Лабораторія
законодавчих ініціатив

Україна, м. Київ, 04071 Поділ,
вул. Воздвиженська, 45, офіс 404

+380445313768

info@parliament.org.ua

ЛЗІ / ALI 2026

П’ята щорічна міжнародна наукова конференція “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ЧИТАННЯ”-2015

 30 жовтня 2015 року відбулася П`ята щорічна міжнародна наукова конференція “Парламентські читання”. Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з факультетом правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
На урочистому відкритті виступили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Едвард Рахімкулов, Заступник директора Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, Денис Азаров, декан Факультету правничих НаУКМА та Лідія Даниленко, доктор політичних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
Зі вступною лекцією виступив Ерік Дженс, Представник Управління комітетів та законодавчих послуг, Палата громад, Парламент Канади, на тему “Як організована дослідницька підтримка депутатів Парламенту Канади?”. Пан Дженс розповів про типи дослідницьких служб підтримки для парламентарів: особиста команда народного депутата України, дослідницькі офіси при парламентських фракціях, парламентська бібліотека та сектор досліджень при Палаті Общин парламенту Канади.
Далі взяв слово Петер Моссоп, спеціаліст напряму демократичного управління, ОБСЄ / Бюро демократичних інститутів і прав людини, його лекція була присвячена темі “Суспільне сприйняття депутатської етики”. У своїй презентації Петер Моссоп спирався на дослідження ОБСЄ БДІПЛ “Професійні та етичні стандарти для парламентаріїв”. Експерт почав свою доповідь з визначення поняття Кодексу етичної поведінки: “Писаний перелік принципів та/чи правил, які скеровують поведінку депутатів парламенту”. Особливу увагу було зосереджено на конфлікті інтересів депутата, що визначалося як специфічна сфера етичних норм наробного обранця. Поняття конфлікту інтересів було визначене як: “Конфлікт між державними обов`язками та приватними інтересами посадової особи, в якому посадова особа має приватні інтереси, котрі можуть неналежним чином вплинути на виконання нею посадових обов`язків та повноважень”.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп).
(Фото: Олександр Коваленко)
Презентація Ерік Дженс
 
Презентація Петер Моссоп
 
Презентація Юлія Тищенко

Третій парламентський Конституційний семінар “Законодавче забезпечення децентралізації в Україні”

29 жовтня 2015 року відбувся Третій Парламентський конституційний семінар «Законодавче забезпечення децентралізації в Україні». Семінар було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». До участі в семінарі було запрошено провідних експертів, науковців, народних депутатів, представників громадськості та іноземних гостей. Деякі із запрошених є членами Конституційної комісії. Учасники ґрунтовно обговорили пріоритети законодавчого забезпечення децентралізації влади в Україні та окреслили шляхи її реалізації.
Модератор зустрічі Ігор ПАРАСЮК, менеджер проектів програми USAID «РАДА» надав вітальне слово Ігорю КОГУТУ, Голові Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Він вкотре підкреслив важливість реформи децентралізації та звернув увагу присутніх на те, що, на жаль, в передвиборній гонці кандидати оминали питання децентралізації. Відповідно, він заохотив до максимальної активізації з цього питання. Також він закликав членів Конституційної комісії повертатися до ефективного обговорення.
Основна частина конституційного семінару пройшла в обговоренні концепцій законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Сергій ШАРШОВ, Директор Департаменту з питань місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку України, розповів учасникам про вже здійснені кроки у напрямку децентралізації. Спершу він акцентував на фундаментальності цієї реформи та зазначив, що без неї ефективність інших реформ була б значно послаблена. Протягом своєї доповіді, Сергій зосередив увагу на проблемах нинішнього державного апарату, окреслив стратегічні цілі реформи, шляхах її реалізації та продемонстрував проміжні результати укрупнення громад.
Другий спікер Юрій ГАНУЩАК, народний депутат VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи, детально проаналізував положення законопроекту про префекта та про особливості здійснення місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях. У першу чергу, перший з законопроектів викликав чималу дискусію серед учасників, особливо питання кадрового відбору префектів та питання щодо нагляду за додержанням законодавства органами місцевого самоврядування та координації діяльності територіальних органів ЦОВВ.
Останній зі спікерів Олександр СЛОБОЖАН, Перший заступник Виконавчого директора Асоціації міст України. Він здійснив аналіз законопроектів, які потребуються для системного здійснення децентралізації. Також він наголосив на небезпеці вже зареєстрованих законопроектів, які звужують повноваження органів місцевого самоврядування та загрожують децентралізації влади в Україні.
За результатами виступів експертів відбулася жвава дискусія. Присутні народні депутати Павло КИШКАР та Вікторія ПТАШНИК особливо активно висловилися щодо нагальних тем децентралізації. Наприкінці семінару Віктор ЛЯХ, Президент Фонду Східна Європа, подякував учасникам за плідну дискусію та побажав проводити такі зустрічі регулярно для налагодження ефективного обговорення.
(Фото: Олександр Коваленко)
 
Матеріали презентовані на семінарі доступні за посиланням:
 
Сергій ШАРШОВ
 
Юрій Ганущак. Префект
 
Юрій Ганущак. Особливий статус Луганської і Донецької областей
 
Олександр Слобожан

Круглий стіл “Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій”

28 жовтня 2015 року відбувся круглий стіл на тему «Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту Міжнародного фонду «Відродження» «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України».

На урочистому відкритті виступив Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Ігор Олегович наголосив на важливості на нагальній необхідності реформування українського парламенту та, відповідно, значенні дослідження виконаного експертами Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках проекту  «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України». 
Результати самого дослідження презентував Роман Кобець, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Перш за все Роман Васильович зазначив, що метою проекту є сприяння покращенню роботи Верховної Ради України шляхом виявлення недоліків і проблемних аспектів у роботі структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України, а також виявлення неналежних практик співпраці парламенту з виконавчою гілкою влади та громадянським суспільством. Повний текст презентованого дослідження доступний за посиланням: Результати дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради України.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп). Презентація пані Тищенко доступна за посиланням: Ключові проблеми парламентськоі етики. Реформа парламенту в оцінках експертів.
(Фото: Олександр Коваленко)
 
У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники Апарату ВРУ, секретаріатів Комітетів та депутатських фракцій ВРУ, а також незалежні експерти, представники Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб Верховної Ради України та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Концепція комплексних змін до Регламенту Верховної Ради

У цьому випуску:

  1. Концепція комплексних змін до Регламенту Верховної Ради України (проєкт).
  2. Сучасні соціально-ідеологічні виклики розвитку представницької демократії.

Участь громадськості у законотворчому процесі

У цьому випуску:

  1. Кодекс кращих практик участі громадськості та основні категорії.
  2. Огляд нормативно-правової бази взаємодії громадянського суспільства та Верховної Ради України.
  3. Законодавчий процес та участь громадськості.
  4. Співпраця громадянського суспільства з Президентом України у форматі консультативно-дорадчих структур.
  5. Співпраця громадськості з Кабінетом Міністрів та органами центральної виконавчої влади у форматі консультативно-дорадчих структур.
  6. Європейський досвід залучення громадськості до комітетських слухань.
  7. Європейський досвід залучення громадськості до ухвалення рішень в рамках Уряду та інших органів виконавчої вертикалі.
  8. Аналіз готовності комітетів Верховної Ради до взаємодії з неурядовими організаціями.

Другий парламентський конституційний семінар “Зміни до конституції України: відносини державної влади та місцевого самоврядування”

13 липня 2015 року відбувся Другий парламентський конституційний семінар «Зміни до Конституції України: відносини державної влади та місцевого самоврядування» , організований Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. До участі в семінарі було запрошено членів Конституційної Комісії відповідальних за реформу Конституції в напрямку децентралізації, провідних експертів, науковців, народних депутатів та представників громадськості. Учасники зібралися з метою обговорити актуальні проблеми законопроекту № 2217а про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади).
Семінар відкрив модератор зібрання, голова Комітету з питань державного будівництва Сергій Власенко. Серед важливих проблем законопроекту він виокремив чотири найбільш контраверсійних питання і запропонував їх до обговорення. Ці питання стосуються:
  1. повноваження представника державної влади, в тому числі Президента, зупиняти повноваження органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
  2. повноваження префектів;
  3. особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях врегульовано в Перехідних положеннях Закону;
  4. місцеві вибори 2015 року.
Модератор семінару подякував та одночасно передав вітальне слово співорганізаторам заходу, директору Програми РАДА Андрієві Шевченку та голові ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігореві Когуту. Промовці у своєму вітальному слові подякували Комітету за надану можливість провести захід у стінах Верховної Ради та погодилися із запропонованим порядком денним.
 
Наступну годину зі своїми коментарями виступили запрошені члени Конституційної Комісії Віктор Мусіяка та Михайло Теплюк, а також відомі українські експерти Володимир Пархоменко та Ігор Коліушко. Професор кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» та заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка висловив свою прихильність до закладеної в законопроекті ідеї, проте висловив конструктивні зауваження до механізму її реалізації. Щодо інституту префектів Віктор Лаврентійович наголосив на тому, що це нововведення не змінює статусу-кво з огляду на текстуальне закріпленні ролі префектів в системі виконавчої влади. Також він звернув увагу на те, що повноваження префектів може бути врегульовано законом, що дозволить парламенту на свій розсуд розширювати його повноваження. В аспекті скасування актів префектів Президентом та Кабінетом Міністрів, Віктор Мусіяка висловив побоювання про закладання конфлікту між цими двома органами. Також він скептично поставився до запровадження тимчасового державного уповноваженого на території із зупиненими повноваженнями місцевих рад та їх голів, адже в проекті змін до Конституції не розкрите питання про підконтрольність, підзвітність та відповідальність такої посади.
Михайло Теплюк, заступник керівника Апарату Верховної Ради – керівник Головного юридичного управління та член Конституційної комісії, зосередив увагу присутніх на позитивних сторонах законопроекту. Зокрема він згадав оновлення засад функціонування органів місцевого самоврядування, збереження громади, формування районними та обласними радами виконавчих комітетів та розмежування функцій місцевого самоврядування та державної влади на місцях. Загалом схвально поставившись до законопроекту, Михайло Олексійович завважив, що реформа децентралізації потребує ще низку законів та підзаконно-правових актів, і їх представлення до обговорення одночасно з проектом змін до Конституції значно б полегшило роботу та знизило ризики.
 
Заступник директора Центру аналізу та розробки законодавства «Асоціації міст України» Володимир Пархоменко висловив спільну позицію Асоціації, що законопроект, попри певні вади, не містить суттєвих прогалин, і тому Асоціація підтримує його ухвалення Верховною Радою. Останнім з експертів виступив голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Відмітивши помітну роль громадськості в підготовці законопроекту, Ігор Борисович зазначив, що законопроект загалом виконує завдання реформи та значно покращує правове регулювання. Втім вказав на деякі недоліки, зокрема про суперечливість повноважень префекта. Наприклад, поки відповідно до законопроекту виконавча влада на місцях здійснюється тільки префектами, інше положення проекту передбачає існування територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Також він завважив, що префектові доведеться створювати свій штат з огляду на повноваження забезпечувати виконання державних програм. Окремо Ігор Коліушко вказав на необхідності укрупнювати теперішні райони і на те, що варто надати Президенту право припиняти повноваження органу місцевого самоврядування без ускладненої процедури, закладеної в тексті законопроекту.
Слідом за експертами свої зауваження висловили інші запрошені гості, експерти, науковці та народні депутати. Співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Ірина Кресіна звернула увагу на недоцільність підконтрольності префектів Кабінету Міністрів, оскільки префекти не належать до урядової вертикалі. Юрій Ключковський в свою чергу схвально поставився до реформи адміністративно-територіального устрою, порядку делегування повноважень в рамках здійснення влади на місцях, проте також зробив зауваження в адресу повноважень префектів. На його думку, префект не повинен забезпечувати виконання державних програм, і його функції можуть бути занадто розширеними через волю парламенту.
 
Заключне слово взяв Сергій Власенко, який подякував всім присутнім за плідну та ефективну дискусію.

Аналіз результатів дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради

У цьому випуску:

  1. Аналіз результатів дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради України.
  2. Проблеми депутатської етики в суспільних оцінках.

Робоча зустріч “Обговорення концепції змін до Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”

Зустріч відбулася у форматі круглого столу в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». І депутати, і експерти висловили свою думку щодо основних проблем Регламенту Верховної Ради та його виконання в роботі парламенту.

Депутати сформулювали ключові проблемні аспекти роботи Ради VIII скликання:

  • Домінування скороченої процедури ухвалення законів над звичайною (пропозиція ухвалювати рішення про скорочену процедуру не 150 голосами, а 226 голосами);
  • Недосконала процедура затвердження пропозицій до законопроектів;
  • Необхідність переведення парламентських процедур в електронний формат;
  • Запровадження більш вільного доступу громадськості до пленарних засідань Ради;
  • Занадто широкі дискреційні повноваження Голови ВРУ щодо формування порядку денного;
  • Превалювання «точкових» законопроектів про внесення змін, які не носять концептуального характеру;
  • Подання пропозицій до законопроектів після закінчення строків, тобто «заднім числом»;
  • Неефективна «Година Уряду»;
  • Неправомірний вплив секретаріатів комітетів та Апарату ВРУ на законодавчий процес;
  • Зловживання правом на законодавчу ініціативу зі сторони народних депутатів;
  • Внесення незаконних правок до вже ухвалених законопроектів.
Обговорення відбувалося за активної участі експертів Володимира Крижанівського, Владислава Носова та Сергія Лінецького. Вони в свою чергу висловили думки з приводу чинного Регламенту та запропонували напрями його вдосконалення. Володимир Крижанівський, експерт Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», наголосив на тому, що:

  • Необхідно змінити формально юридичну форму Регламенту з «закону» до акту внутрішньої діяльності Ради, що ухвалюється винятково народними депутатами;
  • Треба обрати такий порядок голосування, коли рішення ухвалюється не чітко визначеною конституційною більшістю, а більшістю присутніх  в залі народних депутатів;
  • Варто удосконалити процедуру внесення проектів рішень до порядку денного Ради;
  • Забагато законопроектів потрапляють до сесійної зали.

Владислав Носов, народний депутат I-II скликань та співавтор чинного Регламенту, більш детально зупинився на аналізі актуального законопроекту про внесення змін до Регламенту ВРУ. Зокрема, його зауваження стосувалися таких моментів:

  • Порядок денний першого засідання Ради не відповідає процесуальній логіці, і тому варто:
  1. Одразу після складання повноважень Кабінетом Міністрів (пункт 2 частини 1 статті 16 законопроекту) обирати Лічильну комісію раніше (пункт 3), аби налагодити розгляд спорів щодо результатів голосувань та не перетворити засідання на суперечки;
  2. Надати Президенту можливість виголосити позачергове послання про внутрішнє і зовнішнє становище України (пункт 5) перед доповіддю Голови ВРУ попереднього скликання про стан законодавчої роботи в парламенті (пункт 6);
  3. Після обрання Голови ВРУ (пункт 8) Обрати Першого заступника та заступника Голови ВРУ (пункт 9), так як ці два питання пов`язані політичними домовленостями щодо розподілу посад;
  4. Пунктом 10 розмістити доповідь Підготовчої депутатської групи, яка пропонує перелік, кількісний склад та предмети відання комітетів (пункт 11);
  5. Про персональний склад комітетів ВРУ (пункт 12);
  6. Про Погоджувальну раду депутатських фракцій (депутатських груп) (пункт 13);
  7. Про висвітлення роботи Ради (пункт 14);
  8. Вилучити запропонований у законопроекті пункт 10 щодо призначення Прем`єр-міністра, адже, по-перше, це питання не є організаційним для Верховної Ради і, по-друге, його можна розглядати тільки після створення комітетів та Погоджувальної ради, і тому доцільно його помістити в ч. 4 ст. 16;
  9. Вилучити пункти 17 і 18, оскільки вони дублюють положення ч. 4 ст. 16;
  • Можливість існування декількох опозиційних об`єднань в парламенті може викликати проблеми щодо внесення законопроектів до порядку денного, тому варто в пункті 3 ч. 1 ст. 69 проекту вилучити слова «без голосування» (двічі) та вставити вимогу про підтримку не менш як третиною народних депутатів від конституційного складу ВРУ, аби запобігти зловживанню права формувати порядок денний сесії;
  • Надання опозиційному уряду безумовного права на отримання від Кабінету Міністрів України інформації та копій прийнятих ним актів (п. 1 ч. 2 ст. 72) є проблематичним з огляду на те, що Кабінет Міністрів має низку таємних документів, пов`язаних з питаннями оборони, міжнародних договорів тощо;
  • Недостатньо конкретизованим є положення щодо права опозиційного уряду здійснювати моніторинг діяльності Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади, їх посадових осіб (п. 2 ч. 2 ст. 72), адже не надано форм такого моніторингу, що нівелює цінність такого повноваження;
  • П. 3 ч. 2 ст. 72 викласти в такій редакції: «здійснює контроль за розробкою та виконанням Державного бюджету України в межах і формах парламентського контролю». Це дозволить інституціоналізувати діяльність опозиції та направити її в конструктивне русло;
  • В ст. 72, присвяченій опозиційному Урядові, права цього Уряду та права опозиційних депутатів-членів такого Уряду технічно не відокремлено;
  • П. 5 ч. 2 ст. 72 необхідно доповнити в кінці словами «окрім проекту закону про Державний бюджет України» з огляду на те, що внесення такого законопроекту є прерогативою Кабінету Міністрів, відповідно до ст. 96 Конституції;
  • Щодо п. 1 ч. 4 ст. 81, то Голова Комітету з питань бюджету не може бути представником опозиції, адже це може розхитати ситуацію через діяльність теперішньої опозиції. Натомість, варто надати можливість опозиції очолити Рахункову Палату для здійснення контролю;
  • Ч. 1 ст. 100 чинного Регламенту варто доповнити реченням «В якості альтернативного не може вноситися проект закону про Державний бюджет України»;
  • У запропонованій назві Глави 33 Регламенту пропустили словосполучення «припинення повноважень», адже далі в тексті це словосполучення з`являється;
  • В ч. 10 ст. 205 законопроекту «Кандидати на посади Прем`єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України вважаються обраними» слово «обраними» варто замінити на «призначеними»;
  • В ч. 7 ст. 206-1 змінити послідовність слів з «внесення Прем`єр-міністром України чи Президентом України» на «внесення Президентом України чи Прем`єр-міністром України»;
  • В ч. 1 ст. 210 законопроекту словосполучення «статтею 209» замінити на «статтею 208», адже порядок нумерації змінився;
  • В ч. 3, п. 1 ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 229 законопроекту є слова «які не входять до складу коаліції». Такі зміни не є зрозумілими з огляду на інтереси інших депутатів, членів коаліції.
  • Регламентний комітет повинен формуватися винятково на паритетних засадах.

Третім взяв слово Сергій Лінецький, Радник Першого заступника Голови ВРУ. Попередньо він підготував зауваження до пропозицій, вміщених в законопроекті, і на зустрічі зосередився на узагальненому аналізі запропонованих змін:

  • Зміни до Регламенту не носять концептуальний характер, а слугують приведенням Регламенту у відповідність до відновлених положень Конституції;
  • Скорочена процедура замінила собою повну, тому необхідно заборонити скорочену процедуру для законопроектів з чітко встановленою кількістю статей (10, 20, 30…);
  • Необхідно посилити місце і роль науково-експертної експертизи;
  • Важливо закріпити право комітеті на об`єднання тематичних законопроектів перед другим читанням;
  • Треба зобов`язати парламент розглядати «великі» законопроекти в три читання, і заборонити ухвалення законів без обговорення;
  • У Голови ВРУ дуже широкі дискреційні повноваження, які необхідно чіткіше врегулювати.

Після виступу експертів, модератор заходу Ігор Когут надав слово Євгенії Аветісовій, спеціалісту ОБСЕ з питань законодавства, яка підсумувала та прокоментувала виступи народних обранців та експертів. На її думку, ключовими проблемами парламентських процедур є:

  • Відсутність надзвичайно важливого закону про нормативно-правові акти;
  • Недосконалість процесу внесення альтернативних законопроектів;
  • Відсутність дисциплінарних проваджень проти депутатів, які регулярно не відвідують засідання комітетів та пленарні засідання Ради;
  • Невизначеність формування порядку денного.

Після відповідей на запитання та коротких висновків від учасників заходу, дискусія перейшла в завершальний етап: депутати-учасники зустрічі визнали за необхідне згуртувати сили задля поліпшення роботи Верховної Ради в суттєвих її аспектах.

Захід відкрив серію робочих зустрічей по напрацюванню змін до Регламенту Верховної Ради України. Проведення десяти робочих зустрічей з питань регламенту є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

Парламентський Конституційний семінар «Конституційні засади децентралізації»

Лабораторія законодавчих ініціатив має на меті сприяти широкому суспільному залученню до процесу формування нової редакції Конституції України. Також нашою пріоритетною метою є створення нових комунікаційних майданчиків для такої діяльності. У заході взяли участь народні депутати України, працівники Апарату ВРУ, виконавчої влади, представники органів місцевого самоврядування, незалежні експерти  та науковці.
 
В рамках семінару були презентовані такі проекти по внесенню змін до Конституції України: бачення конституційної реформи Науково-експертною конституційною комісію (презентував Юрій Ганущак), результати роботи Конституційної Асамблеї (презентувала Марина Ставнійчук) та презентація результатів публічних обговорень даних законопроектів в рамках  проведення регіональних Town Hall Meetings (Міські зібрання ХХІ ст.) (презентував Олександр Заславський).

Результати роботи Конституційної Асамблеї представила Марина Ставнійчук, Голова Правління громадської організації «Громадське об’єднання «ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ ПРАВО». У своїй доповіді Марина Іванівна окреслила основні проблемні моменти сучасної системи організації влади на місцях:

  • положення Конституції України щодо територіального устрою значною мірою так і залишилися нереалізованими, зокрема, не прийнято закон про адміністративно-територіальний устрій України, про Севастополь, не визначено на законодавчому рівні порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою;
  • наявний територіальний устрій не приведено у відповідність із конституційною моделлю;
  • відсутність чіткого розмежування компетенції між органами місцевого самоврядування та місцевими органами державної влади;
  • незбалансованість соціально-економічного розвитку регіонів (зростання регіональних диспропорцій;
  • незадовільний стан соціально-виробничої інфраструктури;
  • низький рівень інвестиційної привабливості та інноваційної активності регіонів;
  • різка диференційованість рівня життя населення;
  • критичний стан основних фондів житлово-комунального господарства тощо);
  • наявні конституційні положення щодо територіального устрою України стримують можливості проведення адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування, децентралізації державної влади;
  • сучасна конституційна модель регламентації відносин у сфері територіального устрою має певні недоліки концептуального, термінологічного, системно-структурного характеру.

Пані Ставнійчук, відповідно, вбачає такі шляхи розв`язання означених проблем:

  • викласти у іншій послідовності структуру Конституції та змінити назву розділу «Територіальний устрій України» на «Адміністративно-територіальний устрій України»;
  • конституційно-правові засади адміністративно-територіального устрою України розширити, запровадивши принципи повсюдності місцевого самоврядування, субсидіарності, спроможності, доповнити іншими положеннями, що відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування та відповідним Протоколам до неї;
  • принцип повсюдності місцевого самоврядування – поширення юрисдикції територіальних громад, об`єднань територіальних громад на територію, що включає землі населених пунктів, а також прилеглі до них землі;
  • конституювання громади як основи адміністративно-територіального устрою;
  • закріпити наступне визначення громади: «громада – це утворена у визначеному законом порядку адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території».
Концепцію реформування Конституції напрацьовані громадською Науково-експертною конституційною комісією презентував Юрій Ганущак, народний депутат України VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи. Запропонований проект передбачає зміни в таких напрямках: введення таких адміністративно-територіальні одиниць як волость, повіт, регіон; запровадження інституту Державного урядника; зміна правового статусу місцеве самоврядування.
 
Відповідно, це передбачає перегляд способу взаємодії влади на місцях з центральними органами влади: до відання ВРУ віддається регулювання питань утворення адміністративно-територіальних одиниць, встановлення їх меж, найменування, перейменування поселень, Президент України наділяється правом на дострокове припинення повноважень ОМС, тимчасового державного уповноваженого. Своєрідним нововведенням є інститут Державного Урядника (далі ДУ). ДУ очолює МДА та представляє КМУ; призначається та звільняється з посади Президентом за поданням Уряду. Державний Урядник району в центральному районі області одночасно є Державним Урядником області. ДУ уповноважений здійснює нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування Конституції та законів, організовувати діяльність державних інспекцій та координує діяльність територіальних органів ЦОВВ.

Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував результати публічних обговорень проектів децентралізації. У грудні 2014 року Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Ради Європи в рамках програми Immediate Measures Package у співпраці з було проведено 5 Громадських зібрань у форматі Town Hall Meeting в різних регіонах України: Чернігів, Луцьк, Суми, Одеса, Харків. У кожному з регіональних заходів взяли учать до 70 осіб.  Дебати стосувалися питання «Організації виконавчої влади на місцях та засад місцевого самоврядування». На обговорення були винесені сценарії підготовані по двох законопроектах по внесенню змін до Конституції України: від 26.06.2014 р. № 4178а від Президента П.Порошенка (Варіант 1) та розроблений Науково-експертною конституційною комісією (Варіант 2). Більшість учасників усіх регіональних ТНМ голосували “ПРОТИ” обох Варіантів. Найпоширенішими рекомендаціями учасників публічних обговорень стали: зменшити строк повноважень ОМС до 2-3 років та розпочати децентралізацію з реформування податкової та бюджетної системи.

 

Презентації у рамках семінару:

Загальнометодологічні та концептуальні підходи до модернізації розділів Конституції України, — Марина Ставнійчук

Концепція змін до Конституції в частині децентралізації влади, — Юрій Ганущак

Результати публічних обговорень проектів децентралізації, — Олександр Заславський

Етичне та правове регулювання поведінки парламентарів: міжнародний досвід та пропозиції для України (Policy Paper)

Етична поведінка депутатів – необхідний чинник справжньої демократизації політичного життя країни. Становище депутата вирізняється широкими можливостями для впливу на формування суспільної ситуації, а отже, надзвичайно високою відповідальністю. Депутатам довірено вирішувати долю своєї громади, регіону, країни, вони ухвалюють важливі рішення в суспільних справах, розпоряджаються державними коштами та майном, тому громадяни пред’являють до моральності депутатського корпусу найвищі вимоги.

Парламентська етика – вид професійної етики, що регулює відносини, що виникають в ході законотворчої та іншої парламентської діяльності, а також позапарламентської діяльності, пов’язаної з виконанням функцій народного депутата.

У дослідженні аналізуються нормативні рамки, в яких виникають етичні стандарти; розглядається світовий досвід забезпечення правопорядку в парламенті та дисципліни представників депутатського корпусу; досліджується проблема правопорядку та депутатської дисципліни у Верховній Раді України; аналізуються шляхи вирішення проблеми неетичної поведінки українських парламентарів та рекомендації для України.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.