Чи діють об’єктивні закони природи та розвитку людства на таку складну систему організації суспільства людей як держава? Які соціально-економічні та політичні умови є необхідними для побудови діючої демократії в країні? Якою є роль армії при демократії? Якою є роль громадянського суспільства та рівня політичної культури виборця при демократії як системи зворотного зв’язку для досягнення мети державного управління: забезпечення свобод, прав та високого рівня життя пересічних громадян в країні? – розповів учасницям і учасникам Школи д.т.н., Голови ГО «Сила і честь», колишнього Голови Служби безпеки України (2003-2005) Ігор СМЕШКО.

Розмова учасниць і учасників Української школи політичних студій про місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні з міським головою Львова Андрієм САДОВИМ.

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі. Діаметрально протилежна їй позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не будь-яка успішна політика є високоморальною, але будь-яка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Мирослав МАРИНОВИЧ, віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету.

Майдан 2013-2014 рр. здійснював антиолігархічну революцію – скачок від олігархічної держави з обмеженим доступом до демократичної держави з широким доступом. Яку мету ставив перед собою Майдан Гідності 2013-2014 рр.? Що відбувається в Україні – соціальна революція, громадянська війна як війна середнього класу з українським олігархатом чи путінська агресія? – дискутував разом з учасницями й учасниками Української школи політичних студій редактор журналу «Ї» Тарас ВОЗНЯК.

Чим був і чим не був український визвольний рух ХХ ст.? Ким були його герої? Чим зумовлена його міфологізація? Чому його спадок привертає так багато уваги сьогодні? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Руслан ЗАБІЛИЙ, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові.

Ми живемо в XXI столітті, коли жінки та чоловіки в демократичному суспільстві України користуються рівними правами та можливостями, рівним доступом до політичного життя, рівною оплатою праці та професіями на свій вибір. Це міф чи реальність у сучасній Україні? Емпіричні тенденції демонструють поглиблення розбіжностей між жінками та чоловіками, які користуються однаковими правами де-юре та де-факто. Яким є прогрес на сьогоднішній день та які постійні виклики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні? – розповіла учасницям і учасникам Школи Катерина РЯБІКО, координаторка проекту в Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ).

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу, що дозволяє виражати політичну підтримку, політичну участь, а також підтримувати активну конкуренцію на виборах. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи. Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб і декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Що роблять відповідні органи влади для боротьби з корупцією в цих сферах і які механізми можуть бути використані для покращення цих зусиль, – розповів учасницям і учасникам Української школи політичних студій Марчін ВАЛЕЦЬКИЙ, голова Департаменту демократизації в Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ).

Як повинні функціонувати сучасні партії? Яким чином побудована сучасна передвиборча кампанія в епоху соціальних медіа? Чому можна навчитись з останніх виборів на Сході та Заході? Чи є шанси на розбудови масових партій або ж нішеві партії – це майбутнє? Що чекає на Україну, де в політиці знову домінують олігархи? Як організувати ідеальну кампанію? – розмірковував разом з учасницями й учасниками Школи Жак МОНАШ, колишній депутат парламенту Королівства Нідерланди, асоційований партнер консалтингової компанії GKSV.

В.о. міністра Уляна Супрун 21-й керівник галузі (з вересня 2016 р.), який, чи не вперше з часів здобуття незалежності, робить спробу радикальних змін (ULIANACARE). Чому вперше виглядає так, що суттєві зміни можливі? Яка зараз система охорони здоров’я України з точки зору того хто і коли за неї сплачує і що натомість отримує? Які ризики позицій, що їх дотримуються сторони умовного конфлікту? Чи існує «біла книга» політики щодо розвитку системи охорони здоров’я України? Що краще: 5 років змін та помилок чи 50 років «стабільності» та саботажу? Чи є окремий «український» шлях у системи охорони здоров’я в Україні? Як визначитись на якій стороні кожен з нас? Чи, власне, є тільки дві протилежні сторони, порозуміння між якими неможливе? Чого нам не вистачає, щоби зробити усвідомлений вибір? – дискутував разом з учасницями й учасниками Української школи політичних студій Олег ПЕТРЕНКО, заступник генерального директора з питань стратегічного розвитку клініки ISIDA, випускник УШПС.

Яким є стан української економіки на сьогодні? Яке Україна займає місце на глобальній економічній мапі? Чи є в нас потенціал до розвитку? Якими є умови для досягнення обсягу економіки в $1 трлн. і якими є наслідки для громадян? – розповів учасницям і учасникам Школи Анатолій АМЕЛІН, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, випускник УШПС.

Дослідження присвячено аналізу навчальних програм та підручників, затверджених МОН на предмет висвітлення тематики громадянського суспільства та політичної системи України з метою надання рекомендацій щодо імплементації в загальноосвітній школі таких компонентів освіти як «Законодавство для молоді», «Молодь в урядових програмах» і «Політична система в Україні» для старшої школи (саме такий термін використовується в офіційних документах МОН, що відповідає англомовному терміну «high school» і охоплює 10-11 класи) та «Виборчий процес» для основної школи ( відповідає терміну «secondary school» та охоплює 5-9 класи).

В Україні проблематика громадянського суспільства та політичної системи і такі її компоненти (теми, модулі) як «Законодавство для молоді», «Молодь в урядових програмах», «Політична система в Україні» і «Виборчий процес» мала б зайняти важливе місце в навчальному процесі в українських загальноосвітніх школах. Освітні державні інститути, насамперед, Міністерство освіти та науки, демонструє розуміння необхідності посилення суспільствознавчої, правової і політичної підготовки школярів. Про це свідчать впровадження базових предметів з суспільствознавства і правознавства («Основи правознавства», «Правознавство. Практичний курс», «Людина і світ»), курсів за вибором та факультативів для профільного навчання : «Права людини», «Права людини в Україні», «Основи демократії», «Ми – громадяни України», «Вчимося бути громадянами» тощо. Останній проект громадянської освіти МОН України вписують ці курси в концепцію громадянської освіти.

Дослідження підготовлено в рамках проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

З відкриттям Школи лідерів громад УШПС учасників привітали Ігор КОГУТ, Засновник та Почесний Директор Української школи політичних студій, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», Станіслав ЛЯЧИНСЬКИЙ, Директор Програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України» Міжнародного фонду «Відродження».

Світлана МАТВІЄНКО у своєму вітальному слові підкреслила надзвичайну важливість цінностей у формуванні лідера. Світлана наголосила, що ми маємо бути готовими до майбутнього з новими знаннями та новими цінностями і в цьому може допомогти лише критичне мислення, читання та постійний саморозвиток.

Права людини є змістовною складовою філософії права, а правозахист є інструментом, котрим може і має володіти кожен та кожна. І це не залежить від юридичної освіти. Як звичайні люди можуть захистити свої права? Як відстояти права вразливих груп? Як змінити закони та вплинути на право? – розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС Лариса ДЕНИСЕНКО, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця.

Медична реформа є важливою складовою децентралізації влади. Стара модель функціонування медичних закладів, особливо в селах та районах, є вкрай неефективною. Тому потребує реорганізації шляхом ухвалення відповідних рішень громадами на місцях. Як зробити реформу охорони здоров‘я ефективною на місцях? Як забезпечити громади доступом до якісної системи охорони здоров‘я? – розповіла Уляна СУПРУН, в.о. Міністра охорони здоров‘я України, на зустрічі з учасниками Школи лідерів громад УШПС.

Скільки коштів згідно з медичною реформою витрачатиме держава на охорону здоров’я українців та як будуть розподілятися ці гроші розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Юрій ДЖИГИР, Радник Міністра охорони здоров‘я України, випускник УШПС.

У чому полягає відповідальне громадянство? Яке значення має задоволення правових потреб для реалізації відповідального громадянства? Які індивідуальні та соціальні наслідки незадоволення правових потреб? Що таке посилення правової спроможності територіальних громад і чому це важливо? У чому полягає унікальність позиції органів місцевого самоврядування для посилення правової спроможності громад? Які технології посилення правової спроможності громад? – розмірковував разом з учасниками Школи лідерів громад УШПС Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ, Директор Координаційний центр з надання правової допомоги у 2012-2017 роках, учасник УШПС.

Що лежить в основі будь-якої відповідальності? З чого починається запитання? Чому не можна вдаватися до аргументації ad hominem та чому неодмінно треба апелювати до суті предмета? Хто мислить абстрактно? Яку роль у побудові відповідальних суджень відіграє здоровий глузд? Якими є необхідні компоненти критичного мислення? – відповіді на ці запитання розкрив у розмові з учасниками Школи лідерів громад УШПС Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, Виконавчий директор Міжнародний фонд «Відродження».

Town Hall Meeting є кваліфікованим та результативним обговоренням будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Ключовими перевагами даного формату є структурованість та результативність.

Вікторія БАКЛАЖЕНКО, програмна координаторка Лабораторія законодавчих ініціатив розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС про переваги застосування міських зібрань у форматі Town Hall Meeting, а також про успішний досвід їх проведення Лабораторією законодавчих ініціатив.

Учасники Школи лідерів громад УШПС апробували на собі дієвість міських зібрань.

Чому всі чиновницькі рішення стосовно міського дизайну наражаються на критику за низьку якість? Методологія Human Centered Design (людиноорієнтований дизайн) дає сталі результати та є доступною для всіх, хто ухвалює рішення. Методологія абсолютно універсальна, базована на Design Thinking і підходить для пошуку рішень будь-яких проблем, що пов’язані із людською взаємодією: від підготовки оголошення з проханням не палити до проектування цілих міських районів. Як зробити місто комфортним? Як зробити зміни в своєму місті? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Ігор СКЛЯРЕВСЬКИЙ, Арт-директор ініціативи «Агенти змін»

Креативне місто – концепція розвитку міст, яку узагальнив наприкінці 1980-х років британський науковець Чарльз Лендрі, а після цього розвинули соціологи та економісти з різних країн світу. Концепцію втілюють у життя понад сто міст світу, наприклад: Дублін, Сан-Франциско, Портленд, Ванкувер, Ханой, Тель-Авів, Катовіце та інші. Набирає популярності цей підхід і в Україні. Яким має бути креативне місто? Як створити стратегію креативного міста? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Павло ШЕРЕМЕТА, Керуючий партнер Майстерні Стратегій (proryv.in.ua), член Наглядової Ради Інституту міста (м. Львів), Міністр економічного розвитку та торгівлі (2014).

Що робить країну успішною? Що потрібно зробити для економічного дива? Як залучити інвестиції? Які сектори економіки є найперспективнішими? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Анатолій АМЕЛІН, Директор економічних програм, Український інститут майбутнього, випускник УШПС.

Як зробити своє місто успішним? Що допомагає розвиватися? Які є результативні стратегії розвитку міста? Чому необхідно розробляти генплан міста? Що об’єднує громади? Як ефективно залучати інвестиції? – розповіли учасникам Школи лідерів громад УШПС Ганна ГЕРАЩЕНКО, Голова Введенської селищної ради, випускниця Школи лідерів громад, Юрій БОВА, Міський голова, Тростянецька міська рада, випускник УШПС і Олександр КОРІННИЙ, Міський голова, Новоукраїнська міська рада, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, випускник УШПС.

На початку навчання учасники Школи лідерів громад УШПС отримали домашнє завдання – розділившись на групи вони мали колективно розробити стратегію розвитку міста: продумати, як використати його сильні сторони, як залучити інвестиції, як об’єднати громаду міста. Наприкінці навчання відбулася презентація напрацьованих проектів.

Сучасні урбаністичні спільноти заскочені у двозначній ситуації: між культурною амнезією та гіпермнезією. З одного боку, ми втрачаємо ґрунт під ногами, відчуваємо, як минуле і пам’ять майже фізично вислизають від нас; водночас, з іншого – маємо бум пам’яті безпрецедентних масштабів. Як зберігати «минуле» у місті і чи потрібно це робити взагалі? Чи не стає воно на заваді оновлення? Як виробляти «концепцію збереження» і як ставитись до практик «застосування історії як дискурсу для віднайдення ідентичності»? – розповіла учасникам Школи лідерів громад УШПС Світлана ШЛІПЧЕНКО, к.ф.н., Теоретикиня урбанізму, доцентка кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладачка історії та теорії архітектури.

При творенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Методи політичного прогнозування застосовні і на місцевому рівні при створенні сценаріїв розвитку міста або села. Чим сценарій розвитку відрізняється від стратегії? Які є методи політичного прогнозування? – розповів учасникам Школи лідерів громад УШПС Михайло КОЛЬЦОВ, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників заходу, зазначив, що Програма РАДА опікується низкою ініціатив, серед яких є й промоція громадянської освіти для ширшого залучення громадян до законодавчого процесу. Ініціатива спрямована на впровадження елементів громадянської освіти в обов’язкові суспільствознавчі дисципліни для учнів старших класів, що передбачено Концепцією Нової Української школи, Національною стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016—2020 роки та на виконання положень Закону України «Про освіту», які визначають пріоритетність громадянської освіти. Це такі теми, як «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах». Олександр зазначив, що 2016 року Програмою USAID РАДА було підписано «Меморандуму про співпрацю» з Інститутом модернізації змісту освіти, спільно з яким і проходить сьогоднішній захід і які виступили рецензентами Методичних рекомендацій, завдяки чому їх вдалось значно покращити. Олександр зауважив, що з жовтня 2016 року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено 5 колоквіумів для вчителів у чотирьох містах України: Сумах, Полтаві, Броварах, Чернігові. Олександр наголосив, що загалом більше 200 освітян було ознайомлено з Методичними рекомендаціями та рольовою грою «АГОРА», яка імітує демократичний законодавчий процес у парламенті.

Олександр зауважив, що Лабораторія законодавчих ініціатив має вже кілька актуальних реалізованих проектів, спрямованих на освітню роботу з дорослими, таких як Українська школа політичних студій, Школа лідерів громад та вже завершений проект Школа професійної журналістики «Нова Україна». Робота з дорослими є актуальною та важливою, проте важливіше почати працювати з молодими людьми. Саме тому виникла ініціатива розробити Методичні рекомендації для вчителів старших класів суспільствознавчих дисциплін, щоб поширити актуальні знання про політичні процеси, про те, як насправді відбувається робота в парламенті для того, щоб громадяни могли свідомо і обізнано долучатися до його роботи.

Олександр ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, зауважив, що відповіді на багато питань про політичні та виборчі процеси, які сьогодні задає молодь, могли би бути знайдені ще у школі. Тому підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив Методичні рекомендації допоможуть розповісти школярам більше про політичні процеси і про те, як можна бути свідомими відповідальними громадянами. Поєднання теоретичної та практичної бази сприяє збільшенню бази громадянського суспільства, дає можливість країні розвиватися як демократичній, адже без міцних інститутів громадянського суспільства жодна країна не може існувати. Дуже важливо, наголосив пан Олександр, щоб молодь, школярі знали про можливості громадянської освіти, можливості долучатися до прийняття рішень через різні інструменти, починаючи від учнівського самоврядування чи участі в молодіжних громадських організаціях. Це може бути першим кроком до відповідального громадянства.

Сергій ГОРБАЧОВ, Директор спеціалізованої школи № 148 м. Києва ім. І. Багряного, у якій проходила апробація інтерактивної рольової гри АГОРА. Пан Сергій, який доєднався до дискусії через скайп, наголосив на важливості формування компетентностей громадянської освіти. Гра АГОРА дає можливість учням відчути, як працює влада, як організована робота Верховної Ради; зрозуміти, що таке інтерес та конфлікт інтересів; побачити як діють актори на політичній арені. Також пан Сергій звернув увагу на те, що дітям гра АГОРА дуже цікава, адже дає змогу відчути атмосферу прийняття суспільно важливих рішень.

Володимир КОВТУНЕЦЬ, Перший заступник Міністра освіти і науки України, відзначив високий рівень підготовки Методичних рекомендацій, звернувши увагу на те, що методика побудована не на традиційному повчанні вчителем учня, коли вчитель проголошує «істини в останній інстанції», а учень має їх відтворити; а побудована на практичному навчанні. Пан Володимир наголосив на важливості стимулювання учнів та студентів до активності, формуванні відповідальності за всі процеси, які проходять у нашій державі.

Леся КОРЕЦЬКА, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту модернізації змісту освіти, відзначила важливість роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, яка підготувавши Методичні рекомендації та рольову гру АГОРА, долучилась також до розробки Концепції Нової Української школи. Пані Леся наголосила на важливості залучення учнів не тільки через уроки, але й через увесь навчальний, як формальний, так і неформальний, процес.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, автор Методичних рекомендацій, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», зауважила, що зараз в українських школах немає нормативного курсу з громадянської освіти, тому були розроблені модулі, які можна включити до певних тем вже існуючих курсів з правознавства, курсу «людина і світ», історії. Пані Наталія зазначила, що перед написанням Методичних рекомендацій було проаналізовано програми з зазначених нормативних дисциплін, підручники, державні документи, які регламентують освітній процес. На основі аналізу було виокремлено компоненти громадянської освіти, яка не обмежується лише патріотичним вихованням. Громадянська освіта, разом з неформальним компонентом, формує саме демократичну громадянськість. Громадянська освіта виховує у людини моральну відповідальність за життєвий простір інших людей, чутливість до порушень прав і свобод громадян, тобто формує те, що називається громадянськістю.

Громадянськість — не просто пасивна приналежність до певної держави, і не лише знання прав і свобод індивіда, принципів побудови демократичних політичних інститутів тощо. Насамперед, це вміння діяти за демократичними законами, відстоювати права і свободи громадян, вибудовувати суспільні відносини на основі демократичних прав і свобод в умовах розбудови громадянського суспільства, тобто бути активним громадянином.

У процесі громадянської освіти важливо формувати не тільки усвідомлення своєї єдності з певною нацією, національною історією, державою, а, насамперед, активну демократичну громадянську ідентичність. Тобто — участь у розбудові громадянського суспільства і демократичних інститутів.

Лише інтерактивні методи навчання демократичної громадянськості дозволяють набувати не тільки знань, але й дають розуміння власної компетенції у певній соціальній ролі, свою функцію в певному демократичному процесі. На цьому етапі діти отримують вміння розв’язувати конфлікти, вчаться толерантності.

Також до обговорення скайпом долучилися учні спеціалізованої школи № 148 м. Києва ім. І. Багряного, які раніше брали участь у інтерактивній рольовій грі АГОРА, в ході якої вони ухвалили законопроект «Про вибори Президента школи». Учні поділилися своїми враженнями від гри та відзначили її інформативність і захопливість.

Друга частина презентації була присвячена апробації інтерактивної рольової гри АГОРА, яка дала вчителям змогу спробувати себе в ролі учасників процедури затвердження Закону «Про освіту».

Шляхом жеребкування «депутати» поділилися на три групи: лібералів, консерваторів та мажоритарників. Позиції кожної з сил були чітко прописані сценарієм. Окрім трьох депутатських груп у грі є також ролі Міністра освіти і науки України, лічильної комісії, спікера Верховної Ради. Закон пройшов три читання, голосування та процедуру ухвалення. Гра завершилася підбиттям підсумків та заключними репліками та враженнями вчителів-учасників.

Друга Сесія покликана надати учасникам можливості для критичного осмислення базових ідей та принципів, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності; а також стимулювати напрацювання власного розуміння визначальних тенденцій сьогодення.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітал учасників з відкриттям Сесії та побажала натхнення та плідної роботи.

Цінності лежать в основі будь-яких суспільних, політичних і економічних процесів. Але що ми маємо на увазі, коли про них говоримо? Яка етимологія слова «цінність»? Якою є природа людини, як носія цінностей? Що ми зрозуміємо про цінності, якщо подивимось на них з декількох перспектив: нейропсихологічної, філософської та соціологічної? – ці та інші аспекти аксіології підняв у розмові з учасниками Школи Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства.

Рада Європи є провідною організацією континенту із захисту прав людини. Вона включає в себе 47 держав-членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Усі держави-члени Ради Європи, включаючи Україну, підписалися під Європейською конвенцією з прав людини – договором, спрямованим на захист прав людини, демократії та верховенства права. Але чи гарантовані ці принципи та стандарти в Україні в часи війни? Як Рада Європи може забезпечити дотримання цих принципів? Що може зробити Рада Європи для України в умовах конфлікту на Сході та анексії Криму? – відповідав Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – проаналізував Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Відповіді на запитання, що таке держава і навіщо вона потрібна, тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? – розмірковували учасники Школи разом з Андрієм Баумейстером, д.ф.н., Доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – розповідав Анатолій Нейолов, керівник театру “Чорний квадрат”.

Що таке свобода слова в сучасній Україні, в умовах війни? Ми часто орієнтуємось на західні країни як на зразок дотримання свободи слова та вираження поглядів, але якими є особливості свободи вираження поглядів в контексті культурних та конституційних відмінностей США, ЄС та України? Як співвідносяться особливості людської уяви і закони-константи фізичного світу, функції інтелектуальної свободи у сфері сучасного мистецтва, науки та освіти? – розповів Всеволод Речицький, к.ю.н., Експерт громадської спілки “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Яким є романіст, поет, митець в умовах сучасності? Якою є актуальність літературного засобу освоєння дійсності для конкретного громадянина, людини, особистості? Очевидна принципова значущість останньої дефініції. Особистість як феномен життя людини виникла не сьогодні, але були такі часи, коли особистості в нашому розумінні слова не було і не могло бути. Це надбання останніх двох з половиною тисяч років існування сучасної цивілізації. Не треба дуже довго вдивлятися в специфіку організації нашого суспільного життя, щоб зрозуміти: саме феномен особистості є тим чинником, котрий лежить в основі всіх провідних процесів розвитку сучасного людства, – розмірковував Володимир Рафеєнко, український поет і прозаїк, разом з учасниками Школи.

Дизайн-мислення як антропоцентричний підхід із інноваційного вирішення соціальних проблем дозволяє краще проектувати рішення з точки зору потреб кінцевого споживача. Своєю чергою, моделювання канви бізнес-процесів допомагає визначати цінність пропонованих рішень та рівень соціального впливу. Що таке дизайн-мислення? Які є техніки дизайн-мислення та стратегії формування канви бізнес-моделей для розвитку та впровадження соціальних інновацій? – оповідала Світлана Хутка, PhD, Stanford University: Fulbright Scholar (2014-2015), Professor (2015), Visiting Research Fellow (from 2016) Founding CEO: U.World Foundation; Program “Democracy. Development. Education” (Ukrainian Civic IT Hub in SF) Country Director (Ukraine), Board of Directors Member: coderGirls (Stanford, USA); ProjectCSGIRLS (Harvard, USA). Board Member, “Global Ukraine”.

Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає “тіло” на політику? Де проходить межа “здаватися” і “бути”? Яким є “тіло” політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та “застигання” в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

На чому заснована базова діяльність політика? На вмінні побудувати політичну організацію і налагодити ефективну комунікацію з суспільством. Зміни та нові технології за останні 30 років, перш за все, торкнулися інформаційної сфери та соціальних комунікацій, проте українські політики, як і раніше, будують аналоги КПРС. Якими повинні бути сучасні політичні партії? Чи потрібні нові політичні ідеї та ідеології? Як будувати діалог із сучасним суспільством? – розмірковував Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай. Ком.

Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповідав Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень у розмові з учасниками Школи.

Медіа-галерея заходу тут

Фото: Оксана Сушко

20 червня 2017 року о 17.00 відбувся інформативний вебінар на тему: «Молодь в урядових програмах».

Вебінар проведено громадською організацією «Інтерньюз-Україна» за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Вебінар провів Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту України.

Під час навчального вебінару учасники:

• ознайомилися з державною молодіжною політикою в Україні;
• отримали знання щодо ролі громадян у формуванні державної молодіжної політики на національному та регіональному (місцевих) рівнях;
• ознайомилися з молодіжними програмами: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни.

В результаті вебінару учасники:

• оволоділи техніками впливу на формування молодіжної політики на національному та регіональному рівнях;
• набули практичні навички активної участі в урядових молодіжних програмах на прикладі практичних кейсів: Навчальна програма «Молодіжний працівник», Український Пакт заради молоді-2020, Українсько-Польські та Українсько-Литовські молодіжні обміни.

Матеріали до вебінару

Як і кожного року, Перша Національна Сесія має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей; історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку.

Під час відкриття Ігор Когут, засновник та Почесний директор Української школи політичних студій, привітав учасників з відкриттям, наголосивши, що УШПС є справжньою лабораторією натхнення для лідерів.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторія законодавчих ініціатив, підкреслила, що УШПС за 12 років успішної роботи стала спільнотою людей, для яких слова “демократія”, “права людини” та “верховенство права” є не просто словами, а цінностями.

До привітань також долучився Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, який зазначив, що за 15 років проведених в Україні, він став свідком величезного прогресу реформ і, що важливіше, – значного потенціалу для їх подальшої реалізації.

Модераторка Ольга Жмурко, Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», випускниця УШПС 2015 та Елла Лібанова, Д.е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України подискутували з учасниками на тему того, які зміни відбулися в українському суспільстві за 25 років та як ефективно впроваджувати демографічну політику.

Дискусія за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної співпраці Іванни Климпуш-Цинцадзе за модеруванням Ігоря Когута актуалізувала питання про те, чи є євроінтеграція самоціллю чи лише шляхом до кращого майбутнього.

На це питання разом з учасниками шукала відповідь Севгіль Мусаєва-Боровик, Головна редакторка онлайн-видання «Українська правда».

«Яка природа відповідальних суджень, на яких філософських підвалинах вони ґрунтуються?», – на це питання відповідав Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України.

Питання ролі парламенту у формуванні державної політики та того як уряду донести свої ініціативи до парламенту актуалізував та обговорював Віктор Пинзеник,  Д.е.н., народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

«Революція полягає не лише в «перегортанні» низів з верхами; справжній революційний ефект пов’язаний з «інверсією» цінностей», зазначив під час своєї лекції Артемій Магун, професор політичної теорії демократії, декан факультету політичних наук і соціології Європейського університету в Санкт-Петербурзі.

«Як виховати суспільство, що мислить і створює, а не сприймає і користується?», розповідала Лілія Гриневич, к.пед.н., Міністр освіти і науки України за участі модераторки Іванни Коберник, радниці Міністра освіти і науки України, випускниці УШПС 2007.

Член Наглядової Ради УШПС, Суддя Конституційного Суду у відставці, голова Центральної виборчої комісії (2007-2013) Володимир Шаповал відповідав на питання, які цінності несе Конституція України та якими є конституційні засади демократії?

Директор архіву СБУ, Андрій Когут, та к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті, Володимир В’ятрович, розповіли учасникам про пріоритетні напрямки роботи УІНП та про те, як кожен громадянин може скористатися відкритими архівами СБУ.

Керівниця програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко; Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар говорили про те, як зробити питання Криму в інформаційному середовищі ключовим та які шляхи повернення півострову існують.

Про професіоналізм, довіру, системність та чому неможливо використовувати рецепти успішних реформ інших держав розповідала Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС.

Голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов висловив своє бачення щодо того, як має формуватися інформаційний простір на окупованих територіях.

Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогоденні? На це питання відповідала Наталя Яковенко, д.і.н., професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Зорян Кісь, адвокаційний менеджер Freedom House, випускник УШПС 2014.

Щоб бути здоровим, не потрібно бути лікарем. Так само, щоб вважати права людини цінністю і діяти відповідно до цього переконання, не потрібно бути правозахисником”, зазначила Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця.

Медіа-галерея заходу тут.

Колоквіум організовано Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Народний депутат України Павло Різаненко у вступному слові привітав учасників та організаторів, розповів про свою діяльність у рамках проекту Модельний округ Програми USAID РАДА:

Освітяни Броварського та Баришівського районів ознайомились з модулями з громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, що представлені у методичних рекомендаціях, переглянули відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).
Також учасники заходу протестували інтерактивну гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», яка дозволяє відчути себе на місці парламентаря і засвоїти на практиці всі етапи законодавчого процесу в Україні.

Ініціатива впровадження компоненту громадянської освіти у шкільні навчальні програми має на меті формування у школярів знань, цінностей, вмінь та навичок, якими вони могли б користуватися для відстоювання своїх прав і свобод, для контролю над владою та для участі у демократичних процесах.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Олександром Черненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Під час заходу було презентовано методичні рекомендації для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти у шкільні навчальні програми, апробовано рольову гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» та представлено відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).

Зі вступним словом виступила програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха. Пані Тетяна зазначила, що громадянська освіта як компонент у середній освіті покликана сприяти продуктивнішому діалогу між народом та владою:

Наталя Амельченко, автор методичних рекомендацій та рольової гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», акцентувала, що запровадження нових методів навчання, таких як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, дозволяють не тільки краще засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичних навичок відстоювання своїх прав, активної участі в суспільному житті.

На заході були присутні понад 30 представників Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, вчителі історії і права загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області.

Учасники заходу підтримали ініціативу впровадження компоненту громадянської освіти загалом і рольових ігор як нових методик викладання зокрема. На думку вчителів, такі вправи дозволяють відчути себе на місці парламентаря, що сприяє кращому засвоєнню інформації дітьми з курсу правознавства.

Фотограф: Олександр Коваленко

21 грудня 2016 року відбулося розширене засідання Комітету з питань науки і освіти за адресою вул. М. Грушевського, 18/2, присвячене актуальним питанням в освітній галузі.

У засіданні взяли участь: народні депутати Олександр Співаковський, Іван Кириленко, Олексій Скрипник, Тарас Кремінь, науковці, експерти, представники громадських організацій, співробітники комітетів та Апарату Верховної Ради України.

Зокрема, з метою здійснення контрольних функцій Комітетом з питань науки і освіти були розглянуті наступні питання:

• «Про стан впровадження Закону України «Про вищу освіту»,
• «Про стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»,
• «Щодо виконання Рішення Комітету з питань науки і освіти від 12 квітня 2016 року «Про діяльність Державного підприємства «Інфоресурс».

Експерти ЛЗІ та автори дослідження Євген Ніколаєв, к. е. н., доцент кафедри політичної економії КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, та Олександр Длугопольський, д. е. н., професор кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, презентували Shadow Report «Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр.»

У дослідженні розглядаються питання розбудови нової системи гарантування якості вищої освіти, розвитку академічної та фінансової автономії вищих навчальних закладів, забезпечення чесних умов вступу до вищих навчальних закладів, інтеграції вищої освіти України до Європейського освітнього і наукового простору. Публікація також містить окремі пропозиції із подальших необхідних кроків у цій сфері.

Shadow Reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій.

За результатами презентації членами комітету був ініційований круглий стіл з обговорення результатів представленого звіту, який попередньо запланований на січень 2017 року.

Презентація shadow reports для Комітетів ВРУ є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID Програма РАДА «підзвітність, відповідальність, демократичне представництво», що виконується Фонд Східна Європа.