За результатами проведення круглого столу буде написано аналітичний звіт.
Круглий стіл «Парламентський контроль над сектором безпеки і оборони»
Посилення демократичного врядування в Україні: підтримка Верховної Ради України
11 лютого 2016 року в приміщенні Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему “Парламентський контроль над сектором безпеки та оборони”.
Метою круглого столу є поліпшення знань і підвищення потенціалу українських депутатів, співробітників уряду і ключових зацікавлених сторін на основі вивчення канадського та іншого міжнародного передового досвіду за механізмом і кращими практиками в парламентському нагляді цього сектору. Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту “Посилення демократичного врядування в Україні: підтримка Верховної Ради України”, фінансованого Урядом Канади, у партнерстві Канадського парламентського центру та за сприяння Голови Постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї НАТО, народного депутата України Іванни Климпуш-Цинцадзе.
Із вітальними словами виступили:
Андрій Парубій, Перший Заступник Голови Верховної Ради України,
Оксана Сироїд, Заступник Голови Верховної Ради України,
Й.В. Роман Ващук, Посол Канади в Україні,
Сенатор Райнелл Андрейчук, колишня Голова Політичного комітету Парламентської Асамблеї НАТО, віце-президент Групи з питань Середземномор`я і Близького Сходу, голова Постійного комітету Сенату у закордонних справах і з питань міжнародної торгівлі,
Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України, голова Постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї НАТО,
Ігор Когут, директор програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”,
Жан-Поль Рушковскі, виконавчий директор та президент Канадського парламентського центру,
Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.
Андрій Парубій зазначив, що український парламент відіграв значну роль на етапі становлення українських військових добровольчих підрозділів на початку російської агресії два роки тому.
“Єдина позиція і Президента України, і Уряду, і Парламенту дозволили почати надзвичайно глибокі реформи сектору безпеки. За два роки ми змогли зробити фундаментальні зміни у нашому законодавстві”
Оксана Сироїд наголосила на тому, що звітність та парламентський контроль є основними компонентами розвитку та успіху сфери оборони.
“Наше традиційне сприйняття повноважень у сфері безпеки і оборони як таких, куди парламент не повинен втручатися, зробило неспроможним контролювати сектор безпеки і оборони з боку парламенту”
Під час огляду українського досвіду контролю в сфері безпеки і оборони Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила виняткову відповідальність парламенту за забезпечення національної безпеки, адже демократичний, цивільний контроль включає в себе і парламентський контроль.
“Для всіх країн, які рухаються від тоталітаризму до демократії, зрушення та зміни в цьому напрямі представляють особливий інтерес”
“Цивільний контроль у секторі безпеки є не тільки важливою умовою на шляху інтеграції України до Євроатлантичної структури безпеки, але й запорукою ефективного здійснення реформ в секторі безпеки та боротьби з корупцією”
Доповідаючи про канадський досвід контролю в сфері безпеки і оборони, Сенатор Райнелл Андрейчук підкреслила,
“Парламентський нагляд у секторі безпеки та оборони – це не лише про війну, а й про щоденне життя. Україна має запровадити міжнародні стандарти залучення Парламенту до цих процесів”
Сенатор також висловила готовність канадської сторони до подальшої підтримки України.
Девід Пратт, Міністр з питань національної оборони Канади (2003), Голова Комітету з питань оборони Палати громад, Канада (2001-2003), додав, що проведення цього круглого столу не є спробою повчати, а має на меті донесення досвіду, який за сприятливих умов та бажання можна якісно адаптувати під українську реальність.
Підводячи підсумки заходу, Жан-Поль Рушковскі сказав, що Україна стоїть перед багатьма викликами, але також має безліч можливостей для посилення своїх досягнень.
“Україна тісно пов`язана з Канадою, а майбутнє України значною мірою є визначальним для нас всіх, тому подібні заходи є додатковою можливістю підійти до вирішення проблем більш системно, беручи до уваги міжнародний досвід”
Тренінг «Ефективне залучення до законодавчого процесу»
У якості тренера виступив Роман Кобець, аналітик політики, кандидат філософських наук, керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Тренінг пройшли 20 учасників програми стажування у Верховній Раді України. В результаті тренінгу слухачі отримали навички визначати можливі інструменти громадського впливу на різних етапах законодавчого процесу та ефективно впливати на законодавчий процес.
Роман Васильович розпочав із загального огляду стадій законодавчого процесу, розглянувши:
- внесення (подання) законопроекту до парламенту;
- попередній розгляд і обговорення законопроекту у парламенті;
- обговорення, прийняття рішень щодо законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України, тобто прийняття закону або відхилення законопроекту;
- підписання, офіційне оприлюднення закону та набрання ним чинності.
У лекції також йшлося про процедурні моменти підготовки законодавчої ініціативи, а також просування вже готового законопроекту від реєстрації (через суб’єктів законодавчої ініціативи) до експертизи та розгляду в парламенті.
Наступна частина тренінгу стосувалася ключового елементу ефективності залучення громадськості до законодавчого процесу – аналізу того, інтереси яких сегментів суспільства зачіпає рішення передбачене у драфті закону.
У зв’язку з цим, постає необхідність спочатку вдатися до аналізу заінтересованих осіб (стейкхолдерів), аби зрозуміти кого саме варто залучати і хто зможе ефективно вплинути на подальше просування закону. Учасники тренінгу мали можливість здобути практичні навички визначати впливовість стейкхолдерів, виконавши практичну вправу запропоновану тренером.
Проведення інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”.
Круглий стіл “Зміни до регламенту Верховної Ради України”
Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” у співпраці з Комітетом з питань Регламенту та організації Роботи Верховної Ради України. На круглому столі було презентовано Концепцію змін до Регламенту Верховної Ради України розроблену експертами Лабораторії законодавчих ініціатив. У заході взяли участь представники секретаріатів Комітетів ВРУ, Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату ВРУ, а також громадські експерти.
З вітальним словом до присутніх звернувся Ігор Когут, Директор Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Пан Ігор наголосив на важливості та необхідності реформування парламенту, що зокрема передбачає вдосконалення процедур роботи парламенту та його правового регулювання.
Презентував концепцію Радник першого заступника Голови Верховної Ради України Сергій Лінецький. Пан Сергій загострив увагу присутніх на таких формально-правових аспектах Концепції змін до Регламенту Верховної Ради України, які б чітко та однозначно відповідали таким ключовим вимогам:
- ґрунтувалися б на засадах правової визначеності, економії нормативного матеріалу та стабільності як визначальних для утвердження і реальної дії конституційного принципу верховенства права у парламентській діяльності елементів;
- збалансовано й вичерпно (безпрогально та несуперечливо) регулювали парламентські процедури;
- сприяли б підвищенню якості законопроектного матеріалу та результатів законодавчої діяльності – ухвалюваних законів та інших правових актів Верховної Ради України;
- мінімізували або й унеможливлювали існування «мертвих» (нефункціональних або вибірково застосовуваних) та «дефектних» парламентських процедур;
- унеможливлювали довільне тлумачення правових норм щодо компетенції та відповідальності учасників парламентських процедур (головуючого, виступаючих тощо);
- визначали особливості організації і діяльності депутатських фракцій (груп), парламентської коаліції та опозиції як визначальних політичних складників парламенту України;
- істотно б дисциплінували поведінку суб’єктів парламентського процесу, а також доповнювали чинні та пропоновані регламентні заборони дієвими та ефективними правовими санкціями за їх порушення.
Сергій Лінецький
В обговоренні презентованої Концепції взяли участь: Беспалий Борис, Консультант Програми USAID «РАДА», Крижанівський Володимир, Старший консультант Програми USAID «РАДА», Носов Владислав, Постійний представник Президента України в Конституційному Суді України (22 червня 1998 – 22 січня 2005), Ришелюк Андрій, Заступник керівника Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, Тополянська Тетяна, Головний консультант Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, Скомороха Тарас, Завідувач сектору Інституту законодавства ВРУ. За результатами обговорення вдалося досягти консенсусу щодо ключових напрямків подальшого реформування Регламенту Верховної Ради України.
Розробка та обговорення Концепції змін до Регламенту Верховної Ради України є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
Як забезпечити належну євроінтеграційну експертизу у вітчизняному законодавчому процесі (Policy Paper)
Підписання у 2014 політичної, а згодом і економічної частин Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом стало вираженням волі тисяч українців та виконанням однієї з ключових вимог Майдану. Угода слугує стратегічним дороговказом для системних соціально-економічних реформ в Україні та передбачає максимальну інтеграцію України в єдиний економічний простір ЄС. В перспективі це сприятиме розширенню двосторонньої торгівлі, залученню іноземних інвестицій, створюватиме можливості для модернізації української економіки, а отже поступового підвищення рівня життя громадян.
В 2014 році було створено урядовий механізм виконання Угоди. Визначено процедури розгляду питань, що стосуються двосторонніх органів: Асоціації та Комітету та схему їх взаємодії з Кабінетом. Започатковано роботу всіх двосторонніх органів, передбачених Угодою: Ради і Комітету Асоціації, Парламентського комітету Асоціації, Платформи громадянського суспільства.
Затягування процесу адаптації національного законодавства загрожує не лише втратою політичних дивідендів, можливим зростанням незадоволення українців неквапними чиновниками, але і цілком реальними і прогнозованими правовими наслідками. Міжнародна судова практика показує, що держави-партнери ЄС, підписавши відповідні угоди та взявши на себе певні зобов’язання, вже не можуть посилатися на норми національного законодавства за невиконання цих зобов’язань.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Семінар-круглий стіл “Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту”
23 листопада 2015 року у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл «Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту» за участі народних депутатів України, членів Рахункової палати, експертів міжнародних організацій. У центрі уваги – новий закон і нова роль Рахункової палати у контролі за державними витратами.
9 серпня 2015 року набув чинності новий Закон «Про Рахункову палату».
“Зокрема, Закон запроваджує прозорий порядок призначення членів Рахункової палати на конкурсній основі, посилює повноваження Рахункової палати та незалежний статус її членів, а також сприяє приведенню методології зовнішнього фінансового контролю до міжнародних стандартів”
“19 та 20 листопада підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради з питань бюджету провів співбесіди з 67-ма кандидатами, що подали свої документи. Рівень кандидатів досить високий. Є люди з системи Рахункової палати (начальники відділів, керівники департаментів, головні контролери), а також зовнішні кандидати з юридичного бізнесу, банківської сфери на науки. Співбесіди відбувались абсолютно відкрито з присутністю представників громадськості, зокрема, Реанімаційного пакету реформ, які спільно з Центром політичних студій та аналітики зголосились за власною ініціативою та за погодженням бюджетного комітету провести експертний аналіз з відкритих джерел біографій кожного з кандидатів”
Далі у Верховній Раді відбудеться відкрите рейтингове голосування за кожного кандидата.
Новий склад Рахункової палати має стати важливим інструментом боротьби з корупцією у сфері використання публічних коштів. Відповідно до нового закону, окрім надходжень та витрат з Державного бюджету, до повноважень додалися ще дуже важливі предмети перевірки. Зокрема:
- кредити, залучені до бюджету від іноземних держав, банків та фінансових організацій,
- державні закупівлі за бюджетні кошти,
- цільові програми, інвестиційні проекти,
- державна допомога, тощо.
Рахункова палата отримала права пересилати до Генеральної прокуратури України відповідні матеріали. ГПУ, у свою чергу, буде вимушена поінформувати Рахункову палату про вжиті заходи реагування.
Остап Семерак, Народний депутат, Голова Української частини Парламентського комітету асоціації, наголосив на важливості оприлюднення звітів Рахункової палати, а також нагадав про зобов’язання України в сфері контролю державних витрат по Угоді про Асоціацію.
Новий закон також передбачає новий рівень незалежності діяльності Рахункової палати.
“Члени Рахункової палати відповідно до нового закону будуть вільними від політичного тиску. Але залежить від нових членів палати, чи зможуть вони захистити принципи незалежності, закладені у законі. Тому величезна відповідальність зараз на парламенті за те, щоби до цього органу потрапили справжні професіонали, а не протеже високопоставлених політиків”
(Фото: Олександр Коваленко)
Звіти Рахункової палати мають стати інструментом відкритого державного управління і забезпечити реальну підзвітність суспільству всіх розпорядників державних коштів.
“Контроль, а відтак запобігання та зменшення корупції у сфері державних витрат призведе до створення доданої вартості для суспільства у вигляді покращення фінансового менеджменту та економії публічних коштів, зростання якості, забезпечення доступності державних послуг”
Про усі зміни в складі, діяльності і ефективності роботи Рахункової палати будуть відомі широкому загалу, оскільки новий закон передбачає оприлюднення всіх звітів на офіційному веб-сайті палати.
Круглий стіл організовано за підтримки Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Презентація Електронної бази даних громадських об`єднань
23 листопада 2015 року в готелі Київ відбулася презентація Електронної бази громадських об`єднань. Презентацію організовнао Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа.
Олександр Заславський, Програмний менеджер Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував результати опитування НУО щодо практик співпраці з комітетами Верховної Ради України зазначив:
“Для повного розуміння практик залучення НУО до плідної співпраці в рамках комітетів, необхідно враховувати низку факторів. І в цьому контексті не варто недооцінювати так званий «людський фактор», який суттєво впливає на цю та інші проблеми українського парламентаризму. Тому з метою якнайповніше охопити аспекти взаємодії, експертами НУО «Лабораторія законодавчих ініціатив» (надалі – ЛЗІ) було проведено анкетне опитування працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України та представників НУО”
З ліва на право: Олександр Заславський, Сергій Чередніченко, Ігор Когут
Структуру та сервісні можливості інтернет ресурсу “Електронної бази громадських об`єднань” презентував Сергій Чередніченко, ІТ-спеціаліст Програми “РАДА”.
Для користувачів база представлена трьома видами доступу:
- Відкритий загальний реєстр ГО;
- Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом;
- Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів.
Відкритий загальний реєстр ГО доступний всім користувачам. Він представлений окремою сторінкою, яка буде доступною з сайту ВР, з реєстром офіційних назв громадських об`єднань.
Реєстр ГО, що співпрацюють з конкретним комітетом представлено окремою сторінкою, яка буде доступна на сайтах комітетів ВР і включатиме лише ті ГО, котрі співпрацюють з конкретним комітетом.
Розділ для авторизованих користувачів-співробітників комітетів передбачає доступ до засобів базового адміністрування.
Фото: Олександр Коваленко
Семінар – круглий стіл “В Україні державну допомогу надаватимуть тільки на конкурентній основі, як в ЄС”
9 листопада у Верховній Раді за участі народних депутатів, представників АМКУ, українських та закордонних експертів відбувся семінар-круглий стіл на тему«Державна допомога в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Головною темою обговорення було приведення у відповідність до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС системи контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання. А саме – забезпечення прозорості витрачання державних коштів, створення переліку схем державної допомоги і його відкритості для громадськості, напрацювання нормативних актів, які встановлюють критерії визначення державної допомоги. Очікувані наслідки створення системи моніторингу та контролю за наданням державної допомоги – деолігархізація економіки та збільшення залученості малих і середніх підприємств до отримання державної допомоги і до отримання контрактів на державні замовлення.
“Завдання української влади в існуючих кризових економічних умовах – якнайшвидше налагодити комплексну систему надання державної підтримки передусім малому та середньому бізнесу, виробникам, експортерам. Перейти від компенсаторних до стимулюючих механізмів підтримки і забезпечити їх ефективність з одного боку та відповідність Директивам ЄС з іншого”
Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією. Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією.
“Ми маємо закласти таку систему державної допомоги, яка є в ЄС – взяти за зразок цілісну модель і почати її застосовувати, а не вносити точкові зміни у законодавство. І цю модель прописано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС”
Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Анна Артеменко розповіла про завдання АМКУ у реформуванні системи державної допомоги:
“Необхідно провести повну інвентаризацію усієї системи надання державної допомоги: хто і скільки отримував, створити Реєстр усіх структур, що надають державну допомогу, розробити і запровадити конкурсну процедуру надання державної допомоги, визначити форми і критерії державної допомоги і роз’яснити ці норми всім, кого це стосується у держслужбі і бізнесі”
Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з економічної політики Вікторія Пташник сказала, що успішна реформа системи надання державної допомоги призведе до деолігархізації української економіки:
“Вплив олігархів на економіку України досі є величезним, але впровадження інституту державної допомоги за європейськими стандартами допоможе подолати руйнівний вплив олігархів – їхні підприємства не зможуть, як раніше, непрозоро отримувати мільярдні суми у якості державної допомоги, за які нема ніяких звітів і нема економічного ефекту. Провідна роль у цій реформі у Антимонопольного комітету. АМКУ має провести ґрунтовну реформу своїх підрозділів, залучити висококваліфікованих фахівців і забезпечити повну прозорість витрачання бюджетних коштів у формі державної допомоги”
Керівник Проекту ЄС «Гармонізація систем державних закупівель та державної допомоги України зі стандартами ЄС» Юджин Стюарт зазначив, що головною метою прийняття регуляторної системи ЄС у сфері державної допомоги в Україні є підтримка бізнес-сектору винятково державою, що не матиме надмірних негативних впливів на ринкову конкуренцію та торгівлю.
“У той час як Закон про державну допомогу підприємствам набирає чинності в серпні 2017 року, всім міністерствам і громадським організаціям, які дають бізнесу підтримку будь-якого роду, необхідно підготуватися до нових правил. Україна продовжує пропонувати нові ініціативи, які можуть і не бути дозволені після вступу цього закону в силу, і слід враховувати це зараз, а не пізніше”
Доктор Стюарт також згадав низку парламентських законодавчих ініціатив, запланованих на 2015-2016 рр. і наголосив, що, принаймні 20 з них можуть бути проблематичними в майбутньому і не відповідати стандартам ЄС з державної допомоги.
(Фото: Олександр Коваленко)
Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Буклет: “Контрольні повноваження комітетів Верховної Ради України”
Удосконалення правового регулювання контрольної діяльності комітетів Верховної Ради України є одним з необхідних елементів загального курсу держави на зміцнення їх правового статусу, вагомим напрямом парламентської реформи і водночас – запорукою посилення контрольних інструментів здійснення державної влади в умовах демократизації державного механізму загалом.
Таке вдосконалення повинно ґрунтуватися на апробованих на практиці формах діяльності парламентських комітетів і водночас – програмувати їх діяльність на досягнення соціально значимих цілей парламентського контролю, сприяти підвищенню його ефективності в Українській державі на сучасному етапі її розвитку та на перспективу.
Розробка та розповсюдження буклету щодо контрольних функцій комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.
Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю авторів дослідження та не обов’язково відображають точку зору USAID, Фонду Східна Європа та Лабораторії законодавчих ініціатив.
Вибрані роботи учасників п’ятої щорічної міжнародної наукової конференції “Парламентські Читання”. 2015
У виданні зібрані кращі роботи, автори яких взяли участь у П`ятій щорічній міжнародній конференції «Парламентські читання».
Тематика статей охоплює різні аспекти парламентаризму – від депутатської етики та парламентської поведінки до співпраці законодавчого органу з громадськістю.
Семінар – круглий стіл “Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні”
Від агентів партій і бізнесу у держапараті – до професійних держслужбовців
02 листопада у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл на тему «Реформа державної служби в контексті всеохоплюючої реформи державного управління в Україні».
Народні депутати, урядовці, представники міжнародних організацій проаналізували теперішню готовність Верховної Ради ухвалити закон «Про державну службу» та обговорили очікувані наслідки успішної реформи усього управлінського апарату в Україні, включно із реформою Центральних органів виконавчої влади і Кабінету міністрів, фінансові наслідки змін, етапи майбутньої реорганізації державного управління – стратегічне бачення та оцінку витрат.
Ухвалення закону про держслужбу є першим кроком всеохопної реформи. Обговорення законопроекту розтягнулося на довгих десять років. Навесні законопроект нарешті пройшов перше читання. Зараз парламент впритул наблизився до ухвалення закону в цілому, що заплановано на листопад. Ухвалення закону про держслужбу є умовою для отримання Україною фінансової допомоги у 600 мільйонів євро від Європейського Союзу.
У «круглому столі, зокрема, взяли участь Ян Томбінскі, Посол, Голова Представництва ЄС в Україні, Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради, Костянтин Ващенко, Голова Національного агентства з питань державної служби, Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної Комітету ВР питань державного будівництва.
Учасники наголосили на необхідності якнайшвидше ухвалити закон про державну службу.
“Нова Україна потребує нової державної служби. Без цієї реформи неможливо проводити усі інші. ЄС сподівається, що вже найближчим часом парламент ухвалить закон про держслужбу. Зі свого боку Європейський Союз готовий фінансово підтримати цю реформу”
Альона Шкрум, Голова підкомітету з питань державної служби Комітету Верховної Ради з державного будівництва повідомила, що голосування може відбутися вже 5-го листопада:
“Нам не уникнути реформи державної служби та загалом реформи державного управління. Питання тільки, чи у депутатів вистачить відповідальності нарешті розпочати реформу зараз. Чи ми ще на півроку заморозимо процес будь-яких реформ, адже без реформи держслужби немає можливості створити команду реформаторів у всіх органах влади”
(Фото: Олександр Коваленко)
Також спікери нагадали, що закон про реформу держслужби є лише першим кроком у всеохопній реформі органів державного управління. Ганна Онищенко, Міністр Кабінету міністрів України розповіла, що вже на 90% готова Стретегія реформування органів державного управління. Дмитро Шимків, Заступник Голови Адміністрації Президента запропонував одразу подбати про належну імплементацію цього закону, аби держслужбовці в Україні відчували таку ж відповідальність за роботу і неприпустимість вчинення корупційних дій, як держслужбовці в успішних країнах:
“У США та країнах ЄС держслужбовці щороку проходять тестування і перевірку дотримання антикорупційних зобов’язань. Нам також треба рухатися в цьому напрямку”
“Зараз якість держслужби вкрай низька. І вона абсолютно відокремлена від процесу прийняття рішень. Тому що у нас ніколи не було держаних службовців – були службовці окремих осіб, партій, міністрів, але не держави і не людей … Реформа державної служби робиться передовсім для того, щоб забезпечити компетентність та відповідальність чиновників. Це може забезпечити відкритий конкурс на посаду замість політичних квот, адекватна і прозора зарплата, замість прихованої системи додаткових виплат та пільг. Все це робиться для того, щоб чиновники могли коректно розрахувати тарифи, підготувати якісний законопроект. І щоб за кожною помилкою було прізвище”
Круглий стіл організовано за підтримки Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.