20 грудня 2016 року у Києві, в готелі «Опера», вул. Богдана Хмельницького, 53, відбулася Конференція «Піднесення «лівих» і «правих» сил: згортання демократії?». Під час заходу директори та випускники Шкіл політичних студій з  Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, представники громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили результати нещодавніх виборів у країнах Західної Європи та Східного партнерства.

Конференцію організовано за підтримки Відділу допомоги у проведенні виборів і перепису населення Генерального директорату II – Демократія Ради Європи. Захід спрямовано на підвищення якості демократизації через підтримку діалогу між країнами Східного партнерства та обговорення процесів, що сприяють занепаду демократії.

І панель Конференції “Піднесення “лівих” та правих” сил: згортання демократії?” присвячена загальносвітовим тенденціям в країнах сталої демократії, запропонувавши гостям та учасникам задуматися над кризою ідеологій та партій, причинами піднесення “правих”, та оцінкою “життєздатності” правих ідеологій серед українського електорату. Відкрив конференцію почесний директор Української Школи Політичних Студій Ігор Когут, закликавши учасників задуматися над викликами, які постали перед Україною, ЄС, країнами Східного партнерства, після виборів у Молдові, Болгарії, та тими ризиками, які несуть майбутні вибори у Франції.

Євген БИСТРИЦЬКИЙ, д.ф.н., Завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України, розпочав першу панель із думки, що в Україні є представники лівих думок, але просто зараз вони не організовані у політичну силу. Вони наполягають на тому, що в Україні нема свободи слова. Крім того, такі представники стверджують, що немає такого простору в ЗМІ, де можна було б висловити свої думки. Також він зазначив: «Є певні речі, які спонукали виникнення неоконсервативної хвилі. Я і про вибори в Угорщині, Польщі, де активізувалися національно орієнтовані праві сили, вибори Трампа. Фактично, консервативна хвиля опанувала виборців у Америці». Він додав, що одним із чинників такої хвилі є конфлікт світоглядно-ідеологічних інтересів. В Європі – це реакція на ті небезпеки, які виникли: біженці, тиск Росії, впровадження санкцій. Сюди також треба додати ще хвилю опору фінансової та індустріальної глобалізації. Наприклад, європейський світ початку ХХІ – це локальні конфлікти по своїй жорстокості без урахування прав людини, це протистояння на знищення іншої культури».

Наталя АМЕЛЬЧЕНКО, к.ф.н., доцент, Викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», розпочала свій виступ з того, що сьогодні існують проблеми із ідентифікацією ідеологій партій, особливо в Україні, оскільки ми вживаємо старі терміни, але намагаємося в них всунути нові явища. За її словами: «Класичні ідеології зараз в кризі. І коли ми говоримо про неоконсервативну хвилю, то вона була і є нині. Зараз існує виклик як її пережити». Вона продовжила, що якщо задуматися над поведінкою виборців, то насправді мало з них читає статути партій. Їх читають лише студенти, які досліджують ці питання. Статути існують просто для реєстрації, але там немає чіткої ідеології. У програмі ПП «Батьківщина» є поняття субсидіарності, але медіа та ток-шоу зокрема, побудовані не на тому, щоб пояснити суспільству значущу проблему, вони існують для створення образу політика».

Олексій ГАРАНЬ, Науковий директор Фонду «Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та звернув увагу на те, що у світі існує тенденція зростання популізму, у тому числі лівого популізму. В Україні ніша лівих вільна і є необхідність, щоб постала нормальна ліва українська партія. «Ми живемо в період після розпаду СРСР, закінчення холодної війни. Те, що нам зараз здається тотальним сповзанням демократії, це вже було в історії. Європа і її капіталізм виявив велику здатність до адаптації. Прикладом того, як налагодити відносини із соціалістами є ПАРЄ, яка прийняла нашу позицію в Європарламенті. Так, існує криза, але ми не повинні недооцінювати потенціал, який є в Європі і який ми можемо розвинути в себе», – зазначив пан Гарань.

Анжела СЕДЕЛЛЬ, Старший науковий дослідник Оксфордського університету, нагадала, що 24 червня 2016 року за результатами проведеного референдуму Британія оголосила про свій вихід з ЄС. «Британія була поділена на 2 кампанії – ті, хто агітував «за» та «проти» виходу. Прихильники залишення в ЄС апелювали до думок експертів, економічних аргументів. Всі інституції говорили про інфляцію, невпевненість для бізнесу, зниження зростання економіки. Противники залишення говорили, що якщо ми залишимо ЄС, то 350 млн євро (внески ЄС) будуть передані на публічну охорону здоров’я. Опитування говорять, що це повідомлення було визначальним», – прокоментувала пані Анжела. Вона додала, що популістичні повідомлення такі, як зниження міграції до Британії виявилися дуже ефективними. Наслідки – зниження національної валюти та довіри до права, Британської Конституції та європейських договорів. На думку Анжели, референдум викликав серйозні наслідки, поставив авторитет суддів та парламенту під питанням. Також з’явилася недовіра виборців.

Алєксандра ДАНКАСІУ, Політичний аналітик Go-Govenance (Австрія), розпочала свою промову зі слів «Ми бачимо як багато політиків говорять про страх, ненависть, загрозу, як апелюють до емоцій, а не до об’єктивних фактів. Ми бачимо, як Трамп емоційно говорив на передвиборчій кампанії, і якими речами він апелює зараз у своєму виграшному турне. Зараз він говорить виборцям речі, які суперечать тому, що він обіцяв. Чи це демократично, що політики змінюють свої рішення?». На думку Алєксандри, сьогодні багато людей можуть голосувати, але ми не маємо справжніх політичних дебатів та не всі виборці можуть до них долучитися, як це було раніше. Справжні дебати не відбуваються, тому що багато людей навіть не голосують. Чи ті, хто голосують, достатньо обізнані, чи це законно, що вони обирають політиків. Чи це ще й досі вибір більшості? Алєксандра наголосила, що демократія намагається зібрати всі точки зору і напрацювати довготривалу стратегію. Політики ж просто думають перед виборами, що зробити, щоб лишитись.

ІІ панель була присвячена “відкату” демократії за результатами виборів у країнах Східного партнерства та близьких сусідів України. Модератором сесії виступив Алєксандр Дабравольскі, закликавши спікерів поділитися думками щодо популярності “лівих” ідей, як результату радянської спадщини, або запиту на справедливий соціальний розподіл.

Ольга МАНОЛЕ, Координаторка програми з питань прав людини, Координаторка напрямку громадянської та виборчої освіти Promo-LEX Association (Молдова), як член організації, яка займається моніторингом виборів у Молдові, почала свій виступ з того, що останні вибори президента у Молдові у листопаді 2016 року відрізнялися від усіх попередніх використанням неправдивих та популістських аргументів із залученням медіа. Кандидати, які апелювали до традицій, використовували пропаганду та підтримку церкви, щоб отримали підтримку виборців. У порівнянні з попередніми роками, під час цих виборів було менше задіяно адміністративного ресурсу та підкупу виборців. У порівнянні з парламентськими виборами 2014-го року виборчий процес у Молдові набагато вдосконалився. Іронічно, проте методи, якими було досягнення покращення виборів, все одно включали вплив на виборців. Особливо агресивним було втручання церкви. Ольга наголосила: «Є ймовірність скасування результатів президентських виборів, адже розрив між кандидатами дуже малий».

Євген РАДЧЕНКО, Директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, розповів, що у Білорусі за статистичними показниками серед тих, хто пройшов до парламенту, відбулися серйозні ротації, особливо старих політиків, що говорить про певну тенденцію. Він також запропонував зупинитися на ситуації у Вірменії та референдумі 2015 року, коли Вірменія стала парламентською республікою. «Парламентські вибори 2017 року відбудуться вже на пропорційній основі, а у 2018 році президент буде обраний в три тури на парламентській асамблеї», – заначив пані Євген. Далі він висловив думку, що референдум 26 вересня в Азербайджані, який абсолютизував владу Ільхама Алієва та дозволив йому без виборів назначати першого віце-президента і двох віце-президентів, які по суті є його радниками із економічних питань. На думку Євгена, ці дії нівелюють значення парламенту. Закінчив свій виступ Євген Радченко тезою, що Європу і Східні країни охоплює авторитаризм та криза демократії.

Анастасія ДАРАФЄЄВА, Голова білоруської партії «Зелені», Випускниця Східно-Європейської школи політичних студій (Білорусь), відзначила, що результати цієї виборчої кампанії стали новими для Білорусі. У склад парламенту були включені 2 кандидатки-опозиціонерки. «Європа зацікавлена, щоб у Білорусі зберігалася стабільність і здійснювались кроки до симуляції демократії. Це тривожний сигнал, який показує обезцінення європейський цінностей», – зазначила пані Анастасія. Громадянське суспільство – це єдине, що може внести зміни в нинішню політичну ситуацію; єдиний вихід, щоб ці представники почали бути суб’єктами та виходили на рівень прийняття рішень. Для України місце лівої партії пусте, але є люди, які могли б зорганізуватися у партію. «Існує дефіцит бачення. Що можуть зробити партії, так це дати бачення. Ми в ситуації з ЄС бачимо кризу цінностей і бачення частково тому, що воно було реалізовано. Так само на пострадянському просторі існує запит на ідеологію, це має бути бачення майбутнього, яке базоване на процесах сьогодення».

Геннадій МАКСАК, Голова правління, Керівник Програми дослідження політики Східного партнерства Ради зовнішньої політики «Українська призма», випускник УШПС, розпочав з того, що в країнах Східного партнерства існує 2 системи: корупційно-олігархічна та авторитарна. «У Білорусі відбуваються призначення, а не вибори, немає нормального контролю за голосуванням на місцях і про це говорять комісії з ОБСЄ. У Молдові було голосування, соціалісти виграли, але були моменти застосування знову ж таки проросійських методів. У Вірменії ще до парламентських виборів було зрозуміло, які 2 партії будуть при владі. За таких умов президент каже, що не буде президентом, але краще буде головою партії», – додав він. На думку Геннадія, аналізуючи ситуацію, краще було б змінити формулювання на відсутність демократії або підміну понять. У Вірменії існує платформа громадських ініціатив, яку хочуть закрити. На жаль, в Азербайджані члени громадянського суспільства сидять за гратами.

ІІІ панель актуалізувала поняття гендеру в політиці, як індикатору демократизації та ролі жінок в демократичних процесах.

Ольга ВЕСНЯНКА, Правозахисниця, журналістка, випускниця УШПС, зазначила, що дуже важко говорити про гендерну рівність та її законодавчу імплементацію в європейських країнах. В Україні існує велика кількість правозахисних організацій, які працюють в полі дискримінації. Якщо ми говоримо про Україну, нам потрібно пам’ятати про сексистські висловлювання колишнім Президентом Януковичем та Прем’єр-міністром Азаровим, чий Кабінет Міністрів був відомий як «Кабінет без жінок». Замість ратифікації Стамбульської конвенції, Верховна Рада України почала беззмістовні дискусії на тему «Що таке гендер». Верховна Рада України вважає, що неважливо говорити про табір для тих, хто страждає від насилля. Метою України було досягнути 30% жінок в політиці, але на даний момент відсоток жінок у Верховній Раді України становить лише 12 %.

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Голова правління, Координаторка виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА, Представниця від України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи по Донбасу, випускниця УШПС зазначила, що після децентралізації велика частина грошей залишається у регіонах, що дає можливість жінкам займати місця у місцевих радах. Жінки в парламенті працюють більше, підготовлюють ініціативи та забезпечують відгуком.

Парламент або будь-яка рада мають бути репрезентативним, але це неможливо без гендерної та етнічної рівності. У будь-яких переговорах 25% повинні бути жінки, які захищатимуть права жінок. Якщо брати до уваги військову справу, то й тут жінка може працювати ефективно також. Вагітність або гендер є лише причинами для патерналістського ставлення. Якщо ми говоримо про квоти, то тут є багато різних позицій. Німці кажуть, що «квотний принцип створює квотних жінок». Це можуть казати лише ті країни, які не мають проблем. В парламенті є тупі жінки та чоловіки. Я не погоджуюсь, що чоловіки розумніші за жінок. Але це правда, що жінки не мають однаковий доступ до ресурсів, як чоловіки. Якщо партія йде в політику, що збільшити ресурси, а не забезпечити зацікавлення виборців, то вони зацікавлені в тих гравцях, які мають більше ресурсів, а зазвичай це не жінки. Питання відкритості політичного фінансування напряму стосується якості кадрів та гендерного питання. А якщо партія отримує гроші від громадян та країни, то вона не буде зацікавлена в тому, чи має кандидат мільйон чи ні. Багато партій беруть до увагу питання гендеру. Я не фанатка теми жіноцтва, але я фанатка питання якості людей. По суті, це така ж ситуація, як з людьми з обмеженими можливостями – якщо ми не бачимо їх на вулицях, то це не означає, що вони не існують.

Валєнтіна ПОЛЄВІКОВА, Менеджер Східно-Європейської школи політичних студій, засновник і голова білоруської жіночої партії «Надзєя» (1994-2002) зазначила, що в Білорусі досі існує багато стереотипів та патріархальних поглядів. Жінкам потрібно допомогти не лише в боротьбі проти дискримінації, але і в тому, щоб вони стали частиною процесу прийняття рішень. У Білорус є лише 2 мери-жінки. Існує погляд, що квоти не є ефективними, на жаль, ми не маємо навіть цієї практики в Білорусі. Але дослідивши досвід територіальних квот – чим більше працюють жінки, тим більше вони голосують за жінок, оскільки вони розуміють їх проблеми.

IV дискусійна платформа дала змогу учасникам подискутувати на тему ролі медіа у формуванні та споживанні популістичних меседжів в країнах Західної Європи, Східного партнерства та Україні.

Модератор платформи, Віталій ПОРТНІКОВ, Оглядач радіо «Свобода», наголосив на тому, що небезпека не в словах Трампа, а в недотриманні їх. Тому під час наступних виборів більші обіцянки та популізм матимуть перевагу. Це питання напрямку руху – до нової відповідальності чи до тріумфу безвідповідальності.

Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком, сказав, що ми живемо у новому світі і не повинні боротися з цим. Єдина річ, яку ми повинні роботи – це покращувати культуру споживання інформації. Чому ми почали розділяти форму та зміст? Якщо ти не популіст, то створи таку форму, щоб вона впливала. Я б краще зупинив паніку та почав розвивати нові технології.

Андрій АНДРУШКІВ, Керівник проекту «Реформа системи контролю за використанням публічних фінансів» ГО «Центр UA», випускник УШПС наголосив на PR стратегії громадських організацій, чиї повідомлення завжди апелюють до емоцій. Він зазначив, що для того, що уникнути цього, нам варто покращувати рівень медійної культури серед громадян.

Іван ГОДАРСЬКІ, Консультант з медіа та правових питань, MEMO 98 (Словаччина) сказав, що фейкові новини не почали з’являтися лише вчора. Основною причиною їх появи є брак критичного мислення, яке є основною навичкою для опору впливу пропаганди.

Віталій МОРОЗ, Голова відділу нових медіа, Інтерньюз-Україна наголосив на тому, що професія журналіста нині не є ексклюзивною, як це було декілька років тому. Цей факт має і переваги та недоліки. Серед перших слід виділити те, що журналісти можуть використовувати багато нових медіа.

Андрій ПРОКОПЕНКО, Керуючий партнер, Прокопенко і партнери. Політичний менеджмент, випускник УШПС підсумував усі промови та наголосив на важливості сприяння вищому рівню медіа культури не лише серед журналістів, але і серед громадян.

7 грудня 2016 року у офісі програми USAID “РАДА”(вул.Шовковична, 7а, Київ) відбувся бізнес-тренінг, що спрямований на навчання особливостям та перевагам ведення бізнесу жінкам.

Тренінг організовано за підтримки Посольства Держави Ізраїль та МФО “Рівні можливості”.

У рамках тренінгу до розгляду пропонувалися наступні блоки питань:

•  особистісно-психологічні характеристики бізнес-ініціатора;
•  гендерні особливості бізнесу та переваги в бізнесі для жінок;
•  розвиток та розширення бізнесу;
•  приклади успішних бізнес-ініціатив (ізраїльський досвід підтримки бізнес-леді).

Проводили тренінг досвідчені ізраїльські бізнес-тренери – Ян Зусман та Яков Гороховський.

Ян Зусман – психолог вищої категорії в області соціальної, організаційної психології та психології зайнятості. Провідний психолог Центру тестування і зайнятості (Хайфа, Ізраїль). Спеціаліст групових та індивідуальних консультацій з побудови кар’єри і кар’єрного зростання. Бізнес-тренер, проводить семінари та лекції в області стимулювання бізнес-ініціатив та розвитку організацій. Ян Зусман співпрацює з різними державними і приватними організації як незалежний експерт і лектор.

Яков Гороховський з 1990-го року є власником фірми “Segment Y.G. Business Development Ltd”, що надає послуги у сфері фінансового і ділового консультування -маркетинг, управління стратегією; проведення семінарів і курсів з підприємницької діяльності у співпраці з Міністерством закордонних справ Ізраїлю, Міністерством абсорбції Ізраїлю, Міністерством промисловості і торгівлі Їзраїлю, приватними особами та організаціями.

Детальніше про Посольство Ізраїлю в Україні http://embassies.gov.il/kiev/Pages/default.aspx

Детальніше про МАШАВ  http://embassies.gov.il/kiev/mashav/Pages/mashav.aspx

Детальніше про МФО «Рівні Можливості» http://bit.ly/2fSHiez

21 листопада у приміщенні ресторану “Старгородъ Николаев”  у Миколаєві відбулися міські зібрання у форматі Town Hall Meetings на тему: “Організація міського простору в Миколаєві. Як зробити вулицю Соборну більш комфортною для мешканців міста”. Захід організований Лабораторією законодавчих ініціатив за сприяння “Агенції розвитку Миколаєва”, “Ліги Інтернів”, за підтримки Western NIS Enterprise Fund та USAID.

Майже 150 жителів міста намагалися знайти відповіді на такі непрості питання:

• розміщення тимчасових споруд для торгівлі та розважальних послуг,
• розміщення рекламних площ (білл-борди, сіті-лайти, банери, плакати, мобільні стенди і т.д.) різної форми,
• зміну власниками квартир та приміщень, підприємцями оригінального вигляду фасадів з порушенням Державних будівельних норм.

Заступник Голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський, відкриваючи захід, розповів про досвід використання методології Town Hall Meetings, яка походить із США, та про практичні кейси її застосування в Україні.

Учасники працювали у малих групах за столами, в супроводжені модераторів та ноуттейкерів (секретарів) та звіряли свої думки за допомогою локальної мережі – коментарі та пропозиції в режимі он-лайн виводилися на екрани.

Обговорювали сценарії, що були розроблені із залученням експерта, представника Державної архітектурно – будівельної інспекції у Миколаївській області Євгенія Полякова, який активно допомагав учасника розібратися з усіма містобудівельними нюансами.

Євгенія Дулько, менеджер проектів “Агенції розвитку Миколаєва”, відзначила:

Проблема №1

Надмірна кількість безсистемно розміщених тимчасових споруд для торгівлі та розважальних послуг на вулиці Соборна

• Варіант вирішення 1
• Варіант вирішення 2

Проблема №2

Розміщення реклами на вулиці Соборна

• Варіант вирішення 1
• Варіант вирішення 2

Проблема №3

Зміна приватними власниками квартир та приміщень оригінального вигляду фасадів будинків

• Варіант вирішення 1
• Варіант вирішення 2

Результати голосування:

10 листопада 2016 року у прес-центрі Khakriv Today у Харкові було презентовано нові е-ресурси, що допоможуть зробити діяльність Парламенту більш прозорою – «Портал громадського обговорення законопроектів» та Електронний реєстр громадських організацій (Е-реєстр НУО). 

Проектний менеджер департаменту парламентського реформування Лабораторії законодавчих ініціатив Вікторія Баклаженко та PR-менеджер Андрій Пилипенко розповіли, як завдяки цим ресурсам громадяни зможуть брати участь у обговоренні законопроектів до того, як вони виносяться на розгляд профільних Комітетів Верховної Ради та ефективно співпрацювати з самими Комітетами.

Народна депутатка Олена Сотник підкреслила важливість презентації таких інструментів не тільки у Києві, а й в усіх регіонах України. Харків став першим таким містом, згодом про нові е-інструменти дізнається громадськість у інших частинах країни.

Учасники активно долучилися до обговорення нових електронних інструментів – їх пропозиції будуть включені у технічне завдання для подальшого удосконалення Електронного реєстру та Порталу.

Зареєструвати Вашу громадську організацію у Електронному реєстрі можна заповнивши анкету.

До кінця 2016 року ресурси, що вже інтегровано до порталу Верховної Ради, працюватимуть у тестовому режимі з метою усунення можливих технічних проблем.

Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка відтворює законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування у навчальний процес.

Програмна координаторка ЛЗІ Тетяна Чернуха презентує методичні рекомендації для вчителів старших класів:

Лариса Павловська, начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації:

Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, розмірковує разом із сумськими вчителями, як адаптувати для учнів розуміння законотворчого процесу, зокрема через рольову гру “АГОРА”.

Обговорення концепції Нової школи та колоквіум-апробація рольової гри «АГОРА», яка імітує законодавчий процес у Верховній Раді, викликали жвавий інтерес та обговорення серед вчителів Сумської області.

Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

27 жовтня 2016 року у Полтаві відбувся Колоквіум для вчителів з презентації методичних матеріалів з предмету суспільствознавства.

Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка імітує законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування вказаних дисциплін у навчальний процес.

Зі вступним словом виступила Олена Харченко, директорка Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Пані Харченко відзначила, що оновлення програм, які надають школярам знання про місце громадянина в суспільстві, про роль громадян в управлінні державою, про основні права та обов’язки людини і громадянина, є надзвичайно актуальним.

Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, пояснює присутнім суть гри “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді.

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський підкреслив, що саме запровадження елементів громадянської освіти у школах нівелюватиме завищені очікування від парламенту та дозволить підняти політичну культуру в цілому.  На його думку, з початку 2000-х років вдосконалення функціювання Верховної Ради, над чим працює Лабораторія законодавчих ініціатив, було проблематичним з огляну на проблеми, що лежать за межами парламенту і викривлюють процедуру ухвалення ефективного законодавства:

Реалізований проект спрямований на зміцнення елементів політичної культури, надання базових знань та навичок “громадянськості” найширшому колу осіб, закріплюючи нові практики взаємодії громадян з владними інститутами – лише так можна очікувати на якісні зміни в діяльності самих органів влади. Зміна елементи політичної культури має починатися з середньої школи, коли формуються базові уявлення майбутніх громадян.

Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Метою засідання робочої групи є розробка рекомендацій для проекту закону щодо проведення публічних консультацій в частині мети, обсягу, цільової аудиторії, формату, схвалення, виконання та інших аспектів проведення консультацій та залучення громадськості до процесу розробки політик та рішень.

Еліс Томас, з Відділу сприяння законодавчій діяльності ОБСЄ БДІПЛ розповіла про досвід імплементації рекомендацій ОБСЄ у  Молдові, Вірменії та Киргизстані.

Заступник Голови Ради Лабораторії Законодавчих ініціатив Олександр Заславський представив дослідження про участь громадських організацій у роботі парламентських комітетів, яке стало основою довідкового документу для обговорень у робочій групі. Пан Заславський наголосив:

Серед проблем з існуючим в Україні форматом консультацій із громадськістю О. Заславський на основі результатів дослідження, виділив наступні:

• Відсутність систематичності;
• Відсутність професійного та технічного забезпечення органів влади для проведення консультацій із громадськістю, засобів донесення інформації з метою отримання фідбеку;
• Синхронізація роботи між різними органами влади у цих питаннях;
• Необхідність здобуття навичок громадянами з користування тими інструментами, що вже існують. Дуже часто громадяни адресують непрофільні звернення до різних органів влади;
• Відсутність збору результатів адвокації. Громадяни не знають, яким є реальний вплив, якими є результати врахування «голосу народу»;
• Ілюзія «швидких рішень» у представників громадськості, в середньому необхідно кілька місяців для донесення певної позиції.

У підсумку, робоча група вирішила напрацьовувати та обговорювати рекомендації, першу версію яких буде написано експертами Лабораторії законодавчих ініціатив, в режимі он-лайн.

21 жовтня о 10:00 у м. Чернігів відбулася зустріч присвячена обговоренню громадянської освіти та Концепції нової української школи. Більше 30 вчителів обговорювали компетентністний підхід до освіти, та ключові компетенції, якими має володіти випускник.

Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, презентувала методичні рекомендації для вчителів з громадянської освіти та рольовий тренінг “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді.

Захід присвячено презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів з метою впровадження компонентів громадянської освіти в Україні, зокрема таких як «Законодавча влада для молоді», «Молодь в державних програмах», «Політична система України» і «Виборчий процес». Методичні рекомендації підготовлено Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID  “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.

Пріоритетність інтеграції компоненту громадянської освіти до навчальних програм визначено такими документами Уряду України, як проект концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 рр. та проект Концепції розвитку освіти до 2025 року.

20 липня в Харкові відбулися Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings «Шкільна освіта: бюджет та батьківські кошти».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів в рамках проекту “Модельний округ” Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа за ініціативою народного депутата України Олени Сотник.

Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський ознайомив учасників з методологією проведення заходу та розповів про конкретні результати попередніх Town Hall Meetings  в рамках проекту «Модельний округ».

Автор сценаріїв Ірина Когут, експерт центру CEDOS, розповіла присутнім, що державна освітня субвенція наразі є однією із “найдешевших” державних субвенцій. Останнім часом відбувається зміна поглядів на питання батьківських внесків по всій Україні – від легалізації та «детінізації» коштів, які батьки щомісяця надають освітнім закладам, до повної їх заборони. Експерт наголосила на важливості активної громадської позиції у врегулюванні збору батьківських внесків:

Дискусія яка тривала за десятьма столами зібрала понад 100 представників харківської громади: учителів, батьків, активістів, представників місцевої влади. Учасники зважували плюси та мінуси кожної із 5 альтернатив вирішення проблеми шкільних бюджетів та легалізації батьківських внесків.

Зрештою, 27 учасників, більшість із тих хто прийняв участь у голосуванні, обрали варіант, який передбачає повну заборону батьківських внесків. Одна із альтернатив зовсім не знайшла прихильників і лише 7 осіб обрали варіант «нічого не змінювати».

Наприкінці заходу всі охочі отримали право висловити свої рефлексії щодо формату та змісту заходу, коротко висловити свої коментарі та поставити питання.

Олена Сотник переконана, що повна заборона батьківських внесків є занадто радикальним рішенням. Народна депутатка сподівалася на більше бажання взяти особисту ініціативу та відповідальність. Тому за результатами сьогоднішнього обговорення буде зібрано кращі пропозиції та ідеї, щоб вони могли перетворитися на поправки до законопроекту «Про освіту».

Матеріали Town Hall Meeting:

Опис проблеми

Варіант 1. Залишити організацію та збір батьківських внесків на розсуд адміністрації школи і батьків (status quo)

Варіант 2. Створення благодійного фонду

Варіант 3. Адміністрація школи відкриває рахунок у державному банку (або казначействі) та самостійно розпоряджається власним фондом школи

Варіант 4. Місцева влада зобов’язує зараховувати усі батьківські внески на спеціальні рахунки у Держказначействі

Варіант 5. Повністю заборонити батьківські внески у школах