Хаб партійних інновацій є ініціативою International IDEA та Української школи політичних студій, проекту Лабораторії законодавчих ініціатив.

Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA), розповів про важливість Хабу партійних інновацій, який є відповіддю на виклики глобальних процесів, зокрема, кризи представництв – прогалини між тим, що хочуть виборці і тим, що роблять обрані ними представники у владі. Олександр наголосив, що, з одного боку, виборцям треба краще комунікувати свої потреби і прагнення; проте, з іншого боку, політичним партіям треба краще слухати своїх виборців та реагувати на їх запити. Саме на інноваційні технології комунікації та роботи як із виборцями, так і всередині партій спрямований Хаб партійних інновацій.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на важливості політичної освіти, необхідності стимулювання участі жінок у політичному процесі, розбудові ефективної моделі комунікації. Світлана звернула увагу на те, що дидижиталізація та інформатизація партій допомагають розбудові внутрішньопартійної демократії, прозорості та підзвітності партій, об’єднанню демократичних сил.

Євген Барщевський, Координатор програми публічних консультацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні, розповів учасникам Хабу партійних інновацій про систему проведення публічних консультацій «Ваша думка», яка надає політичним партіям, громадським організаціям та мережам НУО можливість доносити інформацію та отримувати відповіді в режимі онлайн через смс-голосування або голосування на сайті; а також ресурс «CiviCRM» – систему відслідковування взаємозв’язків та взаємодій як всередині партії, так і в комунікації з виборцями.

Юлія Решітько, Комунікаційниця Руху ЧЕСНО (Центр UA) та Ігор Фещенко, Аналітик з партійних фінансів Руху ЧЕСНО (Центр UA), презентували учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій електронні інструменти, які допомагають політичним партіям отримати конкурентну перевагу в політичній боротьбі. Зокрема, PolitHUB – база політиків та партій, які хоч раз брали участь у виборах на національному чи місцевому рівнях, починаючи з 1998 року. На ресурсах зібрано дані ЦВК, ВРУ, місцевих рад, партійних сайтів, НАЗК, агітаційні архіви партій та медійні архіви.

Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор Transparency International Україна, дискутував з учасницями й учасниками Хабу партійних інновацій про відкритість політичних партій.

Чому відкритість і підзвітність є необхідними основами роботи політичних партій? Хто є ключовими аудиторіями для політичних партій? Чого очікують головні стейкголдери від політичних партій?

Олег Медведєв, політичний консультант, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій про рейтинги, організаційні спроможності політичних партій та ймовірні стратегії політичних партій напередодні виборів.

Майкл Бабяк, Dome Inc., колишній директор з маркетингових технологій Республіканського національного комітету та кампанії Трампа, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій про чинники, завдяки яким передвиборча кампанія Трампа досягла значного успіху.

Як Республіканська партія використовувала дидижитал? Що лежить в основі успішної фандрейзингової кампанії? Як залучити волонтерів до своєї передвиборчої кампанії? Як у цьому може допомогти відео?  В чому полягає позитивний вплив цифрових технологій на роботу політичних партій?

Єгор Аушев, Співзасновник, Hacken, та Олексій Денисюк, Консультант з кібербезпеки, Hacken, розповіли учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій, що таке кібербезпека; хто такі «білі» хакери та чи можуть вони захистити вашу систему від зламу «чорними» хакерами; якими є кіберзагрози сучасного світу; як відбувається збір інформації користувачів Інтернету та чи можна від цього захиститися.

Ярослав Ведмідь, Засновник і керівник Postmen, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій, скільки українців сьогодні є онлайн; скільки часу вони там проводять і на що його витрачають; який контент цінується більше за все та як адаптувати свій контент до запитів аудиторії; чому в соціальних медіа фейки перемагають факти; як аналізувати вплив вашого контенту на аудиторію; що таке штучний інтелект сьогодні.

Державні механізми застаріли в усьому світі. Світ технологічно переріс всі традиційні політичні системи представницької демократії. Тепер будь-яка людина на планеті не має потреби ні в парламентах, ні в різного роду депутатах та інших можновладцях – ні в громіздких державних структурах, ні в багатомільйонній армії чиновників. Тепер є можливість у себе в смартфоні мати власний пульт управління Державними Службами Сервісу. До яких сервісів має бути зведено багатоманіття функцій держави? Як виглядатиме Україна майбутнього? – разом з учасницями та учасниками Хабу партійних інновацій розмірковував Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком.

Олександр Бондаренко, Керівник спецпроектів диджитал-агенції Reputation Management Agency, розповів учасницям і учасникам Хабу партійних інновацій про загальні тенденції соціальних мереж; про те, який контент є найбільш популярним; як українці читають новини у соціальних мережах; на які сайти заходять найбільше; які соціальні мережі та месенджери є найпопулярнішими серед українців; якими є секрети створення успішного контенту; як використовувати big data на свою користь.

Які є взаємозв’язки між особливостями організації людської психіки та політичним процесом? Як вплинула політика на когнітивну еволюцію? Як процеси в нашому мозку впливають на наше сприйняття політики і на політику? Які є найновіші надбання нейронаук (neurosciences) в їхній проекції на специфічні характеристики політичного життя людини? – розповів учасницям й учасникам УШПС Денис Полтавець, експерт з розвитку громадянського суспільства.

Розмова учасниць та учасників УШПС з мером Львова Андрієм Садовим про місцевий розвиток як рушій трансформацій в країні.

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі. Діаметрально протилежна їй позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади. Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Мирослав Маринович, Віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету.

Як церковне питання впливає на електоральний вибір в історії України? Чому політики періодично намагаються розіграти релігійну карту напередодні виборів? Навіщо країні з полігоном для Гіперлупу грамота церковного предстоятеля? Як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Андрій Андрушків, керівник департаменту публічної політики та адвокації, ГО «Центр UA», випускник УШПС.

Радянські спецслужби покриті ореолом таємниць та міфів. Відкриття їхніх архівів є безцінним для якісних історичних досліджень, адже саме завдяки ним можна встановити реальні події та факти, позбуваючись міфологічного нашарування. Відкриті архіви радянських спецслужб – це запобіжник, який унеможливлює повернення до радянського минулого, показуючи злочинність радянської влади та комуністичного режиму. Які таємниці містять архіви радянських спецслужб? Чому відкриті архіви важливі для сучасної України? – розповів учасницям й учасникам УШПС Руслан Забілий, Директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові.

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Проте, які з них можна насправді назвати такими? Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, збільшенням ролі лідерських груп та персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм. Як можна охарактеризувати українські партії? Як вони позиціонують себе перед виборами? Яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем? – розповів учасницями й учасниками УШПС Анатолій Романюк, д.п.н., завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка.

Ми живемо в XXI столітті, коли жінки та чоловіки в демократичному суспільстві України користуються рівними правами та можливостями, рівним доступом до політичного життя, рівною оплатою праці та професіями на свій вибір. Це міф чи реальність у сучасній Україні? Емпіричні тенденції демонструють поглиблення розбіжностей між жінками та чоловіками, які користуються тими самими правами де-юре та де-факто. Яким є прогрес на сьогоднішній день та які постійні виклики щодо досягнення ґендерної рівності в Україні? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Марчін Валєцкі, D.phil, Голова відділу демократизації, БДІПЛ ОБСЄ.

Зазвичай вважають, що якість урядових рішень залежить передусім від якості людей, які їх приймають. Як наслідок – невдала політика Уряду пояснюється переважно суб’єктивними чинниками: «не ті люди при владі», а пропоновані рішення зводяться до заміни попередників наступниками. Але чи достатньо просто змінити людей, щоб змінилась якість прийняття рішень? Якщо ні, то що ще принципово має змінитись? Як це пов’язано з поточною реформою публічного врядування? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Олексій Гончарук, к.ю.н., Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO), випускник УШПС.

У олігархічній державі доступ до створюваних всім суспільством благ має група багатих людей, які разом з тим беруть участь у здійсненні влади. Таку державу Дуґлас Норт називає державою з обмеженим доступом. Такий принцип доступу до благ реалізований в Україні. У демократичних державах доступ до благ вже має набагато ширша група людей – середній клас. Майдан Гідності здійснював антиолігархічну революцію – скачок від олігархічної держави з обмеженим доступом до демократичної держави з широким доступом. Якою була мета Майдану Гідності? Що відбувається в Україні – соціальна революція, громадянська війна як війна середнього класу з олігархатом, чи путінська агресія? – дискутував разом з учасницями й учасниками УШПС Тарас Возняк, Редактор журналу «Ї», культуролог.

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: «повільно, але впевнено». Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства. Ті, хто приходить до влади заради реформ, можуть прискорити цей процес, щоб підготувати суспільство до стрибка. В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей. Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для «стрибка»? Як подолати історію і вирватись уперед? – розмірковував разом з учасницями й учасниками УШПС Ярослав Грицак, д.і.н., професор Українського Католицького університету, член Несторівської групи.

У центрі уваги постали питання справедливості та політики; впливу сучасних технологій на політичні процеси в Україні; політичної корупції та прозорості; причини, динаміка та трансформації конфліктів на Близькому Сході та у Східній Європі; осмислення поняття «нової нормальності»; політичне прогнозування та мистецтво імпровізації в політиці.

Учасниці й учасники УШПС зустрілися в Одесі аби в колі однодумців переосмислити базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності; а також напрацювати власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення.

Насильницькі конфлікти мають свою динаміку і логіку. Вони розгортаються у просторі і часі, акумулюючи чималі людські та матеріальні ресурси. Вони руйнують суспільні інститути та знищують соціальний капітал. Втім, водночас, конфлікти створюють нові можливості, надають поштовх до змін, змушують людей змінюватися. За останні 20 років лише незначна кількість насильницьких конфліктів була повністю врегульована. Більшість таких конфліктів досі перебувають у гарячій стадії або під загрозою ескалації. Чи може людство знайти шляхи ефективної трансформації насильницьких конфліктів? Чи ми приречені знову і знову наступати на ті ж самі граблі? – розповів учасницям і учасникам УШПС Ігор Семиволос, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень.

Що таке держава і навіщо вона потрібна? Які головні цілі політики? Якою має бути держава у найближчому майбутньому? Чи можна окреслити головні риси політики майбутнього? Відповіді на ці запитання тісно пов’язані з тим, як ми розуміємо справедливість і чи вважаємо ми, що державні інститути повинні реалізовувати базові принципи справедливості. Але що таке справедливість? При  перших же спробах відповісти на запитання про природу справедливості ми помічаємо, що дуже важко дійти спільної згоди у наших відповідях. Відсутність згоди стосовно уявлень про справедливість – це недолік чи перевага? Обговорення природи справедливості утворює ядро великої частини сучасних політичних дискусій. Те, що ми змушені вести ці дискусії, як і те, що у нас різні способи оцінки ключових політичних і суспільних практик, сприяє підвищенню рівня політичного життя. Політика найближчого майбутнього – це залучення широких верств суспільства в обговорення «складних тем». Таку політику можна назвати політикою спільного блага, – наголосив Андрій Баумейстер, д.ф.н., доцент кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Наскільки тілесне і політичне співмірне? Чи впливає «тіло» на політику? Де проходить межа «здаватися» і «бути»? Яким є «тіло» політика? Флірт, еротика та секс – чи є це важелями політичного впливу та влади? Допомагає це чи заважає? Додає чи шкодить? Виклик претензійності як вибір. Фото як презентація та «застигання» в історії. Мистецтво та література в політичному процесі, – про все це та багато іншого розповіла учасницям і учасникам УШПС Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Державні механізми застаріли в усьому світі. Світ технологічно переріс всі традиційні політичні системи представницької демократії. Тепер будь-яка людина на планеті не має потреби ні в парламентах, ні в різного роду депутатах та інших можновладцях – ні в громіздких державних структурах, ні в багатомільйонній армії чиновників. Тепер є можливість у себе в смартфоні мати власний пульт управління Державними Службами Сервісу. Кожен тепер може особисто представляти і відстоювати свої інтереси без посередників. Звичайно, менеджмент і менеджери в державному секторі потрібні. Але сенс їхньої роботи повинен докорінно змінитися. Блокчейн, криптовалюта, електронні кадастри земель і власності, бігдата – вже не фантастика, а реальність. Але якщо цивілізований світ не відразу відмовиться від традиційних державних інституцій, тому що вони у них все ще ефективно працюють і нові сервіси вводяться поступово, то українці можуть це зробити вже сьогодні і радикально, адже наш державний сервіс просто відсутній, правлячий клас корумпований, а державний апарат не працює, імітуючи діяльність. І зробивши це, Україна може ривком виявитися попереду всієї планети – разом з учасницями та учасниками УШПС розмірковував Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком.

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу, що дозволяє виражати політичну підтримку, політичну участь, а також підтримувати активну конкуренцію на виборах. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи, загрожуючи захопленням політичних процесів прийняття рішень потужними особливими інтересами та епізодами ендемічної політичної корупції. Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Що роблять відповідні органи влади для боротьби з корупцією в цих сферах і які механізми можуть бути використані для покращення цих зусиль? – розповів учасницями та учасниками УШПС Марчін Валєцкі, D.phil, Голова відділу демократизації, БДІПЛ ОБСЄ.

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте, часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення в творенні якісної політики. Які є методи політичного прогнозування, сфери застосування та форми, яких набувають прогнози? Якими є основні принципи короткострокового та довгострокового прогнозування та можливості для втілення? – розповів учасницями та учасниками УШПС Михайло Кольцов, к.ф.н., Старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Чим характеризується процес державотворення (state making), явище селекторату? Як відбувається перехід від «природньої держави» до «держави загального блага» та яка роль населення у цьому? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні? Чого нас може навчити досвід палеолітичного бомбардування? Чому в сучасному світі падає рівень насилля? Що таке тиранічний мир? Що дозволяє зрозуміти про Україну суперечка плантаторів Південної Кароліни та пуритан з Массачусетса наприкінці 18 ст.? –  розмірковував разом з учасницями та учасниками УШПС Іван Гомза, к.п.н., доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія», викладач Київської Школи Економіки.

Кожен з нас щодня є актором імпровізації. Політика, бізнес, любов, виховання дітей – це все гра, в якій є вибір: або граєте ви, або грають вас. Імпровізація – це створення твору в момент його виконання. Як використовувати імпровізацію в політиці? Як правильно спілкуватись з аудиторією? – ділився досвідом разом з учасницями та учасниками УШПС Анатолій Нейолов, керівник театру «Чорний квадрат».

Хаб партійних інновацій є ініціативою International IDEA та Української школи політичних студій, проекту Лабораторії законодавчих ініціатив.

Олександр Якименко, координатор програми «Велика Європа» Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, наголосив, що ідея Хабу партійних інновацій з’явилась як відповідь на глобальні виклики: кризу представництв, популізм, недовіру. Прозорість і підзвітність політичних партій, розбудова ефективної комунікації з виборцями, діалог між політичними партіями та внутрішньопартійний діалог є сходинками на шляху подолання цих викликів.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторія, наголосив, що Хаб партійних інновацій є логічним продовженням діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив – формування якісно нового рівня політичної культури.

Євген Барщевський, працівник програми досліджень та інновацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні, розповів учасникам тренінгу про системи опитування, які дозволяють у режимі реального часу за допомогою SMS або смартфону ефективно організовувати публічні консультації, швидко комунікувати з партійними осередками, отримувати зворотній зв’язок, проводити кількісні та якісні дослідження громадської думки.

Ірина Федорів, головна редакторка CHESNO.org, розповіла учасникам тренінгу про методологію, яку використовує Громадський рух ЧЕСНО, проводячи дослідження діяльності політичних партій; а також про всі інструменти для оцінки політиків та партій, які покликані допомогти громадянам зробити раціональний та виважений вибір.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, дискутував з учасниками Хабу про відкритість політичних партій. Яким є ставлення до політичних партій загалом у світі? Чому відкритість і підзвітність є необхідними основами роботи політичних партій? Чого від політичних партій очікують представники основних заінтересованих сторін?

Олег Медведєв, політичний консультант, розповів учасникам тренінгу про яку розстановку сил свідчать останні соціологічні дослідження, а також про рейтинги, організаційні спроможності політичних партій та ймовірні стратегії.

Рауль Крамер, мислитель і менеджер з питань інновацій, партнер-засновник Enabl.ist, розповів учасникам тренінгу про те, що таке інструменти з відкритим кодом, в чому полягають їх особливості та переваги; чому в 21 столітті політичним партіям треба йти онлайн; у чому полягає принципова різниця між взаємодією й участю та як партіям залучати виборців до плідної співпраці; як політичні партії з усього світу використовують цифрові інструменти.

Майкл Бабяк, колишній директор з маркетингових технологій під час кампанії Трампа, партнер Dome Compass Inc., розповів учасникам тренінгу, з чого розпочиналася передвиборча кампанія Трампа та завдяки чому досягла такого значного успіху; чому Республіканська партія інвестувала в діджитал; як організувати та провести надзвичайно ефективну фандрейзингову кампанію; як залучити волонтерів до своєї передвиборчої кампанії; в чому полягає позитивний вплив цифрових технологій на роботу політичних партій.

Олександр Якименко, координатор програми «Велика Європа» Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, представив концепцію швидкого прототипування та пояснив, як ця методологія маже буди використана політичними партіями.

Учасники Хабу партійних інновацій протестували цю техніку та разом із Майклом Бабяком обговорили її переваги.

Сергій Гайдай, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком. розповів учасникам тренінгу, що таке справжній PR; що таке популізм і яку функцію він виконує; в чому полягає завдання еліти; навіщо потрібні політичні партії; що є найважливішим каналом комунікації у сучасному світі; чому Україну можна поділити на «світ фейсбуку» та «світ телевізора»; як випрацювати дисципліну мислення та чому критично важливо вміти давати чіткі визначення.

Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів діджитал-агенції PlusOne, розкрив учасникам Хабу партійних інновацій, скільки людей в Україні користуються інтернетом; що таке «покоління заголовків»; що цікавить українців у інтернеті; якими є найбільш відвідувані сайти в Україні; як відбувається ранжування постів у мережі фейсбук; як не треба політикам поводитись у соціальних мережах; як працює email-маркетинг; у чому полягають секрети успішного відео у соціальних мережах; що шукають українські політики в інтернеті.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників ХІІІ Програми, наголосила, що основними цінностями, на яких ґрунтується діяльність УШПС, є права людини, свобода вираження, толерантність та демократія.

Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, розповів про ключові цінності Ради Європи, а також зосередив увагу на реформах та ініціативах, які Рада Європи підтримує в Україні та реалізації яких сприяє.

Катерина Рябіко, Координаторка проекту «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними органами та установами в Україні у сфері людського виміру», ОБСЄ/БДІПЛ, наголосила, що неможливо досягти миру без захисту прав людини.

Що таке відповідальність? Перед ким ми маємо бути відповідальними? Що таке автентичне життя та який стосунок воно має до відповідальності? Що таке абстрактне мислення та хто мислить абстрактно? Що таке абсолют? Що таке судження смаку? Що таке здоровий глузд і як вибудовувати судження, ґрунтуючись на ньому? Що значить мислити самостійно? Що таке ідентичність? Як формуються політичні судження? – Євген Бистрицький, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, член Наглядової Ради УШПС, розкрив учасникам УШПС основи відповідальних суджень.

Чи існують об’єктивні закони розвитку суспільства? Якими є закони демократії? Які соціально-економічні та політичні умови є необхідними для побудови дієвої демократії? Якою є роль армії при демократії? Якою є роль громадянського суспільства та рівня політичної культури виборця при демократії як системи зворотного зв’язку для досягнення мети державного управління: забезпечення свобод, прав та високого рівня життя громадян? – розповів учасникам УШПС Ігор Смешко, д.т.н., Голова ГО «Сила і честь», колишній Голова Служби безпеки України (2003-2005), Надзвичайний і Повноважний Посол.

Модерував дискусію Зорян Кісь, Старший програмний координатор, National Democratic Institute, випускник УШПС.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, у відвертій розмові з учасниками УШПС розповіла про свою роботу в парламенті й уряді України.

Медична реформа, а точніше – реформа фінансування системи охорони здоров‘я, стала предметом запеклих дискусій останніх місяців. Маніпуляції та чутки навколо цієї реформи, зокрема, Національної служби здоров’я, стали відображенням того опору, який чинять ті гравці, котрим зміна статусу-кво найбільш невигідна. Але що ж насправді змінить ця реформа? Чи втримається нова система навіть після зміни уряду? Які найбільші ризики нової системи? – дискутували з учасниками УШПС Уляна Супрун, в. о. Міністра охорони здоров’я України, та Олег Петренко, Голова Національної служби здоров’я України, випускник УШПС.

Що таке публічні фінанси й яка їх природа? Звідки з’являються ризики фінансових зловживань? Чи можуть у бюджеті бути незахищені статті видатків? Якими є джерела фінансування дефіциту бюджету? Що таке прожитковий мінімум? Якою є монетизація дефіциту бюджету? Якою є динаміка активних операцій банківського сектору? – розповів учасникам УШПС Віктор Пинзеник, д. е.н., Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, професор.

Які демографічні проблеми стоять перед Україною сьогодні? Що таке депопуляція? Яка середня очікувана тривалість життя українців? Які міграційні процеси проходять в Україні сьогодні? Яких професій не вистачає в Україні? Якими є складові зовнішньої міграції в нашій державі? Що спонукає українців до міграції? Чого не вистачає роботодавцям? Які країни є найбільш привабливими для трудової міграції українців? Якими є наслідки трудової міграції для України й як можна мінімізувати ризики? – розповіла учасникам УШПС Елла Лібанова, д. е.н., Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України.

Вже чотири роки українці розпочинають день із останніх новин про втрати на фронті. Мільйони людей війна змусила шукати нові домівки. Сотні тисяч беруть участь у формуванні нової української армії. Прогнози та навіть обіцянки щодо завершення конфлікту неодноразово лунали від багатьох українських політиків, проте наразі немає єдиної стратегії виходу з ситуації, яка склалася, а переговори в Мінську залишають відкритими багато питань. Якими є шляхи вирішення конфлікту? Чи є передумови для його завершення? – розмовляли з учасниками УШПС Олександр Литвиненко, д. п.н., Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, та Ольга Айвазовська, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА,  представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС.

У постійному пошуку простих відповідей на складні питання ми імітуємо реформи. Ми женемось за європейськими ідеалами, вимагаючи готових рецептів. Проте такі рецепти треба відшуковувати самим. Професіоналізм, довіра, системність – це те, що може витягнути нас у майбутнє. Як об’єднуватись не для того, щоб зруйнувати, а для того, щоб створити? Як перестати імітувати? – розмовляла з  учасниками УШПС Юлія Мостова, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС.

Чому потрібно дивитися телевізор? Що треба робити, щоб змінити світ на краще? Чому в Україні так багато новинних телеканалів? Чому потрібно комунікувати з медіа? Якими є переваги радіо перед іншими медіа? Як забезпечити фінансування суспільного мовлення? Свідками яких революцій у сфері медіа ми стали? Чи може суспільне мовлення змінити медійну канву України? – з учасниками УШПС дискутували Олександр Богуцький, Директор-президент телеканалу ICTV, член правління інвестиційно-консалтингової групи EastOne, випускник УШПС, Андрій Куликов, Голова правління ГО «Громадське радіо», та Юрій Макаров, Член правління з просвітницьких питань ПАТ «НСТУ».

Модерувала дискусію Ольга Сєдова, Координаторка національних програм Посольства Швеції в Україні.

Які об’єктивні закономірності та обставини керують світом? Які фактори допомагають нам стати європейською країною? Що заважає реалізації європейського вибору України? Які стратегії виживання практикують українці? Які причини незрілості революційної меншості? Що собою являє нова етика? Яким є прогноз стосовно майбутнього розвитку України? – розповів учасникам УШПС Олександр Пасхавер, к. е.н., Президент Центру економічного розвитку, член-кореспондент Академії  технологічних наук України, Заслужений економіст України.

Модерувала Катерина Венжик, Редакторка та ведуча проекту Простономіка, випускниця УШПС.

Анексія Криму ознаменувала початок зламу в усталеній системі глобальної безпеки. Кинувши виклик міжнародному праву, Росія не отримала належного опору, і сотні тисяч українців перебувають у «сірій зоні» як з точки зору права, так і безпеки. На третьому році окупації відсутні бодай якісь цілісно сформульовані стратегії щодо повернення Криму. Як зробити питання Криму ключовим? Як повернути у фокус не території, а людей? Як привернути світову увагу до Криму? – розмовляв з учасникам УШПС Рефат Чубаров, Народний депутат України, Голова Меджлісу Кримськотатарського народу.

Модерував розмову Алім Алієв, Програмний директор CrimeanHouseKyiv.

Як ми сприймаємо Іншого? Що таке стереотипи та як вони впливають на наше сприйняття? Чому не можна покладатися на перше враження? Чому стереотипи є такими стійкими та переконливими? Що таке толерантність? З чого починається ненависть до інакшості? Що таке hate speech? Як можливо подолати упередженість? – розмірковував разом з учасникам УШПС Ларрі Оломофе, колишній радник БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з расизмом та ксенофобією.

Що таке цінності та яку роль вони відіграють у суспільстві? Що таке комунікативний код культури? Чи є цінності сталими та незмінними? Що таке ідентичність? Що таке історична пам’ять і як вона працює? Як відбувається формування традиції? Яких ідеологічних настанов потребує воєнний час? Якими є ціннісні орієнтації українського суспільства в минулому та сьогодні? Чи ми повторюємо свою історію? – розповіла учасникам УШПС Наталя Яковенко, д.і.н., Професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Модерував розмову Андрій Вишневський, адвокат, виконавчий директор ГО Адвокат Майбутнього, випускник УШПС.

Про досвід Української школи політичних студій у студії Громадського радіо Наталя Соколенко і Андрій Куликов розмовляли зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, і Оленою Макеєвою, випускницею УШПС 2017 року.

Рольова гра «АГОРА: Демократична процедура прийняття закону у Верховній Раді України», розроблена Лабораторією законодавчих ініціатив, дозволяє учням приміряти роль учасників процедури демократичного затвердження закону, пройти усі стадії законодавчого процесу: від попереднього розгляду законопроекту до його голосування у Верховній Раді.

Гра АГОРА дає учням змогу не тільки в ігровій формі ознайомитися з процесом законотворення в Україні, але й засвоїти майбутні соціальні ролі та цінності активного громадянства.

Рольова гра «АГОРА» є частиною методичних рекомендацій для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти.

Про переваги Гри АГОРА розповідають Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Сергій Горбачов, директор СШ 148 ім. Івана Багряного м. Києва; Іван Пікуль, вчитель історії та правознавства СШ №148; Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА.

Дякуємо нашим партнерам Internews Ukraine за підготовку відео.

Детально про підготовку та правила рольової гри «АГОРА: Демократична процедура прийняття закону у Верховній Раді України»

Хаб партійних інновацій – унікальна платформа поширення знань про використання сучасних технологій та інновацій для розвитку партійної демократії в Україні. Хаб партійних інновацій є ініціативою International IDEA та Української школи політичних студій, проекту Лабораторії законодавчих ініціатив.

Хаб включав навчальні сесії з питань комунікації з виборцями, прозорості та підзвітності партій, внутрішньопартійної демократії та ефективного менеджменту, а також інструмент Democracy Labs, розроблений International IDEA, для впровадження інновацій та цифрових технологій в щоденну практику політичних партій.

Олександр Якименко, Координатор програми «Велика Європа» Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, зазначив, що Хаб партійних інновацій є відповіддю на виклики глобальних процесів, зокрема, кризу представництв (представлення інтересів) – прогалину між тим, що хочуть виборці і тим, що роблять обрані ними представники у владі.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на актуальності політичної освіти та розбудови міжпартійного діалогу. Також Світлана звернула увагу на важливість руху від лідерської моделі побудови партії в бік розбудови внутрішньопартійної демократії.

Кирило Третяк, Нідерландський інститут багатопартійної демократії, зауважив, що Інститут надає освітню та консультативну допомогу політичним партіям, сприяючи їх демократичному розвитку та міжпартійному діалогу.

Євген Барщевський, Працівник програми досліджень та інновацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні, розповів учасникам тренінгу про систему опитування «Ваша думка», яка надає політичним партіям, громадським організаціям та мережам НУО можливість організації консультацій в режимі онлайн через смс-голосування або голосування на сайті; а також ресурс «CiviCRM» – систему відслідковування взаємозв’язків та взаємодій.

Олександра Кузіва, Менеджерка проекту «Політична Пам’ять», Громадський рух «Чесно», та Віта Думанська, Координаторка кампанії «Стеж за Грошима», Громадський рух «Чесно», презентували учасникам тренінгу ресурси Е-звітування, Політична Пам’ять та Золото Партій – інноваційні інструменти для оцінки політиків та партій, покликані допомогти громадянам зробити раціональний та виважений вибір. На ресурсах зібрано дані ЦВК, ВРУ, місцевих рад, партійних сайтів, НАЗК, агітаційні архіви Історичної правди та медійні архіви.

Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор Transparency International Ukraine, дискутував з учасниками Хабу про відкритість політичних партій, як назовні, так і внутрішньопартійно. Відкритість формує довіру виборців до політичних партій і є найважливішим ресурсом. Наскільки готові представники основних заінтересованих сторін політичного процесу до відкритості?

Сем ван дер Стаак, Керівник програми «Велика Європа» International IDEA, розповів учасникам тренінгу, яку роль відіграють технології у відновленні зв’язку політичних партій з громадянами; як молодь ставиться до технологій у контексті політичного процесу; як може діджиталізація допомогти партіям подолати кризу представництв; чому з настанням технологічної ери проведення політичної кампанії ніколи не закінчується; яким онлайн-ресурсам надати перевагу; про що варто пам’ятати політичним партіям, використовуючи технології.

Гефіон Тюрмер, Саутгемптонський університет та Партія зелених Німеччини, розкрила учасникам тренінгу, які можливості перед політичними партіями відкриває діджиталізація; як можна використовувати онлайн-ресурси для менеджменту знань, пропозицій, обговорень та комунікації; яким є позитивний вплив діджиталізації; з якими ризиками можуть стикнутися політичні партії, використовуючи онлайн-ресурси; що треба врахувати політичним партіям, аби досягти найкращого результату, використовуючи цифрові інструменти.

Цифрові технології досягають такого значного охоплення аудиторії, що надають людям відчуття причетності та залученості в політичні процеси. Діджиталізація допомагає політичним партіям вибудовувати особисті стосунки з виборцями, навіть не вступаючи з ними у персональні інтеракції.

Майкл Бабяк, Співзасновник та виконавчий директор ArrowIQ, колишній директор з маркетингових технологій під час кампанії Трампа, розповів учасникам, як завдяки використанню технологій, можна побудувати успішну передвиборчу кампанію, розпочинаючи її лише з одного акаунту в твіттері.

Цифрові технології допомагають партіям вибудувати ефективну роботу в різних напрямках: під час виборів і голосування; пошуку фінансування та фандрейзингу; загальнопартійного менеджменту; налагодження зв’язків і комунікації; вироблення політики, – розповів учасникам тренінгу Гарі Клаука, Програма політичних партій і представництв, International IDEA.

На які світи ділиться Україна; в чому полягає основна політтехнологія українського політичного класу; що таке справжній PR і які є підходи до його реалізації; що таке технологія реальних дій; яких подій потребує Україна; як випрацювати дисципліну мислення, – розповів учасникам тренінгу Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком.

Конференція Української школи політичних студій – справжня подія в житті спільноти УШПС. Випускники різних років навчання, гості, партнери та друзі Школи вдванадцяте зібралися разом, аби привітати цьогорічних випускників Школи, долучитися до фахових дискусій зі знаними експертами з усього світу, обмінятися думками стосовно значущих проблем сьогодення та, звичайно ж, поспілкуватися з давніми друзями.

З вітальними словами під час відкриття Конференції виступили Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Артурас ЗУОКАС, Міський голова м. Вільнюс (2000-2007, 2011-2015), член Наглядової Ради УШПС; Хьюг МІНГАРЕЛЛІ, Голова Представництва ЄС в Україні, та Мортен ЕНБЕРГ, Голова Офісу Ради Європи в Україні,  модерував Олександр БОГУЦЬКИЙ, Директор-президент телеканалу ICTV, член правління інвестиційно-консалтингової групи EastOne, випускник УШПС.

Світлана МАТВІЄНКО, вітаючи спільноту УШПС, наголосила, що тільки відповідальні громадяни, які вміють критично мислити, можуть зробити зміни дійсними.

Зі спеціальним привітанням до випускників та гостей Школи звернувся Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Виконавчий директор МФ «Відродження». Пан Євген наголосив, що для того, щоб зробити зміни можливими, лише раціонального підходу недостатньо, потрібні воля та настрій. Саме тому він побажав випускникам мати потужну волю до змін, волю до нової України.

Під час Конференції було оголошено, що пан Євген став членом Наглядової Ради Української школи політичних студій.

Також спільноту УШПС привітав Андрюс КУБІЛЮС, Член Литовського Сейму, голова тимчасової про-української групи, спів-ініціатор Плану Маршалла для України, прем’єр-міністр Литовської Республіки (1999-2000; 2008-2012). Пан Андрюс звернув увагу на визначальну роль особистої енергії у процесі досягнення бажаних змін. Саме енергетичність – здатність бути джерелом енергії для інших, а також особиста енергія та пристрасть здатні забезпечити успіх. Пан Андрюс наголосив, що українцям потрібно мати довіру до власного майбутнього, бути голодними до успіху.

За деякими важливими показниками нашому поколінню пощастило найбільше за всю історію людства. Проте нам також доводиться мати справу з одним з найважчих питань, з якими зіткнулося людство: як справлятися з нашою зростаючою взаємозалежністю? Чи може громадянськість, як її розуміють багато різних культур, допомогти нам у намаганні виокремити громадянську культуру з доцентровою динамікою, підштовхуючи всіх нас один до одного та змішуючи наші долі? – розмірковував разом зі спільнотою УШПС Хакан АЛТІНАЙ, Президент Академії глобального громадянства, директор Європейської школи політики (Туреччина).

Другий день Конференції розпочала своїм виступом Юлія МОСТОВА, Головна редакторка газети «Дзеркало тижня», членкиня Наглядової Ради УШПС. Пані Юлія виступила з критичним аналізом українського суспільства, правлячої еліти та суспільно-політичних процесів і тенденцій, які проходять у сьогоднішній Україні, особливо зосередивши увагу на загрозах, які стоять перед нашою державою.

Перше питання будь-якої державної політики – чи потрібна ця політика взагалі? У пострадянському просторі втручання уряду іноді є шкідливим. Останні три роки в Україні були відзначені численними спробами проведення реформ у різних сферах, але лише деякі з них демонструють ознаки майбутнього успіху. Нездатність уряду розробляти та впроваджувати якісні політики часто пояснюється відсутністю політичної волі. Але навіть якщо би була політична воля, спроможність реалізовувати необхідні реформи відсутня. Державна машина здебільшого займається “ручним управлінням”, тобто операційними питаннями. У цій ситуації слабкі інститути є перешкодами, а не стимулами на шляху прогресу. Які інститути потрібно знищити або розбудувати для успішних реформ? Як привнести справжню політику до наших політичних ігор?
У обговоренні взяли участь:

• Богдан КРАВЧЕНКО, PhD, Генеральний директор Університету Центральної Азії;
• Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;
• Олександр ДАНИЛЮК, Міністр фінансів України.

Модерувала Олена МАКЕЄВА, Голова Ради директорів, Аудиторська фірма “Аксьонова та партнери” Geneva Group International, випускниця УШПС.

Ми можемо з легкістю визначити головні перешкоди на шляху до «нової України». Але для більшості з нас важко уявити, якою ж має бути ця «нова Україна». Безсумнівно, розвинуті незалежні інститути, серед яких антикорупційні органи, безоплатна правова допомога, ЦВК, суди та медіа, що обрамлюють політичний дискурс в країні, стають на заваді поширенню корупції та деградації. Як зробити ці інститути в Україні по-справжньому незалежними? Як переключити суспільну увагу з популізму на важливі аспекти рамок Нової України?
До дискусії долучилися:

• Сергій ЛЕЩЕНКО, Народний депутат України;
• Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС;
• Андрій СТЕЛЬМАЩУК, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер “Василь Кісіль і Партнери”, випускник УШПС;
• Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ, Керівник програми «Адвокат майбутнього», директор Координаційного центру з надання правової допомоги (2012-2017), випускник УШПС.

Модерував панель Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Сумського підрозділу “Центру розвитку місцевого самоврядування”, випускник УШПС.

Ліберальна демократія вимагає чистої публічної сфери для демократичних дискусій. Але якими є умови для чистої публічної сфери? Джон Стюарт Мілль вважав, що у чистій публічній сфері будь-які погляди, якими б вони не були суперечливими, мають отримувати повну суспільну увагу. Таким чином, Мілль був би задоволений російським каналом “Russia Today”, чиїм девізом є “Question more” («Більше піддавайте сумніву»). Спираючись на уроки сучасних інформаційних війн, можна стверджувати, що є підстави переглянути аргументи Мілля та їхні висновки. Як працює пропаганда? Як можна виграти інформаційну війну? – ці та інші питання обговорював разом з випускниками та гостями Школи Джейсон СТЕНЛІ, PhD, Професор філософії Джейкоба Юровскі, Єльський університет.

Модерувала Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, Випусковий редактор, BBC Ukrainian, випускниця УШПС.

Соціальна амбівалентність є характерною рисою кожного перехідного періоду – періоду зіткнення різних політичних культур. Ця амбівалентність є схожою у багатьох пострадянських країнах – наші гібридні ідентичності корумпують кожен аспект нашого життя. Ми прагнемо утвердитися в новому світі, але знайти основу для нашої суб’єктності виявилось надзвичайно важко. Нація, мова, міфи, як видається, є перехідними стовпами нашої нової ідентичності в умовах втечі від наших імперських та націоналістичних облич. Як деміфологізувати сучасний український дискурс? Чи змінилася ідентичність України після Революції гідності порівняно з іншими пострадянськими державами? Чи Україна попереду у втечі від своєї пострадянської ідентичності?
В обговоренні взяли участь:

• Мирослав МАРИНОВИЧ, Віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету;
• Андрєй САННІКОВ, Білоруський активіст та політик;
• Микола РЯБЧУК, к.п.н., Президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу.

Модерував Андрій БАУМЕЙСТЕР, д.ф.н., Доцент кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Сучасне економічне зростання в основному базувалося на спалюванні викопного палива. Країни не змогли втекти від умов матеріальної бідності за відсутності доступу до поставок нафти, вугілля та природного газу. Рівень атмосферного СО2 зростає з кожним роком, а 2016-й рік став найгарячішим в історії. Крім того, населення Землі зростає швидше, ніж будь-коли, і з розвитком технологій перед людством постають нові виклики безробіття. Однак реакція людства на ці події загалом характеризується сумішшю заперечення, уникнення та звинувачення. Існує серйозна невизначеність щодо того, що станеться зі світом, яким ми його знаємо. Як буде реагувати людство? Чи ми готові до того, що ми самі створили? – про долю світу розмірковував разом зі спільнотою УШПС Тімоті ДАЙСОН, PhD, Професор дослідження народонаселення Лондонської школи економіки
Модераторка: Олена МАСЛЮКІВСЬКА-САМБЕРГ, к.е.н., Програмна аналітикиня сектору навколишнього середовища ПРООН в Україні, випускниця УШПС.

– NewFashionZone Community (Марія ТЕРЕХОВА);
– Міжнародний музичний фестиваль «ФАЙНЕ МIСТО»; Освітньо-аналітичний центр розвитку громад (Максим ЧЕРКАШИН);
– #SOSмайбутнє (Катерина СМАГЛІЙ);
– Батарейки, здавайтеся! (Людмила КОЛОСОВСЬКА);
– ТутЦікаво! (Олександр ШАТКОВСЬКИЙ);
– Український інститут майбутнього (Анатолій АМЕЛІН);
– Перший добровольчий мобільний шпиталь (ПДМШ) iм. Миколи Пирогова (Геннадій ДРУЗЕНКО);
– Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» (Тетяна ДУРНЄВА);
– Конкурс «Краща громадська ініціатива України» (Павло ПУЩЕНКО);
– Ініціатива Е+: “Бачу надію”, “Дитячі табори” (Дмитро СТРИГУН).

Конференція завершилася врученням дипломів випускникам ХІІ набору Української школи політичних студій. Ігор КОГУТ і Світлана МАТВІЄНКО побажали випускникам натхнення та наснаги для нових звершень.

Фото: Олександр Коваленко, Арсен Федосенко та Оксана Сушко

Цього року організація Конференції стала можливою завдяки:

Впровадження громадянської освіти в середній школі є необхідною умовою успішної демократизації суспільства.

Громадянська освіта вводить особистість в систему прав і обов’язків, формує досвід діяльності в рамках правової держави і демократичних суспільних інститутів. Громадянська освіта виховує у людини моральну відповідальність за життєвий простір інших людей, чутливість до порушень прав і свобод громадян, тобто формує те, що називається громадянськістю.

Громадянськість — не просто пасивна приналежність до певної держави, і не лише знання прав і свобод індивіда, принципів побудови демократичних політичних інститутів тощо. Насамперед, це вміння діяти за демократичними законами, відстоювати права і свободи громадян, вибудовувати суспільні відносини на основі демократичних прав і свобод в умовах розбудови громадянського суспільства, тобто бути активним громадянином.

У процесі громадянської освіти важливо формувати не тільки усвідомлення своєї єдності з певною нацією, національною історією, державою, а, насамперед, активну демократичну громадянську ідентичність. Тобто — участь у розбудові громадянського суспільства і демократичних інститутів.

На основі проведеного дослідження присвяченого аналізу навчальних програм та підручників, затверджених МОН на предмет висвітлення тематики громадянського суспільства та політичної системи України розроблені 4 модулі з курсу «Громадянська освіта»: «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» та запропоновані інтерактивні методи навчання у громадянській освіті такі як «мозковий штурм», дискусія, рольові ігри, дебати, метод акваріуму.