І. Когут про найважливіші рішення парламенту VI скликання
Про етапні рішення Верховної Ради VI скликання
Ведучи мову про етапні чи історичні рішення слід звернути увагу на ті, що мають вплив на суверенітет країни, тривалість у дії й непередбачуваність наслідків. Тут, однозначно, першорядною подією є ратифікація “Харківських угод”, пролонгація перебування ЧМФ РФ на території України. Рішення, котре межує зі зрадою, непродуманістю державної безпекової та енергетичної політики. Втім діяльність ВРУ вже фактично минулого скликання остаточно засвідчила, що в наявних політичних умовах український парламент втратив класичні ознаки парламентаризму (представницький характер, контрольну функцію, дебатний формат обговорення, процедури законодавчого процесу, дотримання Конституції не лише в аспекті особистого голосування, але й, власне, слідування головному закону в ухвалюваних нормах). Політична доцільність домінувала над правом та процедурою.
Тому стало можливим голосування за закон про засади мовної політики, черговий закон про вибори народних депутатів України, руйнівний Податковий кодекс, неконституційний закон про всеукраїнський референдум. Також не можна не відзначити очевидну відмову парламенту бути у фарватері наближення України до стандартів ЄС та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, системно працювати задля адаптації українського законодавства до норм Європейської спільноти. Лобізм, приватні інтереси окремих корпорацій і тут стали перепоною. Візьмімо, наприклад, закон про біометричні паспорти (Єдиний демографічний реєстр), регулювання державних закупівель чи мита на ввіз авто.Втім, вже класичним темами у розмовах з колегами з Європейського Союзу стали закони про доступ до публічної інформації, Кримінально-процесуальний кодекс, законодавство про громадські об`єднання.
Які рішення найбільше вплинули на життя українцівЧи не найсильнішою згадкою від Верховної Ради VI у пам`яті українців, певен, залишиться Податковий кодекс. Посилення податкового тиску на малий та середній бізнес не просто не знайшло розуміння серед громадян – воно призвело до т.зв. «податкового майдану» й відштовхнуло прихильників нинішньої партії влади навіть в її базових регіонах. Загалом, Україна продовжує перебувати на останніх місцях в рейтингах країн за легкістю ведення бізнесу.
Багато законів стосувалося землі та аграрної сфери. Парламент постійно декларував бажання нарешті запровадити повноцінний ринок землі в Україні, ухвалював закони про кадастр, посилював відповідальність за нанесення шкоди сільськогосподарським землям, вносив зміни в регулювання роботи Земельного банку, кожен рік велися дискусії про доцільність продовження мораторію на продаж землі. Зрештою, останній був таки продовжений до 2016 року, а закон «Про ринок земель» так і не був прийнятий. Ринок землі залишається проблемним питанням, хоча, скажімо, за одним із нещодавніх законів парламент навіть фактично дозволив продаж земель несільськогосподарського призначення іноземцям.
Протягом свого шостого скликання Рада постійно підвищувала ставку акцизів на різні товари, серед яких найбільше виділялися алкоголь та тютюн. Щодо останнього парламент взагалі вів систематичну діяльність – від обмеження реклами (наприклад, заборони участі відомих людей в рекламних кампаніях сигаретних марок) до повної заборони куріння в публічних місцях, яка незабаром вступить у силу. Також можна згадати ухвалений в 2009 році закон про заборону грального бізнесу, який, втім, повністю так і не запрацював.
За останні п`ять років постійно скорочувалась чисельність Збройних сил, проте обіцяного переходу на контрактну армію так і не сталося. Як і не підвищувалося суттєво фінансування армії, на відміну від бюджету МВС чи прокуратури. Не дивлячись на те, що ситуація з силовими структурами (як і довіра до правоохоронних органів) погіршувалася, були й позитивні ініціативи в даній сфері, зокрема позитивні оцінки отримав закон «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо права свідка на адвоката)» та ряд інших норм нового КПК.
Звичайно, багато уваги від депутатів отримало Євро-2012, яке призвело до перерозподілу бюджетних коштів, розвитку інфраструктури, збільшенню робочих місць (принаймні на період підготовки до чемпіонату). Ключовим тут став наразі вже не чинний закон «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» (2009 рік) та ряд інших норм.
Чи не найбільший резонанс отримали голосування Ради за Харківські угоди та «мовний» закон, згадувати про бурхливе суспільне сприйняття яких, напевно, немає потреби.
Нарешті, кияни згадуватимуть минулу Раду ще й завдяки призначеним нею перевиборам столичного мера й Київради у 2008 році. А от рішення про чергові вибори київського міського голови, які мали б відбутися у 2012 році, депутати так і не прийняли.
Опосередковано, але все ж впливали на українців такі загальнополітичні рішення парламенту як зміни до Конституції (взяти хоча б продовження депутатами термінів власної каденції), перетрубації у політичній структурі внаслідок змін принципів формування фракцій та парламентської коаліції. Крім того, тут можна згадати зміни виборчої системи (на парламентських та місцевих виборах). Вперше в історії саме за минулої каденції Верховної Ради місцеві вибори відбулися окремо від парламентських. У «виборчому» контексті можна згадати й зміни до закону про Держреєстр виборців, що мали позитивні наслідки й все ж додали інструментів для протидії фальсифікаціям.
Наслідки закону про біометричні паспорти та єдиний реєстр персональних даних громадяни ще тільки відчують на собі в майбутньому. Так само на перспективу залишись результати ухваленого закону про всеукраїнський референдум, хоча сам по собі цей акт має надважливе значення, адже може вплинути на конституційний процес. |
Закони у листопаді 2012
Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:
- Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 5
- Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 5
- Комітет з питань науки і освіти – 3
- Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 2
- Комітет з питань економічної політики – 1
- Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 1
- Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 1
- Комітет з питань правової політики – 1
- Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 1
- Комітет з питань свободи слова та інформації – 1
- Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 1
- Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 1
- Комітет з питань транспорту і зв`язку – 1
Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи у листопаді стали Народні депутати України, з ініціативи яких в цілому було ухвалено 12 законів. Продовжуючи тенденцію всього 2012 року члени фракції Партії регіонів виступили авторами найбільшої частки депутатських законів – 9. Ініціаторами 2-х законопроектів стали міжфракційні групи депутатів, куди також входили «регіонали». Ще один ініціювала фракція Народної Партії.
Кабінет Міністрів України у жовтні став ініціатором 10-ти законопроектів.
Крім того, за листопад було підтримано 2 законопроекти Національного банку України: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» та «Про внесення змін до статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо закупівель робіт, пов`язаних із діяльністю Національного банку України)». Перший з них закріплює на законодавчому рівні за Національним банком права тимчасово (на строк до 6 місяців) запроваджувати норми щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті. При цьому законопроект був ухвалений в цілому у першому читанні, не зважаючи на те, що за висновками ГНЕУ проект потребував доопрацювання. Другим законом передбачається не поширювати дію Закону «Про здійснення державних закупівель» на випадки закупівель робіт, які пов`язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком, а також з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках. Цей закон також здобув негативні висновки Головного юридичного управляння, яке рекомендувало направити його на повторне друге читання з відповідними доопрацюваннями.
У листопаді жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій.
Фракції «БЮТ – Батьківщина» та «Наша Україна – Народна самооборона», як і попереднього місяця, не підтримали жодного законопроекту.
Фракція КПУ не підтримала 10 законопроектів, з яких половина була ініційована представниками фракції Партії регіонів. Група «Реформи заради майбутнього» також не підтримала 3 законопроекти, ініційовані діючим урядом та представниками фракції Партії регіонів. Партія регіонів та Народна партія проголосували за всі ухвалені закони.
У листопаді також вирішилася доля двох законопроектів, ухвалених під час попередніх місяців. Так з пропозиціями Президента України були проголосовані закони:
- «Про внесення змін до Закону України “Про захист персональних даних”»;
- «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”».
У листопаді також збереглася тенденція ухвалення законопроектів, до яких були зауваження експертів Апарату ВРУ. Так з візою Головного юридичного управління «без зауважень» було ухвалено лише 3 законопроекти.
Серед особливо резонансних законів можна виділити «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України», «Про всеукраїнський референдум» та згаданий «Про Єдиний державний демографічний реєстр». Першим законом були внесені зміни до низки статей Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими відтепер спікер українського парламенту обирається відкритим голосуванням. Також Закон передбачає на першому засіданні сформувати тимчасову президію, депутатські фракції та групи, заслухати звіт попереднього спікера, сформувати комісії і обрати керівництво парламенту (спікера, його першого заступника і заступника). Крім того, відповідно до закону, у фракцію за бажанням можуть увійти народні депутати, що самостійно висувалися в депутати, а у складі фракції повинен бути хоча б один представник партії, який переміг у мажоритарному окрузі.
Щодо закону «Про всеукраїнський референдум», то з аналізом його недоліків можна ознайомитись на сайті «Центру політико-правових реформ».
Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.
Дані парламентського моніторингу за попередній період.
Законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у листопаді 2012 року (таблиця).
Дайджест громадського спостереження за виборами (№3)
Основна увага в дайджесті приділена моніторингу роботи ЦВК, процесові формування окружних та дільничних виборчих комісій, ролі адмінресурсу під час кампанії та забезпеченню реальної рівності між кандидатами, а також рівності доступу основних політичних сил до ЗМІ. Дайджест виходить українською та англійською мовами.
Дайджест громадського спостереження за виборами (№3).
The Digest of Civil Polling on the Elections to the Parliament in Ukraine (№3).
Ігор Когут: “Це будуть жахливі перевибори”
Ігор Когут: “Парламентські вибори – випуск пару для українського суспільства”
Про Партію регіонів
Що хотіло сказати суспільство
Ці парламентські вибори стали таким собі випуском пару для українського суспільства. Наступні вибори будуть аж в 2015 році, тому громадяни дійсно хотіли у той чи інший спосіб висловити свою позицію, прореагувати на ситуацію у країні. Тут, як не парадоксально, перш за все йдеться про низьку явку – більше ніж 40% виборців не прийшло на вибори. Це реакція на стан справ у країні. Маємо ще більшу недовіру до правлячої еліти, до правлячої політичної сили. Українське суспільство – спільнота тотальної недовіри, тут ситуація жодним чином не змінилася.
Про ВО «Свобода»
Результат ВО «Свобода» – це так само реакція суспільства на відсутність стрічки в бюлетені «Не підтримую жодного кандидата». Не можу сказати, що проходження в парламент цієї політичної сили свідчить про радикалізацію українського суспільства. Це скоріше говорить про серйозний потенціал активних громадян. От йдуть розмови про радикалізацію парламенту чи «коричневу загрозу», але ж в багатьох країнах стабільної Європи так само при владі знаходяться праві сили. Єдине – в Україні ми не маємо жодних запобіжників проти будь-якої партії влади, проти будь якого крену. Таким запобіжником має бути демократія сама по собі.
Голосування за «Свободу» – це не ідеологічний вибір (хоча мова і йде про одну з небагатьох ідеологічних партій). Це незадоволення і владою, і опозицією, а також прояв недовіри до проекту Кличка (так суспільство прореагувало на його небажання підписувати будь-які коаліційні угоди). Так само не є повністю ідеологічним голосування за комуністів – КПУ отримала голоси незадоволених Партією регіонів на Сході і Півдні.
Про українську демократію
Ці вибори показали, що українське суспільство поступово дозріває до демократії. Не пройшли проекти, котрі мали достатньо коштів для телевізійної реклами: «Вперед Україна», «Наша Україна». Бачимо, що цей ресурс далеко не завжди спрацьовує, тому є сподівання, що в майбутньому ми могли б спокійно обходитись без такого дорогого компонента виборів як телевізійна реклама. Політикам треба ходити й зустрічатися з людьми, а не постійно з’являтися на телеекранах. Знову апелюючи до європейського досвіду, варто відзначити, що там такої масованої політичної реклами на телебаченні немає. Там більше поширений формат дебатів або ж зустрічей з виборцями.
Про парламентське оновлення
Навіть з приходом нових людей до парламенту має пройти час, перш ніж там з’явиться нова енергія. Адже та ж «Свобода» – це люди, які переважно не мають досвіду парламентської діяльності. Те саме можна сказати про частину списку «Удару». Але ж факт є фактом – громадяни дали можливість прийти до влади новим партіями, які можуть стати стимулом для досвідчених політиків з обох таборів.
Тож маємо оновлення на третину складу парламенту. Також багато хто повертається до Верховної Ради через певний час відсутності в активній політиці. Втім, слід пам’ятати – коли більшість політичних сил запрошують до себе нових людей, ніхто не задає питання, чи розуміють ці нові депутати функції члена парламенту. Розуміння парламентаризму й представницького характеру влади наразі дуже низьке.
Про розмежованість регіонів
Ці вибори не вирішили проблему політичної розмежованості Сходу і Заходу України. Бачимо, що електорат Партії регіонів і комуністів – це Схід та Південь, електорат опозиції – Захід й частково Центр. Тобто, політична географія не змінилася, а от радикалізація цього протистояння збереглася. Політики так і не знайшли способу порозуміння Сходу і Заходу.
Хто переміг?
Не можна стверджувати, що опозиція цілковито програла вибори. Якби пройшов виборчий законопроект Партії регіонів, то мали б значно гіршу ситуацію. Тому опозиція скоріше програла в одномандатних округах, де виставляла завідомо слабких кандидатів.
Найбільшою помилкою діючого закону про вибори (окрім бар’єру, виборчої системи та суб’єктів висування, які просто не обговорювалися під час зміни законодавства) – норми про виборчкоми, які діяли дуже непрозоро. Загалом же ці вибори здобудуть славу точкових боїв. Ціна мандату дуже висока, видно, що кандидати занадто багато вклали ресурсів, щоб поступатися. Ніхто вже навіть не говорить про реальну підтримку, важливий лише мандат та гарантії, які він приносить з собою. Є побоювання, що напруга може перерости людей на майдани, фактично ми це вже й спостерігаємо.
Закони у жовтні 2012
Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:
- Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 5
- Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 5
- Комітет з питань економічної політики – 4
- Комітет з питань науки і освіти – 4
- Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 4
- Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3
- Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 2
- Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 2
- Комітет з питань бюджету – 2
- Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 2
- Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва – 2
- Комітет з питань соціальної політики та праці – 2
- Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 1
- Комітет з питань культури і духовності – 1
- Комітет з питань охорони здоров`я – 1
- Комітет з питань правової політики – 1
- Комітет з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 1
Разом з тим, не було ухваленого жодного закону, профільного, наприклад, для парламентських комітетів з питань свободи слова, з питань національної безпеки і оборони чи у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи у жовтні виступили народні депутати України, з ініціативи яких в цілому було ухвалено 25 законів. Варто звернути увагу навіть не стільки на значну перевагу депутатських законопроектів у порівнянні з урядовими (зазвичай ця різниця несуттєва), скільки на кількість законопроектів, ініційованих представниками фракції Партії регіонів (таких законів навіть більше, ніж урядових та президентських разом узятих) – 19 (минулого місяця цей показник становив 8 законів). Ініціаторами ще 4-х законопроектів стали міжфракційні групи депутатів, куди також входили «регіонали». Також по одному законопроекту ініціювали представники фракцій КПУ та Народної Партії.
Кабінет Міністрів України у жовтні став ініціатором 14-ти законопроектів.
Крім того, за жовтень було підтримано 3 законопроекти глави держави: «Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” (щодо управління майном)», «Про внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” щодо національного превентивного механізму», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортних засобів».
У вересні жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій.
Фракції «БЮТ – Батьківщина» та «Наша Україна – Народна самооборона», як і попереднього місяця, не підтримали жодного законопроекту.
Фракція КПУ не підтримала 10 законопроектів, з яких половина була ініційована діючим урядом і ще половина – представниками фракції Партії регіонів. Група «Реформи заради майбутнього» також не підтримала 4 законопроекти. Партія регіонів та Народна партія проголосували за всі ухвалені закони.
У жовтні також вирішилася доля законопроекту «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», який був прийняти з пропозиціями Президента України від 15.06.2012.
Продовжуючи невтішну тенденцію останніх своїх місяців, Верховна Рада шостого скликання у жовтні ухвалила лише 2 законопроекти (з 42), завізовані Головним юридичним управлінням до другого читання без зауважень. Крім того, до 5-ти законопроектів були відсутні зауваження Головного юридичного управління взагалі, а 6 законопроектів було рекомендовано повністю відхилити.
Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.
Порушення правил масової агітації — наймасовіша проблема парламентської виборчої кампанії 2012 року
Тренінги для членів ОВК та ДВК, діяльність офіційних спостерігачів та представників міжнародних організацій, робота закордонних виборчих дільниць, моніторинг фінансових витрат кандидатів у мажоритарних округах, найпоширеніші порушення під час ведення виборчих кампаній та організація роботи в день голосування — це ті ключові проблемні питання, яким приділено увагу в другому дайджесті громадського спостереження за парламентськими виборами в Україні виданого Національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
Згідно інформації зібраної за допомогою проектів, що використовували краудмепінг — спеціальні інтерактивні інтернет-платформи, найбільш масовими є порушення за категорією “проведення передвиборчої агітації”. За даними проекту Electua.org, таких випадків виявлено понад 44 % серед 1155 повідомлень про порушення. За інформацією зібраною проектом “Майдан Моніторинг: Вибори 2012” виявлено 768 таких випадків.
Варто підкреслити, що громадські організації здійснили значний об`єм роботи, спрямований на забезпечення чесних та прозорих виборів. Так, у підсумках другого Дайджесту наголошено на тому, що “…громадськими організаціями було визначена необхідність просвітницьких кампаній для членів ДВК та ОВК, спостерігачів та представників міжнародних організацій, а також — виборців щодо роз’яснення їх прав, обов’язків, можливих порушень, необхідності про ці порушення заявляти та сприяти проведенню виборів до парламенту, що адекватно відображають інтереси суспільних груп на всій території України”.
Довідка:
Національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства — мережа українських неурядових громадських організацій, які об`єднують понад 150 організацій-членів. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, що є міжнародною платформою, яка складається з: НУО з країн Східної Європи, країн-членів ЄС, європейських і міжнародних мереж в цілях збільшити роль громадянського суспільства в обговоренні, реалізації і оцінюванні внутрішньої політики країн, які зацікавлені в Східному партнерстві з Європейським Союзом.
It should be stressed that NGOs have made considerable amount of work aimed at ensuring free and fair elections. Thus, the results of the second digest highlighted that: «…NGOs defined a need of educational campaigns for PEC and DEC members, observers and representatives of international organizations, as well — for voters for clarification of their rights, responsibilities, potential violations, the need to report these violations to state and promote parliamentary elections that adequately reflect the interests of social groups throughout Ukraine. »
Digest was prepared on the basis of public observation of the electoral process in Ukraine of such NGOs as The Committee of Voters of Ukraine (http://www.cvu.org.ua/), The Social Network “OPORA” (http://oporaua.org/), The Association “Spilnyi Prostir “(http://www.prostir-monitor.org/), Initiative Electua.org, Movement “Chesno”(http://www.chesno.org/), The Maidan Monitoring (http://maidanua.org/) and The Coalition of Election Initiatives “Dzvin”.
Digest 2 public observation of elections in Ukraine (Eng)
Additional:
National Platform of Eastern Partnership Civil Society Forum is the network of Ukrainian non-governmental civic organizations, which unite more than 150 organizations-members. Platform is the part of Eastern Partnership Civil Society Forum which is the international platform which consists of: NGO’s from the countries of Eastern Europe, countries-members of EU, European and International networks in order to broad the role of civil society in discussions, implementation and evaluation of the internal politics of countries which are interested in Eastern Partnership with European Union.
Дайджест громадського спостереження за виборами (№1)
Перший випуск огляду, присвяченого спостереженню за парламентською кампанією-2012 в Україні зі сторони громадських організацій та ініціатив. Основна увага в дайджесті приділена моніторингу роботи ЦВК, процесові формування окружних та дільничних виборчих комісій, ролі адмінресурсу під час кампанії та забезпеченню реальної рівності між кандидатами, а також рівності доступу основних політичних сил до ЗМІ. Дайджест виходить українською та англійською мовами.
Дайджест громадського спостереження за виборами (№1)
The Digest of Civil Polling on the Elections to the Parliament in Ukraine (№1)
Закони у вересні-2012 (включаючи позачергову сесію 30 липня 2012 року)
Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:
- Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 8
- Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 3
- Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 3
- Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – 2
- Комітет з питань економічної політики – 2
- Комітет з питань національної безпеки і оборони – 2
- Комітет з питань соціальної політики та праці – 2
- Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 1
- Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування – 1
- Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 1
- Комітет з питань правової політики – 1
- Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва – 1
- Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 1
- «Про адміністративні послуги» з пропозиціями Президента України від 17.07.2012
- «Про державні лотереї в Україні» з пропозиціями Президента України від 17.08.2012
- «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення» з пропозиціями Президента України від 20. 06. 2012
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» з пропозиціями Президента України від 15.08.2012
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці» з пропозиціями Президента України від 26.07.2012
- «Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”» з пропозиціями Президента України від 14.08.2012
- «Про аквакультуру» з пропозиціями Президента України від 19.07.2012
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, та повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин України» з пропозиціями Президента України від 15.08.2012
І. Когут про виборчу кампанію-2012 (телеканал «Рада»)
Поміж інших питань, експерт торкнувся теми незалежних (позапартійних) кандидатів у мажоритарних округах: «Виборцям важко спрогнозувати політичну перспективу таких кандидатів. Переважно, вони є бізнесменами, а це, насправді, робить їх залежними в багатьох аспектах».
Продовжуючи тему кандидатів у депутати, Ігор Когут відзначив, що зараз багато досвідчених політиків балотуються по спискам партій, в той час як значна кількість експертів, політологів та науковців за нинішньої кампанії йдуть по «мажоритарні». «Логічніше було б навпаки – саме політики мали б працювати через мажоритарні округи», – говорить І.Когут.
Також під час ефіру говорилося про проблемні моменти виборчого законодавства, зокрема недоліки затверджених принципів формування окружних виборчих комісій. Загалом, на думку політолога, існує серйозний ризик порушень закону про вибори, а також – численних оскаржень результатів кампанії у суді.
Насамкінець, торкнулися теми запровадження відеоспостереження на виборах, на що вже виділені державні кошти. «До цього часу не відомо, як таке спостереження буде реалізоване. І головне – чи потрібно це? Краще було б ці кошти виділити на навчання членів виборчих комісій», – констатував Ігор Когут.