У фільмі про рік свого президенства Володимир Зеленський сказав: міністрів будуть змінювати, доки не знайдуть ідеальний уряд. Його слова підтверджуються діями – менше ніж за рік нової влади склад Кабінету міністрів змінився майже повністю (за винятком, «одного з найефективніших урядовців»).

З одного боку, президент має рацію у своїх словах – навіщо в уряді погані міністри? Логічно, що таких людей потрібно замінювати. Але на кого? Чи є взагалі бачення «ідеального уряду»?

Змінність влади – один з основоположних принципів демократії. Але річ у тім, що часта і необґрунтована ротація високопосадовців межує з одноразовістю політики і, як наслідок, нестабільністю у країні. Важливо розуміти, що політика – це процес. Це – «гра в довгу». Вона вимагає стратегічного бачення того, куди іти, розуміння, як туди прийти, і власне дій. Хороший уряд не той, де працюють хороші міністри, а той де впроваджуються хороші державні політики (policy).

Коли члени коаліції європейської демократичної країни ведуть перемовини щодо складу уряду, то предметом перемовин є не розподіл «потоків» та не вигадування нових посад, щоб їх вистачило всім медійним особам. Урядові портфелі діляться партіями для того, щоб впроваджувати політику, за яку на виборах проголосували виборці. Політика у сфері охорони здоров’я, політика у сфері освіти, політика у сфері сільського господарства тощо.

У ситуації, коли уряд формується через призму державних політик (policy), а не персоналій міністрів, питання частої зміни міністрів не стоїть. Міністрами стають люди, які пройшли партійний відбір, щодо них є партійний консенсус і, відповідно, змінювати їх не потрібно.

В Україні, натомість, панує персональний принцип. Партії лідерського типу, замість програм, вибудовуються навколо «мудрого» лідера. Відповідно, уряд також формується не на основі певного набору державних політик, а з персональних міркувань. Туди входять люди, персонально лояльні до лідера (чи його оточення), «рішали» та «аксакали». Коли ж зменшується персональна лояльність, «рішала» не може щось вирішити, а популярність «аксакала» падає або загрожує рейтингу лідера, то відбувається зміна уряду.

Стабільний уряд = передбачувана політика = передумови для економічного росту. Звісно, не ідеться про те, щоб законсервувати міністрів на своїх посадах. Утім, часті оновлення уряду – поганий знак, наприклад, для інвесторів. Адже це опосередковано вказує на те, що політика в Україні непредбачувана, рішення приймаються одноразово, від випадку до випадку, вибірково. А такий підхід є несумісним з довгостроковим плануванням (а плани по будівництву нового заводу це довгостроковий план).

Постійні і не до кінця зрозумілі зміни – у тому числі кадрові – є показником того, що стратегії немає. Відбувається лише точкове «латання дірок» як реакція на те, що відбувається. Це означає, що розвитку для країни за такого алгоритму дій не буде. Будуть тимчасові «латки».

І це стосується не лише людей в уряді. Стратегії, візії немає скрізь. Тому пишатися вчинками ще зарано. Дороги, корпуси лікарень і нові дитячі садки – це перемоги не рівня відповідальності та повноважень президента.

Так само – сумнівним успіхом можна назвати позбавлення недоторканності народних депутатів. В Україні як верховенство права (72 місце з 128 країн), так і незалежність трьох гілок влади є під сумнівом. А отже є ризики використання правоохоронної та судової систем задля переслідування опозиції.

Новий міністр охорони здоров’я заявив про перспективу відновлення Державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). Через поширення коронавірусу та паніку навколо нього цей крок може здатися логічним та обгрунтованим, адже на кожну проблему нібито має бути свій державний орган. Та це не зовсім так. Проблеми проходять – інституції залишаються, а ліквідувати державний орган значно важче, ніж створити. До того ж наразі немає точного переліку функцій, які буде виконувати нова СЕС.

Чи варто створювати нові інституції? Парадигма, за якої кожна сфера життя, кожна суспільна проблема вимагає свого державного органу, дісталась нам у спадок з СРСР. Однак часи змінилися, децентралізація влади стала ледь не основним гаслом реформи державного управління.

Децентралізація передбачає розмежування функції формування політики та контролю за її виконанням, тож створення нових інституцій з новою філософією функціонування є доречним. Свого часу децентралізація торкнулася старої СЕС – її ліквідували, а функції передали різним органам. Якщо ці функції знову намагаються зібрати воєдино і створити «суперінституцію», то це – тривожний сигнал. Це повертає нас назад у часі.

Створення нового державного органу займає певний час, якого зараз, у кризовій ситуації, просто немає. Ще більше часу потрібно, щоб налагодити необхідні комунікації з центральними та місцевими органами влади. У кризовий період логічніше використовувати та підсилювати вже наявні ресурси.

Важливо усвідомлювати, що створення нової інституції несе великі ризики, адже під час кризи ми не маємо права на помилку. Стара СЕС вже довела свою неефективність, зокрема, під час епідемії свинячого грипу. Крім того, функції старої СЕС перебрали на себе інші органи, у тому числі – Центр громадського здоров’я України.

Створюючи інституцію, яка вже була ліквідована, чинна влада відмежовується від дій своїх попередників і зменшує свою відповідальність за поточні проблеми. У довгостроковій перспективі це негативно впливає на рівень довіри до влади, оскільки для громадян стає зрозуміло, що правила гри можуть змінюватися раптово. Як результат – немає правової стабільності, яка є однією з визначальних рис демократичних держав.

Якщо ж на СЕС буде покладено контрольну функцію, це також може запустити механізм системи покарань та тиску. Це несе в собі значні корупційні ризики. Варто лише згадати про повернення системи санепідемперевірок, які були значним джерелом корупції попередньої СЕС.

Чи потрібна нам така «нова» інституція?

Лабораторія законодавчих ініціатив представила результати функціонального звіту щодо функціонування ґендерного механізму на усіх функціональних рівнях.

Розпочала презентацію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.

У заході взяв участь Дмитро Кулеба, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Він зазначив, що новий Уряд надалі продовжить реалізувати політику ґендерної рівності в Україні, започатковану попередніми урядовцями.

У свою чергу, Іванна Климпуш-Цинцадзе – наразі Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, а в 2016-2019 роках Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, відповіла, що для досягнення ґендерної рівності в Україні потрібно ще багато працювати.

«Незважаючи на чималу кількість постанов і змін до законодавства, які нам вдалося ухвалити протягом останніх років, велике поле роботи ще залишається, щоб можна було сказати, що наша країна забезпечує рівність, унеможливлює дискримінацію за ознакою статі та прояви сексизму на суспільному рівні», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також зауважила, що політика, яка формується на центральному рівні, може залишитися тільки на папері, якщо її не впроваджувати на місцях. Потрібно працювати з регіонами, готувати кадри на місцевому рівні, щоб національний механізм функціонував в цілому, щоб він не був виключно бюрократичним, а забезпечував рівні права чоловіків і жінок.

«Ми і далі лишаємося з великою кількістю стереотипів стосовно несприйняття норм забезпечення рівності. Ми бачили з вами, який ажіотаж викликало запровадження в українському правописі фемінітивів. Це означає, що в суспільстві потрібно пояснювати, в чому полягає рівність і чому вона важлива», – наголосила політикиня.

Голова офісу ООН Жінки в Україні Анастасія Дівінська погодилася з Іванною Климпуш-Цинцадзе. Вона відзначила, що, згідно з Пекінською платформою дій, національний механізм може бути успішним тільки тоді, коли він є складовою Кабінету Міністрів. Але також він має виконуватися на усіх рівнях країни. Важливо взаємодіяти з організаціями громадянського суспільства.

«Останнім ключовим критерієм є забезпечення можливості національного механізму впливати на всі політики, які розробляються державою, щоб усі закони неминуче несли позитивний результат, рівний для чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, які живуть в цій країні», – резюмувала пані Дівінська.

Андрій Вишневський, Юрист та експерт з державного управління, підкреслив, що Лабораторія представила проект звіту, який потребує подальшого громадського обговорення. Він розповів про методологію проведення дослідження, яке відбувалося у три етапи.

Зокрема, на першому етапі було проаналізовано весь масив нормативно-правових актів – близько 20 законів та всі підзаконні акти – у цій сфері. Також експерти проаналізували міжнародний досвід. На другому етапі було проведено анкетування представників державних органів на кожному інституціональному рівні. На третьому етапі – сформовано висновки і пропозиції.

«Головний висновок – ґендерний механізм у нас є, і достатньо розвинений. Але це не означає, що немає чого удосконалювати. Є цілий ряд серйозних проблем», – сказав Андрій Вишневський.

Зокрема, в Україні взагалі відсутній спеціальний наглядовий орган, відповідальний за дотримання рівності та протидію дискримінації. Так само відсутній незалежний колегіальний чи іншого типу орган з функціями арбітражу для розгляду спорів, пов’язаних з ґендерною дискримінацією, та з повноваженнями застосування санкцій за порушення відповідного законодавства. Більше того, у Міністерстві соціальної політики немає структурного підрозділу, відповідального за ґендерну політику. А це означає, що Міністерство не може виконувати повноваження, які покладені на нього законом.

Наостанок слово взяла Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України. Вона підсумувала попередні виступи, зауваживши, що впровадження політики ґендерної рівності вимагає злагодженої роботи урядових структур, громадського і законодавчого секторів.

Також Ви можете переглянути відеотрансляцію презентації.

Коментарі щодо дослідження надсилайте до 4 жовтня 2019 року на пошту: info@laboratory.kiev.ua

Аналіз проведено на запит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та виконано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» при фінансовій та технічній підтримці проекту ООН Жінки «Ґендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.

Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала результати функціонального аналізу обсягу та розподілу повноважень на загальнодержавному, регіональному та місцевому інституціональних рівнях для реалізації ґендерної політики.

У презентації взяли участь:

• Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Іванна Климпуш-Цинцадзе, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейсього Союзу, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2016-2019 рр.);
• Анастасія Дівінська, Голова офісу ООН Жінки в Україні;
• Андрій Вишневський, Юрист, експерт з державного управління;
• Дмитро Кулеба, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

У своєму дослідженні Лабораторія законодавчих ініціатив проаналізувала світовий досвід побудови ґендерних механізмів на державному рівні та порівняла практики інших країн з українськими реаліями. Лабораторія також детально вивчила, як працюють механізми забезпечення ґендерної політики в України. Дослідження проводилося у декілька етапів, серед яких – аналіз законодавства та анкетування представників державних органів, які є відповідальними за реалізацію політики ґендерної рівності.

Наприкінці дослідження Лабораторія сформувала низку рекомендацій щодо покращення організації механізму в Україні – ефективнішого впровадження ґендерної політики.

Дослідження відбулось на запит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у рамках проекту ООН Жінки «Посилення підзвітності щодо забезпечення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у сфері національних реформ, миру та безпеки», що спрямований на підтримку спільних зусиль уряду, парламенту, жіночих груп та громадських організацій у виконанні державних зобов’язань щодо ґендерної рівності та прав жінок в рамках процесів реформування та забезпечення миру і безпеки.

Коментарі щодо дослідження надсилайте до 4 жовтня 2019 року на пошту: info@laboratory.kiev.ua.

Участь громадян у процесах прийняття рішень є основоположною складовою функціонування та розвитку демократичного суспільства. Громадяни частіше сприймають рішення і довіряють представникам влади й інституціям, якщо знають, що мають змогу висловити свою думку і бути почутими під час політичних обговорень щодо важливих питань та рішень.

Для залучення громадян у процес побудови сильної демократичної держави було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

У свою чергу, щоб допомогти державам-членам забезпечити реальний вплив громадської участі на процеси прийняття рі­шень, Комітет міністрів Ради Європи ухвалив стандарти у формі керівних принципів та рекомендацій. Крім того, було розроблено проект Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», щоб допомогти державі впровадити ці стандарти і зміцнити співпрацю між органами публічної влади та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень.

Наближається останній рік імплементації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» здійснює моніторингове дослідження щодо реалізації Стратегії.

Метою дослідження є оцінка прогресу імплементації Стратегії за 2016-2019 роки та підготовка рекомендацій щодо Плану Заходів на 2020 рік.

Просимо організації громадянського суспільства пройти онлайн-опитування до 5 жовтня 2019 року.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко взяла участь у дискусії в програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV. Вона поставила Голові Верховної Ради України митру Разумкову питання, які хвилюють сьогодні громадянське суспільство.

Зокрема, чи будуть надалі виконуватися рекомендації Дорожньої карти Пета Кокса щодо реформи парламенту? Адже за Верховної Ради попереднього скликання реформа просунулася на 41,8%.

«Я знаю, що раніше було напрацьовано велика кількість слушних, на мій погляд, пропозицій, але ми втратили час і їх в роботі парламенту до сьогодні. Я думаю, що буде коректно повернутися до них (рекомендацій, – Лабораторія). Частину з них можна буде імплементувати, тому що всі прекрасно розуміють, що Регламент не відповідає тим викликам, які стоять перед Верховною Радою України», – відповів Дмитро Разумков.

Інше питання стосувалося річниці «Ночі на Банковій» – акції, присвяченій нападам на активістів. Винних у більше ніж 55 злочинах досі не покарано. Тож громадянське суспільство цікавить, як надалі працюватиме тимчасова слідча комісія, якщо до неї буде делегований Ілля Кива – людина, яка має прямий конфлікт інтересів у цій справі.

«Думаю, що правильно, коли в діяльності слідчих комісій не беруть участь ті чи інші учасники, в яких є конфлікт інтересів», – зазначив Голова ВРУ.

Про Крим дедалі менше згадують у публічній комунікації Офісу президента. Від представників влади транслюються меседжі про повернення Криму – колись. Однак яким чином і в якій перспективі це має відбутися?

Із цим питанням Голова Ради Лабораторії звернулася до Міністра закордонних справ Вадима Пристайка.

«Відбуваються комунікації, що стосується прав кримських татар. Відбуваються дискусії, яким чином ми маємо змінити склад держави – чи це (Крим, – Лабораторія) має бути автономна територія чи все-таки ми перейдемо до етнічної автономії. Безумовно, ідуть розмови про статус санкцій, про те, яким чином ми захищаємо свої економічні інтереси. Але я з Вами згодний. Певна проблема є в тому, що миротворчий процес на Сході із самого початку був відокремлений від Криму, тому, приділяючи більше уваги процесу на Сході, ми тим самим менше по часу говоримо про Крим», – сказав Вадим Пристайко.

Подивитися ефір програми повністю:

Виборчі перегони в Україні поки закінчилися, однак новообраним парламентарям і президенту не час розслаблятися. Попереду – найскладніше.

Про те, які виклики виклики чекають на нову владу, як не втратити здобутки минулого і примножити їх у майбутньому – Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко розповіла в ефірі програми «Інформаційний день» на «5 каналі».

За словами Світлани, після виборів Україна опинилася у ситуації крихкої стабільності. Тому для того, щоб устаткувати суб’єктність України на міжнародній арені, новій владі необхідно, у першу чергу, продовжувати лінію, яку відстоювали до цього, – не говорити про Україну без України і не замовчувати правду про війну. Риторика із міжнародними партнерами має лишатися незмінною, незважаючи на те, який порядок денний може бути вигідним для них.

«Представники громадянського суспільства і журналісти мають за всім слідкувати і не замовкати. Нова влада отримала величезний пакет довіри, але він означає тільки одне – народ України повністю переклав відповідальність за все, що відбувається у країні, на одну людину», – зазначила Світлана.

Водночас Голова Ради Лабораторії наголосила, що українці чекатимуть змін від нових президента та Верховної Ради недовго, а тому високопосадовці мають бути готовими до серйозних викликів і ризиків.

27 червня 2019 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала аналітичний звіт (Shadow Report) на тему «Громадська оцінка реформи державного управління» в Українському кризовому медіа-центрі.

Громадська оцінка реформи державного управління стала третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у впровадженні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Читати Тіньовий звіт (Shadow Report) “Громадська оцінка реформи державного управління”

Результати роботи представили:

– Світлана Матвієнко, Голова Ради, Лабораторія законодавчих ініціатив.

– Олександр Заславський, Директор аналітичного відділу, Лабораторія законодавчих ініціатив.

Світлана Матвієнко зазначила, що виконання реформи державного управління є окремим пунктом Плану заходів із виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Реалізація реформи відбувається на основі Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки.

На початку квітня 2019 року Уряд представив власний звіт щодо прогресу вровадження реформи. Однак, за словами Світлани, в урядовому звіті відсутні показники результативності (outcome) та впливу на громадян (impact), що є значним недоопрацюваням. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала альтернативний звіт.

У свою чергу, Олександр Заславський розповів про проблеми реалізації реформи державного управління. Зокрема, серед недоліків аналітик назвав несвоєчасне виконання заходів та не доведення до кінця реформи пілотних міністерств, що стосується формування директоратів.

Експерт також зауважив, що проблема внутрішньої комунікації призвела до складності в інтеграції директоратів, оскільки представники «старої» державної служби негативно ставилися до фахівців з питань реформ.

Серед перешкод впровадження реформи можна також виокремити «кадровий голод» – до директоратів не вдалося набрати необхідну кількість фахівців з питань реформ. Крім того, за словами Олександра, директорати часто перевантажували «невластивими» задачами, що ускладнювало виконання безпосередніх обов’язків: аналіз та формування політики, стратегічне планування – а також створювало ризик професійного вигорання ФПРів.

Фахівці Лабораторії законодавчих ініціатив сформували рекомендації щодо подальшого впровадження реформи державної служби. Олександр Заславський зазначив, що необхідно інтенсифікувати зусилля з формування комплексної політики у сфері підготовки кадрів для державної служби, переглянути стратегічні документи з метою визначення ризиків, пріоритетів, обсягів реформ, розрахунку фінансового забезпечення реалізації окремих напрямів реформ, очікуваного впливу на кінцевих споживачів, а також повноцінно завершити реформу пілотних міністерств.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Звіт присвячено оцінці результатів впровадження реформи державного управління в пілотних міністерствах (зокрема йдеться про запровадження, наповнення та інтеграцію директоратів). Метою звіту було визначити ключові причини проблем, з якими зіткнулися відповідальні за реформу особи та інституції у процесі її реалізації, та розробити рекомендації для подальшого впровадження. В рамках підготовки цього звіту був здійснений порівняльний аналіз оновленої версії Стратегії реформи державного управління в Україні в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1102-р. зі старою редакцією в контексті врахування рекомендацій та зауважень експертів SIGMA та Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізовані відповідні нормативно-правові акти, проведені глибинні інтерв’ю (з Генеральними директорами, керівниками експертних груп та державними експертами 6-ти пілотних міністерств та СКМУ) та експертні інтерв’ю (з керівниками структурних підрозділів НАДС).

Проект розроблено для посилення сталості реформи державного управління, оскільки це – один з пріоритетів ініціативи Східного Партнерства в рамках реалізації євроінтеграційних реформ.

Під час зустрічі були представлені ключові результати оцінки нової редакції Стратегії реформи державного управління, реформи міністерств, а також резюме опитування працівників директоратів міністерств.

Громадська оцінка реформи державного управління стане третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Фінальна презентація документу відбудеться у четвер, 27 червня, о 10:00 в Українському кризовому медіа-центрі. Запрошуємо усіх небайдужих до долі реформи державного управління долучитися до презентації.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є позицією Лабораторії законодавчих ініціатив і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».