Реальні результати міні-референдумів – велодоріжки у Донецьку
На такий крок він пішов після того, як учасники Мережі підтримки реформ (Лабораторія законодавчих ініціатив та Донецька обласна організація Комітету виборців України) провели міні-референдум (за технологією “Town Hall Meeting”), присвячений проблемі реальної можливості користування велосипедним транспортом в місті. Донетчани (як звичайні мешканці міста, так і представники органів місцевого самоврядування), що брали участь в обговоренні та голосуванні, висловилися за втілення довгострокової концепції розвитку інфраструктури для велостранспорту в місті. Таке рішення було передане місцевій владі Донецька.
Першим її кроком стало доручення донецького міського голови Управлінню капітального будівництва Донецька по підготовці змін в проект реконструкції набережної з урахуванням необхідності облаштування там велосипедної доріжки. Тож зараз спеціалісти Головного управління благоустрою та комунального обслуговування міста опрацьовують варіанти інших місць, де будуть побудовані вело-доріжки.
Таке досягнення стало можливим завдяки реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який здійснюється Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що виконує «Pact в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Джерело: В Донецке ищут место для велодорожек.
Мініреферендум (“Town Hall Meeting”) у Донецьку
Захід влаштували Донецька обласна організація «Комітет виборців України» спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні». У Донецьку вперше провели обговорення місцевих проблем в рамках міні-референдуму за технологією «Town Hall Meeting», що є зручним та сучасним засобом обговорення проблем громад. Це захід нового формату, він відбувся вперше не тільки в Донецьку, а й ще в трьох інших містах України. На міні-референдумі звичайні громадяни на рівні з міськими чиновниками та активістами різних об’єднань можнуть спільно обговорювати та вирішувати проблеми міста.
На заході обговорювалося питання про надання мешканцям Донецька реальної можливості використовувати велосипедний транспорт. Їм хочуть забезпечити належні безпечні умови для поїздок шляхом створення велосипедних доріжок та паркінгів для велосипедів. Проблема полягає в тому, що мешканці та гості міста фактично не мають можливості користуватися велосипедним транспортом без загрози для власного життя.
Весь напрацьований матеріал експерти ДОО ВГО “КВУ” опрацюють, систематизують та направлять місцевій владі для подальшого запровадження в життя.
Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» здійснюється Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який виконує «Pact в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Дивіться також: Політики радяться з громадою щодо прийняття закону про референдуми.
І. Когут про виборчу кампанію-2012 (телеканал «Рада»)
Поміж інших питань, експерт торкнувся теми незалежних (позапартійних) кандидатів у мажоритарних округах: «Виборцям важко спрогнозувати політичну перспективу таких кандидатів. Переважно, вони є бізнесменами, а це, насправді, робить їх залежними в багатьох аспектах».
Продовжуючи тему кандидатів у депутати, Ігор Когут відзначив, що зараз багато досвідчених політиків балотуються по спискам партій, в той час як значна кількість експертів, політологів та науковців за нинішньої кампанії йдуть по «мажоритарні». «Логічніше було б навпаки – саме політики мали б працювати через мажоритарні округи», – говорить І.Когут.
Також під час ефіру говорилося про проблемні моменти виборчого законодавства, зокрема недоліки затверджених принципів формування окружних виборчих комісій. Загалом, на думку політолога, існує серйозний ризик порушень закону про вибори, а також – численних оскаржень результатів кампанії у суді.
Насамкінець, торкнулися теми запровадження відеоспостереження на виборах, на що вже виділені державні кошти. «До цього часу не відомо, як таке спостереження буде реалізоване. І головне – чи потрібно це? Краще було б ці кошти виділити на навчання членів виборчих комісій», – констатував Ігор Когут.
Реформа місцевого референдуму: звіт за результатами регіональних фокус-груп
В опитуванні взяли участь близько 180-ти експертів з 8-ми регіонів України. Для обговорення у групах був підготовлений проект зауважень та рекомендацій експертів Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ) до законопроекту про місцевий референдум №7082. Серед основних тематичних блоків, які експерти ЛЗІ обрали для громадського обговорення, були:
- види місцевих референдумів та їх юридичні наслідки;
- роль органів влади в процесі ініціювання місцевого референдуму;
- наявність чи відсутність кворуму для визнання результатів референдуму дійсними;
- норми, що регулюють здійснення нагляду за проведенням референдуму;
- інформаційний супровід та агітація;
- наявність дієвого механізму оскарження;
- фінансування.
Також не була одностайно підтримана позиція законопроекту щодо вищості юридичної сили рішення/нормативно-правового акту, прийнятого на місцевому референдумі. Проблема полягає в тому, що це положення значно ускладнює ієрархію нормативно-правових актів, і може взагалі блокувати роботи ради відповідного рівня. З іншого боку, – це положення логічно випливає з норми Конституції: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
В якості компромісу експерти ЛЗІ запропонували компромісний варіант, який практикується в деяких європейських країнах. Так, рішення імперативного місцевого референдуму мають таку ж юридичну силу, як і нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування відповідного рівня, однак влада не може скасовувати або вносити зміни до відповідного акту/рішення імперативного місцевого референдуму протягом певного періоду (наприклад 4-5 років). При цьому рішення місцевого референдуму не потребують затвердження органами місцевого самоврядування, а автоматично набувають сили з моменту оголошення результатів референдуму (якщо інше не передбачено в самому рішенні).
Найбільш позитивно учасники фокус груп оцінили новелу законопроекту, відповідно до якої, ініціативна група реєструється не в органі місцевого самоврядування відповідного рівня (як це прописано в де-юре діючому законі), а в територіальній комісії. Таке ставлення пов’язано з тим, що в практиці учасників, які мали досвід проходження цієї процедури, саме реєстрація ставала найбільшою перепоною.
Іншим дискусійним питанням було те, як саме повинна створюватись і реєструватись ініціативна група. Законопроект передбачає таку ж «дворівневу модель», як і Закон «Про всеукраїнський та місцевий референдуми». Спочатку повинні бути проведені загальні збори громадян (у відповідності до зазначених в законі норм), а на другому етапі на підставі поданих документів група реєструється територіальною виборчою комісією.
В українських реаліях ця модель викликає найбільше проблем, оскільки на підставі невідповідності поданих документів суб’єкт реєстрацію (в діючому законі – рада відповідного рівня) може відмовити в реєстрації ініціативної групи. Ще більше ускладнює ситуацію те, що процедура загальних зборів громадян (у відповідності до закону Про місцеве самоврядування в Україні) повинна бути прописана в статутах територіальних громад. Однак далеко не в усіх громадах (містах) є статути, а якщо вони є, то не обов’язково містять відповідні приписи.
До того ж робота у фокус-групах відобразила загальну атмосферу недовіри щодо імплементації місцевих референдумів. З одного боку громадські діячі вбачаються в надмірній зарегульованості процедури ініціювання додаткову додаткові перепони і небажання влади прислухатися до думки громадян; з іншого – експерти і політики мають певні застереження щодо надмірно спрощеної процедури реєстрації ініціативної групи: за таких умов політичний процес може перетворитися на суцільну процедуру підготовки та проведення місцевого референдуму, або референдум будуть використовувати опозиційні сили для дестабілізації ситуації.
Таким чином, враховуючи всі думку та зауваження експерти ЛЗІ вважають за потрібне спростити механізм формування ініціативної групи. Однак при цьому необхідно зберегти норму щодо залучення органів місцевого самоврядування відповідного рівня до процесу організації та проведення місцевого референдуму, паралельно врегулювавши питання відповідальності посадових осіб, що відповідають за організацію та проведення місцевих референдумів, за протиправні дії чи бездіяльність у процесі реєстрації ініціативної групи та організації місцевого референдуму.
Також учасники фокус-груп підтримали пропозицію щодо передбачення механізму консультації ініціативних груп, щоб питання винесені на референдум відповідали вимогам цього закону.
Не менш дискусійним виявилося питання і щодо кворуму явки виборців для визнання місцевого референдуми таким, що відбувся. Частину учасників влаштовував запропонований законопроектом і наразі дійний п’ятдесятивідсотковий кворум. Сумніви виклало те, що низька явка виборців може призвести до повної недієвості цього закону. З іншого боку, при низькому бар’єрі є ризик втратити необхідну легітимацію рішень, ухвалених на місцевих референдумах.
Досить неоднозначно оцінили учасники фокус груп і ідею щодо інформування територіальної громади мовами меншин. Наприклад, в Чернігові, Луцьку та Рівному це питання не є актуальним – всі учасники проти такої норми. Однак в Херсоні і Донецьку вважають, що ця норма повинна бути присутня в новому законі про місцеві референдуми.
Майже всі учасники погодилися із запропонованою в законопроекті нормою щодо розподілу фінансового навантаження: збір підписів і агітація відбувається з рахунок ініціативної групи, а з місцевого бюджету кошти ідуть на покриття витрат, пов’язаних з організацію роботи дільничних комісій, інформуванням та іншими організаційними питаннями.
При всьому цьому, можна виділити і те, з чим були згодні фактично всі учасники проведених фокус-груп. Йдеться про кодифікацію виборчих норма та максимальне наближення до них аналогічних положень законопроекту про місцевий референдум (статус спостерігацчів, процедура оскарження тощо).
Вартою уваги є ідея, яка виникла під час обговорення в Рівному. Було запропоновано передбачити можливість планово 2 (3,4…) рази на рік проводити дні «прямої демократії». Тобто чітко визначити дні, коли будуть відбуватися місцеві референдуми, і фінансування цих референдумів закласти в місцевому бюджеті. Кількість питань не обмежувати, і окремо проводити інформування по кожному з питань. Не зважаючи на те, що ця ідея здобула значну підтримку як серед учасників фокус-груп, так і серед експертів під час опитування, дану норму навряд чи можна буде імплементувати в рамках даного законопроекту. Більш того, така практика взагалі ставить під сумнів основи представницької демократії, оскільки фактично можна буде розпустити міську раду і розділити повноваження між референдумом і виконкомом.
Найактуальніші пропозиції будуть надані Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у вигляді порівняльної таблиці для подальшого врахування при підготовці законопроекту до другого читання.
Популяризація місцевого референдуму в Чернігові
27 липня Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив та за організаційного сприяння Чернігівського міського голови в рамках проекту “Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні” провів промо-захід, спрямований на популяризацію інституту місцевого референдуму.
Метою заходу стало поширення інформації про одну з форм прямої демократії – місцевий референдум. Понад 200 учасників заходу мали можливість ознайомитись з його процедурами, експерти розповідали про переваги такого механізму. Крім того, під час заходу для наочності відбулось імпровізоване голосування щодо реальних проблем міста.
Як повідомив на брифінгу за підсумками міні-референдуму президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак, захід став першим публічним кроком, спрямованим на формування в регіоні кола прихильників інструменту місцевого референдуму, та ознаменував завершення аналітичного етапу проекту, в рамках якого проводилися експертні опитування у фокус-групах. «Наше сьогоднішнє завдання – схематично показати учасникам заходу основні етапи та процедури референдуму, донести до широкого загалу інформацію про потужний інструмент залучення громад до вирішення місцевих проблем», – сказав Геннадій Максак. Він підкреслив, що результати голосування не матимуть юридичної сили, організатори не проводили підрахунок голосів для уникнення двозначного тлумачення мети заходу.
За словами Олександра Заславського, експерта Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ), проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» є коаліційним та реалізується у 8 областях України організаціями, що входять в Мережу підтримки реформ. «У квітні 2011 р. Верховна Рада України у першому читанні ухвалила проект Закону „Про місцевий референдум”. Він містить ряд суттєвих недоліків. Як наслідок, навіть у разі його схвалення як закону він навряд чи розширить можливості впливу громадян на вирішення питань місцевого значення. Реалістичним шляхом вирішення викладеної проблеми учасники нашої коаліції бачать консолідований вплив громадськості, експертів та зацікавлених представників місцевого самоврядування на парламент з метою включення до зазначеного законопроекту положень, які уможливлювали використання механізму місцевого референдуму для вирішення проблем місцевих громад», – зазначив експерт. Крім того, Олександр Заславській розповів про співпрацю Мережі підтримки реформ з Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування щодо врахування рекомендацій, напрацьованих в рамках проекту.
Мініреферендум (“Town Hall Meeting”) у Херсоні
4 липня 2012 р. у Херсоні вперше на Півдні України пройшов мініреферендум за технологією “Town Hall Meeting”. Громадяни висловили свою позицію з приводу кількох проблем міста (механізм оплати вивезення побутових відходів та процедура ініціювання місцевого референдуму). Були обрані варіанти вирішення проблемних моментів, ці позиції будуть донесені до місцевої влади Херсона й до Верховної Ради України.
У мініреферендумі взяли участь як рядові мешканці різних вікових й соціальних груп, так і представники міськвиконкому та депутати міської ради. Влада та громадськість Херсону на рівних умовах висловлювали свої позиції, вели діалог та пропонували способи вирішення проблем.
“Town Hall Meeting” – технологія публічних дискусій, яка широко використовується в Сполучених Штатах Америки та деяких інших країнах (зокрема – у Вірменії). Сутність такого мініреферендуму – обговорення кількох сценаріїв вирішення проблем з одночасним виведенням ключових позицій на інтерактивний екран, що дає змогу всім учасникам перебувати в спільному полі дискусії. Кожен учасник має право висловитися, незалежно від свого статусу: експерти, політики, представники органів місцевого самоврядування, громадські діячі та інші категорії городян можуть брати участь в обговоренні на рівних засадах. Після обговорення всі голосують за визначення найкращого способу (“сценарію”) вирішення проблемного моменту.
Першою проблемою, що обговорювалося в Херсоні, був механізм оплати за вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення). Серед варіантів: а) оплата відповідних послуг як складова частина тарифу з утримання будинку та прибудинкової території у розрахунку на квадратний метр площі житла (по будинках, в яких не створено ОСББ) та б) оплата за вивезення побутових відходів як за окрему послугу у розрахунку на метр квадратний площі житла (по будинках, в яких не створено ОСББ). Але найбільше голосів здобув інший варіант, згідно якого оплата вивезення відходів має рахуватися як сплата за окрему послугу у розрахунку на одного мешканця(знову ж таки, по будинках, в яких не створено ОСББ). За таким сценарієм відповідний тариф розраховується на підставі формули, затвердженої Постановою Кабміну, а фактична вартість послуги визначається за підсумками конкурсу серед підприємств у розрахунку на одного мешканця квартири. Також, виконком міськради має затвердити норму побутових відходів на одну людину.
Інша проблема – контроль процедури ініціювання місцевого референдуму. На сьогодні для громадськості та органів місцевого самоврядування дедалі більше стає актуальним питання безпосередньої участі громадян в урядуванні, в тому числі – шляхом проведення місцевого референдуму. Насамперед, це зумовлено умовами, в яких працюють органи місцевого самоврядування – дедалі більша обмеженість політичної свободи та ресурсна залежність від Уряду. До рішень, які приймаються за таких умов, висуваються вищі вимоги щодо легітимності та якості. На жаль, застаріле законодавство про місцевий референдум різко обмежує активність громадян та дає можливості маніпулюванню громадською думкою (особливо – зі сторони влади).
Серед запропонованих “сценаріїв” на мініреферендумі були такі варіанти удосконалення законопроекту про місцевий референдум №7082, який проходить підготовку до другого читання. : а) Територіальна виборча комісія (ТВК) повністю контролює й перевіряє процес створення і реєстрації ініціативних груп та має право відмовляти їй у реєстрації; б) ТВК не може впливати на процес створення ініціативних груп, але має право через суд у конкретних випадках скасовувати реєстрацію. Жителі Херсону надали перевагу альтернативному “сценарію”, за яким ТВК лише контролює процедуру створення ініціативних груп місцевого референдуму, але все ж має право відмовляти в реєстрації. Таким чином учасники мініреферендуму висловилися за обмежений контроль зі сторони ТВК (повідомлення про проведення зборів зі створення ініціативної групи місцевого референдуму подається за 3 дні, із зазначенням інформації щодо їх часу та місця проведення тощо; представники ТВК не обов’язково мають бути присутніми на зборах; перевіряються лише реєстраційні листи учасників зборів; ТВК надає час на виправлення помилок в реєстраційних документах, а відмовити у реєстрації на підставі невідповідності таких документів неможливо; відмова можлива лише через невідповідність законодавству запитань, які виносяться на місцевий референдум).
Обидві проблеми викликали активні дискусії між громадянами, які набували додаткової гостроти за рахунок присутності представників місцевих органів влади та депутатів міськради. Загалом даний пілотний для Херсону захід зібрав понад півсотні мешканців міста, а в перспективі це число може значно збільшитися. Херсонський “Town Hall Meeting” показав, що існує запит на такі обговорення й, що головне, механізми залучення громадян до прийняття рішень. Як зазначалося, результати мініреферендуму в Херсоні будуть передані місцевій владі та у Верховну Раду України (в контексті розробки закону про місцевий референдум, яка зараз триває у парламентському комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування).
Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з партнерами по Мережі підтримки реформ – Херсонською обласною організацією «Комітету виборців України» в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян Херсонської та Одеської областей в урядуванні» за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), який виконує “Pact в Україні” за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Участь громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні
Практичний посібник з питань участі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні. Посібник, було підготовлено з урахуванням рекомендацій, викладених у «Кодексі кращих практик громадської участі у процесі прийняття рішень» Ради Європи в межах реалізації проекту «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні», що фінансувався Європейським Союзом і виконувався Британською Радою в Україні спільно з Асоціацією «Соціально-економічні стратегії та партнерства» і Лабораторією законодавчих ініціатив.
У публікації висвітлені:
- правові основи співпраці на місцях між органами влади та представниками громадянського суспільства,
- рівні залучення громадськості,
- цикл розробки і впровадження політичного рішення.
До посібнику також увійшли рекомендації до існуючого законодавства України в сфері співпраці громадськості з органами влади та практичний досвід учасників проекту з підготовки і реалізації міні-проектів спільно представниками громадянського суспільства і місцевих органів влади.
Публікація містить не лише теоретичні засади співпраці місцевих органів влади з громадянським суспільством, значна його частина присвячена ознайомленню з новітніми технологіями проведення заходів, що спрямовані на залучення громадськості до обговорення суспільно-важливих питань і прийняття рішень. Окрім висвітлення традиційних методів залучення громадськості до обговорення ідей і проблем, автори посібника також розкривають секрети декількох альтернативних методів.
Використання матеріалів дослідження можливе лише за умови посилання на Британську Раду, Лабораторію законодавчих ініціатив та інших учасників проекту.
Веб-сторінка проекту «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні»: http://www.britishcouncil.org/uk/ukraine-projects-citizen-and-state.htm/
Проект «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні» фінансується Європейським Союзом в рамках Європейського інструменту сприяння демократії та правам людини і виконується Британською Радою в Україні спільно з Асоціацією «Соціально-економічні стратегії та партнерства» і Лабораторією законодавчих ініціатив.
Підготовка до виборів. Ефір на Радіо Ера
Про підготовку політичних сил до виборів у Верховну Раду – розмова між гостями студії Радіо Ера FM: Ігорем Когутом (голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Української школи політичних студій) та Володимиром Стусом (експерт-аналітик).
В Одесі створять додатковий мажоритарний округ? – КВУ-Одеса
Припущення про утворення нового (п’ятого для міста) мажоритарного округу зробив голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко в ефірі передачі «На слуху: Рік виборів» на «Радіо Ера FM». «Зараз активно йде обговорення появи п’ятого округу в Одесі… Це буде просто апофеоз виборчих технологій в Україні. Ніколи в Одесі не було стільки округів, завжди було або чотири, або два. Їх межі співпадали з межами чотирьох існуючих в Одесі районів. Більше того, мова йде про те, щоб до цього нового округу ще й долучити місто Іллічівськ, тобто зовсім інше місто», – повідомив експерт.Цю тезу підтвердив Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії “Berta Communications”: «Наскільки я знаю, це питання вже фактично вирішене, до цього округу дійсно буде приєднана частина області. Це робиться під конкретну кандидатуру».
Разом з тим, Анатолій Бойко зауважив, що остаточно говорити про новий одеський округ ще зарано: «Зараз починається конфронтація між тим кандидатом, під якого нібито створюється новий округ й іншим. Їх мали розвести по різних округах, але зараз між ними починається інформаційна конфронтація, тому виникають сумніви в тому, чи остаточно вирішене це питання. В іншому випадку – навіщо їм боротися між собою?» Продовжуючи тему регіональних аспектів майбутньої виборчої кампанії експерт додав: «Особливістю одеської області порівняно з західними чи центральними регіонами буде певною мірою відсутність конкуренції зі сторони опозиції на мажоритарних округах. Можливо, перед виборами ще виникне плеяда помітних опозиційних політиків в кожному окрузі, які будуть гідно боротися на виборах, але поки що опозиція не дуже яскраво представлена».
Цикл передач “На слуху: Рік виборів” – спільний проект Лабораторії законодавчих ініціатив та “Радіо Ера FM”, який здійснюється в межах Програми виборчої реформи в Україні, впроваджуваної Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).