21 – 22 вересня 2007 року Лабораторія законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Фонду Конрада Аденауера, Центру законодавчих ініціатив і ДОГО “Комітет виборців України” провела масштабну міжнародну конференцію: «Парламентські вибори: виклики та перспективи» (м. Донецьк). Захід став другим обговоренням цієї теми, проведеним Лабораторією законодавчих ініціатив напередодні позачергових виборів до Верховної Ради України за підтримки Генерального Директорату політичних справ Ради Європи та Фонду Конрада Аденауера.

Метою проведення заходів було обговорення міжнародних стандартів демократичних виборів в контексті підготовки до проведення дострокових парламентських виборів в Україні, акцентування уваги політичної еліти та громадянського суспільства на проблемі гострої необхідності проведення виборів відповідно до міжнародних стандартів та забезпечення якісних суспільних змін через дотримання виборчого законодавства, прозоре фінансування виборчої кампанії, зрілий політичний діалог та дебати.

21 вересня 2007 року у готелі “Донбас Палац” (м. Донецьк) відбулось відкриття конференції та пленарне засідання на тему “Європейські стандарти демократичних та прозорих виборів: досвід та перспективи України”.

Під час відкриття до учасників конференції звернулися представники організаторів заходу, які подякували усім присутнім за бажання приєднатися до обговорення позитивів і негативів виборчої кампанії 2007 року в Україні. Зокрема Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив загальну концепцію міжнародної конференції, а також про анонсував ключові проблеми, обговоренню яких буде присвячено захід. Від імені міської влади учасників конференції привітав Максим РОВЕНСЬКИЙ, начальник управління зв’язків із громадськістю Донецької міської ради, який висловив сподівання, що відкрите експертне обговорення сприятиме утвердженню демократичних стандартів в Україні, а також повідомив про готовність влади Донбасу до проведення чесних і прозорих парламентських виборів. Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні, нагадав, що Україна є повноправним членом Ради Європи, а тому відкрите обговорення наявних проблем повинно розглядатися як запорука демократизації та роведення якісних виборів. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, підкреслив, що чесні та прозорі вибори є лише першим кроком на шляху до демократизації, а тому очікувати їхніх позитивних впливів на динаміку політичного процесу в державі у короткий термін немає сенсу. Сергій ТКАЧЕНКО, Голова Донецької обласної організації Комітету виборців України, наголосив на необхідності проведення чесних і прозорих виборів в Україні з метою забезпечення поступального демократичного розвитку держави у майбутньому, що відбиватиметься безпосередньо на пересічних громадянах. З ним погодився Роман КОВАЛЕНКО, Голова Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради, який підмітив, що факт проведення виборчої кампанії сам по собі є незвичайно важливим, оскільки процес підготовки до голосування та його проведення визначають не лише еволюцію політичної системи в цілому, а й ставлення громадян до політики в державі.

Під час пленарного засідання учасники обговорили такі питання:

• європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні;
• вибори як виклик для української судової системи;
• прозорість фінансування партій і виборчих кампаній в Україні: напрями вдосконалення в контексті європейських стандартів;
• громадський контроль і моніторинг виборів.

Загалом, присутні погодилися, що виборча кампанія є складним процесом, а засади демократичних стандартів її організації та проведення перебувають у площині поєднання ефективного законодавства та його виконання всіма учасниками перегонів, а також громадянами. Крім того, у ході дискусії були порушені такі болючі питання сучасного політико-правового життя України: доцільність запровадження пропорційного представництва на виборах до обласних і районних рад, висота прохідного бар’єру для політичних партій на парламентських виборах, можливість модифікації засад конституційного устрою України тощо.

Модератором першої частини засідання, присвяченої обговоренню досвіду та перспектив, а також шляхів та етапів імплементації європейських стандартів демократичних і прозорих виборів в Україні, виступив Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні.

Розпочав пленарне засідання Міхаель ШЛЕЙ, Член Парламенту Федеральної землі Саарленд (Німеччина), який, проаналізувавши особливості співвідношення національного та регіонального рівнів управлення у ФРН, наголосив на тому, що вибори – це не лише передача влади, а й передача мандату довіри від населення. Тому їх чесне та прозоре проведення є запорукою легітимності органів влади в державі.

 На думку Олександра ПАСЕНЮКА, Голови Вищого адміністративного суду України, ефективна адміністративна юстиція є гарантією забезпечення рівності виборчих прав громадянина та держави, а тому її створення можна вважати одним із найбільших досягнень суової реформи в Україні.

Андре КВАКСТАД, експерт Венеціанської Комісії, член Парламентської Асамблеї Ради Європи (2001 – 2005, Норвегія), висловив і обгрунтував тезу про те, що європейські стандарти чесних і прохорих виборів передбачають розробку ефективних законів, їх належне виконання, а також особливий спосіб мислення громадян, який передбачає повагу до правової системи держави та довіру до демократичних процесів.

Модератором деругої частини пленарного засідання, присвяченої обговоренню дієвості вимог виборчого законодавства, виступив Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Борис БЕСПАЛИЙ, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, зазначив, що особливістю цьогорфчної виборчої кампанії є те, що практично всі органи влади виступають у ньому як гравці, а тотальність застосування адміністративного ресурсу не дозволяє говорити про дотримання в її ході демократичних стандартів.

Вадим КОЛІСНІЧЕНКО, народний депутат України, наголосив на проблемі неякісного виборчого законодавства та маніпулюванні його положеннями при укладанні політичних домовленостей, що створює загрозу нелегітиммності виборів.

Володимир КОВТУНЕЦЬ, Заступник керівника проекту «Сприяння організації виборів в Україні II», зазначив, що наразі в українській політиці домінує не бажання виконати закон, а прагнення політиків досягти бажаного результату якнайшвидше. Це призводить до поширення традиціоналізму як основної риси плітичної культури, а також до руху у бік обмеження виборчих прав громадян.

22 вересня 2007 року (субота) в рамках конференції «Парламентські вибори 2007: виклики та перспективи» відбувся круглий стіл «Парламентські вибори 2007 та якість політичних партій в Україні (як передумова демократичного виборчого процесу)».

Під час круглого столу були обговорені такі питання:

• забезпечення дієвості вимог виборчого законодавства;
• інституційна, фінансова і кадрова спроможність українських партій;
• передвиборні програми партій і блоків: декларації і практика;
• зрілий політичний діалог та дебати: роль медіа.

Модераторами круглого столу виступили Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Роман КОВАЛЕНКО, Голова Центру законодавчих ініціатив, депутат Донецької обласної ради.

Д-р Хайке МЕРТЕН, Інститут досліджень німецького та європейського законодавства про політичні партії (Німеччина), присвятила свій виступ аналізу головних рис системи фінансування політичних партій у Німеччині, наголосивши на таких з них: поєднання державного і приватного фінансування, залежність обсягів партійного фінансування від підтримки партій громадянами, постійність функціонування партій, контроль доходів і видатків партій тощо.

Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив основні проблеми системи фінансування політичних партій в Україні, а саме: неузгожєеність положень законодавства, що регламентує партійні фінанси; неузгодженість національного законодавства із конвенціями про корупцію, до яких приєдналася Україна; неконтрольованість партійних фінансів, оскільки нормативно зарегульований наразі лише контроль нецільового використання бюджетних кошті, тощо.

Олексій ГАРАНЬ, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Школа політичної аналітики, привернув увагу учасників конференції до проблеми побудови ідеологічних партій в Україні та структуризації партійного поля. На думку експерта, одним із чинників, що цьому перешкоджає, є поширення політичного і соціального популізму у вітчизняній політиці.

Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», наголосила на важливості ролі арбітра у виборчому процесі, яка повинна покладатися на громадський сектор (зокрема, в частині контролю виконання партіями їхніх передвиборчих обіцянок).

Олександр ЧЕРНЕНКО, речник Комітету виборців України, та Сергій ТКАЧЕНКО, Голова Донецької обласної організації Комітету виборців України, погодилися, що роль громадськості є незамінною, однак, на жаль, політичні гравці рідко прислухаються до її порад.

Валерій ІВАНОВ, Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, розповів про особливості медійного компоненту цьогорічної виборчої кампанії та закцентував увагу на тому, чим він відрізняється від ситуації у 2006 році (зокрема, збільшенням ролі аудіовізуального продукту, зростанням обсягу антиреклами, підвищення уваги до політичних партій та оцінок пересічних громадян тощо).

Світлана МАКСИМОВА, Головний редактор «Юридичного журналу», зазначила, що вільна преса є запорукою розбудови демократії в державі а також окреслила основні кроки, які необхідно зробити задля досягнення цього ідеалу.

Загалом у заході взяли участь представники органів державної влади (ЦВК, ВРУ, Секретаріату Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, ЗМІ. Кількість учасників київського заходу більше 160 осіб з усієї України, донецького – близько 110 осіб з усієї Центральної та Східної України. Крім того, до дискусії також залучились експерти Венеціанської Комісії та Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, міжнародні експерти з Європи.

Дивись також:

Програма заходу (21-22 вересня 2007 року, м. Донецьк)

Аналітичні матеріали на тему “Якість виборів: Україна у вимірі міжнародних демократичних стандартів”, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив

Тематичний випуск журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”

У рамках заходу відбулось пленарне засідання на тему “Європейські стандарти демократичних та прозорих виборів: досвід та перспективи України” та круглий стіл “Парламентські вибори 2007 та якість політичних партій в Україні (як передумова демократичного виборчого процесу)”.

Під час відкриття до учасників конференції звернулися представники організаторів заходу, які подякували всім присутнім за бажання приєднатися до обговорення проблеми якості виборів в Україні та світі, а також висловили сподівання на плідний та ефективний діалог під час конференції. Зокрема, Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив контекст діалогу щодо стандартів якості виборів, наголосивши на неефективності його обмеження виключно законодавчими рамками. Жан-Луї ЛОРАН, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи, зазначив, що основою оцінки міжнародними інституціями якості виборів у державі є проведення їх відповідно із загальновизнаними стандартами, а також спроможність влади забезпечити дотримання однакових правил гри всіма учасниками виборчого процесу. Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, підкреслив, що чесні та прозорі вибори є лише першим кроком на шляху до демократизації, а тому очікувати їхніх позитивних впливів на динаміку політичного процесу в державі у короткостроковій перспективі немає сенсу. У даному разі,  для України є особливо важливим досвід інших держав, наближення  яких до міжнародних стандартів було подібним до вітчизняного.

Під час пленарного засідання учасники обговорили наступні питання:

• європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні;
• вибори як виклик для української судової системи; 
• прозорість фінансування партій і виборчих кампаній в Україні: напрями вдосконалення в контексті європейських стандартів; громадський контроль і моніторинг виборів.

Модератором першої частини засідання, присвяченої обговоренню європейських стандартів прозорих виборів, виступив Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні. Вихідним засновком обговорення була теза про те, що вільні та прозорі вибори є запорукою стабільності державних інституцій і гарантією подальшого демократичного розвитку. Загалом, учасники погодилися, що якісне та ефективне виборче законодавство є не менш важливим, ніж його застосування під час виборчих кампаній. Активні дискусії розгорнулися навколо питаня часу внесення змін до виборчого законодавства, а також доцільності дослівного застосування букви закону у кризові для розвитку держави періоди.

Під час свого виступу Марина СТАВНІЙЧУК, заступник Глави Секретаріату Президента України, представник Президента України у Конституційному Суді України, представник Президента України у Центральній виборчій комісії, нагадала про те, що імплементація міжнародних стандартів у галузі виборів є одним із пріоритетних завдань України протягом усього періоду її незалежності, тому вдосконалення виборчого законодавства та практики проведення виборів повинно відбуватися паралельно. Доповідачка зазначила, що за останні роки оцінка виборів в Украіні як демократичних і справедливих є загальною тенденцією, що свідить про демократизацію вітчизняного політичного процесу.

Андре КВАКСТАД, експерт Венеціанської Комісії, член Парламентської Асамблеї Ради Європи (2001 – 2005, Норвегія), зосередив увагу на важливості виборчого законодавства для проведення чесних і справедливих виборів у державі. Виходячи з того, що виборча кампанія є не менш важливим елементом виборчого процесу, ніж безпосередньо голосування. Експерт запропонував таку тезу: найкращим часом для зміни виборчого законодавства є період після виборів, оскільки саме тоді наявні нормативні проблеми стають очевидними для суспільства. Виключення із цього правила можливі, якщо є згода всіх учасників, а самі зміни приведуть до уникнення непорозумінь і суперечностей, пов’язаних із законом про вибори.

Олександр ПАСЕНЮК, Голова Вищого адміністративного суду України, наголосив на необхідності виходити з того, що забезпечення права людини на доступ до влади є одним із пріоритетних завдань держави. А тому схвальні оцінки виборчої кампанії у державі міжнародною спільнотою не повинні бути самоціллю, оскільки існує більш благородна мета – забезпечення зручності виборців. Виходячи з того, що вибори – це не лише політичний, а й юридичний процес, О. Пасенюк підкреслив важливість адміністративної юстиції для забезпечення злагоди та стібальності в суспільстві.

Під час свого виступу Борис БЕСПАЛИЙ, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, висловив думку про те, що якість призначення виборів обумовлює якість їх проведення. Приділивши увагу проблемі подвійних стандартів у застосування законодавства, доповідач оцінив сценарій призначення позачергових парламентських виборів в Україні, а також висловив сумніви щодо прозорості та демократичності їх проведення.

Д-р Ханс-Дітер КЛІНГЕМАН, експерт з питань консолідації та посилення демократичних політичних систем, Центр соціальних досліджень (Берлін, Німеччина), зазначив, що основна функція чесних виборів – легітимне розповсюдження влади, а тому роль державних інсттуцій у виборчому процесі – обмеження незаконної поведінки всіх його учасників шляхом запровадження уніфікованих санкцій за порушення законодавства. Крім того, експерт висловив занепокоєння з приводу поширеного в українській політиці явища блокування дрібних партій з метою проходження до парламенту, але без урахування необхідності узгодження програмних положень для подальшої спільної діяльності.

Євген РАДЧЕНКО, Офіс Координатора ОБСЄ в Україні, звернув увагу учасників на питання застосування міжнародних стандартів чесних і прозорих виборів у контексті політичної системи України. Зокрема, доповідач наголосив на проблемах, пов’язаних із забезпеченням права громадян на рівний доступ до процесу реєстрації, із становленням партократичної системи, яка обмежує право українських громадян брати участь в управління державою, а також із неналежним рівнем поінформованості громадян про спільні міжнародні стандарти якісних виборів.

Вадим КАРАСЬОВ, Директор Інституту глобальних стратегій, своє бачення неформальних правил ведення виборчої кампанії в Украіні, а саме: залежність перебігу виборчої кампанії та конфігурації списків партій від волі фінансових спосорів; подвійна закритість виборчих списків, яка передбачає не лише відсутність імен кандидатів у виборчих бюлетенях, а і порядок формування списків у закритому режимі; надмірний розвиток публічної сфери політики, яка характеризується домінування візуалізації (зокрема – у сфері реклами); спекуляції навколо гіпотези фальсифікації; непоказовість результатів соціологічних досліджень, оскільки половина з них є закритими, а решта – замовленими, а, отже, кон’юнктурними.

Друга частина пленарного засідання була присвячена проблемі фінансування партій і виборчих кампаній в Україні та в світі. Модератором обговорення виступив Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Учасники погодилися із ефективністю системи державного фінансування політичних партій, а також наголосили на важливості контрольних функцій громадськості у виборчому процесі.

Д-р Хайке МЕРТЕН, Інститут досліджень німецького та європейського законодавства про політичні партії (Німеччина), представила учасникам конференції короткий огляд виборчої системи ФРН, а також зосередила увагу на особливостях фінансування партій у себе на батьківщині. Як зазначила доповідачка, характерною рисою системи партійних фінансів у ФРН є наявність паралельного державного та приватного фінансування. При цьому два види фінансування співвідносяться так, аби забезпечити рівність можливостей усіх громадян долучатися до управління державою. Це сприяє поширенню політичної культури участі у ФРН.

Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, коротко окреслив загальні правила належної практики фінансування партій у Європі, наголосивши на важливості запровадження державного фінансування партійної діяльності, а також обмежень на у сфері приватних внесків (зокрема, не повинні прийматися корпоративні внески; внески від організацій, що  є контрагентами уряду; пожертви, що можуть призвести до конфліктів у сфері політики тощо). Крім того, експерт зазначив, що основними проблемами фінансування партій в Україні є відсутність державного фінансування, загроза конфлікту інтересів через обов’язок декларування доходів осіб, а також відсутність збалансованої системи відповідальності за порушення законодавство про фінансування політичних партій.

Крістіна ЛЕМОН, експерт Венеціанської Комісії, старший адміністративний посадовець, Виборча комісія (Швеція), зосередила увагу на проблемі взаємодії між владою та громадянським суспільством. Поділившись як позитивним, так і негативним досвідом свієї батьківщини, доповідачка нагадала про важливість таких нестандартних форм роботи з виборцями як організація постійної телефонної лінії з метою надання необхідних роз’яснень населенню, інформування громадян про результати діяльності громадського сектору, а також виховання політичної активності молоді.

Ірина БЕКЕШКІНА, Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи», окреслила загальну палітру елкторальних настроїв в Україні, наголосивши на труднощах проведення соціологічного аналізу виборчої кампанії, що триває. Крім того, експерт підкреслила важливість ролі громадянського суспільства у процесі контролю чесності і прозорості виборів, оскільки третьому сектору довіряє більшість українського населення в усіх регіонах.

Євген ЗАХАРОВ, Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголові Харківської правозахисної групи, закцентував увагу на колізії в українському виборчому законодавсті між правом громадян на інформацію про кандидатів, за яких вони голосують на виборах, і правом на приватність осіб, чиї імена включені до виборчих списків.

Олександр ЧЕРНЕНКО, речник Комітету виборців України, наголосив на неприйнятності внесення змін до виборчого законодавства без відповідних консультацій із громадськістю.

14 вересня 2007 року (п’ятниця) в рамках міжнародної конференції “Якість виборів: Україна у вимірі міжнародних демократичних стандартів” відбувся круглий стіл “Парламентські вибори 2007 та якість політичних партій в Україні (як передумова демократичного виборчого процесу)”.

Під час круглого столу, який відбувся у рамках конференції 14 вересня 2007 року, були обговорені такі питання:

• забезпечення дієвості вимог виборчого законодавства;
• інституційна, фінансова і кадрова спроможність українських партій;
• передвиборні програми партій і блоків: декларації і практика; зрілий політичний діалог та дебати: роль медіа.

Модератором першої частини круглого столу, присвяченої проблемі забезпечення дієвості вимог виборчого законодавства, виступив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Обговоривши цю проблему, учасники визнали необхідність створення ефективної законодавчої бази для виборчого процесу, а також погодилися, що неприйнятною є практика зміни виборчого законодавства під кожні вибори. Крім того, більшість доповідачів погодилися, що принцип формування Центральної виборчої комісії на політичних засадах є порушенням демократичних засад виборчого процесу, а домінування виборчих блоків як основних суб’єктів політичної процесу є реальною загрозою розвитку партійної системи держави.

Зауваживши, що регулярні вибори є однією з ознак демократичного суспільства, Михайло РЯБЕЦЬ, Голова Ради Фонду сприяння демократичним виборам, оцінив події квітня 2007 року, пов’язані із процесом призначення позачергових виборів до Верховної Ради України, як «правову вакханалію», а також підкреслив, що практика розпуску парламенту за ініціативою глави держави не є поширеною в Європі. Крім того, доповідач наголосив на неприйнятності зміни виборчого законодавства перед кожними виборами, оскільки, за таких умов, закон є результатом політичних домовленостей і не може бути спрямованим на ефективне регулювання перебігу виборчого процесу.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України ІІІ-V скликань, зазначив, що заходи, які, на його думку, могли б забезпечити дієвість виборчого законодавства, мають бути правового, суспільно-політичного та організаційного (процедурного) характеру. Відповідно, конкретними законодавчими механізмами мають бути: чітке визначення обсягу та змісту прав і принципів виборчого процесу, регулювання законом способів їх реалізації, а також закріплення механізмів захисту порушеного права та відновлення правопорядку (оскарження та притягнення винних до відповідальності).

Юрій ЯКИМЕНКО, Директор політико-правових програм Центру Разумкова, наголосив, що політичні партії є головним суб’єктом формування політичної системи держави, а також окреслив загальні тенденції, що набули актуальності для партійного життя в Україні в ході останньої виборчої кампанії. Такими тенденціями стали: кристалізація партійної системи за логікою збільшення суб’єктів виборчого процесу при зменшенні переможців виборчих перегонів; ротація партійних еліт; перехід від блокового формату струткуризації політичних сил до партійного; зростання впливу великого капіталу на партійну систему; персоналізація замість персоніфікації політики; орієнтація передвиборчих програм політичних партій не на стратегічні цілі, а на декларативні принципи тощо.

Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія», Ph.D., зазначив, що становлення партійної системи є важливим, але не єдиним механізмом переходу держави до демократії. При цьому ознакою розвиненості політичних партій є інституціоналізація, яка проявляється у набутті партіями власних специфічних функцій (зокрема – участь у виборах), а також у стабільності їх функціонування. Виходячи з цього, як реальні загрози подальшого розвитку політичних партій в Україні професор оцінив: участь у виборах блоків, а не партій; велика кількість харизматичних, а не ідеологічних партій; відсутність практично в усіх партій чітко окресленої та стабільної соціальної бази.

Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», нагадав, що будь-які вибори завжди є «парадом обіцянок». Тому треба акцентувати увагу не на змісті передвиборчих партійних програм як такому, а на спроможності дані обіцянки втілити у разі приходу до влади. Крім того, політолог наголосив, що ключовою проблемою політичного процесу в Україні є тотальний політичний популізм, сформований в умовах відсутності політичної відповідальності. Дієвими способами боротьби із цим деструктивним явищем може стати приділення уваги громадськості реальному порядку денному, а також поширення практики звітів політиків перед виборцями за виконання передвиборчих обіцянок.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ, Директор Центру політичних досліджень і конфліктології. порушив питання співвідношення ідеології та партійної діяльності в українській політиці. В такому контексті, на думку доповідача, показником успішної інституціоналізації політичних партій є усвідомлення ними відповідальності перед усім суспільством. Підсумком виступу став висновок, що невтішні показники щодо політичної відповідвльності є результатом відсутності в українському суспільстві запиту на ідеологічні партії.

Олексій ГАРАНЬ, професор Національного університету «Києво-Молгилянська академія», Школа політичної аналітики, висловиви своє переконання у тому, що ідеологічна структуризація партійного сектора в Україні триває. Однак виборчу кампанію 2007 року з точки зору ідеологічних позицій її учасників аналізувати досить важко, оскільки ключові гравці намагаються не втратити підтримку електорату, а тому намагаються позиціонувати себе як ідеологічно серединні сили. Інша важлива характеристика цьогорічної кампанії, на думку експерта, – це відхід від сприйняття виборів як «гри з нульовою сумою» (коли перемога є абсолютною, а той, хто програв, втрачає все).

Друга частину круглого столу була присвячена питанню інституційної, фінансової та кадрової спроможності українських партій. Промодерував обговорення Олександр БОГУЦЬКИЙ, Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії «ICTV». Основні питання, що обговорювалися, стосувалися законодавчим колізіям і практичним проблемам забезпечення чесної та справедливої агітаційної кампанії в Україні.

Віталій ШЕВЧЕНКО, Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, порівняв медійний компонент цьогорічної виборчої кампанії із ситуацією в 2006 році, підкресливши, що наразі очевидною стала його орієнтація на технологічні засоби, агітаційні тури, а також аудіовізуальні ефекти, продуковані ЗМІ.

Валерій ІВАНОВ, Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, зазначив, що за останні роки відбулися зміни в українському медіа середовищі. Серед них – поява коментарів політичних подій пересічними громадянами, але не експертами (для порівняння – раніше оцінки давали журналісти або політики); зростання популярності політичних партій і одночасне зниження авторитету інституцій та особистостей, а також зацікавленості громадян змістом партійних програм; збільшення ваги явної (очевидної) реклами при зменшенні обсягів реклами прихованої тощо. Однак кількість антиреклами стала дуже великою – практично дві третини.

У своєму виступі Тарас ШЕВЧЕНКО, Директор Інституту Медіа Права, підкреслив необхідність експертного вивчення агітаційного продукту, створеного в ході виборчої кампанії, перед його поширенням, а також звернув увагу на наявні в українському законодавстві колізії, пов’язані із визначенням статусу того чи іншого агітаційного матеріалу (зокрема, відсутність критеріїв відмінності «політичної реклами» від «передвиборчої агітації»).

Загалом у заході взяли участь представники органів державної влади (ЦВК, ВРУ, Секретаріату Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України), місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів та громадських організацій (з усієї України), ЗМІ, а також представники Венеціанської Комісії та Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, міжнародні експерти з Європи. Загальна кількість учасників заходу склала близько 160 осіб.

Дивись також:

Програма заходу (13 – 14 вересня 2007 року, м. Київ)

Аналітичні матеріали на тему “Якість виборів: Україна у вимірі міжнародних демократичних стандартів”, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив

Тематичний випуск журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”

У цьому випуску: 

1. Європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні.
2. Прозорість фінансування партій і виборчих кампаній в Україні: напрями удосконалення в контексті європейських стандартів.

У цьому випуску:

1. Ефективність політичних партій: проблеми та перспективи.
2. Конституційна реформа: оцінки, проблеми, шляхи вирішення.

У середу 25 жовтня у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації за головування Голови Комітету Андрія Шевченка відбулося установче засідання Громадської ради з питань свободи слова та інформації.

Під час роботи А. Шевченко відзначив законодавчі пріоритети Комітету і, відповідно, Громадської ради: суспільне мовлення; роздержавлення преси; доступ до інформації; прозорість діяльності (управління) ЗМІ; регулювання сфери реклами; підтримка українського медіавиробника; опрацювання дотичного законодавства (вибори, телебачення і радіо тощо).

Учасниками зборів було затверджено Положення про Громадську раду та її персональний склад. Засновниками Громадської ради виступили представники та експерти 19 провідних журналістських НУО, галузевих асоціацій, профспілок та аналітичних центрів, серед яких і Ігор Когут, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Слід нагадати, що Лабораторія законодавчих ініціатив була серед ініціаторів створення Громадської ради, котра працювала з Комітетом з питань свободи слова та ЗМІ попереднього скликання Верховної Ради України, делегувавши своїх експертів Дмитра Котляра та Віталія Замніуса.

Сьогодні в сфері інтересів Лабораторії законодавчих ініціатив залишаються проблеми дослідження, вироблення політики та законодавчого регулювання сфери суспільного мовлення, роздержавлення ЗМІ, державного замовлення на висвітлення діяльності влади, розмежування політичної реклами та передвиборчої агітації у виборчому законодавстві.

Секертарем Громадської ради з питань свободи слова та інформації було обрано Тараса Шевченка, директора Інституту Медіа Права.

11 жовтня, за традицією проведення настановчих сесій, яка розпочинає роботу програми стажування молодих фахівців у Верховній Раді України, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зустрівся з учасниками програми, яку реалізує Програма сприяння парламенту України університету Індіана. Молоді люди різного фаху та з різних регіонів України наступні дві сесії Верховної Ради України стажуватимуться в комітетах та управліннях українського парламенту. Тому тематика, запропонована І.Когутом, викликала природній інтерес та дискусію серед молодих стажерів.

Зокрема під час зустрічі йшлося про новий конституційно-правовий дизайн влади та місце парламенту, про значення дослідження парламентаризму, особливості законотворчого процесу та роль громадськості (громадських рад при комітетах ВРУ) в цьому процесі, про необхідність залучення інструментів аналізу політики в процес підготовки та ухвалення державних рішень (в тому числі законодавчих). Учасників зустрічі цікавили перспективи політичної реформи, розвиток виборчого законодавства, проблеми молодіжної, регіональної та екологічної політики. Окремо йшлося про законодавчі ініціативи, над якими працювали експерти Лабораторії, а це державне фінансування політичних партій, виборче законодавство, лобіювання, засоби масової інформації. Мова йшла про фаховий експертний парламентський журнал, який вже понад 5 років видає Лабораторія законодавчих ініціатив: “Часопис ПАРЛАМЕНТ”.

Під час зустрічі не оминули увагою відомі моніторингові проекти, які реалізуються експертами ЛЗІ, торкалися багатьох моментів з досвіду реалізації Громадської кампанії “Усвідомлений вибір 2006”, а також нової програми ЛЗІ – Української школи політиних студій.

Ігор Когут подякував учасникам  та організаторам зустрічі за інтерес до діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив та наміри до активізації співпраці учасників програми з Лабораторією та інтерес до Української школи політичних студій.

У п’ятницю 6 жовтня, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, взяв участь у засіданні фракції Соціалістичної партії України, де презентував нову ініціативу Лабораторії та Української школи політичних студій – навчальні семінари для помічників-консультантів народних депутатів України. Нову програму має намір підтримати Програма сприяння парламенту України університету Індіани, за ініціативою якої відбулася зустріч.

Ігор Когут зазначив, що Лабораторія законодавчих ініціатив здійснює багато експертних досліджень в сфері парламентаризму, політичних та виборчих процесів, конституційної реформи, проблеми надання соціальних послуг в Україні. Презентував народним депутатам останні публікації Лабораторії законодавчих ініціатив, присвячені дослідженню контрольних функцій парламенту, виборам в ЄС та місцевим виборам в Україні, журнал “Часопис Парламент”. Значну увагу було приділено новій програмі ЛЗІ – Українській школі політичних студій, в рамках якої має розвиватися проект семінарів для помічників-консультатів. Завданням семінарів є надання теоретичних та практичних знань в сфері законодавчої роботи, аналізу політики, засад парламентаризму, демократії, верховенства права, належного врядування тощо. 

Слід зазначити, що подібні семінари та навчання для партійного депутатського корпусу, можуть бути профінансовані за рахунок передбаченого законодавством державного фінансування політичних партій, якщо відповідні позиції з’являться в Державному бюджеті України.

3-4 жовтня 2006 року Лабораторія законодавчих ініціатив взяла участь в Інформаційному Ярмарку – 2006, який відбувся у Верховній Раді України.

Мета проведення цього заходу – презентація ресурсів організацій, які надають технічну та аналітичну допомогу Верховній Раді України.

Крім Лабораторії законодавчих ініціатив у заході взяли участь такі організації: Міжнародний фонд «Відродження», Фонд Євразія, Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центр політико-правових реформ, ВГО «Комітет виборців України»  та інші.

Протягом шести років діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив представники Верховної Ради України постійно отримують від організації значну кількість інформаційно-аналітичних матеріалів, присвячених різноманітним аспектам парламентської роботи (зокрема, йдеться про аналіз таких питань як: парламентаризм, виборче законодавство, діяльність політичних партій в Україні, інтеграція України до Європейського Союзу, місцеве самоврядування та адміністративна реформа, бюджетні відносини, тощо).

Під час «Інформаційного Ярмарку» Лабораторією законодавчих ініціатив було презентовано журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ», який виходить з 2001 року й поширюється серед народних депутатів України, представників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, експертів та ін.

На «Інформаційному Ярмарку» було розповсюджено такі матеріали:

• Журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ» (№1/2006)
• Журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ (№8/2005)
• Книга «Місцеві вибори в Україні: проблеми правового регулювання»
• Книга «Вибори в Європейському Союзі»

Лабораторія законодавчих ініціатив й надалі надаватиме Верховній Раді України аналітичну допомогу, сприятиме розбудові правового поля та здійсненню демократичних перетворень в Україні, адже це основна мета діяльності організації.

Захід організовано Програмою сприяння Парламенту України університету Індіани США.

26 вересня 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив було проведено круглий стіл: «СТАТУС ОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНІ: ЗМІСТ ТА МЕЖІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ», присвячений проблемам статусу опозиції в Україні.

Основна дискусія розгорнулась навколо поняття опозиції та проблеми його розуміння в Україні, прав опозиції та механізмів їх реалізації, доцільності законодавчого врегулювання статусу опозиції. Більшість учасників круглого столу зійшлись на тому, що визначити, хто є опозицією в Україні на сьогодні неможливо, можна вести мову лише про законодавче визначення статусу меншості, зокрема – меншості у Верховній Раді України. Присутні народні депутати та експерти загалом критично оцінили зміст законопроектів про опозицію, які перебувають на розгляді у парламенті.

Щодо доцільності прийняття окремого закону про опозицію (меншість) думки учасників круглого столу розійшлися. Зокрема, народний депутат України В.Полохало (фракція БЮТ) наголосив на тому, що прийняття окремого закону про опозицію є можливістю продемонструвати політичну готовність парламентської більшості до демократичних перетворень. Як зазначив народний депутат Ю.Мірошниченко (фракція Партії регіонів), основним положенням закону про опозицію має стати наголос на необхідності гуртування опозиційних сил навколо певного політичного курсу, а не партії або лідера, а також наявності ресурсів йому слідувати. На думку Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В.Фесенка, існує необхідність законодавчого закріплення статусу політичної меншості в представницьких органах загалом шляхом прийняттям окремого закону про меншість (чи опозицію) або внесенням змін до Регламенту ВРУ та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ініціатива щодо способу закріплення повинна виходити від Президента після консультації з основними політичними силами. На противагу, Постійний представник Президента України у ВРУ Ю.Ключковський висловив сумнів щодо доцільності прийняття окремого закону про опозицію, посилаючись на мінливість та різноманітність політичного життя, а також підкреслив, що вирішенню проблеми забезпечення прав парламентської опозиції в Україні може сприяти належне забезпечення прав політичних партій. На думку народного депутата Б.Беспалого (блок «Наша Україна»), прийняття такого закону поставить діяльність опозиції в рамки, визначені парламентською більшістю, що є необґрунтованим. Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування А.Матвієнко (блок «Наша Україна») критично оцінив проекти законів, які сьогодні зареєстровані у парламенті і спрямовані на регулювання статусу опозиції. Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко зазначив, що доцільно вести дискусії не про статус опозиції, а про статус та права парламентської меншості, які доречно визначити та закріпити в Регламенті Верховної Ради України.

Як підсумував Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, «правове регулювання статусу опозиції потребує належного розуміння природи цього явища та усвідомлення політичної відповідальності, а також врахування і виконання існуючих законодавчих норм».

Участь у круглому столі взяли народні депутати України (Б.Беспалий, Н.Богашева, Ю.Ключковський, В.Полохало, А.Матвієнко, Ю.Мірошниченко), представники Секретаріату Президента України (І.Коліушко), уряду, Апарату Верховної Ради України, провідних аналітичних центрів (В.Чумак, О.Литвиненко), експерти (Д.Ковриженко, М.Погребінський, В.Фесенко) та інші.

Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

У цьому випуску:

1. Опозиція в Україні: зміст та межі правового регулювання.
2. Трансферти вирівнювання та надання соціальних послуг: програма змін.
3. Статус члена парламенту: зарубіжний досвід та пропозиції для України.