Семінар-круглий стіл “Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту”
23 листопада 2015 року у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл «Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту» за участі народних депутатів України, членів Рахункової палати, експертів міжнародних організацій. У центрі уваги – новий закон і нова роль Рахункової палати у контролі за державними витратами.
9 серпня 2015 року набув чинності новий Закон «Про Рахункову палату».
“Зокрема, Закон запроваджує прозорий порядок призначення членів Рахункової палати на конкурсній основі, посилює повноваження Рахункової палати та незалежний статус її членів, а також сприяє приведенню методології зовнішнього фінансового контролю до міжнародних стандартів”
Андрій Павелко
Народний депутат, Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
“19 та 20 листопада підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради з питань бюджету провів співбесіди з 67-ма кандидатами, що подали свої документи. Рівень кандидатів досить високий. Є люди з системи Рахункової палати (начальники відділів, керівники департаментів, головні контролери), а також зовнішні кандидати з юридичного бізнесу, банківської сфери на науки. Співбесіди відбувались абсолютно відкрито з присутністю представників громадськості, зокрема, Реанімаційного пакету реформ, які спільно з Центром політичних студій та аналітики зголосились за власною ініціативою та за погодженням бюджетного комітету провести експертний аналіз з відкритих джерел біографій кожного з кандидатів”
Іван Крулько
голова підкомітету з державного фінансового контролю, народний депутат
Далі у Верховній Раді відбудеться відкрите рейтингове голосування за кожного кандидата.
Новий склад Рахункової палати має стати важливим інструментом боротьби з корупцією у сфері використання публічних коштів. Відповідно до нового закону, окрім надходжень та витрат з Державного бюджету, до повноважень додалися ще дуже важливі предмети перевірки. Зокрема:
- кредити, залучені до бюджету від іноземних держав, банків та фінансових організацій,
- державні закупівлі за бюджетні кошти,
- цільові програми, інвестиційні проекти,
- державна допомога, тощо.
Рахункова палата отримала права пересилати до Генеральної прокуратури України відповідні матеріали. ГПУ, у свою чергу, буде вимушена поінформувати Рахункову палату про вжиті заходи реагування.
Остап Семерак, Народний депутат, Голова Української частини Парламентського комітету асоціації, наголосив на важливості оприлюднення звітів Рахункової палати, а також нагадав про зобов’язання України в сфері контролю державних витрат по Угоді про Асоціацію.
Новий закон також передбачає новий рівень незалежності діяльності Рахункової палати.
“Члени Рахункової палати відповідно до нового закону будуть вільними від політичного тиску. Але залежить від нових членів палати, чи зможуть вони захистити принципи незалежності, закладені у законі. Тому величезна відповідальність зараз на парламенті за те, щоби до цього органу потрапили справжні професіонали, а не протеже високопоставлених політиків”
Томас Фреллесен
заступник Голови Представництва ЄС в Україні
(Фото: Олександр Коваленко)
Звіти Рахункової палати мають стати інструментом відкритого державного управління і забезпечити реальну підзвітність суспільству всіх розпорядників державних коштів.
“Контроль, а відтак запобігання та зменшення корупції у сфері державних витрат призведе до створення доданої вартості для суспільства у вигляді покращення фінансового менеджменту та економії публічних коштів, зростання якості, забезпечення доступності державних послуг”
Василь Невідомий
член Рахункової палати
Про усі зміни в складі, діяльності і ефективності роботи Рахункової палати будуть відомі широкому загалу, оскільки новий закон передбачає оприлюднення всіх звітів на офіційному веб-сайті палати.
Круглий стіл організовано за підтримки Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Презентація Електронної бази даних громадських об`єднань
23 листопада 2015 року в готелі Київ відбулася презентація Електронної бази громадських об`єднань. Презентацію організовнао Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа.
Олександр Заславський, Програмний менеджер Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував результати опитування НУО щодо практик співпраці з комітетами Верховної Ради України зазначив:
“Для повного розуміння практик залучення НУО до плідної співпраці в рамках комітетів, необхідно враховувати низку факторів. І в цьому контексті не варто недооцінювати так званий «людський фактор», який суттєво впливає на цю та інші проблеми українського парламентаризму. Тому з метою якнайповніше охопити аспекти взаємодії, експертами НУО «Лабораторія законодавчих ініціатив» (надалі – ЛЗІ) було проведено анкетне опитування працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України та представників НУО”
З ліва на право: Олександр Заславський, Сергій Чередніченко, Ігор Когут
Структуру та сервісні можливості інтернет ресурсу “Електронної бази громадських об`єднань” презентував Сергій Чередніченко, ІТ-спеціаліст Програми “РАДА”.
Для користувачів база представлена трьома видами доступу:
- Відкритий загальний реєстр ГО;
- Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом;
- Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів.
Відкритий загальний реєстр ГО доступний всім користувачам. Він представлений окремою сторінкою, яка буде доступною з сайту ВР, з реєстром офіційних назв громадських об`єднань.
Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом представлено окремою сторінкою, яка буде доступна на сайтах комітетів ВР і включатиме лише ті ГО, котрі співпрацюють з конкретним комітетом.
Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів передбачає доступ до засобів базового адміністрування.
Фото: Олександр Коваленко
Семінар – круглий стіл “В Україні державну допомогу надаватимуть тільки на конкурентній основі, як в ЄС”
9 листопада у Верховній Раді за участі народних депутатів, представників АМКУ, українських та закордонних експертів відбувся семінар-круглий стіл на тему«Державна допомога в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Головною темою обговорення було приведення у відповідність до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС системи контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання. А саме – забезпечення прозорості витрачання державних коштів, створення переліку схем державної допомоги і його відкритості для громадськості, напрацювання нормативних актів, які встановлюють критерії визначення державної допомоги. Очікувані наслідки створення системи моніторингу та контролю за наданням державної допомоги – деолігархізація економіки та збільшення залученості малих і середніх підприємств до отримання державної допомоги і до отримання контрактів на державні замовлення.
“Завдання української влади в існуючих кризових економічних умовах – якнайшвидше налагодити комплексну систему надання державної підтримки передусім малому та середньому бізнесу, виробникам, експортерам. Перейти від компенсаторних до стимулюючих механізмів підтримки і забезпечити їх ефективність з одного боку та відповідність Директивам ЄС з іншого”
Віктор Галасюк
Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Заступник Голови Української частини Парламентського комітету асоціації
Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією. Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією.
“Ми маємо закласти таку систему державної допомоги, яка є в ЄС – взяти за зразок цілісну модель і почати її застосовувати, а не вносити точкові зміни у законодавство. І цю модель прописано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС”
Остап Семерак
Голова Української частини Парламентського комітету Асоціації
Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Анна Артеменко розповіла про завдання АМКУ у реформуванні системи державної допомоги:
“Необхідно провести повну інвентаризацію усієї системи надання державної допомоги: хто і скільки отримував, створити Реєстр усіх структур, що надають державну допомогу, розробити і запровадити конкурсну процедуру надання державної допомоги, визначити форми і критерії державної допомоги і роз’яснити ці норми всім, кого це стосується у держслужбі і бізнесі”
Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з економічної політики Вікторія Пташник сказала, що успішна реформа системи надання державної допомоги призведе до деолігархізації української економіки:
“Вплив олігархів на економіку України досі є величезним, але впровадження інституту державної допомоги за європейськими стандартами допоможе подолати руйнівний вплив олігархів – їхні підприємства не зможуть, як раніше, непрозоро отримувати мільярдні суми у якості державної допомоги, за які нема ніяких звітів і нема економічного ефекту. Провідна роль у цій реформі у Антимонопольного комітету. АМКУ має провести ґрунтовну реформу своїх підрозділів, залучити висококваліфікованих фахівців і забезпечити повну прозорість витрачання бюджетних коштів у формі державної допомоги”
Керівник Проекту ЄС «Гармонізація систем державних закупівель та державної допомоги України зі стандартами ЄС» Юджин Стюарт зазначив, що головною метою прийняття регуляторної системи ЄС у сфері державної допомоги в Україні є підтримка бізнес-сектору винятково державою, що не матиме надмірних негативних впливів на ринкову конкуренцію та торгівлю.
“У той час як Закон про державну допомогу підприємствам набирає чинності в серпні 2017 року, всім міністерствам і громадським організаціям, які дають бізнесу підтримку будь-якого роду, необхідно підготуватися до нових правил. Україна продовжує пропонувати нові ініціативи, які можуть і не бути дозволені після вступу цього закону в силу, і слід враховувати це зараз, а не пізніше”
Доктор Стюарт також згадав низку парламентських законодавчих ініціатив, запланованих на 2015-2016 рр. і наголосив, що, принаймні 20 з них можуть бути проблематичними в майбутньому і не відповідати стандартам ЄС з державної допомоги.
(Фото: Олександр Коваленко)
Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Семінар – круглий стіл “Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні”
Від агентів партій і бізнесу у держапараті – до професійних держслужбовців
02 листопада у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл на тему «Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні».
Народні депутати, урядовці, представники міжнародних організацій проаналізували теперішню готовність Верховної Ради ухвалити закон «Про державну службу» та обговорили очікувані наслідки успішної реформи усього управлінського апарату в Україні, включно із реформою Центральних органів виконавчої влади і Кабінету міністрів, фінансові наслідки змін, етапи майбутньої реорганізації державного управління – стратегічне бачення та оцінку витрат.
Ухвалення закону про держслужбу є першим кроком всеохопної реформи. Обговорення законопроекту розтягнулося на довгих десять років. Навесні законопроект нарешті пройшов перше читання. Зараз парламент впритул наблизився до ухвалення закону в цілому, що заплановано на листопад. Ухвалення закону про держслужбу є умовою для отримання Україною фінансової допомоги у 600 мільйонів євро від Європейського Союзу.
У «круглому столі, зокрема, взяли участь Ян Томбінскі, Посол, Голова Представництва ЄС в Україні, Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради, Костянтин Ващенко, Голова Національного агентства з питань державної служби, Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної Комітету ВР питань державного будівництва.
Учасники наголосили на необхідності якнайшвидше ухвалити закон про державну службу.
“Нова Україна потребує нової державної служби. Без цієї реформи неможливо проводити усі інші. ЄС сподівається, що вже найближчим часом парламент ухвалить закон про держслужбу. Зі свого боку Європейський Союз готовий фінансово підтримати цю реформу”
Ян Томбінскі
Посол, Голова Представництва ЄС в Україні
Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної служби Комітету Верховної Ради з державного будівництва повідомила, що голосування може відбутися вже 5-го листопада:
“Нам не уникнути реформи державної служби та загалом реформи державного управління. Питання тільки, чи у депутатів вистачить відповідальності нарешті розпочати реформу зараз. Чи ми ще на півроку заморозимо процес будь-яких реформ, адже без реформи держслужби немає можливості створити команду реформаторів у всіх органах влади”
(Фото: Олександр Коваленко)
Також спікери нагадали, що закон про реформу держслужби є лише першим кроком у всеохопній реформі органів державного управління. Ганна Онищенко, Міністр Кабінету міністрів України розповіла, що вже на 90% готова Стретегія реформування органів державного управління. Дмитро Шимків, Заступник Голови Адміністрації Президента запропонував одразу подбати про належну імплементацію цього закону, аби держслужбовці в Україні відчували таку ж відповідальність за роботу і неприпустимість вчинення корупційних дій, як держслужбовці в успішних країнах:
“У США та країнах ЄС держслужбовці щороку проходять тестування і перевірку дотримання антикорупційних зобов’язань. Нам також треба рухатися в цьому напрямку”
“Зараз якість держслужби вкрай низька. І вона абсолютно відокремлена від процесу прийняття рішень. Тому що у нас ніколи не було держаних службовців – були службовці окремих осіб, партій, міністрів, але не держави і не людей … Реформа державної служби робиться передовсім для того, щоб забезпечити компетентність та відповідальність чиновників. Це може забезпечити відкритий конкурс на посаду замість політичних квот, адекватна і прозора зарплата, замість прихованої системи додаткових виплат та пільг. Все це робиться для того, щоб чиновники могли коректно розрахувати тарифи, підготувати якісний законопроект. І щоб за кожною помилкою було прізвище”
Оксана Сироїд
Заступниця Голови Верховної Ради
Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
П’ята щорічна міжнародна наукова конференція “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ЧИТАННЯ”-2015
30 жовтня 2015 року відбулася П`ята щорічна міжнародна наукова конференція “Парламентські читання”. Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з факультетом правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
На урочистому відкритті виступили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Едвард Рахімкулов, Заступник директора Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, Денис Азаров, декан Факультету правничих НаУКМА та Лідія Даниленко, доктор політичних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
Зі вступною лекцією виступив Ерік Дженс, Представник Управління комітетів та законодавчих послуг, Палата громад, Парламент Канади, на тему “Як організована дослідницька підтримка депутатів Парламенту Канади?”. Пан Дженс розповів про типи дослідницьких служб підтримки для парламентарів: особиста команда народного депутата України, дослідницькі офіси при парламентських фракціях, парламентська бібліотека та сектор досліджень при Палаті Общин парламенту Канади.
Далі взяв слово Петер Моссоп, спеціаліст напряму демократичного управління, ОБСЄ / Бюро демократичних інститутів і прав людини, його лекція була присвячена темі “Суспільне сприйняття депутатської етики”. У своїй презентації Петер Моссоп спирався на дослідження ОБСЄ БДІПЛ “Професійні та етичні стандарти для парламентаріїв”. Експерт почав свою доповідь з визначення поняття Кодексу етичної поведінки: “Писаний перелік принципів та/чи правил, які скеровують поведінку депутатів парламенту”. Особливу увагу було зосереджено на конфлікті інтересів депутата, що визначалося як специфічна сфера етичних норм наробного обранця. Поняття конфлікту інтересів було визначене як: “Конфлікт між державними обов`язками та приватними інтересами посадової особи, в якому посадова особа має приватні інтереси, котрі можуть неналежним чином вплинути на виконання нею посадових обов`язків та повноважень”.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп).
(Фото: Олександр Коваленко)
Третій парламентський Конституційний семінар “Законодавче забезпечення децентралізації в Україні”
29 жовтня 2015 року відбувся Третій Парламентський конституційний семінар «Законодавче забезпечення децентралізації в Україні». Семінар було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». До участі в семінарі було запрошено провідних експертів, науковців, народних депутатів, представників громадськості та іноземних гостей. Деякі із запрошених є членами Конституційної комісії. Учасники ґрунтовно обговорили пріоритети законодавчого забезпечення децентралізації влади в Україні та окреслили шляхи її реалізації.
Модератор зустрічі Ігор ПАРАСЮК, менеджер проектів програми USAID «РАДА» надав вітальне слово Ігорю КОГУТУ, Голові Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Він вкотре підкреслив важливість реформи децентралізації та звернув увагу присутніх на те, що, на жаль, в передвиборній гонці кандидати оминали питання децентралізації. Відповідно, він заохотив до максимальної активізації з цього питання. Також він закликав членів Конституційної комісії повертатися до ефективного обговорення.
Основна частина конституційного семінару пройшла в обговоренні концепцій законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Сергій ШАРШОВ, Директор Департаменту з питань місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку України, розповів учасникам про вже здійснені кроки у напрямку децентралізації. Спершу він акцентував на фундаментальності цієї реформи та зазначив, що без неї ефективність інших реформ була б значно послаблена. Протягом своєї доповіді, Сергій зосередив увагу на проблемах нинішнього державного апарату, окреслив стратегічні цілі реформи, шляхах її реалізації та продемонстрував проміжні результати укрупнення громад.
Другий спікер Юрій ГАНУЩАК, народний депутат VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи, детально проаналізував положення законопроекту про префекта та про особливості здійснення місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях. У першу чергу, перший з законопроектів викликав чималу дискусію серед учасників, особливо питання кадрового відбору префектів та питання щодо нагляду за додержанням законодавства органами місцевого самоврядування та координації діяльності територіальних органів ЦОВВ.
Останній зі спікерів Олександр СЛОБОЖАН, Перший заступник Виконавчого директора Асоціації міст України. Він здійснив аналіз законопроектів, які потребуються для системного здійснення децентралізації. Також він наголосив на небезпеці вже зареєстрованих законопроектів, які звужують повноваження органів місцевого самоврядування та загрожують децентралізації влади в Україні.
За результатами виступів експертів відбулася жвава дискусія. Присутні народні депутати Павло КИШКАР та Вікторія ПТАШНИК особливо активно висловилися щодо нагальних тем децентралізації. Наприкінці семінару Віктор ЛЯХ, Президент Фонду Східна Європа, подякував учасникам за плідну дискусію та побажав проводити такі зустрічі регулярно для налагодження ефективного обговорення.
(Фото: Олександр Коваленко)
Матеріали презентовані на семінарі доступні за посиланням:
Круглий стіл “Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій”
28 жовтня 2015 року відбувся круглий стіл на тему «Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту Міжнародного фонду «Відродження» «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України».
На урочистому відкритті виступив Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Ігор Олегович наголосив на важливості на нагальній необхідності реформування українського парламенту та, відповідно, значенні дослідження виконаного експертами Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках проекту «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України».
Результати самого дослідження презентував
Роман Кобець, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Перш за все Роман Васильович зазначив, що метою проекту є сприяння покращенню роботи Верховної Ради України шляхом виявлення недоліків і проблемних аспектів у роботі структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України, а також виявлення неналежних практик співпраці парламенту з виконавчою гілкою влади та громадянським суспільством. Повний текст презентованого дослідження доступний за посиланням:
Результати дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради України.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала
Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки
OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп). Презентація пані Тищенко доступна за посиланням:
Ключові проблеми парламентськоі етики. Реформа парламенту в оцінках експертів.
(Фото: Олександр Коваленко)
У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники Апарату ВРУ, секретаріатів Комітетів та депутатських фракцій ВРУ, а також незалежні експерти, представники Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб Верховної Ради України та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Виїздне засідання комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції
25 – 26 вересня 2015 року в Сєвєродонецьку відбулось виїзне засідання Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Програмою USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» та Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.
В засіданні взяли участь народні депутати України, представники секретаріату Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції, представники Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, громадські експерти, співробітники
Програми “РАДА”,
Лабораторії законодавчих ініціатив та
“Інтерньюз. Україна”.
Загалом, темою засідання було заявлено: “Корупційні виклики в Луганській області”.
На порядок денний були винесені такі питання як:
- боротьба з контрабандою,
- запуск логістичних центрів,
- проблематика пропускної системи в Луганській області
- робота правоохоронних органів.
Представники громадянського суспільства порушили питання збереження на державних посадах людей, які підтримали сепаратиський референдум. Зокрема, прозвучало прізвище керівника Старобільшини Гаркавого. Звинувачення у неповороткості силовиків підтримав народний депутат Семен Семенченко.
Також підтримано ідею щодо створення логістичних центрів вздовж лінії розмежування як дієвого засобу боротьби з незаконним переміщенням товарів. При цьому кошти від торгівлі мають іти до державної казни. Нині такі центри на Луганщині створються у Станиці Луганській та Новотошківському, а згодом цей досвід буде поширено і в інших профронтових містах та селах. Щоправда, для їх відкриття потрібне узгодження з РНБО. Детальніше про це див. на офіційному сайті речника АТО в Луганській області.
Тренінг “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності”
29 вересня 2015 року в Києві відбувся тренінг «Роль громадян у вимогах урядової підзвітності». Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.
В якості тренера виступив Роман Кобець, директор Європейського інформаційно-дослідницького центру, аналітик політики, кандидат філософських наук.
Створення запитів про доступ до публічної інформації є надзвичайно важливим аспектом громадського контролю за діяльністю органів влади. Запит може бути як індивідуальним, так і колективним, подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача – незалежно від того, стосується ця інформація того, хто запитує особисто чи ні, без пояснення причини подання свого запиту. У переважній кількості випадків інформація на запит надається безкоштовно. Лише у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, від подавача можуть вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Учасникам також було запропоновано загальну схема проведення моніторингу та оцінки:
1. Ідентифікація об’єкта – що досліджується?
(межі : географія, час, суб`єкти, рішення).
2. Визначення предмета – що хочуть дізнатися?
Висування припущень
3. Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень?
4. Вибір індикаторів – які показники засвідчують обрані характеристики ?
5. Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів?
6. Збір інформації.
7. Аналіз зібраних даних та формулювання висновків.
8. Оформлення звіту.
9. Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження.
Town Hall meetings: публічне обговорення законопроекту № 2217а «Про внесення змін до конституції України (щодо децентралізації влади)»
23 липня 2015 року сумська громада обговорювала проект Закону України № 2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” у форматі Town Hall Meeting (міські зібрання ХХІ століття). В якості експерта у публічних дебатах взяв участь Ігор Когут, член Конституційної Комісії та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Захід було організовано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» спільно з Sumy News та Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Кожен громадянин мав змогу ознайомитися та з проектом змін до Конституції запропонованих законом та висловити свою думку з цього приводу. Формат Міських зібрань передбачає:
- проведення обговорення різних сценаріїв вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників обговорення;
- учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми;
- експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами;
- після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання;
- обговорення відбувається на основі попередньо підготованих декількох сценаріїв — різних варіантів вирішення питання;
- обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 15 осіб);
- за кожним круглим столом працює модератор та оператор ПК (особа котра нотує на комп’ютері думки, які висловлюють учасники);
- послідовно обговорюються всі варіанти: приблизно по 30-40 хв. на один сценарій;
- модератор за кожним столом веде дискусію;
- занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екрані;
- обговорення завершується голосуванням щодо підтримки кожного зі сценаріїв.
Сценарії були підготовані Лабораторією законодавчих ініціатив на основі проекту Закону. Зокрема, громадянам було запропоновано розглянути альтернативні рішення двох основних проблем: забезпечення реформи децентралізації та закріплення в Конституції України механізмів запобігання загрозі територіальної цілісності України.
Відеорепортаж Заходу доступний на сайті SumyNews
