Експертне конституційне обговорення є частиною заходів по напрацюванню змін до Конституції України. Проведення конституційних семінарів є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
Town Hall meeting: Публічне обговорення законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні»
21 липня 2015 року в місті Луцьк відбулися публічні дебати з приводу законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні» ( Роман Подкур, Ніна Лапчинська, Андрій Амонс) у форматі Town Hall Meeting (Міські зібрання XXI століття). Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), а також Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Законопроект було підготовано Центром досліджень визвольного руху, на заході його представила експерт Центру Анна Олійник. Пані Анна обстоювала тезу про те, що чинний Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 963-XII від 17.04.91:
“Слід змінити повністю, адже новим законом пропонується введення нових категорій потерпілих від репресій радянського режиму – прямих родичів жертв репресій. Крім того, громадянам варто порівняти чинний та ініційований Центром варіанти Закону з точки зору чотирьох проблем: питання визначення категорій громадян, які підпадають під дію закону як потерпілі, або жертви репресій та проблему визначення самого поняття потерпілі в рамках проекту Закону; порядок повернення та відшкодування майна; а також введення пільг репресованим”
Відповідно до формату Town Hall Meeting по кожній із зазначених проблем були підготовані кілька альтернативних варіантів вирішення цих проблем, які виносились на голосування по завершенню дискусії.
Основними питаннями, які цікавили учасників найпопулярнішими виявилися такі:
- суто моральна сторона реабілітації репресованих політв’язнів (в тому числі і посмертна) як відновлення історичної справедливості,
- загроза перенавантаження державного бюджету та неспроможність держави виплачувати відповідні компенсації
- недоцільність самого інституту надання тих чи інших пільг взагалі окремим категоріям населення взагалі.
У публічних дебатах щодо запропонованого проекту Закону взяв участь Ігор Володимирович Гузь, народний депутат України обраний по округу № 19 Волинської області, який безпосередньо представляє інтереси волинської громади в парламенті.
Ігор Володимирович цілком підтримав ініціативу експертів Центру досліджень визвольного руху та пообіцяв сприяти просуванню даного законопроекту у Верховній Раді України за умов його доопрацювання з урахуванням громадського обговорення.
Переглянути сценарії:
Додаткову інформацію ви знайдете на сайті ВолиньМедіа
Другий парламентський конституційний семінар “Зміни до конституції України: відносини державної влади та місцевого самоврядування”
13 липня 2015 року відбувся Другий парламентський конституційний семінар «Зміни до Конституції України: відносини державної влади та місцевого самоврядування» , організований Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. До участі в семінарі було запрошено членів Конституційної Комісії відповідальних за реформу Конституції в напрямку децентралізації, провідних експертів, науковців, народних депутатів та представників громадськості. Учасники зібралися з метою обговорити актуальні проблеми законопроекту № 2217а про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади).
Семінар відкрив модератор зібрання, голова Комітету з питань державного будівництва Сергій Власенко. Серед важливих проблем законопроекту він виокремив чотири найбільш контраверсійних питання і запропонував їх до обговорення. Ці питання стосуються:
- повноваження представника державної влади, в тому числі Президента, зупиняти повноваження органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
- повноваження префектів;
- особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях врегульовано в Перехідних положеннях Закону;
- місцеві вибори 2015 року.
Модератор семінару подякував та одночасно передав вітальне слово співорганізаторам заходу, директору Програми РАДА Андрієві Шевченку та голові ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігореві Когуту. Промовці у своєму вітальному слові подякували Комітету за надану можливість провести захід у стінах Верховної Ради та погодилися із запропонованим порядком денним.
Наступну годину зі своїми коментарями виступили запрошені члени Конституційної Комісії Віктор Мусіяка та Михайло Теплюк, а також відомі українські експерти Володимир Пархоменко та Ігор Коліушко. Професор кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» та заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка висловив свою прихильність до закладеної в законопроекті ідеї, проте висловив конструктивні зауваження до механізму її реалізації. Щодо інституту префектів Віктор Лаврентійович наголосив на тому, що це нововведення не змінює статусу-кво з огляду на текстуальне закріпленні ролі префектів в системі виконавчої влади. Також він звернув увагу на те, що повноваження префектів може бути врегульовано законом, що дозволить парламенту на свій розсуд розширювати його повноваження. В аспекті скасування актів префектів Президентом та Кабінетом Міністрів, Віктор Мусіяка висловив побоювання про закладання конфлікту між цими двома органами. Також він скептично поставився до запровадження тимчасового державного уповноваженого на території із зупиненими повноваженнями місцевих рад та їх голів, адже в проекті змін до Конституції не розкрите питання про підконтрольність, підзвітність та відповідальність такої посади.
Михайло Теплюк, заступник керівника Апарату Верховної Ради – керівник Головного юридичного управління та член Конституційної комісії, зосередив увагу присутніх на позитивних сторонах законопроекту. Зокрема він згадав оновлення засад функціонування органів місцевого самоврядування, збереження громади, формування районними та обласними радами виконавчих комітетів та розмежування функцій місцевого самоврядування та державної влади на місцях. Загалом схвально поставившись до законопроекту, Михайло Олексійович завважив, що реформа децентралізації потребує ще низку законів та підзаконно-правових актів, і їх представлення до обговорення одночасно з проектом змін до Конституції значно б полегшило роботу та знизило ризики.
Заступник директора Центру аналізу та розробки законодавства «Асоціації міст України» Володимир Пархоменко висловив спільну позицію Асоціації, що законопроект, попри певні вади, не містить суттєвих прогалин, і тому Асоціація підтримує його ухвалення Верховною Радою. Останнім з експертів виступив голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Відмітивши помітну роль громадськості в підготовці законопроекту, Ігор Борисович зазначив, що законопроект загалом виконує завдання реформи та значно покращує правове регулювання. Втім вказав на деякі недоліки, зокрема про суперечливість повноважень префекта. Наприклад, поки відповідно до законопроекту виконавча влада на місцях здійснюється тільки префектами, інше положення проекту передбачає існування територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Також він завважив, що префектові доведеться створювати свій штат з огляду на повноваження забезпечувати виконання державних програм. Окремо Ігор Коліушко вказав на необхідності укрупнювати теперішні райони і на те, що варто надати Президенту право припиняти повноваження органу місцевого самоврядування без ускладненої процедури, закладеної в тексті законопроекту.
Слідом за експертами свої зауваження висловили інші запрошені гості, експерти, науковці та народні депутати. Співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Ірина Кресіна звернула увагу на недоцільність підконтрольності префектів Кабінету Міністрів, оскільки префекти не належать до урядової вертикалі. Юрій Ключковський в свою чергу схвально поставився до реформи адміністративно-територіального устрою, порядку делегування повноважень в рамках здійснення влади на місцях, проте також зробив зауваження в адресу повноважень префектів. На його думку, префект не повинен забезпечувати виконання державних програм, і його функції можуть бути занадто розширеними через волю парламенту.
Заключне слово взяв Сергій Власенко, який подякував всім присутнім за плідну та ефективну дискусію.
Експертне конституційне обговорення законопроекту про зміни до конституції щодо реформи місцевого самоврядування
16 червня 2015 року в Києві відбулось Експертне конституційне обговорення законопроекту про зміни до Конституції щодо реформи місцевого самоврядування. Експертне конституційне обговорення є продовженням серії заходів по напрацюванню пропозицій щодо змін до Конституції України. Експертне обговорення є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Зі вступним словом до експертної аудиторії звернувся Володимир Крижанівський, експерт Прогмами USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, який виступив у якості модератора круглого столу та представив головного доповідача, Бориса Беспалого:
“Будемо слухати виступ, який викличе доволі жваві дискусії з боку присутніх: розповідь Бориса Беспалого про законопроект щодо змін до Конституції. Це актуально, оскільки існує сильне бажання напрацювати вдалі зміни до Конституції. Беспалий системно підійшов до цієї справи”
Вітальні слова Андрія Шевченка, директора Програми USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” стосувалися значення як створення нової редакції Конституції загалом, так і заходу зокрема:
“Ми розцінюємо нашу сьогоднішню розмову як внесок до якісного конституційного процесу. Мені здається, що жодну мислячу людину не може задовольняти той рівень прозорості, відкритості та глибини експертного обговорення, який ми зараз бачимо. Ми повинні розуміти, що Конституція – це не просто консенсус політичних еліт, а ще й набагато ширший суспільний консенсус. Хороша Конституція – це фундамент на базі експертних напрацювань, стіни у вигляді домовленості між політичними елітами, і є ще дах у вигляді широкого суспільного консенсусу. Тому за цією логікою ми сьогодні будемо наріжні камені підпирати в цей дах”
Вступна промова Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, стосувалася оцінки ролі парламентарів у процесі конституційної реформи:
“Якщо ми будемо ширше залучати парламент до вироблення нової Конституції – буде чудово”
Наступним взяв слово народний депутат України, Анатолій Матвієнко, співавтор концепції змін до Конституції, презентованої під час експертного обговорення. Пан Матвієнко виокремив кілька принципових моментів, які він вважає релевантними в контексті сучасного стану творення основного закону:
“По-перше, Конституцію треба бачити в цілому, і не можна фрагментарно її змінювати. Важливо, що її в нинішніх умовах неможливо змінити повністю. Вона ніколи не набере потрібної кількості голосів, оскільки у кожної зі складових є свої противники. І якщо ми цих противників об`єднаємо, вони створять такий опір, що ми не подолаємо. Тому необхідно мати цілісне бачення і поступово змінювати певні речі, аби подолати консолідований опір. Проте у нас немає цілісного політичного бачення Конституції, оскільки вищі керівні посадовці мають лише загальну інформацію, але не мають загального бачення змін до Конституції”
Основну ідею реформування місцевого самоврядування в Україні та, відповідно, внесення відповідних змін до Конституції України, представив Борис Беспалий, консультант Програми USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”. Головним предметом реформування організації місцевої влади пан Беспалий вбачає в переході від трирівневої системи рад до дворівневої. На його думку:
“Існування дворівневої системи самоврядування, тобто місто обласного значення – область, перспективне, а трирівневої – не перспективний, переважно дотаційний. А тому необхідно по всій Україні перейти до дворівневої системи місцевого самоврядування”
Із зауваженнями та критикою пана Беспалого виступив Володимир Шаповал, д. ю. н., професор. Провідний український експерт в галузі конституційного права виокремив кілька моментів пропозиції Беспалого, які би варто було переглянути:
“По-перше, основні родові травми, які несе в собі чинна Конституція. У вашому проекті я бачу спробу посилити статус Президента, що мною не сприймається. Завважте на висновки Ради Європи, яка схвально ставиться до парламентаризації України. А ви пропонуєте протилежне. Наприклад, Президент вносить подання до ВРУ про призначення низки вищих посад силових структур. Проте звільняє самостійно, з підстав визначених законом. Це сумнівний критерій, як демонструє практика… Щодо Верховної Ради України, хибним є формулювання «дострокове припинення повноважень». Варто замінити на «розпуск», адже це відповідає світовій практиці, з одного боку, і «дострокове припинення повноважень» означає тільки, що інституція вже не є функціональною”
Третій семінар-круглий стіл “Регіональна політика в контексті угоди про асоціацію між Україною та ЄС”
Київ, 19 червня, 2015
У Верховній Раді відбувся третій семінар-круглий стіл в рамках проекту «Рада за Європу» на тему «Регіональна політика в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС». Народні депутати України, представники уряду та провідні експерти України та ЄС, що взяли участь у круглому столі, обговорили проблеми впровадження реформи децентралізації, нову регіональну політику в Україні та транскордонне співробітництво. Круглий стіл організовано за підтримки Української частини Парламентського комітету асоціації, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядуванняу рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ», що впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
«Справжнього процвітання та благополуччя можна досягнути лише тоді, коли держави дають своїм регіонам можливість розвивати їхній потенціал і приймати хоча б деякі рішення щодо інвестицій у їхнє майбутнє», – сказала на відкритті круглого столу Хуана Мера Кабелло, Радник, керівник відділу економічного співробітництва та територіального розвитку Представництва ЄС в Україні. ЄС вітає і підтримує кроки, зроблені центральною владою для реформи децентралізації – поправки до бюджету і Податкового кодексу, ухвалення законів про співробітництво територіальних громад, добровільного об`єднання територіальних громад, а також роботу щодо плану дій з реалізації Стратегії регіонального розвитку.
Водночас, учасники дискусії зазначили, що для завершення децентралізації потрібно ухвалити зміни до Конституції України, закони про місцеве самоврядування, про зміни адміністративно-територіального устрою, органів з самоорганізації населення поправки до низки галузевих законів у сфері освіти, охорони здоров`я, землі і води кодів тощо.
“Угода про Асоціацію між Україною та ЄС має на меті наближення стандартів життя українців до європейського рівня. Для цього ми маємо зробити швидкі реформи. Українська частина Парламентського комітету асоціації є платформою для обговорення такого плану змін і реформ. Важливо, щоби план реформ розроблявся і втілювався у співпраці з громадянським суспільством. Наш Парламентський комітет Асоціації вітає проведення заходів для розгортання цих реформ, які будуть найкращою відповіддю України Путіну і сепаратистам”
Хоча в процесі децентралізації у парламентській коаліції виникають суперечки щодо інструментів впровадження цієї реформи, залишається спільна мета – підвищення рівня життя громадян.
“Політика децентралізації та стимулювання регіонального розвитку – є одним із пріоритетів державної політики України протягом останнього часу. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС створює необхідні передумови для впровадження нових підходів у регіональній політиці, а особливо у питанні забезпечення транскордонного співробітництва. Нову регіональну політику варто розуміти як політику розвитку, інновацій та стимулювання інвестиційної діяльності, а також створення нових робочих місць в Україні”
Учасники «круглого столу» обговорили досвід успішного проведення реформи децентралізації, зокрема, у Польщі, та склали рекомендації для центральної і регіональної влади щодо поліпшення поінформованості громадян про мету децентралізації, ефективні способи проектування та фінансування проектів розвитку у регіонах України за участі фондів ЄС та державного бюджету України.
Презентації спікерів круглого столу доступні за посиланнями:
Нова регіональна політика, її внесок у реформу децентралізації та місцевого самоврядування.
Децентралізація. Стан справ та перспективи впровадження реформи у 2015.
Реформа місцевого самоврядування у Польщі.
Регіональна політика та Угода про асоціацію між Україною та ЄС.
Круглий стіл:”Енергоефективність – як підтримати вразливих споживачів”
Київ, 15 червня
Проект «РАДА ЗА ЄВРОПУ», що реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Представництвом ЄС в Україні, Комітетом ВР з паливно-енергетичного комплексу та Комітетом ВР з будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства, Українською частиною Парламентського комітету асоціації та Групи підтримки для України (SGUA), провели «круглий стіл» на тему «Енергоефективність: як підтримати вразливих споживачів». Політики та експерти обговорили план необхідних заходів для підвищення енергоефективності кожного домогосподарства і країни в цілому, що потрібно зробити для зменшення енергоспоживання, як захистити вразливих споживачів у час зростання тарифів та як стимулювати підприємства і домогосподарства бути максимально енергоощадними.
“Перші кроки для вирішення проблеми енергоспоживання в Україні — підняти ціни на справжній рівень. Це болючий процес, але він дуже необхідний. Непотрібно вдавати, що енергія нічого не коштує. Значна кількість вразливих споживачів, сімей можуть мати проблеми з оплатою своїх рахунків. Субсидії за такі рахунки вразливим людям — це цільовий напрямок, але одночасно з цим ми не вирішимо реальні проблеми. Субсидії тільки маскуватимуть цю драматичну ситуацію, проблему, а не вирішуватимуть її”
Субсидії слід поєднати із просвітницькою кампанією для громадян.
“ема енергозбереження по своїй суті є ключовою для енергетичної безпеки країни. Ми дуже часто заходимо в дискусії про те, звідки будемо брати газ чи ядерне паливо: з Заходу чи зі Сходу. А насправді це питання є другорядним по відношенню до теми енергоефективності. Так як в процесі скорочення споживання енергоресурсів можуть створюватися нові робочі місця, залучатися інвестиції, збільшуватимуться надходження до бюджету і тим самим стимулювати розвиток економіки та енергетичної незалежності держави”
“Важливо інформувати населення, яким чином можна зекономити, заощадити енергію. Наступний законопроект, над яким ми працюємо, буде якраз спрямований, зокрема, і на те, щоб підвищувати поінформованість населення щодо способів економії енергоресурсів”
Українська економіка є однією з найбільш енерговитратних в Європі.
“Якби середньостатистичні українці стали споживати енергії, як середньостатистичні поляки, Україна могла би повністю відмовитися від закупівлі російського газу”
Неможливо зменшити енергоспоживання без тотального обліку того, хто і скільки споживає енергії.
“Всі споживачі мають бути поінформовані, за що саме вони платять гроші. Лічильники мають стояти скрізь, на всіх рівнях у кожного споживача на кожен вид енергії”
Ключовий експерт, Проект ЄС «Угода мерів – Схід» Святослав Павлюк наголосив, що субсидії не повинні бути пожиттєвою гарантією для кожного громадянина, бо такий захист не спонукатиме українців стати насправді енергоощадними:
“Уряд має оголосити графік зниження рівня субсидій для домогосподарств, аби люди свідомо інвестували в утеплення власних помешкань, зменшення споживання води і електрики, а не сподівалися на постійну компенсацію своїх нераціональних енерговитрат”
Голова Державного агентства з енергоефективності Сергій Савчук вважає, що державна політика енергоощадності має безліч додаткових позитивних наслідків, окрім скорочення споживання енергоносіїв:
“Нам потрібно дивитися на енергоефективність, як на новий сектор зайнятості, нові робочі місця для наших громадян. До того, утеплені помешкання одразу зростають у ціні на 15-25%”
Один із співорганізаторів «круглого столу», Голова «Лабораторії законодавчих ініціатив» Ігор Когут зазначив, що учасники дискусії від парламенту та уряду продемонстрували готовність швидко та енергійно впроваджувати реформу у енергоспоживання:
“Ми почули про цілий перелік законопроектів, готових до голосування у Верховній Раді, спрямованих як на наведення порядку, прозорості у енергетичній галузі, так і на проведення широкої інформаційної кампанії задля того, щоби кожен громадянин перейнявся ідеєю енергоощадності, а відтак і енергонезалежності України”
Даний захід продовжив серію заходів у рамках проекту «Рада за Європу», що започаткований Європейським Союзом і реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Презентації спікерів круглого столу доступні за посиланнями:
Святослав Павлюк. Що заважає споживачам енергії вжити заходів з питань енергозабереження.
Ken Cleary. Department of Communications, Energy and Natural Resources.
Alan Clifford. Experience from UK programmes to support vulnerable consumers.
Іветта Делікатна. Існуючі інструменти для підвищення обізнаності в галузі енергоефективності в Україні.
Krzysztof Gierulski. Enabling consumers in the EU energy efficiency policy framework.
Krzysztof Gierulski. Individual metering and billing of heat or hot water.
Kenneth Cleary. Presentations of the findings of the Dutch Union of Tenants, the Netherlands.
Lessons of experience from effective awareness-raising campaigns.
Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall meatings
28 травня 2015 року Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа, організувала навчальні Міські Зібрання у форматі Town Hall Meetings.
Town Hall Meetings є американським терміном, який визначає неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такий формат більше зосереджується на публічних обговореннях, де необхідно стимулювати до активності безпосередніх учасників, аніж на експертних доповідях, форматах питання-відповідь та круглих столах. Строкаті групи громадян (від водія автобуса до досвідченого бюрократа) беруть участь у дискусії за окремими столами (близько 10-12 людей за столом), детально обговорюючи ключові складові різних політик (варіантів вирішення проблеми), проблему спрямування коштів або питання планування.
Роль фасилітатора полягає у тому, щоб максимально сприяти створенню довірливої атмосфери і допомогти кожному бути почутим. Він створює умови участі для більш стриманих учасників, запобігає неадекватній критиці та слідкує за дотриманням правил чемного спілкування тощо.
Крім того, відповідальні за прийняття рішення особи запрошуються для участі у заході в якості пересічного учасника або в якості спостерігача, а також дають свою оцінку та відповідають на питання учасників наприкінці зібрань. Програмне забезпечення для ТНМ розроблене з метою транслювати ідеї та рекомендації з кожного столу, які записуютьноуттейкери (оператори лап-топів підключених до мережі Інтернет (або об’єднаних за допомогою точки доступу)); занотовані повідомлення надходять керівнику дискусії (Менеджер), який редагує, фільтрує отримані повідомлення та розміщує їх на екрани, розташовані в залі обговорення.
У навчальному зібранні Town Hall Meetings взяли участь стажери Верховної Ради України в рамках програми, яку виконує ГО “Ліга Інтернів”. Під час тренінгу було розглянуто три суспільноважливі проблеми: надання адміністративних послуг, боротьба з корупцією та сприяння розвитку малого і середнього підприємництва. Сценарії для кожної з проблем були розроблені кандидатом філософських наук, експертом з аналізу політики, Романом КОБЦЕМ.
Тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”
25 – 26 травня 2015 в Києві відбувся тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”. Тренінг є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.В якості тренера виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру, експерт з аналізу політики, кандидат філософських наук.
До участі в тренінгу були запрошені представники громадських об`єднань, які вже мали певний досвід просування законопроектів: Реанімаційний пакет реформ, благодійний фонд “Восток-СОС”, Крим SOS, Центр дослідження визвольного руху та Українська федерація убезпечення.
В межах тренінгу було розглянуто такі питання як адвокаційна кампанія та вироблення державної політики, аналіз заінтересованих осіб (або стейкхолдерів) та, відповідно, можливості впливу на нах. Слухачі тренінгу також здобули практичні навички адвокаційного супроводу законопроектів від реєстрації до набуття ним чинності.
Робоча зустріч “Обговорення концепції змін до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”
Зустріч відбулася у форматі круглого столу в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». І депутати, і експерти висловили свою думку щодо основних проблем Регламенту Верховної Ради та його виконання в роботі парламенту.
Депутати сформулювали ключові проблемні аспекти роботи Ради VIII скликання:
- Домінування скороченої процедури ухвалення законів над звичайною (пропозиція ухвалювати рішення про скорочену процедуру не 150 голосами, а 226 голосами);
- Недосконала процедура затвердження пропозицій до законопроектів;
- Необхідність переведення парламентських процедур в електронний формат;
- Запровадження більш вільного доступу громадськості до пленарних засідань Ради;
- Занадто широкі дискреційні повноваження Голови ВРУ щодо формування порядку денного;
- Превалювання «точкових» законопроектів про внесення змін, які не носять концептуального характеру;
- Подання пропозицій до законопроектів після закінчення строків, тобто «заднім числом»;
- Неефективна «Година Уряду»;
- Неправомірний вплив секретаріатів комітетів та Апарату ВРУ на законодавчий процес;
- Зловживання правом на законодавчу ініціативу зі сторони народних депутатів;
- Внесення незаконних правок до вже ухвалених законопроектів.
Обговорення відбувалося за активної участі експертів Володимира Крижанівського, Владислава Носова та Сергія Лінецького. Вони в свою чергу висловили думки з приводу чинного Регламенту та запропонували напрями його вдосконалення. Володимир Крижанівський, експерт Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», наголосив на тому, що:
- Необхідно змінити формально юридичну форму Регламенту з «закону» до акту внутрішньої діяльності Ради, що ухвалюється винятково народними депутатами;
- Треба обрати такий порядок голосування, коли рішення ухвалюється не чітко визначеною конституційною більшістю, а більшістю присутніх в залі народних депутатів;
- Варто удосконалити процедуру внесення проектів рішень до порядку денного Ради;
- Забагато законопроектів потрапляють до сесійної зали.
Владислав Носов, народний депутат I-II скликань та співавтор чинного Регламенту, більш детально зупинився на аналізі актуального законопроекту про внесення змін до Регламенту ВРУ. Зокрема, його зауваження стосувалися таких моментів:
- Порядок денний першого засідання Ради не відповідає процесуальній логіці, і тому варто:
- Одразу після складання повноважень Кабінетом Міністрів (пункт 2 частини 1 статті 16 законопроекту) обирати Лічильну комісію раніше (пункт 3), аби налагодити розгляд спорів щодо результатів голосувань та не перетворити засідання на суперечки;
- Надати Президенту можливість виголосити позачергове послання про внутрішнє і зовнішнє становище України (пункт 5) перед доповіддю Голови ВРУ попереднього скликання про стан законодавчої роботи в парламенті (пункт 6);
- Після обрання Голови ВРУ (пункт 8) Обрати Першого заступника та заступника Голови ВРУ (пункт 9), так як ці два питання пов`язані політичними домовленостями щодо розподілу посад;
- Пунктом 10 розмістити доповідь Підготовчої депутатської групи, яка пропонує перелік, кількісний склад та предмети відання комітетів (пункт 11);
- Про персональний склад комітетів ВРУ (пункт 12);
- Про Погоджувальну раду депутатських фракцій (депутатських груп) (пункт 13);
- Про висвітлення роботи Ради (пункт 14);
- Вилучити запропонований у законопроекті пункт 10 щодо призначення Прем`єр-міністра, адже, по-перше, це питання не є організаційним для Верховної Ради і, по-друге, його можна розглядати тільки після створення комітетів та Погоджувальної ради, і тому доцільно його помістити в ч. 4 ст. 16;
- Вилучити пункти 17 і 18, оскільки вони дублюють положення ч. 4 ст. 16;
- Можливість існування декількох опозиційних об`єднань в парламенті може викликати проблеми щодо внесення законопроектів до порядку денного, тому варто в пункті 3 ч. 1 ст. 69 проекту вилучити слова «без голосування» (двічі) та вставити вимогу про підтримку не менш як третиною народних депутатів від конституційного складу ВРУ, аби запобігти зловживанню права формувати порядок денний сесії;
- Надання опозиційному уряду безумовного права на отримання від Кабінету Міністрів України інформації та копій прийнятих ним актів (п. 1 ч. 2 ст. 72) є проблематичним з огляду на те, що Кабінет Міністрів має низку таємних документів, пов`язаних з питаннями оборони, міжнародних договорів тощо;
- Недостатньо конкретизованим є положення щодо права опозиційного уряду здійснювати моніторинг діяльності Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади, їх посадових осіб (п. 2 ч. 2 ст. 72), адже не надано форм такого моніторингу, що нівелює цінність такого повноваження;
- П. 3 ч. 2 ст. 72 викласти в такій редакції: «здійснює контроль за розробкою та виконанням Державного бюджету України в межах і формах парламентського контролю». Це дозволить інституціоналізувати діяльність опозиції та направити її в конструктивне русло;
- В ст. 72, присвяченій опозиційному Урядові, права цього Уряду та права опозиційних депутатів-членів такого Уряду технічно не відокремлено;
- П. 5 ч. 2 ст. 72 необхідно доповнити в кінці словами «окрім проекту закону про Державний бюджет України» з огляду на те, що внесення такого законопроекту є прерогативою Кабінету Міністрів, відповідно до ст. 96 Конституції;
- Щодо п. 1 ч. 4 ст. 81, то Голова Комітету з питань бюджету не може бути представником опозиції, адже це може розхитати ситуацію через діяльність теперішньої опозиції. Натомість, варто надати можливість опозиції очолити Рахункову Палату для здійснення контролю;
- Ч. 1 ст. 100 чинного Регламенту варто доповнити реченням «В якості альтернативного не може вноситися проект закону про Державний бюджет України»;
- У запропонованій назві Глави 33 Регламенту пропустили словосполучення «припинення повноважень», адже далі в тексті це словосполучення з`являється;
- В ч. 10 ст. 205 законопроекту «Кандидати на посади Прем`єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України вважаються обраними» слово «обраними» варто замінити на «призначеними»;
- В ч. 7 ст. 206-1 змінити послідовність слів з «внесення Прем`єр-міністром України чи Президентом України» на «внесення Президентом України чи Прем`єр-міністром України»;
- В ч. 1 ст. 210 законопроекту словосполучення «статтею 209» замінити на «статтею 208», адже порядок нумерації змінився;
- В ч. 3, п. 1 ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 229 законопроекту є слова «які не входять до складу коаліції». Такі зміни не є зрозумілими з огляду на інтереси інших депутатів, членів коаліції.
- Регламентний комітет повинен формуватися винятково на паритетних засадах.
Третім взяв слово Сергій Лінецький, Радник Першого заступника Голови ВРУ. Попередньо він підготував зауваження до пропозицій, вміщених в законопроекті, і на зустрічі зосередився на узагальненому аналізі запропонованих змін:
- Зміни до Регламенту не носять концептуальний характер, а слугують приведенням Регламенту у відповідність до відновлених положень Конституції;
- Скорочена процедура замінила собою повну, тому необхідно заборонити скорочену процедуру для законопроектів з чітко встановленою кількістю статей (10, 20, 30…);
- Необхідно посилити місце і роль науково-експертної експертизи;
- Важливо закріпити право комітеті на об`єднання тематичних законопроектів перед другим читанням;
- Треба зобов`язати парламент розглядати «великі» законопроекти в три читання, і заборонити ухвалення законів без обговорення;
- У Голови ВРУ дуже широкі дискреційні повноваження, які необхідно чіткіше врегулювати.
Після виступу експертів, модератор заходу Ігор Когут надав слово Євгенії Аветісовій, спеціалісту ОБСЕ з питань законодавства, яка підсумувала та прокоментувала виступи народних обранців та експертів. На її думку, ключовими проблемами парламентських процедур є:
- Відсутність надзвичайно важливого закону про нормативно-правові акти;
- Недосконалість процесу внесення альтернативних законопроектів;
- Відсутність дисциплінарних проваджень проти депутатів, які регулярно не відвідують засідання комітетів та пленарні засідання Ради;
- Невизначеність формування порядку денного.
Після відповідей на запитання та коротких висновків від учасників заходу, дискусія перейшла в завершальний етап: депутати-учасники зустрічі визнали за необхідне згуртувати сили задля поліпшення роботи Верховної Ради в суттєвих її аспектах.
Захід відкрив серію робочих зустрічей по напрацюванню змін до Регламенту Верховної Ради України. Проведення десяти робочих зустрічей з питань регламенту є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
Парламентський Конституційний семінар «Конституційні засади децентралізації»
Лабораторія законодавчих ініціатив має на меті сприяти широкому суспільному залученню до процесу формування нової редакції Конституції України. Також нашою пріоритетною метою є створення нових комунікаційних майданчиків для такої діяльності. У заході взяли участь народні депутати України, працівники Апарату ВРУ, виконавчої влади, представники органів місцевого самоврядування, незалежні експерти та науковці.
В рамках семінару були презентовані такі проекти по внесенню змін до Конституції України: бачення конституційної реформи Науково-експертною конституційною комісію (презентував Юрій Ганущак), результати роботи Конституційної Асамблеї (презентувала Марина Ставнійчук) та презентація результатів публічних обговорень даних законопроектів в рамках проведення регіональних Town Hall Meetings (Міські зібрання ХХІ ст.) (презентував Олександр Заславський).
Результати роботи Конституційної Асамблеї представила Марина Ставнійчук, Голова Правління громадської організації «Громадське об’єднання «ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ ПРАВО». У своїй доповіді Марина Іванівна окреслила основні проблемні моменти сучасної системи організації влади на місцях:
- положення Конституції України щодо територіального устрою значною мірою так і залишилися нереалізованими, зокрема, не прийнято закон про адміністративно-територіальний устрій України, про Севастополь, не визначено на законодавчому рівні порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою;
- наявний територіальний устрій не приведено у відповідність із конституційною моделлю;
- відсутність чіткого розмежування компетенції між органами місцевого самоврядування та місцевими органами державної влади;
- незбалансованість соціально-економічного розвитку регіонів (зростання регіональних диспропорцій;
- незадовільний стан соціально-виробничої інфраструктури;
- низький рівень інвестиційної привабливості та інноваційної активності регіонів;
- різка диференційованість рівня життя населення;
- критичний стан основних фондів житлово-комунального господарства тощо);
- наявні конституційні положення щодо територіального устрою України стримують можливості проведення адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування, децентралізації державної влади;
- сучасна конституційна модель регламентації відносин у сфері територіального устрою має певні недоліки концептуального, термінологічного, системно-структурного характеру.
Пані Ставнійчук, відповідно, вбачає такі шляхи розв`язання означених проблем:
- викласти у іншій послідовності структуру Конституції та змінити назву розділу «Територіальний устрій України» на «Адміністративно-територіальний устрій України»;
- конституційно-правові засади адміністративно-територіального устрою України розширити, запровадивши принципи повсюдності місцевого самоврядування, субсидіарності, спроможності, доповнити іншими положеннями, що відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування та відповідним Протоколам до неї;
- принцип повсюдності місцевого самоврядування – поширення юрисдикції територіальних громад, об`єднань територіальних громад на територію, що включає землі населених пунктів, а також прилеглі до них землі;
- конституювання громади як основи адміністративно-територіального устрою;
- закріпити наступне визначення громади: «громада – це утворена у визначеному законом порядку адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території».
Концепцію реформування Конституції напрацьовані громадською Науково-експертною конституційною комісією презентував Юрій Ганущак, народний депутат України VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи. Запропонований проект передбачає зміни в таких напрямках: введення таких адміністративно-територіальні одиниць як волость, повіт, регіон; запровадження інституту Державного урядника; зміна правового статусу місцеве самоврядування.
Відповідно, це передбачає перегляд способу взаємодії влади на місцях з центральними органами влади: до відання ВРУ віддається регулювання питань утворення адміністративно-територіальних одиниць, встановлення їх меж, найменування, перейменування поселень, Президент України наділяється правом на дострокове припинення повноважень ОМС, тимчасового державного уповноваженого. Своєрідним нововведенням є інститут Державного Урядника (далі ДУ). ДУ очолює МДА та представляє КМУ; призначається та звільняється з посади Президентом за поданням Уряду. Державний Урядник району в центральному районі області одночасно є Державним Урядником області. ДУ уповноважений здійснює нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування Конституції та законів, організовувати діяльність державних інспекцій та координує діяльність територіальних органів ЦОВВ.
Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував результати публічних обговорень проектів децентралізації. У грудні 2014 року Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Ради Європи в рамках програми Immediate Measures Package у співпраці з було проведено 5 Громадських зібрань у форматі Town Hall Meeting в різних регіонах України: Чернігів, Луцьк, Суми, Одеса, Харків. У кожному з регіональних заходів взяли учать до 70 осіб. Дебати стосувалися питання «Організації виконавчої влади на місцях та засад місцевого самоврядування». На обговорення були винесені сценарії підготовані по двох законопроектах по внесенню змін до Конституції України: від 26.06.2014 р. № 4178а від Президента П.Порошенка (Варіант 1) та розроблений Науково-експертною конституційною комісією (Варіант 2). Більшість учасників усіх регіональних ТНМ голосували “ПРОТИ” обох Варіантів. Найпоширенішими рекомендаціями учасників публічних обговорень стали: зменшити строк повноважень ОМС до 2-3 років та розпочати децентралізацію з реформування податкової та бюджетної системи.
Презентації у рамках семінару:
Концепція змін до Конституції в частині децентралізації влади, — Юрій Ганущак
Результати публічних обговорень проектів децентралізації, — Олександр Заславський
Презентація методичних рекомендацій з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу
19 грудня в Києві відбулась презентація Методичних рекомендацій з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу. В налагодженні ефективної співпраці між громадськістю та Верховною Радою велике значення мають навички експертів громадських організацій, громадян у використанні офіційних інформаційних ресурсів. Електронна сторінка Верховної Ради України містить всю інформацію, необхідну для ефективної співпраці між ініціативною громадськістю та народними депутатами України, комітетами парламенту, тільки необхідно грамотно подати інформацію та знайти точки доступу, а також розуміти тонкощі законотворчого процесу. Розробка методичних рекомендацій є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.
