Відбір на четверту Школу лідерів громад розпочато! Заповнити анкету та податися на участь у програмі можна з 15 квітня до 10 травня включно.

Школа лідерів громад – це навчальна програма, створена об’єднувати місцевих лідерів з усіх регіонів України та допомагати їм розвивати їхні громади. Реформа децентралізації започаткувала незворотній процес змін. Тому зараз украй необхідно підсилювати Україну на місцях, допомагати новим лідерам з регіонів брати на себе відповідальність і втілювати зміни далі.

Програма Школи лідерів громад була започаткована у 2015 році під егідою Української школи політичних студій та Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

За цей час ми маємо результати, які доводять необхідність подальшої роботи з громадами:

• 3 навчальні програми Школи лідерів громад проведено з 2015 року. 2 з них були присвячені підготовці до місцевих виборів.
• >250 представників місцевого самоврядування та громадянського суспільства стали випускниками.
• 48% випускників програми ШЛГ різних років балотувалися на місцевих виборах 2020 року. 40% з них – перемогли.

Школа лідерів громад 2021 кардинально відрізнятиметься від програм попередніх років, відповідаючи на виклики, з якими щодня зіштовхуються громади з різних регіонів України. Проблеми громад охоплюють великий спектр – від безпечного середовища, чистого довкілля до проблем з доступом до якісної медицини та освіти. І для усіх цих проблем ми будемо спільно шукати рішення.

Цього року навчання буде присвячене не тільки навичкам з ефективного управління, реформі децентралізації та інструментам громадської участі. Ми плануємо поглиблювати співпрацю з громадами та забезпечити довгострокове менторство для вирішення нагальних потреб громад.

Особливу увагу буде приділено екологічному менторству, під час якого учасники програми дізнаються більше про оцінку впливу на довкілля для громад, адаптацію до кліматичних змін, утилізацію побутових та інших відходів. Проблеми, пов’язані з безпекою середовища, доступом до медицини та освіти, будуть детально досліджені за допомогою інструментів громадської участі – міських зібрань у форматі Town Hall Meeting та соціального аудиту громад.

Закликаємо подаватися на програму людей, які:

1. є представниками місцевого самоврядування всіх рівнів, головами об‘єднаних територіальних громад, місцевими активістами та волонтерами;
2. мають значні професійні здобутки та демонструють лідерські якості;
3. займають активну життєву позицію та готові використовувати отримані знання на користь суспільству та громаді;
4. мають кредит довіри та підтримку громади;
5. зможуть долучити свою громаду до програми екологічного менторства та співпрацювати з консультантом з екологічних питань;
6. готові працювати з громадою за допомогою інструментів, отриманих під час навчання, після завершення програми.

Проведення Школи лідерів громад у 2021 році планується в офлайн-режимі. Однак через карантинні обмеження дати проведення програми Школи лідерів громад 2021 можуть змінюватися, про що учасників буде повідомлено заздалегідь. Участь у програмі є безкоштовною, оскільки проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

Орієнтовні дати проведення програми:

Ще більше деталей програми та відповіді на важливі питання щодо цьогорічної програми тут. З будь-яких інших питань звертайтеся на електронну адресу info@usps.org.ua або на Facebook-сторінку УШПС.  

У середу, 7 квітня, разом із випускниками Школи лідерів громад попередніх років ми провели онлайн-зустріч, щоб дізнатись більше про проблеми, з якими щодня зіштовхуються громади по всій Україні.

Кожна з громад має свій бекграунд та результат після першого етапу реформи децентралізації. Але ми щиро надихаємося прикладами наших випускників, які щодня докладають зусиль, аби зробити їхні громади кращими. Зокрема, під час заходу випускники Школи лідерів громад мали змогу почути мотиваційні історії від:

• Володимира Шматька, міського голови Чорткова та випускника УШПС 2018 року, який вже багато років працює над розвитком громади Чорткова. Не сумніваємося, що скоро Чортків стане найкращим містом для життя в Україні з таким підходом!
• Аліни Коваль, голови комісії з питань регіонального розвитку у Хмельницькій обласній раді та випускниці УШПС 2012 року. Хмельницька область – фактично, пілотний проект української децентралізації. Тож Аліна Коваль брала безпосередню участь у просуванні реформи на Хмельниччині та продовжує відстоювати здобутки реформи сьогодні.
• Олега Дзем’юка, голови Ворохтянської селищної громади, випускника програм Школа лідерів громад 2017 року та УШПС 2019 року. Створення Ворохтянської громади перед виборами у 2020 році далося мешканцям Ворохти і Татарова нелегко, але цілеспрямованість та уміння громадян об’єднуватися заради спільного блага надихають не опускати руки!

Після мотиваційних виступів представники громад поділилися проблемами, вирішенням яких зараз займаються у своїх громадах.

Ця зустріч та фідбек, який ми отримали від наших випускників, надзвичайно цінні для нас, адже допоможуть краще конструювати навчальні та консультаційні програми спеціально під потреби українських громад.

Тепер Лабораторія законодавчих ініціатив розпочне аналіз кількох місцевих громад, акцентуючи увагу на охороні довкілля, доступності медицини та освіти. Результати дослідження Лабораторія використає для удосконалення майбутніх навчальних та менторських програм Школи лідерів громад. Зокрема для формування програми Школи лідерів громад 2021 року.

Такі зустрічі щоразу доводять важливість розвитку зв’язків між громадами для їх подальшої співпраці та показують нам, яку дружню та міцну спільноту ми змогли розбудувати протягом років існування Української школи політичних студій та Школи лідерів громад.

Програма Школа лідерів громад відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

1 березня Українська школа політичних студій відкрила відбір на програму 2021 року. Прийом анкет триватиме з 1 по 21 березня.

Українська школа політичних студій – один з найуспішніших освітньо-мережевих проектів України. УШПС належить до мережі шкіл політичних студій, заснованих під егідою Ради Європи. Українська Школа була створена у 2005 році як спільний проект Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив.

За 16 років ми об’єднали більше 500 успішних лідерів з різних сфер – держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, представників творчих професій та громадських діячів. Українська школа політичних студій не просто навчає, ми створюємо Спільноту однодумців, об’єднаних спільними цінностями та місією розвивати демократичну Україну. 

Якщо Ви поділяєте цінності Школи та хочете долучитися до найбільшої Спільноти ціннісно-орієнтованих лідерів в Україні – обов’язково подавайтеся.

МИ ШУКАЄМО ЛЮДЕЙ, ЯКІ:

1. мають значні професійні досягнення у сфері політичної, громадської, наукової, творчої та підприємницької діяльності, журналістики, політики, юриспруденції;
2. займають активну громадянську позицію та здатні застосовувати отримані знання у своїй повсякденній діяльності;
3. є громадянами України віком до 40 років, які мають вищу освіту; якщо Ваш вік виходить за рамки вимог, ми заохочуємо Вас подаватись в будь-якому випадку;
4. знання іноземних мов є додатковою перевагою.

ДІЗНАТИСЯ ПРО УМОВИ ВСТУПУ ТА ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ МОЖНА ТУТ.

9 грудня Українська школа політичних студій у рамках Всесвітнього форуму за демократію організувала Town Hall Meeting онлайн.

Цьогоріч Всесвітній форум за демократію, який зазвичай відбувається у Страсбурзі у листопаді, було перенесено в онлайн-режим через пандемію COVID-19. Однак тепер заходи форуму відбуватимуться не кілька днів, а протягом наступних 12 місяців. Усе, задля того, щоб знайти відповідь на одне питання – чи може демократія врятувати навколишнє середовище?

Однією з найбільших екологічних проблем людства є забруднення повітря. Вагомий чинник у цьому – масове використання автомобілів. Особливо гостро ця проблема проявляється у великих містах – таких, як, наприклад, столиця України Київ. Та чи можна щось вдіяти із забрудненням повітря через автомобілі? Цю тему ми вирішили винести на обговорення під час Town Hall Meeting.

Town Hall Meeting – один з форматів проведення міських зібрань, під час яких громада може спільно знайти рішення для важливої проблеми.

Однак цього разу у дискусії взяли участь випускники навчальних програм Української школи політичних студій, а також небайдужі зацікавлені громадяни України. Вони сформували умовну громаду великого міста, яка шукає вирішення для проблеми викидів від використання автомобілів.

Town Hall Meeting відбувається у декілька етапів. Перший з них – розуміння важливості проблеми і необхідності пошуку її розв’язання. Під час заходу Олена Маслюківська, доцентка кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» розповіла учасникам про справжні масштаби забруднення повітря через використання автомобілів.

Після дискусії з екологинею учасники отримали можливі сценарії вирішення проблеми, які були спеціально розроблені для цього Town Hall Meeting. На обговорення було представлено 4 сценарії.

У першому з них було запропоновано залишити все, як є, і не впливати заходами публічної політики на використання автомобілів. Цей сценарій не вирішує проблему, але і не потребує додаткового фінансування, а також дає можливість спочатку зосередитися на вирішенні інших проблем, пов’язаних із забрудненням повітря.

Однак більшість учасників Town Hall Meeting майже відразу відкинули цей сценарій, зауваживши, що, якщо не впливати на проблему зараз, то це означає постійне погіршення ситуації.

У другому сценарії вирішення проблеми міститься пропозиція збільшити якість пального та стимулювати використання певних видів палива, які є більш дружніми до довкілля. В Україні зосереджена велика кількість старих автомобілів, які громадяни купили задешево у Європі. Крім того, ще досить багато людей їздить на автомобілях з дизельними двигунами, які більше забруднюють повітря порівняно з іншими видами палива. Тож цей сценарій пропонує запровадити певні правила для використання дизельних двигунів, а також нові стандарти якості для пального.

Цей сценарій учасники теж, здебільшого, не підтримали, адже погодилися, що зменшення використання дизельного пального не вплине суттєво на рівень забруднення повітря. Проблема з автомобілями є набагато більш комплексною, а тому потребує такого ж рішення.

Третій сценарій пропонує створити економічний механізм, який би стимулював громадян «пересісти» на електротранспорт. У цьому сценарії були описані конкретні кроки, яких має вжити держава для того, щоб збільшити частку електрокарів у загальній структурі автомобільного транспорту до 70% у 2045 році для України.

Третій сценарій учасники Town Hall Meeting підтримали частково через його екологічність. Однак учасники також дійшли висновку, що запровадження цього сценарію є поки нереалістичним для України. Будівництво необхідної для електрокарів інфраструктури і стимулювання виробництва електричного транспорту в Україні потребуватиме чималих коштів, які Україна поки не може витратити на цю проблему.

В основі останнього, четвертого, сценарію – зміна парадигми мобільності. Сценарій передбачає розробку такої політики, яка би змінювала пріоритети користувачів міського простору, ставлячи на першому місці потреби пішохода, далі велосипедиста, громадського транспорту і далі вже для особистих авто. Серед запропонованих заходів – розвиток муніципального транспорту, обмеження використання автомобілів у місті, розвиток мережі пішохідних та велосипедних маршрутів.

Останній сценарій сподобався учасникам найбільше, адже він пропонує не лише зменшити рівень забруднення повітря, а й зменшити кількість автомобільного транспорту у місті взагалі.

Після обговорення усіх сценаріїв учасники Town Hall Meeting проголосували і більшістю голосів підтримали сценарій №4. За його реалізацію проголосували 74% учасників, решта 26% віддали свої голоси порівну за сценарій №1 і сценарій №3.

За результатами Town Hall Meeting буде сформовано звіт, який Українська школа політичних студій передасть представникам парламенту, уряду і місцевої влади, аби вони краще розуміли, яким шляхом хоче іти громада у вирішенні проблем забруднення повітря через використання автомобілів.

Переглянути запис зустрічі можна за посиланням.

8 грудня у рамках Всесвітнього форуму за демократію Українська школа політичних студій провела онлайн-дискусію «Якщо держава зазнає невдачі: Громадська участь в екологічній політиці».

Всесвітній форум за демократію – невід’ємна подія у навчальній програмі шкіл політичних студій. Щороку у Раді Європи, у Страсбурзі, відбувається масштабна дискусія щодо певної проблеми. Однак цього разу через пандемію COVID-19 Всесвітній форум за демократію було перенесено в онлайн-режим. Та це не означає, що обговорення зупинені, а проблеми вичерпалися. Цього разу Форум триватиме наступні 12 місяців, під час яких відбуватимуться заходи, щоб дати відповідь на одне питання – чи може демократія врятувати навколишнє середовище?

В онлайн-дискусії від Української школи політичних студій взяли участь громадські активісти, які створили для України масштабні екологічні проєкти, а також  представники влади. Разом вони намагалися вирішити, як держава і громадськість мають взаємодіяти для вирішення екологічних проблем. Модерував розмову Денис Казанський, журналіст та екологічний активіст.

Експерти погодилися, що на сьогодні, на жаль, екологічні ініціативи в Україні підмінюють функції держави.

За словами спікерки, екологічні ініціативи в Україні – це своєрідні стартапи. Їхньою метою є створення певного суспільного блага. І суспільство має вирішити, як ці організації підтримувати, аби забезпечити їхню сталість.

У свою чергу, Максим Бородін, екологічний активіст і депутат Маріупольської міської ради, розповів про свій досвід екологічного протесту у боротьбі за чисте повітря з промисловими підприємствами Маріуполя. Через тиск мешканцям Маріуполя вдалося досягти поступок від великих промислових об’єктів і змусити їх розпочати модернізацію обладнання. Однак спікер упевнений, протести – це тимчасовий засіб упливу.

Наступний спікер, Артем Романюков, є випускником УШПС 2018 року і співзасновником екологічного чат-боту Saveecobot, який має вже понад 1 мільйон активних користувачів. Після декількох років роботи над тим, аби в його рідному місті, Дніпрі, було легше дихати, спікер упевнений: екологічну діяльність потрібно починати з просвіти.

Любов Колосовська, співзасновниця та директорка організації «Батарейки, здавайтеся» (проєкту, який займається збором батарейок та організацією їхньої переробки) і випускниця УШПС 2015 року, зауважила важливість фінансової складової екологічного активізму.

На думку експертки, якщо забруднювач може просто відкупитися, – це уникнення відповідальності, адже тоді вона покладається цілковито на державу. Натомість держава має віддавати відповідальність і повноваження іншим структурам, як-от бізнесам, які продукують сміття, щоб вони докладалися до вирішення проблеми самі. Держава має контролювати цей процес, а виконувати господарські функції не повинна. Це – певне дорослішання для суспільства, для бізнесів.

Голова Державної екологічної інспекції України (2019-2020), керівник політичної партії Екологічна Альтернатива Єгор Фірсов, на противагу, упевнений, що екологічні питання не може вирішити ні демократія, ні активізм.

Леся Василенко, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, випускниця Парламентської програми УШПС, зазначила, що для вирішення екологічних проблем потрібні синергія, координація і співпраця.

Її колега по парламенту – Олександр Маріковський, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування і випускник УШПС 2014 року, також взяв участь у дискусії. За його словами, боротьба з екологічними проблемами лежить у площині цінностей.

У свою чергу, Олексій Рябчин, радник міністра охорони навколишнього середовища, радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції і випускник УШПС 2014 року, поділився досвідом співпраці громадянського суспільства і держави в екологічних питаннях.

Учасники дискусії дійшли висновку, що потрібно шукати нові точки взаємодії між екологічними активістами і державою, аби досягати результатів можна було не лише через тиск, протести, вимоги і краудфандингові ініціативи. Держава має забезпечити підтримку громадським екологічним організаціям і перейняти на себе функції моніторингу і контролю за екологічною ситуацією в Україні, адже на це ніхто більше у країні не має повноважень.

Запис ефіру доступний тут. А ми публікуємо бесіду повністю:

Виборча кампанія офіційно стартувала в Україні у суботу, 5 вересня. А програма Школи лідерів громад, яка тривала півтора місяці якраз завершилася. І це означає, що учасники програми готові зануритися у виборчі перегони, щоб виборювати свій шанс на чесне лідерство.

Третій етап навчання ми присвятили практичним інструментам залучення громадян. Адже бути лідером без підтримки громади, без об’єднання людей навколо спільної великої ідеї – неможливо. Жителі громад – це не просто виборці. І перемога на виборах завдяки успішній стратегії – це лише початок шляху. Після виборів починається найважче – із громадянами потрібно взаємодіяти, шукати проблеми і разом їх вирішувати. Лише так маємо шанс на появу громадянської відповідальності, яка з роками не пропустить до влади тих, хто її не гідний.

Отже, під час третього модулю слухачі програми Школи лідерів громад вчилися, як можна співпрацювати з громадою.

Зокрема, у рамках програми ми ровели мотиваційну live-сесію разом з фіналістами національного телепроекту Нові лідери для слухачів Школи лідерів громад. Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін, голова Коцюбинської селищної ради Ольга Матюшина і міський голова Чорткова Володимир Шматько розповідали, як перетворюють труднощі на можливості і розвивають громади. Кожен зі спікерів має великий досвід роботи у місцевому самоврядуванні. Щоденно зіштовхуватися з усе новими перешкодами – це реальність для тих, хто береться за розвиток громади. Але наші спікери доводять: головне – щиро і віддано іти до мети, не зупиняючись і не сумніваючись у ній.

Олександр Славський, директор Бюро регіонального розвитку в Одесі і випускник УШПС, поділився досвідом щодо налагодженням взаємодії між органами місцевого самоврядування і громадами та громадянським суспільством. В Україні громадяни мають законні засоби впливу на владу, головне – знати і правильно використовувати.

Руслан Дейниченко, співзасновник проекту Stopfake, розповів усе про протидію фейкам і маніпуляціям, яка може стати на заваді комунікації між суспільством і владою.

Ніколь Рудер, директорка Швейцарського бюро співробітництва, зустрілася з учасниками онлайн, щоб обговорити основні принципи і можливості децентралізації, яка виступає ефективним інструментом для подолання глобальних викликів. Кожна громада може робити свій внесок, щоб розвиватися не тільки автономно, а і приносити користь цілому світу, наприклад, дбаючи про екологічні проблеми.

Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України і випускник УШПС, розповів про досвід проведення Town Hall Meeting – ефективного інструменту залучення громадян. Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій вже декілька років практикують проведення міських зібрань, під час яких громадяни отримують можливість обговорити проблеми громади, а представники влади – краще зрозуміти громадян, щоб долати виклики разом.

До речі, один тренінговий таунхол нам вдалося провести з учасниками он-лайн! Під час міського зібрання слухачі намагалися знайти вирішення для проблеми великої кількості зовнішньої реклами у містах, яка, з одного боку, може псувати зовнішній вигляд будівель, а з іншого – приносити гроші у міський бюджет. Тож на Town Hall Meeting вчилися розуміти різних стейкхолдерів і шукати консесус для усіх членів громади.

Останні відеоуроки Школи лідерів громад були присвячені інноваційній методології. Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, та Уляна Полтавець, програмна директорка УШПС і заступниця голови Ради ЛЗІ, познайомили учасників з унікальним для українського простору інструментом громадського контролю – соціальним аудитом. Методологію соціального аудиту ми розробили в Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Королівства Нідерландів. І скоро впроваджуватимемо її в українських громадах, зокрема і разом з випускниками програми Школи лідерів громад.

Завдяки підтримці Посольства Королівства Нідерландів лідери громад мали можливість ознайомитися з інноваційним інструментом громадського контролю – соціальним аудитом. Його методологію ми розробили в Лабораторії законодавчих ініціатив спеціально для того, щоб забезпечити громади ефективним інструментом участі і взаємодії.

Методологію соціального аудиту ми вперше презентували у рамках програми «Школа лідерів громад», яка цього року через пандемію COVID-19 проводилася повністю в онлайн-режимі. Незважаючи на виклики і карантинні обмеження, нам вдалося дати необхідні знання лідерам громад, яких налічувалося на програмі більше ніж 200, і підготувати їх до місцевих виборів в Україні.

Зокрема, 61% випускників Школи лідерів громад – 2020 балотувалися на місцевих виборах. З них 79% стали кандидатами у депутати місцевих рад, а 21% – балотувалися на посаду очільника територіальної громади.

Навчальні модулі програми були побудовані таким чином, щоб учасники могли розібратися у виборчому процесі, місцевому самоврядуванні та ефективних методах ведення виборчих кампаній для подальшої перемоги.

Один з модулів навчання був присвячений залученню громадян до процесу прийняття рішень і спільного творення успішної громади. Тож ми познайомили учасників програми з унікальною методологією соціального аудиту і підготували їх до впровадження цього інструменту у своїх громадах.

Невдовзі випускники Школи лідерів громад – 2020 разом з командою Лабораторії законодавчих ініціатив будуть практикувати проведення соціального аудиту і зможуть упевнитися в ефективності інструменту.

Час невблаганний. Місцеві вибори в Україні відбудуться вже дуже скоро – за менш ніж два місяці. Та ми встигаємо підготувати гідних кандидатів на Школі лідерів громад.

На завершення першого модулю ми провели для слухачів live-event з головною редакторкою газети “Дзеркало тижня” Юлією Мостовою. Як завжди, глибока, чесна і від того складна розмова, яка потрібна для того, щоб лідери громад з усіх куточків країни усвідомлювали реальний стан справ і розуміли необхідність його виправляти.

Власне другий етап навчання був присвячений нюансам цьогорічних виборів та інструментам успішної виборчої кампанії.

Андрій Магера, експерт виборчого права та заступник голови Центральної виборчої комісії у 2007-2018 роках, детально розібрав з учасникми нове виборче законодавство, усі його позитиви та недоліки.

Разом з політологом і співзасновником Громадянського Руху “CВІДОМІ” Михайлом Находом слухачі мали змогу розробити переможну стратегію ведення виборчої кампанії.

Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів комунікаційного агентства RMA, дав учасникам Школи цінні поради щодо ведення комунікації з виборцями. Сьогоднішній світ захопив диджитал, а отже і успшна виборча кампанія неможлива без спілкування з виборців за допомогою сучасних технологій. Де налагоджувати контакт з аудиторією, що їм казати і в який спосіб? Дізнавалися на лекціях і практикували самі.

Голова правління та координаторка політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська розповіла слухачам програми все про злочини під час виборів і кару за них після проведення голосування. Підсумок зрозумілий – порушувати закони дуже небезпечно.

На прохання учасників ми провели Feedback-сесію з Павлом Шереметою, засновником аналітичного центру proryv.in.ua, щоб наші слухачі змогли детальніше обговорити усі питання місцевого розвитку з експертом.

Наразі триває третій і вже останній модуль навчання. За допомоою практичних нструментів учасники вчаться виявляти проблеми і вирішувати їх спільними зусиллями влади і громадян.

Завершиться Школа лідерів громад 6 вересня – якраз після офіційного старту виборчої кампанії.

Триває навчання у Школі лідерів громад-2020! Понад 200 людей пройшли відбір і отримали можливість навчатися у найкращих. Ми створили для них унікальну веб-платформу, за допомогою якої учасники можуть слухати лекції, виконувати домашні завдання і спілкуватися зі спікерами.

Наразі ми завершуємо перший етап навчання – учасники програми пройшли вже 4 заняття і познайомилися з шістьма неймовірними лекторами:

Олександром Хоруженком, випускником УШПС та експертом з місцевого самоврядування. У 2016-2019 роках Олександр очолював Сумський центр розвитку місцевого самоврядування. Він допоміг учасникам розібратися у реформі децентралізації та правових основах місцевого самоврядування.

Павлом Шереметою, засновником аналітичного центру proryv.in.ua, членом Наглядової ради Львівського Інституту міста та міністром економічного розвитку та торгівлі України у 2014 році. Павло знає чимало про розвиток міст. На прикладі Львова та Вінниці лектор пояснив, як розробити стратегію розвитку, яка допоможе здійснити прорив, і створити місто, яке не тільки буде комфортним для жителів, а й зароблятиме гроші.

Уляною Пак, депутаткою Львівської міської ради та випускницею Української школи політичних студій. Під час лекцій Уляна з власного досвіду розповіла, хто такий місцевий депутат, які в нього є повноваження, обов’язки, і до чого варто бути готовим, якщо хочеш долучитися до місцевого самоврядування.

Командою Transparency International Ukraine, яка провела заняття для учасників про протидію корупції на місцевому рівні. Зокрема, Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна, детально пояснив, що таке корупція і якими можуть бути її прояви. Олександр Калітенко , юридичний радник ТІ Україна, розповів про конфлікт інтересів та як не потрапити в цю пастку представникам місцевого самоврядування. Анастасія Мазурок, операційна директорка ТІ Україна, розказала, як прозорість місцевої влади може стати ефективним інструментом запобігання корупції.

А Світлана Матвієнко, директорка Української школи політичних студій та голова Ради Лабораторії законодавчих іцініатив, і Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, надихнули учасників брати відповідальність і працювати для нашої країни, для кожної її громади.