Лекція Оксани Сироїд «Законність для законодавців»
Лектор: Оксана Сироїд, Заступник Голови Верховної Ради України.
У заході взяли участь більше 40 учасників: студенти київських вишів (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет ім. Б. Грінченка, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова), випускники Програми стажування у Верховній Раді, помічники народних депутатів, представники громадських організацій.
Фото: Олександр Коваленко
Тетяна БІБІК, заступник Директора Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», розповідаючи про можливості, які надає Програма РАДА для молоді, наголосила на тих інструментах і механізмах Програми, які сприяють парламентській реформі, як от сервіс електронних петицій, портал громадських обговорень законопроектів, програма стажування у Верховній Раді, а також навчальні компоненти для молоді.
Фото: Олександр Коваленко
“За рахунок поширення інформації про діяльність Верховної Ради України й уряду, про можливі механізми комунікації громадянського суспільства з владою, ми намагаємося посилити громадський контроль над цими інституціями шляхом підвищення моніторингової спроможності громадських організацій і активної молоді. Робити це потрібно через те, що не надто приємний образ влади, який створюється у ЗМІ завдяки висловлюванням і діям деяких політиків, призводить до надзвичайно низького рівня довіри до органів влади. Однак, люди, які представляють Верховну Раду України, працівники апарату, секретаріатів, комітетів відверто не заслуговують на такий низький рівень довіри. Саме для цього ми організовуємо такий та подібні заходи, аби підвищити рівень поінформованості про те, що насправді відбувається у Верховній Раді України”
Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ
заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив
Фото: Олександр Коваленко
Оксана СИРОЇД, Заступник Голови Верховної Ради України
Для чого люди об’єднуються в державу?
Держава формується як суспільний договір між людьми, щоб захистити три основоположні права: на життя, на свободу та на власність. У природному стані, який передує державі, людина не може сама забезпечити собі ці права.
Для чого людині потрібні органи влади?
Захистити свої основоположні права люди можуть лише встановивши покарання за посягання на них. Наприклад, право на життя. Його реалізація забезпечується делегуванням представників до відповідних органів, які від імені людей та в інтересах усього суспільства встановлюють, що таке злочин і як він має бути покараний. Суди мають слідкувати за тим, щоб фундаментальні та похідні від них права були захищені відповідно до того закону, який прийнятий від імені людей.
Створюючи державу й делегуючи їй свої права, ми повинні її утримувати. Щоб забезпечувати реалізацію наших прав, ми виділяємо ресурси й створюємо уряд.
Функція уряду – зібрати і перерозподілити людські гроші. Іншої функції в уряду немає. Перерозподілити у такий спосіб, щоб виконати функції держави, забезпечити те, про що люди домовились. Уряд закритий за своєю природою; тоді дуже комфортно витрачати гроші.
Відповідно, надзвичайно важливою функцією парламенту є контроль над тим, як уряд збирає та розподіляє гроші.
Фото: Олександр Коваленко
В який момент настає контроль парламенту над урядом?
Прем’єр-міністр зачитує звіт у парламенті, чи це контроль над діяльністю уряду? Певно, що ні. І нинішній, і попередній Прем’єр-міністр насправді вірять, що коли вони вийшли на трибуну і розповіли щось з трибуни, то вони відзвітували.
Український парламент не виконує своєї функції контролю й не здатен її виконати, бо він не знає, на що уряд витрачає гроші.
Яскравим прикладом непрозорості роботи уряду є голосування за державний бюджет. Відсутність деталізованого бюджету, закладеність різноманітних преференцій, непрозорість, породжують феномен бюджетної ночі – коли за державний бюджет голосують вночі через те, що депутати не довіряють один одному. Оскільки все непрозоро та написано «широкими мазками», депутати сідають за стіл та домовляються про розподіл коштів, якщо ж вони підуть спати, то за ніч всі домовленості можуть бути переінакшені й на ранок всі можуть прийти з новими побажаннями. Саме тому за бюджет голосують по-гарячому.
Це триватиме доти, доки не буде детального дуже конкретного бюджету.
Фото: Олександр Коваленко
На чому заробляють гроші при владі
Люди, які мали владу у перші роки незалежності, створили для себе низку преференцій:
– приватизація та управління державними підприємствами;
– непрозорий видобуток природних ресурсів;
– непрозоре державне замовлення (бюджет).
Це є витоки олігархічної економіки 90-х рр.
Корупційні схеми продовжать функціонувати допоки люди не почнуть самі контролювати свої гроші. Найперше це реалізується через місцеве самоврядування, яке навчає управляти своїми грошима та ресурсами.
Наступним кроком має стати особиста сплата податків. Люди живуть у переконанні, що це держава дає їм гроші, не розуміючи, що насправді це вони утримують державу.
Сплата податків є тим інструментом, який гарантує єдність держави та якість державних інститутів. Єдиний механізм забезпечення сплати податків – це невідворотність покарання за їх несплату.
Держава перестане існувати, якщо люди не будуть сплачувати податки і контролювати, як витрачаються гроші.
Фото: Олександр Коваленко
Якість Конституції й якість законів
Те, що у нас одна з найкращих конституцій у світі – це міф.
Від законів людина очікує інформацію про те, як вона має регулювати свою поведінку і передбачати наслідки для себе й інших за невиконання. Якщо закон відповідає цим вимогам, тоді він якісний.
Людина потерпає від держави. Закони пишуться для захисту людини від порушень з боку органів влади, щоб стримувати свавілля держави.
Закон має захищати права людини, а також необхідно містити відомості про відповідальний орган, який має захистити ці права, і в який саме спосіб. Закон поганий, якщо не містить цих елементів.
Закони голосуються з порушенням процедури, закони попередньо не обговорюються. Голосування законів за принципом за основу і в цілому має багато вад, в таких законах завжди є велика кількість помилок. Головне науково-експертне управління буває політично ангажованим та залежним.
Фото: Олександр Коваленко
Головні поради для молоді
- завжди шукайте природи речей;
- завжди ставте питання «Чому?»;
- нічого не сприймайте на віру;
- вивчайте філософію, думайте.
Фото: Олександр Коваленко
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017 (Shadow Report)
Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» присвячено оцінці прогресу в здійсненні ключових реформ у сфері державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року, що вступив в дію 1 травня 2016 року. У звіті досліджуються питання забезпечення політичної нейтральності державної служби, підвищення професійного рівня державних службовців, забезпечення адекватного рівня оплати праці й оцінки ефективності службової діяльності.
У публікації прослідковується прогрес у здійснені відповідних заходів державної політики в період між травнем 2016 року та травнем 2017 року, а також містяться окремі пропозиції для здійснення подальших кроків у цій сфері.
Для цілей підготовки цієї публікації вивчалися тільки чинні нормативно-правові акти у сфері державної служби, в першу чергу Закон «Про державну службу», в період між травнем 2016 року та травнем 2017 року.
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Тренінг «Молодь в урядових програмах»
15 травня 2017 року о 14.00 у конференц-залі IDF Reforms Lab (вул. Верхній Вал, 10) відбувся тренінг «Молодь в урядових програмах».
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Міністерством молоді та спорту України та Лігою інтернів.
Провів тренінг Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України.
Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Фото: Олександр Коваленко
Зі вступним словом виступив заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, який, вітаючи учасників тренінгу, зосередив увагу на основних напрямах діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив:
“ Ми працюємо над тим, аби зробити парламент більш прозорим, налагодити комунікацію між громадянами і окремими депутатами, комітетами тощо. У рамках сфери відповідальності Лабораторії законодавчих ініціатив знаходиться цілий спектр діяльності: розробка реєстру неурядових організацій для комітетів Верховної Ради України задля їх кращої комунікації з громадським сектором. Також ми намагаємося посилити контрольні функції комітетів шляхом запровадження такого механізму, як Shadow Report, тобто звітів, підготовлених громадськими експертами на запит комітетів щодо виконання окремих програм, окремих законів тощо. Ми проводимо такий формат, як Town Hall Meeting задля налагодження комунікації між депутатами і виборцями. Також активно працюємо в освітньому напрямку, який спрямований на залучення молоді до законодавчого процесу, до процесу ухвалення рішень, до моніторингу розробки політики і її впровадження. В рамках цього напрямку передбачено чотири тренінги для молоді і це третій із них, який безпосередньо стосується молоді в урядових програмах”
Фото: Олександр Коваленко
Олександр ЯРЕМА, заступник Міністра молоді та спорту України наголосив, що своєрідним слоганом міністерства є вислів «Ніяких рішень для молоді без молоді». Презентуючи державну молодіжну політику, Олександр Ярема зазначив:
“Міністерство молоді та спорту України будує відкриту політику залучення молодих людей до процесу прийняття рішень на різних рівнях: починаючи від регіонального (місцевого) до найвищого національного.
Міністерство молоді та спорту України прагне бути більш зрозумілим і отримувати зворотну реакцію від молодих людей.
Пріоритетом роботи Міністерства є посилення напрямів співпраці між державою, громадянським суспільством і бізнесом, а також створення плідного простору для реалізації різноманітних ініціатив молоді.”
Фото: Олександр Коваленко
У тренінгу взяли участь понад п’ятдесят представників студентської спільноти, стажерів ГО «Ліга інтернів», представників громадського сектору, інтернів Верховної Ради України, журналістів.
В ході тренінгу учасники детально ознайомились зі складовими державної та регіональної молодіжної політики в Україні, а також дізнались про можливості організованого молодіжного руху впливати на формування «порядку денного» державної молодіжної політики.
Тренінг став справжнім майданчиком для налагодження співпраці між представниками громадянського суспільства та Міністерством молоді та спорту України. Найбільше учасників тренінгу зацікавили та викликали обговорення питання зайнятості молоді, створення сільських ініціатив, сприятливих для молодих людей, а також питання державної програми надання житла для молоді. З приводу цих питань з боку молодих людей пролунало багато конструктивних пропозицій, які ґрунтуються на їхньому власному досвіді, а також ініціатив співпраці задля їх реалізації.
Медіа-галерея заходу
Презентація Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017»
17 травня 2017 року з 14:00 по 17:00 в адміністративній будівлі Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 18/2, кімната №12 пройшла презентація аналітичного матеріалу Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017».
Презентація відбулася в межах тематичного засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, присвяченого першим підсумкам впровадження Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» є альтернативним урядовому звітом щодо імплементації ключових результатів реформи державної служби в Україні. У доповіді розглянуто процес розробки та прийняття Закону «Про державну службу»; вичерпно проаналізовано положення Закону, з акцентом на можливих вадах та рекомендаціях; а також сформульовано бачення нової державної служби в Україні та запропоновано сучасні інструменти управління персоналом на державній службі.
Директор програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» Ігор КОГУТ, зазначив:
“Програма USAID РАДА постійно тримає руку на пульсі законопроекту «Про державну службу». Сьогодні для нас критично важливим є формат цього засідання комітету в аспекті здійснення контрольної функції. Підготований Лабораторією законодавчих ініціатив звіт представляє політично нейтральну позицію, яка урівноважує й урядову, і комітетську, і позицію незалежних експертів. Практика підготовки звітів такого формату є дуже корисною і ми хотіли б її запровадити в сучасному українському парламенті. Такі звіти мають мати місце на засіданнях подібного ґатунку”
Програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна ЧЕРНУХА, презентуючи звіт, наголосила:
“Зміни до Закону про державну службу вступили в силу лише рік тому, однак вже можемо говорити про перші успіхи та, разом з тим, виокремити основні напрямки для подальшої роботи. До них слід віднести визначення комплексного бачення цільової моделі державної служби України (кар’єрної (career-based) або конкурентної (position-based)), взаємоузгодженість реформи державної служби з іншими елементами реформи державного управління та посилення комунікації та поінформованості суспільства щодо проведення конкурсів на посади вищого корпусу державної служби”
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха в ефірі Громадського радіо
Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, в ефірі Громадського радіо, розкриваючи особливості та проблеми місцевих референдумів, торкнулася широкого кола питань, зокрема, декомунізації, децентралізації влади, конституційних прав та свобод громадян України.
Право ініціювання та проведення місцевого референдуму є конституційним правом громадян України та однією з найважливіших форм безпосереднього здійснення влади народом (що декларує стаття 5 Конституції України).
Стаття 38 Конституції України гарантує право громадян «брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах», однак із втратою чинності Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 року та набуттям чинності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 2012 року зникає законодавчо закріплений механізм ініціювання та проводення місцевих референдумів. З іншого боку, сьогоднішній курс регіональної політики держави спрямований на децентралізацію та дерегуляцію влади, що передбачає розширення прав громадян на вирішення питань місцевого значення, в тому числі шляхом ініціювання та проведення місцевих референдумів. Зокрема, в рамках здійснення реформи було ухвалено Закон України «Про добровільне об’єднання громад», де місцевий референдум є необхідною складовою цього процесу. Однак, досі бракує законодавчої бази врегулювання механізму проведення місцевих референдумів.
Основні проблеми, пов’язані із місцевим референдумом як механізмом прямої демократії:
- загроза територіальній цілісності України;
- викоритання місцевого референдуму з метою легітимації сумнівних або прямо протизаконних рішень місцевої влади;
- порушення процедури щодо ініціювання та проведення місцевих референдумів.
Суспільство бідних – найкращий ґрунт для політичної корупції. Де вихід з урядової кризи – інтерв’ю зі С. Матвієнко
Світлана Матвієнко та Мустафа Джемілєв
Поки не будуть озвучені перші кадрові рішення, жодних підстав говорити про те, що хтось з претендентів на пост прем’єра кращий, немає, вважає голова Лабораторії законодавчих ініціатив.
Коли людям потрібно робити вибір між власним гаманцем та демократією, їх важко спонукати «затягувати паски» заради реформ, вважає голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко
Аналітичний центр Лабораторія законодавчих ініціатив був створений 16 років тому за ініціативи випускників Києво-Могилянської академії. Він фокусується на демократичних перетвореннях та політико-правових темах парламентаризму, функціонування політичних інститутів та виборчих процесів, його експерти безпосередньо залучені до парламентського законотворчого процесу.
В інтерв’ю НВ Світлана Матвієнко, голова Ради Лабораторії, яку в Україні підтримує Рада Європи, розповідає про відсутність довіри між політиками і до політиків як головну причину парламентської кризи і пояснює, чому дочасні вибори неминучі і згубні.
Які шляхи виходу з політичної кризи ви бачите сьогодні?
Спершу необхідно зупинитися на причинах. Коріння нинішньої кризи лежить у двох площинах. По-перше, це відсутність довіри – як між учасниками політичного процесу, так і довіри громадян до інститутів влади. По-друге, це неготовність політиків нести відповідальність.
На жаль, кількість «договорняків» та історія взаємин між діючими політиками у парламенті та уряді є такою, що відновлення взаємної довіри виглядає малореалістичним. Найкращим аргументом змусити політиків, які перебувають у владі, брати на себе відповідальність є загроза виборів. Проте, зважаючи на геополітичні та безпекові виклики, здоровий глузд радить розмірковувати щодо до цього інструменту дуже обережно. До того ж опитування показують значне зростання рейтингів популістів, тож очікувати, що наступна Верховна Рада буде кращою за якістю та більш відповідальною поки що не варто. Тому і тут надія тільки на тиск: якщо громадськість та експерти можуть «дотискати» діючих політиків, потрібно використовувати весь арсенал доступних засобів, щоб вже запущені процеси не зупинилися.
Втім, усе ж таки, якщо сьогодні таки відбудеться зміна уряду, то яким має бути новий уряд?
Останні тижні пройшли у дискусіях щодо оновлення уряду його нового формату: чи залишиться «зло» політичних квот, чи на чолі виконавчої влади зможуть стати безпартійні професіонали – так звані «технократи».
Я вважаю, що «технократичний» уряд – це також перехідний етап, тому що будь-який уряд має раніше чи пізніше отримати мандат довіри громадян на виборах. Проте в умовах політичної кризи експертна спільнота та активісти більше підтримують саме ідею «технократичного» уряду, який зрештою погодилась очолити Наталя Яресько. Ідея виглядає просто: визначити короткий список пріоритетних реформ, знайти під кожний пріоритет досвідченого менеджера з позаполітичних кіл та визначити жорсткий дедлайн оцінки його роботи. Забезпечити підтримку Ради та «заспокоїти» політиків в разі обрання такого уряду мала б відсутність політичних амбіцій у його членів. Очевидно, що такий підхід не припав до душі ключовим гравцям.
Другий варіант – відновлення Коаліції у тому чи іншому форматі, яка в свою чергу відновить «політичний» уряд. На жаль, цей варіант лише відсуне політичну кризу у часі, так як розподіл портфелів у такому уряді буде відбуватися не за професійними критеріями, а за квотним принципом чи політичною лояльністю. Єдиною альтернативною кандидатурою на такий уряду виявився діючий спікер. Але анонсована Гройсманом участь в його уряді окремих міністрів-«технократів» (приміром, з числа нинішніх заступників міністра економіки) не робить його консолідованим та самостійним в рішеннях. Тому цей варіант також не знімає питання дострокових виборів. Якими б не були дії такого уряду, більшу частину відповідальності за все, що відбуватиметься, буде нести та конфігурація Коаліції, яка його делегує.
Ви особисто бачили серед тих кандидатів у прем’єри, імена яких лунали до сьогодні, людину, спроможну не тільки справді очолити реформи, але й протистояти політичному впливу і спротиву системи, яка прагне самозберегтися?
В нинішніх економічних умовах потрібна така кандидатура, яка в першу чергу забезпечить результат. Якщо ступінь спротиву політичним впливам та незалежність прем’єр-міністра означатиме блокування його ініціатив у парламенті, то можна поставити питання: а чим ця ситуація буде відрізняти від нинішньої, за Яценюка? Якщо новий очільник уряду буде слугувати ще одним «громовідводом» та витрачатиме час на пояснення того, чому не йдуть реформи, то ефективність будь-якої команди міністрів буде низькою.
Наразі найбільший страх наших західних партнерів – концентрація влади в руках однієї політичної групи. Тому, звичайно, кандидатура Яресько, беумовно, сприймається краще інвесторами і кредиторами.
Але хто б не очолив уряд, якщо новий прем’єр буде неспроможний вести комунікацію з парламентом на підтримку реформ, то доведеться знову задуматися над перспективою дострокових виборів. Гройсман сприймається у парламенті як більш прогнозована політична фігура, хоча дехто загострює увагу на його наближеності до президента. Суспільство взагалі може сприймати таку ситуацію як узурпацію та циклювання «старих обличь», навіть якщо новим спікером для балансу стане представник Народного Фронту. У такій ситуації зараз будь-який прем’єр повинен провести швидкі структурні реформи та налагодити діалог із суспільством. Повернення довіри суспільства – це єдиний ресурс, на який можна спертися за нинішніх розкладів у парламенті.
Чи є підстави вважати, що Гройсман чи Яресько здатен бути таким прем’єром?
Поки ми не побачимо перших рішень нового прем’єра, наприклад, кадрових, жодних підстав немає.
Якщо дочасні парламентські вибори все ж таки будуть оголошені, коли це може статися і як це змінить парламент?
Я вже говорила про кризу довіри та відповідальності. Якщо їх не повернути, дострокових виборів не уникнути. Частина політиків говорить, що вони можуть відбутися восени. Якщо політики зможуть відновити взаємодію між урядом і Верховною Радою та продемонструють суспільству реальні зміни в результаті їх синхронізованої роботи, тоді, можливо, каденція цього парламенту буде тривати довше песимістичних прогнозів.
Втім, з того, що ми бачимо, поки що дискусія ведеться на рівні особистостей та політичних гасел. Це стосується не тільки уряду, але і політичних сил. Третій сектор має заохотити громадян вимагати від політиків комунікувати із суспільством не тільки мовою популізму та риторикою роз’єднання. Інакше наступний парламент нічим не відрізнятиметься за якістю і ще швидше перетвориться на джерело деструктиву.
Коли аналогічний відрізок історії реформ переживали східноєвропейські країни, там теж мала місце політична нестабільність і вибори чи не раз на два роки. Чи чекає те саме на Україну і чи призведе це до зміни політичного ландшафту? Чи може бути низка виборів через короткі проміжки часу тим механізмом, який очистить українську політику і приведе в неї нову, більш якісну генерацію політиків?
Не можна розглядати ситуацію відокремлено: ніби у нас немає війни, немає бажання Росії бачити знекровлену та недієздатну Україну. Такі часті вибори могли б стати виходом на хвилі економічного зростання та добробуту. Але коли людям потрібно робити вибір між власним гаманцем та демократією, буде все важче спонукати їх «затягувати паски», якщо результати реформ не стануть відчутними. На формування демократичних партій знизу можна сподіватися, лише якщо у людей будуть для цього гроші, а дрібний та середній бізнес побачить у таких партіях захист власних інтересів та буде готовий їх фінансувати. Зрештою, громадяни самі не повинні сидіти та чекати нової генерації політиків – потрібно йти у владу та бути справжніми «новими обличчями», на відміну від розкручених політичних брендів.
Українські партії правильніше називати політичними проектами, а не партіями. Їм дорікають відсутністю реальної ідеології, мовляв, вони прагнуть влади не заради реалізації програм, а заради доступу до “корита”. Чи вважаєте ви хоч якісь українські сили політичними партіями, а не проектами, з реальною ідеологією, внутрішньою партійною демократією та іншими атрибутами зрілої і відповідальної політсили?
Партії стають партіями не через факт їх реєстрації та участі у виборах, а через факт спільної позицій багатьох активних людей і лідерів, які здатні домовитися про спільні дії та організовану участь у виборах. Без потужної горизонтальної самоорганізації Україна не має шансів отримати демократичні партії. Добре, що українці вже мають такий досвід з огляду на два Майдани. Погано, що це об’єднання проти когось, частіше персонально, а не систематичне відстоювання спільних інтересів та робота, як кажуть, на рівні власного будинку та вулиці. Поки що складно назвати партії, у яких є внутрішньопартійна демократія, дискусія і повага до думки меншості, і які активно присутні у публічному полі, окрім кількох винятків. Якщо ви можете стати членом такої партії, то вважайте, що у демократії є шанс.
Закон про фінансування політичних партій, який вступає в силу з другого півріччя 2016 року – чи позбавить він політичні партії впливу великого бізнесу?
Закон Про державне фінансування – це позитивне явище, але він запрацює лише тоді, коли буде відкрита уся інформація про тих, хто фінансує політичні партії. Він має перспективу стимулювати внутрішню демократію в партіях, якщо регіональні осередки отримуватимуть адекватну частину «фінансового пирога» і не виконуватимуть роль виключно статистів для керівництва партій. Партії повинні мати реально діючи регіональні осередки та створювати вертикальні ліфти для активної частини громадян, бути каналом потрапляння активних членів до «великої політики».
Водночас без обмеження зовнішньої агітації під час виборів та жорсткішого контролю замовної «джинси» у ЗМІ перспектива цілковито позбутися впливу великого бізнесу на політику виглядає туманною. Активність громадськості, незалежні медіа, інші механізми контролю – невід’ємні складові для більшої прозорості та підзвітності політичних партій, безвідносно їх бюджетного фінансування.
Перед місцевими виборами були внесені зміни до виборчого законодавства, проте вони зробили виборчу систему не прозорішою, а заплутанішою. Наразі знов лунають заклики до зміни виборчого закону. Яким він повинен бути, щоб виборчий процес став реально прозорим, а у владу могли прийти гідні політики, а не маріонетки олігархів?
На момент прийняття цього закону про місцеві вибори експерти вже підготували альтернативний варіант закону, який відповідав кращим світовим практикам. Втім, політики його не підтримали, схилившись до варіанту підкилимного «договорняка». Ми ще по-справжньому не випробували систему відкритих списків, в умовах коли у нас залишається змішана пропорційно-мажоритарна система.
Звісно, кожна виборча система має свої недоліки та вразливість до корупційних ризиків. Поки суспільство «хворе» на корупцію і бідне, чистим просвітництвом та ідеальним законодавством повністю виправити ситуацію не вдасться.
Суспільство бідних людей – найкращий ґрунт для політичної корупції, неусвідомленого вибору і популізму. Політичним партіям та уряду слід вирішити головну етичну дилему: дбати про добробут громадян і наражатися на постійний свідомий вибір – чи тримати суспільство у холодних лещатах бідності, проте завжди отримувати електоральний врожай, удобрений популізмом
Як забезпечити належну євроінтеграційну експертизу у вітчизняному законодавчому процесі (Policy Paper)
Підписання у 2014 політичної, а згодом і економічної частин Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом стало вираженням волі тисяч українців та виконанням однієї з ключових вимог Майдану. Угода слугує стратегічним дороговказом для системних соціально-економічних реформ в Україні та передбачає максимальну інтеграцію України в єдиний економічний простір ЄС. В перспективі це сприятиме розширенню двосторонньої торгівлі, залученню іноземних інвестицій, створюватиме можливості для модернізації української економіки, а отже поступового підвищення рівня життя громадян.
В 2014 році було створено урядовий механізм виконання Угоди. Визначено процедури розгляду питань, що стосуються двосторонніх органів: Асоціації та Комітету та схему їх взаємодії з Кабінетом. Започатковано роботу всіх двосторонніх органів, передбачених Угодою: Ради і Комітету Асоціації, Парламентського комітету Асоціації, Платформи громадянського суспільства.
Затягування процесу адаптації національного законодавства загрожує не лише втратою політичних дивідендів, можливим зростанням незадоволення українців неквапними чиновниками, але і цілком реальними і прогнозованими правовими наслідками. Міжнародна судова практика показує, що держави-партнери ЄС, підписавши відповідні угоди та взявши на себе певні зобов’язання, вже не можуть посилатися на норми національного законодавства за невиконання цих зобов’язань.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Семінар – круглий стіл “В Україні державну допомогу надаватимуть тільки на конкурентній основі, як в ЄС”
9 листопада у Верховній Раді за участі народних депутатів, представників АМКУ, українських та закордонних експертів відбувся семінар-круглий стіл на тему«Державна допомога в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Головною темою обговорення було приведення у відповідність до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС системи контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання. А саме – забезпечення прозорості витрачання державних коштів, створення переліку схем державної допомоги і його відкритості для громадськості, напрацювання нормативних актів, які встановлюють критерії визначення державної допомоги. Очікувані наслідки створення системи моніторингу та контролю за наданням державної допомоги – деолігархізація економіки та збільшення залученості малих і середніх підприємств до отримання державної допомоги і до отримання контрактів на державні замовлення.
“Завдання української влади в існуючих кризових економічних умовах – якнайшвидше налагодити комплексну систему надання державної підтримки передусім малому та середньому бізнесу, виробникам, експортерам. Перейти від компенсаторних до стимулюючих механізмів підтримки і забезпечити їх ефективність з одного боку та відповідність Директивам ЄС з іншого”
Віктор Галасюк
Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Заступник Голови Української частини Парламентського комітету асоціації
Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією. Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією.
“Ми маємо закласти таку систему державної допомоги, яка є в ЄС – взяти за зразок цілісну модель і почати її застосовувати, а не вносити точкові зміни у законодавство. І цю модель прописано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС”
Остап Семерак
Голова Української частини Парламентського комітету Асоціації
Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Анна Артеменко розповіла про завдання АМКУ у реформуванні системи державної допомоги:
“Необхідно провести повну інвентаризацію усієї системи надання державної допомоги: хто і скільки отримував, створити Реєстр усіх структур, що надають державну допомогу, розробити і запровадити конкурсну процедуру надання державної допомоги, визначити форми і критерії державної допомоги і роз’яснити ці норми всім, кого це стосується у держслужбі і бізнесі”
Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з економічної політики Вікторія Пташник сказала, що успішна реформа системи надання державної допомоги призведе до деолігархізації української економіки:
“Вплив олігархів на економіку України досі є величезним, але впровадження інституту державної допомоги за європейськими стандартами допоможе подолати руйнівний вплив олігархів – їхні підприємства не зможуть, як раніше, непрозоро отримувати мільярдні суми у якості державної допомоги, за які нема ніяких звітів і нема економічного ефекту. Провідна роль у цій реформі у Антимонопольного комітету. АМКУ має провести ґрунтовну реформу своїх підрозділів, залучити висококваліфікованих фахівців і забезпечити повну прозорість витрачання бюджетних коштів у формі державної допомоги”
Керівник Проекту ЄС «Гармонізація систем державних закупівель та державної допомоги України зі стандартами ЄС» Юджин Стюарт зазначив, що головною метою прийняття регуляторної системи ЄС у сфері державної допомоги в Україні є підтримка бізнес-сектору винятково державою, що не матиме надмірних негативних впливів на ринкову конкуренцію та торгівлю.
“У той час як Закон про державну допомогу підприємствам набирає чинності в серпні 2017 року, всім міністерствам і громадським організаціям, які дають бізнесу підтримку будь-якого роду, необхідно підготуватися до нових правил. Україна продовжує пропонувати нові ініціативи, які можуть і не бути дозволені після вступу цього закону в силу, і слід враховувати це зараз, а не пізніше”
Доктор Стюарт також згадав низку парламентських законодавчих ініціатив, запланованих на 2015-2016 рр. і наголосив, що, принаймні 20 з них можуть бути проблематичними в майбутньому і не відповідати стандартам ЄС з державної допомоги.
(Фото: Олександр Коваленко)
Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Семінар – круглий стіл “Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні”
Від агентів партій і бізнесу у держапараті – до професійних держслужбовців
02 листопада у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл на тему «Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні».
Народні депутати, урядовці, представники міжнародних організацій проаналізували теперішню готовність Верховної Ради ухвалити закон «Про державну службу» та обговорили очікувані наслідки успішної реформи усього управлінського апарату в Україні, включно із реформою Центральних органів виконавчої влади і Кабінету міністрів, фінансові наслідки змін, етапи майбутньої реорганізації державного управління – стратегічне бачення та оцінку витрат.
Ухвалення закону про держслужбу є першим кроком всеохопної реформи. Обговорення законопроекту розтягнулося на довгих десять років. Навесні законопроект нарешті пройшов перше читання. Зараз парламент впритул наблизився до ухвалення закону в цілому, що заплановано на листопад. Ухвалення закону про держслужбу є умовою для отримання Україною фінансової допомоги у 600 мільйонів євро від Європейського Союзу.
У «круглому столі, зокрема, взяли участь Ян Томбінскі, Посол, Голова Представництва ЄС в Україні, Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради, Костянтин Ващенко, Голова Національного агентства з питань державної служби, Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної Комітету ВР питань державного будівництва.
Учасники наголосили на необхідності якнайшвидше ухвалити закон про державну службу.
“Нова Україна потребує нової державної служби. Без цієї реформи неможливо проводити усі інші. ЄС сподівається, що вже найближчим часом парламент ухвалить закон про держслужбу. Зі свого боку Європейський Союз готовий фінансово підтримати цю реформу”
Ян Томбінскі
Посол, Голова Представництва ЄС в Україні
Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної служби Комітету Верховної Ради з державного будівництва повідомила, що голосування може відбутися вже 5-го листопада:
“Нам не уникнути реформи державної служби та загалом реформи державного управління. Питання тільки, чи у депутатів вистачить відповідальності нарешті розпочати реформу зараз. Чи ми ще на півроку заморозимо процес будь-яких реформ, адже без реформи держслужби немає можливості створити команду реформаторів у всіх органах влади”
(Фото: Олександр Коваленко)
Також спікери нагадали, що закон про реформу держслужби є лише першим кроком у всеохопній реформі органів державного управління. Ганна Онищенко, Міністр Кабінету міністрів України розповіла, що вже на 90% готова Стретегія реформування органів державного управління. Дмитро Шимків, Заступник Голови Адміністрації Президента запропонував одразу подбати про належну імплементацію цього закону, аби держслужбовці в Україні відчували таку ж відповідальність за роботу і неприпустимість вчинення корупційних дій, як держслужбовці в успішних країнах:
“У США та країнах ЄС держслужбовці щороку проходять тестування і перевірку дотримання антикорупційних зобов’язань. Нам також треба рухатися в цьому напрямку”
“Зараз якість держслужби вкрай низька. І вона абсолютно відокремлена від процесу прийняття рішень. Тому що у нас ніколи не було держаних службовців – були службовці окремих осіб, партій, міністрів, але не держави і не людей … Реформа державної служби робиться передовсім для того, щоб забезпечити компетентність та відповідальність чиновників. Це може забезпечити відкритий конкурс на посаду замість політичних квот, адекватна і прозора зарплата, замість прихованої системи додаткових виплат та пільг. Все це робиться для того, щоб чиновники могли коректно розрахувати тарифи, підготувати якісний законопроект. І щоб за кожною помилкою було прізвище”
Оксана Сироїд
Заступниця Голови Верховної Ради
Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Третій парламентський Конституційний семінар “Законодавче забезпечення децентралізації в Україні”
29 жовтня 2015 року відбувся Третій Парламентський конституційний семінар «Законодавче забезпечення децентралізації в Україні». Семінар було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». До участі в семінарі було запрошено провідних експертів, науковців, народних депутатів, представників громадськості та іноземних гостей. Деякі із запрошених є членами Конституційної комісії. Учасники ґрунтовно обговорили пріоритети законодавчого забезпечення децентралізації влади в Україні та окреслили шляхи її реалізації.
Модератор зустрічі Ігор ПАРАСЮК, менеджер проектів програми USAID «РАДА» надав вітальне слово Ігорю КОГУТУ, Голові Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Він вкотре підкреслив важливість реформи децентралізації та звернув увагу присутніх на те, що, на жаль, в передвиборній гонці кандидати оминали питання децентралізації. Відповідно, він заохотив до максимальної активізації з цього питання. Також він закликав членів Конституційної комісії повертатися до ефективного обговорення.
Основна частина конституційного семінару пройшла в обговоренні концепцій законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Сергій ШАРШОВ, Директор Департаменту з питань місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку України, розповів учасникам про вже здійснені кроки у напрямку децентралізації. Спершу він акцентував на фундаментальності цієї реформи та зазначив, що без неї ефективність інших реформ була б значно послаблена. Протягом своєї доповіді, Сергій зосередив увагу на проблемах нинішнього державного апарату, окреслив стратегічні цілі реформи, шляхах її реалізації та продемонстрував проміжні результати укрупнення громад.
Другий спікер Юрій ГАНУЩАК, народний депутат VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи, детально проаналізував положення законопроекту про префекта та про особливості здійснення місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях. У першу чергу, перший з законопроектів викликав чималу дискусію серед учасників, особливо питання кадрового відбору префектів та питання щодо нагляду за додержанням законодавства органами місцевого самоврядування та координації діяльності територіальних органів ЦОВВ.
Останній зі спікерів Олександр СЛОБОЖАН, Перший заступник Виконавчого директора Асоціації міст України. Він здійснив аналіз законопроектів, які потребуються для системного здійснення децентралізації. Також він наголосив на небезпеці вже зареєстрованих законопроектів, які звужують повноваження органів місцевого самоврядування та загрожують децентралізації влади в Україні.
За результатами виступів експертів відбулася жвава дискусія. Присутні народні депутати Павло КИШКАР та Вікторія ПТАШНИК особливо активно висловилися щодо нагальних тем децентралізації. Наприкінці семінару Віктор ЛЯХ, Президент Фонду Східна Європа, подякував учасникам за плідну дискусію та побажав проводити такі зустрічі регулярно для налагодження ефективного обговорення.
(Фото: Олександр Коваленко)
Матеріали презентовані на семінарі доступні за посиланням:
