Події | Лабораторія законодавчих ініціатив

Четверта міжнародна наукова конференція «Парламентські читання»

Лабораторія законодавчих ініціатив у співпраці з Факультетом правничих наук і Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національної університету “Києво-Могилянська академія”, а також з Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України провели Четверту щорічну міжнародну наукову конференцію «Парламентські читання», присвячену проблематиці парламентаризму. Цьогорічна конференція відбулася 21 листопада 2014 року в м. Києві.Конференція є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.

Ініціатива покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення наукових досліджень з парламентаризму у таких сегментах, як представницька та законодавча функції парламенту, його контрольні повноваження, внутрішня структура та організація, статус члена парламенту, участь громадськості у законодавчому процесі, взаємозв’язок з партійною системою та виборчим процесом, депутатська етика, налагодження співпраці депутатів з виборцями тощо.

Відкрив конференцію своїм вітальним словом Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Пан Когут зазначив, що для ЛЗІ важливо утворити форум науковців та експертів, де вони могли б обмінюватися думками, позиціями, знаннями. Формуючи критичну масу для такої комунікації, ми переконані, що в найближчому часі будемо здатні до концептуальних напрацювань, здатних зрушити парламентську реформу, яка має європеїзувати та модернізувати українській парламент, його процедури та практики.

Вступна лекція Мелані Саллі, Директору інституту «Go-Governance» (Відень, Австрія), була присвячена поведінці парламентарів в усіх її аспектах: нормативному, етичному та національно-культурному.

Микола Хавронюк, Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, професор кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, присвятив лекцію теоретичному та історичному аналізу корупції в Україні, апелюючи також до європейського досвіду.

Після вступної частини відбулось обговорення досліджень учасників конференції. Модератором виступила Маргарита Чабанна, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

На Конференції були заслухані такі доповіді:

Формування депутатського корпусу Верховної Ради України від Волинської області на виборах 1998, 2002 та 2012 (Ілона Мірчук)
Культурна політика держави як чинник становлення громадянського суспільства (Марина Старова)
Теоретичний аналіз розвитку парламентаризму в контексті ліберальної та неліберальної форм демократії (Михайло Білоконь)
Нащадки політиків України: нариси до цілепокладальної етики (Людмила Юзва)
Нормативно-правова база в сфері забезпечення механізму впровадження інклюзивної освіти в Україні: теорія та практика (Марина Сташина-Неймет)
Правова просвіта населення як засіб забезпечення свідомої участі громадян у захисті своїх прав через взаємодію з парламентом (Ірина Трубанів)
Верхня палата двопалатного Парламенту: білоруський і зарубіжній досвід (порівняльно-правовий аналіз) (Частина 2) (Олексій Гірейко)
Юридичне значення присяги народного депутата та її вплив на виконання ним своїх функцій (Віталій Трачук)
Роль міжнародного досвіду в удосконаленні інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Христина Франчук)
Судовий контроль за діяльністю Верховної Ради України: проблеми та шляхи їх вирішення (Євстіфеєв Микита)
Взаємодія Верховної Ради України та прокуратури України в рамках нового Закону України «Про прокуратуру» (Плачинта Олександр)
Взаємодія Верховної Ради України з організаціями громадянського суспільства: між формальним та неформальним (Олександр Заславський)

Відбувся семінар для журналістів “Східне партнерство та нові виклики для України”

24-25 квітня 2014 року, у м. Київ Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Європейської комісії провели семінар для журналістів «Східне партнерство та нові виклики для України».

Метою семінару було інформування представників ЗМІ про політику Східного партнерства, його особливості, цілі та види діяльності, а також покращення якості матеріалів засобів масової інформації та налагодження співпраці з неурядовими організаціями, експертами, які беруть активну участь у виконанні Національної платформи Східного партнерства Форум громадянського суспільства.

Під час семінару журналісти мали можливість поспілкуватися з експертами з питань співробітництва України та ЄС щодо лібералізації торгівлі України з ЄС, а також візової, екологічної та енергетичної політик. Крім цього представники ЗМІ дізналися як і де шукати якісну і цікаву інформацію про політику Східного партнерства, а також які типові помилки роблять журналісти, висвітлюючи тему європейської інтеграції та Східного партнерства зокрема, а також як уникнути таких помилок. Участь у семінарі взяли близько 30 журналістів регіональних та київських ЗМІ.

24 квітня 2014 року семінар розпочався виступом Андрія Когута, координатора РГ 4 “Контакти між людьми” Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Експертом було представлено цілі, структура та формат роботи Східного партнерства. Окремо було наголошено про Форум громадянського суспільства, як майданчика для залучення громадянського суспільства до роботи у рамках Східного Партнерства. Андрій Когут відмітив, що головним викликом для Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства протягом попередніх років роботи та у майбутньому залишатиметься робота над реалізацією завдань, які необхідно виконати для підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.

Наступним перед журналістами виступив їх колега, журналіст Сергій Сидоренко, який спеціалізується на висвітленні європейської інтеграції. Сергій поговорив із журналістами щодо широко розповсюджених міфів про європейську інтеграцію, які використовуються у ЗМІ. Також Сергій пояснив журналістами структуру Європейського союзу, що допоможе їм краще аналізувати інформацію щодо прийняття рішень у ЄС. Крім того, було пояснено деяку термінологію, яку часто плутають журналісти, зокрема роз`яснено різницю між такими термінами як «Рада Європи», «Європейська Рада» та «Рада Європейського союзу».

Наступні виступи експертів були присвячені темі «Угода про Асоціацію як компас реформ для України». Під час цієї панелі виступили Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Вадим Трюхан, екс-директор Координаційного бюро європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва. Експерти окреслили для учасників передісторію стосунків Україна-ЄС щодо підписання Угоди про Асоціацію, а також розповіли про сучасний стан перемовин щодо підписання усіх частин Угоди. На думку Вадима Трюхана, підписання Угоди про Асоціацію є інструментом європейських змін в Україні, також це буде імпульсом для розвитку секторального співробітництва, визначатиме порядок денний для реформ в Україні. Учасники активно цікавились досвідом інших країн, зокрема Польщі та Балтійських держав щодо вступу в ЄС, а також перевагами вступу до ЄС та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС для різних секторів української економіки.

День логічно продовжився виступом Вероніки Мовчан, директора з наукової роботи, керівника Центру економічних досліджень, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Її виступ був присвячений лібералізації торгівлі України з ЄС. Після ознайомлення учасників із деякими теоретичними аспектами лібералізації торгівлі, експерт окреслила для учасників структуру зовнішньої торгівлі України та розповіла про різні торгівельні режими України. З метою запобігання перекручуванню інформації в медіа, експерт також розповіла учасникам про різницю між такими етапами економічної інтеграції як «зона вільної торгівлі», «митний союз», «спільний ринок» та «економічний та валютний союз». Також було пояснено різницю між термінами «квоти» та «тарифні квоти», що журналісти теж часто плутають. У своєму виступі експерт також розповіла про економічну частину Угоди про Асоціацію та висвітлила як підписання Угоди впливатиме на такі галузі як сільське господарство, харчова промисловість, легка промисловість, металургія тощо. Окрему увагу у виступі Вероніки було приділено впливу Угоди на ціни та асортимент товарів. На думку експерта, основна додана вартість Угоди про Асоціацію для України полягає у гармонізації регуляторного середовища.

Наступного дня перед учасниками виступила Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи «Європа без Бар`єрів». Вона висвітлила тему візової лібералізації та відповіла на численні запитання журналістів, що підкреслюють інтерес громадян України до цієї теми. Ірина розповіла про план дій із візової лібералізації та останні візові новації, підготовлені Європейським союзом для України, зокрема щодо цін, тривалості віз та необхідних документів.

Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86», висвітлила тему екологічних викликів європейської інтеграції. Зоряна підкреслила, що європейська інтеграція стала каталізатором реформ в сфері екології. В рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС фінансує програму «Підтримка реалізації Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року», про яку більш докладно розповіла Зоряна. На думку експерта, екологія є однією із найскладніших та найкоштовніших сфер реформування в рамках європейської інтеграції для України, сумарний обсяг необхідних коштів для інвестування – близько 40 млрд. євро. Крім того, в ЄС – дуже високі стандарти в сфері захисту довкілля, що означає для України велику роботу над гармонізацією законодавства. Експерт також окреслила екологічні пріоритети порядку денного «Україна – ЄС» та навела результати оцінки виконання екологічних пріоритетів порядку денного, що проводився громадськими організаціями.

Остання дискусійна панель була присвячена темі енергетичної співпраці Україна – ЄС. Антон Антоненко, виконавчий директор аналітичного центру Dixi Group, розповів про базові документи, що регулюють енергетичну співпрацю Україна – ЄС, а також співпрацю у рамках енергетичного співтовариства. Також експерт окреслив діяльність підгрупи «Енергетична безпека», РГ 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Також у цій панелі виступив Святослав Павлюк, керівник програми ЄС «Угода мерів-Схід». Він розповів про європейську ініціативу, що залучає місцеві та регіональні органи влади до сталого енергетичного розвитку та захисту клімату, користаючись підтримкою Європейської Комісії. Ініціатива ґрунтується на добровільних зобов`язаннях місцевих рад поліпшувати якість життя мешканців за рахунок підвищення ефективності використання енергії та розширення сфери використання енергії з поновлюваних джерел, досягаючи при цьому скорочення викидів СО2 щонайменше на 20% до 2020 року.

Четверта щорічна конференція випускників школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА»

Вже традиційно, завдяки підтримці програми «Засоби масової інформації» Міжнародного фонду «Відродження» Лабораторія законодавчих ініціатив провела 31 січня – 1 лютого 2014 року в м. Київ Четверту щорічну конференцію випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Протягом чотирьох років функціонування Школи її випускниками стали близько 80 журналістів із усієї України. Щорічна Конференція випускників спрямована на підтримку спільноти журналістів та сприяє обміну ідеями, спілкуванню та втіленню нових ініціатив.Після урочистого відкриття, де з вітальним словом виступили Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» та Лілія Баран, Міжнародний фонд «Відродження», конференція розпочалася обговоренням теми «Медіа до і після Вільнюського саміту: куди рухається галузь?». До виступу було запрошено Дмитра Гнапа, координатора і репортера, агентство Слідство.Інфо; журналіста, Hromadske TV. Д. Гнап розповів про нові медіа проекти, що з`явилися на українському ринку у листопаді-грудні 2013 року. Окресливши специфіку кожного з них, Д. Гнап розповів учасникам про редакторську політику Hromadske TV, а також подальші можливості монетизації проекту. Експерт разом з учасниками обговорили тенденції у висвітленні політичних та соціальних новин в умовах, що склалася в країні.

Наступна тема була присвячена питанню безпеки журналіста та безпеки персональних даних, що є особливо актуальним з огляду на деякі законодавчі новели, прийняті Верховною Радою України цього року та політично-соціальну ситуацію. Цю тему висвітлили Людмила Панкратова, адвокат, медіа юрист, тренер таДмитро Снопченка, тренер, фахівець IT-консалтингової компанії «Об`єднання Юг». Л. Панкратова окреслила права журналістів та відповідальність за порушення права журналіста на професійну діяльність. Також, особливу увагу було приділено правам журналістів у зв`язку із подіями грудня-січня 2013-2014 рр. На думку експерта, більшість порушень прав журналістів, що мали місце у цей період, мають спільні риси, що свідчать про порушення державою Україна ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також, медіа експерт зазначила, яких дій мають вживати журналісти для захисту своїх прав: фіксувати усі факти правопорушень, протестувати та широко повідомляти про такі випадки міжнародним організаціям, звертатися до юристів та адвокатів, які допоможуть скласти усі види заяви та проконтролюють виконання усіх необхідних у цьому випадку процедур. Д. Снопченко зосередився на технічних аспектах безпечної роботи журналістів. Експерт зауважив, що за останні 30 років суттєво розширився перелік можливих засобів для безпечної роботи в Інтернеті, не змінилося лише ставлення людей до своїх персональних даних. Журналісти, на його думку, можуть стати жертвою цільової або «віяльної» атаки. Д. Снопченко зосередив свою увагу на основних загрозах, які виникають у сучасних умовах при використанні комп`ютеру та Інтернету та методах попередження таких загроз.

Наступний день конференції був присвячений новітнім тенденціям та викликам у медіа сфері. До виступу на тему «Журналіст в цифрову епоху: запити ринку та стандарти роботи» було Олега Шинкаренко, мультимедійного журналіста та Інну Гадзинську, редактора, Корпоративні медіа, Вейсберг і партнери. Олег Шинкаренко розповів учасникам про свій досвід роботи мультимедійним журналістом-фрілансером, якими інструментами він послуговується у своїй роботі та які переваги мають ті чи інші мікрофони, камери для якісної роботи мультимедійного журналіста-фрілансера. І. Гадзинська зосередилася на питаннях, на які має собі дати відповідь кожне медіа задля свого ефективного розвитку у цифрову епоху. Зокрема, на думку експерта, варто звернути увагу на джерела витрат, фінансування та бюджет; аудиторію; надання сервісів; знати бажання користувача та конкурентів в обличчя; розуміти свої конкурентні переваги. І. Гадзинська також висловила думку, що майбутнє медіа за соціалізацією, локалізацією та мобільністю.

Виступити та обговорити тему перспективності та прибутковості онлайн-проектів був запрошений Дмитро Лисицький, віце-президент, керівник Інтернет-бізнесу, UMH Group. На думку експерта новинні проекти в Інтернеті не зможуть заробляти кошти на підписці та бути самоокупним, монетизуватися, якщо вони не пропонують унікальну інформацію своєму читачеві. Д. Лисицький відмітив, що складнощі знаходження рекламного бюджету полягають у необхідності задовольнити потреби як свого читача/глядача, так і рекламодавця. На українському медіа ринку більшість рекламодавців – це великі FMCG компанії, які консолідують ринок. Крім того, експерт рекомендував також звернути мас-медіа увагу на компанії онлайн-торгівлі, які дійсно вкладають кошти у своє просування та можуть реально виміряти зиск від розміщення своєї реклами в тих чи інших виданнях. Д. Лисицький також звернув увагу учасників на той факт, що в українському сегменті Інтернету за трафіком високі позиції займають сервісні сайти, а не медіа, тому простору для розвитку ще дуже багато. Експерт порадив учасникам використовувати спеціалізовані програми типа Google Analytics та Google AdSense в якості перших кроків із монетизації онлайн-проектів.

Закінчилася конференція обговоренням перспектив розвитку мережі випускників Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

*Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами, а також для поглиблення професійних знань та навичок роботи в різних жанрах задля виховання та формування авторитетних лідерів української журналістики, які б розділяли та відстоювали найвищі стандарти журналістики, дотримувалися етичних принципів, розуміли суть та природу журналістської професії, сповідували ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві, розділяли європейські цінності. Школа – єдина програма в Україні, яка формує спільний світоглядний комунікативний майданчик для професійного спілкування серед авторитетного журналістського середовища з різних регіонів України та сприяє доланню стереотипів.

21-23 листопада журналістів вчили цікаво висвітлювати європейську інтеграцію

21-23 листопада 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»провела семінар «Сучасні виклики в Європейському союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС та ключові аспекти європейської економічної інтеграції України».

Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь журналісти, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.

Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням державної допомоги підприємствам та впровадження стандартів ЄС у цій сфері. Своїми думками з цього приводу поділилися Денис Черніков, керівник аналітичних програм Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Лучик, головний редактор газети «Хроніки Любарта», що має значний досвід роботи у ЗМІ розповів про його досвід висвітлення цієї теми в ЗМІ.

Д. Черніков розповів про основні тенденції та етапи у сфері державної підтримки господарювання в Україні, зазначивши, що з 2011 року, із запровадженням Податкового кодексу України, в нашій державі, не зважаючи на багаторічну практику панування звуженого формально-галузевого принципу у наданні державних ресурсів для підтримки економічної діяльності, існує значний потенціал для трансформації цієї системи, який складається з:

впровадження альтернативних підходів у вигляді горизонтальних (спільних для багатьох секторів економіки) форм підтримки;
поширення критеріального підходу (наявності кількісних та якісних умов для надання підтримки);
подальшого удосконалення механізмів інвентаризації, аналізу практики державної підтримки.

Також експерт надав огляд правил державної допомоги ЄС, що є цілісним механізмом, що забезпечує ефективне спрямування бюджетних та інших ресурсів держав-членів ЄС на проведення структурних перетворень в економіці та підвищення конкурентоспроможності суб`єктів спільного ринку Європейського Союзу. Андрій Лучик навів приклади власних журналістських матеріалів, де висвітлювалася ця тематика, зокрема щодо Луцького автомобільного заводу та заводу Електронмаш.

Після цього учасники познайомились із Олександром Шатковським, експертом з державних закупівель та Олексієм Шалайським, головним редактором видання “Наші гроші”, які висвітлили тему впровадження стандартів ЄС в системі державних закупівель. О. Шатковський розповів учасникам про проблемні моменти здійснення державних закупівель в Україні, виділив серед них часту зміну законодавства, внесення суттєвих змін до редакції законопроекту між 1 та 2 читаннями, що є сумнівним з точки зору регламенту та свідчить про неналежну фахову експертизу, велику кількість винятків у діючому законі, незастосування закону державними та комунальними суб`єктами господарювання, не працюючий розділ закону про реверсивний електронний аукціон, неоднозначно сформульовані в законі підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника. Також експерт зосередився на практичних проблемах участі у торгах. О. Шалайський розповів про те, як проект «Наші гроші» здійснює моніторинг розподілу бюджетних коштів та яким чином будь-який журналіст може долучитися роботи у цій сфері.

Наступного дня, 22 листопада 2013 року відбувся виступ Тараса Качки, екс-першого заступника директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України, та Дарії Марчак, екс-редактора напряму «Економічна політика і реформи», Forbes.ua. Такий тандем експерта та професійного журналіста надав учасникам можливість дізнатися більше про зону вільної торгівлі як можливість для модернізації торгівельних відносин та економічного розвитку України як у теоретичному, так і практичному планах. Д. Марчак розпочала свій виступ із сильних та слабких сторін створення зони вільної торгівлі із ЄС, зазначивши, що як прибічників, так і незгодних із ЗВТ із ЄС багато, але аргументи одних сильніші, а інші просто кричать голосніше. Д. Марчак відмітила, що український виробник банально боїться конкуренції, а крім того в нашій державі немає культури інвестицій в модернізацію підприємств. Також журналістка розповіла про найяскравіші приклади маніпуляцій в ЗМІ щодо теми європейської інтеграції України. Одним із найяскравіших прикладів журналістка назвала використання в ЗМІ суми в 165 мільярдів євро, які начебто потрібні для адаптації технічних регламентів до стандартів ЄС. Звідки взялася ця цифра – невідомо, але медіа активно користуються нею. На думку Т. Качки, Україна має бути експортно-орієнтованою державою, тому що по деяким групам товарів ми не споживаємо стільки, скільки виробляємо або збираємо (у сфері сільського господарства). Т. Качка також відмітив, що в нашій державі повільно, але впевнено відбувається адаптація законодавства до європейського, що в довгостроковій перспективі невідмінно принесе зиск українській економіці. Експерт наголосив, що в нашому регіоні ЄС є чудовим прикладом із трансформації держав і українська держава може і має цим скористатися.

Після цього Ольга Шевченко, завідувач сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, поділилася своїми знаннями та думками щодо регіонального співробітництва між Україною та ЄС. О. Шевченко познайомила журналістів із ключовими поняттями із сфери регіонального розвитку та регіональної політики та окреслила основні моменти державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Особливу увагу експерт приділила транскордонній співпраці, яка є одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського забезпечення вільного перетинання товарами, особами і капіталами державного кордону. О. Шевченко відмітила, що підписання Угоди про Асоціацію з ЄС відкриває нові широкі можливості для кожного регіону: підвищення темпів розвитку; удосконалення структури виробництва; покращення становища у соціальній сфері; отримання стимулу для ведення торгівлі з країнами ЄС; активізація потенціалу внутрішнього розвитку; відкриття ринків України для товарів, вироблених у Європі, та ринки європейських країн для товарів внутрішнього виробника; збільшення обсягів експорту товарів та підвищення рівня доходів. Також експерт поділилася із учасниками корисними контактами, де можна знайти необхідну інформацію щодо регіональної політики та регіонального розвитку.

Наступна панель була присвячена питанню модернізації вищої освіти в Україні. Цю тему висвітлила Олена Оржель, менеджер з моніторингу проектів, Національний темпус-офіс в Україні. О. Оржель в інтерактивній формі поговорила із учасниками про такі програми як Темпус, Еразмус Мундус та програма Жана Моне, а також Еразмус Плюс та окреслила, як громадяни України можуть скористатися цими можливостями, наголосивши, що не тільки студенти можуть скористатися ними. Також експерт розповіла, на що журналістам слід звертати увагу при висвітленні теми модернізації вищої освіти в Україні.

Семінар було продовжено виступом Анни Голубовської-Онісімової, експерта Проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерству екології та природних ресурсів України у впровадженні програми галузевої бюджетної допомоги» на тему «Досвід ЄС в реалізації життєздатної екологічної стратегії України». Експерт перш за все зазначила, що програма бюджетної підтримки ЄС – це новий інструмент співробітництва, міжнародна угода для підтримки реалізації взаємно визнаних стратегічних реформ, фактично це отримання бюджетом коштів від іноземної установи за умови дотримання узгоджених умов здійснення платежу. Бюджетна підтримка екологічного сектору полягає у наданні підтримки задля досягнення пріоритетів, визначених Національною стратегією з питань охорони навколишнього середовища. Показниками виконання програми є наближення природоохоронного законодавства України до законодавства ЄС, посилення інституційної спроможності для реалізації нової політики, а також практичні результати із впровадження національної екологічної політики у різних галузях: стабілізація викидів від електростанцій до рівня 2011 року, покращення якості поверхневих вод, покращення переробки відходів, збільшення площі природоохоронних територій. Наостанок відбулася зустріч із Романом Ніцовичем, головним редактором видання “Українська енергетика UA-Energy.org”. Редактор поділився із учасниками своїми міркуваннями щодо того, як цікаво висвітлювати в ЗМІ питання енергоефективності, енергетичної політики та сталого розвитку.

В останній день учасники мали змогу подискутувати щодо перспектив Вільнюського саміту із Ігорем Когутом, головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Геннадієм Друзенко, керівником практики в сфері права ЄС юридичної фірми “Constructive Lawyers” (Україна), віце-президентом Інституту європейської інтеграції (Польща). Учасники не могли залишити поза свою увагою події 21 листопада 2013 року, а саме постанову Кабінету Міністрів України призупинити, в інтересах національної безпеки України, процес підготовки підписання Угоди про Асоціацію із ЄС. Г. Друзенко піддав сумніву правомірність цієї постанови, оскільки така постанова змінює засади зовнішньої політики України, що є законодавчо визначеними. Експерти погодилися, що ЄС не без своїх внутрішніх проблем, про що яскраво свідчить приклад Греції, але відкриття ринку в довгостроковому плані буде корисним для України. Крім того, згода ЄС підписати Угоду – це дуже великий крок назустріч, своєрідний історичний шанс для України.

Також після цього відбудеться обговорення учасниками проблем та можливостей висвітлення європейської інтеграції в ЗМІ. В кінці семінару учасники отримали завдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.

У Києві обговорили перспективи Східного партнерства

Відкрив конференцію Координатор національної платформи Східного партнерства Олександр Сушко. Почесними гостями офіційного відкриття конференції були посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський, посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас, директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України Всеволод Ченцов, співголова Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ Борис Тарасюк та голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Григорій Немиря. Окрім представників організацій-учасниць Національної платформи з усіх регіонів участь у заході взяли представники Адміністрації Президента України, Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради та ЗМІ.

Другого дня, під час пленарного засідання конференції, учасники обговорили консолідовану позицію українського громадянського суспільства щодо найближчих подій з європейської інтеграції, котра буде представлена цього року на Саміті Східного Партнерства у Вільнюсі та Форумі в Кишиневі. Другим питанням пленарного засідання були плани та пріоритети роботи Української Національної платформи у 2014 році.

В ході обговорення була ухвалена заява щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Учасники Нацплатформи наголосили на дефіциті реформ і нагальній потребі потребі їх здійснення. Також в заяві міститься заклик до посадовців владних інституції ЄС виявити розуміння щодо переваги підписання угоди (із текстом заяви можна ознайомитися за посиланням нижче).

Учасники конференції схвалили пропозицію Ігоря Когута, голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та екс-координатора Нацплатформи створити тематичну підгрупу «Демократія участі» та підтримали відповідне звернення до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. (текст Звернення додається).

Також, у рамках заходу були проведені тематичні засідання п`яти Робочих груп Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, під час яких учасники робочих груп визначили порядок денний за основними напрямками співпраці України та ЄС на 2014 рік.

Під час засідання Робочої групи 1 «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність» було ухвалено заяви щодо реформування виборчого законодавства в контексті угоди про політичну асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС, щодо проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і законопроектів «Про право територіальних громад на об`єднання» та «Про співробітництво територіальних громад». Також було створено нові дві тематичні підгрупи «Демократія участі», «Безпека та стабільність».

За результатами засідання Робочої групи 2 «Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС» було прийнято рішення про створення підгруп за напрямками торгівлі (координатор підгрупи Ірина Коссе), сільського господарства (Ольга Кот), малого та середнього бізнесу (Віктор Жих) та транскордонного співробітнитцва (Вадим Пилипенко). Під час підготовки порядку денного на 2014 рік було заплановано проведення низки заходів, зокрема, круглого столу з питань соціального підприємництва, інформаційної кампанії щодо можливостей програми «Горизонт» та інформаційної кампанії за результатами Самміту Східного партнерства у Вільнюсі. До кінця поточного року, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організаціями-членами Робочої групи 2 буде проведено 15 круглих столів в регіонах з метою висвітлення переваг та можливих проблем для економік областей від створення Зони Вільної Торгівлі ЄС з Україною. Також були напрацьовані тези до зверення Робочої групи 2 Форуму громадянського суспільства на зустрічі в Кишиневі в жовтні 2013 року.

Робоча група 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» на своєму засіданні обговорила плани роботи на наступний рік. Серед пріоритетних тем називалися належне екологічне врядування, видобуток сланцевого газу, виконання зобов`язань в рамках Енергетичного Співтовариства, збереження біорізноманіття та інші. Прийнято рішення продовжувати моніторинг євроінтеграційних зобов`язань України в профільних сферах, посиливши роботу з просування рекомендацій громадськості, розроблених на основі попередніх громадських оцінок, в тому числі через діалог з іншими заінтересованими сторонами (Урядом, профільними комітетами ВРУ, бізнесом тощо); здійснити аналіз наслідків Угоди про асоціацію в екологічній та енергетичній сфері з представленням результатів заінтересованим сторонам, також виклавши їх у доступній формі для використання в інформаційно-просвітницькій діяльності; проводити роз`яснювальну роботу із посадовцями та іншими заінтересованими сторонами щодо поточних зобов`язань України в екологічній, кліматоохоронній та енергетичній політиці тощо. Деталізація робочих планів групи продовжуватиметься в електронному режимі.

УчасникиРобочої групи 4 «Контакти між людьми» окрім підсумку минулого року та планування діяльності на майбутнє обговорили також дві заяви, які були запропоновані до розгляду. Перша з них стосувалася висловлення підтримки так званому «законопроекту Згуровського» про вищу освіту, який враховує євроінтеграційний вектор розвитку і є компромісним варіантом, що робить можливим його прийняття у Верховній Раді. Друга заява стосувалася проблеми зі статусом «волонтерської організації». Попри те, що Президент на початку вересня цього року, нарешті, визначив центральний орган влади відповідальний за надання такого статусу і, можливо, справа із неможливістю запрошення іноземних волонтерів на довгостроковий термін почне вирішуватися, проте учасники РГ4 переконані в необхідності лібералізації законодавства. Зокрема, всі підтримали потребу в скасуванні спеціального статусу «волонтерської організації» на державному рівні, як такого, що ускладнює діяльність і є зайвим.

На засіданні Робочої групи 5 «Соціальний діалог» говорили про можливість більш ширших напрямків роботи в контексті того, як все таки мають узгоджуватися в роботі РГ5 інтереси працедавців, профспілок і НУО. В підсумку учасники погодилися змінити назву робочої групи на «Соціальна справедливість та соціальний діалог», щоб підкреслити, що група працює з ширшим колом питань соціальної політики. Також на зустрічі було представлено Позицію Європейського соціально-економічного комітету на тему «Соціальний діалог у країнах Східного партнерства», котра знаходиться в роздаткових матеріалах. До роботи групи, також, долучилась Координаційно-експертна ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України. Рада була створена у листопаді 2012 року як координаційний майданчик для вироблення ОГС спільного бачення щодо розробки стратегії розвитку соціальної політики, у тому числі у сфері надання соціальних послуг. Напрацювання КЕР актуальні та важливі з огляду на те, що саме зараз Міністерство соціальної політики з залученням широкого кола фахівців неурядових організацій, розробляє комплексні пропозиції до нормативно-правових актів до яких потрібно внести зміни та доповнення відповідно до «Плану заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг». За підсумками засідання робочої групи було вирішено провести два круглий стіл на теми «Формування соціального діалогу в сучасних умовах: світовий досвід та українська практика», а також всеукраїнську наукову конференцію із залученням науковців та експертів «Формування соціального діалогу в Україні».

Завершилася конференція завершальним пленарним засіданням, під час котрого відбулося відбиття підсумків конференції та оголошення результатів виборів Національного координатора та складу Керівного комітету Нацплатформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Заява щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Звернення до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

Круглий стіл на тему «Перспективи модернізації державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні»

В ході круглого столу були розглянуті передумови та цілі реформування державної підтримки суб`єктів господарювання в Україні, пріоритети модернізації державної підтримки в контексті європейської інтеграції та міжнародних зобов`язань України, а також досвід впровадження стандартів ЄС в європейських країнах та рекомендації для України.Аналітичну доповідь, представлену на круглому столі було підготовлено в рамках співробітництва НІСД з Лабораторією законодавчих ініціатив. В основу доповіді покладено розробки проекту «Громадське лобіювання стандартів державної допомоги ЄС», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

В контексті модернізації системи державної підтримки економічної діяльності в Україні правила державної допомоги ЄС можуть і повинні розглядатися не тільки як предмет виконання зобов`язань в рамках діючої договірно-правової бази відносин з ЄС та майбутньої Угоди про асоціацію, але також як сучасний економіко-правовий інструмент регулювання, вивчення і впровадження якого є доцільним виходячи з внутрішньої необхідності.

Прес-реліз

Доповідь НІСД

Громадське обговорення на тему «Напрями реформування вищої освіти в Україні» у форматі Town Hall meeting

У заході взяли участь представники громадських організацій, студенти та викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії державного управління при Президентові України, Національного університету ім. Тараса Шевченка та інших ВУЗів.Дискусія відбувалась у форматі Town Hall Meeting, який передбачає обговорення різних сценаріїв вирішення політичного питання без експертних доповідей: учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв`язанні певної проблеми. Високий рівень дискусії бенефіціарів досягається завдяки детально підготовленим сценаріям та консультаційної участі експертів під час заходу. Після обговорення учасники голосують за найкращий спосіб (сценарій) вирішення питання.

Завдяки формуванню кількох невеликих груп обговорення з професійними модераторами та залученням експертів цей формат дозволяю обговорювати питання будь-якої складності та масштабу. При цьому збираються думки і позиції не експертів, а безпосередніх бенефіціарів розробленої політики.

В якості варіантів (сценаріїв) до обговорення було представлено декілька положень законопроектів про вищу освіту: проект №1187 (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік), проект № 1187-1 (розроблений під керівництвом чинного керівника профільного комітету парламенту Л. Гриневич) та проект №1187-2 (запропонований групою експертів під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського).

Зокрема обговорювалися такі положення законопроектів:
•   умови вступу до ВНЗ,
•   державне замовлення,
•   навантаження викладача,
•   види розміри та процедури призначення стипендій,
•   норми щодо Болонського процесу,
•   право студентів обирати дисципліни.

Після обговорення положень законопроектів щодо кожного з цих питань відбувалося загальне голосування учасників дискусії за той чи інший запропонований варіант. В результаті голосувань було з`ясовано, що найбільш підтримуваним законопроектом є проект групи М. Згуровського (№1187-2). Єдине положення цього проекту, яке викликало критику учасників, стосувалося навантаження викладачів.Відповідно до зазначено проекту скасовується обмеження навчального навантаження (таким чином, кількість годин навчального навантаження, необхідного для нарахування ставки, може мінятися) та надається право національним та дослідницьким університетам самостійно встановлювати норми часу навчального навантаження.

В результаті в цій частині був підтриманий законопроект опозиції (№ 1187-1), який встановлює обмеження навчального навантаження у 150-600 годин на рік.

У заході взяли участь партнери ЛЗІ із Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія), Асоціації зовнішньої політики (Молдова), Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень (Грузія), Громадська об`єднання «Молодь за розвиток» (Азербайджан).Партнери із Вірменії поділилися своїм досвідом проведення Town Hall Meeting, а також дали свої поради щодо кращої організації процесу проведення громадських обговорень.

Захід проводився Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Лідери громадянського суспільства: нова якість» за сприяння ініціативи Black See Trust For Regional Cooperation / German Marshall Fund of the United States та фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Сценарії були розроблені на основі аналізу законопроектів, підготовленого експертами Центру дослідження суспільства.

Прес-конференція «коли в Україні запрацює місцевий референдум?» (відео)

18 березня 2013 року в УНІАН відбулася прес-конференція, яка стала фінальним заходом в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні».

У прес-конференції взяли участь народний депутат України, Голова комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях, та експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський.

Ця прес-конференція стала фінальним заходом в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який реалізовувала коаліція організацій в рамках ініціативи «Мережа підтримки реформ»: Лабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецька та Херсонська організації ВГО «Комітет виборів України».

Метою проекту була консолідація зусиль громадськості, експертів і політиків з метою лобіювання у парламенті рекомендацій до законопроекту про місцевий референдум (№0867), які б відповідали інтересам громадянського суспільства, а також популяризація інституту місцевого референдуму в якості інструменту безпосередньої участі громадян в урядуванні.Під час прес-конференції Ігор Когут окреслив основні результати круглого столу , що відбувся 13 березня 2013 року у стінах Верховної Ради України, де в середовищі широкого кола експертів та народних депутатів були актуалізовані проблеми та перспективи регулювання у сфері місцевих референдумів, а також були представлені громадські рекомендації до законопроекту №0867.Давид Жванія розповів про роль інституту місцевого референдуму в представницьких демократіях Європи та країн СНД, і, крім того, проінформував про перспективи необхідного доопрацювання законопроекту про місцевий референдум, його ухвалення, а також належного застосування.

Розповідаючи про ініціативу підтримки проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» та про сам проект Віктор Ляхохарактеризував процедуру громадських обговорень як приклад найкращих практик вироблення громадських рекомендацій та участі громадян у виробленні політики.

Олександр Заславський поінформував про етапи реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», результати експертних консультацій у регіонах України, а також про основні проблемні моменти законопроекту про місцевий референдум та громадські рекомендації до нього.

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив з партнерами в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об`єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Тренінг «Залучення громадськості до вироблення політики на національному та місцевому рівнях в контексті європейської інтеграції»

У тренінгу взяли участь представники громадських організацій з Києва, Донецька, Львова, Чернігова, Житомира та Дніпропетровська.

Під час тренінгу учасникам були представлені принципи, етапи та передумови участі громадськості у процесі вироблення політики. Учасники ознайомилися з практичними інструментами оцінки умов та ризиків для ефективної участі, обговорили основні форми залучення громадськості в рамках українського законодавства, їх проблемні аспекти та шляхи вдосконалення. Особливу увагу було приділено роботі громадських рад: були обговорені можливі критерії для відбору громадських організацій та можливості покращення роботи цього інституту. Також під час тренінгу були представлені успішні громадські кампанії та приклади співпраці влади та громадськості на національному та місцевому рівнях в Україні.

Серед іншого, організатори представили досвід з впровадження в Україні механізму Town Hall Meeting – одного з найефективніших механізмів залучення громадян до вироблення політики. Насамкінець, учасники мали змогу ознайомитись з роботою українських НУО в рамках Форуму громадянського суспільства європейської політики Східного Партнерства.

Тренінг вели Естер Хертей, консультант з правових питань (European Center for Not-for-Profit Law, Угорщина), Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Когут, програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив. Також під час тренінгу виступила Астгік Інжеян, представниця ініціаторів проекту – Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія).

Проект «Роль організацій громадянського суспільства в європейській інтеграції: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення» здійснюється International Center for Human Development (Вірменія) у партнерстві із країнами Вишеградської четвірки: Institute for Public Affairs (Словаччина), Policy Association for an Open Society (Чехія), European Center for Non-for-Profit Law (Угорщина), Association Integration and Development (Польща) та двома державами-членами Східного партнерства: Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна) та Georgian Foundation for Strategic and International Studies (Грузія).

Метою проекту є сприяння процесам європейської інтеграції в країнах Східного партнерства шляхом:

Надання доступу до унікального досвіду та знань країн Вишеградської групи для посилення ролі громадянського суспільства в процесах європейської інтеграції;
Посилення інституційної спроможності організацій-партнерів в країнах Східного партнерства.

Прес-конференція «Коли в Україні запрацює місцевий референдум?» (відео)

Під час прес-конференції Ігор Когут окреслив основні результати круглого столу, що відбувся 13 березня 2013 року у стінах Верховної Ради України, де в середовищі широкого кола експертів та народних депутатів були актуалізовані проблеми та перспективи регулювання у сфері місцевих референдумів, а також були представлені громадські рекомендації до законопроекту №0867.

Давид Жванія розповів про роль інституту місцевого референдуму в представницьких демократіях Європи та країн СНД, і, крім того, проінформував про перспективи необхідного доопрацювання законопроекту про місцевий референдум, його ухвалення, а також належного застосування.

Розповідаючи про ініціативу підтримки проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» та про сам проект Віктор Лях охарактеризував процедуру громадських обговорень як приклад найкращих практик вироблення громадських рекомендацій та участі громадян у виробленні політики.

Дивитися відео