Виборчі перегони в Україні поки закінчилися, однак новообраним парламентарям і президенту не час розслаблятися. Попереду – найскладніше.

Про те, які виклики виклики чекають на нову владу, як не втратити здобутки минулого і примножити їх у майбутньому – Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко розповіла в ефірі програми «Інформаційний день» на «5 каналі».

За словами Світлани, після виборів Україна опинилася у ситуації крихкої стабільності. Тому для того, щоб устаткувати суб’єктність України на міжнародній арені, новій владі необхідно, у першу чергу, продовжувати лінію, яку відстоювали до цього, – не говорити про Україну без України і не замовчувати правду про війну. Риторика із міжнародними партнерами має лишатися незмінною, незважаючи на те, який порядок денний може бути вигідним для них.

«Представники громадянського суспільства і журналісти мають за всім слідкувати і не замовкати. Нова влада отримала величезний пакет довіри, але він означає тільки одне – народ України повністю переклав відповідальність за все, що відбувається у країні, на одну людину», – зазначила Світлана.

Водночас Голова Ради Лабораторії наголосила, що українці чекатимуть змін від нових президента та Верховної Ради недовго, а тому високопосадовці мають бути готовими до серйозних викликів і ризиків.

Починаємо представляти вам дані щодо міри оновлення парламенту різних скликань. Лабораторія законодавчих ініціатив підрахувала, який відсоток нових депутатів з’являвся у Верховній Раді після кожних виборів. За роки незалежності до парламенту пройшли сотні «нових облич».

Зокрема, у 2019 році, за даними результатів позачергових виборів, опублікованих виданням «Українська правда», до Верховної Ради потрапляють 80,4% людей, які ще ніколи не отримували мандат. Така міра оновлення не є рекордною для України, однак перевищує показник попереднього скликання.

Хотіли «нових облич»? Отримали! Чекаємо на результативність оновлення.

Кількість нових депутатів вираховувалась від загальної кількості депутатів, що були обрані та склали присягу після відповідних виборів та мандат яких почався. При підрахунках використовувались відкриті дані ВРУ.

Перед виборами партійним штабам необхідно навчитися протистояти кібер-загрозам. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Cybexer Technologies (Естонія) 9 липня провела у Києві тренінг «Майбутні вибори: запобігання кібер-ризикам» для представників комунікаційних відділів партій, відділів диджитал-маркетингу партій, відділів інформаційних технологій та безпеки партій, а також членів партій, які балотуються на цих виборах до парламенту.

«Забезпечення вільних і чесних виборів – це основа демократії. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну шляхом зміцнення її законодавчої бази, стратегії та координаційних механізмів, які відповідають законодавству ЄС та кращим практикам, зокрема Директиві ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (Директива про ННД)», – резюмував Керівник Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер.

Під час тренінгу учасники дізналися про те, як найкраще захистити інформаційні системи компанії від маніпулювання, як підвищити обізнаність членів партії щодо таких цільових кібер-злочинів, як фішингові атаки та розвинені сталі загрози (APT), фейкові новини, витік інформації та програми-вимагачі.

Крім того, кожен партійний представник пройшов індивідуальне онлайн-навчання з цифрової грамотності та склав цифровий тест, який дає можливість визначити зони кібер-ризику в різних категоріях, як-от особисте ставлення, знання про технології, викриття соціальних медіа та організаційна культура. За результатами тестування учасники отримали рекомендації щодо того, як захистити себе та свою партію від конкретних кібер-загроз.

«Незалежно від роботи, віку або рівня відповідальності, усі ми потребуємо певної технологічної грамотності на індивідуальному рівні, якщо ми хочемо безпечно функціонувати у сучасному, залежному від цифрових технологій суспільстві і бути певними, що своєю поведінкою ми не створюємо ризиків», – зазначила виконавча віце-президентка естонської компанії із забезпечення протидії кібер-загрозам Cybexer Technologies Мерле Майгре.

Довідкова інформація:

Як продовження до заяви, що пролунала на саміті Україна-ЄС у 2018 році, Європейський Союз розпочав в Україні акцію з метою зміцнення потенціалу ключових учасників виборчого процесу. Тренінг проведено у продовження проекту Європейського Союзу «Підтримка кібер-безпеки парламентських виборів» в Україні.

Рівно три роки тому Верховна Рада розпочала Парламентську реформу, ухваливши Постанову №4219, якою зобов’язалася вжити заходів з реалізації 52-х рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, запропонованої Місією Європейського парламенту з оцінки потреб ВРУ. Сьогодні парламент все ще залишається у полоні законодавчого спаму, а рівень довіри українців до Верховної Ради сягає історичного мінімуму. Така ситуація супроводжується низьким рівнем аналітичного супроводу законодавчих ініціатив та самих законопроектів. Лабораторія законодавчих ініціатив вирішила проаналізувати прогрес Парламентської реформи.

У документі “Оцінка реалізації внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України” ми оцінюємо стан виконання всіх 52-х рекомендацій за спеціально розробленою методологією, а також надаємо рекомендації щодо подальших кроків.

Стан реалізації всіх 52-х рекомендацій Дорожньої карти оцінено на 87 з 208 балів, що становить 41,8%.

Представлення Оціночною Місією Європейського Парламенту Доповіді та Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України наприкінці лютого 2016 року ознаменувало початок комплексної реформи Верховної Ради України. Після того, як Верховна Рада 17 березня 2016 року Постановою №4219 зобов’язалася вжити заходів з реалізації рекомендацій Дорожньої Карти, була створена Робоча група з питань реформування парламенту, а також розпочала роботу міжфракційна діалогова платформа у форматі «Діалогів Жана Моне».

Лабораторія законодавчих ініціатив вирішила проаналізувати прогрес Парламентської реформи.

Станом на лютий 2019 року було напрацьовано чимало законопроектів, аналітичних та інформаційних матеріалів, розроблені та ухвалені стратегічні документи, запроваджено ряд інноваційних інструментів задля підвищення прозорості роботи українського Парламенту. При цьому у повній мірі були виконані лише поодинокі рекомендації, а з усього комплексу необхідних законодавчих змін жодна не пройшла другого читання. Крім того, попри чималі зусилля міжнародних проектів технічної допомоги, деякі запропоновані інструменти та продукти так і не знайшли широкої підтримки всередині Парламенту.

Наразі очевидною є потреба у наданні Парламентській реформі чергового поштовху. Задля повної та ефективної реалізації внутрішньої реформи Верховної Ради і проводиться аналіз поточного стану реалізації Дорожньої карти. Для цілей цього аналізу, з метою дотримання максимально об’єктивної позиції, оцінюється виключно впровадження рекомендацій, які були взяті до реалізації Парламентом Постановою №4219 на основі індикаторів, запропонованих самими авторами Дорожньої карти.

Методологія передбачає оцінку реалізації кожної окремої рекомендації за шкалою від 0 до 4, де 0 означає відсутність напрацювань або ухвалення рішення про непідтримку рекомендації, а 4 – реалізація рекомендації у повному обсязі. Відповідно, максимальна кількість балів за умови повної реалізації всіх 52-х рекомендацій – 208.

Оцінка формувалася на основі інформації з відкритих джерел, а також за результатами консультацій із парламентськими стейкхолдерами.

Стан реалізації всіх 52-х рекомендацій Дорожньої карти оцінено на 87 з 208 балів, що становить 41,8%. Розглянувши ініціативи щодо імплементації рекомендацій Дорожньої карти та здійснення реформи Парламенту загалом, можна зробити висновок, що прогрес у тих сферах реформи, які потребують внесення змін в чинне законодавство (і відповідно підтримки парламентської більшості), відбувається занадто повільно.

В той же час, аналізуючи впровадження рекомендацій Дорожньої карти щодо відкритості, прозорості та підзвітності громадянам, можна констатувати, що пропозиції, втілення яких залежить від рішень керівництва Апарату ВРУ, а не голосування депутатів у залі, виконуються швидше та ефективніше. Підтвердженням цьому можуть бути значні успіхи в реалізації рекомендацій блоку “Відкритість, прозорість та підзвітність громадянам” (рівень реалізації – 68,8%).

За результатами аналізу реалізації рекомендацій Дорожньої карти можна запропонувати наступні кроки:

• формування єдиного координаційного центру парламентської реформи;
  запровадження систематичної роботи над реалізацією рекомендацій – поточні завдання не мають заважати роботі над реформою;
• схвалення концепції законодавчого процесу “від початку до кінця” (узгодженої з усіма суб’єктами законодавчої ініціативи), яка б відображала цільову систему вироблення та ухвалення рішень, визначала ключові етапи реалізації реформи та окреслювала ефективні шляхи впровадження окремих компонентів реформи задля забезпечення когерентності зусиль всіх суб’єктів законодавчої ініціативи;
• забезпечення ефективної комунікації щодо парламентської реформи як всередині парламентських фракцій та груп, так і між діалоговими майданчиками;
• налагодження комунікації з Кабінетом Міністрів України задля кращої координації реформаційних процесів в Парламенті та Уряді.

8 листопада 2018 року пройшла презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”, яке підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні розглянули критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізували відповідну нормативно-правову базу, оглянули результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняли український і міжнародний досвіди ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.

Нова редакція Закону України «Про державну службу» декларує принципи державної служби, які ціннісно відповідають принципам державної служби Європейського Cоюзу. Отже, потреба в порушенні питання професійних та етичних стандартів державної служби особливо актуальна з огляду й на процес інтеграції європейських цінностей до системи державної служби України.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні за плідну співпрацю, зауважила, що дослідження би не відбулося без включеності та зацікавленості Апарату Верховної Ради України, а також народних депутатів, які проявили ініціативу та максимально сприяли підготовці дослідження. Світлана зазначила, що було складно з’ясувати ситуацію, яка панує в Апараті так, аби не підірвати довіру працівників, які люб’язно погодились надати інформацію експертам Лабораторії законодавчих ініціатив.

Світлана наголосила, що дослідники користувалися якісною методологію. Це означає, що якщо хоча б одна людина, яка працює в Апараті ВРУ, розповідала про порушення стандартів, це автоматично означало присутність проблем в Апараті. “Ми сподіваємось, що це дослідження стане початком якісних змін в Апараті ВРУ, адже парламент, серце демократії, не може працювати без кровоносної системи — Апарату Верховної Ради України”, – зазначила Світлана.

Насамкінець Світлана Матвієнко підкреслила, що присутність керівництва Апарату ВРУ на презентації свідчить про можливість виходу на вищий рівень системи роботи Апарату:

Габріеле Бауман, Керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, подякувавши Лабораторії законодавчих ініціатив за ґрунтовне дослідження, високо оцінила користь запропонованих в рамках дослідження рекомендацій.

Пані Бауман зауважила, що у дослідженні йдеться про те, як інтегрувати європейські цінності й в державній службі та як саме можна покращити роботу державних службовців:

Володимир Слишинський, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, зазначив, що для працівників Апарату це дуже важливе дослідження, адже саме працівники Апарату ВРУ як ніхто зацікавлені в безперебійній роботі незалежно від подій навколо:

Також пан Слишинський звернув увагу на той факт, що незважаючи на вибори та зміну депутатського корпусу, працівники Апарату ВРУ залишаються на службі. Отже, вони повинні бути настільки професійними і мудрими, щоб незважаючи на політичні зміни, виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, а також допомагати депутатам, які тільки-но прийшли працювати у новому складі парламенту, та, врешті, приймати прораховані рішення, оскільки від цього залежить — у прямому значенні — функціонування нашої держави.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, перейшов до безпосередньої презентації дослідження. Аби зрозуміліше передати зміст презентації пана Олександра, наводимо нижче чіткий список основних викликів Апарату та шляхів їх подолання:

Проблема
— Обмеженість повноважень та відсутність гарантії відповідності принципу верховенства права нормативно-правових актів, ухвалюваних Верховною Радою.

Пропозиція

— Покласти на Апарат відповідальність не лише за експертизу, а й кінцеву версію законопроекту, закріпивши повноваження Апарату відмовляти у реєстрації законопроектів та зупиняти проходження окремих законопроектів;
— Розробити та затвердити Постанову ВРУ, якою чітко визначаються підстави для відмови у реєстрації та зупинення проходження законопроектів.

Проблема
— Невизначеність основних понять та правил, якими керується державний службовець Апарату, ускладнює вирішення конфліктних ситуацій, гальмує розвиток його професійної ідентичності та етики.

Пропозиція
— Офіційно розмежувати поняття суспільного та державного блага, затвердити методичний посібник щодо ролі, місії та стандартів службовця Апарату;
— Закріпити Кодекси етики комунікації та поведінки працівників Апарату.

Проблема
— Неузгодженість дій Апарату з ВРУ, КМУ та ПУ гальмує робочі процеси та обмежує повноваження Апарату, що зменшує впливовість працівників.

Пропозиція
— Узгодити регламенти ВРУ та КМУ;
— Створити спеціальний відділ для моніторингу та оцінки впливу державної політики;
— Стандартизувати механізм внутрішньопарламентські комунікації та переглянути механізм бюджетного планування ВРУ.

Проблема
— Бракує публічних звітів про результати роботи ВРУ, а необхідність дотримання прозорості та відкритості парламенту на законодавчому рівні ще не закріпили достатньо чітко.

Пропозиція
— Закріпити необхідність подання публічних звітів керівництвом Апарату в Регламенті ВРУ та ЗУ “Про державну службу”;
— Закріпити відповідальних за звітування осіб та надати їм відповідні повноваження, а також забезпечити процес звітування фінансовими та людськими ресурсами.

Проблема
— Розвиток персоналу гальмується застарілим стилем рекрутингу та низькою увагою до підвищення компетентності працівників. Окрім того, не визначений порядок затвердження кандидатури керівника.

Пропозиція
— Прийняти стратегію розвитку персоналу Апарату, що окремо включатиме в себе професійний розвиток співробітників;
— Залучати зовнішніх експертів до проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, оптимізувати сайт та забезпечити тяглість процесу рекрутингу;
— Визначити граничні терміни обрання, подання та затвердження кандидатури керівника Апарату ВРУ та запровадити консультативний конкурс на його посаду.

Детальніше про проблеми, які згадував пан Заславський — у повному тексті дослідження. Важливо, що окрім ключових викликів Апарату, Олександр згадав і основні досягнення Апарату, наприклад, підвищення прозорості, покращення культури надання зворотного зв’язку громадянам та звітування, стабільний притік та відтік кадрів.

Після презентації самого дослідження розпочалася активна дискусія з участю всіх сторін, яка вчергове продемонструвала — покращенням системи Апарату Верховної Ради Україні бути.

Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні було розглянуто критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізовано відповідну нормативно-правову базу, оглянуто результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняно український і міжнародний досвід ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.

Дослідження підготовлено ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Думки і твердження, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Захід є спільною ініціативою Лабораторії законодавчих ініціатив, Ліги інтернів та громадської спілки «Центр розвитку інновацій» в рамках Програми стажування працівників законодавчої влади (Professional Fellows Program), що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.

Джейкоб Вентура, маючи чималий досвід роботи в законодавчому офісі Штату Массачусетс (США), надавав юридичну допомогу щодо реформи етичних стандартів судової системи Франції. Крім того, пан Вентура мав можливість працювати з посадовими особами Албанії під час дослідження  корупції в судовій системі та органах місцевого самоврядування Албанії.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників семінару, подякував партнерам з Апарату ВРУ за підтримку спільної ініціативи, окремо подякувавши Комітету і Секретаріату Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування за підтримку в організації заходу.

Олександр розповів, що він з колегами Марією Савіною з Ліги Інтернів та Анною Ємєльяновою з Центру розвитку інновацій були учасниками програми стажування в органах влади та неурядових організаціях Сполучених Штатів Америки в рамках програми професійного стажування та обміну, що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.

Пояснюючи вибір теми семінару, Олександр наголосив на тому, що питання етичних стандартів та норм є вкрай актуальним для українського парламенту. Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовлена Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса, містить 52 рекомендації. І саме 52-га і остання рекомендація безпосередньо передбачає розробку кодексу поведінки народного депутата.

2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.

Джейкоб Вентура, радник з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі штату Массачусетс, розпочинаючи свою доповідь, зазначив, що зосередиться на етичних законах штату Массачусетс, які тісно корелюють з федеральними етичними стандартами.

Коротко змалювавши основні положення Кодексу поведінки членів Конгресу, Джейкоб Вентура детально зупинився на етичному регулюванні у штаті Массачусетс. Так, Співдружність Массачусетсу має поєднання кодексів етики та законодавства, яким регулюється поведінка державних службовців та посадових осіб уряду, які включають: кодекси поведінки Палати представників та Сенату штату Массачусетс; судові та виконавчі кодекси поведінки; закони про конфлікт інтересів та закони про фінансове розкриття інформації; Державну комісію з питань етики – незалежну комісію, яка відповідальна за проведення розслідувань та досліджень в галузі етики та розробляє керівні принципи, якими регулюється поведінка всіх державних службовців. Також державний прокурор наділений повноваженнями для розслідування кримінальної діяльності чиновників.

Державні законодавчі повноваження в рамках Сенату штату Массачусетс є саморегульованими та розслідуються їхніми відповідними етичними комітетами, часто з допомогою стороннього адвоката. Представникам Сенату слід уникати будь-якої можливості використання офіційної позиції для власної вигоди; вони повинні утримуватися від будь-яких економічних інтересів, що становлять загрозу для їх незалежних суджень; ніхто не має права використовувати будь-яку конфіденційну інформацію, отриману для подальшого фінансового збагачення

У штаті Массачусетс діє Комісія з етики –  непартійна та незалежна державна агенція, що складається з п’яти членів, призначених на п’ять років, місією якої є сприяння цілісності державної служби, розбудова довіри громадськості до державної служби та запобігання конфліктам між приватними інтересами та державними обов’язками. Кожні два роки всі державні службовці та посадові особи повинні заповнити онлайн-тренінг щодо конфлікту інтересів (новообрані члени повинні завершити протягом 30 днів після початку публічної служби, а потім через кожні два роки). Також кожні два роки всім державним службовцям слід подати власний реферат закону про конфлікт інтересів.

Окрім цього, Джейкоб Вентура розповів учасникам семінару про особливості Закону про конфлікт інтересів штату Массачусетс, а також Закону про фінансове розкриття інформації, судову та адвокатську етику в Сполучених Штатах Америки.

Ознайомитися з презетацією Джейкоба Вентури «Порівняльна етика уряду»

Що розуміють під конфліктом інтересів? Як конфлікт інтересів визначається українським законодавством? Що таке публічний інтерес? Наскільки поширеною є проблема конфлікту інтересів у Верховній Раді України? Яким є досвід подолання конфлікту інтересів у зарубіжних країнах? Які органи запобігають конфлікту інтересів в Україні та наскільки ефективно вони працюють? Як ухвалення Кодексу парламентської етики допоможе врегулювати явище конфлікту інтересів серед українських парламентарів? Чому так важливо, щоб депутати самі брали участь у розробці етичних норм, якими регулюється їх поведінка? – розповіла Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, у програмі Коло доброчесності на UA: Українське радіо.

Слухати розмову.   Частина 1.    Частина 2.

Читати аналітичний документ Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper)

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.

Читати Аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України»

Чи потрібен закон “Про закони і законодавчу діяльність”?», організованій Програмою USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Парламентську дискусію проведено з метою визначення позицій ключових стейкґолдерів щодо підвищення якості законодавчого процесу та з’ясування предмету регулювання закону «Про закони та законодавчу діяльність».

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, підводячи підсумки дискусії, наголосив, що на можливий законопроект «Про закони та законодавчу діяльність» можна дивитися з двох точок зору. З правової точки зору цей документ постає, як елемент системи права; водночас, беручи до увагу елементи аналізу циклу політики, на обговорюваний законопроект можна дивитися з точки зору інструменту вирішення певних конкретних проблем.

Розглядаючи можливий законопроект «Про закони та законодавчу діяльність» з точки зору аналізу політики, Олександр зосередив особливу увагу на питанні, що саме визначає якість законопроекту? Чи це є питанням відповідного рівня техніко-юридичного проектування; чи це є питанням відповідності законопроекту чинним нормативно-правовим актам, в першу чергу Конституції України; чи це є дотриманням принципу правової визначеності.

Звертаючись до аналітичного дослідження «Концепція законодавчого процесу “від початку до кінця”», Олександр також виокремив наступні проблеми законодавчої діяльності: проблему розмежування повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи; проблему комунікації суб’єктів законодавчої ініціативи; проблему планування в законодавчому процесі і проблему моніторингу й оцінки.

Олександр наголосив, що зараз на комітети покладено певну контрольну функцію, однак ресурсне забезпечення й об’єктивні обставини завантаження комітетів законопроектами не дозволяють забезпечити повноцінний контроль.

Якщо говорити про ідею такого законопроекту, як елементу системи права, то тут варто зазначити, що дискусія з цього приводу в наукових колах велася ще з кінця вісімдесятих років, і за часів незалежності України ідея вперше була озвучена 1993 року. Сам законопроект «Про закони і законодавчу діяльність» був розроблено в 1994 році й з того моменту та до моменту спроб його ухвалення і, відповідного ветування Президентом, яке відбулось у 2000 році, пройшло фактично 7 років. Це свідчить, що цей процес, якщо його починати з початку, може тривати не один рік. Ключовим, з правової точки зору, є питання, по-перше, чи є відповідна сфера, яку треба регулювати, і, по-друге, чи не можна її врегулювати в рамках чинних законів, на кшталт Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, є проблема, яку варто було б вирішити, і яка виходить за межі підходу закону «Про закони та законодавчу діяльність». Це проблема розмежування повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, або функціональне розведення меж законодавчого і підзаконного регулювання, що є дуже важливим. Зокрема, йдеться про статус актів Президента, але не тільки це. Тут, крім іншого, також важливо зазначити підстави застосування Президентом права вето. І в даному конкретному випадку можна навести приклад вже згадуваного неодноразового ветування Президентом законопроекту «Про закони та законодавчу діяльність» у 2000 році. Одним з ключових аргументів Президента тоді звучала «недоцільність» ухвалення такого закону. Тут виникає питання, чи має право Президент застосовувати право вето, аргументуючи це «недоцільністю». Вочевидь, застосування такого права, як і межі правотворчості Президента, мали б витікати з його конституційного статусу, і водночас цим же статусом обмежуватися (наприклад, такими підставами можуть бути: невідповідність Конституції України та/або міжнародним угодам, або невідповідність нормо-проектувальної техніки).  Ці питання могли би бути врегульовані як раз в законопроекті «Про нормативно-правові акти».

Насамкінець, Олександр зазначив, що на його думку, законопроект «Про нормативно-правові акти» (а не законопроект «Про закони та законодавчу діяльність») мав би бути одним з елементів конституційної реформи вироблення рішень в системі влади. Тут треба було б врахувати рекомендацію Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України про голосування за звичайні закони простою більшістю за наявності відповідного кворуму. Цього досягнути неможливо без внесення відповідних змін до Конституції.

Підсумовуючи, можна виділити три ключові меседжі:

• Законопроект як потрібен з точки зору аналізу політики, так і має право на життя з правової точки зору;
• Законопроект має регулювати ширше коло питань, ніж закони та законодавча діяльність, це має бути законопроект «Про нормативно-правові акти»;
• Законопроект має бути одним з елементів ширшої (в першу чергу конституційної) реформи системи вироблення рішень в Україні.