Участь громадян у процесах прийняття рішень є основоположною складовою функціонування та розвитку демократичного суспільства. Громадяни частіше сприймають рішення і довіряють представникам влади й інституціям, якщо знають, що мають змогу висловити свою думку і бути почутими під час політичних обговорень щодо важливих питань та рішень.

Для залучення громадян у процес побудови сильної демократичної держави було розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

У свою чергу, щоб допомогти державам-членам забезпечити реальний вплив громадської участі на процеси прийняття рі­шень, Комітет міністрів Ради Європи ухвалив стандарти у формі керівних принципів та рекомендацій. Крім того, було розроблено проект Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», щоб допомогти державі впровадити ці стандарти і зміцнити співпрацю між органами публічної влади та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень.

Наближається останній рік імплементації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» здійснює моніторингове дослідження щодо реалізації Стратегії.

Метою дослідження є оцінка прогресу імплементації Стратегії за 2016-2019 роки та підготовка рекомендацій щодо Плану Заходів на 2020 рік.

Просимо організації громадянського суспільства пройти онлайн-опитування до 5 жовтня 2019 року.

Дзеркало тижня, Лабораторія законодавчих ініціатив та Internews провели круглий стіл на тему “Коли і чим завершиться земельна реформа?“. Серед запрошених були як фахівці, які практично займаються впровадженням відкритого ринку землі, так і експерти, що мають альтернативні погляди на процес та реалізацію завершального етапу земельної реформи в Україні.

Зокрема, на переконання Олега Нів’євського, доцента Київської школи економіки, Україна готова до відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Дослідження Київської школи економіки свідчать про значний макроекономічний вплив відкриття земельного ринку, зокрема про пришвидшення темпів економічного зростання на 1,5-2% ВВП щороку. Але на думку пана Нів’євського, без введення дієвих механізмів розвитку фермерства, цей ефект не буде таким стійким. Одним із таких стимулюючих механізмів, на його думку, має стати спеціальний фонд гарантування, який забезпечив би можливості кредитування фермерських господарств. Наразі над його створенням спільно працюють уряд та Світовий банк.

На переконання Гліба Вишлінсього, виконавчого директора Центру економічної стратегії, паралельно із земельною реформою, необхідні і інші перетворення, які посилили б захист інвестицій, прав власності, спростили ведення бізнесу для фермерів тощо.

Тетяна Унковська, директор Експертно-аналітичного центру “Оптима”, натомість зауважила, що, крім іншого, важливою є та модель ринку землі, яку вирішить впроваджувати Україна, адже світовий досвід говорить про те, що запуск вільних ринків землі без необхідних регуляції та контролю призводив до обезземелення жителів сільських районів та посилював продовольчі ризики у низці країн. На думку її колеги Віталія Ломаковича, оптимальною моделлю для України є так звана “японська” модель. За його словами, ідеться про вільний ринок земель сільськогосподарського призначення, який контролює та регулює держава, унеможливлюючи зловживання та маніпуляції на ринку. Принагідно пан Ломакович нагадав присутнім, що наразі земельний кадастр заповнений лише на 70% і до того моменту, поки цей показник не сягне 100%, уникнути зловживань буде просто неможливо.

Майже всі присутні експерти погоджувалися, що основною метою відкриття ринку має стати стимулювання до розвитку фермерства в Україні, оскільки це найпростіший шлях до підвищення продуктивності праці в агросфері, розвитку переробки, а головне – це прямий вплив на розвиток сільських територій.

Утім, Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, переконаний, що, доки територіальні громади не отримають можливість розпоряджатися сільськогосподарськими землями на їхніх територіях (включно із землями за межами населених пунктів), про подрібнення агровиробництва, а отже і про розвиток фермерства та позитивний ефект для розвитку територій, говорити складно. Для багатьох із присутніх експертів право першочергового викупу земель аграріями, які зараз ці землі орендують, є сумнівною нормою, бо в переважній більшості ідеться про великих товаровиробників. За словами Андрія Мартина, старшого проектного менеджера по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України, великі аграрні компанії наразі мають і бажання, і необхідний фінансовий ресурс для того, щоб викупити землі, які зараз вони орендують.

Попри те, що усі присутні експерти погодилися, що ринок землі Україні необхідний, бо це нагальна потреба, квапливість та брак громадського обговорення можуть зашкодити процесу його впровадженню.

Виборчі перегони в Україні поки закінчилися, однак новообраним парламентарям і президенту не час розслаблятися. Попереду – найскладніше.

Про те, які виклики виклики чекають на нову владу, як не втратити здобутки минулого і примножити їх у майбутньому – Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко розповіла в ефірі програми «Інформаційний день» на «5 каналі».

За словами Світлани, після виборів Україна опинилася у ситуації крихкої стабільності. Тому для того, щоб устаткувати суб’єктність України на міжнародній арені, новій владі необхідно, у першу чергу, продовжувати лінію, яку відстоювали до цього, – не говорити про Україну без України і не замовчувати правду про війну. Риторика із міжнародними партнерами має лишатися незмінною, незважаючи на те, який порядок денний може бути вигідним для них.

«Представники громадянського суспільства і журналісти мають за всім слідкувати і не замовкати. Нова влада отримала величезний пакет довіри, але він означає тільки одне – народ України повністю переклав відповідальність за все, що відбувається у країні, на одну людину», – зазначила Світлана.

Водночас Голова Ради Лабораторії наголосила, що українці чекатимуть змін від нових президента та Верховної Ради недовго, а тому високопосадовці мають бути готовими до серйозних викликів і ризиків.

Лабораторія законодавчих ініціатив другий сезон поспіль була включена до Наглядової ради національного телепроекту «Нові лідери».  Голова Ради Лабораторії Світлана Матвієнко увійшла до Відбіркового комітету програми й була залучена до обрання найдостойніших лідерів.

Цього року анкети для участі  у телепроекті подали понад 500 охочих, однак лише 276 із них змогли пройти перевірку відповідно до посилених вимог Наглядової ради. Зареєстровані лідери пропонували для розгляду свої ідеї національного масштабу, тематика і спрямування яких сягала від сектору державного управління до гуманітарної допомоги. Українці дізналися про багато ініціатив і проектів, кожен з яких вартий мільйона і права на втілення.

Однак переможець – завжди один. Цьогоріч українці визнали найкращою ідею Володимира Шматька – мера Чорткова і випускника Української школи політичних студій. Під час проекту він боровся за втілення своєї ідеї, яка сприятиме економічному зростанню громад в усій країні.

Децентралізація – надзвичайно важлива реформа для економічно успішної України. Володимир розробив план дій, виконання якого дозволить провести детінізацію професійної сфери і підтримувати локальні підприємства, а також розвивати у громадах інноваційні проекти – бізнес-інкубатори, стартапи, економічні кластери.

Вітаємо з перемогою і бажаємо успіхів у втіленні проекту!

Цього року Лабораторія законодавчих ініціатив представляла організацію на фестивалі Atlas Weekend. Наша команда проводила експрес-тестування охочих на демократію.

Відтепер більше українців знатимуть, як насправді функціонує демократія, хто приймає рішення і як долати труднощі. Адже демократія – це не тільки свобода слова і діянь. У першу чергу, це – інструмент, яким варто правильно користуватися: якщо є проблема, то треба самотужки ініціювати її рішення, а не чекати, доки це зробить хтось інший, вищий у вертикалі влади.

Громадянська освіта, хай навіть швидка і фестивальна, – вакцина проти популізму для підлітків і молодих українців, які залюбки долучалися до наших пізнавальних активностей.

Під час фестивалю ми познайомилися із багатьма активними й обізнаними людьми – українцями й іноземцями, відкритими до знань і готовими до дій. Ми зрозуміли більше, чого потребує молодь для того, щоб цікавитися суспільно-політичними процесами, а молодь, у свою чергу, потренувалася знаходити правильний вихід у ситуації і розрізняти функції, наприклад, Уряду і Парламенту.

Перед виборами партійним штабам необхідно навчитися протистояти кібер-загрозам. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з Cybexer Technologies (Естонія) 9 липня провела у Києві тренінг «Майбутні вибори: запобігання кібер-ризикам» для представників комунікаційних відділів партій, відділів диджитал-маркетингу партій, відділів інформаційних технологій та безпеки партій, а також членів партій, які балотуються на цих виборах до парламенту.

«Забезпечення вільних і чесних виборів – це основа демократії. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну шляхом зміцнення її законодавчої бази, стратегії та координаційних механізмів, які відповідають законодавству ЄС та кращим практикам, зокрема Директиві ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (Директива про ННД)», – резюмував Керівник Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер.

Під час тренінгу учасники дізналися про те, як найкраще захистити інформаційні системи компанії від маніпулювання, як підвищити обізнаність членів партії щодо таких цільових кібер-злочинів, як фішингові атаки та розвинені сталі загрози (APT), фейкові новини, витік інформації та програми-вимагачі.

Крім того, кожен партійний представник пройшов індивідуальне онлайн-навчання з цифрової грамотності та склав цифровий тест, який дає можливість визначити зони кібер-ризику в різних категоріях, як-от особисте ставлення, знання про технології, викриття соціальних медіа та організаційна культура. За результатами тестування учасники отримали рекомендації щодо того, як захистити себе та свою партію від конкретних кібер-загроз.

«Незалежно від роботи, віку або рівня відповідальності, усі ми потребуємо певної технологічної грамотності на індивідуальному рівні, якщо ми хочемо безпечно функціонувати у сучасному, залежному від цифрових технологій суспільстві і бути певними, що своєю поведінкою ми не створюємо ризиків», – зазначила виконавча віце-президентка естонської компанії із забезпечення протидії кібер-загрозам Cybexer Technologies Мерле Майгре.

Довідкова інформація:

Як продовження до заяви, що пролунала на саміті Україна-ЄС у 2018 році, Європейський Союз розпочав в Україні акцію з метою зміцнення потенціалу ключових учасників виборчого процесу. Тренінг проведено у продовження проекту Європейського Союзу «Підтримка кібер-безпеки парламентських виборів» в Україні.

Не можна не вітати ініціативу Президента В.О. Зеленського щодо реорганізації Адміністрації Президента з метою перетворення її з «паралельного Кабміну» на, як можна зрозуміти, президентський аналітичний центр, «основним завданням якого є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень».

Хоч, на наше переконання, обґрунтування ініціативи не має достатньої глибини, ми вбачаємо у цьому намір Президента позбутися того, що в експертному середовищі часто називають біцефальністю («двоголовістю») виконавчої влади, яка все ще спостерігається в Україні після перетворення її на парламентсько-президентську республіку. Принаймні так можна зрозуміти тезу про «паралельність Кабміну».

Однак викликає подив, чому для цього потрібно реорганізовувати Адміністрацію Президента, яка у відповідності до Положення здійснює «організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень». Тобто завдання Адміністрації Президента та запровадженого Офісу по суті однакові.

Якщо Президент не хоче дублювати діяльність Кабінету Міністрів, то для цього потрібно не реорганізовувати Адміністрацію, а вносити зміни до Конституції.

Конституція України встановлює сфери та обсяг повноважень Верховної Ради, Президента та Уряду, однак залишається фактично невирішеним питання про розмежування між законодавчою та підзаконною нормотворчістю. А саме підзаконними нормативно-правовими актами є Укази Президента, які видаються на основі та на виконання Конституції та Законів України.

Функціонального розведення сфери регулювання законів та підзаконних актів наразі не існує, адже дотепер не ухвалено Закону «Про закон та законодавчу діяльність» або Закону «Про нормативно-правові акти», які б могли врегулювати цю проблему.

Після конституційної реформи 2004 року визначити місце указів Президента в системі нормативних актів достатньо складно. Конституція в редакції 2004 (як, власне і 2016) року ніби має більш досконалі положення в частині формування та призначення Уряду, але питання, які пов’язані з нормативними повноваженнями, залишилися нерозв’язаними.

Крім того, ані Адміністрація, ані Офіс навряд можуть вирішити проблему розширення повноважень.

Президента (повний обсяг повноважень якого встановлений виключно Конституцією України) за допомогою законів. Принаймні так неодноразово відбувалося під час президенства П.О. Порошенка. Наприклад, Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає додаткові повноваження Президента у цій сфері.

Можливо, ми, як казав класик, «шукаєм те, чого нема, щоб довести що його не існує», і вирішення проблеми «дублювання» або «паралельності» діяльності з КМУ не є метою зазначеної ініціативи. Однак якщо Президент дійсно має намір вирішити проблеми в системі вироблення рішень в Україні, то в першу чергу треба звернути увагу на необхідність ухвалення Закону «Про нормативно-правові акти», а також докласти зусиль до повноцінної реалізації реформи державного управління та реформи парламенту.

Цього року голосування відбувається за 50 лідерів, які презентують свої ідеї policy, які містять конкретний план дій в певній сфері. 25 лідерів буде обрано інтернет-голосуванням, інших 25 обере професійне журі у складі Відбіркового Комітету. До складу Відбіркового Комітету входить Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та кураторка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко.

У телевізійний етап буде обрано 8 лідерів, які наберуть найбільшу кількість балів. Проект триватиме 4 місяці.

Лабораторія законодавчих ініціатив та Українська школа політичних студій вже 14 років поспіль розбудовують мережу, яка об’єднує успішних і цілеспрямованих представників різних сфер (держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, громадських діячів), які є лідерами у своїх галузях та визначають майбутнє України.

В рамках своєї місії Лабораторія та Школа беруть участь у проекті “Нові лідери”.  Цей проект покликаний знайти ініціативних, енергійних і амбітних лідерів, які знають, як змінити Україну та готові вже сьогодні взятися за реалізацію цих змін. На сторожі незаангажованості проекту, прозорості правил та їх дотримання усіма учасниками стоїть Громадська Наглядова Рада, утворена провідними громадськими організаціями України. Громадська Наглядова Рада є незалежним та неупередженим наглядовим органом і сформувала Відбірковий комітет проекту.

Минулого сезону проект “Нові лідери” подивився кожен 4-й молодий українець, а загальна аудиторія проекту склала 26,3 млн. глядачів.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Актуальність і необхідність заходу для жителів Чернігова підтвердилися великою кількістю учасників, більше 70, які виявили бажання взяти участь у обговоренні низки проблем надання безоплатної правової допомоги. Серед учасників були присутні: адвокати, правозахисники, громадські активісти, представники Новозаводського районного суду, Чернігівського апеляційного суду, Чернігівської обласної Ради, Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Деснянської районної у місті Чернігові ради, юрисконсульти Чернігівської міської ради, студенти та викладачі Чернігівського національного технічного університету, курсанти Академії Державної пенітенціарної служби, а також пересічної громадяни, небайдужі до стану системи БПД в Україні.

Під час свого вступного слова, Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на необхідності перенести дискусію про надання безоплатної правової допомоги на новий рівень задля вироблення дієвих та ефективних механізмів надання даного виду послуг.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, ознайомив учасників із форматом Town Hall Meeting, а також наголосив на важливості подібних форматів у процесі виробленні рішень як на національному, так і на місцевому рівнях:

Учасники заходу були ознайомлені з основними аспектами надання безоплатної правової допомоги (БПД), підставами її надання, та особливостями безоплатної первинної правової допомоги (БППД) та безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

Під час активної двогодинної дискусії учасники заходу обговорювали запропоновані сценарії та виробляли власні підходи щодо проблематики фінансово-організаційної основи надання послуг у системі БПД, підпорядкування системи БПД, а також покращення доступності та якості надання даного виду послуг.

За результатами жвавих дискусій відбулося голосування за сценарії, що охоплюють вирішення основних проблем надання безоплатної правової допомоги.

Щодо системи фінансово-організаційної основи надання послуг, то з великим відривом перемогла нульова альтернатива, тобто виконання закону «Про безоплатну правову допомогу» без змін. За цей варіант свої голоси віддало 67% учасників заходу.  Другим за кількістю відданих голосів опинився варіант щодо диверсифікації джерел фінансування безоплатної вторинної правової допомоги між державним бюджетом, місцевими бюджетами, а також отримувачами безоплатної правової допомоги (21% голосів).

Найменше голосів (12%) зібрав варіант, згідно якого гарантується державне фінансування насамперед або виключно безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях.

Під час розгляду проблеми підпорядкування системи БПД за результатами голосування симпатії учасників також здебільшого здобув варіант «без змін», тобто нульова альтернатив, що означає актуальне підпорядкування системи БПД у Міністерству юстиції України (58% голосів).

Друге місце (17%) зайняв варіант, згідно якого має відбутись передача управління системи безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції України до Державної судової адміністрації України за прикладом США. Майже однакову кількість голосів набрали Сценарій 4 (передача відповідальності за організацію надання БВПД до Національної асоціації адвокатів України – 13%) та Сценарій 3 (утворення для управління системою БПД окремого центрального органу виконавчої влади – 12%).

Під час голосування за сценарії в рамках обговорення третьої проблеми (Покращення доступності та якості надання БВПД) кожен учасник мав можливість віддати свій голос більше, ніж за один запропонований варіант. Це пов’язано з тим, що запропоновані варіанти за своєю суттю є не стільки альтернативними, скільки комплементарними, тобто можуть бути запровадженні паралельно, або у комплексі. Найбільший відсоток учасників заходу проголосували за варіант запровадження додаткового механізму видачі сертифікатів з можливістю вільного вибору адвоката отримувачем БВПД (32%). З майже мінімальним відривом друге місце зайняв варіант нульової альтернативи, тобто залишити діючі механізми передбачені Законом України «Про  безоплатну правову допомогу» (30%). Третє місце зайняв варіант із залученням приватних адвокатів на договірних засадах (18%). Найменш популярними (по 10% підтримки кожен) виявилися Сценарій 5 (закріплення обов’язку кожного адвоката надавати певний об’єм правової допомоги pro bono) та Сценарій 3 (обов’язкова перевірка якості надання БВПД).

Як і під час обговорення проблем, пов’язаний із Правилами адвокатської етики (11 грудня 2018 у Житомирі) очевидною виявилася системна проблема недостатності відкритих обговорень щодо перспектив розвитку системи БПД в Україні.

Думки та пропозиції учасників, результати голосування, що були зафіксовані під час дискусій, після оброблення та оформлення у звіті, будуть розіслані кожному учаснику заходів у Чернігові та Житомирі, а також поширені серед максимально широкого кола заінтересованих сторін.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив  в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, який представляє собою структуроване та  результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Цей формат міських зібрань покликаний акцентувати роль громадського голосу в процесі прийняття політичних рішень, створивши можливості особам, відповідальним за прийняття політичних рішень отримувати зворотній зв’язок від громадськості щодо ключових суспільних питань.

На обговорення було винесено питання шляхів перегляду та вдосконалення Правил адвокатської етики в Україні, адже високі етичні стандарти та їх дотримання адвокатами у своїй роботі є невід’ємною частиною справедливого правосуддя. Саме тому зміст цих стандартів має бути зрозумілим для всіх, насамперед, для тих людей, хто не має спеціальної юридичної освіти, але чиї проблеми потребують звернення до системи правосуддя.

Враховуючи цей контекст неабияке занепокоєння викликає актуальна ситуація з Правила адвокатської етики, остання редакція яких від 9 червня 2017 року була затвердження з’їздом адвокатів без широкого обговорення з адвокатами та науковцями, без узгодження концепції змін, мети і засобів їх втілення, а вилучення та зміна частини норм ПАЕ проводилися без належних обґрунтувань та роз’яснень необхідності таких змін в адвокатській спільноті.

У заході взяли участь більше 70-ти учасників, серед яких адвокати з Житомира, Коростеня, Бердичева; Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини; Голова Ради адвокатів та КДКА, інші члени органів адвокатського самоврядування Житомирської області;  адвокати Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області; представники Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; активісти; студенти-правники та викладачі Житомирського державного університету ім. І. Франка та інших вищих навчальних закладів Житомира; правозахисники; депутати Житомирської міської ради та інші стейкхолдери.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вітаючи учасників міських зібрань, наголосила на важливості проведення таких зібрань в регіонах, адже при виробленні загальнодержавної політики важливо враховувати думки не лише представників адвокатської спільноти Києва, а, в першу чергу, пересічних громадян, які не маючи можливості донести свою позицію, виступають в якості фінальних бенефіціарів політики. Також Світлана пояснила, що цей захід відбувається в межах великого проекту, який, зокрема, включає в себе аналітичний звіт на тему «Адвокатська етика в Україні». Отримані думки учасників дискусії та результати голосувань будуть проаналізовані та додані до цього звіту, та поширені як серед учасників заходу, так і серед адвокатської спільноти та широкого кола неурядових організацій та проектів технічної допомоги.

Андрій Вишневський, Засновник та Виконавчий директор ГО «Адвокат майбутнього», наголосив на тому, що адвокатська спільнота Житомирщини може вважатися взірцем внутрішньої взаємодії адвокатів. Пан Андрій також закцентував увагу на важливості адвокатської етики в діяльності адвокатів, оскільки вона відіграє важливу роль в реалізації конституційного права пересічних громадян на правничу допомогу. Особливого значення адвокатська етика набуває зараз – з запровадженням монополії на представництво у судах.

Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосив на перевагах формату Town Hall Meeting перед іншими форматами громадських зібрань:

В ході міських зібрань на тему «Професійна етика адвоката на захисті прав людини та цілей справедливого правосуддя» учасники обговорили проблему, яка стосувалася удосконалення стандартів адвокатської етики в Україні.

Під час обговорення питання стандартів адвокатської етики, учасникам було запропоновано декілька сценаріїв вирішення проблеми. Перший пропонував залишити усе без змін (status quo), обговорення якого в обов’язковому порядку потребує методологія вироблення державної політики. Другий сценарій містив пропозицію повернення до попередніх Правил адвокатської етики шляхом оскарження та скасування чинних Правил в судовому порядку. Третій – розроблення і прийняття нових Правил адвокатської етики в рамках Національної асоціації адвокатів України із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. Четвертий сценарій містив революційну для Україну пропозицію, а саме – демонополізація повноважень затверджувати Правила адвокатської етики та контролювати їх дотримання шляxом утворення кількох альтернативних асоціацій адвокатів замість єдиної НААУ.

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 4 % голосів, другий – 0 %, третій – 86 %, четвертий – 7%. Таким чином, учасники обговорення з великою перевагою обрали варіант розроблення і прийняття нових ПАЕ в рамках НААУ із залученням до цього якнайширших кіл адвокатів та громадськості. При цьому під час обговорення неодноразово звучала теза про відсутність майданчиків для обговорення таких важливих проблем. Взагалі було виявлено системний дефіцит комунікації в спільноті НААУ.

Ухвалені рішення даного обговорення будуть проаналізовані та додані до фінальної версії звіту «Адвокатська етика в Україні», а сам звіт буде максимально поширений у професійному середовищі адвокатів, а також у широкому колі заінтересованих сторін та представників проектів технічної допомоги.