Протягом 2015 – 2016 років Лабораторія законодавчих ініціатив підтримувала кампанії адвокасі груп Реанімаційного пакету реформ, зокрема, груп: «Пенсійна реформа», «Податкова реформа», «Реформа охорони здоров’я», та «Політика національної пам’яті».

В рамках підтримки було проведено низку тренінгів та консультацій з аналізу політики та надано сприяння у налагодженні комунікації з парламентом завдяки таким інструментам, як підготовка та презентація тіньових звітів і пропозицій до політики, а також обговорення ініціатив адвокасі груп у регіонах.

Керівні принципи мають на меті систематизувати та презентувати наявний досвід із планування та проведення адвокаційних кампаній. Запропонована публікація містить покрокові інструкції та стратегії для інститутів громадянського суспільства, як вибудовувати ефективну комунікацію із публічною владою.

Керівні принципи мають на меті посилити навики громадських об’єднань у плануванні та здійсненні адвокаційних кампаній. Аби досягти цієї мети, роз’яснюється, що таке адвокація та чим вона відрізняється від лобізму; розглядаються адвокаційний супровід здійснення публічної політики; вивчаються техніки побудови коаліцій та взаємодії з партнерами в адвокаційних кампаніях; досліджуються основні стратегії інформаційного супроводу адвокаційних кампаній, роботи з медіа, соціальними мережами, широкими колами громадськості та організації акцій прямої дії; розглядаються особливості парламентської адвокації та приклади успішних парламентських адвокаційних кампаній.

30 червня 2017 року о 12:00 в Актовій залі Волинської богословської академії (м. Луцьк, Градний узвіз, 5) відбулися міські зібрання (Town Hall Meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Ігоря Гузя в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні.

На обговорення були винесені питання створення та розвитку молодіжних центрів, комунікації між молодіжними центрами України, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю.

У заході взяли участь близько 110 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; представники влади Волинської області; представники управління молоді та спорту; представники академічного середовища Волині; молодь з Луцьку, Ковеля, Нововолинську; активісти.

Митрополит Луцький і Волинський МИХАЇЛ, Архієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, митрополит Луцький і Волинський, вітаючи учасників міських зібрань у стінах Волинської богословської академії, зауважив, як багато небайдужих молодих людей прийшло на обговорення суспільно важливих питань. Адже, згадуючи слова Євангелія, Владика наголосив, що краще бути холодним або гарячим, але дуже погано бути тепло-хладним, байдужим, незацікавленим. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл побажав молоді бути самодостатніми, амбітними, мрійливими і непосидючими; а також висловив впевненість у тому, що присутні обов’язково знайдуть відповіді на свої питання саме завдяки тому, що так наполегливо їх шукають. Також Владика наголосив на тому, що важливо не просто прийняти рішення, а жити згідно з тими рішеннями, які сьогодні будуть прийняті.

Ігор ГУЗЬ, Народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, наголосив, що майбутнє нашої держави залежить не від президента чи інших можновладців, а саме від кожного з присутніх у залі молодих людей. Саме від молодого покоління, їх устремлінь та переконань, їх розуміння місця людини в житті країни, залежить майбутнє України. Ігор Гузь порадив молоді ні ні кого не скаржитись, не нарікати, а покладатися лише на власні сили. Кожен має зробити свій внесок у розбудову майбутнього. Також пан Ігор висловив сподівання, що не дивлячись на попередній провал голосування у Верховній Раді законопроекту про молодіжні центри, він все ж буде проголосований і молодіжні центри будуть створені як на загальноукраїнському, так і на обласних рівнях.

Олександр, ЯРЕМА, Заступник Міністра молоді та спорту України, наголосивши на актуальності проведення міських зібрань, присвячених молодіжній політиці, підняв питання про те, де поза межами навчальних закладів молодь може реалізовувати свій потенціал. Пан Олександр зауважив, що мова йде про платформу, де молодь може збиратися, отримувати інформацію, консультації, разом створювати проекти, які змінюють життя інших. Сьогоднішня дискусія спрямована на те, щоб в України було майбутнє. Міністерство молоді та спорту працює над створенням оптимальної моделі молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах, завдяки якій буде зрозуміло, хто, де і за які ресурси працює з молоддю. Найближчим часом Міністерство планує публічні заходи з ознайомлення з досвідами і практиками молодіжної роботи в об’єднаних територіальних громадах. Також пан Олександр висловив своє переконання в тому, що результати сьогоднішньої роботи будуть активно проговорені та опрацьовані й стануть елементами законодавчих ініціатив, які підтримають присутні на заході колеги з депутатського корпусу, що дозволить формувати політику для молоді сьогодення.

Ігор ЛАПІН, Народний депутат України, Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, наголосив на необхідності говорити про Україну, не як про землю наших пращурів, а як про землю наших дітей. Бо саме молодь формує майбутнє країни, активно відстоюючи свої переконання та цінності. Пан Ігор зауважив, що успіху в своїх ініціативах можна досягти лише будучи відкритим та підтримуючи один одного. Тому саме завдяки усебічній підтримці усіх зацікавлених сторін, закон про молодь буде прийнятий і це відкриє нові можливості для ефективної реалізації молодіжної політики.

Захар ТКАЧУК, Голова Ради правління ГО «Молодіжна Платформа», директор Молодіжного центру Волині, подякував усім, хто долучений до роботи Молодіжного центру Волині. Пояснюючи важливість проведення міських зібрань, Захар Ткачук наголосив на тому, що необхідно працювати доказово – розпочинати молодіжну роботу з дослідження проблем, які стоять перед молоддю. І сьогоднішній захід з залученням широкого кола зацікавлених сторін проводиться саме з метою дослідження того, яким юнаки та дівчата хочуть бачити молодіжний центр, його майбутній розвиток.

В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжних центрів Волинської області» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися, організації комунікації між молодіжними центрами й організації молодіжної роботи серед молоді з інвалідністю.

Під час обговорення питання інституалізації молодіжного центру учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру (в молодіжному секторі); другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 20,3 % голосів, другий – 36,5%, третій – 4,1%, четвертий – 39,2%. Таким чином, учасники обговорення з невеликою перевагою обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Обговорюючи проблему організації комунікації між молодіжними центрами України, учасники розглянули 4 сценарії, перший з яких передбачав створення координаційної ради при Міністерстві молоді та спорту України; другий пропонував створення всеукраїнської громадської організації працівників та активістів молодіжних центрів; третій – створення фахової комунікативної мережі на основі інтернет-майданчика, веб-сайту (волонтерська ініціатива); четвертий – створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

В ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 8,3%, другий – 27,8%, третій – 19,4%, четвертий – 44,4%. Отже, учасники обговорення проблеми організації комунікації між молодіжними центрами України надали перевагу четвертому варіанту, який не передбачає створення закладу «Національний молодіжний центр» з функціями організаційного та методичного центру мережі.

Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами.

У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 89,2%, у той час як перший набрав лише 10,8% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Ігорем Гузем в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

15 червня 2017 року о 15.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (town hall meeting) на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів і Міністерством молоді та спорту України за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Обговорення проходило у форматі Town Hall Meeting, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні.

На обговорення були винесені питання віку молоді як важливого компонента Закону про молодь, створення та розвитку молодіжних центрів, а також організації роботи з молоддю з інвалідністю.

У заході взяли участь 95 учасників серед яких представники молодіжних громадських організацій, представники влади Закарпатської області, представники управління освіти, представники управління молоді і спорту, студенти Закарпатського державного університету, молодь з міста Хуст і Мукачево, активісти.

Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, зауважив, що є одним із тих, хто працював і продовжує працювати над законопроектами, які стосуються молодіжної політики, волонтерства, соціального забезпечення для молоді; також він наголосив, що зараз разом з колегами готує до реєстрації нову редакцію закону про молодь. Окреслюючи тематичне поле питань, які виносяться на міські обговорення, Іван Крулько звернув особливу увагу на досить дискусійне питання віку молоді: як визначається вік молоді, коли розпочинається і коли закінчується. Це питання тісно пов’язане з розмежуванням фізичного, політичного та соціального розумінням молоді. Сьогоднішня дискусія має залучити учасників до роздумів і стимулювати обрання того варіанту в законі, який був би найбільш оптимальним для України. Іван Крулько наголосив, що найважливішим питанням, яке учасники мають вирішити впродовж спільної роботи, є питання чи потрібен новий закон, який повинен регулювати молодіжну політику й яким чином краще за все викласти всі напрацювання в форматі нормативно-правового акту.

Андрій ШЕКЕТА, депутат закарпатської обласної ради, закликав учасників максимально активно брати участь у обговоренні для того, щоб якомога ефективніше використати можливість висловлення своїх поглядів і побажань народному депутатові України Івану Крульку, який зможе висвітлити їх у законі про молодь, який він активно та наполегливо просуває у парламенті.

Марія КАРЧЕВИЧ, начальник відділу регіональної молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України, наголосила, що будь-яка державна політика має бути обґрунтованою та доказовою й враховувати потреби і запити молодих людей. Тому сьогоднішня зустріч є чудовою нагодою для молодих людей озвучити питання, які їх хвилюють; присутність представників влади і громадськості дає можливість спільного обговорення питань молодіжної політики та вироблення спільного бачення. Марія Карчевич зауважила, що, молодіжні центри це по суті установи, які працюють з молоддю. Їх засновниками можуть бути громадські організації, органи влади, органи місцевого самоврядування, об’єднані громади, а також приватні ініціативи. Метою молодіжних центрів є національно-патріотичне виховання, громадянська освіта, розвиток волонтерства, сприяння зайнятості молоді, розвиток молодіжного підприємництва. Необхідність утворення таких центрів полягає у організації якісного і змістовного дозвілля молодих людей. При Міністерстві молоді та спорту існує робоча група, яка покликана об’єднати усі молодіжні центри для створення мережі обміну досвідом і комунікації.

Юрій ЮЗИЧ, керівник групи молодіжної політики РПР, наголосив, що зараз в Україні молодіжну політику регулює закон, написаний майже 25 років тому, тобто ще минулого тисячоліття й який абсолютно не відповідає сучасному стану справ. Окреслюючи ключові моменти нового закону про молодь, Юрій Юзич наголосив, що головною метою закону є створення умов для того, щоб молодь могла стати успішною й сама почала диктувати майбутню стратегію свого розвитку.

В ході міських зібрань на тему «Стратегії розвитку молодіжної політики Закарпаття» учасники обговорили 3 проблеми, які стосувалися створення молодіжного центру на Закарпатті, визначення меж віку молоді й організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Під час обговорення питання створення молодіжного центру учасники обговорили 4 сценарії, перший з яких стосувався створення комунального молодіжного центру; другий – створення молодіжного центру при громадській організації з фінансуванням із місцевого бюджету; третій сценарій передбачав створення молодіжного центру як структурного підрозділу чинних комунальних закладів сфери освіти, культури тощо; четвертий сценарій розглядав створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Результати голосування розподілились наступним чином: перший сценарій набрав 7,5 % голосів, другий – 39,6%, третій – 5,7%, четвертий – 47,2%. Таким чином, учасники обговорення обрали варіант створення молодіжного центру шляхом розробки та реалізації проекту (на основі громадської ініціативи).

Обговорюючи проблему визначення віку молоді, учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких передбачав збереження чинного визначення віку молоді – 14-35 років; другий пропонував різко зменшити вік молоді від 0 до 29 років; а третій презентував збалансований підхід, який передбачав визначення віку молоді від 12 до 29 років.

У ході обговорення учасники проголосували наступним чином: перший сценарій – 48,9%, другий – 23,4%, третій – 27,7%. Отже, учасники обговорення у питанні визначення віку молоді надали перевагу першому варіанту, який не передбачає жодних змін у чинні вікові межі.

Розглядаючи проблему організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю, учасники обговорили 2 сценарії. Перший пропонував створення мережі осередків молодіжної роботи з молоддю з інвалідністю у сферах соціального захисту, освіти та охорони здоров’я; другий сценарій передбачав запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами.

У результаті голосування учасники надали перевагу другому сценарію – 68,1%, у той час як перший набрав 31,9% голосів учасників. Отже, саме запровадження програм молодіжних центрів по роботі з молоддю з особливими потребами учасники обговорення вважають найкращим варіантом вирішення проблеми організації молодіжної політики серед молоді з інвалідністю.

Результати міських зібрань не мають юридичної сили. Ухвалені рішення даного обговорення будуть реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

15 червня 2017 року о 9.00 в Закарпатській обласній державній адміністрації (м. Ужгород, Площа Народна, 4) відбулися міські зібрання (Town Hall Meetings) на тему «Підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів: розподіл фінансового навантаження».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Лігою інтернів за ініціативою народного депутата України Івана Крулька в рамках проекту Модельний округ за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Вирішення питання захоронення твердих побутових відходів є нагальним з точки зору екологічних ризиків, і нині існує достатня технічна та теоретична база для покращення процесу утилізації.

Обговорення пройшло у форматі Town Hall Meetings, які являють собою кваліфіковане та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес, і є інструментом забезпечення участі громадян в урядуванні. Даний формат має кілька ключових переваг, які загалом можна визначити як структурованість та результативність.

1. Обговорення відбувається навколо підготовлених сценаріїв. Тобто самому заходу передує кропітка експертна робота з тим, щоб винести на обговорення певні варіанти вирішення проблеми.

2. Обговорення відбувається в малих групах по 10-12 осіб, за участі фасилітатора та ноуттейкера. Фасилітатори допомагають учасникам у дружній та невимушеній атмосфері обговорити варіанти рішень, а науттейкери занотовують ключові моменти дискусії та змістовні висновки.

3. Участь у заході беруть передусім пересічні громадяни, яких безпосередньо стосується проблема, яка обговорюється. Результати цього заходу не мають юридичної сили.

Іван КРУЛЬКО, народний депутат України, наголосив, що питання поводження з твердими побутовими відходами є дуже важливим для всієї України, а нехтування його вирішенням – справжньою загрозою для нашої держави. Адже ситуація з забрудненням побутовими відходами є навіть гіршою, ніж про це повідомляють ЗМІ. 5 % території України зайняте сміттєзвалищами, серед яких 33 тисячі незаконних сміттєзвалищ, що призводить до надзвичайно загрозливої екологічної ситуації. Іван Крулько звернув особливу увагу на те, що якщо найближчим часом на законодавчому рівні не буде вирішено це питання, то Україні загрожує поступове перетворення на суцільний смітник. Саме тому обговорення таких актуальних питань з залученням широкого кола зацікавлених сторін може слугувати потужним стимулом до їх вирішення.

Геннадій МОСКАЛЬ, Голова Закарпатської обласної державної адміністрації, наголосив, що народний депутат Іван Крулько підняв одну з найактуальніших для Закарпаття тем, адже забруднення області твердими побутовими відходами сягає катастрофічного рівня. Геннадій Москаль зазначив, що головною перепоною на шляху розв’язання цієї проблеми є відсутність законодавчої бази, яка б дала змогу залучити іноземних інвесторів до процесу утилізації сміття.

У заході взяли участь понад 95 учасників серед яких представники екологічних організацій, представники влади Закарпатської області, представники бізнесу, молодь і активісти.

Під час обговорення проблеми підвищення ефективності утилізації твердих побутових відходів учасники розглянули 3 сценарії, перший з яких не передбачає жодних змін і жодного втручання в чинну ситуацію утилізації сміття; другий та третій пропонують перехід від захоронення відходів на полігонах до системи комплексного поводження з твердими побутовими відходами, тобто їх переробки. Другий сценарій передбачає запровадження спеціального комунального тарифу для населення для покриття витрат на утилізацію сміття; в той час як третій сценарій покладає фінансове навантаження не на споживачів, а на виробників твердих побутових відходів.

В результаті обговорення учасники проголосували за впровадження третього сценарію – 72,9%;  27,1% учасників обрали варіант введення окремої плати у комунальному платежі за утилізацію твердих побутових відходів; і жоден учасник не підтримав перший варіант, який не передбачає ніяких змін.

Ухвалене рішення даного обговорення буде реалізовуватись паном Іваном Крульком в межах його повноважень і можливостей як народного депутата України.

Сама тематика відповідального лідерства прийшла з бізнесу – саме з великих корпорацій почався той процес, який тепер стосується повністю всіх сфер. Відповідальним лідером може бути людина, яка не тільки чітко ставить амбітну мету і в результаті досягає певного суспільного блага, але й робить це чесно та принципово. Адже іноді втрати на шляху до мети можуть перевищувати цінність досягнутого результату і цим самим його нівелювати.

Питання лідерства складне, адже в непередбачених ситуаціях люди можуть проявити себе неочікувано. Психологи запевняють, що спрогнозуватти реакцію людини в кризовій ситуації неможливо. Тому за певних обставин будь-яка людина може проявитись і відкрити ті навички, які не притаманні навіть дуже харизматичним, активним, публічним людям.
Аби бути лідером не обов’язково бути екстравертом, адже література та філософія виразно демонструють, як саме інтроверти силою слова, тексту впливали на хід історії. Зараз часто те, що виголошують публічні персони, для них пишуть закриті лідери думок. В час суцільного популізму кількості переглядів та лайків в соціальних мережах стали абсолютно непоказовими.

Кейс Ернеста Шеклтона часто наводять у якості яскравого прикладу відповідального лідерства. У 1914 році Шеклтон вирішив перетнути Антарктиду через Південний полюс, проте корабель експедиції потрапив у крижану пастку. Незважаючи на важкі випробування та нелюдські умови, Шеклтон не втратив жодного члена команди. Його здатність мотивувати людей, а також заздалегідь розпланувати експедицію та передбачити можливі негаразди дозволили вивести людей з крижаного полону.

Відповідальний лідер – це той, хто, по-перше, ставить амбітну мету; по-друге, вміє розпланувати та взяти на себе відповідальність за наслідки; по-третє, мотивує людей до останнього. Відповідальний лідер – той, хто може зважити всі зі і проти настільки, аби суспільне благо було отримане шляхом найменших втрат.
Найкраще працюють цілі світового масштабу. Оскільки будь-який розвиток в результаті виходить на реалізацію найамбітніших цілей всезагального блага.

Кількісні показники не можуть адекватно репрезентувати успішність лідера, бо не завжди зрозуміло, яким чином певні якісні зміни вплинуть на процеси в майбутньому.

Навчання протягом усього життя та доросла освіта перебувають серед трендових освітніх стратегій. Лідер сам має невпинно зростати, адже коли команда розвивається швидше за лідера, то його неодмінно знесе хвилею прогресу; проте, не володіючи візіонерськими уявленнями, команда теж може зникнути.

Світлана окремо зупинилась на лідерських якостях й етичній культурі українських народних обранців, а також розповіла, яким чином громадянське суспільство сприяє розбудові парламентаризму в Україні.

Поведінка депутатів має керуватися етичним кодексом. Безкультур’я у сесійній залі – лише один аспект проблеми, який приховує набагато масштабніші проблеми – неврегульоване питання лобізму, конфлікт інтересів, те, чим парламентарі займаються, коли залишають Верховну Раду, відсутність регулювання того, в яких корпораціях вони можуть працювати.

Слухати розмову

Необхідною умовою демократизації суспільства є впровадження громадянської освіти – саме такого висновку дійшли освітяни Броварського та Баришівського районів, ознайомившись з модулями громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри на колоквіумі для вчителів суспільствознавчих наук, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.

З 2016 року Лабораторія законодавчих ініціатив сприяє впровадженню гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» в навчальний процес старших класів загальноосвітніх шкіл.

Гра «АГОРА» дозволяє учасникам приміряти роль парламентарів та пройти усі стадії законотворчого процесу: від розробки до голосування. Виступивши в ролі учасників гри на колоквіумі, організованому Лабораторією законодавчих ініціатив в Броварах, представники освітньої спільноти належним чином оцінили потенціал та ефективність гри.

Захід відбувся в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Колоквіум організовано Лабораторією законодавчих ініціатив для вчителів суспільствознавчих наук у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Павлом Різаненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Народний депутат України Павло Різаненко у вступному слові привітав учасників та організаторів, розповів про свою діяльність у рамках проекту Модельний округ Програми USAID РАДА:

Освітяни Броварського та Баришівського районів ознайомились з модулями з громадянської освіти та новими методами навчання, такими як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, що представлені у методичних рекомендаціях, переглянули відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).
Також учасники заходу протестували інтерактивну гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», яка дозволяє відчути себе на місці парламентаря і засвоїти на практиці всі етапи законодавчого процесу в Україні.

Ініціатива впровадження компоненту громадянської освіти у шкільні навчальні програми має на меті формування у школярів знань, цінностей, вмінь та навичок, якими вони могли б користуватися для відстоювання своїх прав і свобод, для контролю над владою та для участі у демократичних процесах.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа у співпраці з народним депутатом України Олександром Черненком у рамках ініціативи Модельний округ.

Під час заходу було презентовано методичні рекомендації для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти у шкільні навчальні програми, апробовано рольову гру «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України» та представлено відеоролик «Як працює парламент» (розроблений Інтерньюз. Україна в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво»).

Зі вступним словом виступила програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Чернуха. Пані Тетяна зазначила, що громадянська освіта як компонент у середній освіті покликана сприяти продуктивнішому діалогу між народом та владою:

Наталя Амельченко, автор методичних рекомендацій та рольової гри «АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України», акцентувала, що запровадження нових методів навчання, таких як мозковий штурм, відкриті дискусії та рольові ігри, дозволяють не тільки краще засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичних навичок відстоювання своїх прав, активної участі в суспільному житті.

На заході були присутні понад 30 представників Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, вчителі історії і права загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області.

Учасники заходу підтримали ініціативу впровадження компоненту громадянської освіти загалом і рольових ігор як нових методик викладання зокрема. На думку вчителів, такі вправи дозволяють відчути себе на місці парламентаря, що сприяє кращому засвоєнню інформації дітьми з курсу правознавства.

Фотограф: Олександр Коваленко

Тренінг організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував механізм та досвід проведення міських зібрань, а також зазначив мету проведення тренінгу:

Учасники тренінгу здобули навички професійного фасилітування дискусії і разом із тренерами-фасилітаторами ГО «Інститут миру і порозуміння»  відпрацювали алгоритм роботи зі сценаріями та вправу на повернення сенсів, що є потужним інструментом ведення конструктивного діалогу.

Практична частина тренінгу була спрямована на засвоєння і застосування на практиці набутих знань. Під час навчальних міських зібрань кожен учасник мав можливість спробувати себе у ролі як фасилітатора, так і ноуттейкера, а також долучитись у якості пересічного громадянина до обговорення проблеми «Реформа парламенту: пошуки шляхів зменшення законодавчого спаму та запобігання «кнопкодавства», сценарії вирішення якої розробили Олександр Заславський та Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання.

60 учасників пройшли тренінг і візьмуть участь у міських зібраннях Town Hall Meetings, які заплановані на 2017 рік. Володимир Крижанівський відзначив, що освоєння методу фасилітації роботи в групах можна вважати успішним:

Фото: Олександр Коваленко