Не можна не вітати ініціативу Президента В.О. Зеленського щодо реорганізації Адміністрації Президента з метою перетворення її з «паралельного Кабміну» на, як можна зрозуміти, президентський аналітичний центр, «основним завданням якого є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень».

Хоч, на наше переконання, обґрунтування ініціативи не має достатньої глибини, ми вбачаємо у цьому намір Президента позбутися того, що в експертному середовищі часто називають біцефальністю («двоголовістю») виконавчої влади, яка все ще спостерігається в Україні після перетворення її на парламентсько-президентську республіку. Принаймні так можна зрозуміти тезу про «паралельність Кабміну».

Однак викликає подив, чому для цього потрібно реорганізовувати Адміністрацію Президента, яка у відповідності до Положення здійснює «організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень». Тобто завдання Адміністрації Президента та запровадженого Офісу по суті однакові.

Якщо Президент не хоче дублювати діяльність Кабінету Міністрів, то для цього потрібно не реорганізовувати Адміністрацію, а вносити зміни до Конституції.

Конституція України встановлює сфери та обсяг повноважень Верховної Ради, Президента та Уряду, однак залишається фактично невирішеним питання про розмежування між законодавчою та підзаконною нормотворчістю. А саме підзаконними нормативно-правовими актами є Укази Президента, які видаються на основі та на виконання Конституції та Законів України.

Функціонального розведення сфери регулювання законів та підзаконних актів наразі не існує, адже дотепер не ухвалено Закону «Про закон та законодавчу діяльність» або Закону «Про нормативно-правові акти», які б могли врегулювати цю проблему.

Після конституційної реформи 2004 року визначити місце указів Президента в системі нормативних актів достатньо складно. Конституція в редакції 2004 (як, власне і 2016) року ніби має більш досконалі положення в частині формування та призначення Уряду, але питання, які пов’язані з нормативними повноваженнями, залишилися нерозв’язаними.

Крім того, ані Адміністрація, ані Офіс навряд можуть вирішити проблему розширення повноважень.

Президента (повний обсяг повноважень якого встановлений виключно Конституцією України) за допомогою законів. Принаймні так неодноразово відбувалося під час президенства П.О. Порошенка. Наприклад, Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає додаткові повноваження Президента у цій сфері.

Можливо, ми, як казав класик, «шукаєм те, чого нема, щоб довести що його не існує», і вирішення проблеми «дублювання» або «паралельності» діяльності з КМУ не є метою зазначеної ініціативи. Однак якщо Президент дійсно має намір вирішити проблеми в системі вироблення рішень в Україні, то в першу чергу треба звернути увагу на необхідність ухвалення Закону «Про нормативно-правові акти», а також докласти зусиль до повноцінної реалізації реформи державного управління та реформи парламенту.

23 травня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі Лабораторія законодавчих ініціатив під час прес-брифінгу на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади» презентувала свою оцінку реалізації парламентської реформи та запропонувала свій порядок денний парламентської реформи для нової влади.

Презентували: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив.

Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що реформа Верховної Ради виконана лише на 41,8%. Олександр оцінив стан реалізації ключових рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України та підкреслив:

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представила порядок денний парламентської реформи – сім першочергових кроків, які необхідно здійснити для реалізації парламентської реформи:

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив зазначили, що виконати рекомендації Дорожньої карти можливо було і за півтора роки. Причиною гальмування парламентської реформи є брак політичної волі, загальної координації усіх, від кого залежить прийняття рішень.

Переглянути брифінг на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади»

Ознайомитись з Реформою Верховної Ради: порядок денний

12 квітня у приміщенні проекту «Громадська синергія» відбулася робоча зустріч з обговорення дизайну дослідження «Громадська оцінка реформи державного управління в Україні», яке здійснює Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

8 листопада 2018 року пройшла презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”, яке підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні розглянули критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізували відповідну нормативно-правову базу, оглянули результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняли український і міжнародний досвіди ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.

Нова редакція Закону України «Про державну службу» декларує принципи державної служби, які ціннісно відповідають принципам державної служби Європейського Cоюзу. Отже, потреба в порушенні питання професійних та етичних стандартів державної служби особливо актуальна з огляду й на процес інтеграції європейських цінностей до системи державної служби України.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні за плідну співпрацю, зауважила, що дослідження би не відбулося без включеності та зацікавленості Апарату Верховної Ради України, а також народних депутатів, які проявили ініціативу та максимально сприяли підготовці дослідження. Світлана зазначила, що було складно з’ясувати ситуацію, яка панує в Апараті так, аби не підірвати довіру працівників, які люб’язно погодились надати інформацію експертам Лабораторії законодавчих ініціатив.

Світлана наголосила, що дослідники користувалися якісною методологію. Це означає, що якщо хоча б одна людина, яка працює в Апараті ВРУ, розповідала про порушення стандартів, це автоматично означало присутність проблем в Апараті. “Ми сподіваємось, що це дослідження стане початком якісних змін в Апараті ВРУ, адже парламент, серце демократії, не може працювати без кровоносної системи — Апарату Верховної Ради України”, – зазначила Світлана.

Насамкінець Світлана Матвієнко підкреслила, що присутність керівництва Апарату ВРУ на презентації свідчить про можливість виходу на вищий рівень системи роботи Апарату:

Габріеле Бауман, Керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, подякувавши Лабораторії законодавчих ініціатив за ґрунтовне дослідження, високо оцінила користь запропонованих в рамках дослідження рекомендацій.

Пані Бауман зауважила, що у дослідженні йдеться про те, як інтегрувати європейські цінності й в державній службі та як саме можна покращити роботу державних службовців:

Володимир Слишинський, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, зазначив, що для працівників Апарату це дуже важливе дослідження, адже саме працівники Апарату ВРУ як ніхто зацікавлені в безперебійній роботі незалежно від подій навколо:

Також пан Слишинський звернув увагу на той факт, що незважаючи на вибори та зміну депутатського корпусу, працівники Апарату ВРУ залишаються на службі. Отже, вони повинні бути настільки професійними і мудрими, щоб незважаючи на політичні зміни, виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, а також допомагати депутатам, які тільки-но прийшли працювати у новому складі парламенту, та, врешті, приймати прораховані рішення, оскільки від цього залежить — у прямому значенні — функціонування нашої держави.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, перейшов до безпосередньої презентації дослідження. Аби зрозуміліше передати зміст презентації пана Олександра, наводимо нижче чіткий список основних викликів Апарату та шляхів їх подолання:

Проблема
— Обмеженість повноважень та відсутність гарантії відповідності принципу верховенства права нормативно-правових актів, ухвалюваних Верховною Радою.

Пропозиція

— Покласти на Апарат відповідальність не лише за експертизу, а й кінцеву версію законопроекту, закріпивши повноваження Апарату відмовляти у реєстрації законопроектів та зупиняти проходження окремих законопроектів;
— Розробити та затвердити Постанову ВРУ, якою чітко визначаються підстави для відмови у реєстрації та зупинення проходження законопроектів.

Проблема
— Невизначеність основних понять та правил, якими керується державний службовець Апарату, ускладнює вирішення конфліктних ситуацій, гальмує розвиток його професійної ідентичності та етики.

Пропозиція
— Офіційно розмежувати поняття суспільного та державного блага, затвердити методичний посібник щодо ролі, місії та стандартів службовця Апарату;
— Закріпити Кодекси етики комунікації та поведінки працівників Апарату.

Проблема
— Неузгодженість дій Апарату з ВРУ, КМУ та ПУ гальмує робочі процеси та обмежує повноваження Апарату, що зменшує впливовість працівників.

Пропозиція
— Узгодити регламенти ВРУ та КМУ;
— Створити спеціальний відділ для моніторингу та оцінки впливу державної політики;
— Стандартизувати механізм внутрішньопарламентські комунікації та переглянути механізм бюджетного планування ВРУ.

Проблема
— Бракує публічних звітів про результати роботи ВРУ, а необхідність дотримання прозорості та відкритості парламенту на законодавчому рівні ще не закріпили достатньо чітко.

Пропозиція
— Закріпити необхідність подання публічних звітів керівництвом Апарату в Регламенті ВРУ та ЗУ “Про державну службу”;
— Закріпити відповідальних за звітування осіб та надати їм відповідні повноваження, а також забезпечити процес звітування фінансовими та людськими ресурсами.

Проблема
— Розвиток персоналу гальмується застарілим стилем рекрутингу та низькою увагою до підвищення компетентності працівників. Окрім того, не визначений порядок затвердження кандидатури керівника.

Пропозиція
— Прийняти стратегію розвитку персоналу Апарату, що окремо включатиме в себе професійний розвиток співробітників;
— Залучати зовнішніх експертів до проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, оптимізувати сайт та забезпечити тяглість процесу рекрутингу;
— Визначити граничні терміни обрання, подання та затвердження кандидатури керівника Апарату ВРУ та запровадити консультативний конкурс на його посаду.

Детальніше про проблеми, які згадував пан Заславський — у повному тексті дослідження. Важливо, що окрім ключових викликів Апарату, Олександр згадав і основні досягнення Апарату, наприклад, підвищення прозорості, покращення культури надання зворотного зв’язку громадянам та звітування, стабільний притік та відтік кадрів.

Після презентації самого дослідження розпочалася активна дискусія з участю всіх сторін, яка вчергове продемонструвала — покращенням системи Апарату Верховної Ради Україні бути.

Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні було розглянуто критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізовано відповідну нормативно-правову базу, оглянуто результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняно український і міжнародний досвід ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.

Дослідження підготовлено ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Думки і твердження, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Його учасники мають можливість обговорити головні виклики, що стоять перед світом, а також взаємодію України з її партнерами. Вони перейматимуть досвід у провідних міжнародних та українських політиків, експертів, бізнесменів і державних діячів. Цього року до Форуму долучились регіональні державні службовці, громадські діячі та учасники національного телепроекту «Нові лідери», які були відібрані на основі всеукраїнського конкурсу.

Серед спікерів Форуму регіональних державних службовців: Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Олександр Богуцький, Директор-президент телеканалу ICTV; Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Реймонд Курцвейл, американський винахідник і футуролог; Кондоліза Райс, 66-та Державний секретар США (2005-2009); Андрій Ілларіонов, Старший науковий співробітник, Центр глобальної свободи та процвітання Інституту Катона; Ернандо де Сото, Президент Інституту свободи і демократії; Аластер Макбейн, Виконавчий директор Arawak Energy; Наталія Кацер-Бучковська, Народна депутатка України; Майкл Макфол, Професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту, Посол США в Російській Федерації (2012-2014); Мануель Вальс, Прем’єр-міністр Франції (2014-2016); Анатолій Гриценко, Лідер партії «Громадянська позиція», Міністр оборони України (2005-2007); Пет Кокс, Президент Європейського парламенту (2002-2004).

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповіла держслужбовцям про особливості роботи на посаді Віце-прем’єрки, складнощі та щоденні виклики, поділилася досвідом координації різних відомств, зазначивши, що це найскладніша частина роботи, оскільки історично різні відомства не звикли до співпраці один з одним, і традиції міжвідомчої координації не існувало.

Віце-прем’єрка зазначила, що минулого року Україні вдалося вписати найяскравішу сторінку у життєпис інтеграції до Євросоюзу. Починаючи з 11 червня 2017 року українці відчули переваги однієї із засадничих європейських свобод – свободи безвізових подорожей до ЄС. Понад мільйон українських громадян уже скористалися безвізом, на власні очі побачили, яким є життя в Європейському Союзі, відчули на собі дію європейських норм і стандартів. «Я переконана, що Угода про асоціацію та безвіз – це вододіл між європейським майбутнім та радянським минулим України», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона наголосила, що європейська та євроатлантична інтеграція України повинні бути винесені за дужки політичної боротьби. Національні інтереси не можуть бути предметом політичних спекуляцій та маніпуляцій. Ставки занадто високі, а ризики занадто очевидні.

(джерело: https://www.facebook.com/ivanna.klympushtsintsadze)

Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розповів учасникам Форуму про смарт-спеціалізацію регіонального розвитку. Про той досвід, який впроваджують європейські держави для підсилення своїх громад, щоб не консервувати свої економіки в регіональному аспекті, а думати, що можна додати в майбутньому.

Енергозбереження є однією з найактуальніших для України тем, адже питання енергоефективності є питанням безпеки України. Коли ми говоримо про незалежність країни, ми в першу чергу говоримо про її енергонезалежність. Це не тільки питання збільшення видобутку природних копалин; це, найперше, питання економії тієї енергії, яку ми споживаємо, як приватні споживачі, так і підприємства.

Smart-спеціалізація на практиці передбачає виявлення конкурентних переваг та активів регіону, використання його інноваційного і наукового потенціалу, консолідацію людського ресурсу. Особливості smart-спеціалізації – формування стратегій знизу у тісній співпраці та діалозі влади, бізнесу, науки і громади. Плюс – максимальне залучення громадськості до прийняття рішень.

Шість кроків з розробки регіональних стратегій smart-спеціалізації: 1. Аналіз регіонального потенціалу для інновацій; 2. Заснування надійної структури управління; 3. Вироблення спільного бачення щодо майбутнього регіону; 4. Вибір обмеженого числа пріоритетів регіонального розвитку; 5. Створення відповідного комбінування політики; 6. Інтеграція механізмів моніторингу та оцінки.

(джерело: https://bit.ly/2Q2Pern)

Майкл Макфол, Професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту, Посол США в Російській Федерації (2012-2014)

Після відходу Путіна на російську еліту очікує розкол, а передача влади не буде простою, вважає Майкл Макфол.

Також він додав, що спроба передати владу іншим силовикам не знайде підтримки у всіх представників російської еліти. «Росіяни не будуть виходити за Бортнікова чи Патрушева. Було 20 років «путінізму», а тепер пообіцяють ще 20 років того ж напрямку, але вже без тієї харизми та вдачі, яка була у Путіна? Я думаю передача влади силовикам буде дуже важкою», – підсумував він.

(джерело: https://bit.ly/2xB6FID)

Анатолій Гриценко, Лідер партії «Громадянська позиція», Міністр оборони України (2005-2007), зазначив, що побудова успішної України вимагає дієвого захисту прав, свобод та майна громадян.

Він підкреслив, що для захисту прав громадян передусім необхідно забезпечити чесне правосуддя, активізувати роботу антикорупційного блоку, реформувати та підсилити Антимонопольний комітет, відновити монополію держави на застосування сили.

(джерело: https://bit.ly/2NaSSCp)

Кондоліза Райс, 66-та Державний секретар США (2005-2009), наголосила, що політична система США побудована таким чином, що зберігає стійкість і збалансованість за будь якого президента.

Водночас, на думку Кондолізи Райс, в США існує низка проблем, які стають ґрунтом для популізму та потребують уваги до свого вирішення.

(джерело: https://bit.ly/2xyI72K)

Реймонд Курцвейл, американський винахідник і футуролог.

На думку Рея Курцвейла, людське життя може бути подовжене, а можливості мозку – значно розширені за рахунок використання штучного інтелекту.

Також за словами винахідника, завдяки новітнім технологіям вже найближчим часом автоматизуються такі звичні сфери життя як сільське господарство – стане можливим використання до 90% земель, які наразі не обробляються.

(джерело: https://bit.ly/2xKAoOp).

Фото: YES © 2018. Максим Нестеренко

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив, тижневиком Дзеркало тижня, Internews та USAID Ukraine з метою визначення проблем, котрі виникли в уряду на першому етапі переходу до монетизації субсидій, а також окреслення рішень, які дозволять швидко та ефективно впровадити монетизацію субсидій на рівні споживачів.

Юрій Джигир, Заступник Міністра фінансів України, наголосив на основній стратегічній цілі переходу до монетизації, якою є енергоефективність – більш ощадливе використання енергоресурсів. Застосовуючи інструмент монетизації, треба брати до уваги критичні цілі, які мають бути досягнуті в результаті його запровадження. Так, система монетизації має захистити вразливі категорії населення, водночас, у неї мають бути вбудовані інструменти досягнення фіскальної дисципліни. Разом із цим, система має бути прозора, зручна для користувачів, вона повинна сприйматися суспільством як справедлива.

Була обрана модель двоетапного переходу до монетизації субсидії: перший етап – монетизація на рівні підприємств-надавачів послуг. По-перше, було встановлено прямі розрахунки з суб’єктами господарювання, що полегшило процес адміністрування; по-друге, субсидії перераховуються за вже спожиті ресурси, що вже дає видиму економію коштів; по-третє, було введено автоматичне фінансування субсидій, що виключає ручне втручання у розрахунки з суб’єктами господарювання. Ці три елементи за 8 місяців 2018 року функціонування вже привели до видимої економії бюджетних коштів – на 8,2 млрд. гривень менше, ніж за аналогічний період 2017 року.

На другому етапі буде запроваджена монетизація субсидій на рівні домогосподарств.

Олексій Хабатюк, Заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз Україна», наголосив на тому, що етап монетизації субсидій є складовим елементом великої системи субсидій, до якої, окрім монетизації входять виявлення тих, кому призначається субсидія, а також система нарахування субсидій, яка залежить від технічних параметрів.

Пан Олексій наголосив, що зараз відсутній зв’язок між нарахуванням субсидій та їх монетизацією. Монетизація, яка вступила в силу з 1 січня 2018 року ніяк не вплинула на обсяг споживання ресурсів. Субсидіанти продовжують споживати суттєво більше ресурсів, ніж ті, хто споживають і оплачують енергоресурси самостійно.

Кожен зекономлений кубометр газу населенню є вигідним, адже НАК «Нафтогаз» купує газ на ринку дорожче, ніж продає населенню. Газу власного видобутку є недостатньо. Тому НАК «Нафтогаз» зацікавлений у тому, щоб населення споживало економно, зокрема субсидіанти, адже за них платить бюджет, який формується з наших податків. Тому для нас це подвійна вигода: менше витрачається податків, а також менше збитків від постачання газу за заниженою ціною.

Також пан Олексій зазначив, що за спостереженнями НАК «Нафтогаз Україна», від 1 січня 2018 року ситуація мало змінилася: фінансування видатків з державного бюджету по субсидіям іде, як і раніше, з затримками; не можна також сказати, що фінансуються лише спожиті населенням ресурси, адже немає доступу до інформації про персоніфіковане споживання ресурсів населенням. І це є значним корупційним ризиком, адже населенню газ постачають приватні газопостачальні компанії, які можуть маніпулювати ціною на газ й отримувати таким чином сірі кошти, які підживлюватимуть корупцію в країні.

Валерій Люлін, Директор Розрахункового департаменту «Київводоканалу», розповів про складнощі, з якими стикнувся Київводоканал під час впровадження реформи. Найперше, у зв’язку з переналаштуванням програмного забезпечення, декілька місяців споживачам не нараховувались субсидії, усі розрахунки згодом були перераховані.

Серед можливих ризиків пан Валерій виокремив небезпеку використання грошей, які будуть надходити на особисті рахунки споживачів, на оплату інших потреб. Тому важливо налагодити синхронізацію обміну інформацією про заборгованості споживачів, щоб запобігти ситуації, коли споживачі накопичують заборгованості сплати за певні послуги.

Пан Валерій зауважив, що важливо вводити механізми, які б стимулювали економити ресурси, зокрема заохочували споживачів встановлювати лічильники. У Києві досі 25% квартир не обладнані лічильниками води. Так, можна ввести певну субсидію для споживачів, які вже встановили лічильники, щоб стимулювати інших їх встановлювати й економити ресурси.

Віталій Музиченко, Директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України, зауважив, що система субсидій в Україні працює з 1995 року й усі роки свого існування вона була предметом дискусії щодо своєї відповідності вимогам часу. Особливої актуальності система субсидій набула після 2014 року, коли доходи населення значно скоротилися, а ціни і тарифи сильно підвищилися. Саме система житлових субсидій дала можливість справитися з цією ситуацією.

2014 року було змінено підхід щодо механізму призначення та нарахування субсидій. Дані спостережень говорять про наближення встановлених соціальних норм до фактичних обсягів споживання природного газу. Також на основі ретельного аналізу було складено умовний портрет одержувача житлових субсидій, а також встановили фактори, які дозволяли домогосподарствам шляхом махінацій отримувати субсидії, на які вони не мали права. З травня було впроваджено більш жорсткі підходи до призначення субсидій, які спрямовані на посилення адресності цього виду соціальної допомоги. Це створює підстави для успішного запровадження монетизації житлових субсидій.

Поясненням того, що одержувачі житлових субсидій споживають більше ресурсів, ніж ті, хто їх не отримують, є те, що їх дохід не дозволяє їм впроваджувати енергоощадні заходи за рахунок власних коштів. Потрібно продумувати механізм підтримки таких категорій громадян, зокрема, це можливо зробити завдяки системі надання «теплих кредитів».

Святослав Павлюк, Незалежний експерт з питань енергозбереження, зазначив, що якщо надаючи субсидії, ми ставимо собі за мету стимулювання підвищення енергоефективності, то треба в першу подивитися, на що саме даються субсидії. Зараз субсидії виділяються на 8 послуг: газ, опалення, постачання гарячої і холодної води, водовідведення, електроенергія, сміття, утримання будинків. З них лише газ, тепло та електроенергія мають безпосередній стосунок до енергоефективності. Витрати домогосподарств на утримання прибудинкових територій, вивезення сміття, водовідведення та навіть постачання води не є такими значними для сімейного бюджету, а витрати на адміністрування субсидій на ці послуги є значними. Тому варто субсидіювати лише оплату послуг, які є найбільш чутливими для сімейного бюджету, – газ, тепло, електроенергія.

Віталій Музиченко, Директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України, наголосив, що наразі змінено умови призначення житлових субсидій, система стає більш адресною й передбачає більш жорстку перевірку потенційних одержувачів субсидій, також відкориговано соціальні нормативи. Усі ці кроки дають можливість говорити про успішне введення монетизації житлових субсидій на рівні споживачів послуг.

Подальшого доопрацювання вимагають механізми контролю використання субсидіальних коштів споживачами. На сьогодні неможливо одночасно впровадити монетизацію субсидій серед усіх домогосподарств, які цього потребують; має бути запроваджено поетапну систему запровадження цього механізму.

Юрій Джигир, Заступник Міністра фінансів України, зазначив, що на другому етапі монетизації передбачається, що кошти будуть перераховуватись на особисті рахунки одержувачів субсидій, з яких вони вже будуть розраховуватися за комунальні послуги.

Ключовою умовою запровадження другого етапу наповнення реєстру домогосподарств, які потребують допомоги, а також можливість повної перевірки майнового стану одержувачів субсидій.

Також пан Юрій наголосив, що сукупність заходів, які супроводжують монетизацію субсидій на рівні споживачів, дають можливість сподіватися на значну економію коштів.

Святослав Павлюк, Незалежний експерт з питань енергозбереження, наголосив на тому, що говорячи про економію енергоресурсів, варто пам’ятати, що люди енергію не економлять, вони економлять гроші. Монетизація змушує споживача змінювати свою поведінку й стимулює до економії енергоресурсів. Треба повідомляти людей про середньострокові плани держави, аби люди могли прийняти стратегію своєї поведінки. Має бути запроваджений механізм контролю та позбавлення субсидій за несплату рахунків.

На думку пана Святослава, держава має дати можливість домогосподарствам використовувати субсидіальні гроші на модернізацію житла заради кращого енергозбереження. Тут постає проблема літніх людей, які самостійно не здатні модернізувати своє житло. Також необхідно доносити до споживачів, що субсидії будуть видаватися не вічно, а обсяги виплат будуть скорочуватися. Тому критично важливо вкладати гроші у модернізацію житла.

Окрім цього, потребує вирішення проблема здачі в оренду квартир з субсидіями. А також питання формування тарифів на газ.

Ольга Піщуліна, Експертка з питань соціальної підтримки населення Центру Разумкова, звернула увагу на те, що у Західних країнах субсидії отримують від 2 до 5% громадян. В Україні на сьогодні до малозабезпечених зараховують майже 50% громадян.

На сьогодні субсидії отримують далеко не всі ті, хто цього реально потребує; також система нарахування субсидій не стимулює до енергозбереження. Така система вигідна як постачальникам послуг, так і споживачам. Через отримувачів субсидій держава фінансує монополістів енергопостачальних кампаній.

Пані Ольга, звернула увагу на те, що за новими правилами надання субсидій введено елемент оцінки майнового стану претендентів на субсидії, що дасть можливість більш прискіпливо визначати отримувачів субсидій. Проте шпаринки для небідних претендентів на субсидії все одно лишились.

Метод монетизації субсидій не є однозначно позитивним, не всі елементи механізму є добре продуманими. Також є проблема ліквідності казначейства.

Олексій Хабатюк, Заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз Україна», наголосив, що 100% споживачів енергоресурсів отримують субсидії, просто через різні механізми субсидіювання. На ринку електроенергії – це кроссубсидії, на ринку газу – це різниця і ціні закупівлі і продажу газу.

На сьогодні існує проблема гарантії виплат субсидіантами заборгованостей, адже система взагалі не стимулює сплачувати за послуги. Нецільове використання субсидіальних грошей має вести до жорстких покарань. Має бути чітко встановлений горизонт планування, щоб громадяни могли заздалегідь планувати власні витрати на енергоресурси. Окрім цього, має бути проведена якісна верифікація субсидіантів. Реформа має бути спрямована на те, щоб субсидіант нічим не відрізнявся від звичайних споживачів.

Фото: Олександр Коваленко

Захід є спільною ініціативою Лабораторії законодавчих ініціатив, Ліги інтернів та громадської спілки «Центр розвитку інновацій» в рамках Програми стажування працівників законодавчої влади (Professional Fellows Program), що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.

Джейкоб Вентура, маючи чималий досвід роботи в законодавчому офісі Штату Массачусетс (США), надавав юридичну допомогу щодо реформи етичних стандартів судової системи Франції. Крім того, пан Вентура мав можливість працювати з посадовими особами Албанії під час дослідження  корупції в судовій системі та органах місцевого самоврядування Албанії.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників семінару, подякував партнерам з Апарату ВРУ за підтримку спільної ініціативи, окремо подякувавши Комітету і Секретаріату Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування за підтримку в організації заходу.

Олександр розповів, що він з колегами Марією Савіною з Ліги Інтернів та Анною Ємєльяновою з Центру розвитку інновацій були учасниками програми стажування в органах влади та неурядових організаціях Сполучених Штатів Америки в рамках програми професійного стажування та обміну, що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.

Пояснюючи вибір теми семінару, Олександр наголосив на тому, що питання етичних стандартів та норм є вкрай актуальним для українського парламенту. Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовлена Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса, містить 52 рекомендації. І саме 52-га і остання рекомендація безпосередньо передбачає розробку кодексу поведінки народного депутата.

2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.

Джейкоб Вентура, радник з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі штату Массачусетс, розпочинаючи свою доповідь, зазначив, що зосередиться на етичних законах штату Массачусетс, які тісно корелюють з федеральними етичними стандартами.

Коротко змалювавши основні положення Кодексу поведінки членів Конгресу, Джейкоб Вентура детально зупинився на етичному регулюванні у штаті Массачусетс. Так, Співдружність Массачусетсу має поєднання кодексів етики та законодавства, яким регулюється поведінка державних службовців та посадових осіб уряду, які включають: кодекси поведінки Палати представників та Сенату штату Массачусетс; судові та виконавчі кодекси поведінки; закони про конфлікт інтересів та закони про фінансове розкриття інформації; Державну комісію з питань етики – незалежну комісію, яка відповідальна за проведення розслідувань та досліджень в галузі етики та розробляє керівні принципи, якими регулюється поведінка всіх державних службовців. Також державний прокурор наділений повноваженнями для розслідування кримінальної діяльності чиновників.

Державні законодавчі повноваження в рамках Сенату штату Массачусетс є саморегульованими та розслідуються їхніми відповідними етичними комітетами, часто з допомогою стороннього адвоката. Представникам Сенату слід уникати будь-якої можливості використання офіційної позиції для власної вигоди; вони повинні утримуватися від будь-яких економічних інтересів, що становлять загрозу для їх незалежних суджень; ніхто не має права використовувати будь-яку конфіденційну інформацію, отриману для подальшого фінансового збагачення

У штаті Массачусетс діє Комісія з етики –  непартійна та незалежна державна агенція, що складається з п’яти членів, призначених на п’ять років, місією якої є сприяння цілісності державної служби, розбудова довіри громадськості до державної служби та запобігання конфліктам між приватними інтересами та державними обов’язками. Кожні два роки всі державні службовці та посадові особи повинні заповнити онлайн-тренінг щодо конфлікту інтересів (новообрані члени повинні завершити протягом 30 днів після початку публічної служби, а потім через кожні два роки). Також кожні два роки всім державним службовцям слід подати власний реферат закону про конфлікт інтересів.

Окрім цього, Джейкоб Вентура розповів учасникам семінару про особливості Закону про конфлікт інтересів штату Массачусетс, а також Закону про фінансове розкриття інформації, судову та адвокатську етику в Сполучених Штатах Америки.

Ознайомитися з презетацією Джейкоба Вентури «Порівняльна етика уряду»

16 травня 2018 на засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася презентація Тіньового аналітичного звіту від громадськості (Shadow Report) на тему «Реформа державної служби та державного управління в Україні у 2017 році».

Тіньовий звіт презентувала Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив. Дослідження підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року та який набув чинності 1 травня 2016 року разом із відповідними ключовими політичними документами Уряду щодо реформування державного управління, що були схвалені у 2017 році. Досліджується оцінка політики у сфері реформування державної служби та державного управління, у тому числі її відповідність, послідовність у ретроспективі та внутрішня узгодженість, цілісність, спланованість, скоординованість та ресурсна забезпеченість реалізації.

У даному звіті не аналізувалася роль Верховної Ради та Президента України у формуванні державної політики та їх координація з Кабінетом міністрів; роль місцевих державних адміністрацій та їх координація з центральними органами виконавчої влади; роль незалежних регуляторів; роль місцевого самоврядування; ефективність бюджетного процесу та стан реформування системи управління державними фінансами.

Тетяна Чернуха зауважила, що підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив Звіт, є альтернативним до урядового звіту за 2016-2017 рр. щодо впровадження реформи державного управління та державної служби України.

Звіт представляє якісну оцінку впровадження реформи, спираючись на Принципи державного управління, розроблені SIGMA:

• Координація впровадження реформи державного управління;
• Формування та координація державної політики та стратегічне планування діяльності уряду;
• Розвиток державної служби та управління персоналом;
• Підзвітність та інституційна архітектура системи центральних органів виконавчої влади.

Проблемними аспектами впровадження реформи державного управління (РДУ) є:

• Слабкий політичний менеджмент;
• Невизначеність у ресурсному забезпеченні та сталості фінансування РДУ;
• Недостатня та неузгоджена комунікація РДУ;
• Низький рівень запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у системі державного управління.

Серед проблемних аспектів формування, координації державної політики та стратегічного планування варто виокремити наступні:

• Низьку узгодженість та координація державної політики на політичному рівні;
• Низьку спроможність до формування державної політики на адміністративному рівні (на рівні державної служби);
• Неузгодженість між плануванням діяльності уряду та плануванням бюджетних видатків.

Проблемами розвитку державної служби та управління персоналом є:

• Низька спроможність до управління персоналом на державній службі;
• Низький професійний рівень організації та проведення конкурсів на посади державної служби;
• Неузгодженість системи оцінювання результатів діяльності державних службовців із цілями уряду та між різними категоріями державної служби. Відсутність зв’язку між системою оцінювання та фінансовою мотивацією;
• Відсутність дієвої системи професійного розвитку державних службовців усіх категорій.

Серед проблемних аспектів підзвітності та інституційної архітектури системи центральних органів виконавчої влади варто виокремити наступні:

• Незавершене чітке розмежування політичних та адміністративних функцій на рівні міністерств;
• Нечітко визначені функції суб’єктів формування та реалізації політики;
• Непроведену оптимізацію та централізацію функцій забезпечення діяльності міністерств.

Підсумовуючи презентацію та обговорення Тіньового звіту, Сергій Власенко, Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, зазначив, що Комітет  приймає інформацію до відома з урахуванням зауважень, висловлених народними депутатами під час обговорення.

Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року та який набув чинності 1 травня 2016 року разом із відповідними ключовими політичними документами Уряду щодо реформування державного управління, що були схвалені у 2017 році. Досліджується оцінка політики у сфері реформування державної служби та державного управління, у тому числі її відповідність, послідовність у ретроспективі та внутрішня узгодженість, цілісність, спланованість, скоординованість та ресурсна забезпеченість реалізації.

Публікація вивчає прогрес у здійсненні відповідних заходів державної політики у період між січнем 2017 року та травнем 2018 року, а також містить аналіз окремих викликів у реформуванні та окремі пропозиції щодо подальших необхідних кроків у цій сфері.

Для цілей підготовки цієї публікації вивчалися тільки чинні нормативні правові акти у сфері державного управління, в першу чергу Закон про державну службу, у період між січнем 2017 року та травнем 2018 року.

Публікація фокусується на реформуванні системи державного управління в основному на рівні КМУ та ЦОВВ, особливо що стосується координації впровадження реформи, розвитку спроможності щодо формування державної політики, розвитку управління персоналом на державній службі та організації архітектури Уряду та його підзвітності.

Для цілей цієї публікації не аналізувалися нижчезазначені питання та важливі елементи публічної адміністрації, які безумовно повинні включатися до комплексного та узгодженого реформування державного управління, але наразі мало описані в ключових політичних документах Уряду щодо реформи державного управління:

• Ролі ВРУ та ПУ у формуванні державної політики, та їх координація з КМУ;
• Роль МДА та їх координація з КМУ та територіальними органами ЦОВВ;
• Роль незалежних державних органів, що регулюють окремі сфери (незалежні регуляторні органи) та їх координація з КМУ;
• Роль місцевого самоврядування;
• Ефективність бюджетного процесу та стан реформування системи управління державними фінансами.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report (тіньовий звіт) є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.