21 листопада відбулася презентація  Shadow Report «Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів» у Комітеті з питань запобігання та протидії корупції, організована Лабораторією законодавчих ініціатив, за участі Громадського люстраційного комітету.

Shadow reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій.

Відповідно до Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері суспільного контролю за майном, яким реально володіють чиновники» мала бути вирішена проблема закритості інформації про статки посадових осіб та забезпечити можливість суспільного контролю за майном, яким реально володіють чиновники.

Основними здобутками впровадження Закону стали:

• можливість пошуку за об’єктом нерухомого майна та власником у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• інформація про земельні ділянки стала відкритою;
• доступ до Єдиного державного реєстру МВС став відкритим.

Однак, експерти, громадські активісти та журналісти наголошують, що інформація все ще залишається неповною. Лише 10% знаходиться у вільному доступі. Для отримання більшої частини інформації існують значні перепони. Також для того, щоб отримати дані по фактичному власнику майна, часто-густо доводиться продивлятися його 10-15-20 повних “тезок”: відсутня функція групування.

А власне отримання інформації з з Реєстру в електронній формі залишається платним – 20 гривень ( 17 гривень, плюс 3 гривні комісія банку). А це означає необхідність мільйонів гривень, щоб перевірити декларації посадовців!

Основні проблеми реєстрів

Єдиний державний реєстр МВС:

1. Надається інформація про всіх осіб-власників з однаковим прізвищем, ім’ям, по батькові. Звузити пошук можна, вказавши дату народження власника, яка зазвичай невідома.
2. Пошук автомобільного транспорту за номерним знаком неможливий.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

1.  Отримання інформації з Реєстру в електронній формі залишається платним (17 гривень, плюс 3 гривні – комісія банку).
2. Проблема ідентифікації об’єкту нерухомості. За однією адресою можуть розміщуватись декілька об’єктів нерухомості, у витягу вони подаються списком.
3. У Реєстрі відсутня інформація про попередніх власників майна.
4. Відсутня можливість встановлення класифікації нерухомості за часовим параметром. У витязі з Реєстру при пошуку за ПІБ надається інформація про всю нерухомість, що належала особі, навіть якщо на даний момент вона нею вже більше не володіє.
5.  На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» відбулись перейменування вулиць, нові назви не відображаються в Реєстрі, що ускладнює пошук.

Публічна кадастрова карта України:

1. Неможливість пошуку інформації про земельні ділянки за адресою.
2. Відсутність інформації про підставу власності – не вказано коли і як землю оформили у власність.
3. Відсутня можливість пошуку земельних ділянок за індивідуальним податковим номером власника ділянки або його прізвищем, ім’ям, по батькові.

Після презентації Shadow Report були сформовані наступні рекомендації:

Для Міністерства  внутрішніх справ України (Єдиний реєстр МВС)

• забезпечити можливість групування в довідці інформації про майно по суб’єктам права власності;
• розглянути можливість забезпечення пошуку автомобіля за номерним знаком з урахуванням вимог чинного законодавства про захист персональних даних;
• доповнити відомостями про транспортні засоби, які були зареєстровані до 2012 року.

Для Міністерства юстиції України (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно)

• забезпечити можливість групування в довідці інформації про майно по суб’єктам права власності;
• в довідку включити відомості щодо історії об’єкту нерухомості – хронологічно відобразити зміну суб’єктів права власності;
• оновити інформацію про назви вулиць після перейменувань;
• доповнити відомостями про майно, що було зареєстроване до 1 січня 2013 року.

Для Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

• забезпечити технічну можливість пошуку інформації про земельну ділянку за адресою;
• вжити необхідних заходів для синхронізації даних кадастрової карти з Реєстром речових прав на нерухоме майно.

Презентація Shadow Reports для Комітетів Верховної Ради України є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

У дослідженні проаналізовано досвід співпраці України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), висвітлено основні сфери та філософію діяльності Венеціанської Комісії, принципи та стандарти, якими вона керується, методи її роботи. Окрему увагу приділено важливості вивчення і врахування в підготовці та вдосконаленні законодавства не тільки рекомендацій, наданих у Висновках щодо України, але й узагальнених досліджень Венеціанської Комісії як складової «європейської конституційної спадщини». Автор підсумовує, що готовність України до співпраці з Венеціанською Комісією та врахування наданих рекомендацій є певним індикатором демократичних процесів, які відбуваються у державі, та її відданості європейським цінностям.

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та не обов’язково відображають точку зору Програми USAID «РАДА», уряду США, Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».

18-19 листопада 2016 року в м. Києві за адресою вул. Грушевського, 22 (Будинок урочистих офіційних прийомів) відбулася Шоста міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». 

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

З вітальним словом до учасників звернулися – Ігор КОГУТ, Директор Програми USAID «РАДА», Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Денис АЗАРОВ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво- Могилянська академія», Василь КУЙБІДА, Президент Національної академії державного управління при Президентові України.

Сергій ГОЛОВАТИЙ, Президент-засновник Української правничої фундації, Міністр юстиції України (1995-1997, 2005-2006) виступив із доповіддю на тему “20 років Конституції: оцінки та ретроспективи”.

18 листопада тематичні секції охоплювали питання:

• Реформи парламенту (Парламент на роздоріжжі)
• Парламентської етика: шлях до легітимації

Модератором першої секції виступив,Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, а головним доповідачем – Денис ЯКОВЛЕВ, Професор, декан факультету політології та соціології Національного університету “Одеська юридична академія”.

Секцію, присвячену парламентській етиці, модерувала Світлана МАТВІЄНКО, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, а key-note спікерами були Ігор КОГУТ, Директор Програми USAID «РАДА» та Юлія ТИЩЕНКО, Керівник Програми демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень

19 листопада у фокусі уваги доповідачів були питання перспектив розвитку українського парламентаризму та парламентської діяльності у контексті реалізації принципів демократії.

Модераторами секцій виступили Олена ІВАЩЕНКО, кандидат юридичних наук Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Оксана ЩЕРБАНЮК, завідувач кафедри, доктор юридичних наук, доцент Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича.

Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, кандидат юридичних наук, доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого розмірковував разом із учасниками конференції над проблемою “Чи може існувати в Україні офіційна Конституційна доктрина?”.

Парламентські читання – 2016 закінчилися оголошенням переможців Конкурсу есе імені професора політології Юрія Шведи.

Програма конференції

Конференція є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.

16 листопада в офісі програми USAID «РАДА» відбувся тренінг з навичок міжпартійного діалогу для народних депутатів України, організований Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА».

Протягом двогодинної презентації та інтерактивої дискусії про міжпартійний діалог було розглянуто суттєві відмінності між одностайністю, компромісом та консенсусом та що може піти неправильно в політичних переговорах, якщо обрано неправильний стиль та цілі.

Тренер Нідерландського інституту багатопартійної демократії Жером Схелтенс пояснив різницю між переговорами, посередництвом та  діалогом і чому саме останній може призвести до стійких безпрограшних результатів.

Присутні Народні депутати засипали тренера гострими питаннями, відповідаючи на які п. Схелтенсу довелося використовувати весь арсенал міжнародного досвіду та практичних кейсів країн з усіх континентів.

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

16 Листопада 2016 року о 9 годині відбулося  засідання підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на якому експертами Лабораторії було презентовано попередню версію shadow report (“тіньового звіту”) щодо виконання Плану заходів з реалізації “Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року”. Повна версія звіту вийде на початку 2017-го року.

Діяльність омбудсмена  — неодмінний атрибут парламентського контролю за діяльністю виконавчих органів влади. Належне функціонування цього інституту — запорука зростання суспільної довіри до парламенту та органів державної влади загалом. Важливим документом, що впливає на формування багатьох напрямів державної політики, є доповіді, які готують та оприлюднюють омбудсмени.

«Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», яку підготувала Місія Європейського парламенту з оцінки потреб (п. 21), акцентує увагу на тому, що «Уповноважений ВРУ з прав людини (омбудсмен) повинен доповідати у Верховній Раді щорічні (а в разі потреби — спеціальні) звіти, які повинні відповідним чином схвалюватись та супроводжуватись…»

Парламент — вищий представницький орган народу, тому його робота є об’єктом особливої уваги суспільства та ЗМІ зокрема. Взаємодія з засобами масової інформації — найпоширеніша й найуспішніша практика забезпечення принципів прозорості та підзвітності в діяльності законодавців.

Для покращення роботи парламенту потрібні нові зусилля в роботі з акредитованими ЗМІ. «Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (п. 29) містить тезу, що «…працівникам ВРУ, відповідальним за комунікаційну політику, необхідно забезпечити можливості ознайомлення з найкращими світовими практиками та обміну передовими технологіями у зазначеній сфері».

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки, викладені в цій публікації, є винятковою відповідальністю Лабораторії законодавчих ініціатив та не обов’язково відображають точку зору Програми USAID «РАДА», уряду США, Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».

4 листопада 2016 року у Верховній Раді було презентовано нові е-ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою : «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО).

Завдяки цим ресурсам громадяни матимуть можливість брати участь в обговорення законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних парламентських комітетів.

Зокрема, «Портал громадського обговорення законопроектів», розроблений за підтримки Програми USAID РАДА та за ініціативи Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України, дозволить громадянам:

• заздалегідь ознайомитися з законопроектами, що винесені на обговорення ВРУ,
• ознайомитися із роботою профільних комітетів Парламенту,
• взяти участь в обговоренні законопроектів.

Портал громадського обговорення законопроектів розроблено у відповідь на рекомендації Європейського Парламенту щодо внутрішнього реформування Верховної Ради України з метою покращення її інституційної спроможності та ширшого залучення громадськості до законодавчого процесу.

Наступний інструмент – Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО) – розроблений з метою забезпечення консультацій з громадськістю під час роботи над проектами рішень у комітетах ВР України. Е-реєстр створений Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID РАДА. 

Завдяки даному ресурсу комітети володітимуть актуальною інформацією про дієві громадські об’єднання, їхні експертні доробки, керівний та експертний склад тощо. Комітети матимуть змогу через даний е-ресурс, який наразі налічує більше 80 організацій,  ефективно залучати неурядові організації до співпраці. 

До кінця 2016 року ресурси, що вже інтегровано до порталу Верховної Ради, працюватимуть у тестовому режимі з метою усунення можливих технічних проблем.

20 жовтня 2016 року Верховною Радою України прийнята Постанова «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Постанова).

Пунктом 4 Постанови затверджено додаток 2 про збільшення посадових окладів народним депутатам України: від 25 мінімальних зарплат члену комітету Верховної Ради, до 30 мінімальних зарплат Голові Верховної Ради. Наразі мінімальна зарплата становить 1450 грн. 

Проект Постанови «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік», за №5000П було внесено 20.10.2016. Головний комітет: Комітет з питань бюджету.

Ініціатори, народні депутати:

• В. Амельченко (РПЛ),
• В. Шкварилюк (НФ),
• О. Горбунов (НФ),
• І. Крулько («Батьківщина»),
• І. Куліченко (БПП),
• О. Мушак (БПП).

Відповідно до розділу V Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) затвердження Державного бюджету віднесено до питань, що розглядаються за спеціальною процедурою.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.153 Регламенту «Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту». Таким чином, якщо для певного етапу бюджетного процесу спеціальна процедура не встановлена, застосовується відповідна загальна норма.

Проект Постанови внесено та розглянуто з такими порушеннями законів України:

1. Проект внесено ініціаторами без супровідних документів, передбачених ч.1 ст. 91 Регламенту, зокрема — без пояснювальної записки.
2. Проект внесено ініціаторами без фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), передбаченого ч.3 ст. 91 Регламенту.
3. Проект зареєстровано Апаратом Верховної Ради без належних супровідних документів. Всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 92 Регламенту.
4. Порушені терміни розгляду Постанови, передбачені у порядку спеціальної процедури, а саме: відповідно до вимог ч.1 ст. 156 Регламенту, проект Постанови мав бути розданий «народним депутатам не пізніше ніж за два дні до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні». Між тим, він був розданий у самий день розгляду, що унеможливило його якісний аналіз та обговорення, як у парламенті, так і поза ним.
5. Постанова містить норми несумісні з вимогами до постанови про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет», що містяться у ст. 156 Регламенту.

З огляду на вищесказане, можна видлити такі порушеня:

А) Постанову 5000-П було розглянуто без висновку головного комітету.

Вимога ч.2 ст.138 Регламенту, згідно якої «Постанови Верховної Ради приймаються з конкретних питань з метою здійснення її установчої, організаційної, контрольної та інших функцій». Тоді як, Постанова стосується не одного конкретного питання, а кількох різнопланових: тих, що стосуються прийняття Держбюджету-2017, і тих — що цього не стосуються. 

Б) Постанова порушує принцип бюджетної періодизації

Постанова порушує принцип бюджетної періодизації, визначений ст. 3 Бюджетного кодексу, згідно якого бюджетний період, за звичайних умов, співпадає з календарним роком. Постанова, яка є складовою бюджетного процесу на 2017 рік, що прямо вказано у її назві, виходить за межі зазначеного бюджетного періоду з обох кінців. Позаяк вона включає положення, що вводяться в дію у 2016 році, і термін дії яких є безстроковим.

В) Позаправова природа постанови

Постанова про прийняття законопроекту у першому читанні, водночас, містить і положення нормативного характеру, що мають зовсім іншу правову природу. Це є грубим порушенням нормо-проектувальної техніки, а також виходить за межі правової культури.

Г) Порушення Конституції

Від внесення постанови і аж до її підписання, суб’єкти процесу: Верховна Рада України, як орган державної влади, народні депутати України і відповідні працівники Апарату Верховної влади, як посадові особи органу державної влади, неодноразово (див. попередні пункти) діяли у спосіб, не передбачений Конституцією та законами України. Чим порушили вимоги ч.2. ст. 19 Конституції. Крім того, грубі системні порушення правового характеру не відповідають положенню ч.1. ст. 1 Конституції: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.», в частині правової держави.

Протизаконно пришвидшена процедура прийняття Постанови навряд чи відповідає цьому ж положенню, в частині демократичної держави. А встановлені Постановою розміри посадових окладів народних депутатів (це ще без урахування багатотисячних доплат), навряд чи відповідають принципу соціальної держави.

1) Постанова не порушує законодавства, в частині джерел фінансування підвищених депутатських зарплат.
Зміни до Держбюджету-2016 Постановою не передбачені, натомість збільшення депутатських зарплат можливе за рахунок перерозподілу видатків чинного кошторису Верховної Ради.

Підрахунки показують, що в проекті бюджету закладено збільшення майже на 107 мільйонів витрат Держбюджету на оплату праці для ВРУ, що повністю перекриває збільшення посадових окладів народним депутатам.

2) Головним недоліком прийнятого додатку до Постанови № 5000-П є те, що вказані зміни пропонуються після 15 липня року, коли приймається бюджет. Це положення Регламенту є предметом безперервних суперечок, більше того, його було неодноразово порушено під час прийняття бюджету різних років.

За останні 10-15 років, можна пригадати чимало випадків, коли парламент відходив від цієї норми і число цих порушень сягало десятків. І, відповідно, чи не у кожному такому випадку врешті-решт справа закінчувалася поданням звернення до Конституційного Суду України. Адже подання до Конституційного Суду щодо всі інших порушень, які були зроблені під час прийняття зазначеної Постанови, якщо згадати практику цього Суду, навряд чи будуть прийняті до розгляду Судом, і тільки згадане перед цим порушення може бути предметом розгляду у високому суді.

Метою засідання робочої групи є розробка рекомендацій для проекту закону щодо проведення публічних консультацій в частині мети, обсягу, цільової аудиторії, формату, схвалення, виконання та інших аспектів проведення консультацій та залучення громадськості до процесу розробки політик та рішень.

Еліс Томас, з Відділу сприяння законодавчій діяльності ОБСЄ БДІПЛ розповіла про досвід імплементації рекомендацій ОБСЄ у  Молдові, Вірменії та Киргизстані.

Заступник Голови Ради Лабораторії Законодавчих ініціатив Олександр Заславський представив дослідження про участь громадських організацій у роботі парламентських комітетів, яке стало основою довідкового документу для обговорень у робочій групі. Пан Заславський наголосив:

Серед проблем з існуючим в Україні форматом консультацій із громадськістю О. Заславський на основі результатів дослідження, виділив наступні:

• Відсутність систематичності;
• Відсутність професійного та технічного забезпечення органів влади для проведення консультацій із громадськістю, засобів донесення інформації з метою отримання фідбеку;
• Синхронізація роботи між різними органами влади у цих питаннях;
• Необхідність здобуття навичок громадянами з користування тими інструментами, що вже існують. Дуже часто громадяни адресують непрофільні звернення до різних органів влади;
• Відсутність збору результатів адвокації. Громадяни не знають, яким є реальний вплив, якими є результати врахування «голосу народу»;
• Ілюзія «швидких рішень» у представників громадськості, в середньому необхідно кілька місяців для донесення певної позиції.

У підсумку, робоча група вирішила напрацьовувати та обговорювати рекомендації, першу версію яких буде написано експертами Лабораторії законодавчих ініціатив, в режимі он-лайн.

ДІАЛОГИ З ПИТАНЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ЕТИКИ
Коли депутатська етика трансформується у професійну практику?
21 жовтня 2016 року, Верховна Рада

21 жовтня у Верховній Раді України відбулися ІІ Діалоги з питань парламентської етики. Під час зустрічі були розглянуті практичні кейси, спрямовані на вирішення етичних дилем. Метою «Діалогів» є підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжпартійного діалогу і просування етичних стандартів у парламенті. Наразі актуальними є пошуки консенсусу щодо закріплення етичних стандартів на нормативному рівні. Модератором зустрічі, в якій взяли участь народні депутати України, виступила депутатка Європарламенту Кая Каллас.

Кая Калас зауважила, що ціль етичного кодексу – підвищити професійні стандарти депутатів, як у будь-якій іншій професії, юриста чи вчителя. Без кодексу – кожен діє в рамках закону, це не підлягає сумніву, але деякі дії можуть бути неетичними. Якщо так вчиняє один депутат, це впливає на репутацію всього парламенту. Пані Калас наголосила:

Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”:

Маргіт Сутроп, професор практичної філософії, голова Центру етики, університет Тарту, розповіла про естонський досвід прийняття етичного Кодексу.

Дірк Тоурнстра, незалежний радник з питань парламентаризму, зазначив, що етичний кодекс має розділятися всіма членами парламенту, потрібно обережно говорити про санкції за його невиконання:

Зустріч відбулася в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив, спрямованого на підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжнародного діалогу та просування етичних стандартів, який реалізується за підтримки Embassy of the Netherlands in Ukraine та у партнерстві з OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Програма РАДА, Netherlands Institute for Multiparty Democracy.

Під час заходів створено інклюзивний діалоговий майданчик, на якому обговорюються етичні дилеми, на основі чого планується напрацювання етичного Кодексу Верхової Ради України.

Фотограф: Олександр Коваленко