Захід складався з пленарного засідання, на якому обговорювалися: (1) теорія і поняття демократії; (2) суспільне очікування і ставлення до демократії; (3) фактори сприяння активній громадській та політичній діяльності громадян; двох  паралельних секційних дискусій та  роботи в малих групах, які було сфокусовано на аналізі демократичних процесів в Україні (1990 – 2008 рр.).

Дискусію було зосереджено навколо наступних питань: Що означає «демократія» у ХХІ столітті? Здавалося б, що розпад Радянського Союзу створив умови для зміцнення традиційних західноєвропейських ліберальних цінностей – чи не єдиної перспективи розвитку для «країн, що розвиваються». Чим же є демократія для України? Як можна оцінити політичні процеси, що відбуваються в державі, якщо проаналізувати їх з точки зору віддаленої перспективи? Чи можна говорити про ефективність демократії в глобальному вимірі?

Модераторами та доповідачами виступали: Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників УШПС; Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Франсуа Фрідріх, Координатор Мережі шкіл політичних студій Ради Європи; Анатолій Гриценко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони; Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

У рамках роботи конференції також проведено Урочисту церемонію вручення дипломів учасникам УШПС-2008 та презентацію фільму про УШПС, обрано нову Раду випускників та обговорено План діяльності Школи на 2009 рік.

21 вересня 2008 року завершилася робота Третьої сесії Української школи політичних студій, що тривала з 19 по 21 вересня 2008 року в м. Одеса.

19 вересня 2008 року відбулося урочисте відкриття заходу Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ. Також у відкритті взяв участь Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною пан Аке ПЕТЕРСОН.

Робота семінару розпочалася з виступу Олега РИБАЧУКА (Голови наглядової ради «Фундації Суспільність», Керівника «Євро-Атлантичного Університету») на тему «Євроатлантична інтеграція: виклики для України», під час якого було звернуто увагу на ключові питання євроатлантичної інтеграції України, перешкоди та питання ціннісного виміру на цьому шляху; виступ мав своє продовження у дискусійному спілкуванні з учасниками УШПС.

Наступний виступ Анатолія ТКАЧУКА (Заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва) стосувався адміністративно-територіальної реформи як важливої складової нової державної регіональної політики.

Після серії питань і відповідей у форматі круглого столу учасники мали змогу попрацювати в малих групах, розробляючи сценарії розвитку України до 2020 року.

20 вересня 2008 року Вадим ТРЮХАН (Заступник керівника служби Віце-прем’єр-міністра України, випускник УШПС) презентував учасникам бачення «Україна-ЄС» після останнього самміту.

Віктор ШИШКІН (Суддя Конституційного Суду України) виступив з темою «Орієнтири та виклики судової реформи», після чого Анатолій СЕЛІВАНОВ(Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді України) висловив своє бачення з приводу конституційного судочинства і судової реформи в контексті принципу верховенства права. Ці тематично поєднані блоки промодерував Віктор АГЄЄВ (Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Бережний і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС).

Фокусне бачення з приводу викликів та перспектив адміністративно-територіальної реформи представив Ігор КОЛІУШКО (Голова Центру політико-правових реформ), вказавши на основні орієнтири та проблемні моменти реформування.

Також учасники Третьої сесії мали змогу прослухати презентацію Юрія ДЖИГИРА (Директор компанії «FISKOInform», випускник УШПС), що стосувалася причин і ризиків невизначеності між бюджетних відносин в Україні, можливостей їхнього регулювання та перешкод, що виникають на цьому шляху.

Заключною лекцією 20 вересня 2008 року став виступ Олега ПЕТРЕНКА (Магістр менеджменту організацій охорони здоров’я, 1-й заступник Генерального директора недержавної клініки “Оберіг” (Київ). Виступ стосувався права на здоров’я та державної політики охорони здоров’я.

21 вересня 2008 року робота розпочалася з виступу Сема ГРІНА (Члена наукової ради, Керівника програми «Схід-схід: партнерство без кордонів», Московський Центр Карнегі, Москва), який розкрив бачення «Росії на війні: погляд з Москви після грузинської кризи». Було презентовано соціологічний аналіз проблеми та її вплив на геополітичні процеси.

Підсумком сесії стали презентації учасників в рамках групової роботи «Україна 2020: розробка сценаріїв розвитку», модератором якої виступивВолодимир ФАДЄЄВ (Завідувач сектором філософських проблем етносу і нації Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, випускник УШПС).

Завершилася сесія підбиттям підсумків та широкоформатним обговорення перспектив роботи учасників вже у статусі випускників Української школи політичних студій. Обговорення промодерував Ігор КОГУТ (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив).

Учасники Української школи політичних студій 2008 року взяли участь у Третьому Літньому Університеті Демократії, що відбувся 30 червня – 4 липня 2008 року у стінах Ради Європи. Захід зібрав більше 600 учасників з усіх Шкіл політичних студій, розташованих у 16 країнах Європи.

Наріжною темою Університету стало питання «Урядування, влада та демократія», а саме: «Урядування як інструмент політики», «Урядування та європейська інтеграція», «Урядування як взаємодія публічного та приватного секторів», «Медіа, влада та демократія», «Урядування та економіка».

30 червня 2008 року захід відкрив Генеральний секретар Ради Європи Тері ДЕВІС, який зазначив, що різниця між фальшивою та справжньою демократією полягає у рівні політичної культури та волі, а отже, у людях; і саме такі люди, як учасники Університету, і покликані змінити ситуацію у своїх кранах.

Учасників Університету також привітав Президент Республіки Чорногорія Філіп ВУЯНОВИЧ, який відзначив вражаючі успіхи випускників попередніх Літніх Університетів Демократії та національної мережі Шкіл політичних студій.

Загалом п’ятиденна програма заходу об’єднала близько 75 відомих політичних постатей, експертів та модераторів. Серед яких, зокрема, були: Жан-Поль КОСТА, Президент Європейського суду з прав людини, Явуз МІЛДОН, Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, Кім КЕМПБЕЛ, Екс-прем’єр-міністр Канади, Єгор ГАЙДАР, Екс-прем’єр-міністр Російської Федерації, Мері КЕЛДЕР, Директор Центру вивчення глобального врядування Лондонської школи економіки, Пекка ХЮТАНІЄМІ, Заступник Міністра закордонних справ Фінляндії, Мелена КУНЄВА, Європейський уповноважений з захисту прав споживачів, Європейська комісія, Ендрю МАКІНТОШ, Член Палати лордів та доповідач з питань свободи слова Парламентської Асамблеї Ради Європи (Великобританія), Роланд РІС, Міський голова м. Страсбург (Франція), Ларс КОЛЬТ, Голова Виконавчої Ради Банку розвитку Ради Європи (Париж, Франція), Елізабет ЛЮЛІН, Президент Інституту Аспен (Ліон, Франція), Бернард БУКО, Виконавчий директор Національної школи адміністрування у Страсбурзі (Франція), Айко ДОДІН, журналістка «NHK TV» (Токіо, Японія), Тарас ЧОРНОВІЛ Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Гьоран ЛІНДБЛАД, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи (Швеція),Андре ГРОС, Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, Голова комітету з процедурних правил та недоторканості (Швейцарія) та інші.

Щороку серед доповідачів Університету є випускники Європейської мережі шкіл політичних студій: у 2006 році – це був Прем’єр-міністр Болгарії (Сергій СТАНІШЕВ), у 2007 – спікер парламенту Сербії (Олівер ДУЛІЧ), у 2008 – депутат Європейського парламенту Ніколай МЛАДЄНОВ.  

Програма української делегації, крім пленарних засідань та конференцій, включала ряд заходів, присвячених ряду гострих проблем, які стоять у центрі політичного дискурсу в Україні. Зокрема, національний круглий стіл щодо забезпечення енергетичної безпеки в Європі; тристоронню конференцію між представниками України, Молдови та Румунії щодо перспектив врегулювання прикордонних проблем; дві регіональні конференції щодо співпраці у Чорноморському регіоні (щодо економічного блоку та у політичному вимірі) між Школами Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Росії, Румунії, України та Молдови. Також було організовано зустріч із представниками Європейського суду з прав людини. Учасники відвідали ряд прийомів, організованих у рамках Третього Літнього Університету Демократії – зокрема, від імені Генерального Секретаря Ради Європи, Мера м. Страсбург, Генерального Консула Японії при Раді Європи та Постійного представника України при Раді Європи.

4 липня 2008 року відбулося закриття Третього Літнього університету демократії. Підсумки Університету, серед інших офіційних гостей, підбивали двоє учасників заходу, серед яких була і представниця Української школи політичних студій – Олена МАСЛЮКІВСЬКА. У фінальний декларації, яку схвалили учасники, серед іншого, вони закликали медіа та правозахисні організації до активнішого моніторингу ситуації навколо прав людини у Білорусі.

Після офіційних підсумків, Катрін ЛЯЛЮМ’ЄР – колишній Генеральний секретар Ради Європи – оголосила про створення Європейської асоціації шкіл політичних студій. У ролі Президента Асоціації вона зазначила, що європейський проект має економічний, соціальний та філософський виміри, що надає йому справді політичного характеру; Асоціація надасть можливість для спільного аналізу того, що означає європейський проект і якою є роль Європи, яку ми разом будуємо, у загальносвітовому контексті. На її думку, Асоціація Шкіл є життєво важливим форумом для усвідомлення того, що європейський проект – це не лише економічна злагода.

Сертифікати, які отримали учасники, на думку Генерального Секретаря Ради Європи, засвідчують не стільки їх участь у Літньому Університеті у Страсбурзі, скільки їх постійний особистий внесок у розвиток демократії в своїх країнах.

Детальнішу інформацію про Європейську мережу та Українську школу політичних студій розміщено тут.

14-19 червня 2008 року у Києві тривав Перший семінар Мережі лідерів громадянського суспільства, який зібрав 70 учасників із Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України (представники аналітичних центрів та моніторингових НУО) у рамках розвитку Мережі лідерів громадянського суспільства.

14 червня відбулося відкриття заходу, де з вітальним словом до учасників звернулися Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна), Теван ПОГОСЯН (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія),Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова) та Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна). Після цього відбулося знайомство учасників, модератором якого виступив Денис ПОЛТАВЕЦЬ (Україна).

15 червня 2008 року учасники працювали у рамках семінару Михайла МІНАКОВА (Директор з розвитку Фонду Пінчука, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, д.ф.н., Україна) «Відповідальне лідерство і цінності», що був спрямований на формування нового погляду на феномен лідерства, засади, на якому має ґрунтуватися відповідальне лідерство та на вироблення лідерських навичок учасників. Також відбувся «Тренінг з лідерства», проведений Теваном ПОГОСЯНОМ (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія) таАшотом ХУРШУДЯНОМ (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія).

Ввечері учасники працювали в групах над аналізом соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту («Дзеркало країни»).

16 червня 2008 року учасники були задіяні у Тренінгу з презентаційних навичок (Анатолій НЕЄЛОВ, Художній керівник і режисер театру-студії «Чорний квадрат», Україна) та Тренінгу з ефективних комунікацій (Ашот ХУРШУДЯН, Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія). Ці тренінги були спрямовані на розвиток та вдосконалення навичок спілкування, проведення публічних презентацій, вивчення нюансів міжлюдської комунікації, подолання кризових моментів та запобігання конфліктним ситуаціям.

17 червня 2008 року відбулася презентація результатів групової роботи («Аналіз соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту – «Дзеркало країни»). Модератором зустрічі виступив Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Кожна країна мала можливість представити учасникам своє бачення тенденцій розвитку регіону, особливостей внутрішньої і зовнішньої політики та співставити ситуацію на геополітичному рівні.

Після презентацій учасники прослухали лекцію Джессі ПІЛГРІМА (Експерт  Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) (США) «Виборчі системи і демократичні перетворення в країнах пострадянського простору», що окреслила проблеми виборчого процесу країн-учасниць проекту Мережі.

Наступним елементом програми була панельна дискусія «Роль НУО в суспільних процесах: активний учасник чи пасивний гравець?» (Вірменія – Азербайджан – Грузія – Молдова – Україна). Експертом виступив Важа САЛАМАДЗЕ (Голова Інституту громадянського суспільства, професор Грузинського інституту публічних відносин, Головний редактор міжнародного журналу «Право громадянського суспільства», Член наглядової Ради мера Тбілісі, Грузія), модератором – Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан).

Далі учасники працювали в групах у форматі тематичних сесій. Представники аналітичних центрів обговорювали діяльність політичних партій та загрозу популізму в сучасній політиці (модератором виступив Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова), доповідачем – Ніджат МАМЕДЛІ (Експерт НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан). Учасники моніторингової групи мали можливість подискутувати з приводу заморожених конфліктів та нації на пострадянському просторі (модератор – Володимир КУШНІРЕНКО, Директор Центру комплексних досліджень, Україна), доповідач – Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, завідувачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», к.ф.н., Україна).

Наступний блок тематичних сесій був присвячений: корупції і майбутньому демократії в Європі (модератор – Теймураз КАНЧЕЛІ, керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень), Грузія), доповідач – Роман ШЛАПАК, менеджер програми Сприяння  ефективному управлінню: проект «Обличчям до корупції в Україні – UPAC», Україна); суспільній думці та ролі медіа (модератор – Рафік ІСМАЙЛОВ, Головав НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан), доповідач – Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник «Фонду демократичних ініціатив», Україна).

18 червня 2008 року після привітання Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій) (Україна) та Юти ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) продовжили роботу під час панельної дискусії, присвяченої співпраці між країнами пострадянського простору в контексті євроінтеграційних процесів (Азербайджан – Вірменія – Грузія – Молдова – Україна). Доповідачами виступили: Валерій ЧАЛИЙ (Заступник Генерального директора Центру Разумкова, Україна), Юта ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) та Андрій ПОПОВ (Виконавчий Директор Асоціації зовнішньої політики Молдови, Молдова).

Підсумковий виступ на тему «Верховенство права як ключовий принцип демократії: ідеальна модель чи прикладний інструмент?» зробив Микола КОЗЮБРА (Член Національної комісії утвердження демократії і верховенства права, суддя Конституційного суду України у відставці, д.ю.н., професор, Член Української академії правових наук).

Завершився захід підбиттям підсумків та заключними тезами Ашота ХУРШУДЯНА, (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія), Рафіка ІСМАЙЛОВА (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураза КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгенія РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова),Володимира КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна) та   Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Модератором та заключним доповідачем виступила Білана ЗАСОВА (Координатор програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі», Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи).

Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільстває посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх  країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії.

Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2008 року, що тривала з 28 травня по 1 червня 2008 року у сел. Сімеїз (АРК, Україна). Ключовими темами цієї сесії стали питання національної ідеї та консолідації, укладання суспільної угоди та її відображення у конституції, розвитку політичних інституцій та аналізу політики. Учасники цьогорічної програми були відібрані серед шестиста кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у Третьому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція).

Сесія була відкрита Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ 28 травня 2008 року.

Робота розпочалася з виступу Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України V скликання, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу), присвяченого питанню етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання. Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Григорія ІОФФЕ (Керівника Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Ради і засобах масової інформації ВР АРК) щодо особливостей кримської політичної арени та політичних процесів, що мають місце на території автономії.

29 та 30 травня 2008 року для учасників було проведено два тематичні семінари: “Суспільна угода і конституція” (Михайло МІНАКОВ, Директор з розвитку Фонду Пінчука, д.ф.н., Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій) та “Аналіз політики” (Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО “Ідеальна країна”, к.ф.н.).

Семінар “Суспільна угода і конституція” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Лише дві інституції в Україні працюють із цією унікальною методикою (дивись також: pinchukfund.org/ru/projects/edu/aspen-ukraine). Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Аристотеля, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Б’юкенена, Ф. Фукуями та А. Аузана, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та економічних інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу текстів ряду конституцій з метою виялення умов реальної чи проектованої суспільної угоди.

Під час семінару “Аналіз політики” учасники ознайомились із особливостями аналізу та циклу політики, працювали в групах над «мапою політики» та стали учасниками рольової гри «Альтернативи політики: розробка, критерії, вибір».

30 травня 2008 року презентацією Надзвичайного та Повноважного посла Японії в Україні Мацуо МАБУЧІ на тему “У чому полягає історична місія України. Відносини Україна-Японія на сучасному етапі” було відкрито наступний тематичний блок, присвячений питанню національної ідеї та перспектив консолідації нації.

31 травня 2008 року Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедрою політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Українська ідентичність: виклики глобалізації” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася громадянської та етнічної ідентичності, поєднання “етносу” та “демосу” в сучасній Україні, міфологем “відродження”, “майдану”, “соборності” в українській політиці.

Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводупроблем та перспектив національної консолідації України.

На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”.

1 червня 2008 року слухачі мали можливість поспілкуватися з приводу розвитку політичних партій та партійних систем в Європі з Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США).

У четвер, 10 квітня 2008 року, о 15.00 год. відбулося Урочисте відкриття Першої сесії Української школи політичних студій 2008 року, що тривала з 10 по 13 квітня 2008 року.

У рамках цього заходу виступили з вітальними словами від Посольства Японії в Україні (Муцуо Мабучі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні), Ради Європи (Аке Петерсон,  Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною) та Української школи політичних студій (Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив).

Після церемонії відкриття відбулися дві вступні лекції. Перша лекція, прочитана Григорієм Немирею, Віце-прем’єр-міністром України, була присвячена питанню спільних демократичних цінностей як основи для подальшого об’єднання Європи. Друга лекція, прочитана Томасом Маркертом, Заступником Секретаря Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), стосувалася конституційного процесу та проблемам забезпечення демократії в Україні) була прочитана.

11-13 квітня 2008 року учасники продовжили роботу в ГНЦ «Зелена Буча». У рамках сесії було обговорено широкий спектр проблем, що безпосередньо стосуються реалій та проблем українського суспільства.

11 квітня Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, і Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, Директор з розвитку Фонду Пінчука, зробили вступну презентацію діяльності Української школи політичних студій та Європейської мережі шкіл політичних студій.

Ірина Бекешкіна, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», прочитала лекцію на тему «Суспільство та влада: тенденції громадської думки», у якій було окреслено основні проблеми, що виникають у процесі дослідженні громадської думки.

Далі учасники працювали у форматі круглого столу на тему «Українське суспільство: сучасні політичні виклики та перспективи». Питання, які були порушені під час круглого столу, стосувалися перспектив демократичної консолідації в Україні. Ніко Ланге, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та Андрій Єрмолаєв, Директор Центру соціальних досліджень «Софія», сформулювали основні проблеми для дискусії, а саме – перспективи демократичної консолідації в інституційному аспекті, розгляд політики як policy, роль сучасних інформаційних технологій та медіа у політичному процесі тощо.

Після цього відбувся круглий стіл «Європейське майбутнє Україна: прагнення vs можливості», учасники якого був Ієн Боуг, Голова Представництва Європейської Комісії в Україні, та Атілла Сеп, Заступник Надзвичайного і Повноважного посла Словаччини в Україні. Учасники Української школи політичних студій мали можливість подискувати і обговорити ряд важливих питань, пов’язаних із проблематикою євро інтеграції. Питання круглого столу були сформульовані так:

• Де закінчується Європа?
• Членство у ЄС чи забезпечення європейських стандартів (крізь призму національних пріоритетів та інтересів)?
• Шляхи до ЄС: як ближче – через НАТО чи в обхід (досвід останнього розширення Євросоюзу vs досвід передостаннього)?
• Вплив євроінтеграційного тренду Туреччини на українські європерспективи

Після широкоформатних дискусій учасники школи працювали у малих групах. Темою роботи було визначення рис, притаманних справжньому лідеру («Intermezzo: Політичне лідерство»). Модератором виступив Ігор Когут (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив).

12 квітня 2008 року відбулася лекція Дениса Богуша, Президента Bohush Communication, Члена Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA), члена Ради IPRA (Council Member of IPRA), під час якої було порушене питання про імідж України в сучасному світі, умови та можливості його творення.

Про публічний виступ, майстерність імпровізації та правила публічної мистецької майстерності слухачі мали можливість почути від художнього керівника та режисера театру-студії «Чорний квадрат» Анатолія Неєлова.

Проблеми української політичної журналістики перед слухачами окреслила Юлія Мостова, заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня».

Економічний блок сесії був представлений лекцією Сергія Терьохіна, Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, присвяченої оцінці тенденцій вступу України до СОТ, та лекцією Кокілі Такахами, Директора компанії «PANASONIC» (Київський офіс), темою якої була взаємна відповідальність бізнесу та держави (до питання про бізнес-клімат та соціальну відповідальність).

13 квітня 2008 року учасники УШПС зустрілися з двома провідними українськими інтелектуалами.

Наталя Яковенко, завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»,   доктор історичних наук, професор, окреслила своє бачення місця України між Сходом і Заходом, а Мирослав Попович, Директор Iнституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, академік Національної академії наук України, презентував лекцію «Coda: Українське суспільство у ціннісному вимірі».

Українська школа політичних студій – це спільна Програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, орієнтована на формування, освіту та взаємодію нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, представників бізнесу, журналістів та юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею.

Сорок учасників цьогорічної програми було відібрано в межах всеукраїнського конкурсу з-поміж 600 кандидатів з усієї України. Вони візьмуть участь ще у двох сесіях УШПС в Україні та одній – у м. Страсбург, Франція.

Головною метою проекту є посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення в процес вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх країнах, так і в регіоні в цілому. Проект здійснюється за сприяння Ради Європи та Європейської Комісії.

Протягом першого етапу реалізації (2008 – 2009 рр.) проект буде сконцентровано на:

• навчанні лідерів громадянського суспільства (тематичні дискусії щодо європейських стандартів і цінностей, процесів, які мають місце у кожній з держав регіону, форм взаємодії влади та громадянського суспільства, внутрішніх реформ у державах, перспектив регіональної співпраці; сесії з обміну досвідом; тренінги);
• налагодженні мережі партнерських зв’язків між лідерами НУО з країн Чорноморського регіону, а також із міжнародними організаціями;
• побудові діалогу та довіри у зонах конфлікту (Південний Кавказ, Придністров’я).

Базовим елементом проекту стане проведення чотирьох навчальних програм для лідерів провідних НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії (кожна з груп включатиме 30 осіб – по шість представників з кожної країни). Цільовою аудиторією перших двох програм, які буде проведено у 2008 році, стануть аналітичні центри та організації, що займаються моніторинговою діяльністю. Учасників буде відібрано на конкурсній основі. Для кожної групи передбачено проведення трьох навчальних сесій (по 4 дні): двох – в Україні та однієї – в Тбілісі / Кишиневі.

У заході взяли участь керівники організацій, що є членами консорціуму (Україна – Лабораторія законодавчих ініціатив та Центр комплексних досліджень, Молдова – Асоціація зовнішньої політики Молдови та Євроатлантичний центр, Азербайджан – ГО «Молодь за розвиток», Вірменія – Міжнародний центр людського розвитку, Грузія – Грузинська фундація стратегічних та міжнародних досліджень), представники Ради Європи (Заступник керівника відділу НУО та громадянського суспільства Ради Європи – П.Ніколов), Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (Є.Бистрицький), Директор з розвитку Фонду Віктора Пінчука (М.Мінаков).

Зовнішнє тестування – одна з найбільш поширених у світі та ефективних систем оцінки навчальних досягнень учнів, яка дозволяє провести як підсумкову атестацію, так і селекцію для вищих навчальних закладів.У 2007 році зовнішнім незалежним оцінюванням було охоплено 26% випускників загальноосвітніх навчальних закладів України. Воно було проведено у формі тестування з української мови, математики, історії – в усіх регіонах, а також з хімії, біології, фізики – у Харківській області.

У 2008 році кількість учасників зовнішнього тестування суттєво збільшується – планується охопити зовнішнім тестуванням 100% випускників, тобто більше 500 тисяч осіб. Крім того, суттєво розширюється перелік винесених на тестування предметів, яких буде 11, а саме: українська мова та література, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, основи економіки та основи правознавства. Тому належна організація процесу підготовки та проведення зовнішнього оцінювання у 2008 році потребує додаткових зусиль і скоординованих дій.

Два роки тому за ініціативи Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив було ініційовано створення Української школи політичних студій. За цей період її випускниками стало більше 70 осіб, які є представниками громадської або політичної діяльності, журналістики, бізнесу, державної служби та юриспруденції. Близько 60 провідних міжнародних експертів, політиків, науковців та дипломатів із різних куточків світу – від Японії до Канади –щорічно залучаються у якості викладачів до діяльності Школи. Зокрема, слід відзначити, що перед слухачами виступали: Борис Тадич, Президент Республіки Сербія; Террі Девіс, Генеральний Секретар Ради Європи; Сергій Станішев, Прем’єр-міністр Болгарії; Мілан Кучан, екс-президент Словенії; Джон Х’юм, лауреат Нобелівської премії та багато інших відомих людей.

За короткий час своєї діяльності УШПС вдалось стати одним із провідних освітніх проектів – і не лише в Україні. Вона зайняла гідне місце у Європейській мережі шкіл політичних студій, яка сьогодні складається із шістнадцяти інституцій. До мережі входять школи, що працюють у Белграді (Сербія), Бухаресті (Румунія), Кишиневі (Молдова), Москві (Росія), Пріштіні (Косово), Скоп’є (Македонія), Софії (Болгарія), Тбілісі (Грузія), Загребі (Хорватія), Єревані (Вірменія), Тірані (Албанія), Баку (Азербайджан), Сараєво (Боснія і Герцеговина), Погоріці (Чорногорія) та Мінську (Бєларусь).

Конкурс на участь у Школі зростає з року у рік. Якщо у перший рік роботи він склав одинадцять осіб на одне місце, то у наступному – це вже 16 кандидатів, що, безумовно, є додатковим свідченням успішності цієї ініціативи.

У період з 7 до 11 листопада 2007 року в рамках роботи Української школи політичних студій відбулось декілька подій: Третя сесія УШПС, вручення дипломів випускникам 2007 року та Друга щорічна конференція випускників.

У рамках Третьої сесії було обговорено широкий спектр тем, що стосувався як політичних, так і економічних реалій українського суспільства, а також питань вітчизняного судоустрою. У відкритті взяли участь: Анатолій ВОРОХАЄВ, Перший заступник мера м. Одеса, Франсуа ФРІДРІХ, координатор Європейської мережі шкіл політичних студій Ради Європи, радник Генерального департаменту з питань демократії та політичних та Анжела ЄВГЕНЬЄВА, Координатор Української школи політичних студій.

Розпочалась робота із доповідей В.ПОЛОХАЛА (БЮТ) на тему «Сучасна політична еліта в Україні: проблеми оновлення» та В.ПАНІОТТО (Директора Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук), який виніс на обговорення тему сучасних технологій соціологічного дослідження.

Професор Університету Тарту Герт-Рудигер ВЕГМАРХАУС прочитав лекцію «Демократія – що це?».

Щодо питання регіональної політики та місцевого самоврядування в українській політичній дискусії свої погляди висловили Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ  (Блок Литвина) та Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна» Роман КОБЕЦЬ.

У рамках економічного блоку своїм досвідом щодо японської традиції контролю якості товарів як складової розвитку економіки поділився спеціаліст Агентства японської міжнародної співпраці Масахіко ТАМАІ. Із доповідями виступили також Володимир ІГГНАЩЕНКО – член Ради директорів «Київської інвестиційної групи» («Інвестиційний клімат та політичний процес: виклики і потреби часу») та Ірина КРЮЧКОВА, Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економічного прогнозування НАН України, доктор економічних наук («Українська економіка в процесі демократичних перетворень: стан, тенденції та перспективи»).

Протягом останнього сесійного дня увага учасників заходу була приділена темі «Верховенство права і судова реформа в Україні: стартові позиції та  політичні перспективи». У цьому контексті власну позицію щодо адміністративного судочинства висловив Заступник голови Вищого адміністративного суду України – Дмитро ЛІПСЬКИЙ, а щодо стану справ у конституційній юстиції – Анатолій СЕЛІВАНОВ, Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді України.

Під час відкриття Другої щорічної конференції випускників УШПС (10 листопада 2007 року) виступили Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – Ігор КОГУТ, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною – Аке ПЕТЕРСОН, Член Наглядової Ради УШПС, Почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» – В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Радник Генерального директорату демократії та політичних відносин Ради Європи – Міхаель ІНГЛЕДОВ, а також Голова Ради Асоціації випускників УШПС, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ – Михайло МІНАКОВ.

Конференція випускників складалась із двох тематичних блоків. У першій частині, що мала назву “Українське суспільство: сучасні політичні виклики та загрози” (щодо перспектив демократичної консолідації в Україні), експертами-модераторами виступили В.БРЮХОВЕЦЬКИЙ,І.БЕКЕШКІНА (Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи») та С.ПРОЛЄЄВ (Президент Українського філософського фонду, д. ф. н.). Під час другій сесії “Україна у глобальному світі: знайти своє місце та роль” аналогічну роль виконували А.ПЕТЕРСОН, І.ПІДЛУСЬКА (Виконавчий директор міжнародної неурядової мережі «Ялтинська Європейська Стратегія» (YES), а також політолог О.ДЕРГАЧОВ.

Дипломи випускникам було вручено Директором школи, членом Наглядової Ради – В.БРЮХОВЕЦЬКИМ та представником від Ради Європи –А.ПЕТЕРСОНОМ.

11 листопада відбулася організаційна сесія Асоціації випускників УШПС у ході якої було обрано новий склад Ради випускників Української школи політичних студій та Голову Ради Асоціації випускників УШПС:

• М.МІНАКОВ (Голова Ради Асоціації випускників УШПС, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ),
• В.ТРЮХАН (Заступник директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України),
• С.МАКСИМОВА (Шеф-редактор та співзасновник видавничої організації “Юстиніан”, Головний редактор “Юридичного журналу”),
• К.МАКСИМ (Віце-президент з міжнародного співробітництва Національного університету “Києво-Могилянська академія”),
• А.МИРГОРОДСЬКИЙ (Комерційний директор компанії “Office Solutions”),
• Т.ШЕВЧЕНКО (Директор Інституту Медіа Права).

З 2 по 6 липня 2007 року у м. Страсбург (Франція) відбувався Другий Літній Університет Демократії. Цей захід об’єднав делегації з 15 держав-членів Ради Європи із території Центральної та Східної Європи, у тому числі і з України. Загальна кількість учасників склала понад 600 осіб, серед яких: політики, державні службовці, юристи, представники бізнесу та громадського сектору, журналісти та науковці.

У своїй промові Террі ДЕВІС, Генеральний секретар Ради Європи зазначив, що діяльність Шкіл політичних студій високо оцінюється у державах, де вона впроваджується, а їх основне завдання – це «навчання політиків майбутнього – і часто це майбутнє є не надто віддаленим». Як приклад він навів те, що заключну промову під час Другого Літнього Університету Демократії виголосить Олівер Дуліч з Сербії – в минулому році учасник, а на сьогодні – новообраний спікер парламенту Сербії. Т.ДЕВІС також окреслив своє бачення перспектив розвитку Ради Європи і зазначив, що «інколи нас критикують за те, що ми буваємо дуже м’які, і буває, що ця критика справедлива. Однак ми не повинні забувати один важливий момент – Рада Європи – це не конкурс краси чи показ мод. Це місце роботи. Всі країни, які приєдналися до нас, зробили це добровільно і обіцяли поважати правила. Ми тут, щоб їм допомагати, і поки є прогрес, членство виглядає виправданим і зрозумілим… Європа, побудована в Раді Європи, не є теорією… Ми займаємося якістю життя, і ми прагнемо досягти такої якості, від якої б громадяни Європи отримували користь, а не в яку б просто вірили».

У ході п’ятиденного заходу в стінах Парламентської Асамблеї Ради Європи учасники обговорили три блоки питань: «Європейські стратегії та національна політика: разом формуючи спільний простір», «Ідентичність, національність та громадянство в демократичному суспільстві», «Передумови демократичного суспільства: як побудувати культуру демократії, яку б поділяли всі європейські країни». У рамках Літнього Університету Демократіївідбулася серія конференцій та круглих столів із різноманітної тематики (від європейських стандартів демократії до проблем енергетичної політики), а також двосторонні зустрічі Шкіл політичних студій (зокрема, між школами із Російської Федерації та Грузії, Вірменії та Азербайджану, тощо).

У Підсумковій декларації, схваленій за наслідками дискусій, учасники наголосили, що «вирішення питання ідентичності є визначальним для побудови стабільної демократичної Європи: формування європейської ідентичності створить підґрунтя для підтримки всіма громадянам Європи спільного проекту та поглиблення поваги до національних ідентичностей», а також підтвердили свій намір «через мережу випускників, робити індивідуальні та колективні кроки для того, щоб підтвердити, що Європа та її інституції є близькими до інтересів своїх громадян, таким чином роблячи внесок у втілення справді демократичного європейського проекту».

Серед доповідачів Другого Літнього Університету були – Террі ДЕВІС, Генеральний секретар Ради Європи, Борис ТАДИЧ, Президент Республіки Сербія,Джордж СОРОС, Голова Фонду «Відкрите суспільство», Томас ХАММАРБЕРГ, Комісар з прав людини Ради Європи та інші високоповажні гості.

Мережа шкіл політичних студій включає п’ятнадцять інституцій і є ініціативою Ради Європи, започаткованою у 1992 році з метою формування, навчання та підтримки нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів у державах Центральної та Східної Європи. Українську школу політичних студій було започатковано у листопаді 2005 року. Партнером в Україні виступає Лабораторія законодавчих ініціатив.