Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у березні 2011 року. Протягом цього періоду було прийнято 22 закони. З них лише один вже набув чинності («Про внесення зміни до Закону України “Про Митний тариф України” щодо ставки на деякі зернові культури»).Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої (9 законів) та правової (6 законів) політики; 3 закони спрямовані на удосконалення соціальної політики; 2 закони було ухвалено у сфері державного будівництва, а також по одному закону було ухвалено у сферах економічної політики та політики національної безпеки та оборони.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступив Кабінет Міністрів України – за місяць було підтримано 11 урядових законопроектів, з яких один був ініційований ще урядом  під керівництвом Юлії Тимошенко («Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” (щодо вдосконалення законодавства з питань електроенергетики в частині встановлення та розмежування відповідальності суб’єктів)»). З 10-ти ініційованих у березні урядом Азарова законів 5  законів стосуються галузевої політки, 4 закони – правової політки, і один закон – політики у сфері національної безпеки та оборони.

У березні Верховна Рада України ухвалила також 8 законопроектів парламентарів. Так, було ухвалено один економічний і один правовий закони, самостійно ініційовані депутатами від фракції Партія регіонів. Також був прийнятий в цілому один соціальний закон ініційований представником фракції БЮТ – Батьківщина, і один галузевий, ініційований членом фракції НУНС. З ініціативи міжфракційних груп (ПР–РЗМ, БЮТ-КПУ, ПР-БЮТ) було ухвалено два галузевих і один соціальний закони. Крім того, був ухвалений один правовий законопроект, ініційований позафракційним депутатом Писаренко В.В. («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підсудності спорів)»)

Також Верховна Рада ухвалила у березні три президентські закони: «Про внесення зміни до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо виплати допомоги при народженні дитини», «Про внесення змін до Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (щодо повноважень)», «Про центральні органи виконавчої влади»

За березень жоден законопроект не здобув підтримку всіх парламентських фракцій. Фракції «БЮТ – «Батьківщина» та «Наша Україна – Народна самооборона» не підтримали жодного з 22-х законопроектів, прийнятих Верховною Радою протягом цього місяця. Фракція КПУ також не підтримала 3 прийнятих в цілому законопроекти: «Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” (щодо вдосконалення законодавства з питань електроенергетики в частині встановлення та розмежування відповідальності суб’єктів)» (ініційований Кабінетом Міністрів під керівництвом Юлії Тимошенко), «Про внесення змін до Закону України “Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”» (ініційований діючим урядом) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підсудності спорів)» (ініційований позафракційним депутатом Писаренко В.В.)

У березні знову змінювався склад фракцій Партії регіонів, «БЮТ – «Батьківщина» та НУНС. Станом на 21 березня, до складу парламентської фракції Партії регіонів входить 189 депутат, «БЮТ – «Батьківщина» – 105, Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» – 68, Комуністичної партії – 25, Народної Партії – 20; «Реформи заради майбутнього» – 20, кількість позафракційних – 23 депутати.

У цьому випуску:

1. Запобігання конфлікту інтересів та корупції в депутатській діяльності: досвід країн ЄС та пропозиції для України.
2. Етика парламентарів, або що робити щоб законослухняність не втратила сенс.
3. Підсумки 8 сесії Верховної Ради України VI скликання.
4. Довіра до влади. Ставлення до виборчої реформи (результати соціологічного дослідження).

З 28-и ухвалених у лютому законів 6 вже набули чинності. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої та правової політики (по 10 законів); 4 закони спрямовані на удосконалення економічної політики; 3 закони було ухвалено у сфері національної безпеки та оборони, а також один закон було ухвалено у сфері державного будівництва.

Серед ухвалених у лютому законопроектів були закони, прийняті в цілому під час 7-ї сесії, але повернуті на повторний розгляд з пропозиціями Президента:

• «Про внесення змін до Закону України “Про акціонерні товариства” щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» з пропозиціями Президента України від 11.01.2011
• «Про внесення змін до законів України “Про здійснення державних закупівель” та “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”» з пропозиціями Президента України від 11.01.2011
• «Про регулювання містобудівної діяльності» з пропозиціями Президента України від 03.02.2011
• «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” щодо декларування наявності цукру» з пропозиціями Президента України вiд 11.01.2011

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за місяць було підтримано 16 законопроектів парламентарів. Як і в попередні  місяці, найактивніше право законодавчої ініціативи вдалося використати депутатам від фракції Партії регіонів: парламент підтримав 7 ініційованих представниками цієї політичної сили законів, що стосуються правової (3 закони), економічної (3 закони) та галузевої (1 закон) політики. Також були прийнятий в цілому 3 закони, ініційований представником фракції БЮТ – “Батьківщина”: 2 правових і один галузевий закони. Крім того, був ухвалений Закон «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів», ініційований представниками фракції КПУ. З ініціативи міжфракційних груп (КПУ-ПР-НП, НУНС-ПР-БЮТ, БЮТ-ПР) було ухвалено ще 5 законів, які стосуються правової політики (3 закони), а також політики у сфері державного будівництва і національної безпеки та оборони (по одному закону).

В лютому Верховна Рада України ухвалила також 10 урядових законів, з яких один був ініційований ще урядом  під керівництвом Юлії Тимошенко («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон»). З 9-ти ініційованих урядом Азарова законів, що в були ухвалені в лютому, 6 стосуються галузевої політки, 2 закони – правової політки, і один закон – політики у сфері національної безпеки та оборони.

Також Верховна Рада ухвалила у лютому один президентський закон: «Про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д’Івуарі»
–
Крім того, парламент підтримав один закон – «Про внесення змін до статті 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо строку повноважень тимчасової адміністрації)», – ініційований Національним банком України.

За лютий жоден законопроект не здобув підтримку всіх парламентських фракцій. Найчастіше «проти» підтриманих в цілому Верховною Радою України висловлювалися представники фракції «Наша Україна – Народна самооборона» (єдиний підтриманий цією фракцією закон: Закон «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», ініційований міжфракційною групою депутатів). Фракція БЮТ-“Батьківщина” також не підтримала 17 прийнятих законопроектів, а фракція КПУ виступила проти 3-х законопроектів.

У лютому продовжилися зміни у фракційній структурі Верховної Ради України. Так, позафракційні депутати утворили фракцію «Реформи заради майбутнього», до якої увійшло 20 депутатів. Крім того, змінився склад фракцій Партії регіонів, БЮТ-Батьківщина  та НУНС. Станом на 18 лютого, до складу парламентської фракції Партії регіонів входить 181 депутат, БЮТ- “Батьківщина” – 106, Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» – 69, Комуністичної партії – 25, Народна Партія – 20; «Реформи заради майбутнього» – 20, кількість позафракційних депутатів – 29.

Верховною Радою України шостого скликання протягом минулого сесійного року (2010-й сесійний рік включає шосту та сьому сесії Верховної Ради України: з лютого 2010 року по січень 2011 року) було прийнято 224 закони. Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про внесення змін до Державного бюджету.

Найбільше прийнятих законів стосувалося галузевої, економічної та правової політики; найменше – політики культури і освіти. В цілому, за сферами регулювання прийняті протягом двох сесій закони можна поділити на такі основні групи:

• Державне будівництво (16 законів);
• Соціальна політика (27 законів);
• Економічна політика (55 законів);
• Інформаційна політика (10 законів);
• Національна безпека та оборона (11 законів);
• Правова політика (43 законів);
• Галузева політика (57 закони);
• Політика культури та освіти (4 закони).

Як і під час попередніх сесій, найбільш продуктивним суб’єктом законодавчої ініціативи виявилися народні депутати України, які ініціювали 116 законів. Найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів. Самостійно вони виступили ініціаторами 45-и законопроектів, 15 з яких стосуються економічної політики, 9 законопроектів регулюють питання галузевої політики, 8 законів спрямовані на вдосконалення соціальної політики,  6 законів стосуються правової політики, 5 законів регулюють питання у сфері державного будівництва та по одному закону спрямовані на вдосконалення інформаційної політики, а також політики культури і освіти. Крім того, були прийняті 17 законів, самостійно ініційовані представниками фракції БЮТ (8 законів у сфері правової політки, 3 закони у сфері галузевої політики, по 2 стосуються соціальної політики та політики державного будівництва і по одному законопроекту, що регулюють питання інформаційної та економічної політики). 12 законів були самостійно ініційовані депутатами від фракції НУНС, з яких по 4 стосуються галузевої та правової політики, по 2 закони регулюють питання у сфері соціальної політики і по одному закону спрямовані на вдосконалення інформаційної політики та політики у сфері культури й освіти. Найменше реалізували своє право законодавчої ініціативи представники фракцій КПУ (по одному закону у сфері соціальної, економічної та правової політики) та Блоку Литвина/Народної партії (2 галузевих закони, один соціальний і один економічний). Значна кількість прийнятих депутатських законопроектів була ініційована міжфракційними депутатськими групами найрізноманітніших комбінацій. З 34-х таких законопроектів 12 стосуються галузевої політики, 8 – економічної, 7 – правової, 3 – інформаційної політики, 2 – політики у сфері державного будівництва і по одному – соціальної політики та політики культури й освіти. Крім того, Верховною радою був в цілому ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів», який ініціював наразі позафракційний Голова Верховної Ради України.

Також Верховна рада підтримала 93 законопроекти, ініційованих урядом. При цьому була прийнята значна кількість проектів, поданих ще попереднім урядом під керівництвом Юлії Тимошенко. В цьому контексті вартий уваги той факт, що більшість таких проектів була підтримана новою коаліцією й, разом з тим, не знайшла підтримки серед представників фракції БЮТ. Серед ініційованих урядом і підтриманих Верховною Радою України законів 25 стосуються економічної політики, 23 – галузевої політики, 16 – правової політика, 11 – соціальної політики, 9 – національної безпеки і оборони, 5 – політики державного будівництва, і по 2 закони – інформаційної політики та політики культури та освіти.

Крім того, було підтримано 14 ініціатив Президента України (3 з яких ініційовані ще президентом Віктором Ющенком). З них 6 стосувалися галузевої політики, по 3 закони – політки національної безпеки і оборони та  державного будівництва, та по одному закону – соціальної та правової політики.

Також парламент підтримав в січні Закон «Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо скасування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют)», ініційований Національним банком України.

З 224 ухвалених протягом 2010-го року законів лише 17 були підтримані всіма парламентськими фракціями. Найбільше таких законопроектів було ініційовано міжфракційними групами депутатів («Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи)», «Про внесення змін до Закону України “Про молоко та молочні продукти” (щодо відповідності якості та безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України)», «Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)»). Також всіма фракціями були підтримані законопроекти, ініційовані фракцією Партії Регіонів («Про внесення зміни до пункту 1 розділу ІI “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони родючості грунтів”», «Про внесення змін до Закону України “Про кінематографію” (щодо державної підтримки виробництва національних фільмів)»),фракцією БЮТ («Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо врегулювання порядку визначення розміру аліментів)», «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо права свідка на адвоката)», «Про доступ до публічної інформації»), фракцією НУНС («Про внесення зміни до статті 707 Цивільного кодексу України (щодо правового регулювання обміну товарів неналежної якості)», «Про внесення змін до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації”»), «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва») тафракцією КПУ («Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок»). Крім того, всі парламентські фракції підтримали також 1 законопроект колишнього Президента України Віктора Ющенка («Про затвердження Указу Президента України “Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”») та 3 урядові законопроекти («Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”» (Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко),«Про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість” (щодо оподаткування при проведенні в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу)», «Про засади функціонування ринку природного газу» (ініційовані діючим Кабінетом Міністрів)).

Протягом 2010-го року представники фракції «Наша Україна – Народна самооборона» виступили «проти» 195-ти прийнятих в цілому законопроектів – цей найвищий відповідний показник серед фракцій. При цьому від 10% до 50%  складу фракції підтримували той чи інший законопроект разом з коаліцією, а у багатьох випадках не вистачало кілька голосів для того, щоб віднести фракцію до таких, що підтримали законопроект (більшість від складу фракції). Представники фракції БЮТ також виявили свою незгоду зі значною кількістю законопроектів (156 голосувань «проти» прийнятих в цілому законопроектів). Як зазначалося, серед непідтриманих більшістю складу фракції БЮТ законопроектів було чимало таких, які ініціював Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Тимошенко або які були ініційовані представниками фракції БЮТ. 26 законопроектів не були підтримані фракцією КПУ і 4 законопроекти – фракцією Блока Литвина/Народної Партії. Лише фракції Партії регіонів підтримала всі 224 ухвалені протягом 2010-го року законопроекти. При цьому, можна стверджувати, що принципові позиції «проти» займали лише фракції КПУ та Блок Литвина, в той час як невизначена позиція фракції НУНС (коливається в межах 10-60% від складу фракції) зумовлена проблемами внутрішньофракційної дисципліни. Крім того, позиція фракції БЮТ швидше покликана відображати її новий опозиційний статус.

Найпродуктивнішими місяцями 2010 р. виявилися липень (44 закони) та грудень (54 закони), протягом яких було ухвалено майже 44% всіх законопроектів, прийнятих за сесійний рік. Найменш продуктивними виявилися березень та квітень: в цей період було ухвалено лише 12 законопроектів. Це пояснюється тим, що в цей час відбувалася зміна політичного керівництва держави (зокрема – уряду), тому основним напрямком роботи парламенту було звільнення та призначення посадовців.

Зміни фракційної структури за 2010 сесійний рік

Принципово змінили структуру парламенту зміни до регламенту ВРУ, відповідно до яких коаліція повинна складатись з депутатів, а не з фракцій. Це призвело до першої хвилі переходу депутатів  в провладну парламентську коаліцію (фракції, що орієнтувались на президента і його партію). Друга хвиля відбулася у вересні, коли було оголошено про виключення з фракції БЮТ 28 народних депутатів, які раніше підтримували коаліцію під час голосувань. На 23 вересня 2010 року кількість членів фракції БЮТ налічувала вже 124 депутати. Це в свою чергу значно вплинуло на одностайність голосувань фракції БЮТ.

В жовтні відбулися інші зміни у фракційному складі парламенту. Голова Верховної Ради Володимир Литвин, його перший заступник Адам Мартинюк і заступник Микола Томенко з 16 жовтня стали позафракційними депутатами, у відповідності до вимог зміненого Регламенту Верховної Ради. Станом на 21 жовтня, до складу парламентської фракції Партії регіонів входло 180 депутатів, БЮТ – 121, Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» – 71, Комуністичної партії – 26, Блок Литвина – 20; кількість позафракційних – 32 депутати.

Крім того, були ініційовані зміни у назвах фракцій. Так, Фракція Блоку Литвина з листопада має назву Фракція Народної Партії, а Фракція БЮТ – «БЮТ-Батьківщина».

В грудні знову відбулися зміни у фракційному складі парламенту, які й сформували фракційну структуру Верховної Ради до кінця сесії. Станом на 14 січня, до складу парламентської фракції Партії регіонів входило 180 депутатів, БЮТ- Батьківщина – 113, Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» – 71, Комуністичної партії – 25, фракції Народної Партії – 20; кількість позафракційних депутатів становила – 41 депутат.

До найрезонансніших  законів, прийнятих Верховною Радою протягом 2010 року можна віднести Закони України:
«Про затвердження змін до статті 61 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” (щодо порядку утворення коаліції депутатських фракцій)» від 9.03.2010;
«Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» від 27.04.2010;
«Про внесення змін до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (щодо забезпечення прозорості та демократичності місцевих виборів)» від 30.08.2010;
«Податковий кодекс України» від 2.12.2010;
«Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011.

У цьому випуску:

1. Оцінка стану українського парламентаризму на основі керівних принципів демократичних парламентів.
2. Адміністративно-територіальні реформи у країнах Вишеградської групи: висновки для України.

Верховною Радою України шостого скликання протягом сьомої сесії було прийнято 114 законів, що на 4 закони менше, ніж за попередню сесію (аналіз законів не включає ратифікаційних законов та законів про внесення змін до Державного бюджету). Зі 114 ухвалених законів 22 ще не були підписані Президентом. Крім того, ще один прийнятий за цю сесію закон був відхилений за пропозицією Президента («Про внесення змін до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Найбільше прийнятих протягом сьомої сесії законів стосувалися економічної та галузевої  політик; найменше – політики в галузях культури і освіти. В цілому за сферами регулювання прийняті протягом сьомої сесії закони можна поділити на такі основні групи:

• Економічна політика (31 законів);
• Галузева політика (28 закони);
• Соціальна політика (16 законів);
• Правова політика (15 законів);
• Державне будівництво (10 законів);
• Національна безпека і оборона (7 законів);
• Інформаційна політика (5 законів);
• Політика культури і освіти (2 закони).

Під час 7-ї сесії вирішилася доля ще 9-ти законопроектів, прийнятих Верховною Радою протягом минулої сесії. Так, були ухвалені з врахованими пропозиціями президента такі законопроекти:

• Проект № 3003 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення заходів з боротьби з браконьєрством)» (ухвалений парламентом 15.04.2010);
• Проект № 3190 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» (ухвалений парламентом 11.05.2010);
• Проект №0937 «Про внесення змін до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”» (ухвалений парламентом 1.06.2010);
• Проект №4785 «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про дипломатичну службу” (щодо регламентування правового статусу та порядку присвоєння дипломатичних рангів)» (ухвалений парламентом 1.06.2010);
• Проект № 2581 «Про внесення змін до Закону України “Про державне оборонне замовлення”» (ухвалений парламентом 1.07.2010);
• Проект № 4123 «Про внесення змін до Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”» (ухвалений парламентом 1.07.2010);
• Проект №5376 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції» (ухвалений парламентом 8.07.2010).
  Ще 2 законопроекти були відхилені за пропозицією президента:
• Проект № 2702 «Про внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (щодо строку перебування на посаді)» (ухвалений парламентом 26.06.2010);
• Проект №2486 «Про внесення зміни до статті 18 Закону України “Про міський електричний транспорт”» (ухвалений парламентом 1.07.2010).

Як і під час попередніх сесій, найбільш продуктивним суб’єктом законодавчої ініціативи виявилися народні депутати України, які ініціювали 54 закони. Аналогічно до результатів 6-ї сесії, найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізовували представники фракції Партії регіонів. Самостійно вони виступили ініціаторами 28-и законопроектів (більше половини від частки ініційованих народними депутатами законопроектів), 11 з яких стосуються економічної політики, по 5 законопроектів регулюють питання соціальної та галузевої політики, 3 закони спрямовані на вдосконалення правової політики, і по одному стосуються інформаційної політики та державного будівництва. Шість законів були ініційовані депутатами від фракцій НУНС, 3 яких стосуються галузевої політики, 2 спрямовані на вдосконалення правової політики, і один – соціальної політики. Також були прийняті 5 законів, самостійно ініційовані представниками фракції БЮТ-Батьківщина (2 закони у сфері правової політки, по 1 стосуються галузевої політики, державного будівництва та інформаційної політики). Найменше реалізували своє право законодавчої ініціативи представники фракцій КПУ (один економічний закон) та Народнох Партії (один галузевий закон). Значна кількість прийнятих депутатських законопроектів була ініційована міжфракційними депутатськими групами найрізноманітніших комбінацій (БЮТ-ПР-НУНС, ПР-НУНС, БЮТ-ПР, НУНС-КПУ, НП-КПУ, ПР-НП-КПУ, ПР-БЮТ,  ПР-БЮТ-НУНС-НП, ПР-НП, НП-НСНУ). З 13-ти таких законопроектів по 5 стосуються галузевої та правової політики, і по одному – правової та інформаційної політики, а також  державного будівництва. Крім того, Верховною радою був в цілому ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів», який ініціював наразі позафракційний Голова Верховної Ради України.

Також Верховна рада підтримала 51 законопроект, ініційований урядом. При цьому була прийнята значна кількість проектів, поданих ще попереднім урядом під керівництвом Юлії Тимошенко (10 законопроектів: 4 у сфері економічної політики, 3 стосуються національної безпеки і оборони, і по одному спрямовано на вдосконалення соціальної та правової політики, а також політики культури і освіти). Як і під час минулої сесії має місце ситуація, коли  значна кількість таких проектів була підтримана новою коаліцією, і не знайшла підтримки серед більшості представників фракції БЮТ-Батьківщина. Серед ініційованих урядом Азарова і підтриманих Верховною Радою України законів 12 стосуються економічної політики, 8 – галузевої політики, по 6 – правової і соціальної політика, 5 – державного будівництва, і по одному – інформаційної політики, національної безпеки і оборони , а також політики культури і освіти.

Крім того, було підтримано 8 ініціатив Президента України, з яких 4 стосувалися галузевої політики, 2 – національної безпеки та оборони, і по одному – правової і соціальної політики.

Також парламент підтримав в січні Закон «Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо скасування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют)», ініційований Національним банком України.

З 114 ухвалених протягом 7-ї сесії законів лише 3 були підтримані всіма парламентськими фракціями. Так були прийняті Закон «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва» (ініційований представниками фракції НУНС), Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)» (ініційований міжфракційною групою ПР-НУНС) та Закон «Про доступ до публічної інформації» (ініційований представником фракції БЮТ-Батьківщина).

Протягом 7-ї сесії представники фракції «Наша Україна – Народна самооборона» виступили «проти» 105-ти прийнятих в цілому законопроектів – це найбільший серед фракцій. Представники фракції БЮТ-Бютьківщина також виявили свою незгоду зі значною кількістю законопроектів (97 голосувань «проти» прийнятих в цілому законопроектів). 15 законопроектів не були підтримані фракцією КПУ і 1 законопроект – фракцією Народної Партії. Лише фракції Партії регіонів підтримала всі 114 ухвалених протягом 7-ї сесії законопроектів.

Враховуючи незначну кількість законів, підтриманих опозиційними фракціями, їх всі можна перелічити. Отже, закони, підтримані фракцією БЮТ-Батьківщина: Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти дітей)», Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності», Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання)», («Про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д’Івуарі», «Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про інформацію” (щодо захисту інформації)», Закон «Про доступ до публічної інформації», Закон «Про внесення зміни до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій)» (ініційований урядом Азарова), Закон «Про внесення змін до Закону України “Про дитяче харчування” (щодо посилення вимог до виробництва та обігу продуктів дитячого харчування)» та Закон «Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (щодо слідчих підрозділів)» (ініційовані депутатом від фракції Партії регіонів), «Про про внесення змін до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (щодо капітального ремонту квартир)», «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов’язку», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів», «Про внесення змін до статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо терміну “близькі родичі”)».

Закони, підтримані фракцією «Наша Україна» – Народно Самооборона: Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо факторингу», Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності», Закон «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”», («Про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д’Івуарі», Закон «Про доступ до публічної інформації», Закон «Про доступ до публічної інформації», «Про культуру» (ініційований урядом Азарова) та Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компетенції правоохоронних органів у питаннях охорони підводної культурної та археологічної спадщини» (ініційований представником фракції НУНС), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)».

Найпродуктивнішим місяцем 7-ї сесії виявився грудень, протягом якого було ухвалено майже 47% всіх законопроектів сесії. Найменш продуктивними виявилися листопад та жовтень: в цей період було ухвалено лише 18 законопроектів.

Під час 7-ї сесії також відбулися зміни у фракційному складі парламенту. Голова Верховної Ради Володимир Литвин, його перший заступник Адам Мартинюк і заступник Микола Томенко з 16 жовтня стали позафракційними депутатами парламенту, у відповідності до вимог зміненого Регламенту Верховної Ради. Станом на 27 січня, до складу парламентської фракції Партії регіонів входить 180 депутатів, БЮТ- Батьківщина – 113, Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» – 71, Комуністичної партії – 25, Блок Литвина – 20; кількість позафракційних депутатів – 41.

Наразі з 21 ухвалених у січні законів лише 2 набули чинності. Найбільше прийнятих законів стосуються галузевої політики (6 законів); 4 закони спрямовані на удосконалення економічної політики; по 3 закони було ухвалено у сферах економічної, соціальної та інформаційної політики регулюють питання економічної політики; по одному закону було прийнято у сфері державного будівництва та національно безпеки і обори.

Найпродуктивнішим суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України – за місяць було підтримано 15 законопроектів парламентарів. Як і попередні  місяці, найактивніше право законодавчої ініціативи вдалося використати депутатам від фракції Партія регіонів: парламент підтримав 8 ініційованих представниками цієї політичної сили законів, що стосуються соціальної, правової та економічної політики (по 2 законопроекти), а також регулюють питання у сфері державного будівництва та галузевої політики (по одному законопроекту). Також були прийнятий в цілому Закон «Про доступ до публічної інформації», ініційований представником фракції БЮТ – Батьківщина,  Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компетенції правоохоронних органів у питаннях охорони підводної культурної та археологічної спадщини» (з пропозиціями Президента), ініційований депутатом від фракції НУНС, а також Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів», який ініціював наразі позафракційний Голова Верховної Ради України. З ініціативи міжфракційних груп (ПР-БЮТ-НУНС-НП, ПР-НП, НП-НСНУ) було ухвалено ще 4 закони, які стосуються галузевої та інформаційної політики (по 2 закони). В січні Верховна Рада України ухвалила також 5 урядових законів, які спрямовані на вдосконалення економічної політики (2 закони), а також регулюють питання у сферах національної безпеки і оборони, галузевої та правової політики (по одному законопроекту). Крім того, парламент підтримав в січні Закон «Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо скасування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют)», ініційований Національним банком України.

Одностайно були підтримані два законопроекти щодо інформаційної політики: Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)» (ініційований міжфракційною групою ПР-НУНС) та Закон «Про доступ до публічної інформації» (ініційований представником фракції БЮТ).

Найчастіше «проти» підтриманих в цілому Верховною Радою України висловлювалися представники фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» (19 непідтриманих законопроектів з 21 ухвалених в цілому). Фракція БЮТ також не підтримала 14 прийнятих законопроектів, а фракція КПУ лише один: Закон «Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо скасування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют)».

Кадрових змін у складі парламентських фракцій протягом січня не відбувалось.

У цьому випуску:

1. Правове регулювання законодавчого процесу: досвід країн ЄС та пропозиції для України.
2. Результати моніторингу роботи Верховної Ради України шостого скликання протягом 6 та 7 сесій.
3. Інтерв`ю політолога Річарда Янгса: «Потрібно було чітко й недвозначно вказати Україні, що вона одного дня приєднається до ЄС».

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив підготували аналітичний огляд «Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів». Метою цього дослідження є вивчення основних способів інформування громадськості про парламентську роботу, шляхів забезпечення зворотного зв’язку, а також особливостей і каналів внутрішньої парламентської комунікації з метою пошуку напрямів підвищення якості здійснення парламентом його функцій. В огляді розглядаються основні механізми парламентської комунікації в Україні та світі, прозорість роботи Верховної Ради України, бібліотечне та експертно-правове забезпечення діяльності українського парламенту. У дослідженні висвітлюються основні проблемні моменти, які існують в Україні в даному контексті, та наводяться пропозиції щодо їх можливого вирішення (з залученням міжнародного, зокрема – Британського, досвіду).

Дослідження здійснене за підтримки «Програми сприяння парламенту ІІ. Програми розвитку законотворчої політики».

Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала збірку кращих досліджень, які взяли участь у Першій щорічній міжнародні конференції «Парламентські читання». Тематика робіт – діяльність та місце парламенту у політичній системі України й інших країн, проблеми функціонування парламентаризму та пропозиції щодо їх усунення. Автори – молоді науковці, юристи та політологи, з України, Білорусі та Росії. Крім того, в публікації містяться доповідь директора Академії політичної освіти (Німеччина) Генріха Оберройтера «Парламентаризм: міжнародний досвід» та заступника голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрія Ключковського«Концепція парламентаризму: український контекст».

Перша щорічна міжнародна конференція «Парламентські читання» відбулась в жовтні 2010 року в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія». Конференція започаткована до двадцятиріччя українського парламенту та ініційована Лабораторією законодавчих ініціатив й студентським науковим товариством правників «Scholaris», Факультетом правничих наук й Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Проект відбувся завдяки підтримці Програми розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ). Партнерами виступили юридична компанія «Ващенко, Бугай та партнери», Інститут виборчого права, Фонд Конрада Аденауера, а також Студентський Юридичний журнал.