Протягом 2015 – 2016 років Лабораторія законодавчих ініціатив підтримувала кампанії адвокасі груп Реанімаційного пакету реформ, зокрема, груп: «Пенсійна реформа», «Податкова реформа», «Реформа охорони здоров’я», та «Політика національної пам’яті».

В рамках підтримки було проведено низку тренінгів та консультацій з аналізу політики та надано сприяння у налагодженні комунікації з парламентом завдяки таким інструментам, як підготовка та презентація тіньових звітів і пропозицій до політики, а також обговорення ініціатив адвокасі груп у регіонах.

Керівні принципи мають на меті систематизувати та презентувати наявний досвід із планування та проведення адвокаційних кампаній. Запропонована публікація містить покрокові інструкції та стратегії для інститутів громадянського суспільства, як вибудовувати ефективну комунікацію із публічною владою.

Керівні принципи мають на меті посилити навики громадських об’єднань у плануванні та здійсненні адвокаційних кампаній. Аби досягти цієї мети, роз’яснюється, що таке адвокація та чим вона відрізняється від лобізму; розглядаються адвокаційний супровід здійснення публічної політики; вивчаються техніки побудови коаліцій та взаємодії з партнерами в адвокаційних кампаніях; досліджуються основні стратегії інформаційного супроводу адвокаційних кампаній, роботи з медіа, соціальними мережами, широкими колами громадськості та організації акцій прямої дії; розглядаються особливості парламентської адвокації та приклади успішних парламентських адвокаційних кампаній.

30 червня 2017 року о 12:00 в Актовій залі Волинської богословської академії (м. Луцьк, Градний узвіз, 5) відбулися міські зібрання (Town Hall Meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Ігоря Гузя в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні.

На обговорення були винесені питання створення та розвитку молодіжних центрів, комунікації між молодіжними центрами України, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю.

У заході взяли участь близько 110 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; представники влади Волинської області; представники управління молоді та спорту; представники академічного середовища Волині; молодь з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; активісти.

Митрополит Луцький і Волинський МИХАЇЛ, Архієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, митрополит Луцький і Волинський, вітаючи учасників міських зібрань у стінах Волинської богословської академії, зауважив, як багато небайдужих молодих людей прийшло на обговорення суспільно важливих питань. Адже, згадуючи слова Євангелія, Владика наголосив, що краще бути холодним або гарячим, але дуже погано бути тепло-хладним, байдужим, незацікавленим. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл побажав молоді бути самодостатніми, амбітними, мрійливими і непосидючими; а також висловив впевненість у тому, що присутні обов’язково знайдуть відповіді на свої питання саме завдяки тому, що так наполегливо їх шукають. Також Владика наголосив на тому, що важливо не просто прийняти рішення, а жити згідно з тими рішеннями, які сьогодні будуть прийняті.

Ігор ГУЗЬ, Народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, наголосив, що майбутнє нашої держави залежить не від президента чи інших можновладців, а саме від кожного з присутніх у залі молодих людей. Саме від молодого покоління, їх устремлінь та переконань, їх розуміння місця людини в житті країни, залежить майбутнє України. Ігор Гузь порадив молоді ні ні кого не скаржитись, не нарікати, а покладатися лише на власні сили. Кожен має зробити свій внесок у розбудову майбутнього. Також пан Ігор висловив сподівання, що не дивлячись на попередній провал голосування у Верховній Раді законопроекту про молодіжні центри, він все ж буде проголосований і молодіжні центри будуть створені як на загальноукраїнському, так і на обласних рівнях.

Олександр, ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, наголосивши на актуальності проведення міських зібрань, присвячених молодіжній політиці, підняв питання про те, де поза межами навчальних закладів молодь може реалізовувати свій потенціал. Пан Олександр зауважив, що мова йде про платформу, де молодь може збиратися, отримувати інформацію, консультації, разом створювати проекти, які змінюють життя інших. Сьогоднішня дискусія спрямована на те, щоб в України було майбутнє. Міністерство молоді та спорту працює над створенням оптимальної моделі молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах, завдяки якій буде зрозуміло, хто, де і за які ресурси працює з молоддю. Найближчим часом Міністерство планує публічні заходи з ознайомлення з досвідами і практиками молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах. Також пан Олександр висловив своє переконання в тому, що результати сьогоднішньої роботи будуть активно проговорені та опрацьовані й стануть елементами законодавчих ініціатив, які підтримають присутні на заході колеги з депутатського корпусу, що дозволить формувати політику для молоді сьогодення.

Ігор ЛАПІН, Народний депутат України, Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, наголосив на необхідності говорити про Україну, не як про землю наших пращурів, а як про землю наших дітей. Бо саме молодь формує майбутнє країни, активно відстоюючи свої переконання та цінності. Пан Ігор зауважив, що успіху в своїх ініціативах можна досягти лише будучи відкритим та підтримуючи один одного. Тому саме завдяки усебічній підтримці усіх зацікавлених сторін, закон про молодь буде прийнятий і це відкриє нові можливості для ефективної реалізації молодіжної політики.

Захар ТКАЧУК, Голова Ради правління ГО «Молодіжна Платформа», директор Молодіжного центру Волині, подякував усім, хто долучений до роботи Молодіжного центру Волині. Пояснюючи важливість проведення міських зібрань, Захар Ткачук наголосив на тому, що необхідно працювати доказово – розпочинати молодіжну роботу з дослідження проблем, які стоять перед молоддю. І сьогоднішній захід з залученням широкого кола зацікавлених сторін проводиться саме з метою дослідження того, яким юнаки та дівчата хочуть бачити молодіжний центр, його майбутній розвиток.

В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися, організації комунікації між молодіжними центрами й організації молодіжної роботи серед молоді з інвалідністю.

Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 20,3 % голосів, другий – 36,5%, третій – 4,1%, четвертий – 39,2%. Таким чином, учасники обговорення з невеликою перевагою обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

В ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 8,3%, другий – 27,8%, третій – 19,4%, четвертий – 44,4%. Отже, учасники обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу четвертому варіанту, який не передбачає створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами.

У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 89,2%, у той час як перший набрав лише 10,8% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Ігорем Гузем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

15 червня 2017 року о 15.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (town hall meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні.

На обговорення були винесені питання віку молоді як важливого компонента Закону про молодь, створення та розвитку молодіжних центрів, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю.

У заході взяли участь 95 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій, представники влади Закарпатської області, представники управління освіти, представники управління молоді і спорту, студенти Закарпатського державного університету, молодь з міста Хуст і Мукачево, активісти.

Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, зауважив, що є одним із тих, хто працював і продовжує працювати над законопроектами, які стосуються молодіжної політики, волонтерства, соціального забезпечення для молоді; також він наголосив, що зараз разом з колегами готує до реєстрації нову редакцію закону про молодь. Окреслюючи тематичне поле питань, які виносяться на міські обговорення, Іван Крулько звернув особливу увагу на досить дискусійне питання віку молоді: як визначається вік молоді, коли розпочинається і коли закінчується. Це питання тісно пов’язане з розмежуванням фізичного, політичного та соціального розумінням молоді. Сьогоднішня дискусія має залучити учасників до роздумів і стимулювати обрання того варіанту в законі, який був би найбільш оптимальним для України. Іван Крулько наголосив, що найважливішим питанням, яке учасники мають вирішити впродовж спільної роботи, є питання чи потрібен новий закон, який повинен регулювати молодіжну політику й яким чином краще за все викласти всі напрацювання в форматі нормативно-правового акту.

Андрій ШЕКЕТА, депутат закарпатської обласної ради, закликав учасників максимально активно брати участь у обговоренні для того, щоб якомога ефективніше використати можливість висловлення своїх поглядів і побажань народному депутатові України Івану Крульку, який зможе висвітлити їх у законі про молодь, який він активно та наполегливо просуває у парламенті.

Марія КАРЧЕВИЧ, начальник відділу регіональної молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України, наголосила, що будь-яка державна політика має бути обґрунтованою та доказовою й враховувати потреби і запити молодих людей. Тому сьогоднішня зустріч є чудовою нагодою для молодих людей озвучити питання, які їх хвилюють; присутність представників влади і громадськості дає можливість спільного обговорення питань молодіжної політики та вироблення спільного бачення. Марія Карчевич зауважила, що, молодіжні центри це по суті установи, які працюють з молоддю. Їх засновниками можуть бути громадські організації, органи влади, органи місцевого самоврядування, об’єднані громади, а також приватні ініціативи. Метою молодіжних центрів є національно-патріотичне виховання, громадянська освіта, розвиток волонтерства, сприяння зайнятості молоді, розвиток молодіжного підприємництва. Необхідність утворення таких центрів полягає у організації якісного і змістовного дозвілля молодих людей. При Міністерстві молоді та спорту існує робоча група, яка покликана об’єднати усі молодіжні центри для створення мережі обміну досвідом і комунікації.

Юрій ЮЗИЧ, керівник групи молодіжної політики РПР, наголосив, що зараз в Україні молодіжну політику регулює закон, написаний майже 25 років тому, тобто ще минулого тисячоліття й який абсолютно не відповідає сучасному стану справ. Окреслюючи ключові моменти нового закону про молодь, Юрій Юзич наголосив, що головною метою закону є створення умов для того, щоб молодь могла стати успішною й сама почала диктувати майбутню стратегію свого розвитку.

В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися створення молодіжного центру на Закарпатті, визначення меж віку молоді й організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Під час обговорення питання створення молодіжного центру учасники обговорили 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру; другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 7,5 % голосів, другий – 39,6%, третій – 5,7%, четвертий – 47,2%. Таким чином, учасники обговорення обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Обговорюючи проблему визначення віку молоді, учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких передбачав збереження чинного визначення віку молоді – 14-35 років; другий пропонував різко зменшити вік молоді від 0 до 29 років; а третій презентував збалансований підхід, який передбачав визначення віку молоді від 12 до 29 років.

У ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 48,9%, другий – 23,4%, третій – 27,7%. Отже, учасники обговорення у питанні визначення віку молоді надали перевагу першому варіанту, який не передбачає жодних змін у чинні вікові межі.

Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами.

У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 68,1%, у той час як перший набрав 31,9% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

15 червня 2017 року о 9.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (Town Hall Meetings) на тему «Підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів: розподіл фінансового навантаження».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Вирішення питання захоронення твердих побутових відходів є нагальним з точки зору екологічних ризиків, і нині існує достатня технічна та теоретична база для покращення процесу утилізації.

Обговорення пройшло у форматі Town Hall Meetings, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Даний формат має кілька ключових переваг, які загалом можна визначити як структурованість та результативність.

1. Обговорення відбувається навколо підготовлених сценаріїв. Тобто самому заходу передує кропітка експертна робота з тим, щоб винести на обговорення певні варіанти вирішення проблеми.

2. Обговорення відбувається в малих групах по 10-12 осіб, за участі фасилітатора та ноуттейкера. Фасилітатори допомагають учасникам у дружній та невимушеній атмосфері обговорити варіанти рішень, а науттейкери занотовують ключові моменти дискусії та змістовні висновки.

3. Участь у заході беруть передусім пересічні громадяни, яких безпосередньо стосується проблема, яка обговорюється. Результати цього заходу не мають юридичної сили.

Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, наголосив, що питання поводження з твердими побутовими відходами є дуже важливим для всієї України, а нехтування його вирішенням – справжньою загрозою для нашої держави. Адже ситуація з забрудненням побутовими відходами є навіть гіршою, ніж про це повідомляють ЗМІ. 5 % території України зайняте сміттєзвалищами, серед яких 33 тисячі незаконних сміттєзвалищ, що призводить до надзвичайно загрозливої екологічної ситуації. Іван Крулько звернув особливу увагу на те, що якщо найближчим часом на законодавчому рівні не буде вирішено це питання, то Україні загрожує поступове перетворення на суцільний смітник. Саме тому обговорення таких актуальних питань з залученням широкого кола зацікавлених сторін може слугувати потужним стимулом до їх вирішення.

Геннадій МОСКАЛЬ, Голова Закарпатської обласної державної адміністрації, наголосив, що народний депутат Іван Крулько підняв одну з найактуальніших для Закарпаття тем, адже забруднення області твердими побутовими відходами сягає катастрофічного рівня. Геннадій Москаль зазначив, що головною перепоною на шляху розв’язання цієї проблеми є відсутність законодавчої бази, яка б дала змогу залучити іноземних інвесторів до процесу утилізації сміття.

У заході взяли участь понад 95 учасників серед яких представники екологічних організацій, представники влади Закарпатської області, представники бізнесу, молодь і активісти.

Під час обговорення проблеми підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких не передбачає жодних змін і жодного втручання в чинну ситуацію утилізації сміття; другий та третій пропонують перехід від захоронення відходів на полігонах до системи комплексного поводження з твердими побутовими відходами, тобто їх переробки. Другий сценарій передбачає запровадження спеціального комунального тарифу для населення для покриття витрат на утилізацію сміття; в той час як третій сценарій покладає фінансове навантаження не на споживачів, а на виробників твердих побутових відходів.

В результаті обговорення учасники проголосували за впровадження третього сценарію – 72,9%;  27,1% учасників обрали варіант введення окремої плати у комунальному платежі за утилізацію твердих побутових відходів; і жоден учасник не підтримав перший варіант, який не передбачає ніяких змін.

Ухвалене рішення даного обговорення буде реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував механізм та досвід проведення міських зібрань, а також зазначив мету проведення тренінгу:

Учасники тренінгу здобули навички професійного фасилітування дискусії і разом із тренерами-фасилітаторами ГО «Інститут миру і порозуміння»  відпрацювали алгоритм роботи зі сценаріями та вправу на повернення сенсів, що є потужним інструментом ведення конструктивного діалогу.

Практична частина тренінгу була спрямована на засвоєння і застосування на практиці набутих знань. Під час навчальних міських зібрань кожен учасник мав можливість спробувати себе у ролі як фасилітатора, так і ноуттейкера, а також долучитись у якості пересічного громадянина до обговорення проблеми «Реформа парламенту: пошуки шляхів зменшення законодавчого спаму та запобігання «кнопкодавства», сценарії вирішення якої розробили Олександр Заславський та Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання.

60 учасників пройшли тренінг і візьмуть участь у міських зібраннях Town Hall Meetings, які заплановані на 2017 рік. Володимир Крижанівський відзначив, що освоєння методу фасилітації роботи в групах можна вважати успішним:

Фото: Олександр Коваленко

20 грудня 2016 року у Києві, в готелі «Опера», вул. Богдана Хмельницького, 53, відбулася Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?». Під час заходу директори та випускники Шкіл політичних студій з  Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, представники громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили результати нещодавніх виборів у країнах Західної Європи та Східного партнерства.

Конференцію організовано за підтримки Відділу допомоги у проведенні виборів і перепису населення Генерального директорату II – Демократія Ради Європи. Захід спрямовано на підвищення якості демократизації через підтримку діалогу між країнами Східного партнерства та обговорення процесів, що сприяють занепаду демократії.

І панель Конференції “Піднесення “лівих” та правих” сил: згортання демократії?” присвячена загальносвітовим тенденціям в країнах сталої демократії, запропонувавши гостям та учасникам задуматися над кризою ідеологій та партій, причинами піднесення “правих”, та оцінкою “життєздатності” правих ідеологій серед українського електорату. Відкрив конференцію почесний директор Української Школи Політичних Студій Ігор Когут, закликавши учасників задуматися над викликами, які постали перед Україною, ЄС, країнами Східного партнерства, після виборів у Молдові, Болгарії, та тими ризиками, які несуть майбутні вибори у Франції.

Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, розпочав першу панель із думки, що в Україні є представники лівих думок, але просто зараз вони не організовані у політичну силу. Вони наполягають на тому, що в Україні нема свободи слова. Крім того, такі представники стверджують, що немає такого простору в ЗМІ, де можна було б висловити свої думки. Також він зазначив: «Є певні речі, які спонукали виникнення неоконсервативної хвилі. Я і про вибори в Угорщині, Польщі, де активізувалися національно орієнтовані праві сили, вибори Трампа. Фактично, консервативна хвиля опанувала виборців у Америці». Він додав, що одним із чинників такої хвилі є конфлікт світоглядно-ідеологічних інтересів. В Європі – це реакція на ті небезпеки, які виникли: біженці, тиск Росії, впровадження санкцій. Сюди також треба додати ще хвилю опору фінансової та індустріальної глобалізації. Наприклад, європейський світ початку ХХІ – це локальні конфлікти по своїй жорстокості без урахування прав людини, це протистояння на знищення іншої культури».

Наталя АМЕЛЬЧЕНКО, к.ф.н., доцент, Викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», розпочала свій виступ з того, що сьогодні існують проблеми із ідентифікацією ідеологій партій, особливо в Україні, оскільки ми вживаємо старі терміни, але намагаємося в них всунути нові явища. За її словами: «Класичні ідеології зараз в кризі. І коли ми говоримо про неоконсервативну хвилю, то вона була і є нині. Зараз існує виклик як її пережити». Вона продовжила, що якщо задуматися над поведінкою виборців, то насправді мало з них читає статути партій. Їх читають лише студенти, які досліджують ці питання. Статути існують просто для реєстрації, але там немає чіткої ідеології. У програмі ПП «Батьківщина» є поняття субсидіарності, але медіа та ток-шоу зокрема, побудовані не на тому, щоб пояснити суспільству значущу проблему, вони існують для створення образу політика».

Олексій ГАРАНЬ, Науковий директор Фонду «Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та звернув увагу на те, що у світі існує тенденція зростання популізму, у тому числі лівого популізму. В Україні ніша лівих вільна і є необхідність, щоб постала нормальна ліва українська партія. «Ми живемо в період після розпаду СРСР, закінчення холодної війни. Те, що нам зараз здається тотальним сповзанням демократії, це вже було в історії. Європа і її капіталізм виявив велику здатність до адаптації. Прикладом того, як налагодити відносини із соціалістами є ПАРЄ, яка прийняла нашу позицію в Європарламенті. Так, існує криза, але ми не повинні недооцінювати потенціал, який є в Європі і який ми можемо розвинути в себе», – зазначив пан Гарань.

Анжела СЕДЕЛЛЬ, Старший науковий дослідник Оксфордського університету, нагадала, що 24 червня 2016 року за результатами проведеного референдуму Британія оголосила про свій вихід з ЄС. «Британія була поділена на 2 кампанії – ті, хто агітував «за» та «проти» виходу. Прихильники залишення в ЄС апелювали до думок експертів, економічних аргументів. Всі інституції говорили про інфляцію, невпевненість для бізнесу, зниження зростання економіки. Противники залишення говорили, що якщо ми залишимо ЄС, то 350 млн євро (внески ЄС) будуть передані на публічну охорону здоров’я. Опитування говорять, що це повідомлення було визначальним», – прокоментувала пані Анжела. Вона додала, що популістичні повідомлення такі, як зниження міграції до Британії виявилися дуже ефективними. Наслідки – зниження національної валюти та довіри до права, Британської Конституції та європейських договорів. На думку Анжели, референдум викликав серйозні наслідки, поставив авторитет суддів та парламенту під питанням. Також з’явилася недовіра виборців.

Алєксандра ДАНКАСІУ, Політичний аналітик Go-Govenance (Австрія), розпочала свою промову зі слів «Ми бачимо як багато політиків говорять про страх, ненависть, загрозу, як апелюють до емоцій, а не до об’єктивних фактів. Ми бачимо, як Трамп емоційно говорив на передвиборчій кампанії, і якими речами він апелює зараз у своєму виграшному турне. Зараз він говорить виборцям речі, які суперечать тому, що він обіцяв. Чи це демократично, що політики змінюють свої рішення?». На думку Алєксандри, сьогодні багато людей можуть голосувати, але ми не маємо справжніх політичних дебатів та не всі виборці можуть до них долучитися, як це було раніше. Справжні дебати не відбуваються, тому що багато людей навіть не голосують. Чи ті, хто голосують, достатньо обізнані, чи це законно, що вони обирають політиків. Чи це ще й досі вибір більшості? Алєксандра наголосила, що демократія намагається зібрати всі точки зору і напрацювати довготривалу стратегію. Політики ж просто думають перед виборами, що зробити, щоб лишитись.

ІІ панель була присвячена “відкату” демократії за результатами виборів у країнах Східного партнерства та близьких сусідів України. Модератором сесії виступив Алєксандр Дабравольскі, закликавши спікерів поділитися думками щодо популярності “лівих” ідей, як результату радянської спадщини, або запиту на справедливий соціальний розподіл.

Ольга МАНОЛЕ, Координаторка програми з питань прав людини, Координаторка напрямку громадянської та виборчої освіти Promo-LEX Association (Молдова), як член організації, яка займається моніторингом виборів у Молдові, почала свій виступ з того, що останні вибори президента у Молдові у листопаді 2016 року відрізнялися від усіх попередніх використанням неправдивих та популістських аргументів із залученням медіа. Кандидати, які апелювали до традицій, використовували пропаганду та підтримку церкви, щоб отримали підтримку виборців. У порівнянні з попередніми роками, під час цих виборів було менше задіяно адміністративного ресурсу та підкупу виборців. У порівнянні з парламентськими виборами 2014-го року виборчий процес у Молдові набагато вдосконалився. Іронічно, проте методи, якими було досягнення покращення виборів, все одно включали вплив на виборців. Особливо агресивним було втручання церкви. Ольга наголосила: «Є ймовірність скасування результатів президентських виборів, адже розрив між кандидатами дуже малий».

Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, розповів, що у Білорусі за статистичними показниками серед тих, хто пройшов до парламенту, відбулися серйозні ротації, особливо старих політиків, що говорить про певну тенденцію. Він також запропонував зупинитися на ситуації у Вірменії та референдумі 2015 року, коли Вірменія стала парламентською республікою. «Парламентські вибори 2017 року відбудуться вже на пропорційній основі, а у 2018 році президент буде обраний в три тури на парламентській асамблеї», – заначив пані Євген. Далі він висловив думку, що референдум 26 вересня в Азербайджані, який абсолютизував владу Ільхама Алієва та дозволив йому без виборів назначати першого віце-президента і двох віце-президентів, які по суті є його радниками із економічних питань. На думку Євгена, ці дії нівелюють значення парламенту. Закінчив свій виступ Євген Радченко тезою, що Європу і Східні країни охоплює авторитаризм та криза демократії.

Анастасія ДАРАФЄЄВА, Голова білоруської партії «Зелені», Випускниця Східно-Європейської школи політичних студій (Білорусь), відзначила, що результати цієї виборчої кампанії стали новими для Білорусі. У склад парламенту були включені 2 кандидатки-опозиціонерки. «Європа зацікавлена, щоб у Білорусі зберігалася стабільність і здійснювались кроки до симуляції демократії. Це тривожний сигнал, який показує обезцінення європейський цінностей», – зазначила пані Анастасія. Громадянське суспільство – це єдине, що може внести зміни в нинішню політичну ситуацію; єдиний вихід, щоб ці представники почали бути суб’єктами та виходили на рівень прийняття рішень. Для України місце лівої партії пусте, але є люди, які могли б зорганізуватися у партію. «Існує дефіцит бачення. Що можуть зробити партії, так це дати бачення. Ми в ситуації з ЄС бачимо кризу цінностей і бачення частково тому, що воно було реалізовано. Так само на пострадянському просторі існує запит на ідеологію, це має бути бачення майбутнього, яке базоване на процесах сьогодення».

Геннадій МАКСАК, Голова правління, Керівник Програми дослідження політики Східного партнерства Ради зовнішньої політики «Українська призма», випускник УШПС, розпочав з того, що в країнах Східного партнерства існує 2 системи: корупційно-олігархічна та авторитарна. «У Білорусі відбуваються призначення, а не вибори, немає нормального контролю за голосуванням на місцях і про це говорять комісії з ОБСЄ. У Молдові було голосування, соціалісти виграли, але були моменти застосування знову ж таки проросійських методів. У Вірменії ще до парламентських виборів було зрозуміло, які 2 партії будуть при владі. За таких умов президент каже, що не буде президентом, але краще буде головою партії», – додав він. На думку Геннадія, аналізуючи ситуацію, краще було б змінити формулювання на відсутність демократії або підміну понять. У Вірменії існує платформа громадських ініціатив, яку хочуть закрити. На жаль, в Азербайджані члени громадянського суспільства сидять за гратами.

ІІІ панель актуалізувала поняття гендеру в політиці, як індикатору демократизації та ролі жінок в демократичних процесах.

Ольга ВЕСНЯНКА, Правозахисниця, журналістка, випускниця УШПС, зазначила, що дуже важко говорити про гендерну рівність та її законодавчу імплементацію в європейських країнах. В Україні існує велика кількість правозахисних організацій, які працюють в полі дискримінації. Якщо ми говоримо про Україну, нам потрібно пам’ятати про сексистські висловлювання колишнім Президентом Януковичем та Прем’єр-міністром Азаровим, чий Кабінет Міністрів був відомий як «Кабінет без жінок». Замість ратифікації Стамбульської конвенції, Верховна Рада України почала беззмістовні дискусії на тему «Що таке гендер». Верховна Рада України вважає, що неважливо говорити про табір для тих, хто страждає від насилля. Метою України було досягнути 30% жінок в політиці, але на даний момент відсоток жінок у Верховній Раді України становить лише 12 %.

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, Координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС зазначила, що після децентралізації велика частина грошей залишається у регіонах, що дає можливість жінкам займати місця у місцевих радах. Жінки в парламенті працюють більше, підготовлюють ініціативи та забезпечують відгуком.

Парламент або будь-яка рада мають бути репрезентативним, але це неможливо без гендерної та етнічної рівності. У будь-яких переговорах 25% повинні бути жінки, які захищатимуть права жінок. Якщо брати до уваги військову справу, то й тут жінка може працювати ефективно також. Вагітність або гендер є лише причинами для патерналістського ставлення. Якщо ми говоримо про квоти, то тут є багато різних позицій. Німці кажуть, що «квотний принцип створює квотних жінок». Це можуть казати лише ті країни, які не мають проблем. В парламенті є тупі жінки та чоловіки. Я не погоджуюсь, що чоловіки розумніші за жінок. Але це правда, що жінки не мають однаковий доступ до ресурсів, як чоловіки. Якщо партія йде в політику, що збільшити ресурси, а не забезпечити зацікавлення виборців, то вони зацікавлені в тих гравцях, які мають більше ресурсів, а зазвичай це не жінки. Питання відкритості політичного фінансування напряму стосується якості кадрів та гендерного питання. А якщо партія отримує гроші від громадян та країни, то вона не буде зацікавлена в тому, чи має кандидат мільйон чи ні. Багато партій беруть до увагу питання гендеру. Я не фанатка теми жіноцтва, але я фанатка питання якості людей. По суті, це така ж ситуація, як з людьми з обмеженими можливостями – якщо ми не бачимо їх на вулицях, то це не означає, що вони не існують.

Валєнтіна ПОЛЄВІКОВА, Менеджер Східно-Європейської школи політичних студій, засновник і голова білоруської жіночої партії «Надзєя» (1994-2002) зазначила, що в Білорусі досі існує багато стереотипів та патріархальних поглядів. Жінкам потрібно допомогти не лише в боротьбі проти дискримінації, але і в тому, щоб вони стали частиною процесу прийняття рішень. У Білорус є лише 2 мери-жінки. Існує погляд, що квоти не є ефективними, на жаль, ми не маємо навіть цієї практики в Білорусі. Але дослідивши досвід територіальних квот – чим більше працюють жінки, тим більше вони голосують за жінок, оскільки вони розуміють їх проблеми.

IV дискусійна платформа дала змогу учасникам подискутувати на тему ролі медіа у формуванні та споживанні популістичних меседжів в країнах Західної Європи, Східного партнерства та Україні.

Модератор платформи, Віталій ПОРТНІКОВ, Оглядач радіо «Свобода», наголосив на тому, що небезпека не в словах Трампа, а в недотриманні їх. Тому під час наступних виборів більші обіцянки та популізм матимуть перевагу. Це питання напрямку руху – до нової відповідальності чи до тріумфу безвідповідальності.

Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком, сказав, що ми живемо у новому світі і не повинні боротися з цим. Єдина річ, яку ми повинні роботи – це покращувати культуру споживання інформації. Чому ми почали розділяти форму та зміст? Якщо ти не популіст, то створи таку форму, щоб вона впливала. Я б краще зупинив паніку та почав розвивати нові технології.

Андрій АНДРУШКІВ, Керівник проекту «Реформа системи контролю за використанням публічних фінансів» ГО «Центр UA», випускник УШПС наголосив на PR стратегії громадських організацій, чиї повідомлення завжди апелюють до емоцій. Він зазначив, що для того, що уникнути цього, нам варто покращувати рівень медійної культури серед громадян.

Іван ГОДАРСЬКІ, Консультант з медіа та правових питань, MEMO 98 (Словаччина) сказав, що фейкові новини не почали з’являтися лише вчора. Основною причиною їх появи є брак критичного мислення, яке є основною навичкою для опору впливу пропаганди.

Віталій МОРОЗ, Голова відділу нових медіа, Інтерньюз-Україна наголосив на тому, що професія журналіста нині не є ексклюзивною, як це було декілька років тому. Цей факт має і переваги та недоліки. Серед перших слід виділити те, що журналісти можуть використовувати багато нових медіа.

Андрій ПРОКОПЕНКО, Керуючий партнер, Прокопенко і партнери. Політичний менеджмент, випускник УШПС підсумував усі промови та наголосив на важливості сприяння вищому рівню медіа культури не лише серед журналістів, але і серед громадян.

24 листопада у Чернігові відбулася презентація  shadow report «Досвід застосування місцевого референдуму в Україні як складової місцевої демократії». Презентація пройшла у рамках у засідання робочої групи на базі підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Засідання організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно зі співголовою підкомітету з питань виборів і референдумів Народним депутатом Олександром Черненком у рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

З вітальним словом до присутніх звернувся Валерій Куліч, Голова Чернігівської обласної державної адміністрації.

Тетяна Чернуха, Проектна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентувала результати дослідження щодо практики ініціювання та проведення місцевих референдумів в Україні з 1991 по 2012 роки (тобто протягом дії закону “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” № 1286-12 від 1991 року).

Також виступив Максим Лациба, Український незалежний центр політичних досліджень, директор проекту USAID “Громадяни в дії”, із доповіддю на тему “Правове забезпечення механізмів місцевої демократії”.

Shadow Reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій.

Презентація shadow reports для Комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

24 листопада 2016 року у прес-центрі “Чиста політика” у Чернігові було презентовано нові електронні ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою – «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО).

Заступник Голови Ради Лабораторії Законодавчих ініціатив Олександр Заславський півторигодини спілкувався із чернігівськими активістами та небайдужими жителями міста, розповідаючи, як завдяки цим ресурсам громадяни зможуть брати участь у обговоренні законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних Комітетів Верховної Ради та ефективно співпрацювати з самими Комітетами.

«Портал громадського обговорення законопроектів» розробила та підготувала до впровадження Програма USAID РАДА спільно з Апаратом Верховної Ради відповідно до рекомендації Місії Європейського парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради.

Портал стане комунікаційною ланкою між працівниками комітетів, народними депутатами, експертними групами та громадянами задля вдосконалення національного законодавства. Ресурс надає можливість і комітету ініціювати  громадське обговорення законопроекту, і громадянам запропонувати обговорення. В подальшому планується розширення можливостей порталу: наприклад, залучення до обговорення лише певного кола осіб, насамперед експертів, виставляти певні фільтри.

Для того, щоб потрапити до Електронного реєстру НУО, який розроблений Лабораторією законодавчих ініціатив, потрібно заповнити анкету.

Учасники активно брали участь у дискусії, ставлячи гострі питання та вносячи пропозиції з удосконалення цих електронних інструментів.

21 листопада у приміщенні ресторану “Старгородъ Николаев”  у Миколаєві відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему: “Організація міського простору в Миколаєві. Як зробити вулицю Соборну більш комфортною для мешканців міста”. Захід організований Лабораторією законодавчих ініціатив за сприяння “Агенції розвитку Миколаєва”, “Ліги Інтернів”, за підтримки Western NIS Enterprise Fund та USAID.

Майже 150 жителів міста намагалися знайти відповіді на такі непрості питання:

• розміщення тимчасових споруд для торгівлі та розважальних послуг,
• розміщення рекламних площ (білл-борди, сіті-лайти, банери, плакати, мобільні стенди і т.д.) різної форми,
• зміну власниками квартир та приміщень, підприємцями оригінального вигляду фасадів з порушенням Державних будівельних норм.

Заступник Голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський, відкриваючи захід, розповів про досвід використання методології Town Hall Meetings, яка походить із США, та про практичні кейси її застосування в Україні.

Учасники працювали у малих групах за столами, в супроводжені модераторів та ноуттейкерів (секретарів) та звіряли свої думки за допомогою локальної мережі – коментарі та пропозиції в режимі он-лайн виводилися на екрани.

Обговорювали сценарії, що були розроблені із залученням експерта, представника Державної архітектурно – будівельної інспекції у Миколаївській області Євгенія Полякова, який активно допомагав учасника розібратися з усіма містобудівельними нюансами.

Євгенія Дулько, менеджер проектів “Агенції розвитку Миколаєва”, відзначила:

Проблема №1

Надмірна кількість безсистемно розміщених тимчасових споруд для торгівлі та розважальних послуг на вулиці Соборна

• Варіант вирішення 1
• Варіант вирішення 2

Проблема №2

Розміщення реклами на вулиці Соборна

• Варіант вирішення 1
• Варіант вирішення 2

Проблема №3

Зміна приватними власниками квартир та приміщень оригінального вигляду фасадів будинків

• Варіант вирішення 1
• Варіант вирішення 2

Результати голосування: