах Євросоюзу. Аналізуючи досвід різних держав у впровадженні стандартів ЄС, механізмів економічного розвитку, кроків для запобігання фінансовій кризі, вони дійшли висновку, що запорукою успішної євроінтеграції та розвитку в європейської спільноті є насамперед глибоке усвідомлення та реальне дотримання фундаментальних цінностей, закріплених Лісабонським договором:

• людської гідності,
• свободи,
• демократії,
• рівності,
• верховенства права,
• поваги до прав людини.

На конкретних прикладах євроклубівці вивчили, як повсякденне дотримання цих принципів залежить від їх усвідомлення громадянами, а також діловими колами, медіа та владою. Одним з найбільш дієвих способів виховання та впровадження таких цінностей є дебати, які сприяють усвідомленню принципів свободи слова, свободи зібрань, взаємоповаги, рівності статусів у дискусії, демократичного способу ухвалення рішень.

Після цього відбулася презентація заходів, передбачених в рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України» упродовж наступного року. Увагу учасників привернув конкурс есе для Євроклубів на тему «Що таке бути європейцем», в рамках якого члени Євроклубів мають можливість провести дискусію щодо поширення та дотримання європейських цінностей в українському суспільстві.

У форматі «Відкритий простір» відбулося обговорення сучасних аспектів діяльності Євроклубів. Учасники в малих групах дискутували про використання сучасних методів роботи, співробітництво на регіональному та міжнародному рівнях, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Євроклубів. Безпосередньо під час семінару учасники одержали пакет інформаційних та методичних матеріалів у друкованій та електронній формах.

Під час семінару відбувся також авторський тренінг доктора педагогічних наук, професора Олени Павленко щодо практичних форм та методів роботи в Євроклубі.

Організаційну підтримку у проведенні семінару надав Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, фахівці якого також опікуються розвитком євроклубів області.

Проект «Підтримка регіональних Євроклубів України» фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується громадською організацією «Лабораторія законодавчих ініціатив».

10 жовтня у Чернігові, в експертному клубі «Чиста політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

За словами Євгенія Романенка, керівника проекту, головною ідеєю коаліційної співпраці громадських організацій з 8 областей України стало поєднання експертного потенціалу регіонів для напрацювання рекомендацій до законопроекту «Про місцевий референдум» (р.н. 7082), який ухвалено парламентом у першому читанні 19.04.2011 р. Насамперед, зусилля представників громадськості та зацікавлених органів місцевої влади спрямовувалися на включення в проект нормативного документу положень, які б розширили можливості впливу громадян на вирішення питань місцевого значення за ініціативою громадськості. 

Не менш важливою складовою проекту стало проведення широкої просвітницької кампанії на місцевому рівні з метою популяризації місцевого референдуму як ефективного інструменту прямої демократії. За словами Геннадія Максака, керівника Поліського фонду, найбільш резонансним заходом в цьому напрямку стало проведення наприкінці липня міні-референдуму в м. Чернігові.

Але фінальний і найголовніший етап проекту – імплементація напрацьованих рекомендацій – ще попереду. На цьому наголосив Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, яка виступає координатором коаліції та забезпечує комунікацію з Верховною Радою України. 

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Захід влаштували Донецька обласна організація «Комітет виборців України» спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні». У Донецьку вперше провели обговорення місцевих проблем в рамках міні-референдуму за технологією «Town Hall Meeting», що є зручним та сучасним засобом обговорення проблем громад. Це захід нового формату, він відбувся вперше не тільки в Донецьку, а й ще в трьох інших містах України. На міні-референдумі звичайні громадяни на рівні з міськими чиновниками та активістами різних об’єднань можнуть спільно обговорювати та вирішувати проблеми міста.

На заході обговорювалося питання про надання мешканцям Донецька реальної можливості використовувати велосипедний транспорт. Їм хочуть забезпечити належні безпечні умови для поїздок шляхом створення велосипедних доріжок та паркінгів для велосипедів. Проблема полягає в тому, що мешканці та гості міста фактично не мають можливості користуватися велосипедним транспортом без загрози для власного життя.

Весь напрацьований матеріал експерти ДОО ВГО “КВУ” опрацюють, систематизують та направлять місцевій владі для подальшого запровадження в життя.

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» здійснюється Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який виконує «Pact в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Дивіться також: Політики радяться з громадою щодо прийняття закону про референдуми.