Школа лідерів громад повертається!

Українська школа політичних студій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та у рамках проекту «LOCUS: Leaders of Communities in Ukrainian South» оголошує відбір на участь у програмі Школи лідерів громад.

Місцеві вибори в Україні, що відбудуться вже цієї осені, – перші вибори за новим Виборчим кодексом, який суттєво змінює правила формування команд на місцях і ведення кампаній. Саме зараз важливо підготувати гідних лідерів на місцях до участі у виборах та місцевому самоврядуванні.

Програма Школи лідерів громад направлена на розвиток та посилення ефективності місцевих громад через залучення голів об’єднаних громад, представників місцевого самоврядування, громадянського суспільства, волонтерських ініціатив, активної молоді до участі у прийнятті якісних управлінських рішень на місцевому рівні. Цьогорічний проект ШЛГ є продовженням ініціативи, започаткованої у 2015 році перед місцевими виборами. Школа лідерів громад уже об’єднала майже 200 активістів, громадських діячів та представників місцевого самоврядування з усіх регіонів України.

До участі у конкурсі запрошуються кандидати, які:

• є представниками місцевого самоврядування всіх рівнів, головами об‘єднаних територіальних громад, місцевими активістами та волонтерами;
• мають значні професійні здобутки;
• займають активну життєву позицію;
• демонструють лідерські якості; 
• володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь суспільству та громаді;
• мають кредит довіри та підтримку громади;
• мають достатню мотивацію та дисципліну для самостійного навчання;
• готові працювати з громадою за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, після завершення програми;
• є громадянами України, які мають вищу освіту.

Цього разу ми відбираємо одразу 200 учасників, які візьмуть участь у трьох навчальних модулях. З огляду на епідеміологічну ситуацію в країні, пов’язану із поширенням COVID-19, освітня програма Школи лідерів громад-2020 буде переведена повністю в онлайн-режим за допомогою унікальної навчальної веб-платформи, яка дасть змогу проходити навчання віддалено у зручний час, але водночас забезпечить можливості для спілкування. Навчання триватиме з 20 липня по 4 вересня 2020 року.  

Програма також передбачає навчання інноваційним інструментам залучення громадян, зокрема, методології соціального аудиту. Очікується, що учасники будуть готові використати ці інструменти у своїх громадах після закінчення навчання у співпраці з командою проекту.

Для участі у відборі просимо заповнити заявку.

Анкети аплікантів приймаються до 10 липня (включно, до 23:59). Документи, що надіслані після вказаного терміну, не будуть прийматися до розгляду.

Інформація, яку Ви зазначаєте у заявці, є конфіденційною та не підлягає поширенню. Розгляд аплікаційних форм здійснюється послідовно та неупереджено членами Відбіркової комісії. Рішення Комісії є колегіальним. Організатори залишають за собою право не надавати пояснень щодо рішень, прийнятих членами Комісії. 

Календар відбору учасників Школи лідерів громад 2020 року:

Якщо у Вас виникнуть додаткові запитання, звертайтеся на адресу: info@usps.org.ua (тема «Школа лідерів громад»).

29 лютого відбулася XIV Щорічна зустріч Спільноти Української школи політичних студій. Ми зібрали випускників у цей день не випадково. Саме у цей період – наприкінці лютого та на початку березня – шість років тому відбувалася анексія Криму.

Півострів був і залишається важливою частиною історії становлення Школи. Із самого започаткування УШПС ми кожного року відвідували Крим. Наші групи гостинно приймали в Бахчисарайській Зинджирли-медресе. Та після 2013 року це стало неможливим. Віримо, що майбутні групи УШПС зможуть вільно відвідувати український Крим. 

А поки ми хотіли разом зі Спільнотою згадати шум кримських хвиль і зануритися в атмосферу моря. Так виникла інсталяція «Крим», яку ми представили на Щорічній зустрічі УШПС. Це – спогади для кожного з нас і можливість відчути частинку дому для усього кримськотатарського народу. 

Ми віримо, що наступні групи Школи зможуть вільно відвідувати Крим. А поки будемо шукати «шлях додому», як співає Джамала. 

У 2020 році Українській школі політичних студій виповнюється 15 років. Тому ми хотіли показати увесь Шлях становлення Спільноти, починаючи з 2005 року, коли Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про створення Української школи політичних студій. 

«Ми переживаємо часи турбулентності, але ми завжди прагнули долати їх разом з вами, переслідуючи тільки одну мету – ідею України. Усе, що ми робили протягом 15 років, робимо зараз і продовжуватимемо надалі, – тільки заради суб’єктності нашої держави, її розвитку та поступу. Школа – це не тусовка і не мережа корисних контактів. Я завжди кажу, що Школа – це сито. Це – чітка кристалізація. І ми дуже легко прощаємося з тими, хто забуває про ці цінності», – зазначила під час виступу Директорка УШПС Світлана Матвієнко.

Упродовж 15 років ми разом, усією Спільнотою, долали виклики і розвивалися. Змінювалися обставини, політичні гравці, та ми відстоювали свої принципи. Україні потрібні справедливість, прорив і єдність. Для цього наша Спільнота завжди обирала один Шлях – шлях цінностей, діалогу, просвіти і смаку. 

Про важливість діалогу на Щорічній зустрічі УШПС говорив наш випускник, директор проектів у «Центрі спільних дій» Андрій Андрушків.

«Будівничі Вавилонської вежі не тільки провалили проект, вони розсіялися по всьому світу і зникли як народ. У першу чергу тому, що перестали один з одним говорити. Нам життєво необхідна розмова. Це має бути справжній діалог, а не small talk за чаркою», – наголосив спікер.

У той же час важливо дотримуватися певних принципів діалогу. Зокрема, діалог потребує домашньої роботи, зусилля, щоб почути іншого, тиші й уваги. 

За словами спікера, діалог – це не річ в собі, а спосіб пізнати істину. Тем для діалогу у нас дуже багато. Як нам побудувати систему державної служби, щоб там довелося служити, а не прислужувати? Як нам побудувати судову систему, яка не буде виносити політично вмотивовані вироки? Тільки у форматі домовляння, діалогу, співтворення ми можемо проговорити правила для майбутнього. І, таким чином, гарантувати, що країна у процесі творення не розвалиться, як Вавилонська вежа.

Анна Кирій, засновниця однойменного архітектурного бюро та випускниця УШПС, розкрила для гостей тему архітектури в політиці.

«Спочатку ми формуємо наші будівлі; потім вони формують нас», – процитувала спікерка Вінстона Черчилля. 

Вона розповіла і показала, як архітектура віддзеркалює політичні режими країн, наскільки символічною є різниця між демократією та авторитаризмом на прикладі будівель. У перших зводять мости, у других – височіють паркани.

«Філософія парканів має бути замінена філософією мостів. Адже перші роз’єднують, а мости – об’єднують», – пояснила спікерка.

Україна отримала у спадок від Радянського Союзу багато «політичних» будівель авторитарного зразка. Перебудовувати минуле задля нової якості майбутнього – нове символічне завдання для сучасних українських архітекторів. 

Євгенія Закревська, голова колегії Адвокатської дорадчої групи та випускниця УШПС 2019 року, говорила зі спільнотою Школи про цінності. Євгенія – адвокатка родин Небесної сотні у справах Майдану. Вона звикла відстоювати свої принципи, незважаючи ні на що. Зокрема, у листопаді 2019 року Євгенія оголосила голодування, коли через дії парламенту розслідування справ було призупинено. Усе тому, що цінності спонукають до боротьби.

«Цінності є в кожного. Намагання прищепити щось ззовні викликає спротив. І це зрозуміло. Адже це втручання у цілісність особистості. Та навіть ті цінності, які є вашими власними, насправді обмежують поле вибору, знижують конкурентоздатність або навіть ефективність. Немає від них ніяких «плюшок». Утім, цінності – це про компас, про напрямок руху в бік цивілізації. Це не тільки про страх. Якщо об’єднати велике коло людей, у яких буде єдина ціннісна шкала, у них сформується поле довіри. Тоді відбудеться стрибок у розвитку середовища, в якому ми живемо», – підсумувала свій виступ випускниця. 

Про справедливість як одну з фундаментальних цінностей Спільноти говорив у цей вечір Андрій Стельмащук, керуючий партнер у «Василь Кісіль і партнери» та випускник Школи. 

«Право – це мистецтво добра і справедливості. В основі права лежить справедливість – у кожного мають бути рівні умови. Та справедливість наступає тоді, коли є невідворотність покарання», – зазначив спікер. 

Утім, сьогодні в Україні існують певні перешкоди на шляху до досягнення справедливості. 

«Правничі інститути – судова та правоохоронна система – мають великий рівень недовіри. Це означає, що люди прагнуть справедливості, але в цих інститутах не можуть її отримати», – сказав Андрій Стельмащук. 

Правнича діяльність, основна мета якої – досягнення справедливості, зараз у всьому світі змішується з бізнесом. Тут, говорить Андрій, важливо пам’ятати, що правник – не бізнесмен, адже його основна мета – не отримання прибутку. Правник – це, у першу чергу, той, хто дбає про справедливість. 

Директорка Швейцарського бюро співробітництва Ніколь Рудер описала, як Українська школа політичних студій долає виклики за допомогою своїх основних ціннісних постулатів. Вона також повідомила, що Швейцарія підтримує УШПС на її Шляху. 

«Вибиратися на гору – це виклик. Це схоже на Ваш особистий Шлях тут. Ваші цінності – це шипи на підошвах взуття, які не дозволяють вам «зісковзнути». Ваша Спільнота – це ніби мотузка. Вона існує не для того, щоб підняти вас на гору. Її мета – не дати вам упасти. Кожна група Школи – це ваша альпіністська команда, яка постійно вчиться. Позаду і попереду вас – «гірський хребет». Швейцарія щаслива підтримати вас на цьому Шляху. Та, урешті-решт, кожен проходить свій Шлях сам. Продовжуйте рух вгору і насолоджуйтеся «краєвидами», – метафорично пояснила пані Рюдер. 

Рустем Умєров – представник кримськотатарського народу та співзасновник фонду Astem Foundation наголосив, наскільки Україні зараз важлива єдність, щоб зберегти суверенітет і державність.

Люди об’єднуються через те, що мають якісь спільні ознаки. Проте, за словами пана Умєрова, дійсно довгостроковим може бути тільки об’єднання заради позитивного розвитку, заради справедливості та миру, захисту спільних цінностей. 

В українській історії є чимало прикладів того, як єдність допомагала досягати найвищої мети. 

«В минулому році ми відзначали 100 років Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді українці довели всьому світу, що єдність може отримати конкретну політико-правову форму – єдину Українську державу. За це довелося заплатити страшну ціну, оскільки радянський режим побачив в єдності українців загрозу власному існуванню. Ми пережили Голодомор, репресії, але ми перемогли. Відновили власну державність, створили політичну націю. По всьому світу зараз гордо майорить український державний прапор», – зазначив спікер. 

І зараз нам знову потрібна єдність усіх громадян України для того, щоб перемогти ворога. У правди немає того, що розділяє. У правда є те, що об’єднує. 

«Коли ми говоримо про стратегії деокупації Криму, необхідно враховувати багато факторів. Насамперед те, що ми маємо відновити не тільки територіальну цілісність держави. Ми маємо забезпечити умови для політико-культурної єдності наших громадян. Не уніфікувати їх, використовуючи інструменти впливу. Проте об’єднати їх, зберігаючи ідентичність кожної етнічної та конфесіональної групи. Об’єднати на основі спільних цінностей, візії, мети. Можна використати підхід «єдність ідентичностей», думаю в цьому наша сила», – додав Рустем Умєров. 

Останньою дією XIV Щорічної зустрічі УШПС стало вручення дипломів групі 2019 року.

Відкриття Хабу розпочалося із виступів програмної директорки Української школи політичних студій Уляни Полтавець, програмного директора в Україні Міжнародного інститут демократії та сприяння виборам (International IDEA) Олександра Якименка та заступниці Голови Офісу Ради Європи в Україні Олени Литвиненко. 

«Згідно зі стандартами Ради Європи, збалансована участь жінок та чоловіків у політичному та суспільному житті визначається як мінімальний рівень представництва кожної статі на рівні 4️0%. Це також є однією з цілей Стратегії Ради Європи з ґендерної рівності на 2018 – 2023 роки, для досягнення якої держави-члени Ради Європи мають вживати необхідні заходи на законодавчому та практичному рівнях», – зазначила Олена Литвиненко. 

Співголова МФО «Рівні можливості» Марина Бардіна упевнена, що Україні, в першу чергу, потрібні зміни на законодавчому рівні. Зокрема, одним із інструментів заохочення вона вважає виборчі квоти. Наразі парламентарка працює над тим, аби ці зміни таки були впроваджені.

«Вже зараз є впевненість, що квоти обов’язково стануть складовою нового Виборчого кодексу», – зазначила вона.

У суспільстві побутує думка, що тільки жінка в родині має бути обтяжена справами по домогосподарству або вихованням дітей. Через це жінки-професіонали часто зазнають дискримінації – їх не призначають на керівні посади або навіть платять менше грошей.

Зруйнувати стереотипне мислення, яке укорінилося в українців протягом століть, потрібно через освіту і просвіту. Зміна цінностей – найважливіший крок. Про під час Хабу партійних інновацій говорила співголова МФО «Рівні можливості» Інна Совсун. 

Уляна Супрун, виконуюча обов‘язки Міністра охорони здоров‘я у 2016-2019 роках, поділилася своїми порадами з учасницями Хабу: 

• уміти казати «ні» пропозиціям, якщо вони суперечать цінностям лідера;
• виокремити для себе червоні лінії і не переходити за них, бути принциповою і чесною, в першу чергу, перед самою собою;
• мати візію, стратегію розвитку – «бути не пожежником, а архітектором» (не вирішувати проблеми точково, а будувати майбутнє);
• бути поводирем (guide) для своєї команди, розподіляти обов‘язки і йти разом до мети.

Євген Радченко, заступник голови Центральної виборчої комісії (2018-2019) розповів про строки, етапи та нюанси місцевої виборчої кампанії.

Євген наголосив для жінок-політикинь, що проведення місцевих виборів обмежене у часі – кампанія є короткою, тому треба готуватися до жорсткої боротьби за голоси.

Крім того, важливо знати, які прийоми може використати опонент і вибудувати власну виборчу кампанію максимально ефективно.

Політичний технолог і випускник УШПС Андрій Прокопенко поділився із учасницями Хабу секретами перемоги на виборах: 

• на місцевих виборах найефективніше спрацьовують особисті зустрічі з виборцями;
• правильне використання соціальних мереж – ключ до успіху. Кандидат на виборах має ставати персональною медійною машиною;
• треба детально продумувати кампанію: визначати зміст меседжів і цільову аудиторію, пропрацьовувати покроковий план із визначеним бюджетом, а потім дотримуватися плану.

Про теоретичну частину політичних процесів жінки-політикині говорили з професором кафедри політології Львівського національного університету імені І. Франка Анатолієм Романюком. 

Зокрема, він розказав учасницям, як функціонують сучасні політичні партії та на які ідеології вони спираються. 

«Партія – це інститут демократичної держави. Без демократії партій не існує. Партії завжди висловлюють і захищають інтереси певних конкретних суспільних груп. А тому їхня поява неминуче призводить до розділення суспільства», – пояснив спікер.

Завершився перший день політичного інтенсиву надихаючою промовою народної депутатки та віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках Іванни Клипуш-Цинцадзе. 

За словами спікерки, жінки-керівники здатні задовільнити потреби сталого розвитку. Адже вони враховують більше різних думок і факторів, їх рішення зважені і мають довготривалий ефект. У світі взагалі зростає запит на «жіночий тип» керівництва.

Це не означає, що чоловіки гірше. Ідеться про те, що ґендерний баланс і співпраця між жінками й чоловіками, у тому числі, у політичній галузі може давати сталий і позитивний результат.

Ґендерна рівність – те, до чого ми в Україні маємо прагнути. Самостійно і за допомоги держави. 

Другий день Хабу партійних інновацій – Жінки був присвячений конкретним інструментам побудови іміджу та заохочення електорату. 

Про ефективну комунікаційну кампанію учасницям розповів засновник і керівник цифрової агенції Postmen Ярослав Ведмідь.

За словами фахівця, окремі політики і партії загалом мають враховувати потреби аудиторії. А електорат зараз – у смартфоні. Майбутнє вже тут.

«Блогери стануть політиками або політикам доведеться ставати блогерами, щоб мати контакт із виборцями», – зауважив Ярослав.

Вести соціальні мережі – це must для політика сьогодні. Як саме – порадила директорка з нового бізнесу у Postmen Ольга Ситник. Бізнес вже активно використовує ці інструменти, політикам варто теж звернути на них увагу. Адже усе буде digital.

Інший тренінг для жінок провів програмний координатор Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам в Україні (International IDEA Ukraine) Олександр Якименко. 

Він пояснив, які інструменти можна використовувати політику, аби залучитися підтримкою електорату. Зокрема, за його словами, актуальні інструменти зараз – це мікротаргетування, пряма розсилка, телевізійна реклама і залучення агітаторів.

Третій день Хабу розпочала Ольга Айвазовська, голова правління та координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА.

З Ольгою політикині говорили про порушення під час виборчих кампаній і покарання за них, а також новий Виборчий кодекс, який має залишити у минулому «вічні атрибути» українських виборів – гречку, чорний піар і безіменні біг-борди. 

Водночас існують і такі злочини, проти яких поки не діють покарання. Це – фейки. Єдиний спосіб протистояти їм – це обізнаність у проблемі й критичне мислення. 

Усе про те, як створюються фейки, чому вони приваблюють нашу увагу і як розрізняти їх в інформаційному просторі розповів старший викладач в університеті Седертерн у Стокгольмі та постдок студій з медіа та комунікації університету Умео Роман Горбик. 

Експерт наголосив: важливо пам’ятати, що фейк імітує справжню новину і створюється за оповідними стандартами журналістики. Крім того, в основі фейка – глибинна історія, яка може нагадувати сюжет відомих казок з героями, лиходіями і драматичними перипетіями. Фейки завжди емоційно насичені та провокативні, у них приваблює розважальний елемент, як-от гумор чи несподіванка.

І вдала промоція фейка з боку опонентів, і власні хиби можуть стати ударом по репутації політика. Для того, щоб запобігти негативним наслідкам, варто вчитися антикризовій комунікації. 

Поради з політичних комунікацій учасницям Хабу дали керівник спецпроектів диджитал-агенції RMA Олександр Бондаренко та комунікаційна менеджерка RMA Світлана Чепуренко. 

Зокрема, фахівці порадили: швидко реагувати на факапи; визнавати свої помилки; з гумором поставитися до ситуації; знаходити «крайнього» і карати (якщо, наприклад, помилки припустився хтось із команди); ігнорувати  але тільки у крайніх випадках і якщо факап не наніс значної репутаційної шкоди.

Детальніше про Хаб партійних інновацій – на сторінці програми.  

Учасники та учасниці цьогорічної групи Школи провели 5 днів на березі моря у дискусіях про базові ідеї та принципи, на яких ґрунтуються суспільно-політичні, економічні та культурні процеси сучасності, а також напрацювали власне розуміння визначальних тенденцій сьогодення та майбутнього.

Роботу сесії розпочала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, з пошуку спільної візії України майбутнього спільно з учасниками та учасницями під час роботи у групах “Україна-2030: якою може бути національна ідея України майбутнього”.

Наступного дня була продовжена робота в групах, де учасники обговорювали з Євгенієм Стасіневичем та Світланою Матвієнко запропоновані їм до читання тексти.

З групою дискутував літературний критик Євгеній Стасіневич. 

Яким чином конкретні політичні реалії знаходять своє відображення в читацькому сприйнятті наріжних та першорядних художніх текстів? Чи можна помислити літкласику поза політикою? Як зміна політичної конструкції держави (і політичних еліт заразом) впливає на вигляд національного літературного канону – і чи впливає взагалі? Якою мірою критерії естетичної (художньої) якості є політично зумовленими?

Чи впливає «тіло» на політичний процес? Про те, наскільки тілесне та політичне співмірне, говорили зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС.

Трейтій день розпочався з семінару Михайла Кольцова,  к.ф.н., старшого викладача кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

При створенні та здійсненні політики найцікавішим ресурсом є той образ майбутнього, який вона пропонує. Проте часто політичні прогнози в Україні можуть бути маніпулятивними та занадто суб‘єктивними, що нівелює їхнє значення у творенні якісної політики.

З Михайлом розмовляли про політичні прогнози та про їхнє застосування в умовах української політики.

Гроші в політиці є необхідною складовою будь-якого демократичного процесу. Разом з тим, політичне фінансування також являє собою конкретний ризик для будь-якої демократичної та економічної системи.

Що знаходиться на перехресті правил фінансування політичних партій, процедур державних закупівель, ролі політично обізнаних осіб та декларування активів та доходів політичних та державних службовців? Про це говорили з Фернандо Касаль Бертоа, доцентом кафедри соціальних наук Ноттінгемського університету.

На четвертий день роботи сесії учасники та учасниці продовжили роботу у групах.

Чи є майбутнє у демократії? З Андрієм Баумейстером, доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, розмірковували, чи є демократія безальтернативною формою політичного правління для XXI століття.

З Іваном Гомзою, доцентом кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія” говорили про те, якими є взаємозв‘язки між характером політичного режиму, наданням публічних благ і політичною активністю громадян? Якою є траєкторія еволюції політичних режимів після 1991 року, в тому числі й в Україні?

Заключний день сесії був присвячений семінару Ярослава Ведмідя, засновника і керівника цифрового агентства Postmen.

До останнього часу політика і вибори робились в телебаченні. Сьогодні, голос мережі принаймні співмаштабний. Ярослав розповів про цифрову стратегію для політиків та як перемагати в світі смартфонів.

Наступного разу учасники зустрінуться під час третьої сесії, яка відбудеться в вересні у Львові.

Учасники та учасниці провели 4 дні, обговорюючи теми місцевого самоврядування, регіональної політики та аналізуючи суспільно-політичні процеси в Україні. Сесія розпочалася із рефлексій групи разом з Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторкою УШПС Світланою Матвієнко.

Після вступної дискусії група зустрілася із мером Львова Андрієм Садовим. Разом з міським головою учасники Школи обговорили важливість місцевого розвитку, оскільки він є рушієм трансформацій у країні. Крім того, під час зустрічі вони дискутували з Андрієм Садовим щодо децентралізації, стимулювання малого та середнього бізнесу на місцях, можливостей залучення інвестицій, а також визначили основні пріоритети розвитку Львова у найближчій перспективі.

Другий день сесії стартував з рефлексій про моральність політичного процесу. 

Традиційно вважається, що політика і мораль суперечать одна одній. За цим стоїть традиція Макіавеллі із його принципом “мета виправдовує засоби”.

Діаметрально протилежною є позиція Канта: у своїй поведінці людина повинна керуватися моральними мотивами, а не практичними потребами (моральний імператив). Не всяка успішна політика є високоморальною, але всяка аморальна політика є руйнівною. Українські реалії дають чимало ілюстрацій руйнівності аморальної влади.

Чи можлива моральна політика в Україні? Чи може бути політика моральною? Чи слід говорити про моральний рух?

Відповіді на ці питання учасники шукали разом з лектором УШПС та віце-ректором з питань призначення та місії в Українському католицькому університеті Мирославом Мариновичем.

Випускник УШПС та керівник департаменту публічної політики та адвокації ГО “Центр UA” Андрій Андрушків обговорив з групою роль релігії в політичному процесі.

За словами спікера, політика і релія пов’язані більше, ніж ми думаємо. Церковне питання впливає на електоральний вибір українців і досі, а політики періодично розігрують релігійну карту напередодні виборів. Чому це відбувається і як в гібридній війні з Росією не побудувати свою РПЦ?

Андрій Андрушків спонукав до рефлексій.

Завершився другий день екскурсією до національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, де група зустрілася із його директором – фахівцем з історії ОУН-УПА Русланом Забілим. 

Протягом століть склалося так, що історія України – це історія боротьби її народу за незалежність. Створення та існування УПА – феномен української історії ХХ століття. Проте організація та її діяльність до сьогодні оповиті міфами, що використовуються у політичних баталіях та пропагандистських наративах. 

Руслан Забілий розповів новій ґенерації УШПС, чи завершена боротьба УПА сьогодні та як ідеалізація чи демонізація лідерів УПА впливають на суспільне сприйняття повстанського руху? 

Третій день сесії розпочався з лекції доктора політичних наук та завідувача кафедри політології у ЛНУ ім. Івана Франка Анатолія Романюка, який говорив з учасниками про сучасні політичні партії та ідеології. 

В Україні налічується більше 300 політичних партій. Та які з них можна насправді назвати такими?

Все більше зростає вага «всеохопних» партій, які характеризуються апелюванням не до прихильників, а безпосередньо до суспільних груп, персоналізацією політики, зростанням впливу груп інтересів на партійну політику, розмиванням меж соціальної бази партій, зниженням ролі ідеологічного фактору в розробці партійних стратегій і програм.

Під час зустрічі з Анатоліє Романюком група дізналася, як можна охарактеризувати українські партії, як вони позиціонують себе перед виборами та яким чином вибудовують зв‘язок з виборцем.

Михайло Кольцов, старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” поговорив з учасниками Школи про аналіз політики.

За його словами, аналіз політики як форма політичної раціональності дозволяє поєднувати розуміння поточного стану справ з плануванням, імплементацією та оцінкою дій уряду для досягнення економічного добробуту. 

Під час практичного заняття із лектором група дізналася, які є основні принципи аналізу політики, його інструменти та можливості застосування для вирішення соціально-економічних проблем. 

У четвертий день з учасниками дискутував професор Українського католицького університету і член Несторівської групи Ярослав Грицак. Разом спікер і група намагалися дати відповідь на питання – як нам подолати історію вирватися вперед? 

Досі стратегією розвитку України була стратегія слимака: “повільно, але впевнено”. Нам же потрібно зробити стрибок. Окрім політичного, стрибок мусить мати гуманітарний вимір. Та зміни економічні не можуть статися, якщо не змінилася ціннісна основа самого суспільства.

В Україні визріли умови для такого стрибка, адже з‘явились носії нових цінностей.

Якими є цінності сучасного українського суспільства? Що необхідно для “стрибка”?

Ярослав Грицак не мав готових рецептів, але змусив їх шукати самостійно. 

На завершення Третьої Сесії програмка директорка Української школи політичних студій Уляна Полтавець провела для учасників гру, мета якої полягала у визначенні суспільних вподобань українців щодо політичних кандидатів та аналізуванні готовності обирати професіоналів, а не популістів або авторитарних лідерів. 

Спільнота УШПС вітала 33 учасника ХIV Програми, які є представниками державної служби, бізнесу, громадянського суспільства, академічного середовища, креативної індустрії та медіа.

Як і кожного року, Перша сесія Національної Програми має на меті дати учасникам не тільки глибоке розуміння європейських цінностей, історичних, соціальних, політичних, економічних процесів, але і стати джерелом натхнення та розуміння нових можливостей для власного розвитку.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників ХІІІ Програми, зазначила: “УШПС – це ціннісний майданчик, який покликаний гуртувати та розвивати лідерів змін”.

Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, розповіла про мережу Шкіл політичних студій Ради Європи, про місце, яке вони займають на порядку денному Ради Європи. Зокрема, пані Олена розповіла, що Українська школа політичних студій вирізняється своїми реальними результатами та потужною мережею по всій країні.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розмірковуючи над темою виступу, наголосила, що європейська інтеграція вже є реальністю, адже рівень співпраці між Україною та ЄС є безпрецедентним.

Пані Іванна також додала, що в ЄС росте розуміння, що без сильної України не буде безпечної Європи. В той же час, наше завдання – донести до наших європейських партнерів, що Україна – це не «проблема», а контрибутор європейської безпеки та економічного зростання.

Що означає судити відповідально? Як відрізнити істинну думку від випадкового та необов’язкового судження? Про це говорили під час Першої сесії з Євгеном Бистрицьким, д.ф.н., завідувачем відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, членом Наглядової Ради УШПС.

Елла Лібанова, д. е.н., директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, розповідала про риси майбутньої демографічної ситуації у другий день Першої сесії УШПС.

Олег Устенко, к.е.н., виконавчий директор The Bleyzer Foundation, розповідав учасникам, як функціонує світова та українська економіка в умовах нової нормальності.

Термін був введений одразу після того, як на виборах в США переміг Трамп. Все, що було абсолютно ненормально раніше, нині стало абсолютно нормальним. Вся економічна теорія ґрунтується на раціональності в поведінці. А в умовах нової нормальності раціональність простежується не завжди.

Сьогодні Україні треба дати світові потужний сигнал, що в нашу економіку можна інвестувати. Але спершу нам треба навчитися розпоряджатися публічними фінансами. Про це говорили з Віктором Пинзеником, народним депутатом України, членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, професором.

Уляна Супрун, в. о. Міністра охорони здоров’я України, та Олег Петренко, Голова Національної служби здоров’я України та випускник УШПС, говорили про докорінні трансформації в системі охорони здоров’я. Пані Уляна розповіла про успіхи реформи та наголосила на важливості сильної команди професіоналів, які щоденною працею творять зміни. Олег поділився історією особистого шляху до державної служби, а також окреслив основні сфери відповідальності НСЗУ.

Завжди відверта розмова. Завжди розмова-виклик. Юлія Мостова, головна редакторка «Дзеркала тижня» та членкиня Наглядової Ради УШПС, дала свою оцінку поточній політичній ситуації. Милосердя, професіоналізм, вміння слухати і чути один одного – це те, чого не вистачає сьогоднішньому суспільству та елітам зокрема.

Історична свідомість є невід’ємною складовою національної ідентичності, а отже, і вагомим суспільно-політичним фактором. Але в ситуації постправди ми не можемо розраховувати на цілісну ідентичність. Наталя Яковенко, професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», ділилась думками про ціннісні орієнтації українців в історичній ретроспективі.

З Олександром Литвиненком, заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, розмовляли про порядок денний щодо протидії російській агресії для нової влади. Олександр проаналізував основні загрози, дав оцінку переговорним процесам та розповів про можливі сценарії розвитку ситуації.

У класичному дитячому творі «Нескінченна історія» вигадану країну поглинає Ніщо. Вже п’ять років сотні тисяч українців перебувають у «сірій зоні» як з точки зору права, так і безпеки, а кримські татари піддаються постійним переслідуванням. І вже п’ять років відсутні бодай якісь цілісно сформульовані стратегії щодо повернення Криму.

Чи пройдено вже точку неповернення і чи можна відвернути Ніщо? Про це говорили у відвертій розмові з Рефатом Чубаровим, народним депутатом України, головою Меджлісу Кримськотатарського народу та Тамілою Ташевою, координаторкою ГО “КримSOS”.

Останні десятиліття в Україні точаться дискусії довкола основної проблеми буття нації – її ідентичності. Питання української національної пам’яті, суперечливого ставлення до совєтської історії, зіткнення світоглядних орієнтацій, європейського шляху й ізоляціонізму активно використовуються у політичній боротьбі.

З Олею ГНАТЮК, професоркою НаУКМа та Варшавського університету, обговорювали постколоніальний спадок та перехід від етнічної ідентичності до ідентичності громадянської.

Завершив Першу сесію Української школи політичних студій Михайло Винницький, керівник Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, професор Центру сімейного бізнесу LvBS, викладач Києво-Могилянської академії.

З паном Михайлом обговорювали, чи поступається рівень якості навчання у вищій школі в Україні бакалаврським програмам на Заході, чи є «криза» в системі вищої освіти, які є методи (р)еволюційного покращення якості освіти та звідки береться «критичне мислення».

Щороку Лабораторія законодавчих ініціатив проводить Українську школу політичних студій. Це освітній проект, який є національним продовженням міжнародної навчальної програми, яка функціонує у понад 20 країнах світу.

Часто результатом нашої Щорічної конференції є спільні проекти випускників з випускниками попередніх років, які дуже часто переростають в масштабні і дають позитивні результати.

Конкурс до Школи надзвичайно високий. Як показує практика попередніх років, щороку кількість анкет від претендентів зростає. Ми відбираємо близько 40 представників, але при такому надзвичайно напруженому конкурсі дуже складно робити відбір. Проте є речі, якими ми керуємось. В першу чергу, це – цінності. Обов’язковим є наявність вищої освіти, претендентами є успішні люди, які мають певні досягнення в тій чи іншій сфері, і головне – наділені чітким розумінням, навіщо їм Школа. Знання мов є додатковою перевагою при відборі.

Дуже важко здійснювати відбір, оскільки часто доводиться відмовляти хорошим людям, але ми відмовляємо тільки тому що кількість місць обмежена, і хочемо зробити кожну групу більш збалансованою, кориснішою і цікавішою для самих себе. Тому дуже часто в Школу потрапляють не з першого разу. Є такі люди, які подають анкети з року в рік і потрапляють туди з п’ятої або сьомої спроби.

До УШПС ми обираємо керуючись необхідністю дотримання ґендерного балансу, намагаємось зробити так, щоб жінок і чоловіків у групі було порівну. Разом з тим, беремо до уваги й регіональний критерій, зазвичай 50% учасників групи – це представники з різних регіонів України.

Я почала працювати в Лабораторії законодавчих ініціатив з 2007 року і займалася проектом Школи, ми її створювали, розвивали. Це був складний процес. Спочатку, ми розглядали Школу, як майданчик для міжпартійного діалогу. Зараз ми теж намагаємося запрошувати представників різних політичних сил і політичних угрупувань, аби мати можливість чути думки. Керувати цим проектом я почала в 2015 році. Що змінилося з моменту заснування? Створена рішенням Комітету Міністрів Ради Європи у 2005 році, Українська школа політичних студій була надзвичайно важливим кроком для України після Помаранчевої революції. Школа тоді і те, що ми бачимо сьогодні, – це дещо різні Школи. Суспільство змінилося, змінилися підходи, змінилися і люди, які приходять до нас.

На сьогоднішній день, Школа входить в мережу понад 20 шкіл Ради Європи у країнах пострадянського простору, у країнах Східної Європи. Наразі з’являються нові школи в Африці, в «кризовій» Європі – в Греції і на Кіпрі.

Школа має колосальний вплив на життя людей, оскільки надає людям якісно нову світоглядну канву. Дуже часто люди є законсервованими в своїй сфері, якою б вона не була, тому завжди не вистачає різних точок зору. У Школі вони отримують це нове бачення і різноманіття точок зору від лекторів і від своїх одногрупників. І тут вже мова радше не про навчання, а розмова по принципу рівний-рівному і про обмін думками.

Після закінчення Школи люди дуже змінюються, деякі навіть кардинально змінюють свою діяльність. Є і такі, які починають глибше дивитись на важливість суспільних і політичних процесів. Багато хто з наших випускників побудував успішну кар’єру в міжнародних компаніях, в політиці, на державній службі, зміг вибудувати успішний бізнес.

Після розстрілів на Майдані ми закликали представників Партії регіонів, які були випускниками нашої Школи, здати партійний квиток. Оскільки люди, які не відповідають цінностям Школи, не можуть бути учасниками Спільноти. Тоді ми прийняли безапеляційне рішення виключити з лав Школи тих, хто проігнорував наші вимоги. Це важливо, аби Спільнота зберігала свою ціннісну канву. Школа – це коло однодумців, які мають на меті змінити Україну.

До 2013 року включно ми щороку проводили одну сесію Української школи політичних студій в Криму. Це було надзвичайно важливо і почесно для нас. Аби не тільки лектори-кримські татари приїздили до нас, але й ми їхали до них. На жаль, в 2014 році ми позбавились такої можливості. І відтоді не проводимо сесій в Криму.

Проте, ми стоїмо на безумовній позиції: Крим це – Україна. Ми розуміємо, що це питання є важливим не тільки для кримських татар, але і для формування нового бачення державної політики, що робити з питанням Криму загалом.

Хочу зазначити, що ми вже дуже давно працюємо з нашим лекторами Рефатом Чубаровим і Мустафою Джемілєвим. Ми намагаємось не просто чути, але й пропонувати свої рішення і прагнемо, аби більше кримських татар подавались в нашу Школу і мали можливість у ній навчатись.

Я бажаю, щоби Крим, який безумовно був українським, дуже швидко повернувся до того стану, в якому він був. Крим має бути в Україні, і питання долі кримських татар повинно вирішуватись тут в діалозі, а не виходити на рівень особистих життєвих трагедій. За тим, що зараз відбувається на території кримського півострову, боляче спостерігати, і тут немає значення – Крим має належати  кримським татарам або стати автономним. Я думаю, почати треба з того, щоб він став українським. Свідомі люди розуміють, що Кримом потрібно було займатись з першого дня, у зв’язці з кримсько-татарським народом. Зараз головне – відстояти права людей, які проживають на цих територіях і рухатись до перемоги. Ми розуміємо, що ця ситуація може бути розв’язана, мабуть, зі зміною влади в Російській Федерації. І над цим треба працювати. Головне – завойовувати серця і голови людей.

Цьогоріч Конференція Української школи політичних студій в Театрі на Подолі й була присвячена темі “Єднання. Заради чого?”. Також конференція проходила на знак солідарності з випускницею УШПС Катериною Гандзюк та іншими активістами, які зазнають переслідувань в Україні.

Початок конференції

Враховуючи тему Конференції – єднання українського суспільства, – особливо символічно, що на Конференції, як і в минулі роки, зібралися випускники різних років, від першого набору Школи до останнього. Подію закривало традиційне вручення дипломів цьогорічним учасникам та учасницям програми. Захід відвідали також друзі та партнери УШПС.

З вітальними словами під час відкриття Конференції виступили Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні. Тоді Світлана назвала УШПС “одним із кіл підтримки змінотворців”, який залишається вічним попри плинність часу. Мортен же згадував, як розпочиналася спільна історія УШПС та Ради Європи.

З-поміж останніх суспільно-політичних подій спікери згадували телепроект “Нові лідери”. Так, одразу ж після вітальної частини Олександр Богуцький, директор-президент телеканалу ICTV та випускник УШПС, підбив підсумки спільного з УШПС телепроекту “Нові лідери”, який надав медійну підтримку громадським активістам, волонтерам та ініціаторам інших суспільно значущих проектів, а фіналісту ще й фінансову – мільйон гривень. “Я вважаю, що це безпрецедентна перемога. Лиш гляньте: переміг екологічний проект активіста зі сходу – Маріуполя”, – так Олександр Богуцький радів фінальному виборові глядачів.

Після виступу пана Богуцького розпочалися дискусії зі стейкхолдерами в політиці та культурно-мистецькій сфері діяльності. Перша дискусія пройшла зі Святославом Вакарчуком – цього дня він виступав в якості громадського діяча, а не співака. “Я очікував, що мені треба буде просто виступити з промовою, а ви запросили мене до дискусії”, – приємно здивувався Святослав. Дійсно, на конференції ми не просто обговорювали здобутки та можливості українців, а й дискутували, ставили складні питання. Наприклад, Святослав порівнював потенціал українських та британських чи американських активістів: “Україна – менш стала країна, тому поки що її змінювати легше і швидше”. Вакарчук відповідав на багато непростих запитань модераторки Світлани Матвієнко та випускників та випускниць з залу, наприклад, про те, як йти проти страху небезпеки, про те, чому популізм сам по собі не є чимось поганим, про варіанти збільшення політичної включеності населення. “Неважливо, хто ти – митець, бізнесмен, інженер, якщо мова йде про те, чи йти в політику. Важливе бажання змінювати країну”, – підкреслив Святослав, згадуючи бізнесменів, діячів культури тощо, які після Євромайдану пішли в політику.

Після інтенсивної дискусії з Вакарчуком розпочався серйозний та вдумливий виступ доцента КНУ ім. Тараса Шевченка, філософа Андрія Баумейстера. Він оглянув протиріччя концепту єдності та проблеми публічного дискурсу ЄС. Його основна теза така: аби стати цілісним, суспільству слід подолати природні протиріччя між інтересами більшості та індивіда, знайти спільні цінності для всіх фрагментованих соціальних груп країни, кристалізувати унікальний публічний дискурс. “Держава – це мінімальна рамкова конструкція, тому вона й об’єднує”, – так пан Андрій підкреслив важливість ненав’язливої, проте впевненої присутності держави. Крім питання, якою має бути держава, аби об’єднувати людей – мінімальною, проте автентичною і чіткою ціннісною конструкцією, – філософ звернув увагу й на проблему публічного дискурсу ЄС. Вона полягає в постійному “згладжуванні кутів” та униканні складних тем для дискусії. На думку пана Андрія, ринкові та політичні правила вже давно стримують градус дискусій в ЄС. Втім, якщо Україна знайде власний шлях, її дискурс може стати одночасно і європейським, і більш відвертим.

Саме про цей власний шлях говорила й наступна спікерка – Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, наприклад, в контексті захоплення українських кораблів. “Росія досі не готова відпускати Україну зі своїх земель. Вона влаштовує нам черговий тест на стійкість і здатність захистити себе”, – поділилася своїми політичними прогнозами та переконаннями пані Іванна. З нею ми також обговорювали ризик радикалізації суспільства внаслідок втоми від війни, економічних та соціальних негараздів, зміну тактики РФ тощо. Пані Іванна критикувала не тільки РФ, а й конфліктний процес введення військового стану в Україні: “Того дня ми забули, як добре вміємо об’єднуватися перед лицем зовнішньої загрози”. Втім, після першої критичної частини спікерка підкреслила, що за останні 5 років Україна зробила “неймовірні речі” та подякувала кожному, хто прийшов на державну службу не з політичних кіл й гідно витримує складнощі цієї роботи.

Окрім пані Іванни, новим державним службовцям дякував й Ахтем Сеітаблаєв, актор та режисер. Більшість його виступу була присвячена тезі “Культура зшиває людей”. Згадуючи різні історії, Ахтем доводив, що творчість і культура здатні поєднати кожного незважаючи на політичні, історичні конфлікти. І зокрема – Крим та решту України. Він розповів й про те, що комунікація між українськими акторами, митцями та політиками, послами тощо зараз впевнено налагоджується. До речі, частково саме задля такої комунікації у фільмах Ахтема знімаються іноземні актори – це допомагає транслювати меседжі України європейським діячам та політикам. Окремо Ахтем присвятив свій виступ Криму, а саме культурним способам єднання кримчан та зокрема – кримських татар. Режисер впевнений, що нові об’єднання кримських татар можливі навіть в нинішній час окупації і виступив проти “кримського” скепсису. Так кримська тематика закрила блок дискусій з експертами.

Після перерви виступила Катерина Загорій, випускниця УШПС 2009 року та Засновниця Фонду родини Загорій, з розповіддю про глобальний рух “Щедрий Вівторок”. Також Катерина під час свого виступу раділа, що ком’юніті УШПС залишається міцним, а сама Школа постійно підтримує проекти випускників.

Підтримка можлива не лише з випускниками: на Конференції було оголошено й про нове партнерство, цього разу – з LDaily. LDaily – інформаційно-аналітичне бізнес-видання з актуальною інформацією для ділових людей, джерело ексклюзивного контенту про важливі події української та світової економіки, а також ресурс для коментарів та інтерв’ю з відомими бізнесменами і представниками влади, авторських спецпроектів та інших матеріалів, цікавих сучасному бізнесменові.

Далі послідувала особливо емоційна частина Конференції – вручення дипломів учасникам УШПС 2018 року. Останнім акордом програми Конференції стала вистава “Шестеро характерів ненаписаної комедії” у виконанні трупи Київського академічного драматичного театру на Подолі під керівництвом народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталія Малахова. “Характери” – це глибока історія пошуків моральних цінностей пера Нобелівського лауреата Луїджі Піранделло. Так завершилася XIII Конференція Школи, яка завжди є водночас й кінцем одного, й початком нового.

19-21 листопада делегація цьогорічної програми УШПС відвідала Всесвітній Форум за Демократію Ради Європи у Страсбурзі.

Всесвітній Форум за Демократію, який щорічно проходить в Раді Європи, в Страсбурзі, завжди є частиною програми Школи. Цьогоріч тема Форуму звучала так: “Гендерна рівність: чия це битва?”.

Наскільки велику роль відіграє нерівний розподіл влади між жінками та чоловіками? Як запобігти гендерно обумовленому насильству? Чому зараз, у 2018 році, гендерні стереотипи досі заважають жінкам досягати своїх цілей у громадських, політичних та економічних сферах навіть у демократичних державах? Як саме ми всі – чоловіки та жінки – виграємо від гендерної рівності? Такі та інші теми пронизували всі три дні Форуму.

Перші панельні сесії присвятили таким темам: – жінки та влада: рухаємося до 50\50; – проблема сексизму, дискримінації та насильства стосовно жінок; – безпека, демократизація та жінки.

Цього дня делегація УШПС змогла тричі звернутися до Ради Європи: з питанням стосовно нападів на активістів та активісток, забезпечення прав жінок на окупованих РФ територій – Криму і Донбасу – та гендерної рівності у професійній сфері.

Цей день запам’ятався УШПС участю в круглих столах та лабораторіях на такі теми, як-от, наприклад, “Штучний інтелект та гендерна рівність”, “Жінки та міграція”, “Феміністична розслідувальна журналістика”, “Релігія та фемінізм” та “Жінки у кіномистецтві” тощо. Окрім цього, учасники УШПС зустрілися із постійним представником України в РЄ Дмитром Кулебою та суддею Європейського суду з прав людини від України, Ганною Юдківською. З паном Дмитром делегація обговорила актуальні для України питання в Раді Європи, оглянула можливості розвитку інституцій та подискутувала про реформу української дипломатії. З пані Ганною ж обговорювали складнощі з виконанням рішень ЄСПЛ в Україні та роздумували над тим, чому українці масово звертаються до ЄСПЛ.

Ранок останнього дня Всесвітнього форуму за демократію в Страсбурзі розпочався з акції УШПС в залі ПАРЄ на підтримку Олега Сенцова та інших політв’язнів Кремля. Акція відбулася під час виступів попередньої та наступного голів Комітету міністрів Ради Європи – Віце-прем’єр-міністерки Хорватії Marija Pejcinovic Buric та Міністра закордонних справ Фінляндії Timo Soini. Символічно, що дата акції збіглася з річницею Євромайдану, 21 листопада. Акція в Раді Європи на підтримку Сенцова та інших політв’язнів Вдень цього ж дня делегація УШПС також проводила акцію в Раді Європи, розповідаючи про історію Катерини Гандзюк, активістки та випускниці Школи 2015 року, а також про більш ніж 50 нерозкритих нападів на активістів в Україні.

Також цього дня на Форумі проводили пленарну сесію на тему “Жінки, безпека та демократизація”, підбивали підсумки та святкували церемонію закриття.

Олена Литвиненко, Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, наголосила, що питання ґендерної рівності стало одним з пріоритетів Ради Європи, адже рівноправна участь чоловіків і жінок у суспільному та політичному житті, у прийнятті рішень є невід’ємною складовою дотримання прав людини. Це також є питанням соціальної справедливості та запорукою сталого демократичного врядування.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, звернула увагу на важливість того, що Хаб партійних інновацій – Жінки об’єднав представниць великої кількості різних політичних партій та рухів, що дає можливість говорити про формування нової політичної культури та міжпартійного діалогу. «Культура демократичної участі, внутрішньопартійна комунікація, демократичні процеси – тільки це може підняти нас на новий рівень політичної відповідальності», – наголосила Світлана.

Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA), наголосив, що проект спрямований на подолання кризи представництв – невідповідності між тим, що хочуть виборці, і тим, як на їх запити реагують обрані ними представники у владі. І це є проблема комунікації та зв’язку з виборцями. Нові технології не тільки здешевлюють передвиборні кампанії, але й сприяють розбудові демократії.

Катя Тілікайнен, Радниця з ґендерних питань Офісу Ради Європи в Україні, наголосила, що досягнення збалансованої участі жінок та чоловіків у процесі прийняття політичних і суспільних рішень є критично важливим для гарного функціонування суспільства.

Катя Тілікайнен розповіла учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про стратегію Ради Європи з ґендерної рівності, рекомендації Ради Європи щодо збалансованої участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень, рівний доступ до фінансування, подолання упереджень, сексизму і стереотипів, залучення молоді до політичного життя, можливості використання нових технологій.

Ґендерне бюджетування – це інтегрування чіткої ґендерної перспективи в загальний контекст бюджетного процесу за допомогою спеціальних процесів та аналітичних інструментів з метою сприяння ґендерно орієнтованій політиці.

Наталія Федорович, Заступниця Міністра соціальної політики України, та Оксана Кисельова, Національна експертка проекту «Ґендерне бюджетування в Україні», розповіли учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про те, що таке ґендерне бюджетування, які можливості воно відкриває та в яких областях України його вже запроваджено.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповідаючи учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про ґендерну машинерію у державному управлінні наголосила, що рівне представництво чоловіків і жінок дає можливість виходити на кращу якість прийняття рішень.

Ольга Айвазовська, Голова правління, координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, обговорила з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки низку питань, присвячених виборам, зокрема, якими є основні стандарти і принципи виборчого права; що ми розуміємо, коли говоримо про рівне виборче право; що уособлює принцип вільних виборів; чому важливо дотримуватися принципу таємного голосування; як найефективніше забезпечити принцип поваги до фундаментальних прав і свобод людини та багато іншого.

Кароліна Леаковіч, Координаторкою Департаменту політики в галузі прав людини в Соціал-демократичній партії Хорватії, разом з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки обговорювали питання, які виклики стоять перед сучасною демократією; як забезпечити ґендерну рівність у політичних партіях; якими є основні види політичної участі жінок; чому повинно бути більше жінок у виборних органах; як присутність жінок впливає на відповідальність парламентарів; які виклики стоять на шляху  ґендерної рівності.

Майкл Бабяк, Dome Inc., колишній директор з маркетингових технологій Республіканського національного комітету, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки, з чого розпочиналася передвиборча кампанія Трампа та завдяки чому досягла такого значного успіху; чому Республіканська партія інвестувала в диджитал; як організувати та провести надзвичайно ефективну фандрейзингову кампанію; як залучити волонтерів до своєї передвиборчої кампанії; в чому полягає позитивний вплив цифрових технологій на роботу політичних партій.

74% українців мають доступ до Інтернету, 35% українців проводять свій вільний час у соціальних мережах – Ярослав Ведмідь, Засновник і керівник цифрового агентства Postmen, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки, який контент цінується найбільше та як адаптувати свій контент до запитів аудиторії, скільки часу українці проводять онлайн, як аналізувати вплив ваших повідомлень на аудиторію, як використовувати ботів, як працювати з алгоритмами та великими масивами даних, що таке штучний інтелект сьогодні.

Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам International IDEA, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про те, що таке швидке прототипування, в чому його переваги та як політичні партії можуть його використовувати.

Майкл Бабяк та Олександр Якименко оцінили, наскільки креативними, реалістичними та корисними для партійної розбудови були ідеї учасниць та учасників, які протестували техніку швидкого прототипування.

Чому нас може навчити приклад Естонії у просуванні електронних сервісів на державному рівні? Якими є успішні приклади використання диджитал технологій українськими політиками? Як за допомогою цифрових технологій політичним партіям залучати своїх прихильників до активної співпраці? – Ярослав Ведмідь, Засновник і керівник цифрового агентства Postmen, розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки.

Ольга Ситник, Директорка з нового бізнесу цифрового агентства Postmen, розповіла учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки, як відомі жінки використовують соціальні мережі та цифрові технології для просування власних ідей.

Юлія Кириченко, Членкиня правління Центру політико-правових реформ, та Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор Transparency International Україна, розмовляли з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки про те, чому сьогодні є запит на прозорість та підзвітність політичних партій, навіщо партіям бути прозорими, якими є ключові проблеми українських політичних партій, для чого потрібне державне фінансування політичних партій, джерела фінансування партій, відповідальність за порушення у сфері фінансування партій.

Державні механізми застаріли в усьому світі. Світ технологічно переріс всі традиційні політичні системи представницької демократії. Тепер будь-яка людина на планеті не має потреби ні в громіздких державних структурах, ні в багатомільйонній армії чиновників. Тепер є можливість у себе в смартфоні мати власний пульт управління Державними Службами Сервісу. До яких сервісів має бути зведено багатоманіття функцій держави? Як виглядатиме Україна майбутнього? – разом з учасницями Хабу партійних інновацій – Жінки розмірковував Сергій Гайдай, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком.

Тетяна Карась, Координаторка програми для політичних партій, Національний демократичний інститут в Україні (NDI), та Євген Барщевський, працівник програми досліджень та інновацій в представництві Національного демократичного інституту в Україні (NDI), розповіли учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки про сервіси «Ваша думка» та «CiviCRM», які дозволяють у режимі реального часу за допомогою SMS або смартфону ефективно організовувати публічні консультації, швидко комунікувати з партійними осередками, отримувати зворотній зв’язок, проводити кількісні та якісні дослідження громадської думки.

Скільки людей в Україні користуються інтернетом? Що таке «покоління заголовків»? Що цікавить українців у інтернеті? Якими є найбільш відвідувані сайти в Україні? Як відбувається ранжування постів у мережі фейсбук? Як не треба політикам поводитись у соціальних мережах? Як працювати партіям у інстаграмі, твітері та месенджерах? Що шукають українські політики в інтернеті? – розповів учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки Олександр Бондаренко, Керівник спецпроектів диджитал-агенції Reputation Management Agency.

Як створити політичний рух і отримати абсолютну більшість у парламенті за 14 місяців – розповіла учасницям Хабу партійних інновацій – Жінки Тетяна Жуковіна, Директорка стратегічних комунікацій диджитал-агенції Reputation Management Agency.