З 2016 року Лабораторія законодавчих ініціатив сприяє впровадженню гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» в навчальний процес старших класів загальноосвітніх шкіл.

Гра «АГОРА» дозволяє учасникам приміряти роль парламентарів та пройти усі стадії законотворчого процесу: від розробки до голосування. Виступивши в ролі учасників гри на колоквіумі, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив в Броварах, представники освітньої спільноти належним чином оцінили потенціал та ефективність гри.

Захід відбувся в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Колоквіум організовано Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Народний депутат України Павло Різаненко у вступному слові привітав учасників та організаторів, розповів про свою діяльність у рамках проекту Модельний округ Програми USAID РАДА:

Освітяни Броварського та Баришівського районів ознайомились з модулями з громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, що представлені у методичних рекомендаціях, переглянули відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).
Також учасники заходу протестували інтерактивну гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», яка дозволяє відчути себе на місці парламентаря і засвоїти на практиці всі етапи законодавчого процесу в Україні.

Ініціатива впровадження компоненту громадянської освіти у шкільні навчальні програми має на меті формування у школярів знань, цінностей, вмінь та навичок, якими вони могли б користуватися для відстоювання своїх прав і свобод, для контролю над владою та для участі у демократичних процесах.

Лабораторія законодавчих ініціатив започаткувала новий формат презентації аналітичних матеріалів – Експертний клуб у форматі традиційного британського чаювання «afternoon tea».

Основна мета дослідження – відзначити 20-ту річницю співпраці України та Європейської Комісії «За демократію через право», яку Україна відсвяткувала у 2016 році. У фокусі вивчення опинилася практика врахування Висновків Венеціанської Комісії у підготовці та удосконаленні законодавства.

У дослідженні проаналізовано досвід співпраці України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), висвітлено основні сфери та філософію діяльності Венеціанської Комісії, принципи та стандарти, якими вона керується, методи її роботи. Окрему увагу приділено важливості вивчення і врахування в підготовці та вдосконаленні законодавства не тільки рекомендацій, наданих у Висновках щодо України, але й узагальнених досліджень Венеціанської Комісії як складової «європейської конституційної спадщини». Автор підсумовує, що готовність України до співпраці з Венеціанською Комісією та врахування наданих рекомендацій є певним індикатором демократичних процесів, які відбуваються у державі, та її відданості європейським цінностям.

Дискусія відбулася за участі автора дослідження Олександра Ількова, Голови відділу програм регіонального співробітництва Венеціанської Комісії Ради Європи Сергія Кузнєцова, Директора Програми USAID «РАДА» Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко, заступника голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського та Керівника проектів Венеціанської Комісії в Офісі Ради Європи в Україні Сергія Ткаченко.

Дослідження виконав Олександр Ільков для третього випуску Часопису «Парламент» 2016 року, спеціалізованого періодичного видання Лабораторії законодавчих ініціатив. Підготовка та видання Часопису «Парламент» здійснюється в рамках Програми «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

ОЗНАЙОМИТИСЯ З ДОСЛІДЖЕННЯМ

Медіа-галерея заходу

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Олександром Черненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Під час заходу було презентовано методичні рекомендації для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти у шкільні навчальні програми, апробовано рольову гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» та представлено відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).

Зі вступним словом виступила програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха. Пані Тетяна зазначила, що громадянська освіта як компонент у середній освіті покликана сприяти продуктивнішому діалогу між народом та владою:

Наталя Амельченко, автор методичних рекомендацій та рольової гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», акцентувала, що запровадження нових методів навчання, таких як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, дозволяють не тільки краще засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичних навичок відстоювання своїх прав, активної участі в суспільному житті.

На заході були присутні понад 30 представників Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, вчителі історії і права загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області.

Учасники заходу підтримали ініціативу впровадження компоненту громадянської освіти загалом і рольових ігор як нових методик викладання зокрема. На думку вчителів, такі вправи дозволяють відчути себе на місці парламентаря, що сприяє кращому засвоєнню інформації дітьми з курсу правознавства.

Фотограф: Олександр Коваленко

Уляна Полтавець, Програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, детально розповіла про те, що собою являє Етичний кодекс; наскільки він поширений серед парламентів європейських країн та які цілі переслідує; якими законами регулюється поведінка українських депутатів; які кроки вже зроблено для прийняття Етичного кодексу парламентаря в Україні та чому так важливо, щоб депутати самі брали участь у розробці етичних норм, якими регулюється їх поведінка.

2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.

20 грудня 2016 року у Києві, в готелі «Опера», вул. Богдана Хмельницького, 53, відбулася Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?». Під час заходу директори та випускники Шкіл політичних студій з  Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, представники громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили результати нещодавніх виборів у країнах Західної Європи та Східного партнерства.

Конференцію організовано за підтримки Відділу допомоги у проведенні виборів і перепису населення Генерального директорату II – Демократія Ради Європи. Захід спрямовано на підвищення якості демократизації через підтримку діалогу між країнами Східного партнерства та обговорення процесів, що сприяють занепаду демократії.

І панель Конференції “Піднесення “лівих” та правих” сил: згортання демократії?” присвячена загальносвітовим тенденціям в країнах сталої демократії, запропонувавши гостям та учасникам задуматися над кризою ідеологій та партій, причинами піднесення “правих”, та оцінкою “життєздатності” правих ідеологій серед українського електорату. Відкрив конференцію почесний директор Української Школи Політичних Студій Ігор Когут, закликавши учасників задуматися над викликами, які постали перед Україною, ЄС, країнами Східного партнерства, після виборів у Молдові, Болгарії, та тими ризиками, які несуть майбутні вибори у Франції.

Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, розпочав першу панель із думки, що в Україні є представники лівих думок, але просто зараз вони не організовані у політичну силу. Вони наполягають на тому, що в Україні нема свободи слова. Крім того, такі представники стверджують, що немає такого простору в ЗМІ, де можна було б висловити свої думки. Також він зазначив: «Є певні речі, які спонукали виникнення неоконсервативної хвилі. Я і про вибори в Угорщині, Польщі, де активізувалися національно орієнтовані праві сили, вибори Трампа. Фактично, консервативна хвиля опанувала виборців у Америці». Він додав, що одним із чинників такої хвилі є конфлікт світоглядно-ідеологічних інтересів. В Європі – це реакція на ті небезпеки, які виникли: біженці, тиск Росії, впровадження санкцій. Сюди також треба додати ще хвилю опору фінансової та індустріальної глобалізації. Наприклад, європейський світ початку ХХІ – це локальні конфлікти по своїй жорстокості без урахування прав людини, це протистояння на знищення іншої культури».

Наталя АМЕЛЬЧЕНКО, к.ф.н., доцент, Викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», розпочала свій виступ з того, що сьогодні існують проблеми із ідентифікацією ідеологій партій, особливо в Україні, оскільки ми вживаємо старі терміни, але намагаємося в них всунути нові явища. За її словами: «Класичні ідеології зараз в кризі. І коли ми говоримо про неоконсервативну хвилю, то вона була і є нині. Зараз існує виклик як її пережити». Вона продовжила, що якщо задуматися над поведінкою виборців, то насправді мало з них читає статути партій. Їх читають лише студенти, які досліджують ці питання. Статути існують просто для реєстрації, але там немає чіткої ідеології. У програмі ПП «Батьківщина» є поняття субсидіарності, але медіа та ток-шоу зокрема, побудовані не на тому, щоб пояснити суспільству значущу проблему, вони існують для створення образу політика».

Олексій ГАРАНЬ, Науковий директор Фонду «Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та звернув увагу на те, що у світі існує тенденція зростання популізму, у тому числі лівого популізму. В Україні ніша лівих вільна і є необхідність, щоб постала нормальна ліва українська партія. «Ми живемо в період після розпаду СРСР, закінчення холодної війни. Те, що нам зараз здається тотальним сповзанням демократії, це вже було в історії. Європа і її капіталізм виявив велику здатність до адаптації. Прикладом того, як налагодити відносини із соціалістами є ПАРЄ, яка прийняла нашу позицію в Європарламенті. Так, існує криза, але ми не повинні недооцінювати потенціал, який є в Європі і який ми можемо розвинути в себе», – зазначив пан Гарань.

Анжела СЕДЕЛЛЬ, Старший науковий дослідник Оксфордського університету, нагадала, що 24 червня 2016 року за результатами проведеного референдуму Британія оголосила про свій вихід з ЄС. «Британія була поділена на 2 кампанії – ті, хто агітував «за» та «проти» виходу. Прихильники залишення в ЄС апелювали до думок експертів, економічних аргументів. Всі інституції говорили про інфляцію, невпевненість для бізнесу, зниження зростання економіки. Противники залишення говорили, що якщо ми залишимо ЄС, то 350 млн євро (внески ЄС) будуть передані на публічну охорону здоров’я. Опитування говорять, що це повідомлення було визначальним», – прокоментувала пані Анжела. Вона додала, що популістичні повідомлення такі, як зниження міграції до Британії виявилися дуже ефективними. Наслідки – зниження національної валюти та довіри до права, Британської Конституції та європейських договорів. На думку Анжели, референдум викликав серйозні наслідки, поставив авторитет суддів та парламенту під питанням. Також з’явилася недовіра виборців.

Алєксандра ДАНКАСІУ, Політичний аналітик Go-Govenance (Австрія), розпочала свою промову зі слів «Ми бачимо як багато політиків говорять про страх, ненависть, загрозу, як апелюють до емоцій, а не до об’єктивних фактів. Ми бачимо, як Трамп емоційно говорив на передвиборчій кампанії, і якими речами він апелює зараз у своєму виграшному турне. Зараз він говорить виборцям речі, які суперечать тому, що він обіцяв. Чи це демократично, що політики змінюють свої рішення?». На думку Алєксандри, сьогодні багато людей можуть голосувати, але ми не маємо справжніх політичних дебатів та не всі виборці можуть до них долучитися, як це було раніше. Справжні дебати не відбуваються, тому що багато людей навіть не голосують. Чи ті, хто голосують, достатньо обізнані, чи це законно, що вони обирають політиків. Чи це ще й досі вибір більшості? Алєксандра наголосила, що демократія намагається зібрати всі точки зору і напрацювати довготривалу стратегію. Політики ж просто думають перед виборами, що зробити, щоб лишитись.

ІІ панель була присвячена “відкату” демократії за результатами виборів у країнах Східного партнерства та близьких сусідів України. Модератором сесії виступив Алєксандр Дабравольскі, закликавши спікерів поділитися думками щодо популярності “лівих” ідей, як результату радянської спадщини, або запиту на справедливий соціальний розподіл.

Ольга МАНОЛЕ, Координаторка програми з питань прав людини, Координаторка напрямку громадянської та виборчої освіти Promo-LEX Association (Молдова), як член організації, яка займається моніторингом виборів у Молдові, почала свій виступ з того, що останні вибори президента у Молдові у листопаді 2016 року відрізнялися від усіх попередніх використанням неправдивих та популістських аргументів із залученням медіа. Кандидати, які апелювали до традицій, використовували пропаганду та підтримку церкви, щоб отримали підтримку виборців. У порівнянні з попередніми роками, під час цих виборів було менше задіяно адміністративного ресурсу та підкупу виборців. У порівнянні з парламентськими виборами 2014-го року виборчий процес у Молдові набагато вдосконалився. Іронічно, проте методи, якими було досягнення покращення виборів, все одно включали вплив на виборців. Особливо агресивним було втручання церкви. Ольга наголосила: «Є ймовірність скасування результатів президентських виборів, адже розрив між кандидатами дуже малий».

Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, розповів, що у Білорусі за статистичними показниками серед тих, хто пройшов до парламенту, відбулися серйозні ротації, особливо старих політиків, що говорить про певну тенденцію. Він також запропонував зупинитися на ситуації у Вірменії та референдумі 2015 року, коли Вірменія стала парламентською республікою. «Парламентські вибори 2017 року відбудуться вже на пропорційній основі, а у 2018 році президент буде обраний в три тури на парламентській асамблеї», – заначив пані Євген. Далі він висловив думку, що референдум 26 вересня в Азербайджані, який абсолютизував владу Ільхама Алієва та дозволив йому без виборів назначати першого віце-президента і двох віце-президентів, які по суті є його радниками із економічних питань. На думку Євгена, ці дії нівелюють значення парламенту. Закінчив свій виступ Євген Радченко тезою, що Європу і Східні країни охоплює авторитаризм та криза демократії.

Анастасія ДАРАФЄЄВА, Голова білоруської партії «Зелені», Випускниця Східно-Європейської школи політичних студій (Білорусь), відзначила, що результати цієї виборчої кампанії стали новими для Білорусі. У склад парламенту були включені 2 кандидатки-опозиціонерки. «Європа зацікавлена, щоб у Білорусі зберігалася стабільність і здійснювались кроки до симуляції демократії. Це тривожний сигнал, який показує обезцінення європейський цінностей», – зазначила пані Анастасія. Громадянське суспільство – це єдине, що може внести зміни в нинішню політичну ситуацію; єдиний вихід, щоб ці представники почали бути суб’єктами та виходили на рівень прийняття рішень. Для України місце лівої партії пусте, але є люди, які могли б зорганізуватися у партію. «Існує дефіцит бачення. Що можуть зробити партії, так це дати бачення. Ми в ситуації з ЄС бачимо кризу цінностей і бачення частково тому, що воно було реалізовано. Так само на пострадянському просторі існує запит на ідеологію, це має бути бачення майбутнього, яке базоване на процесах сьогодення».

Геннадій МАКСАК, Голова правління, Керівник Програми дослідження політики Східного партнерства Ради зовнішньої політики «Українська призма», випускник УШПС, розпочав з того, що в країнах Східного партнерства існує 2 системи: корупційно-олігархічна та авторитарна. «У Білорусі відбуваються призначення, а не вибори, немає нормального контролю за голосуванням на місцях і про це говорять комісії з ОБСЄ. У Молдові було голосування, соціалісти виграли, але були моменти застосування знову ж таки проросійських методів. У Вірменії ще до парламентських виборів було зрозуміло, які 2 партії будуть при владі. За таких умов президент каже, що не буде президентом, але краще буде головою партії», – додав він. На думку Геннадія, аналізуючи ситуацію, краще було б змінити формулювання на відсутність демократії або підміну понять. У Вірменії існує платформа громадських ініціатив, яку хочуть закрити. На жаль, в Азербайджані члени громадянського суспільства сидять за гратами.

ІІІ панель актуалізувала поняття гендеру в політиці, як індикатору демократизації та ролі жінок в демократичних процесах.

Ольга ВЕСНЯНКА, Правозахисниця, журналістка, випускниця УШПС, зазначила, що дуже важко говорити про гендерну рівність та її законодавчу імплементацію в європейських країнах. В Україні існує велика кількість правозахисних організацій, які працюють в полі дискримінації. Якщо ми говоримо про Україну, нам потрібно пам’ятати про сексистські висловлювання колишнім Президентом Януковичем та Прем’єр-міністром Азаровим, чий Кабінет Міністрів був відомий як «Кабінет без жінок». Замість ратифікації Стамбульської конвенції, Верховна Рада України почала беззмістовні дискусії на тему «Що таке гендер». Верховна Рада України вважає, що неважливо говорити про табір для тих, хто страждає від насилля. Метою України було досягнути 30% жінок в політиці, але на даний момент відсоток жінок у Верховній Раді України становить лише 12 %.

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, Координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС зазначила, що після децентралізації велика частина грошей залишається у регіонах, що дає можливість жінкам займати місця у місцевих радах. Жінки в парламенті працюють більше, підготовлюють ініціативи та забезпечують відгуком.

Парламент або будь-яка рада мають бути репрезентативним, але це неможливо без гендерної та етнічної рівності. У будь-яких переговорах 25% повинні бути жінки, які захищатимуть права жінок. Якщо брати до уваги військову справу, то й тут жінка може працювати ефективно також. Вагітність або гендер є лише причинами для патерналістського ставлення. Якщо ми говоримо про квоти, то тут є багато різних позицій. Німці кажуть, що «квотний принцип створює квотних жінок». Це можуть казати лише ті країни, які не мають проблем. В парламенті є тупі жінки та чоловіки. Я не погоджуюсь, що чоловіки розумніші за жінок. Але це правда, що жінки не мають однаковий доступ до ресурсів, як чоловіки. Якщо партія йде в політику, що збільшити ресурси, а не забезпечити зацікавлення виборців, то вони зацікавлені в тих гравцях, які мають більше ресурсів, а зазвичай це не жінки. Питання відкритості політичного фінансування напряму стосується якості кадрів та гендерного питання. А якщо партія отримує гроші від громадян та країни, то вона не буде зацікавлена в тому, чи має кандидат мільйон чи ні. Багато партій беруть до увагу питання гендеру. Я не фанатка теми жіноцтва, але я фанатка питання якості людей. По суті, це така ж ситуація, як з людьми з обмеженими можливостями – якщо ми не бачимо їх на вулицях, то це не означає, що вони не існують.

Валєнтіна ПОЛЄВІКОВА, Менеджер Східно-Європейської школи політичних студій, засновник і голова білоруської жіночої партії «Надзєя» (1994-2002) зазначила, що в Білорусі досі існує багато стереотипів та патріархальних поглядів. Жінкам потрібно допомогти не лише в боротьбі проти дискримінації, але і в тому, щоб вони стали частиною процесу прийняття рішень. У Білорус є лише 2 мери-жінки. Існує погляд, що квоти не є ефективними, на жаль, ми не маємо навіть цієї практики в Білорусі. Але дослідивши досвід територіальних квот – чим більше працюють жінки, тим більше вони голосують за жінок, оскільки вони розуміють їх проблеми.

IV дискусійна платформа дала змогу учасникам подискутувати на тему ролі медіа у формуванні та споживанні популістичних меседжів в країнах Західної Європи, Східного партнерства та Україні.

Модератор платформи, Віталій ПОРТНІКОВ, Оглядач радіо «Свобода», наголосив на тому, що небезпека не в словах Трампа, а в недотриманні їх. Тому під час наступних виборів більші обіцянки та популізм матимуть перевагу. Це питання напрямку руху – до нової відповідальності чи до тріумфу безвідповідальності.

Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком, сказав, що ми живемо у новому світі і не повинні боротися з цим. Єдина річ, яку ми повинні роботи – це покращувати культуру споживання інформації. Чому ми почали розділяти форму та зміст? Якщо ти не популіст, то створи таку форму, щоб вона впливала. Я б краще зупинив паніку та почав розвивати нові технології.

Андрій АНДРУШКІВ, Керівник проекту «Реформа системи контролю за використанням публічних фінансів» ГО «Центр UA», випускник УШПС наголосив на PR стратегії громадських організацій, чиї повідомлення завжди апелюють до емоцій. Він зазначив, що для того, що уникнути цього, нам варто покращувати рівень медійної культури серед громадян.

Іван ГОДАРСЬКІ, Консультант з медіа та правових питань, MEMO 98 (Словаччина) сказав, що фейкові новини не почали з’являтися лише вчора. Основною причиною їх появи є брак критичного мислення, яке є основною навичкою для опору впливу пропаганди.

Віталій МОРОЗ, Голова відділу нових медіа, Інтерньюз-Україна наголосив на тому, що професія журналіста нині не є ексклюзивною, як це було декілька років тому. Цей факт має і переваги та недоліки. Серед перших слід виділити те, що журналісти можуть використовувати багато нових медіа.

Андрій ПРОКОПЕНКО, Керуючий партнер, Прокопенко і партнери. Політичний менеджмент, випускник УШПС підсумував усі промови та наголосив на важливості сприяння вищому рівню медіа культури не лише серед журналістів, але і серед громадян.

7 грудня 2016 року у офісі програми USAID “РАДА”(вул.Шовковична, 7а, Київ) відбувся бізнес-тренінг, що спрямований на навчання особливостям та перевагам ведення бізнесу жінкам.

Тренінг організовано за підтримки Посольства Держави Ізраїль та МФО “Рівні можливості”.

У рамках тренінгу до розгляду пропонувалися наступні блоки питань:

•  особистісно-психологічні характеристики бізнес-ініціатора;
•  гендерні особливості бізнесу та переваги в бізнесі для жінок;
•  розвиток та розширення бізнесу;
•  приклади успішних бізнес-ініціатив (ізраїльський досвід підтримки бізнес-леді).

Проводили тренінг досвідчені ізраїльські бізнес-тренери – Ян Зусман та Яков Гороховський.

Ян Зусман – психолог вищої категорії в області соціальної, організаційної психології та психології зайнятості. Провідний психолог Центру тестування і зайнятості (Хайфа, Ізраїль). Спеціаліст групових та індивідуальних консультацій з побудови кар’єри і кар’єрного зростання. Бізнес-тренер, проводить семінари та лекції в області стимулювання бізнес-ініціатив та розвитку організацій. Ян Зусман співпрацює з різними державними і приватними організації як незалежний експерт і лектор.

Яков Гороховський з 1990-го року є власником фірми “Segment Y.G. Business Development Ltd”, що надає послуги у сфері фінансового і ділового консультування -маркетинг, управління стратегією; проведення семінарів і курсів з підприємницької діяльності у співпраці з Міністерством закордонних справ Ізраїлю, Міністерством абсорбції Ізраїлю, Міністерством промисловості і торгівлі Їзраїлю, приватними особами та організаціями.

Детальніше про Посольство Ізраїлю в Україні http://embassies.gov.il/kiev/Pages/default.aspx

Детальніше про МАШАВ  http://embassies.gov.il/kiev/mashav/Pages/mashav.aspx

Детальніше про МФО «Рівні Можливості» http://bit.ly/2fSHiez

21 листопада відбулася презентація  Shadow Report «Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів» у Комітеті з питань запобігання та протидії корупції, організована Лабораторією законодавчих ініціатив, за участі Громадського люстраційного комітету.

Shadow reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій.

Відповідно до Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері суспільного контролю за майном, яким реально володіють чиновники» мала бути вирішена проблема закритості інформації про статки посадових осіб та забезпечити можливість суспільного контролю за майном, яким реально володіють чиновники.

Основними здобутками впровадження Закону стали:

• можливість пошуку за об’єктом нерухомого майна та власником у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• інформація про земельні ділянки стала відкритою;
• доступ до Єдиного державного реєстру МВС став відкритим.

Однак, експерти, громадські активісти та журналісти наголошують, що інформація все ще залишається неповною. Лише 10% знаходиться у вільному доступі. Для отримання більшої частини інформації існують значні перепони. Також для того, щоб отримати дані по фактичному власнику майна, часто-густо доводиться продивлятися його 10-15-20 повних “тезок”: відсутня функція групування.

А власне отримання інформації з з Реєстру в електронній формі залишається платним – 20 гривень ( 17 гривень, плюс 3 гривні комісія банку). А це означає необхідність мільйонів гривень, щоб перевірити декларації посадовців!

Основні проблеми реєстрів

Єдиний державний реєстр МВС:

1. Надається інформація про всіх осіб-власників з однаковим прізвищем, ім’ям, по батькові. Звузити пошук можна, вказавши дату народження власника, яка зазвичай невідома.
2. Пошук автомобільного транспорту за номерним знаком неможливий.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

1.  Отримання інформації з Реєстру в електронній формі залишається платним (17 гривень, плюс 3 гривні – комісія банку).
2. Проблема ідентифікації об’єкту нерухомості. За однією адресою можуть розміщуватись декілька об’єктів нерухомості, у витягу вони подаються списком.
3. У Реєстрі відсутня інформація про попередніх власників майна.
4. Відсутня можливість встановлення класифікації нерухомості за часовим параметром. У витязі з Реєстру при пошуку за ПІБ надається інформація про всю нерухомість, що належала особі, навіть якщо на даний момент вона нею вже більше не володіє.
5.  На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» відбулись перейменування вулиць, нові назви не відображаються в Реєстрі, що ускладнює пошук.

Публічна кадастрова карта України:

1. Неможливість пошуку інформації про земельні ділянки за адресою.
2. Відсутність інформації про підставу власності – не вказано коли і як землю оформили у власність.
3. Відсутня можливість пошуку земельних ділянок за індивідуальним податковим номером власника ділянки або його прізвищем, ім’ям, по батькові.

Після презентації Shadow Report були сформовані наступні рекомендації:

Для Міністерства  внутрішніх справ України (Єдиний реєстр МВС)

• забезпечити можливість групування в довідці інформації про майно по суб’єктам права власності;
• розглянути можливість забезпечення пошуку автомобіля за номерним знаком з урахуванням вимог чинного законодавства про захист персональних даних;
• доповнити відомостями про транспортні засоби, які були зареєстровані до 2012 року.

Для Міністерства юстиції України (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно)

• забезпечити можливість групування в довідці інформації про майно по суб’єктам права власності;
• в довідку включити відомості щодо історії об’єкту нерухомості – хронологічно відобразити зміну суб’єктів права власності;
• оновити інформацію про назви вулиць після перейменувань;
• доповнити відомостями про майно, що було зареєстроване до 1 січня 2013 року.

Для Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

• забезпечити технічну можливість пошуку інформації про земельну ділянку за адресою;
• вжити необхідних заходів для синхронізації даних кадастрової карти з Реєстром речових прав на нерухоме майно.

Презентація Shadow Reports для Комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». 

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

З вітальним словом до учасників звернулися – Ігор КОГУТ, Директор Програми USAID «РАДА», Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Денис АЗАРОВ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво- Могилянська академія», Василь КУЙБІДА, Президент Національної академії державного управління при Президентові України.

Сергій ГОЛОВАТИЙ, Президент-засновник Української правничої фундації, Міністр юстиції України (1995-1997, 2005-2006) виступив із доповіддю на тему “20 років Конституції: оцінки та ретроспективи”.

18 листопада тематичні секції охоплювали питання:

• Реформи парламенту (Парламент на роздоріжжі)
• Парламентської етика: шлях до легітимації

Модератором першої секції виступив,Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, а головним доповідачем – Денис ЯКОВЛЕВ, Професор, декан факультету політології та соціології Національного університету “Одеська юридична академія”.

Секцію, присвячену парламентській етиці, модерувала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, а key-note спікерами були Ігор КОГУТ, Директор Програми USAID «РАДА» та Юлія ТИЩЕНКО, Керівник Програми демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень

19 листопада у фокусі уваги доповідачів були питання перспектив розвитку українського парламентаризму та парламентської діяльності у контексті реалізації принципів демократії.

Модераторами секцій виступили Олена ІВАЩЕНКО, кандидат юридичних наук Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Оксана ЩЕРБАНЮК, завідувач кафедри, доктор юридичних наук, доцент Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича.

Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, кандидат юридичних наук, доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого розмірковував разом із учасниками конференції над проблемою “Чи може існувати в Україні офіційна Конституційна доктрина?”.

Парламентські читання – 2016 закінчилися оголошенням переможців Конкурсу есе імені професора політології Юрія Шведи.

Програма конференції

Конференція є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.

Документ присвячений проблемі ефективності послуг із сприяння зайнятості, які постачаються державними центрами зайнятості. Результати аналізу показали низький рівень орієнтації послуг на потреби та інтереси клієнтів, обмежений рівень співпраці із недержавними провайдерами послуг, які часто користуються більшою довірою безробітних громадян, а також неналежний рівень нормативного та організаційного забезпечення послуг.

Для вирішення проблеми запропоновано три альтернативних моделі постачання послуг зі сприяння зайнятості: бюрократична, цільового менеджменту, чи ефективного управління, та квазі-ринкова моделі. Подано рекомендації щодо впровадження кращої альтернативи— системи ефективного управління.

Автор дослідження: Сергій Панцир, кандидат історичних наук, викладач Школи соціальної роботи ім. В. Полтавця НаУКМА. Керівник Центру соціального партнерства та лобіювання НаУКМА.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.