У липні цього року Верховна Рада схвалила зміни до закону “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Саме це стало приводом для дискусії – круглого столу “Місцеві вибори — 2010: виклики для громадськості“, організованого під егідою Громадянської Асамблеї України. Присутня громадськість із різних куточків України занепокоєна тим, що правила проведення виборів вже вкотре змінюються незадовго до початку самих виборів. Захід став майданчиком для обміну думок з приводу подальших дій громадських організацій та аналізу законодавства.

Ольга Айвазовська (Громадянська мережа ОПОРА) відзначила, що найбільшою проблемою вищезгаданого Закону є порушення основоположних статей Конституції, зокрема, в яких йдеться про рівність всіх об’єднань громадян. 

Також експерт відзначила тенденційність проекту, оскільки селекційним відбором нові організації будуть позбавлені можливості участі у виборах, а також через короткі строки унеможливлюється самовисування. До того ж складною є процедура реєстрації спостерігачів. Наприклад, для довготривалого спостереження громадські активісти вимушені працювати в якості журналістів. Окрім того, Законом передбачено, що тільки міжнародним спостерігачам буде забезпечено підтримку органів виконавчої влади.

Олександр Черненко (Комітет виборців України) порівняв закон з кримінальним правом, де є таке поняття як «злочин, скоєний з особливим цинізмом». Експерт відзначив, що зараз – за 1,5 місяці до виборчої кампанії, ми досі не знаємо, що робити, бо Закону немає. Але треба жити в цих реаліях, за законом старої редакції. Олександр Черненко пропонує громадським організаціям, не зважаючи на все, не стояти осторонь, ставати спостерігачами в будь-якому статусі. При цьому врахувати всі ризики закону і політичної ситуації.

Ігор Когут (Лабораторія законодавчих ініціатив, Мережа підтримки реформ) підкреслив необхідність створення умов для відповідальності політичних партій, зокрема впливати на них таким чином, аби вони змінили спосіб формування своїх команд. Обов’язково треба подивитись, кого висуває партія – чи мають ці люди стосунок до того міста, вулиці. На думку експерта, громадські організації мають іти на вибори, щоб показати, що вони кращі за політичні партії та блоки. В цей спосіб створювати можливість для потрапляння в списки справді авторитетних людей.

В подальшій дискусії Ігор Когут підкреслив, що будь-яка система є корупційною в нашому хворому суспільстві без цінностей.

Думок та акцентів про окремі виклики, що собою несуть нові „виборчі правила”, як громадські організації можуть і мають впливати на цей процес – лунало багато.

Під час дискусії присутні висловили думку, що закон „ставить хрест” на розвитку демократії в партіях. Дехто висловлював сумніви щодо потреби безпосередньої участі громадськості у місцевих виборах, адже для впливу в радах необхідна критична маса. У контексті обмежених часових строків виборчої кампанії відзначалось, що «вибори мають починатися в наступний день після виборів», тобто політики мусять працювати щоденно, а під час кампаній лише про себе нагадувати. Також прозвучала потреба вимагати конкретики від політичних сил, замість біг-бордів і листівок, оскільки прогнозується «інформаційний штурм».

Крім того, послідовними, активними, скоординованими і вчасними мають бути дії і представників громадянського суспільства. Так, Євген Бистрицький (МФ «Відродження»), в ході дискусії висловив сумніви, що за 3 місяці можна змінити закон, «але треба знайти, вивчити, вгадати, що може зробити в цих умовах вибори більш ефективними». Як приклад, дебати чи просвітницька кампанія – спитати у політичних партій, з чим вони йдуть на вибори. Також пан Євген закцентував на потребі подумати над тим, куди і для чого має далі рухатись Громадянська Асамблея України, який формат її дій зможе дати суспільству більшу користь.

Наприкінці заходу було обговорено Резолюцію круглого столу. Втім, передбачається в найближчий час внесення поправок до неї в розрізі вимог щодо ветування Закону або врахування побажань громадськості.

Експертне дослідження «Місцеві вибори — 2010» проведене Консорціумом громадських організацій Громадянської Асамблеї України та Мережі підтримки реформ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В рамках другого туру опитування було опитано 267 експертів за квотною вибіркою в 13 регіонах України.

15 квітня 2010 року в інформаційному агентстві УНІАН пройшло експертне обговорення на тему “Виклики місцевих виборів в Україні”. У заході взяли участь представники Мережі підтримки реформ: Олександр Хоруженко (Директор Центру досліджень регіональної політики, Суми), Ігор Когут(Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Геннадій Максак (Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, Чернігів), Денис Ковриженко (Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив), Олександр Черненко (Голова Правління ВГО «Комітет виборців України»). Учасники обговорення презентували експертні позиції аналітичних центрів з різних регіонів України щодо найбільш актуальних питань місцевих виборів.

Крім того на заході була оприлюднена Заява представників Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні. Мережа погодилася з тим, що законодавство про місцеві вибори (зокрема – в частині про виборчу систему) є далеким від досконалості і потребує суттєвого доопрацювання. Водночас учасники Мережі наголосили на тому, що скасування дати вже призначених чергових місцевих виборів, якими б аргументами воно не підкріплювалось, прямо суперечить Основному закону держави і, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року (№ 14-рп/2009), є порушенням виборчих прав громадян.

Мережа підтримки реформ розділяє стурбованість Верховної Ради проблемою правового регулювання місцевих виборів та вітає ініціативу проведення парламентських слухань «Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад», що відбудуться 12 травня 2010 року. На цих слуханнях представники Мережі закликатимуть парламент невідкладно призначити дату проведення чергових місцевих виборів; внести зміни до Конституції, які б уніфікували строки повноважень депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів та визначити строк повноважень депутатів місцевих рад і відповідних голів  з дати чергових, а не позачергових виборів; вжити заходів, спрямованих на запобігання одночасному проведенню місцевих і загальнонаціональних виборів; дослухатися до інших пропозицій, викладених у Заяві.

Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, відзначив під час обговорення:

Також Ігор Когут анонсував громадські обговорення ситуації, що склалася з місцевими виборами, та пропозицій щодо виходу з неї, в різних регіонах України.

Олександр Черненко, Голова Правління ВГО «Комітет виборців України», наголосив:

Експерт зробив висновок про те, що політична доцільність в даній ситуації перемогла і правове поле, і здоровий глузд.

Денис Ковриженко, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, говорив про те, що зміни до системи місцевих виборів, прийняті в 2004 році, відірвали місцеві ради від громад й занурили їх у вир політичної боротьби.

Також він висловив пропозиції щодо необхідності забезпечення персоніфікації системи виборів місцевих рад, введення мажоритарної системи виборів мерів великих міст, за якої міські голови будуть обиратися абсолютною (а не відносною) більшістю членів громади. Ключовим питанням, на думку експерта, також є уніфікація регулювання місцевих виборів з регулюванням загальнодержавних виборів через ухвалення Виборчого кодексу.

Геннадій Максак, Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, зазначив: 

Геннадій Максак також акцентував увагу на тому, що місцеві вибори є індикатором політичної культури громадян, й існуюча виборча система (в якій превалюють інтереси політичних партій), на жаль, не сприяє розвитку в українців культури участі.

Олександр Хоруженко, Директор Центру досліджень регіональної політики під час експертного обговорення зупинитися регіональному аспекті проведення системних реформ і задачах, які повинні стояти перед Мережею підтримки реформ в регіональному аспекті.

Заява Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні

Statement of the Reform support network on the principles of local elections in Ukraine

Ми, представники 9 організацій громадянського суспільства, об’єднаних у Мережу підтримки реформ, висловлюємо глибоку занепокоєність щодо ситуації, яка склалась навколо призначення дати чергових місцевих виборів, а також щодо якості правового регулювання виборчих кампаній на місцевому рівні.

20 жовтня 2009 року Верховна Рада України прийняла рішення про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 30 травня 2010 року. 16 лютого 2010 року це рішення парламентом було скасовано.

Мережа підтримки реформ погоджується з тим, що законодавство про місцеві вибори є далеким від досконалості. Зокрема, потребують кардинального перегляду виборчі системи, за якими проводились останні вибори до органів місцевого самоврядування; перелік суб’єктів висування кандидатів на цих виборах, процедура формування виборчих комісій тощо. Якість законодавства про місцеві вибори суттєво поступається якості правового регулювання парламентських виборів, що ставить під загрозу можливість проведення місцевих виборів у суворій відповідності до міжнародних стандартів.

Водночас наголошуємо на тому, що скасування дати вже призначених чергових місцевих виборів, якими б аргументами воно не підкріплювалось, прямо суперечить Основному Закону держави. Це підтверджується і Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року № 14-рп/2009, у якому орган конституційної юрисдикції особливо наголосив: Верховна Рада України не має повноважень відміняти вибори, а відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення є нічим іншим як порушенням виборчих прав громадян.

Також особливо підкреслюємо і той факт, що невизначеність дати проведення місцевих виборів вже найближчим часом породить проблему легітимності рішень, які ухвалюватимуться органами місцевого самоврядування після завершення визначеного Конституцією строку їхніх повноважень.

Проблеми правового регулювання місцевих виборів не обмежуються лише питаннями якості Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та дискусіями політиків навколо дати проведення чергових місцевих виборів. Мережа підтримки реформ звертає увагу на низку інших актуальних проблем, які потребують нагального вирішення, насамперед – шляхом внесення змін до Конституції України.

Мережа підтримки реформ підтримує стурбованість парламенту проблематикою правового регулювання місцевих виборів, одним із свідчень якої є призначення парламентських слухань на тему „Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад”, що мають відбутись 12 травня 2010 року.

Враховуючи, що місцеві вибори є однією з важливих форм безпосереднього здійснення влади громадянами України та дієвим засобом оновлення політичних еліт як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях, Мережа підтримки реформ закликає Верховну Раду України:

1. Невідкладно призначити дату проведення чергових місцевих виборів у відповідності до Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 10.06.2009 р. № 14-рп/2009;
2. Вжити заходів щодо прискорення ухвалення в цілому як закону законопроекту № 4177 від 3 березня 2010 року „Про внесення змін до Конституції України” в частині положень, якими пропонується уніфікувати строки повноважень місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, та визначати строк повноважень депутатів місцевих рад і відповідних голів з дати чергових, а не позачергових місцевих виборів;
3. Вжити заходів, спрямованих на запобігання одночасному проведенню загальнодержавних і місцевих виборів;
4. Переглянути виборчі системи, за якими проводяться місцеві вибори, передбачивши:
   • можливість голосування на місцевих виборах за конкретних кандидатів у депутати із одночасним забезпеченням зрозумілості виборчих систем та наслідків їх застосування для виборців, простоти процедури підрахунку голосів виборців і встановлення результатів відповідних місцевих виборів;
   • обрання міських голів міст, кількість виборців яких перевищує певну межу, за мажоритарною системою абсолютної (а не відносної) більшості;
   • зміну систем виборів до районних і обласних рад у такий спосіб, який би забезпечував можливість представництва відповідними радами спільнихінтересів територіальних громад;
5. Передбачити можливість самовисування кандидатів на місцевих виборах;
6. Уніфікувати правове регулювання місцевих виборів із регулюванням загальнодержавних виборів (в частині положень, де уніфікація правового регулювання є технічно можливою), зокрема – шляхом прийняття Виборчого кодексу.

Оприлюднено 15 квітня 2010 року від імені:

Лабораторії законодавчих ініціатив
Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк)
Донецького обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»
Центру досліджень регіональної політики (Суми)
Львівської обласної організації «Комітет виборців України»
Одеської обласної організації «Комітет виборців України»
Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів)
Фонду «Місцевої демократії» (Харків)
Херсонського обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»

Заява Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні

Statement of the Reform support network on the principles of local elections in Ukraine

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив підготували аналітичний огляд «Інститут вето: зарубіжний досвід, національне законодавство і практика, пропозиції». В дослідженні висвітлена історія розвитку інституту вето, описано іноземну та українську практику в даній сфері, наводяться пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання інституту вето. Крім того, дослідження містить огляд українських законів, ветованих Президентом, починаючи з 2005 року.

Метою проведення заходу було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів у контексті майбутніх виборів президента України, забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, прозоре фінансування виборчої кампанії, зрілий політичний діалог та дебати. Дана конференція була завершальним заходом серії публічних обговорень, проведених Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи напередодні президентських виборів в Україні та Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії». Аналогічні заходи пройшли в Одесі (2-3 липня 2009 року), Донецьку (23-24 липня 2009 року) та Львові (24-25 вересня 2009 року) з метою залучення якнайширшого кола зацікавлених осіб з різних регіонів України до обговорення питань щодо належного виконання виборчого законодавства та міжнародних стандартів, проблеми фінансування виборів, громадського моніторингу перебігу виборчої кампанії (формування комісій, процесу агітації та висвітлення перебігу виборів, перебігу голосування та підрахунку голосів) тощо. У конференції взяли участь представники органів державної влади (Центральної виборчої комісії, Верховної Ради України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації  з усієї України (більше 100 учасників).

Результатом конференції стали рекомендації, направлені до Верховної Ради, кандидатів у президенти України, Центральної виборчої комісії, засобів масової інформації та громадських організацій, що спрямовані на удосконалення виборчого процесу, забезпечення його прозорості та відповідності міжнародним стандартам. Зокрема, в зверненні до парламенту відзначається необхідність внесення змін до закону «Про вибори Президента України», які б надали право голосу тим громадянам, які не перебувають на консульському обліку, заборонили внесення змін до списків виборців у день голосування, зробили можливим контроль за виборчим процесом зі сторони офіційних спостерігачів від громадських організацій. Від кандидатів у Президенти України, партій та виборчих блоків учасники конференції вимагають відмовитися від використання популістських гасел та утриматися від порушень виборчого законодавства, забезпечити реальне втілення в життя стандартів демократичних, чесних та прозорих виборів. Центральній виборчій комісії України запропоновано створити постійно діючий дорадчий громадський орган, діяльність якого сприяла б посиленню ролі ЦВК у забезпеченні демократичних, чесних та прозорих виборів, підвищенню рівня політичної та правової культури виборців. Засобам масової інформації – посилити взаємодію з організаціями громадянського суспільства, забезпечити проведення якісних політичних дебатів між кандидатами у президенти, предметом яких стануть стратегії  подальшого розвитку України, конкретні шляхи втілення цих стратегій в життя, а кінцевою метою – вироблення спільних позицій кандидатів щодо основних питань внутрішньої та зовнішньої політики. Нарешті громадським організаціям учасники конференції запропонували підготувати Декларацію про демократичні, чесні та прозорі  вибори, й запропонувати підписати її кандидатам у президенти, а також активізувати взаємодію, як між собою, так і з засобами масової інформації з метою забезпечення якісних політичних дебатів в ході президентської виборчої кампанії.

Почався захід з вітального слова Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря КОГУТА, який відмітив, що серія обговорень теми якості виборів в Україні відбувалося одночасно з процесом ухвалення парламентом нової редакції закону «Про вибори Президента України». Втім, на жаль, більшість пересторог, які висловлювало експертне середовище щодо даного нормативно-правового акту не була почута законодавцями (хоча певні зауваження все ж були враховані при голосуванні за закон в цілому). Також Ігор Когут відмітив, що якість виборів залежить не лише від законодавства, а й від якості політичної еліти, її здатності вести дискусію з опонентами, від активної позиції громадськості та ЗМІ. Ці аспекти також стали предметом обговорення під час проведених зустрічах.

Після цього до учасників звернулася Заступник Представника Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з питань координації програм співпраці з Україною Наталія ВУТОВА, яка наголосила на важливості дискусій в Україні щодо якості виборів для міжнародних організацій, що просувають демократію. Зокрема вона нагадала, що новообраний Генеральний секретар Ради Європи, свій перший іноземний візит здійснює саме в Україну.

З вітальним словом виступив і Володимир ШАПОВАЛ, Голова Центральної виборчої комісії України. В контексті теми конференції він відзначив, що проблема, на його думку, полягає в тому, що на кожні вибори приймається новий закон. Також він відзначив, що наразі існує певна істерія щодо нової редакції закону про вибори. Положення, які обмежують конституційні права, на думку голови ЦВК, там дійсно є, але їх дуже мало. А юридично, в законі все достатньо чисто. Майбутні вибори, на його думку, стануть школою і для суб’єктів влади, і для виборців.

Срджан ДАРМАНОВИЧ, Професор факультету права Університету Чорногорії,  член Венеціанської комісії від Чорногорії, наголосив на тому, що  Венеціанська комісія лише нагадує про стандарти демократії. Іноді їх можна застосувати в конкретних умовах, іноді – ні. В жодному випадку мова не йде про примус до прийняття тих чи інших стандартів.

Розпочав засідання вступною доповіддю Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив. Він представив підсумки та рекомендації, напрацьовані внаслідок регіональних обговорень проблем якості українських виборів.

Срджан ДАРМАНОВИЧ, член Венеціанської комісії від Чорногорії, висловив позицію своєї організації про нову редакцію закону «Про вибори Президента України», яка була деталізована у Спільному висновку Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо відповідного нормативно-правового акту.

Михайло ЦУРКАН, Заступник Голови Вищого адміністративного суду України, висловився від імені судової гілки влади щодо теми конференції. Він запевнив, що система адміністративних судів загартувалась під час попередніх виборчих кампаній і готова до майбутніх виборів. Висновок Місії зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ відзначив спроможність вітчизняних адміністративних судів вирішувати справи, пов’язані з виборчим процесом. Також він висловив сподівання на те, що законодавець встигне усунути недоречності у новій редакції закону «Про вибори Президента України», на які вказано у відповідному рішенні Конституційного Суду України.

Андрій ШЕВЧЕНКО, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, висловив впевненість у тому, що новий закон про президентські вибори загалом дозволяє провести вибори чесно і створює можливості для цього. Хоча він, звичайно, не ідеальний, й існує багато стимулів до того, щоб його удосконалювати. Депутат відзначив, що відповідний настрій існує в сесійній залі українського парламенту – поправки до закону будуть зареєстровані вже найближчим часом. Також Андрій Шевченко зосередив увагу на необхідності забезпечення більшої редакційної свободи преси під час виборчого процесу.

Андрій МАГЕРА, Заступник Голови Центральної виборчої комісії України, розповів про роботу ЦВК за умов виборчої кампанії, що вже почалася. Визнав, що зміни виборчого закону викликали багато проблем в практичній площині організації відповідного процесу. Разом з тим відмітив й позитивні сторони змін (скорочення строків кампанії, зміну принципу формування виборчих комісій під час другого туру). Втім, й суттєві проблеми є, як то нерівномірність розмірів виборчих округів в контексті кількості дільничних комісій, з якими їм доведеться працювати. Ще одна проблема – тіньові виборчі фонди кандидатів. Немає юридичних механізмів і для обмеження передчасної агітації. В кінці свого виступу Андрій Магера висловив впевненість у тому, що всі проблеми вдасться подолати спільними зусиллями.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права, прокоментував рішення Конституційного Суду щодо змін до закону «Про вибори Президента України», яке було оприлюднене в день конференції. На думку депутата, в цілому, це рішення можна оцінювати, як позитивне, хоча воно й не може задовольняти на 100%. Принципово для виборів – визнання неконституційним обмеження права голосу за кордоном. Кількісно це не надто вплине на результати виборів, але право виборців не буде обмежене. Унеможливлення розгляду скарг у зв’язку з закінченням встановленого строку – позитив. Це дещо поліпшить умови виборів, але не до кінця. З деякими питаннями вже запізнилися (формування виборчих округів).  Висловив впевненість, що висновок міжнародних організацій щодо виборчого закону відіграв певну роль у рішенні Конституційного Суду.

Володимир КОВТУНЕЦЬ, Експерт Інституту виборчого права, відзначив, що зміни 2009 року дійсно збільшили недоліки виборчого законодавства. Зокрема, наголосив на суперечностях щодо мінімальної кількості ДВК – певні норми встановлюють її на рівні 12 членів, тоді як інші дозволять створювати ДВК у складі 9 членів. Акцентував увагу на відсутності заборони ведення агітації державними та комунальними ЗМІ. До недоліків Володимир Ковтунець відніс недостатнє забезпечення контролю за уточненням списків виборців при надмірно великій кількості органів, яким надано право вносити такі зміни. Формування виборчих комісій у другому турі лише з представників двох кандидатів створює можливість зриву виборів.

Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», наголосив на тому, що кандидати своїми прогнозами щодо «брудності» кампанії занижують планку суспільних очікувань з приводу виборів та всього, що з ними пов’язане. Разом з тим поки що все не настільки негативно. Зокрема, не використовуються теми, які в попередні роки розколювали українське суспільство (НАТО, двомовність, статус УПА).

Юлія ТИЩЕНКО, Керівник Ради, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, висловила думку про те, що Україна не стала консолідованою демократією – електоральною демократією чи країною «безпомічного плюралізму». Розчарування в політиках, в політиці та собі, як силі, яка впливає на ситуацію. Вихід, серед іншого, в сферах політичної культури, в проблемі ротації політичних еліт, ефективності політичних партій, необхідності персоніфікації пропорційної системи виборів.  Це повязане й з якістю самого суспільтва та його цінностями.

Михайло МІНАКОВ, Старший програмний менеджер ПРООН, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, доктор філософських наук, висупив з презентацією щодо проблеми якості еліт та критеріїв її оцінування. В даному аспекті він на голосив на важливості освіти населення та забезпечення досвідченості еліти,що дозволить провести ефективні інституційні реформи.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедри політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», кандидат філософських наук, доцент, в своєму виступі зосередилась на ціннісному аспекті в проблемі якості виборів. На її думку, демократія існує не лише у формі відповідних інституцій та правових норм, але і у формі цінностей. Саме з орієнтаціями людей у владі й виборців існує сьогодні проблема в Україні. Є відповідні інституції, є демократична конституція, але вона не виконується. Головна проблема в тому, що цінності змінюються не так швидко, як інституції. Слід відзначити, що в історії демократії все відбувалося навпаки – спочатку змінювалися цінності, що призводило до зміни інституцій. Україні ж ще доведеться вибудувати свої цінності, що потребує часу. В даному аспекті не можна недооцінювати культурну політику, що має  місце, зокрема, зараз, в програмах кандидатів у президенти, які позиціонують себе перш за все як ефективні антикризові менеджери, без достатньої уваги до гуманітарного виміру. А це несе з собою загрози.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, Директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології, відзначив, що якість української політичної еліти в культурному сенсі нижча, ніж у суспільстві в цілому. Крім того, на думку політолога, українське суспільство зберегло цінності в більшій мірі, ніж суспільства європейських країн. Також експерт акцентував увагу на загрозі, яка полягає у відсутності контролю та непрогнозованості дій політичних лідерів (навіть для їх соратників та партій).

Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», висловилася про те, що ключові проблеми щодо середовища політичної еліти, які хвилювали українське суспільство в 2004 році (корумпованість, закритість, олігархічність) не змінилися за 5 років й продовжують надалі хвилювати громадян в першу чергу. Крім того, зараз переважна більшість кандидатів у президенти будують свої кампанії на обіцянках, які неможливо виконати з огляду на існуючі повноваження глави держави. Соціолог закликала виховувати політиків та змушувати їх використовувати в своїх кампаніях лозунги не про те, що вони збираються змінити на посту президента, а як конкретно реалізувати ці реформи.

Мирослав МАРИНОВИЧ, Віце-ректор Українського католицького університету, звернув увагу на те, що критерієм визначення політичної еліти має бути здатність державних діячів ставити національні інтереси понад особисті. Поки що таким критеріям більшість українських політиків не відповідає. Мирослав Маринович висловив впевненість у тому, що нова політична еліта, яка продемонструє справжню духовність своїми діями, за таких умов має шанс отримати повну підтримку громадян.

Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», в своєму виступі висловив точку зору про те, що політичні лідери насправді не мають бути моральними авторитетами – їм достатньо відповідати певним моральним стандартам. Крім того, для успіху у політиці необхідна воля, активність, комунікативність та організаторські здібності. Політолог звернув також увагу на важливість механізму добору адміністративної еліти. Покращити ситуацію з українською політичною елітою має запровадження реальної внутрішньопартійної демократії (зокрема – партійних «праймаріз»).

Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком», виступив з тезою про те, що в Україні насправді взагалі немає політичної еліти. Згідно запропонованих ним критеріїв, «еліта» – це діячі, які забезпечують виживання та конкурентноздатність нації. Таким критеріям жоден український політик при владі наразі не відповідає. Ця проблема погіршується тим, що вибори перестали бути механізмом реальної зміни людей при владі. Вихід, на думку Сергія Гайдая, полягає у тому, щоб легітимно вибудувати таку систему, в якій нинішні можновладці не змогли б політично існувати. Це виклик для молодого покоління.

Дискусію відкрив Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України. На його думку в Україні відбувся «відкат» громадянської політичної участі з 2004 року. Існують загрозливі тенденції і до того, щоб ЗМІ повернулися до умов, в яких вони працювали напередодні попередніх президентських виборів. Втім, зарадити в даній ситуації має вже отриманий досвід громадського протесту та самоорганізації.

Роман КОБЕЦЬ, Керівник Інформаційного центру незалежного оцінювання, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна», кандидат філософських наук, розповів про власне дослідження «Усвідомлений вибір-2006», яке продемонструвало відсутність політичної відповідальності українських партій, а також відсутність внутрішньопартійної комунікації щодо стратегічних питань власних програм. Така ситуація стала можливою внаслідок того, що переважна більшість виборців керується ірраціональними мотивами на виборах.

Вікторія СЮМАР, Виконавчий директор Інституту масової інформації, погодилась з тим, що громадське суспільство з 2004 року не прогресувало, а в деяких аспектах навіть здійснило регрес. Зокрема, українські НУО так і залишились невпливовими, політики підтримують їх лише у випадку власної користі. Крім того, неурядовим організаціям так і не вдалося налагодити ефективної комунікації як між собою, так і зі ЗМІ. Останні також не здійснили корінних якісних змін у принципах власної діяльності. Журналісти так і не стали посередниками між суспільством та політиками, а залишилися ретрансляторами. Саме над вирішенням цих проблем і слід зосередитися громадським організаціям та ЗМІ – при чому покращення ситуації може відбутися як еволюційно, так і революційно (відповідний досвід вже є).

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова Правління ВГО «Громадянська мережа ОПОРА», відзначила, що згідно соціологічних опитувань, довіра до громадських організацій та ЗМІ значна в порівнянні з державними та правоохоронними органами. Це свідчить про те, що насправді вплив НУО та мас-медіа в українському суспільстві досить високий. Крім того, Ольга Айвазовська акцентувала увагу на тому, що абсолютна більшість українців вважають себе не відповідальними за стан країни. Це свідчить про те, що українське суспільство перетворюється на суспільство споживачів, що в свою чергу ставить на порядок денний питання не тільки про якість політичної еліти, а й про якість виборців.

В кінці конференції до учасників звернулися представники організацій, які виступили ініціаторами проведення обговорень вищезазначених тем:Сергій КУЗНЄЦОВ, Експерт з правових питань Відділу виборів та референдумів Венеціанської Комісії та Миртія МУРДЖІЯ, представник Директорату політичного консультування та співробітництва Секретаріату Ради Європи.

Рекомендації учасників конференції для Верховної Ради України, кандидатів у президенти, ЦВК, засобів масової інформації та організацій громадянського суспільства.

Recommendations of the international conference “Quality of elections: making democracy strong”.

Спільний висновок Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань виборів Президента України», прийнятого Верховною Радою України 24-го липня 2009 року. Неофіційний переклад надано Лабораторії законодавчих ініціатив секретаріатом Венеціанської комісії у зв’язку з міжнародною конференцією «Якість виборів як основа зміцнення демократії».

Аналітичні матеріали до конференції.

Materials of the Conference (eng).

Конференція є складовою серії публічних обговорень, запланованих Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи напередодні президентських виборів в Україні та Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії». Аналогічні заходи пройшли в Одесі (2-3 липня 2009 року) та Донецьку (23-24 липня 2009 року); заключна конференція планується у Києві (20-21 жовтня 2009 року) з метою залучення якнайширшого кола зацікавлених осіб з різних регіонів України до обговорення питань щодо належного виконання виборчого законодавства та міжнародних стандартів, проблеми фінансування виборів, громадського моніторингу перебігу виборчої кампанії (формування комісій, процесу агітації та висвітлення перебігу виборів, перебігу голосування та підрахунку голосів) тощо.

Метою проведення заходу було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів у контексті майбутніх президентських виборів в Україні, акцентування уваги політичної еліти та громадянського суспільства на проблемі гострої необхідності проведення майбутньої президентської кампанії у відповідності з міжнародними стандартами, забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, сприяння прозорому фінансуванню виборчої кампанії, а також стимулювання зрілого політичного діалогу та дебатів.

Актуальність заходу продиктована рядом викликів, що стоять перед Україною напередодні президентської виборчої кампанії:

• узгодження Закону „Про вибори Президента України” із Законом „Про вибори народних депутатів України” в частині процедури підготовки та проведення виборів;
• приведення Закону „Про вибори Президента України” у відповідність до європейських стандартів та закладення передумов для кодифікації на основі цього закону всього виборчого законодавства України;
• запровадження прозорого фінансування виборів, удосконалення адміністративно-територіальної організації виборів, обліку виборців, перегляду правил проведення передвиборної агітації;
• визначенні ролі громадянського суспільства та ЗМІ у забезпеченні демократичності майбутніх президентських перегонів;
• налагодження продуктивного та ефективного політичного діалогу.

У рамках конференції було проведено два пленарних засідання: «Нове законодавство про вибори Президента України: проблеми впровадження європейських стандартів та забезпечення якості виборів»  та «Вибори 2010: чи є в українців вибір? /Стан, якість та перспективи української політичної еліти/», на яких обговорюються проблеми застосування європейських виборчих стандартів в Україні, забезпечення прозорості фінансування виборів, проблеми роботи судової системи під час виборчих кампаній, перспективи забезпечення чесних та демократичних виборів Президента України. Також в межах конференції відбувся круглий стіл «Усвідомлений вибір та якість політичної дискусії: значення ЗМІ та організацій громадянського суспільства».

Під час пленарного засідання «Нове законодавство про вибори Президента України: проблеми впровадження європейських стандартів та забезпечення якості виборів» із доповідями виступили Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Народний депутат України, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права, Олександр ПАСЕНЮК, Голова Вищого Адміністративного суду України; Срджан ДАРМАНОВИЧ та Алессіо ПЕКАРАРІО, члени Венеціанської комісії; Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив; Ігор КУРУС, Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;  Володимир КОВТУНЕЦЬ, Експерт з виборчого права.

Олександр ПАСЕНЮК, Голова Вищого Адміністративного суду України, наголосив у своїй доповіді на актуальності теми підготовки до виборів та готовності судової системи ефективно функціонувати під час виборчої кампанії та у день голосування. На виборах 2010 року нарешті працюватимуть усі 27 окружних  адміністративних та 7 апеляційних окружних судів разом з ВАСУ, система яких нарешті побудована і ефективно функціонує у вирішенні різноманітних спорів саме у виборчих питаннях. Водночас є певні проблемні питання, а саме колізійність між нормами виборчого закону та Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суперечливість у процесуальних питаннях,  питаннях підсудності виборчих спорів, скорочення строків розгляду позовів, інші обмеження повноважень судів щодо контролю виборчих спорів. Іншою нагальною проблемою є належне матеріальне забезпечення системи адміністративних судів під час виборчої кампанії.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Народний депутат України, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права, підкреслив у своєму виступі, що саме у виборчому праві є встановленими на міжнародному рівні належні принципи та засади демократичних виборів. Аналіз нового виборчого законодавства України відповідно до 9 принципів Венеціанської Комісії та Конституції України, демонструє невідповідність нового виборчого закону цим документам та окреслює проблеми, які виникнуть у процесі голосування, зокрема, щодо голосування у закордонному виборчому окрузі, застосування механізму відкріпних посвідчень тощо. Окремою темою для дискусії є формування та функціонування Державного реєстру виборців. Серед інших проблемних питань було відзначено невідповідність процедурних гарантій проведення виборів Венеціанської Комісії новому закону, а саме потреба реалізації виборів безсторонніми виборчими комісіями, члени яких представляють інтереси різних учасників виборчого процесу та право на оскарження громадянами порушення власного виборчого права. Доповідач наголосив, що скасування офіційного опублікування результатів виборів президента Центральною виборчою комісією фактично унеможливлює роботу судової системи по оскарженню результатів виборів. Також Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ  наголосив на важливій ролі громадськості, яка полягає у широкій інформаційній кампанії з поширення знань про нове виборче законодавство, процедури та механізми захисту та відстоювання своїх виборчих прав.

У своєму виступі Срджан ДАРМАНОВИЧ, Член Венеціанської комісії, Експерт з порівняльного конституційного права, наголосив на важливості виборів як процедури здійснення демократії. Також було детально проаналізовано документи та висновки Венеціанської Комісії щодо виборів загалом та українського досвіду у цій царині, зокрема, загальний контекст виборчого права, 5 загальних принципів демократичних виборів, сформульовані Венеціанської Комісією, та практику їх застосування у різних європейських країнах.

Алессіо ПЕКАРАРІО, член Венеціанської комісії, сфокусував увагу аудиторії на питаннях фінансування партій та виборчих кампаній, механізмах контролю та принципах формування кошторисів політичних партій під час виборчих процесів та у міжвиборчий період, проаналізував наявні документи та рекомендації Венеціанської Комісії стосовно цього питання, можливі шляхи покращення сучасного українського законодавства у частині, що стосується фінансування діяльності політичних партій та виборчих кампаній та приведення їх у відповідність до міжнародних демократичних стандартів.

Ігор КУРУС, Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, підкреслив, що засоби масової інформації будуть змушені порушувати норми нового закону через їх суперечливість та недосконалість запропонованих механізмів. Також він наголосив на важливості дотримання рівних можливостей у передвиборчій агітації у засобах масової інформації, та, зокрема, організації теле дебатів кандидатів у президенти України та на відсутності у новому законодавстві відповідальності за ведення неправдивої агітації.

Денис КОВРИЖЕНКО, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, дав оглядовий аналіз нового виборчого закону та наголосив на проблемних та спірних моментах, що стоятимуть на заваді реалізації виборчого права громадян та провокуватимуть порушення виборчого законодавства уже в процесі виборчої кампанії та безпосередньо у день виборів. Особливо підкреслив потребу в удосконаленні існуючого закону та необхідність ретельного аналізу цього документу Конституційним Судом України, що може скасувати найбільш одіозні аспекти нового закону, та Вищим Адміністративним Судом України, що буде сприяти втіленню виборчих прав громадян уже в процесі виборчого процесу. Також у доповіді було розглянуто роль ЗМІ та громадських організацій у суспільному обговоренні нового законодавства, недостатня активність та поверховість преси у цьому процесі. Доповідач підкреслив потребу залучення громадськості та суспільного обговорення нового закону, а також контролю над усіма стадіями виборчого процесу та моніторингу порушень. Серед інших важливих проблем було визначено низьку якість політичного діалогу, популізм та поверховість усіх учасників виборчої кампанії, потребу більш чітко врегулювати джерела фінансування виборчої кампанії, контроль щодо їх відповідності існуючому виборчому законодавству.

Володимир КОВТУНЕЦЬ, Експерт з виборчого права, наголосив на суперечностях у виборчому законодавстві, що призведуть до повсюдних порушень при виконанні норм закону. Певні норми нового закону суперечать основоположним правам та свободам громадянина, зокрема, Міжнародному пакту про громадянські та цивільні права (ООН) та Європейській конвенції про права людини і основоположні свободи.

У роботі другого пленарного засідання «Вибори 2010: чи є в українців вибір? /Стан, якість та перспективи української політичної еліти/» взяли участь Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія», кандидат філософських наук, доцент; Анатолій РОМАНЮК, Директор Центру політичних досліджень, професор кафедри політології ЛНУ ім.І.Франка; Мирослав МАРИНОВИЧ, Віце-ректор Українського Католицького Університету, та Антоніна КОЛОДІЙ, Завідувач кафедрою політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президенті України.

У своєму виступі Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедрою політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», кандидат філософських наук, доцент, охарактеризувала  якісні характеристики політичної еліти, адже якість еліт формує демократичність виборів, ціннісний вимір сучасної української політики, за якого демократія існує на рівні права та інституцій. Доповідачка підкреслила, що не можливо все врегулювати лише правовими нормами. Якщо ми не будемо демократію відчувати ціннісно, то навряд чи найдемократичніший закон про вибори президента вирішить наявні проблеми. Пані АМЕЛЬЧЕНКО підкреслила гостру суспільну потребу ціннісного консенсусу як певного об’єднавчого чинника.

Анатолій РОМАНЮК, Директор Центру політичних досліджень, професор кафедри політології ЛНУ ім.І.Франка, зосередився у своєму виступі на проблематиці політичної еліти в Україні, суспільної довіри чи недовіри до влади, адже до 20 % українців ненавидять свою владу. Доповідач зазначив, що політики, на жаль, часто забувають про народ, про їх сприйняття виборів.

Мирослав МАРИНОВИЧ, Віце-ректор Українського Католицького Університету , наголосив у своєму виступі, що саме народ є єдиним демократичним сувереном, в той час, як помаранчеві політики самоізолювались перед народом. Пан МАРИНОВИЧ наголосив на тому, що обстоювання певної політичної моделі включає в себе і відповідальність за те, що вона не спрацьовує. Етична позиція народного депутата – це можливість жертвувати чимось заради тих, хто їх обрав.

Антоніна КОЛОДІЙ, Завідувач кафедрою політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президенті України, намагалась у своєму виступі з’ясувати, чого нам чекати, кого обирати, адже немає з кого. Пані КОЛОДІЙ, зазначила: «Еліта була самознищена…чим далі ми відходимо, тим ясніше бачимо два етапи: посткомуністичний перехід, а далі – економічна влада олігархів спонукала йти по шляху утвердження режиму, що задовольняє їх власні інтереси».

В рамках круглого столу «Усвідомлений вибір та якість політичної дискусії: значення ЗМІ та організацій громадянського суспільства» у дискусії взяли участь Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова Правління Комітету виборців України; Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи»;Олександр СОЛОНТАЙ, Експерт Інституту політичної освіти, Депутат Закарпатської обласної ради; Олександр НЕБЕРИКУТ, Член правління ВГО Громадська мережа «ОПОРА»; Михайло НАХОД, Голова Луцької міської громадської організації «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу”.

Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова Правління Комітету виборців України, охарактеризував теперішню виборчу кампанію як таку, де головною є конкуренція популізму, картинки, замість конкуренції ідей та стратегії. Олександр ЧЕРНЕНКО відзначив низьку якість політичної дискусії, що власне є  монологом, а не дискусією. Вираженням цієї тенденції стало прийняття нового закону, що не дістав схвальної оцінки жодного експерту, проте був прийнятий досить великою кількістю голосів. Роль ЗМІ та організацій громадянського суспільства згідно з новим законом також мінімізована.

Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», зазначила, що на цих виборах відбудеться найбільша в історії виборів в Україні локшинізація країни, популізм як основна ознака та характеристика виборчої кампанії. Політики грішать натисканням на больові точки, що не є важливими для більшості виборів, але які викликають найбільше розділення електорату за регіональним, соціальним та іншими чинниками. В той же час соціально-економічні проблеми, котрі є найбільш актуальними для виборців, максимально експлуатуються усіма без винятку кандидатами. Передвиборчі обіцянки стосуються тих питань, котрі не є компетенцією новобраного президента, проте відповідають запитам суспільства. Пані БЕКЕШКІНА наголовила, що роль громадських організацій у такій ситуації – виховувати кандидатів, нагадуючи їм про їх обіцянки та контролюючи їх виконання, та виховувати виборців, щоб було зрозуміло що майбутній президент може, а що ні. Доповідач зазначила також, що медіа уникають ставити змістовні запитання політикам і допомогають у загальному поширенню популістичних ідей.

Михайло НАХОД, Голова Луцької міської громадської організації «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу” у своєму виступі проаналізував мотивацію та можливості залучення громадських організацій до виборчих кампаній. Доповідачем було запропоновано, окрім проведення освітніх кампаній, навчання членів дільничих комісій та інших звичайних для громадських організацій проектів, об’єднати зусилля громадськості та запропонувати політикам альтернативу у вигляді громадянської партії.

Олександр СОЛОНТАЙ, Експерт Інституту політичної освіти, Депутат Закарпатської обласної ради, наголосив на потребі консолідуватись різним організаціям громадянського суспільства задля адекватної реакції на виклики, котрі постають перед громадськістю. Вже зараз на рівні місцевої влади є бачення важливості діяльності громадських організацій у процесі спостереження та контролю під час виборів. В рамках коаліції молодіжних організацій було створено громадянську кампанію “Молодіжна варта”, що ставить за мету повернення молоді до дискусії з політиками, зокрема, щодо їх попередніх обіцянок на виборах 2007 року. Олександр СОЛОНТАЙ наголосив на ролі громадських організацій саме у роботі з громадянами, адже саме освічені громадяни потім можуть виховувати політиків.

Олександр НЕБЕРИКУТ, Член правління ВГО Громадська мережа «ОПОРА», зосередив свій виступ на механізмах забезпечення усвідомленого вибору: навчання працівників виборчих комісій та інших осіб, залучених до виборчої кампанії, проведення освітніх кампаній – як масових, так і вузькокреативних. Олександр НЕБЕРИКУТ особливо підкреслив, що потрібно працювати у даній сфері не лише кілька місяців перед виборів, а й в міжвиборчий період, що дозволяє адекватно формувати загальну політичну культуру та сприяти усвідомленому вибору громадян.

Також участь у конференції взяли представники органів державної влади, місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації  з Західної України (близько 120 учасників).

Програма Міжнародної конференції “Якість виборів як основа зміцнення демократії”

Програма міжнародної конфренції “Якість виборів як основа зміцнення демократії” (англійською мовою)

Аналітичні матеріали до міжнародної конференції “Якість виборів як основа зміцнення демократії”

Аналітичні матеріали до міжнародної конференції “Якість виборів як основа зміцнення демократії” (англійською мовою)

Тези виступів учасників конференції “Якість виборів як основа зміцнення демократії” 

Конференція є складовою серії публічних обговорень, запланованих Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи напередодні президентських виборів в Україні та Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії». Аналогічий захід вже було проведено у Одесі (2-3 липня 2009 року, а також планується проведення у  Львові (24-25 вересня 2009 року) та Києві (20-21 жовтня 2009 року) з ціллю залучення якнайширшого кола зацікавлених осіб з різних регіонів України до обговорення питань щодо належного виконання виборчого законодавства та міжнародних стандартів, проблеми фінансування виборів, громадського моніторингу перебігу виборчої кампанії (формування комісій, процесу агітації та висвітлення перебігу виборів, перебігу голосування та підрахунку голосів) тощо.

Метою проведення заходу було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів у контексті майбутніх президентських виборів в Україні, акцентування уваги політичної еліти та громадянського суспільства на проблемі гострої необхідності проведення майбутньої президентської кампанії у відповідності з міжнародними стандартами, забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, сприяння прозорому фінансуванню виборчої кампанії, а також стимулювання зрілого політичного діалогу та дебатів.

Актуальність заходу продиктована рядом викликів, що стоять перед Україною напередодні президентської виборчої кампанії:

•  узгодження Закону „Про вибори Президента України” із Законом „Про вибори народних депутатів України” в частині процедури підготовки та проведення виборів;
• приведення Закону „Про вибори Президента України” у відповідність до європейських стандартів та закладення передумов для кодифікації на основі цього закону всього виборчого законодавства України;
• запровадження прозорого фінансування виборів, удосконалення адміністративно-територіальної організації виборів, обліку виборців, перегляду правил проведення передвиборної агітації;
• визначенні ролі громадянського суспільства та ЗМІ у забезпеченні демократичності майбутніх президентських перегонів;
• налагодження продуктивного та ефективного політичного діалогу.

У рамках конференції було проведено пленарне засідання «Нове законодавство про вибори Президента проблеми та європейських виборчих стандартів» та два круглі столи «Чесні та демократичні президентські вибори: перспектива України» та «Президентська кампанія 2009-2010: роль ЗМІ».

Під час пленарного засідання «Нове законодавство про вибори Президента проблеми та європейських виборчих стандартів» із доповідями виступили Володимир БОГАТИР, Заступник Міністра юстиції України, Юрій ДОНЧЕНКО, Член Центральної виборчої комісії,  Денис КОВРИЖЕНКО,Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив, Сергій КАЛЬЧЕНКО, Юрист адвокатської компанії «Моор & Кросондович», Олександра ПАВЛЕНКО, Партнер, адвокат Правової групи «Павленко і Бережнюк», Олександр КЛЮЖЕВ, Керівник аналітичних програм Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Володимир БОГАТИР, Заступник Міністра юстиції України, відзначив неабияку актуальність питання виборчого законодавства. Особливо, з огляду на те, що в п’ятницю розглядалося питання внесення змін до Конституції, зокрема, питання перегляду терміну повноважень Верховної Раді АРК, міських, селищних та районних рад; також на розгляд були внесенні питання зміни статусу народного депутата та питання перегляду законодавства щодо виборів президента. Також пан Богатир висловив занепокоєння від імені Міністерства Юстиції щодо проекту закону про зміни до деяких законодавчих актів щодо віборів президента. Офіційною позицією Мін”юсту  є підтримка законопроекту в цілому, але лише з урахуванням змін, внесених в проект після першого читання. Зокрема йдеться про зміни до кримінального кодексу, про перегляд процедури формування виборчих комісій. Також, за словами заступника Міністра юстиції України, викликає занепокоєння звуження виборчих прав громадян, які знаходяться за кордоном, але не перебувають на консульському обліку. Іншим суперечливим аспектом законопроекту є скасування відкріпних талонів і прікріплення виборців до місця реєстрації, що також суттєво звужує виборчі права громадян України. Також проект вносить певне протиріччя до норми щодо оголошення результатів виборів. Ще одне положення, яке викликає занепокоєння Міністерства юстиції – зменшення строку процедури оскарження результатів виборів в суді з семи до п’яти днів. Не є однозначною з точки зору Володимира Богатиря і норма про встановлення кримінальної відповідальності членів ЦВК за ухилиння від виконання їх обов’язків.

Юрій ДОНЧЕНКО, Член Центральної виборчої комісії, запевнив, що ЦВК працює за чітким графіком і до дня виборів підготує виборчі списки на підставі державного реєстру виборців. Також він підкреслив, що ЦВК прийняла рішення про щорічне корегування списків виборців, адже за проведеними комісією підрахунками різниця між зібраними Комісією даними і даними, які надавалися на попередні вибори складає 1,1 млн виборців. ЦВК зі своєї сторони провела роботу над аналізом того законопроекту про вибори президента, який був прийнятий в першому читання 1-го липня 2009 р., а також надіслала свої пропозиції до профільних комітетів. Зокрема, була акцентована увага законодавців на помилках в законопроекті щодо строків подання документації; були внесені пропозиції щодо зміни формату організації виборчих округів (щодо неможливості організації таких округів, щоб зберігався ліміт у +/- 3% виборців); було запропоновано зменшити навантаження на одну дільницю з 3000 до 2500 виборців. Щодо процедури формування складу комісій, то ЦВК тут займає нейтральну позицію: це рішення політичне, а Центральна виборча комісія – орган незаангажований, задача якого викнувати політичні рішення. ЦВК запропонувала змінити термін “територіальна виборча комісія” на “окружна виборча комісія” як в Законі про вибори депутатів з метою уніфікації термінології і норм виборчого законодавства. Також ЦВК провела розрахунки видатків бюджету на виборчий процес. При цьому є й норми, які ЦВК розцінює як прогресивні, зокрема, норма про зменшення кворуму для прийняття рішення у виборчих комісіях, адже це зменшить можливість зірвати роботу комісії через неявку членів.

Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО виступив із аналізом виборчого законодавства, зокрема законодавства про вибори Президента України. Денис Ковриженко у своєму виступі зазначив основні недоліки законопроекту № 4741, внесений на розгляд Верховної Ради Лавриновичем О.В., Портновим А.В., Лукаш О.Л., Зваричем Р.М. Зокрема, експертом було висвітлено негативні сторони законопроекту в частині територіальної організації виборів, управління виборчим процесом, висування і реєстрація кандидатів у Президенти, реєстрації виборців, передвиборної агітації, фінансування виборів Президента, спостереження за виборами, процедури голосування, підрахунку голосів та врегулюванні виборчих спорів. Загалом, законопроект № 4741 не лише не передбачає узгодження положень чинного Закону „Про вибори Президента України” із Законом „Про вибори народних депутатів України”, але і містить низку положень, які є кроком назад у розвитку виборчого законодавства. Очевидним є те, що законопроект у разі його прийняття буде ветований главою держави. Разом з тим, очевидним є і той факт, що з огляду на результати голосування за законопроект у першому читанні (він був підтриманий 366 народними депутатами України), вето Президента буде подолано і вибори відбуватимуться за законом, в основу якого буде покладено законопроект № 4741 в редакції до другого читання.

В своєму виступі Юрист адвокатської компанії «Моор & Кросондович» Сергій КАЛЬЧЕНКО закцентував увагу на протиріччах законодавства. Зокрема, йдеться про конфлікт норм Кодексу адіністративного судочинства України і закону про вибори народних депутатів. Судді під час розгляду справ керуються Конституцією України, міжнародними договрами та КАС України, але закон також встановлює процесульні норми і був прийнятий на 2 дні пізніше за КАС України. Іншим прикладом на думку доповідача є сам законопроект 4741, який містить норми, що конфліктують між собою. Також пан Кальченко звернув увагу на складність роботи судів в рамках діючого законодавства, особливо, в контексті надзвичайно коротких термінів оскарження результатів виборів і розгляду скарг і спорів. На завершення виступу Сергій Кальченко висловив свою думку щодо мабутньої долі зазначеного законопроекту 4741, який ще може бути ветований Президентом.

Олександра ПАВЛЕНКО, Партнер, адвокат Правової групи «Павленко і Бережнюк» зробила акцент не на аналізі законодавства, а на якості юридичної роботи і юридичного забезпечення виборчого процесу. Вона виділила основні напрямки юридичного супроводу виборчих кампаній: юридичний супровід в цілому; захист кандидатів та громадян в судах; юридичний супровід, спрямований на встановлення відповідності міжнародним стандартам. Також адвокат виділила три основні з юридчної точки зору етапи виборчого процесу: старт виборчої кампанії; день виборів; період від дня виборів до останнього строку оскарження результатів виборів. На кожному з цих етапів відбувається відповідне юридичне забезпечення. Наприклад, ведення суперечок з Медіа, юридичний супровід реєстрації кандидатів та створення виборчих комісій на першому етапі, чи підтримка виборців, які не знайшли себе в списках, та оскарження результатів виборів на окремих дільницях під час другого етапу. Основною задачею Олександа Павленко вважає підвищення правової обізнаності громадян. Виборець, який не знайшов себе в списках в день виборів не повинен розвертатися і йти з дільниці ні з чим. Він повинен знати, як відстояти свої права, і як зробити це відповідно до юридичних норм. Юридичні фірми вже готують шаблонні заяви і акти про правопорушення під час голосування чи роботи виборчої комісії. Це має неабияку вагу для якості майбутніх виборів, адже досвід виборів 2004 р. свідчить, що величезна кількість актів про правопорушень під час виборів була відхилена судом через невідповідне юридичне оформлення.

Олександр КЛЮЖЕВ, Керівник аналітичних програм Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» висловив занепокоєння як існуючою, так і запропонованою системою формування виборчих комісій. Він виділив два основні шляхи формування комісій: перший – з незалежних працівників-експертів і другий – з представників різних політичних сил. На його думку, запропонований законопроектом варіант формування комісій з прікріпленням до фракцій не дає змогу пропорційно представити кандидатів в комісії. В той же час, якщо залишати пропорційне представництво кандидатів, то, на думку пана Клюжева, необхідно підвищити суму застави в 3 рази. Це повинно зменшити кількість кандидатів і, відповідно, покращити роботу комісій. Іншим можливим варіантом покращення роботи комісій керівник аналітичних програм Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» вважає перехресний контроль. Тобто, якщо кандидат не в достатній мірі представлений, на рівні дільничної виборчої комісій, то він повинен мати пріоритет представництва на рівні територіальної виборчої комісії. Також доповідач висловив ідею про можливість оголошення переголосування в окремих виборчих дільницях. Одна дільниця не відіграє визначної ролі у виборах, але головна задача цієї новації – щоб виборці зрозуміли важливість свого голосу. Ще одне зауваження пан Клюжев зробив стосовно порядку висування кандидатів. Апелюючи до висновків Венеціанської комісії, він вважає за недоцільну норму про необхідність збору підписів для реєстрації кандидата. Наприкінець, Олександр Клюжев акцентував увагу на необхідності зменшення фінансування виборів і примушенні кандидатів дотримуватися норми про граничний обсяг виборчого фонду.

Під час круглого столу «Чесні та демократичні президентські вибори: перспектива України» виступили Євген ЗАХАРОВ, Співголова Харківської правозахисної групи, Ігор ЖДАНОВ, Президент Аналітичного центру «Відкрита політика», та Ольга МАШТАКОВА, Консультант сектору з питань методичної роботи та адміністративно-територіального устрою управління організаційного забезпечення діяльності ради і її органів виконавчого апарату Донецької обласної ради.

Євген ЗАХАРОВ, Співголова Харківської правозахисної групи, визначив кілька факторів, які на його думку не довзолять провести чесні і відкриті демократичні вибори. По-перше, виборча система України не змогла стати відкритою, не дивлячись на те, що на зміну одній партії прийшло близько стап’ятидесяти. По-друге, відсутня внутрішно-партійна демократія: лідер і близьке оточення вирішують всю полтику партії. По-третє, політична еліта України не готова до сприйняття альтернативних шляхів розвитку і альтернативних форм вироблення рішень. В якості головної проблеми пан Захаров виділив недовіру, яка лежить в основі політичного життя в Україні: недовіра кандидатів одне до одного, недовіра між партіями і всередині партій. Відповідно, ніколи не буде об’єднання в єдину політичну спільноту. Євген Захаров заперечив тезу про необхідність уніфікувати термінологію і процедури в законах про вибори народних депутатів та про вибори президента, адже вибори президента проходять в одному виборчому окрузі. Відповідно, процедури голосування мають бути відмінними і вдосконалюватись окремо одна від одної. Також в якості можливого вдосконалення процедури голосування співголова Харківської правозахисної групи розглядає можливість перенесення підрахунку голосів на місцевий рівень; при цьому сам підрахунок буде виконуватись незалежними фахівцями.

Свій виступ Ігор ЖДАНОВ, Президент Аналітичного центру «Відкрита політика», почав з захисту законопроекту про вибори президента. На його думку, після першого читання, в проект закону було внесено чимало позитивних змін. Зокрема, це стосується процедури формування територіальних і дільничних виборчих комісій, а також зменшення кворуму, необхідного для прийняття рішення в комісії. Також пан Жданов виділив основні відмінності між попередніми виборами і майбутніми виборами президента України. Основними завданням політичних сил цього разу, на його думку, буде не перемога, а «не програш», оскільки в результаті поразки кожна з сил втратить значну частину свого політичного капіталу. В якості спільних завдань політиків і громадських організацій президент Аналітичного центру «Відкрита політика» виділив подолання недовіри до політиків і політики в цілому, а також розробка пропозицій майбутньої моделі розвитку України. В завершення виступу, Ігор Жданов зробив прогноз, на які саме положення передвиборчих програм програм будуть робитися акценти, а також які є варіанти розвитку подій після виборів президента.

Ольга МАШТАКОВА, Консультант сектору з питань методичної роботи та адміністративно-територіального устрою управління організаційного забезпечення діяльності ради і її органів виконавчого апарату Донецької обласної ради, зосередилася в своєму виступі на проблемах, пов’язаних з недосконалістю як діючого законодавства про вибори президента, так і запропонованого законопроекту, прийнятого вже в другому читанні. Зокрема, вона актуалізувала проблему надмірного навантаження виборчих дільниць, і невідповідності між кількістю цих дільниць і кількістю населення в територіальній виборчій дільниці, особливо в Донецькій області. Також, пані Маштакова звернула увагу на застарілість поділу території України на 225 територіальних виборчих округів, які прив’язані ще до мажоритарної виборчої системи. На завершення, пані Ольга запропонувала створити постійно діючі виборчі дільниці, які б мали власні приміщення, пристосовані для проведення виборів.

Під час круглого столу «Президентська кампанія 2009-2010: роль ЗМІ» 24 .07.2009 року виступили такі експерти: Олександр ЧЕКМИШЕВ,Голова Комітету «Рівність можливостей»,  Сергій ГАРМАШ, Катерина КОТЕНКО, Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету.

Починаючи свій виступ, Олександр ЧЕКМИШЕВ, Голова Комітету «Рівність можливостей» визначив    ЗМІ як основне джерело інформування громадян в будь-якій країні. Відповідно, від якості ЗМІ залежить вибір громадян і якість самих виборів. На думку Голови Комітету «Рівність можливостей» основою якісної зміни ЗМІ буде не законодавство, а саморегулювання всередині самих ЗМІ. Тобто, самі журналісти повинні встановлювати правила для себе, як це робиться в інших демократичних країнах. Також у своєму виступі доповідач зазначив результати проведеного в шести регіонах України дослідження, які відображає відношення громадян до ЗМІ. Насамкінець, Олександра Чекмишев, визначив роль ЗМІ, як транслятора голосу громадян. Тобто, ЗМІ відповідальні за донесення голосу громадян до політиків, а також за виховання медіа грамотних громадян, які читають, дивляться і слухають, і, врешті-решт, приймають зважене раціональне рішення.

Сергій ГАРМАШ, Головний редактор Інтернет-видання «Острів» відзначив неабияку важливість подій 2004 р. для ЗМІ, які по праву можна назвати «революцією ЗМІ». Надалі доповідач виділив три основні групи ЗМІ, які будуть задіяні в майбутній президентській кампанії: 1) «активні» (відомі ЗМІ, які мають власну позицію, і самі використовують вибори для поширення своїх цінносей і ідеалів), 2) «пасивні» (ЗМІ певних полтичних сил чи економічних груп, які відображають позицію власників), і 3) «повії» (медіа-проекти, орієнтовані на прибуток). На думку головного редактора Інтернет-видання «Острів» об’єктивність – це міф, і ЗМІ повинні мати свою точку зору і свою позицію, і використовувати політиків для просування свох власних ідеалів і цінностей. Таким чином, єдиним критерієм якісних ЗМІ є не об’єктивність, а відповідність і достовірність.

В своєму виступі Катерина КОТЕНКО, Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету визначила основне завдання ЗМІ, різноманітні форми реклами, які використовують ЗМІ, а також основні категорії, на які спромано діяльність медіа. Особливу увагу пані Котенко приділила телевізійним засобам масової інформації. Зокрема, булі зазначені програми, які користуються найбільшою популярністю громадян. Напривеликий жаль, серед таких програм майже не зустрічаються інформаційні програми і взагалі немає аналітичних програм. Також Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету висловила негативне відношення до ставлення до російських каналів, об’єктивність яких є досить сумнівною. Насамкінець, пані Котенко визначила суть і роль телевізійних дебатів у виборчому процесі інших демократичнх держав, і окреслила перспективи для їх ефективного впровадження в Україні.

Програма Міжнародної конференції “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ”

Програма Міжнародної конфренції “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ” (англійською мовою)

Аналітичні матеріали до Міжнародної конференції “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ”

Аналітичні матеріали до Міжнародної конференції “ЯКІСТЬ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВА ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ” (англійською мовою)

Конференція є складовою серії публічних обговорень, запланованих Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Радою Європи напередодні президентських виборів в Україні та Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії». Аналогічні заходи плануються у Донецьку (23-24 липня 2009 року), Львові (24-25 вересня 2009 року) та Києві (20-21 жовтня 2009 року) з ціллю залучення якнайширшого кола зацікавлених осіб з різних регіонів України до обговорення питань щодо належного виконання виборчого законодавства та міжнародних стандартів, проблеми фінансування виборів, громадського моніторингу перебігу виборчої кампанії (формування комісій, процесу агітації та висвітлення перебігу виборів, перебігу голосування та підрахунку голосів) тощо.

Метою проведення заходу було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів у контексті майбутніх президентських виборів в Україні, акцентування уваги політичної еліти та громадянського суспільства на проблемі гострої необхідності проведення майбутньої президентської кампанії у відповідності з міжнародними стандартами, забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, сприяння прозорому фінансуванню виборчої кампанії, а також стимулювання зрілого політичного діалогу та дебатів.

Актуальність заходу продиктована рядом викликів, що стоять перед Україною напередодні президентської виборчої кампанії:

• узгодження Закону „Про вибори Президента України” із Законом „Про вибори народних депутатів України” в частині процедури підготовки та проведення виборів;
• приведення Закону „Про вибори Президента України” у відповідність до європейських стандартів та закладення передумов для кодифікації на основі цього закону всього виборчого законодавства України;
• запровадження прозорого фінансування виборів, удосконалення адміністративно-територіальної організації виборів, обліку виборців, перегляду правил проведення передвиборної агітації;
• визначенні ролі громадянського суспільства та ЗМІ у забезпеченні демократичності майбутніх президентських перегонів;
• налагодження продуктивного та ефективного політичного діалогу.

У рамках конференції було проведено пленарне засідання «ЄВРОПЕЙСЬКІ ВИБОРЧІ СТАНДАРТИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ»,  на якому були обговорені проблеми застосування європейських виборчих стандартів в Україні, забезпечення прозорості фінансування виборів, проблеми роботи судової системи під час виборчих кампаній, перспективи забезпечення чесних та демократичних виборів українського президента.

Першим з доповідачів виступив професор Інституту публічної політики, колишній член Венеціанської комісії від Іспанії Карлос КЛОЗА МОНТЕРО, який відзначив важливість правової та політичної культури для функціонування тієї чи іншої виборчої системи. В країнах Західної Європи існують різні виборчі системи, кожна з яких є оптимальною для певних умов. Тому лише правова і політична культура можуть забезпечити ціннісний вимір демократичності та легітимності. Наприклад, виборча система Іспанії функціонує вже більше тридцяти років без жодних змін. Також були виділені основні функції, які закладені в будь-якій виборчій системі, а саме: представництво різних інтересів виборців/громадян та, в кінцевому результаті, формування більшості (та, відповідно, уряду), яка б була здатна відбити і захистити інтереси усіх громадян. Доповідач прокоментував суть деяких принципів виборчого права в європейському контексті. Зокрема, квотування представництва національних меншин і гендерного представництва не суперечить принципу рівного виборчого права. Крім того, дебати щодо імперативного мандату в Україні були оцінені професором як досить надумані, оскільки український варіант мандату є інструментом партійної дисципліни, а не зобов’язанням того чи іншого кандидати голосувати так, як його зобов’язав електорат. Насамкінець, були виділені кілька ознак демократичної виборчої системи: дотримання основних прав людини і громадянина; стабільність виборчої системи; існування незалежного органу, яки організовує і проводить вибори; існування системи оскарження результатів виборів.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України, у своєму виступі зосередився на розкритті основних принципів виборчого права та на процедурних критеріях, необхідних для демократичних та чесних виборів. Принцип рівного виборчого права передбачає не тільки формальне розуміння (усі виборці мають однакову кількість голосів), але й змістовне наповнення (голос кожного виборця має однакову вагу). В українських реаліях цей принцип часто не діє. Принцип вільного вибору також можна переформулювати як принцип вільного формування вибору, який передбачає відсутність тиску, підкупу, зобов’язання при обранні того чи іншого варіанту. Народний депутат підкреслив, що таємне голосування – це не право, а принцип, який також повинен передбачати кримінальну відповідальність за розголошення. Принцип особистого голосування має неабияке значення в Україні. Якщо в країнах західної Європи цей принцип може поступатися місцем праву голосування за дорученням, то в Україні – це надзвичайно важливий інструмент в протидії маніпуляціям. Щодо процедурних критеріїв, яких вимагає європейська практика розвинених демократичних країн, то тут йдеться, по-перше, про наявність незацікавленого органу, який організовує і проводить вибори, а по-друге – про наявність шляхів оскарження результатів виборів. На думку Ю. Ключковського, українська політична практика не відповідає жодному із перерахованих критеріїв. А без дотримання основних принципів виборчого права, і без відповідності процедурним критеріям, за словами доповідача, не може бути й мови про розвинену демократичну державу.

Висвітлюючи питання забезпечення прозорості фінансування виборів, експерт з правових питань Відділу виборів та референдумів Венеціанської КомісіїСергій КУЗНЄЦОВ зазначив, що дослідження зазначеного аспекту виборів потребує аналізу і контролю в кількох площинах: фінанси, на які друкуються бюлетені; фінансування самого виборчого процесу як в центрі так і на місцях; фінансування довгострокових проектів (зокрема – прийняття закону про реєстр виборців). На думку експерта, прозорість фінансування вимагає запровадження обов’язку пред’явлення документи про фінансову діяльність партії, а також пред’явлення фінансового звіту вже обраних представників до і після початку виконання повноважень. Також були представлені рекомендації Венеціанської комісії щодо забезпечення проведення прозорих і демократичних виборів шляхом передбачення державного фінансування партій. При цьому всі видатки повинні покриватися центральними органами рівномірно та прозоро, а список суб’єктів фінансування не повинен обмежуватися тільки партіями, представленими в парламенті. На завершення виступу, доповідач зазначив, що ці та інші рекомендації можна знайти в таких офіційних докмунтах Венеціанської Комісії, як Зведення рекомендаційних норм для проведення виборів, Зведення норм з фінансування політичних партій, Зведення правил для політичних партій.

Під час обговорення виборів як виклику для судової системи Михайло СМОКОВИЧ, Секретар Пленуму Вищого адміністративного суду України, нагадав, що основний тягар забезпечення судового контролю виборчого процесу під час виборів 2006-го року ліг на адміністративну юстицію і був здійснений належним чином. Загальна оцінка політичного життя в Україні свідчить, що у будь-який момент може виникнути ситуація, яка спровокує старт виборчого процесу. Однак наразі існують процесуальні суперечності між законами про вибори і Кодексом про адміністративне судочинство України – незважаючи на однакову юридичну силу, ці нормативно-правові акти по-різному регламентують певні дії адміністративних судів. За таких умов, дуже складно забезпечити ефективний судовий контроль за виборами. При цьому це стосується і виборів народних депутатів, і президентських виборів. Верховна Рада України не прийняла Закон «Про нормативно-правові акти», який повинен був усунути наявні колізії. Тому, на думку доповідача, роль адміністративної юстиції у виборчому процесі слід визначати у Кодексі про адміністративне судочинство України. Зокрема, варто передбачити етап виборчого процесу, протягом якого дія або бездіяльність органів адміністрування виборів можуть бути оскаржені. Крім того, відкритим наразі залишається питання суб’єктів оскарженя результатів виборів: слід передбачити право виключно партій, а не окремих кандидатів, на таке оскарження. Нарешті потрібно забезпечити можливість касаційного розгляду справ, пов’язаних із виборчим процесом.

Анатолій СЕЛІВАНОВ, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, підкреслив, що, незважаючи на незалежність кожного суду, варто говорити про проблеми судової системи в цілому. Зокрема, Верховна Рада України потребує захисту від судового свавілля: наприклад, окружний суд не може відміняти постанову парламенту без відповідного рішення Конституційного Суду України. Крім того, діяльність судів залежить від волі законодавця, тому, обговорюючи проблеми функціонування судової системи, варто говорити про вади чинного законодавства. Доповідач наголосив, що позиція судів під час виборчого процесу повинна базуватися на доктрині охорони виборчих прав, відповідно до якої індивідуальні пасивні та активні виборчі права вимагають пріоритетного захисту судом, а це потребує наявності визначених законодавством механізмів такого захисту. На сьогодні, громадяни України не мають права конституційної скарги. Крім того, у більшості випадків, Конституційний Суд України не дає рекомендації щодо удосконалення законодавства, а продукує нову норму – тобто створює загрозливу практику «виправлення» законодавця. Насправді ж орган конституційної юстиції повинен вказувати шлях до законодавчих удосконалень.

Віктор АГЄЄВ, адвокат, керуючий партнер адвокатської кампанії «Агєєв, Бережний та партнери», Голова Української третейської спілки, порушив питання легітимності судової системи як важливої складової питання легітимності виборів та влади в цілому. Відповідно до статті 6 Європейської конвенції захисту прав людини і основних свобод, суд має відповідати встановленим законодавством вимогам справедливості. Відповідно в Україні існує проблема діяльності судів, яка полягає у ставленні до букви закону. Справедливість і безсторонність судів напряму пов’язані із питанням довіри до судової системи. Враховуючи не притаманність цих ознак українським реаліям, можна говорити про відсутність в Україні суду як інституції з точки зору європейського права.

У контексті обговорення перспектив проведення чесних і демократичних президентських виборів в Україні, народний депутат України Сергій ПОДГОРНИЙ охарактеризував вибори, як виклик для суспільства, як лакмусовий папірець для кожної держави, а не тільки для України, що відносно нещодавно стала на шлях демократизації. С. Підгорний впевнений, що досвід виборів 2004 р. дозволив вдосконалити законодавство і напрацювати необхідні норми для того, аби вже парламентські вибори 2006 і 2007 років пройшли більш відкрито та демократично. Народний депутат прогнозує, що і майбутні президентські вибори будуть більш демократичними та ні в якому разі не повторять досвід 2004 року. На думку доповідача, всі президентські вибори окрім виборів 1992 року, ділили країну навпіл. За таких умов, незважаючи на негативну оцінку обрання президента у парламенті, такий шлях є можливим способом вирішення проблеми розколу електорату за географічною ознакою.

Заступник Голови Секретаріату Президента України Ігор ПОПОВ представив на конференції позицію Президента України та окреслив основні перепони на шляху до забезпечення проведення чесних і демократичних президентських виборів. Перепонами для цього є: 1) недосконалий Реєстр виборців, який дає простір для маніпуляцій безпосередньо в процесі підрахунку голосів; 2) неадекватна діяльність ЗМІ, які використовуються для підтримки того чи іншого кандидата; 3) популізм, що не дозволяє прийняти виборцям раціональне і зважене рішення; 4) «судові війни» на кожному етапі виборів; 5) проблеми із визнанням результатів виборів, що може значно затягнути виборчий процес; 6) невідповідне і застаріле законодавство. В якості превентивних методів доповідач пропонує залучити зовнішніх спостерігачів та ЗМІ, які претендують на статус незаангажованих, а також простимулювати діяльність вітчизняних громадських організації, аби створити критичну масу громадянського тиску на владу.

Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», закцентувала увагу на проблемі демократизації суспільства з позиції культури виконання та дотримання законодавства. На її думку, саме відсутність такої культури, а не вади законодавства складає проблему як для демократичних виборів так і для чесної політичної боротьби. Це – проблема не лише політиків та уповноважених осіб, це – хвороба суспільства. За відносно демократичних і чесних виборів не відбувається демократизації суспільства, оскільки така відносність є причиною невикорінності прямих порушень законодавства на місцевих виборах і шахрайства уповноважених осіб. Експерт пропонує почати процес покращення наявного становища з політичної еліти: якщо еліта не відповідає потребам громадян, то громадяни повинні вплинути на політичних і суспільних лідерів, змусити їх виконувати зобов’язання та дотримуватись законодавства.

У своєму виступі експерт з виборчого права Володимир КОВТУНЕЦЬ охарактеризував майбутні президентські вибори та акцентував увагу на тому, що може завадити їм пройти чесно і відкрито. По-перше, буде багато технічних кандидатів, які, окрім того, що можуть забрати голоси у основних претендентів на посаду, значно ускладнять роботу виборчих дільниць і ЦВК. По-друге, кандидат, який не має фракції у парламенті і представників у ЦВК фактично позбавлений будь-якого контролю за виборчим процесом. По-третє, залишається проблема з реєстром виборців. Також значно вплине на якість і результат виборів неврегульованість законодавства щодо права оскарження відповідності виборчого процесу вимогам законодавства. Підсумовуючи, доповідач, визнав парламент в такому складі (при змові провідних політиків, при закритих списках тощо) найбільшою загрозою для демократії, і закликав повернутися до витоків – до основних принципів виборчого права.

Також в межах конференції пройшов круглий стіл «ЯКІСТЬ ПОЛІТИЧНОГО ДІАЛОГУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ДЕМОКРАТИЧНОГО ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ: РОЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ, ЗМІ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА».

Розпочинаючи обговорення на круглому столі, Андрій ШЕВЧЕНКО, народний депутат України, коротко окреслив своє бачення майбутніх президентських виборів і запропонував кілька шляхів покращення їх якості. Він висловив думку, що майбутні вибори будуть або «останніми виборами по-старому», або «першими виборами по-новому». Перший варіант доповідач окреслив як «вибори без свідомого вибору» з застосуванням маніпуляцій, адміністративного ресурсу та замовної соціології; вибори, які робитимуть «старі політ технологи» – ті самі люди, які робили майже всі попередні вибори в незалежній Україні. Громадські організації в таких виборах не мають неполітичну позицію і не представляють інтереси суспільства, а лише використовуються політичними силами для мобілізації електорату. «Перші вибори по-новому» А. Шевченко охарактеризував як «осмислений вибір», зроблений на основі оцінки конкуруючих ідеологій. У цьому випадку, всі кандидати повинні будуть рахуватися з громадською думкою, а не нав’язувати свою позицію, як під час виборів 2004 року. Народний депутат підкреслив значущість економічних питань у майбутніх програмах кандидатів на президентських виборах, оскільки електорат втомився від широких політичних обіцянок і вимагає конкретних дій, особливо в сфері економіки. Кроками по забезпеченню виборів «по-новому» можуть стати: сприяння розвитку незалежної і професійної журналістики; заохочування змагання програм політичних сил; запровадження практики повноцінних телевізійних дебатів.

Продовжуючи тему майбтніх президентскьих виборів, Заступник Голови Центральної виборчої комісії України Андрій МАГЕРА висловив сподівання, що до оцінки результатів майбутніх президентських виборів не буде залучений Констиутційний Суд україни і, відповідно, не буде затягування оголошення результатів виборів. Він також підкреслив необхідність реформування територіальної організації виборів. Йдеться про принцип формування територіальних виборчих округів за кількістю населення (як наразі закладено в законодавсіті щодо виборів президента) і за кількістю дільниць (принцип закладено в Законі про вибори народних депутатів України). Доповідач зауважив, що перший принцип надзвичайно ускладнює роботу ЦВК при підрахунку голосів, і висловив свою готовність долучитися до доопрцювання законодавства про вибори Президента. Також А. Магера наголосив на необхідності поступового зменшення максимальної кількості виборців на дільниці до 1500осіб. Крім того, були запропоновані ще кілька тез до обговорення, які стосувалися: потреби скасувати норму про необхідність збору п’ятисот тисяч підписів громадян за кандидата в президенти, оскільки фактично відсутні методі перевірки достовірності підписів, а ця норма лише ускладнює роботу ЦВК; неможливості підвищувати грошову заставу кандидата в Президенти, оскільки це буде розцінено західними країнами як спроба ще більше віддалити політику від пересічних громадян; непотрібності брати до уваги при поданні декларації про доходи дохід інших членів сім’ї, оскільки це розпалює політичні скандали і відволікає як політичних діячів так і громадян від нагальних проблем; відповідальності партій, які висувають кандидата на посаду Президента, за підготовку членів виборчих комісій.

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, народний депутат України, охарактеризував наявний в українському суспільстві публічний діалог як поєднання двох напрямків: практики ток-шоу  та постійних спроб кулуарних домовленостей. Закономірним наслідком поєднання цих двох компонентів є віртуалізація політики і, відповідно, нівелювання значення політичного, а також повне руйнування зв’язків громадськості з політиками, а, отже, зникнення діалогу як такого. Іншою ознакою політичного життя в Україні є віднесення на маргінез ідейної боротьби, яка ніяк не пов’язана з найвпливовішими та найпопулярнішими політиками. Сучасна ситуація характеризується досить високим рівнем байдужості виборців, який викликаний надмірною політизацією ЗМІ, відвертою пропагандою і закритістю політичного процесу (на кшталт закритих виборчих списків політичних партій). В якості шляху удосконалення публічної сфери, С. Гриневецький запропонував ознайомлення політиків і громадських організацій із принципами теорії компромісу.

В своєму виступі Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України, негативно охарактеризував деякі положення актуального наразі законопроекту про вибори Президента України. Наприклад, необхідність норми про скорочення терміну передвиборчої компанії з 120 до 90 днів обґрунтовувалась невмотивованими затратами на компанію, однак це також означає більше навантаження на ЦВК, що може позначитись на якості проведення виборів. Також голова правління Комітету виборців України розкритикував неприйняття норми про необхідність спостереження громадськими організаціями за процесом виборів. На його думку, це безпосередньо вплине на якість і результат виборів, а також на ставлення громадськості до легітимності майбутнього Президента. Наразі важко говорити про якість діалогу між політиками та громадськістю, оскільки діалог відсутній як такий. Це – проблема, яка надзвичайно ускладнює процес розбудови демократичної держави, а тому потребує нагального вирішення. В якості можливого рішення доповідач запропонував створити коаліцію громадських організацій, яка б висунула спільну заяву з вимогами і пропозиціями до влади.

Ігор ЖДАНОВ, президент Аналітичного центру «Відкрита політика», закцентував увагу на виборчому законодавстві та майбутніх президентських виборах. В контексті законодавства, політики пішли двома шляхами: по-перше, шляхом деталізації законодавства про вибори; по-друге, рефлексійне «штопання дірок». Це відбувається з причини відсутності політичної традиції та моралі в політиці. Невизнання законів чи потреби їх дотримуватись веде до пошуку шляхів обходу цих законів, що, в свою чергу змушує, деталізувати і виправляти законодавство. Очевидно, що без відповідної політичної традиції і культури цей кругообіг триватиме нескінченно. Щодо призначеної дати виборів, то в конституції закладене системне протиріччя: строк повноважень президента спливає через 5 років після інавгурації, а наступні вибори відбувається через тиждень після цього. Очевидно, що, якщо не закріпити дату виборів в Конституції, то кожні наступні вибори Президента, які відбуватимуться у нових обставинах, будуть мати значний ступінь непередбачуваності. Майбутні президентські вибори можуть мати фатальні політичні наслідки для тих, хто програє. Особливе ж місце в програмах усіх кандидатів будуть займати питання конституційної реформи та економічної стратегії. Є перспектива відходу від вже прийнятої практики використання роз’єднуючих населення питань (НАТО чи двомовність). Прогнозуючи, чи будуть наступні президентські вибори демократичним,  І. Жданов зазначив, що вже вибори 2006 і 2007 років були демократичними, але це були парламентські вибори. Оскільки в суспільстві і політичній сфері відсутня відповідна культура і діалог, то і вибори, і передвиборча компанія можуть стати абсолютно «брудними».

Загалом, участь у заході взяли представники органів державної влади (Центральної виборчої комісії, Верховної Ради України, Секретаріату Президента України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації  з Південної України (близько 120 учасників), а також представники Венеціанської Комісії та міжнародні експерти з Європи.

Програма конференції (українська версія)

Програма конференції (англійська версія)

Аналітичні матеріали “Якість виборів як основа зміцнення демократії” (українська версія)

Аналітичні матеріали “Якість виборів як основа зміцнення демократії” (англійська версія)