Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Презентація Електронної бази даних громадських об`єднань
23 листопада 2015 року в готелі Київ відбулася презентація Електронної бази громадських об`єднань. Презентацію організовнао Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа.
Олександр Заславський, Програмний менеджер Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував результати опитування НУО щодо практик співпраці з комітетами Верховної Ради України зазначив:
“Для повного розуміння практик залучення НУО до плідної співпраці в рамках комітетів, необхідно враховувати низку факторів. І в цьому контексті не варто недооцінювати так званий «людський фактор», який суттєво впливає на цю та інші проблеми українського парламентаризму. Тому з метою якнайповніше охопити аспекти взаємодії, експертами НУО «Лабораторія законодавчих ініціатив» (надалі – ЛЗІ) було проведено анкетне опитування працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України та представників НУО”
З ліва на право: Олександр Заславський, Сергій Чередніченко, Ігор Когут
Структуру та сервісні можливості інтернет ресурсу “Електронної бази громадських об`єднань” презентував Сергій Чередніченко, ІТ-спеціаліст Програми “РАДА”.
Для користувачів база представлена трьома видами доступу:
- Відкритий загальний реєстр ГО;
- Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом;
- Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів.
Відкритий загальний реєстр ГО доступний всім користувачам. Він представлений окремою сторінкою, яка буде доступною з сайту ВР, з реєстром офіційних назв громадських об`єднань.
Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом представлено окремою сторінкою, яка буде доступна на сайтах комітетів ВР і включатиме лише ті ГО, котрі співпрацюють з конкретним комітетом.
Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів передбачає доступ до засобів базового адміністрування.
Фото: Олександр Коваленко
Тренінг “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності”
29 вересня 2015 року в Києві відбувся тренінг «Роль громадян у вимогах урядової підзвітності». Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.
В якості тренера виступив Роман Кобець, директор Європейського інформаційно-дослідницького центру, аналітик політики, кандидат філософських наук.
Створення запитів про доступ до публічної інформації є надзвичайно важливим аспектом громадського контролю за діяльністю органів влади. Запит може бути як індивідуальним, так і колективним, подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача – незалежно від того, стосується ця інформація того, хто запитує особисто чи ні, без пояснення причини подання свого запиту. У переважній кількості випадків інформація на запит надається безкоштовно. Лише у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, від подавача можуть вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Учасникам також було запропоновано загальну схема проведення моніторингу та оцінки:
1. Ідентифікація об’єкта – що досліджується?
(межі : географія, час, суб`єкти, рішення).
2. Визначення предмета – що хочуть дізнатися?
Висування припущень
3. Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень?
4. Вибір індикаторів – які показники засвідчують обрані характеристики ?
5. Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів?
6. Збір інформації.
7. Аналіз зібраних даних та формулювання висновків.
8. Оформлення звіту.
9. Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження.
Town Hall meetings: публічне обговорення законопроекту № 2217а «Про внесення змін до конституції України (щодо децентралізації влади)»
23 липня 2015 року сумська громада обговорювала проект Закону України № 2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” у форматі Town Hall Meeting (міські зібрання ХХІ століття). В якості експерта у публічних дебатах взяв участь Ігор Когут, член Конституційної Комісії та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Захід було організовано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» спільно з Sumy News та Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Кожен громадянин мав змогу ознайомитися та з проектом змін до Конституції запропонованих законом та висловити свою думку з цього приводу. Формат Міських зібрань передбачає:
- проведення обговорення різних сценаріїв вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників обговорення;
- учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми;
- експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами;
- після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання;
- обговорення відбувається на основі попередньо підготованих декількох сценаріїв — різних варіантів вирішення питання;
- обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 15 осіб);
- за кожним круглим столом працює модератор та оператор ПК (особа котра нотує на комп’ютері думки, які висловлюють учасники);
- послідовно обговорюються всі варіанти: приблизно по 30-40 хв. на один сценарій;
- модератор за кожним столом веде дискусію;
- занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екрані;
- обговорення завершується голосуванням щодо підтримки кожного зі сценаріїв.
Сценарії були підготовані Лабораторією законодавчих ініціатив на основі проекту Закону. Зокрема, громадянам було запропоновано розглянути альтернативні рішення двох основних проблем: забезпечення реформи децентралізації та закріплення в Конституції України механізмів запобігання загрозі територіальної цілісності України.
Відеорепортаж Заходу доступний на сайті SumyNews
Town Hall meeting: Публічне обговорення законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні»
21 липня 2015 року в місті Луцьк відбулися публічні дебати з приводу законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні» ( Роман Подкур, Ніна Лапчинська, Андрій Амонс) у форматі Town Hall Meeting (Міські зібрання XXI століття). Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), а також Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Законопроект було підготовано Центром досліджень визвольного руху, на заході його представила експерт Центру Анна Олійник. Пані Анна обстоювала тезу про те, що чинний Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 963-XII від 17.04.91:
“Слід змінити повністю, адже новим законом пропонується введення нових категорій потерпілих від репресій радянського режиму – прямих родичів жертв репресій. Крім того, громадянам варто порівняти чинний та ініційований Центром варіанти Закону з точки зору чотирьох проблем: питання визначення категорій громадян, які підпадають під дію закону як потерпілі, або жертви репресій та проблему визначення самого поняття потерпілі в рамках проекту Закону; порядок повернення та відшкодування майна; а також введення пільг репресованим”
Відповідно до формату Town Hall Meeting по кожній із зазначених проблем були підготовані кілька альтернативних варіантів вирішення цих проблем, які виносились на голосування по завершенню дискусії.
Основними питаннями, які цікавили учасників найпопулярнішими виявилися такі:
- суто моральна сторона реабілітації репресованих політв’язнів (в тому числі і посмертна) як відновлення історичної справедливості,
- загроза перенавантаження державного бюджету та неспроможність держави виплачувати відповідні компенсації
- недоцільність самого інституту надання тих чи інших пільг взагалі окремим категоріям населення взагалі.
У публічних дебатах щодо запропонованого проекту Закону взяв участь Ігор Володимирович Гузь, народний депутат України обраний по округу № 19 Волинської області, який безпосередньо представляє інтереси волинської громади в парламенті.
Ігор Володимирович цілком підтримав ініціативу експертів Центру досліджень визвольного руху та пообіцяв сприяти просуванню даного законопроекту у Верховній Раді України за умов його доопрацювання з урахуванням громадського обговорення.
Переглянути сценарії:
Додаткову інформацію ви знайдете на сайті ВолиньМедіа
Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall meatings
28 травня 2015 року Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа, організувала навчальні Міські Зібрання у форматі Town Hall Meetings.
Town Hall Meetings є американським терміном, який визначає неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такий формат більше зосереджується на публічних обговореннях, де необхідно стимулювати до активності безпосередніх учасників, аніж на експертних доповідях, форматах питання-відповідь та круглих столах. Строкаті групи громадян (від водія автобуса до досвідченого бюрократа) беруть участь у дискусії за окремими столами (близько 10-12 людей за столом), детально обговорюючи ключові складові різних політик (варіантів вирішення проблеми), проблему спрямування коштів або питання планування.
Роль фасилітатора полягає у тому, щоб максимально сприяти створенню довірливої атмосфери і допомогти кожному бути почутим. Він створює умови участі для більш стриманих учасників, запобігає неадекватній критиці та слідкує за дотриманням правил чемного спілкування тощо.
Крім того, відповідальні за прийняття рішення особи запрошуються для участі у заході в якості пересічного учасника або в якості спостерігача, а також дають свою оцінку та відповідають на питання учасників наприкінці зібрань. Програмне забезпечення для ТНМ розроблене з метою транслювати ідеї та рекомендації з кожного столу, які записуютьноуттейкери (оператори лап-топів підключених до мережі Інтернет (або об’єднаних за допомогою точки доступу)); занотовані повідомлення надходять керівнику дискусії (Менеджер), який редагує, фільтрує отримані повідомлення та розміщує їх на екрани, розташовані в залі обговорення.
У навчальному зібранні Town Hall Meetings взяли участь стажери Верховної Ради України в рамках програми, яку виконує ГО “Ліга Інтернів”. Під час тренінгу було розглянуто три суспільноважливі проблеми: надання адміністративних послуг, боротьба з корупцією та сприяння розвитку малого і середнього підприємництва. Сценарії для кожної з проблем були розроблені кандидатом філософських наук, експертом з аналізу політики, Романом КОБЦЕМ.
Тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”
25 – 26 травня 2015 в Києві відбувся тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”. Тренінг є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.В якості тренера виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру, експерт з аналізу політики, кандидат філософських наук.
До участі в тренінгу були запрошені представники громадських об`єднань, які вже мали певний досвід просування законопроектів: Реанімаційний пакет реформ, благодійний фонд “Восток-СОС”, Крим SOS, Центр дослідження визвольного руху та Українська федерація убезпечення.
В межах тренінгу було розглянуто такі питання як адвокаційна кампанія та вироблення державної політики, аналіз заінтересованих осіб (або стейкхолдерів) та, відповідно, можливості впливу на нах. Слухачі тренінгу також здобули практичні навички адвокаційного супроводу законопроектів від реєстрації до набуття ним чинності.
Е-демократія в Україні: рекомендації щодо впровадження політики та забезпечення її результативності (Policy Paper)
Документ присвячено питанню вироблення політики е-демократії в Україні. На думку авторів документу, е-демократія може бути визначена як оди з пріоритетних напрямків державного будівництва, який вимагає чіткої взаємодії всіх гілок влади, органів державного управління та місцевого самоврядування. Е-демократія не може розглядатись як окрема політика поза політикою демократизації як такої. Разом з тим вона спроможна суттєво посилити та прискорити демократичні процеси у всіх сферах державного життя.
Громадське обговорення на тему «Напрями реформування вищої освіти в Україні» у форматі Town Hall meeting
У заході взяли участь представники громадських організацій, студенти та викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії державного управління при Президентові України, Національного університету ім. Тараса Шевченка та інших ВУЗів.Дискусія відбувалась у форматі Town Hall Meeting, який передбачає обговорення різних сценаріїв вирішення політичного питання без експертних доповідей: учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв`язанні певної проблеми. Високий рівень дискусії бенефіціарів досягається завдяки детально підготовленим сценаріям та консультаційної участі експертів під час заходу. Після обговорення учасники голосують за найкращий спосіб (сценарій) вирішення питання.
Завдяки формуванню кількох невеликих груп обговорення з професійними модераторами та залученням експертів цей формат дозволяю обговорювати питання будь-якої складності та масштабу. При цьому збираються думки і позиції не експертів, а безпосередніх бенефіціарів розробленої політики.
В якості варіантів (сценаріїв) до обговорення було представлено декілька положень законопроектів про вищу освіту: проект №1187 (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік), проект № 1187-1 (розроблений під керівництвом чинного керівника профільного комітету парламенту Л. Гриневич) та проект №1187-2 (запропонований групою експертів під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського).
Зокрема обговорювалися такі положення законопроектів:
• умови вступу до ВНЗ,
• державне замовлення,
• навантаження викладача,
• види розміри та процедури призначення стипендій,
• норми щодо Болонського процесу,
• право студентів обирати дисципліни.
Після обговорення положень законопроектів щодо кожного з цих питань відбувалося загальне голосування учасників дискусії за той чи інший запропонований варіант. В результаті голосувань було з`ясовано, що найбільш підтримуваним законопроектом є проект групи М. Згуровського (№1187-2). Єдине положення цього проекту, яке викликало критику учасників, стосувалося навантаження викладачів.Відповідно до зазначено проекту скасовується обмеження навчального навантаження (таким чином, кількість годин навчального навантаження, необхідного для нарахування ставки, може мінятися) та надається право національним та дослідницьким університетам самостійно встановлювати норми часу навчального навантаження.
В результаті в цій частині був підтриманий законопроект опозиції (№ 1187-1), який встановлює обмеження навчального навантаження у 150-600 годин на рік.
У заході взяли участь партнери ЛЗІ із Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія), Асоціації зовнішньої політики (Молдова), Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень (Грузія), Громадська об`єднання «Молодь за розвиток» (Азербайджан).Партнери із Вірменії поділилися своїм досвідом проведення Town Hall Meeting, а також дали свої поради щодо кращої організації процесу проведення громадських обговорень.
Захід проводився Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Лідери громадянського суспільства: нова якість» за сприяння ініціативи Black See Trust For Regional Cooperation / German Marshall Fund of the United States та фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Сценарії були розроблені на основі аналізу законопроектів, підготовленого експертами Центру дослідження суспільства.
Прес-конференція «коли в Україні запрацює місцевий референдум?» (відео)
18 березня 2013 року в УНІАН відбулася прес-конференція, яка стала фінальним заходом в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні».
У прес-конференції взяли участь народний депутат України, Голова комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях, та експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський.
Ця прес-конференція стала фінальним заходом в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який реалізовувала коаліція організацій в рамках ініціативи «Мережа підтримки реформ»: Лабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецька та Херсонська організації ВГО «Комітет виборів України».
Метою проекту була консолідація зусиль громадськості, експертів і політиків з метою лобіювання у парламенті рекомендацій до законопроекту про місцевий референдум (№0867), які б відповідали інтересам громадянського суспільства, а також популяризація інституту місцевого референдуму в якості інструменту безпосередньої участі громадян в урядуванні.Під час прес-конференції Ігор Когут окреслив основні результати круглого столу , що відбувся 13 березня 2013 року у стінах Верховної Ради України, де в середовищі широкого кола експертів та народних депутатів були актуалізовані проблеми та перспективи регулювання у сфері місцевих референдумів, а також були представлені громадські рекомендації до законопроекту №0867.Давид Жванія розповів про роль інституту місцевого референдуму в представницьких демократіях Європи та країн СНД, і, крім того, проінформував про перспективи необхідного доопрацювання законопроекту про місцевий референдум, його ухвалення, а також належного застосування.
Розповідаючи про ініціативу підтримки проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» та про сам проект Віктор Ляхохарактеризував процедуру громадських обговорень як приклад найкращих практик вироблення громадських рекомендацій та участі громадян у виробленні політики.
Олександр Заславський поінформував про етапи реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», результати експертних консультацій у регіонах України, а також про основні проблемні моменти законопроекту про місцевий референдум та громадські рекомендації до нього.
Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив з партнерами в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об`єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».
Тренінг «Залучення громадськості до вироблення політики на національному та місцевому рівнях в контексті європейської інтеграції»
У тренінгу взяли участь представники громадських організацій з Києва, Донецька, Львова, Чернігова, Житомира та Дніпропетровська.
Під час тренінгу учасникам були представлені принципи, етапи та передумови участі громадськості у процесі вироблення політики. Учасники ознайомилися з практичними інструментами оцінки умов та ризиків для ефективної участі, обговорили основні форми залучення громадськості в рамках українського законодавства, їх проблемні аспекти та шляхи вдосконалення. Особливу увагу було приділено роботі громадських рад: були обговорені можливі критерії для відбору громадських організацій та можливості покращення роботи цього інституту. Також під час тренінгу були представлені успішні громадські кампанії та приклади співпраці влади та громадськості на національному та місцевому рівнях в Україні.
Серед іншого, організатори представили досвід з впровадження в Україні механізму Town Hall Meeting – одного з найефективніших механізмів залучення громадян до вироблення політики. Насамкінець, учасники мали змогу ознайомитись з роботою українських НУО в рамках Форуму громадянського суспільства європейської політики Східного Партнерства.
Тренінг вели Естер Хертей, консультант з правових питань (European Center for Not-for-Profit Law, Угорщина), Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Когут, програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив. Також під час тренінгу виступила Астгік Інжеян, представниця ініціаторів проекту – Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія).
Проект «Роль організацій громадянського суспільства в європейській інтеграції: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення» здійснюється International Center for Human Development (Вірменія) у партнерстві із країнами Вишеградської четвірки: Institute for Public Affairs (Словаччина), Policy Association for an Open Society (Чехія), European Center for Non-for-Profit Law (Угорщина), Association Integration and Development (Польща) та двома державами-членами Східного партнерства: Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна) та Georgian Foundation for Strategic and International Studies (Грузія).
Метою проекту є сприяння процесам європейської інтеграції в країнах Східного партнерства шляхом:
- Надання доступу до унікального досвіду та знань країн Вишеградської групи для посилення ролі громадянського суспільства в процесах європейської інтеграції;
- Посилення інституційної спроможності організацій-партнерів в країнах Східного партнерства.